Рішення

від 01.02.2024 по справі 155/1934/23

ГОРОХІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №155/1934/23

Провадження №2/155/96/24

ГОРОХІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

01 лютого 2024 року місто Горохів

Горохівський районний суд Волинської області в складі:

головуючого судді Яремчук С.М.,

за участю секретаря судового засідання Задурської К.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду в місті Горохові цивільну справу за позовом Управління Держаного агентства меліорації та рибного господарства у Волинській області до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, заподіяної незаконним виловом риби, третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Городищенська сільська рада Луцького району Волинської області,

ВСТАНОВИВ:

Управління Держаного агентства меліорації та рибного господарства у Волинській області звернулося в суду з позовом до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, заподіяної незаконним виловом риби в розмірі 3162,00 гривні, а також витрат по сплаті судового збору в сумі 2684 гривні, третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Городищенська сільська рада Луцького району Волинської області

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що постановами Горохівського районного суду Волинської області №155/535/23 від 22 травня 2023 року та №155/536/23 від 09 травня 2023 року, відповідно, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 визнано винними у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 85 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340 (триста сорок) гривень з конфіскацією знаряддя вчинення правопорушення та незаконно добутих водних біоресурсів.

Відповідно до протоколів про адміністративне правопорушення №002247 від 14 квітня 2023 року та №002246 від 14 квітня 2023 року, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 14 квітня 2023 року о 08 годині 00 хвилин здійснювали лов водних біоресурсів на рибогосподарському водному об`єкті, який розміщений на річці Дежа біля села Жабче Городищенської територіальної громади Луцького району Волинської області, двома риболовецькими сітками без дозволу на промисел в заборонений нерестовий період. Внаслідок незаконного вилову впіймали цінні водні біоресурси, зокрема, 2 шт. карася сріблястого загальною вагою 1,2 кг. Внаслідок незаконного вилову відповідачі завдали шкоди державі на суму 3162 (три тисячі сто шістдесят два) гривні 00 копійок.

Однак, питання щодо відшкодування заподіяної відповідачами шкоди, завданої рибному господарству України, не вирішене. У зв`язку з цим позивач звернувся з вказаним позовом до суду.

Покликаючись на викладені обставини, просить суд стягнути солідарно з відповідачів на користь Городищенської сільської ради Луцького району Волинської області шкоду заподіяну незаконним виловом риби в розмірі 3162,00 гривні та судові витрати по справі.

Ухвалою судді Горохівського районного суду Волинської області від 28 грудня 2023 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі за вказаним позовом, з повідомленням сторін.

Станом на день розгляду справи від відповідачів відзиви на позовну заяву на адресу суду не надійшли.

Представник позивача ОСОБА_3 в судове засідання не з`явився, однак подав суду заяву про розгляд справи у його відсутності. Заявлені вимоги підтримав із вказаних у позові підстав, просив суд позов задовольнити, не заперечував щодо заочного розгляду справи.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився будучи належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, причини своєї неявки суду не повідомив, відзив на позов, а також будь-яких клопотань не подавав.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився будучи належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, причини своєї неявки суду не повідомив, відзив на позов, а також будь-яких клопотань не подавав.

Представник третьої особи, Городищенської сільської ради Луцького району Волинської області С. Соколюк в судове засідання не з`явилася, однак надала суду заяву про розгляд справи без її участі, заявлені позовні вимоги підтримала в повному обсязі.

