Рішення

від 18.12.2023 по справі 488/3856/21

КОРАБЕЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М. МИКОЛАЄВА

КОРАБЕЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М.МИКОЛАЄВА

Справа № 488/3856/21

Провадження № 2/488/375/23

РІШЕННЯ

Іменем України

(заочне)

18.12.2023 року м. Миколаїв

Корабельний районний суд м. Миколаєва у складі:

головуючої по справі - судді Чернявської Я.А.,

при секретарі судового засідання Кралі В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі засідань суду цивільну справу в порядку загального позовного провадження за позовом ОСОБА_1 до Автогаражного кооперативу ЛАДА про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_2 через свого представника адвоката Онищенко Лілію Вадимівну звернулася в Корабельний районний суд м. Миколаєва з позовом до відповідача Автогаражного кооперативу Лада, в якому просила суд стягнути з відповідача матеріальну шкоду, завдану пошкодженням та викраденням гаражних воріт та майна в розмірі 38 194,55 грн., а також моральну шкоду, завдану пошкодженням та викраденням гаражних воріт та майна в розмірі 50 000,00 грн.

В обґрунтування вимог позовної заяви представник позивача зазначив, що ОСОБА_2 є членом автогаражного кооперативу «Лада» (далі - АК «Лада»).

В даному авто гаражному кооперативі позивачці на праві власності належить два об`єкти нежитлової нерухомості, а саме гаражі № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2 .

Зазначила, що зі Статуту авто кооперативу «Лада» є організацією добровільно об`єднаних громадян, яким надані земельні ділянки. Ця земля виділена у постійне користування Кооперативу рішенням Жовтневої районної ради з метою задоволення загальних інтересів.

Повідомила, що 19.02.2015 невстановлена особа таємно, шляхом вільного доступу проникла до приміщення гаражів № НОМЕР_3 у авто кооперативі «Лада», розташованому за адресою: АДРЕСА_1 , звідки викрала інструменти, тим самим спричинила матеріальну шкоду ОСОБА_2 та ОСОБА_3

15.02.2017 за даним фактом СВ Корабельного ВП ГУНП в Миколаївській області було внесено відомості до ЄРДР у кримінальному провадженні №12017150050000427 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.І ст.185 КК України. На момент подання позовної заяви досудове розслідування триває.

Перелік викраденого майна наявний у матеріалах кримінального провадження.

Внаслідок вчинення крадіжки у позивачки було викрадено двоє гаражних воріт вартістю 6000,00 грн., а також будівельні інструменти та матеріали на загальну вартість 25 535,00 грн., станом на момент вчинення крадіжки.

Крім того, в подальшому позивачкою було понесено витрати щодо виготовлення та установки нових воріт на обидва гаражі, що підтверджується відповідними товарними чеками на загальну суму 6 659,55 грн.

Загальна вартість шкоди, спричиненої внаслідок викрадення майна та відновлювальних робіт, проведених по установці гаражних робіт становить 38 194,55 грн.

Внаслідок спричинення позивачці матеріальної шкоди, у зв`язку з неналежним виконанням обов`язку зі правлінням Кооперативу «Лада» своїх обов`язків щодо належної організації майна та території кооперативу, а також своєчасного повідомлення правоохоронних органів про випадок крадіжки воріт, що стало наслідком викрадення вже шляхом вільного доступу майна з вказаних гаражних боксів, то позивачці була завдана й моральна шкода, яка полягає в тому, що проникнення до гаражів сторонніх осіб, демонтування та викрадення двох гаражних воріт завдали позивачці значних витрат для їх виготовлення та установки, остання змушена була використовувати час і нервові переживання у зв`язку зі зверненням до правоохоронних органів, збиранням документів для підтвердження його вимог, витрачанням часу на відновлення своїх прав, що призвело до змін його нормальних, усталених, звичних і необхідних для неї умов життя та ще й протягом тривалого часу - більше п`яти років. Ці обставини порушили звичний спосіб життя позивачки та потребували від неї додаткових зусиль для організації своєї життєдіяльності, в зв`язку з чим ОСОБА_2 вважає за необхідне стягнути з АК «Лада» моральну шкоду в розмірі 50 000,00 грн.

Посилаючись на вказані обставини, а також те, що відповідно до положень Статуту, правління Кооперативу повинно організувати охорону майна кооперативу та його території, своєчасно повідомляти правоохоронні органи у випадку крадіжки, хуліганства та інших порушень, нести матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну його членам і особам, які працюють в ньому за трудовими договорами (контрактами) каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, пов`язаних з виконанням ними своїх трудових обов`язків, просив стягнути з АК Лада спричинену ОСОБА_2 шкоду.

