Постанова

від 31.01.2024 по справі 320/7953/21

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 січня 2024 року

м. Київ

справа № 320/7953/21

адміністративне провадження № К/990/20604/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Юрченко В.П.,

суддів: Гімона М.М., Хохуляка В.В.,

розглянувши в письмовому провадженні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Кволіті Фіш" на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 04 жовтня 2022 року (суддя Шевченко А.В.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 09 травня 2023 року (головуючий суддя Парінов А.Б., судді: Беспалов О.О., Грибан І.О.) у справі №320/7953/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кволіті Фіш" до Київської митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування рішень,

В С Т А Н О В И В :

У липні 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Кволіті Фіш» (далі також - позивач, Товариство) звернулося до суду з позовом до Київської митниці Держмитслужби (далі також - відповідач, митний орган) про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів № UA100320/2020/000257/2 від 30.10.2020, № UA100310/2020/000051/2 від 26.11.2020 та № UA100310/2020/000052/2 від 26.11.2020.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду 02 серпня 2021 року відкрито провадження у цій справі.

У подальшому ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 19 вересня 2022 року в порядку частини тринадцятої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) позов було залишено без руху у зв`язку із пропуском установленого законом строку звернення до суду та запропоновано позивачу усунути виявлені недоліки шляхом надання заяви про поновлення строку звернення до суду із зазначенням поважних причин його пропуску з наданням доказів на їх підтвердження.

На виконання вимог зазначеної ухвали позивачем було подано до суду заяву про усунення недоліків, в якій зазначено, що строк звернення до суду з позовом не пропущено, оскільки сам факт винесення спірних рішень із застосуванням статті 55 Митного кодексу України (далі - МК України) не порушував права та інтереси позивача, такі права були порушені 06 та 22 січня 2021 року після протиправної відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості товарів з урахуванням поданих додаткових документів.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 04 жовтня 2022 року, залишеною без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 09 травня 2023 року , позовну заяву залишено без розгляду на підставі частин третьої та четвертої статті 123 КАС України.

Не погоджуючись з вищевказаними ухвалою суду першої інстанції та постановою суду апеляційної інстанції, позивач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить зазначені рішення судів попередніх інстанцій скасувати, а справу направити до Київського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.

У поданій касаційній скарзі скаржник посилається на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права та, як наслідок, незаконність прийняття рішення про залишення позовної заяви без розгляду.

Так, скаржник зауважує, що судами попередніх інстанцій невірно визначено момент обчислення початку строку звернення до суду.

На думку Товариства, строк звернення платника податків до адміністративного суду з позовом про скасування рішення про коригування митної вартості товарів становить 1095 днів і обчислюється з дня отримання платником рішення, що оскаржується.

Також позивач зауважує, що судами попередніх інстанцій не враховано те, що ТОВ «Кволіті Фіш» добровільно просило митний орган винести рішення про коригування митної вартості, без урахування вимог частини третьої статті 55 МК України, так як не мало можливості надати відповідачу витребувані документи протягом 10 днів, але мав можливість їх надати протягом 80 днів (в період дії гарантії).

Крім того, безпосередньо в оскаржуваних рішеннях митного органу наведений перелік додаткових документів, передбачених статтею 53 МК України, за умови подання яких заявлена митна вартість товарів може бути визнана митницею. Відповідно, рішення про коригування митної вартості товарів не є остаточними, оскільки декларант, надавши витребувані митним органом додаткові документи, міг законно розраховувати на визнання заявленої митної вартості товарів, скасування рішень про коригування такої митної вартості та повернення фінансової гарантії і що в такому випадку його права порушені не будуть і не буде жодної необхідності у зверненні до суду

Позивач, намагаючись з`ясувати дійсні обставини прийняття спірних рішень та виконуючи прохання митного органу, викладене в них, надав додаткові документи для підтвердження заявленої декларантом митної вартості товарів.

Відтак, на думку Товариства, воно дізналося про порушення своїх прав не з дня прийняття оспорюваних рішень, а лише після розгляду відповідачем поданих позивачем додаткових документів та отримання останнім відмови у визнанні заявленої митної вартості з урахуванням додаткових документів (з дня отримання листів відповідача № 7.8-8/15/11/330 від 06.01.2021 та № 7.8-8/15/11/1403 від 22.01.2021).

Ухвалою Верховного Суду від 28 червня 2023 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.

Від митного органу на адресу Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому останній просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскарженні рішення - без змін.

Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статті 341 КАС України, а також надаючи оцінку правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права, виходить із такого.

Так, залишаючи позовну заяву без розгляду, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що позивачем пропущено передбачений статтею 122 КАС України шестимісячний строк звернення до суду, а причини пропуску такого строку є неповажними.

Суди попередніх інстанцій визнали необґрунтованими твердження позивача про те, що строк звернення до суду в межах спірних правовідносин починає перебіг не з дня прийняття оскаржуваних рішень, а після розгляду митним органом поданих декларантом додаткових документів та отримання останнім відмови у визнанні заявленої митної вартості з урахуванням додаткових документів, оскільки в цьому спорі оскаржуються не дії (рішення) щодо розгляду додаткових документів, а рішення про коригування митної вартості товарів.

Крім того, суди зауважили, що надання митному органу додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, згідно з чинним законодавством, не відстрочує шестимісячний строк звернення до суду з дня, коли позивач дізнався про прийняті рішення.

Відповідно до частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Особи, які беруть участь у справі, зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки (стаття 49 КАС України).

За змістом частин першої та другої статті 122 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

При цьому, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів.