Дослідивши у судовому засіданні матеріали справи в порядку спрощеного позовного провадження та подані докази, з`ясувавши всі обставини справи в їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що згідно з протоколом №002246 від 14 квітня 2023 року про адміністративне правопорушення ОСОБА_2 14 квітня 2023 року о 08 годині 00 хвилин, разом з ОСОБА_1 , здійснювали лов водних біоресурсів на рибогосподарському водному об`єкті, який розміщений на річці Дежа біля села Жабче Городищенської територіальної громади Луцького району, двома риболовецькими сітками, без дозволу на промисел в заборонений нерестовий період. Зловили разом два екземпляри карася сріблястого загальною вагою 1,2 кг. Риба зважувалась побутовою вагою розмінністю 10 кілограм. В результаті незаконного вилову цінних видів риб заподіяли шкоду на суму 3162 гривні Своїми діями ОСОБА_2 грубо порушив ст. 63 Закону України «Про тваринний світ», за що передбачена адміністративна відповідальність за ч. 4 ст. 85 КУпАП.

Постановою судді Горохівського районного суду Волинської області від 09 травня 2023 року відповідача по справі ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст.85 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340 (триста сорок) гривень, з конфіскацією знаряддя вчинення правопорушення, а саме: сітки з жилки білого кольору L-70 м, h-2,0 м, вічка 70 мм, у кількості 1 шт., та сітки риболовецької з жилки білого кольору L-55 м, h-2,0 м, вічка 68 мм та з конфіскацією незаконно добутих водних живих ресурсів, а саме карася сріблястого 2 екземпляри, вагою 1,2 кг. Також, в задоволенні клопотання начальника відділу ОВБР «Рибоохоронний патруль» про стягнення збитків відмовлено. Вказана постанова в апеляційному порядку відповідачем не оскаржувалась, набрала законної сили 22 травня 2023 року.

Крім того, згідно з протоколом №002247 від 14 квітня 2023 року про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 14 квітня 2023 року о 08 годині 00 хвилин, разом з ОСОБА_2 , здійснювали лов водних біоресурсів на рибогосподарському водному об`єкті, який розміщений на річці Дежа біля села Жабче Городищенської територіальної громади Луцького району, двома риболовецькими сітками, без дозволу на промисел в заборонений нерестовий період. Зловили разом два екземпляри карася сріблястого загальною вагою 1,2 кг. Риба зважувалась побутовою вагою розмінністю 10 кілограм. В результаті незаконного вилову цінних видів риб заподіяли шкоду на суму 3162 гривні Своїми діями ОСОБА_1 грубо порушив ст. 63 Закону України «Про тваринний світ», за що передбачена адміністративна відповідальність за ч. 4 ст. 85 КУпАП.

Постановою судді Горохівського районного суду Волинської області від 22 травня 2023 року відповідача по справі ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст.85 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340 (триста сорок) гривень, з конфіскацією знаряддя вчинення правопорушення, а саме: сітки ж. біла, l-70, h-2,0, віч-70 мм в кількості 1 шт., сітки ж. біла, l-55, h-2,0, віч-68 мм в кількості 1 шт. та незаконно добутих водних живих ресурсів: 2 екземпляри карася сріблястого. Вказана постанова в апеляційному порядку відповідачем не оскаржувалась, набрала законної сили 02 червня 2023 року.

Таким чином, даними постановами питання відшкодування збитків, нанесених рибному господарству України судом не вирішено.

За приписами статті 40 КУпАП, якщо у результаті вчинення адміністративного правопорушення заподіяно майнову шкоду громадянинові, підприємству, установі або організації, то адміністративна комісія, виконавчий орган сільської, селищної, міської ради під час вирішення питання про накладення стягнення за адміністративне правопорушення має право одночасно вирішити питання про відшкодування винним майнової шкоди, якщо її сума не перевищує двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а суддя районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду незалежно від розміру шкоди, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті. Коли шкоду заподіяно неповнолітнім, який досяг шістнадцяти років і має самостійний заробіток, а сума шкоди не перевищує одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, суддя має право покласти на неповнолітнього відшкодування заподіяної шкоди або зобов`язати своєю працею усунути її. В інших випадках питання про відшкодування майнової шкоди, заподіяної адміністративним правопорушенням, вирішується в порядку цивільного судочинства.