Ухвалою суду від 24.11.2021 року відкрито провадження у справі, призначено розгляд справи за правилами загального позовного провадження. Відповідачу запропоновано подати відзив в строк 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження та позивачу встановлено п`ятиденний строк з дня отримання відзиву для подання відповіді на відзив.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, надав суду заяву про розгляд справи за відсутності позивача та його представника, позовні вимоги підтримав в повному обсязі, не заперечував проти заочного розгляду справи та ухвалення судом заочного рішення.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином на своєчасно. У поштових повідомленнях на конвертах, наявних в матеріалах справи, листоношею проставлена відмітка про відсутність відповідача за вказаною адресою. Відповідно до положень пункту 4 частини 7 статті 128 ЦПК України дата проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за місцем проживання є днем вручення судової повістки.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки у судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки, повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника), крім відповідача, незалежно від причин неявки.

Згідно з ч. 4 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Враховуючи зазначене, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності учасників справи.

Зі згоди представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, вивчивши матеріали справи, дослідивши письмові докази, оцінивши докази кожен окремо та в їх сукупності, повно, об`єктивно та всебічно з`ясувавши обставини справи, дійшов наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно з ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, які мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості, кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Частиною 1 ст. 13 ЦПК України визначено, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи.

Під час розгляду справи судом встановлено, що ОСОБА_2 є членом автогаражного кооперативу Лада та власником гаражного боксу № НОМЕР_2 , розміром 6*4=24 м2 та гаражного боксу № НОМЕР_1 , розміром 6*4=24 м2, , що підтверджується наданими суду копіями Членської книжки автогаражного кооперативу Лада від 29.12.2018 р.

Належність позивачу гаражів № НОМЕР_1 , НОМЕР_2 у автогаражному кооперативі Лада також підтверджене наданими суду Витягами з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, відповідно до яких за ОСОБА_2 11.02.2021 р. зареєстроване право власності на вказані гаражі за адресою: Миколаївська область, м. Миколаїв, Лада Автогаражний кооператив, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2291050348101 і 2291057348101.

З наданої суду копії Статуту автокооперативу Лада, затвердженого загальними зборами членів автокооперативу Лада 18.01.2008 р., вбачається, що автокооператив Лада є організацією добровільно об`єднаних громадян, яким надані земельні ділянки. Ця земля виділена у постійне користування Кооперативу рішенням Жовтневої районної ради з метою задоволення загальних інтересів. Діяльність Кооперативу базується на принципах добровільності, індивідуального та колективного членства, сполученні особистих, колективних і державних інтересів, матеріального заохочення.

Всі роботи проводяться особистою працею членів Кооперативу або членів їх сімей, за винятком робіт, виконання яких вимагає залучення спеціалістів (п. 2.2. Статуту).

Член Кооперативу повинен зокрема, забезпечити максимальний захист свого гаражу від проникнень сторонніх осіб; виконувати інші обов`язки, передбачені статутом Кооперативу (п. 4.5 Статуту).

З розділу 5 Статуту вбачається, що управління Кооперативу здійснюється на основі самоуправління. Вищим органом управління Кооперативу є загальні збори, які для керівництва поточними справами у період між зборами обирають Правління Кооперативу (п. 5.1., 5.2.).

Пунктом 5.12. Статуту передбачено, що Правління Кооперативу: обирає зі свого складу заступника голови; здійснює контроль за використанням матеріальних, трудових, фінансових ресурсів; вирішує питання по будівництву, електрифікації, доріг, огородження, стоянки особистого автотранспорту; організує охорону майна Кооперативу та його території, своєчасно повідомляє правоохоронні органи у випадку крадіжки, хуліганства та інших порушень; забезпечує санітарні та протипожежні заходи на території; розглядає скарги та заяви членів Кооперативу; здійснює контроль: а) за виконанням членами Кооперативу Статуту, рішень зборів; б) за своєчасним внесенням членами Кооперативу внесків, плати; передбаченої чинним законодавством України, кошторисом і Статутом; с) за дотриманням правил за норм забудови.

З наданого суду Витягу з Єдиного реєстру досудового розслідування від 15.02.2017 р., номер кримінального провадження: 12017150050000427, вбачається, що 15.02.2017 р. до Єдиного реєстру досудового розслідування були внесені відомості про те, що 19.02.2015 р. невстановлена особа таємно, шляхом вільного доступу проникла до приміщення гаражів № НОМЕР_3 у автокооперативі Лада, розташованому за адресою: АДРЕСА_1 , звідки викрала інструменти, тим самим спричинила матеріальну шкоду ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

До матеріалів справи позивачем також долучено копію протоколу допиту потерпілого ОСОБА_2 від 16.02.2017 р., проведеного слідчим СВ Корабельного ВП ГУНП в Миколаївській області, зі змісту якого вбачається, що у позивача та її сина, ОСОБА_3 , з 19.02.2015 р. виник конфлікт з ОСОБА_4 щодо права користування приміщеннями гаражів № НОМЕР_2 , НОМЕР_1 , який триває дотепер.

