Вирок

від 31.01.2024 по справі 569/15803/14-к

РІВНЕНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 569/15803/14-к

номер провадження 1-кп/570/29/2024

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 січня 2024 року м. Рівне

Рівненський районний суд Рівненської області

в особі судді ОСОБА_1

за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3

потерпілих ОСОБА_4 ,

ОСОБА_5

ОСОБА_6

обвинуваченої ОСОБА_7

захисника, адвоката ОСОБА_8

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Рівне

кримінальне провадження № 12014180000000153 про обвинувачення

ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с.Молодаво Дубенського району Рівненської області, українки, громадянки України, з вищою освітою, розлученої, зареєстрованої в АДРЕСА_1 , була головою ліквідаційної комісії ПрАТ "Аптека Рівненського району", на даний час фізичної особи-підприємця, пенсіонерки, раніше не судимої,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.364-1, ч.1 ст.366 КК України,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_7 , будучи головою правління ПрАТ "Аптека Рівненського району", ЄДРПОУ 01979291, юридична адреса: м.Рівне, вул.Дубенська, № 46, виконуючи організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські функції, зокрема, маючи право оперативно-господарського управління, вирішуючи питання користування й управління майном і активами акціонерного товариства "Аптека Рівненського району", зловживаючи службовим становищем, тобто використовуючи службове становище всупереч інтересам акціонерного товариства, діючи умисно, з корисливих мотивів, в порушення ст.47 Закону України "Про акціонерні товариства", без рішення наглядової ради про скликання позачергових загальних зборів акціонерів ПрАТ "Аптека Рівненського району", скликала такі збори 17 жовтня 2013 року за адресою: АДРЕСА_2 .

17 жовтня 2013 року на позачергових загальних зборах акціонерів, ОСОБА_7 повністю не довівши присутнім акціонерам товариства про порядок денний позачергових зборів, в порушення ст.ст.52, 70 Закону України "Про акціонерні товариства", без рішення наглядової ради про обрання оцінювача майна товариства, без визначення ринкової вартості будівлі аптеки № 24 за адресою: АДРЕСА_3 , без затвердження наглядовою радою ринкової вартості, прийняла рішення у питанні № 3 про продаж будівлі аптеки № НОМЕР_1 за адресою: АДРЕСА_3 за ціною 15000 грн., про що складено відповідний протокол.

В подальшому, 26 лютого 2014 року ОСОБА_7 , використовуючи службове становище всупереч інтересам акціонерного товариства, в особистих інтересах та інтересах своєї дочки ОСОБА_10 , в порушення норм Закону України "Про акціонерні товариства", одноособово, без рішення наглядової ради про обрання оцінювача майна товариства, без визначення ринкової вартості будівлі аптеки № НОМЕР_1 за адресою: АДРЕСА_3 , без затвердження наглядовою радою ринкової вартості здійснила продаж будівлі вказаної аптеки № 24 своїй дочці - ОСОБА_10 за 15000 грн., згідно договору купівлі-продажу від 26.02.2014 року, посвідченого приватним нотаріусом ОСОБА_11 , та в подальшому укрила вказаний значний правочин від наглядової ради ПрАТ "Аптека Рівненського району", чим позбавила наглядову раду можливості заборонити вчинення цього правочину.

В результаті злочинних дій голова правління ПрАТ "Аптека Рівненського району" ОСОБА_7 незаконно переоформила право власності на будівлю аптеки № НОМЕР_1 за адресою: АДРЕСА_3 по заниженій вартості - за ціною 15000 грн., оскільки згідно висновку судової оціночно-будівельної експертизи від 31.10.2019 року за № 8551 ринкова вартість будівлі вказаної аптеки, станом на 26.02.2014 року могла становити 148522 грн.

Своїми протиправними діями, вчиненими в інтересах своєї дочки, ОСОБА_7 заподіяла істотну шкоду, яка виразилася у матеріальній шкоді охоронюваним законом правам та інтересам юридичної особи - ПрАТ "Аптека Рівненського району", ЄДРПОУ 01979291, в розмірі 133522 грн., у тому числі, його акціонерам, а саме: ОСОБА_4 на суму 11040 грн.; ОСОБА_12 на суму 1224 грн.; ОСОБА_6 на суму 1224 грн.; ОСОБА_5 на суму 2450 грн., що у 100 і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

Крім того, досудовим розслідуванням встановлено, що у період з січня 2013 року по вересень 2013 року (точну дату досудовим розслідуванням не встановлено) голова правління ПрАТ "Аптека Рівненського Району" ОСОБА_7 , зловживаючи службовим становищем, тобто використовуючи службове становище всупереч інтересам акціонерного товариства, в особистих інтересах та інтересах своєї дочки, з метою прикриття своїх злочинних дій, спрямованих на незаконне відчуження основних засобів акціонерного товариства, умисно склала завідомо неправдивий офіційний документ - протокол засідання Наглядової ради ПрАТ "Аптека Рівненського Району" від 05.09.2013 року, інформація у якому повністю не відповідала дійсності, а саме щодо дати проведення зборів, кількості присутніх, прийнятих рішень про скликання позачергових зборів акціонерів 17.10.2013 року о 13-00 за адресою: с.Городок, вул.Шевченка, № 5 Рівненського району Рівненської області, а також про продаж основних засобів акціонерного товариства: приміщення аптеки № 24 за адресою: вул.1-го Травня, № 23, с.Олександрія Рівненського району.