Винуватість відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 85 КУпАП, є доведеною і вищевказані постанови у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, у відповідності до частини 6 статті 82 ЦПК України є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалена постанова суду, лише в питанні чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Статтею 1 Закону України «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів» визначено, що добування (вилов) це є вилучення водних біоресурсів із середовища їх перебування. Вилучення водних біоресурсів, у тому числі і риби, із середовища їх перебування добування, є окремим видом правопорушення, за яке передбачена матеріальна відповідальність у виді відшкодування шкоди згідно визначених розмірів (такс), при цьому для настання відповідальності не має значення чи повернута незаконно вилучена (добута) риба у середовище свого перебування, чи ні.

Вищезазначена позиція викладена в постанові Верховного Суду від 10 січня 2019 року у справі № 541/307/17.

Відповідно до статті 68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність. Підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.

Статтею 69 цього Закону визначено особливості застосування цивільної відповідальності та передбачено, що шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі. Відповідно до пункту 9 Порядку здійснення любительського і спортивного рибальства, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 18 липня 1998 року №1126, вимоги щодо здійснення любительського і спортивного рибальства та застосування знарядь і способів лову (добування), норми, заборонені місця і його терміни встановлюються правилами любительського і спортивного рибальства за басейно-територіальним принципом, які затверджуються Мінекоенерго за поданням Держрибагентства. Відповідно до пунктів 3.15 та 6.2 Правил любительського і спортивного рибальства забороняється лов водних живих ресурсів, зокрема, із застосуванням вибухових і отруйних речовин, електроструму, колючих знарядь лову, вогнепальної та пневматичної зброї (за винятком гарпунних рушниць для підводного полювання), промислових та інших знарядь лову, виготовлених із сіткоснастевих чи інших матеріалів усіх видів і найменувань, а також способом багріння, спорудження гаток, запруд та спускання води з рибогосподарських водойм; шкода, заподіяна громадянами України, іноземцями та особами без громадянства незаконним (з порушенням Правил рибальства) виловом, добуванням або знищенням цінних видів риб, водних безхребетних і водних рослин у рибогосподарських водоймах, відшкодовується порушниками відповідно до такс, затверджених постановою КМУ від 21 листопада 2011 року №1209 «Про затвердження такс для обчислення розміру відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок незаконного добування (збирання) або знищення цінних видів водних біоресурсів».

Згідно з розрахунком розміру шкоди, заподіяної незаконним виловом водних біоресурсів відповідачами ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , який здійснено відповідно до Такс для обчислення розміру відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок незаконного добування (збирання) або знищення цінних видів водних біоресурсів у рибогосподарських водних об`єктах України, затверджених постановою КМ України від 21 листопада 2011 року №1209 та довідки Управління Державного агентства меліорації та рибного господарства у Волинській області, загальний розмір збитків складає 3162 гривні.

Положеннями ст. 4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно з приписами ст. 66 Конституції України, кожен зобов`язаний не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані ним збитки.

Преамбулою до Закону України «Про тваринний світ» встановлено, що тваринний світ є одним з компонентів навколишнього природного середовища, національним багатством України, джерелом духовного та естетичного збагачення і виховання людей, об`єктом наукових досліджень, а також важливою базою для одержання промислової і лікарської сировини, харчових продуктів та інших матеріальних цінностей.

Відповідно до ст. 5 Закону України «Про тваринний світ», об`єкти тваринного світу, які перебувають у стані природної волі і знаходяться в межах території України, її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони, є об`єктами права власності Українського народу. Об`єкти тваринного світу в Україні знаходяться під охороною держави незалежно від права власності на них.

Відповідно до приписів ст. 10 Закону України «Про тваринний світ» громадяни відповідно до закону зобов`язані охороняти тваринний світ, сприяти відтворенню відновлювальних об`єктів тваринного світу, використовувати об`єкти тваринного світу відповідно до закону, відшкодовувати шкоду, заподіяну ними тваринному світу внаслідок порушення вимог законодавства про охорону, використання і відтворення тваринного світу.