Процесуальні строки дисциплінують суб`єктів адміністративного судочинства, роблять процес динамічним і прогнозованим. Без наявності строків на ту чи іншу процесуальну дію або без їх дотримання в адміністративному судочинстві виникнуть порушення прав сторін - учасників адміністративного процесу. Недотримання встановлених законом строків зумовлює чітко визначені юридичні наслідки.

Відповідно до частини третьої статті 123 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Згідно частини четвертої статті 123 КАС України якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Предметом оскарження у цій справі є рішення відповідача про коригування митної вартості товарів № UA100320/2020/000257/2 від 30.10.2020, № UA100310/2020/000051/2 від 26.11.2020 та № UA100310/2020/000052/2 від 26.11.2020.

Залишаючи позовну заяву без розгляду, суди попередніх інстанцій зауважили, що передбачений статтею 122 КАС України шестимісячний строк звернення до суду починає свій перебіг з дня прийняття оскаржуваних рішень митного органу.

Так, строк звернення до суду щодо рішення № UA100320/2020/000257/2 від 30.10.2020 сплинув 05.05.2021, щодо рішень №UA100310/2020/000051/2 від 26.11.2020 та № UA100310/2020/000052/2 від 26.11.2020 - 27.05.2021.

Водночас, з позовною заявою позивач звернувся до суду першої інстанції лише 05.07.2021, тобто з пропуском передбаченого статтею 122 КАС України шестимісячного строку звернення до суду.

Разом з тим, залишаючи позовну заяву без розгляду, суди попередніх інстанцій не звернули увагу на таке.

На виконання вимог ухвали Київського окружного адміністративного суду від 19 вересня 2022 року про залишення позовної заяви без руху, позивачем було надіслано заяву про усунення недоліків, в якій останній зазначив про те, що скористався передбаченим частиною сьомою статті 55 МК України правом випуску товарів у вільний обіг, перерахувавши забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом або уповноваженою особою, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом.

Крім того, позивач зауважив, що добровільно просив митний орган винести рішення про коригування митної вартості без урахування вимог частини третьої статті 55 МК України, так як не мав можливості надати відповідачу витребувані документи протягом 10 днів, але мав можливість їх надати протягом 80 днів (в період дії гарантії).

При цьому, в оскаржуваних рішеннях митного органу був наведений перелік додаткових документів, передбачених статтею 53 МК України, за умови подання яких заявлена митна вартість товарів може бути визнана митницею.

Згідно матеріалів справи, позивач подав до митного органу додаткові документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товарів.

Відповідно до частини дев`ятої статті 55 МК України у разі надання декларантом або уповноваженою ним особою додаткових документів митний орган розглядає подані додаткові документи і протягом 5 робочих днів з дати їх подання виносить письмове рішення щодо визнання заявленої митної вартості та скасовує рішення про коригування заявленої митної вартості або надає обґрунтовану відмову у визнанні заявленої митної вартості з урахуванням додаткових документів. У такому випадку надана фінансова гарантія відповідно повертається (вивільняється) або реалізується в порядку та у строки, визначені цим Кодексом.

Листами № 7.8-8/15/11/330 від 06.01.2021 та № 7.8-8/15/11/1403 від 22.01.2021 відповідач повідомив про відсутність підстав для скасування рішень про коригування митної вартості товарів № UA100320/2020/000257/2 від 30.10.2020, № UA100310/2020/000051/2 від 26.11.2020 та № UA100310/2020/000052/2 від 26.11.2020, а також про відсутність підстав для визнання заявленої декларантом митної вартості товарів.

Крім того, у поданій заяві про усунення недоліків позовної заяви позивач також просив урахувати те, що цей спір є майновим і сплачена ним фінансова гарантія реалізувалась (зарахувалась як ПДВ на мито до Державного бюджету України) лише на наступний день після спливу 90 календарних днів з дня випуску у обіг товарів, а саме:

- 29 січня 2021 року згідно МД № UA100320/2020/000257/2 від 30 жовтня 2020 року;

- 25 лютого 2021 року згідно МД № UA100310/2020/000051/2 від 26 листопада 2020 року та № UA100310/2020/000052/2 від 26 листопада 2020 року.

Тобто, на думку позивача, днем, коли було порушено майнові права ТОВ «Кволіті Фіш», є день списання фінансової гарантії до Державного бюджету України (зміна майнового стану позивача), що і стало початком перебігу строку звернення до суду.

Верховний Суд зауважує, що передбачена частинами третьою та четвертою статті 123 КАС України можливість залишення позовної заяви без розгляду з підстав пропуску строку звернення до суду передбачає оцінку наведених позивачем підстав пропуску такого строку на предмет їх поважності.

Водночас зміст оскаржуваних рішень судів першої та апеляційної інстанцій свідчить про те, що зазначеним вище обставинам та доводам позивача належної оцінки судами надано не було.

Отже, висновки судів попередніх інстанцій щодо наявності підстав для залишення позову без розгляду є передчасними, оскільки не ґрунтуються на повному та всебічному дослідженні обставин, які мають значення для правильного вирішення питання дотримання строку звернення до суду.

Пунктом 2 частини першої статті 349 КАС України передбачено, що суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

Відповідно до частини першої статті 353 КАС України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

Ураховуючи викладене, Суд дійшов висновку про те, що оскаржувані рішення судів першої та апеляційної інстанцій про залишення позовної заяви без розгляду прийняті з порушенням норм процесуального права, у зв`язку з чим ці рішення підлягають скасуванню із передачею справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 353, 355, 356, 359 КАС України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Кволіті Фіш» задовольнити.

Ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 04 жовтня 2022 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 09 травня 2023 року скасувати, а справу № 320/7953/21 направити до суду першої інстанції для продовження розгляду

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

СуддіВ.П. Юрченко М.М. Гімон В.В. Хохуляк