Під час допиту позивач (як потерпіла) пояснила, що 19.02.2015 р. громадянкою ОСОБА_4 було прийняте самостійне рішення про зрізання замків з воріт гаражів № НОМЕР_3 , що належать ОСОБА_2 , без будь-якого повідомлення про свій намір та викрадено інструмент, який був у ньому і належав на праві власності позивачу та її сину. У крадіжках з приміщень гаражів № НОМЕР_4 , НОМЕР_2 та зрізанні гаражних воріт позивач підозрює вказану особу, про що заявила під час її допиту як потерпілої.

Як стверджує позивач, кримінальне провадження щодо факту викрадення інструментів з приміщень гаражів № НОМЕР_3 у автокооперативу "Лада" триває і донині. Доказів протилежного суду не надано.

Згідно з частиною першою статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

У цивільному судочинстві діє принцип диспозитивності, який покладає на суд обов`язок вирішувати лише ті питання, про вирішення яких його просять сторони у справі (учасники спірних правовідносин), та позбавляє можливості ініціювати судове провадження. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Формування змісту та обсягу позовних вимог є диспозитивним правом позивача.

Отже, кожна сторона сама визначає стратегію свого захисту, зміст своїх вимог і заперечень, а також предмет та підстави позову, тягар доказування лежить на сторонах спору, а суд розглядає справу виключно у межах заявлених ними вимог та наданих доказів. Суд не може вийти за межі позовних вимог та в порушення принципу диспозитивності самостійно обирати правову підставу та предмет позову.

В постанові Верховного Суду від 23 жовтня 2019 року у справі № 917/1307/18 вказано, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.

Згідно з ст. 81 ЦПК кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч. 6 ст. 81 ЦПК України).

Відповідно до частини 1 статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди, а також відшкодування моральної (немайнової) шкоди (пункти 8 та 9 частини 2 статті 16 ЦК України).

Згідно зі ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала (ч. 1ст. 1166 ЦК України).

У зазначеній нормі права, яка встановлює загальні підстави відшкодування шкоди в рамках деліктних (позадоговірних) зобов`язань, під шкодою розуміється матеріальна шкода, що виражається в зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права та (або) применшенні немайнового блага (життя, здоров`я тощо). Шкода це не тільки обов`язкова умова, але й міра відповідальності, оскільки завдана шкода (реальна шкода та упущена вигода) відшкодовується в повному обсязі.

Відповідно до частини другої статті 1166 ЦК України особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Сторони самостійно визначають обсяг, зміст та достатність доказів, що надає до суду, а витребування таких доказів судом самостійно (з власної ініціативи) без наявності передбачених законом підстав у чітко визначених випадках було б порушення принципу змагальності сторін в судовому процесі, що є неприпустимим.

Аналізуючи наведене, позивачем належними та допустимими доказами не доведено факту спричинення їй матеріальної шкоди саме діями відповідача Автогаражного кооперативу "Лада", а також наявності причинного зв`язку між викрадення інструментів та демонтажу гаражної брами з приміщень гаражів № НОМЕР_1 і 977 і діяннями відповідача.

Посилання сторони позивача в підтвердження своєї позиції на Статут автокооперативу "Лада" та витяг з ЄРДР про порушення кримінального провадження за ч.1 ст.185 КК України, не може братись судом до уваги, оскільки обставини кримінального правопорушення вказують на крадіжку речей з гаражних приміщень певною конкретною особою, з якою у позивача виник давній конфлікт, та яка зі свідчень позивача спричинила останній матеріальну та моральну шкоду своїми неправомірними діями щодо належного позивачу майна, а саме викрадення інструментів з приміщень гаражів та демонтажу гаражної брами.

Належних та допустимих доказів вини відповідача у заподіяні шкоди позивачу матеріали справи не містять.

З огляду на викладене, беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносин, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, суд доходить висновку про необґрунтованість позовних вимог ОСОБА_2 про відшкодування завданої шкоди, заявлених до відповідача Автогаражного кооперативу "Лада" і відсутність законних підстав для задоволення позовної заяви, а тому у задоволенні слід відмовити.

Відповідно до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Керуючись ст.ст.2,4,10,259,263,264,265,268,280,351-355 ЦПКУкраїни,суд

УХВАЛИВ:

В задоволенніпозову ОСОБА_2 до Автогаражного кооперативу ЛАДА про відшкодування матеріальної та моральної шкоди - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Миколаївського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повне найменування сторін у справі:

Позивач ОСОБА_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_5 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 )

Відповідач Автогаражний кооперативЛАДА ( ЄДРПОУ: 22429057, адреса: 54052, м. Миколаїв, вул. Степова, 1 )

Суддя: Я.А. Чернявська