За приписами ч. 1 ст. 68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність.

Підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законом.

Частиною 1 статті 69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» передбачено, що шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

Статтею 37 Закону України «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів» передбачено, що водні біоресурси, що знаходяться у внутрішніх водних об`єктах, територіальному морі, у виключній (морській) економічній зоні України, на континентальному шельфі, є об`єктами права власності Українського народу, від імені якого права власника на ці ресурси здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування у межах, визначених Конституцією України та законами України.

За приписами ст. 47 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» місцеві фонди охорони навколишнього природного середовища утворюються у складі місцевого бюджету за місцем заподіяння екологічної шкоди, зокрема за рахунок частини грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього середовища. Таким чином, шкода, завдана внаслідок порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення водних біоресурсів, повинна бути відшкодована відповідній місцевій раді за місцем завдання шкоди.

Відповідно до ст. 13 Конституції України та ст. 37 Закону України «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів», в якій зазначається, що водні біоресурси, що знаходяться у внутрішніх водних об`єктах, територіальному морі, у виключній (морській) економічній зоні України, на континентальному шельфі, є об`єктами права власності Українського народу, від імені якого права власника на ці ресурси здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування у межах, визначених Конституцією України та законами України.

Крім того, ст. 142 Конституції України визначено, що матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об`єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад.

Відповідно до ст. 16, 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» органи місцевого самоврядування є юридичними особами і від імені та в інтересах територіальних громад, відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об`єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції.

Отже, органи місцевого самоврядування в межах своєї території є самостійними суб`єктами права власності на природні ресурси (в тому числі водні біоресурси).

Відповідно до ст. 47 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища зараховуються у місцеві фонди охорони навколишнього природного середовища.

Відповідно до абзацу 11 частини 1 статті 10 Закону України «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів» посадові особи органів рибоохорони мають повноваження визначати розмір збитків, завданих рибному господарству, за затвердженими таксами та методиками.

З наведеного вбачається, що природні ресурси (в тому числі водні біоресурси), які відповідно до Конституції України та інших законодавчих актів є матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування, права власника (володіння, користування, розпоряджання) щодо яких, від імені Українського народу, здійснюють органи місцевого самоврядування, як юридичні особи, є майном певної територіальної громади (в даному випадку Городищенської селищної ради Луцького району Волинської області). Зазначені природні ресурси є власністю Українського народу.

Водночас, загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду закріплені в ст. 1166 ЦК України.

Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Отже, відповідальність за завдану шкоду може наставати лише за наявності підстав, до яких законодавець відносить: наявність шкоди; протиправну поведінку заподіювача шкоди; причинний зв`язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача; вину. За відсутності хоча б одного із цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає.

Пленум Верховного Суду України у постанові «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» від 27 березня 1992 року №6 (з наступними змінами) наголосив, що розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, незалежно від наявності вини (п. 2).

Аналіз норм Цивільного кодексу України щодо відшкодування шкоди з урахуванням визначених цивільно-процесуальним законодавством принципів змагальності і диспозитивності цивільного судочинства дає підстави для висновку, що законодавством не покладається на позивача обов`язок доказування вини відповідача у заподіянні шкоди, діє презумпція вини, тобто відсутність вини у завданні шкоди повинен доводити сам завдавач шкоди. Якщо під час розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди. Такий же правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду України від 19 серпня 2014 року у справі № 3-51гс14.

Протиправна поведінка ОСОБА_2 та ОСОБА_1 у заподіянні майнової шкоди державі підтверджується постановами Горохівського районного суду Волинської області від 09 травня 2023 року та 22 травня 2023 року. Відповідно, між протиправними діями відповідачів і завданою шкодою вбачається причинно-наслідковий зв`язок.

У результаті незаконного вилову риби відповідачі заподіяли збитки тваринному світу, розмір якого доведений позивачем та становить 3162 гривні.

Таким чином, судом встановлено, що відповідачі порушили вимоги законодавства про охорону тваринного світу, тобто вина ОСОБА_2 та ОСОБА_1 є доведеною.

Шкода, завдана навколишньому природному середовищу в сумі 3162,00 гривні відповідачами ОСОБА_2 та ОСОБА_1 у добровільному порядку не сплачена, тому підлягає стягненню в судовому порядку.

Відповідачі, на виконання вимог ч. 1 ст. 81 ЦПК України, не надали суду жодних доказів, які б спростовували позов, відсутність вини у завданні шкоди останні не довели. Докази, що спростовують висновки суду, станом на час розгляду справи відсутні.

З огляду на викладене, враховуючи обґрунтованість та підставність позовних вимог, право позивача підлягає захисту у спосіб визначений у позовній заяві, тому позов необхідно задовольнити повністю.

В порядку ст. 141 ЦПК України, з відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на користь позивача підлягає стягненню сплачений судовий збір в сумі 2684 гривні, по 1342 гривні з кожного.

Керуючись ст. 2, 5, 12, 13, 15, 19, 76-82, 89, 141, 258, 259, 263, 265, 268, 280-282 ЦПК України, ст. 66, 142 Конституції України, ст. 15, 16, 22, 1166 ЦК України, ст. 68, 69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Управління Держаногоагентства меліораціїта рибногогосподарства уВолинській областідо ОСОБА_1 , ОСОБА_2 провідшкодування шкоди,заподіяної незаконнимвиловом риби,третя особана стороніпозивача,яка незаявляє самостійнихвимог щодопредмета спору:Городищенська сільськарада Луцькогорайону Волинськоїобласті задовольнити повністю.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП невідомий) та ОСОБА_2 (адреса реєстрації: АДРЕСА_2 , РНОКПП невідомий) на користь бюджету Городищенської сільської ради Луцького району Волинської області (місце знаходження: село Городище, вулиця Шкільна, 35 Луцького району Волинської області, код ЄДРПОУ 04590530) шкоду, заподіяну навколишньому природньому середовищу, внаслідок незаконного вилову риби в розмірі 3162 (три тисячі сто шістдесят два) гривні 00 копійок (р/р IBAN: UA988999980333169331000003502, отримувач ГУК у Волинській області/село Городище/24062100, код бюджетної класифікації доходів 24062100, ідентифікаційний код одержувача: 38009371).

Стягнути з ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП невідомий) в дохід Управління Державного агентства меліорації та рибного господарства у Волинській області судовий збір у розмірі 1342 (одна тисяча триста сорок два) гривні 00 копійок, зарахувавши його на рахунок: IBAN: НОМЕР_1 в Державній казначейській службі України, місто Київ, код ЄДРПОУ 41286161).

Стягнути з ОСОБА_2 (адреса реєстрації: АДРЕСА_2 , РНОКПП невідомий) в дохід Управління Державного агентства меліорації та рибного господарства у Волинській області судовий збір у розмірі 1342 (одна тисяча триста сорок два) гривні 00 копійок, зарахувавши його на рахунок: IBAN: НОМЕР_1 в Державній казначейській службі України, місто Київ, код ЄДРПОУ 41286161).

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: Управління Державного агентства меліорації та рибного господарства у Волинській області, місцезнаходження: місто Луцьк, вулиця Товарова, 11 Волинської області, 43001, код ЄДРПОУ 41286161.

Відповідач 1: ОСОБА_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП невідомий.

Відповідач 2: ОСОБА_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 , РНОКПП невідомий.

Третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Городищенська сільська рада Луцького району Волинської області: місцезнаходження: село Городище, вулиця Шкільна, 35 Луцького району Волинської області, код ЄДРПОУ 04590530.

Суддя Горохівського районного суду

Волинської області Яремчук С.М.