Голова та члени Наглядової ради ПрАТ "Аптека Рівненського району", зазначені у цьому протоколі, не проводили зборів 05.09.2013 року, не приймали будь-яких рішень щодо діяльності акціонерного товариства, а також не складали протокол Наглядової ради ПрАТ "Аптека Рівненського Району" від 05.09.2013 року.

В подальшому, ОСОБА_7 , усвідомлюючи неправдивий характер відомостей, внесених нею у протокол засідання Наглядової ради ПрАТ "Аптека Рівненського Району" від 05.09.2013 року, використала вказаний завідомо неправдивий офіційний документ для скликання позачергових загальних зборів акціонерів ПрАТ "Аптека Рівненського району", які відбулись 17.10.2013 року, та на яких ОСОБА_7 прийняла рішення у питанні № 3 про продаж будівлі аптеки № 24 за адресою: вул.1-го Травня, № 23, с.Олександрія Рівненського району за ціною 15000 грн.

Дане кримінальне провадження двічі слухалось Рівненським районним судом і обидва рази рішення суду першої інстанції були скасовані Рівненським апеляційним судом.

В результаті з`ясованих під час судового слідства обставин, обвинувачення двічі змінювалося прокурором у сторону пом`якшення. Так, в результаті проведеної оціночно- будівельної експертизи від 31 жовтня 2019 року було з`ясовано вартість майна, яке було предметом злочинного діяння обвинуваченої, що було підставою для зміни обвинувачення. Згідно кінцевого обвинувачення, кваліфікація діяння ОСОБА_7 була змінена з ч.2 ст.364-1 КК України на ч.1 ст.364-1 КК України, а з ч.2 ст.366 КК України на ч.1 ст.366 КК України. При черговому розгляді кримінального провадження Рівненським районним судом, учасникам судового розгляду, в тому числі обвинуваченій та потерпілим, було роз`яснено в чому саме обвинувачується ОСОБА_7 , якій було зрозуміле обвинувачення, а потерпілі не наполягали на обвинуваченні ОСОБА_13 за ч.2 ст.364-1 КК України і ч.2 ст.366 КК України, клопотань про це суду не заявляли, тобто не підтримували обвинувачення в раніше пред`явленому обсязі.

В суді обвинувачена ОСОБА_7 свою вину в інкримінованих злочинах не визнала та показала, що в 2011 році її було призначено головою правління ПрАТ "Аптека Рівненського району", вона викупляла акції у акціонерів, як наслідок у неї був контрольний пакет акцій. В 2013 році, проконсультувавшись з представниками комісії з цінних паперів, склала та надрукований зразок протоколу засідання Наглядової ради ПрАТ "Аптека Рівненського району" і в аптеці № 25 у с.Дядьковичі передала його своїй дочці ОСОБА_10 , яка його передала голові Наглядової ради ОСОБА_12 , а згодом остання повернула ОСОБА_10 підписаний протокол засідання Наглядової ради про скликання позачергових зборів акціонерів ПрАТ "Аптека Рівненського району" на 17.10.2013 року, який ОСОБА_10 передала їй. Їй не відомо, чи ОСОБА_12 повернули той самий зразок, який вона передала, чи можливо Наглядова рада переробила протокол. Також, зазначила, що наглядова рада в обов`язковому порядку повинна була скликати позачергові збори акціонерів на вимогу акціонерів, які володіють більше 10% акцій.

На підставівказаного рішенняНаглядової ради,17.10.2013року вонапровела позачерговізбори акціонерівПрАТ "АптекаРівненського району",на якихбуло присутніакціонери ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_4 , ОСОБА_16 та ОСОБА_7 .Ще 3-хакціонерів вонапредставляла подовіреності: ОСОБА_12 , ОСОБА_17 та ОСОБА_18 .Тобто було8акціонерів з62%акцій.Про проведенняпозачергових зборівакціонерів вонарозмістила оголошенняв пресі,сама особистообдзвонювала акціонеріві просилаприйти назбори.Всі акціонерибули повідомленіпро збори.На загальнихзборах акціонерівбуло прийняторішення пропродаж основнихзасобів,в томучислі аптеки№ 24в с.ОлександріяРівненського районуза 15000грн.Вона,як акціонерз контрольнимпакетом акцій,запропонувала продатиаптеку за15000грн.,за цей проголосувала.Нікому іншому,крім своєїдочки ОСОБА_10 ,придбати аптекуне пропонувала,так якдочка малагарантійного листана першочерговепридбання аптеки,оскільки вносилапозику втовариство.В подальшомуаптеку №24в с.Олександріяпридбала їїдочка ОСОБА_10 за 15000грн.Договір купівлі-продажуаптеки від26лютого 2014року унотаріуса підписалавона якголова правлінняПрАТ "АптекаРівненського району".Такі повноваженняїй надалиі загальнізбори акціонерів.Вважає,що вонадіяла відповіднодо ЗаконуУкраїни "Проакціонерні товариства",законів непорушувала.Була перевіркакомісії зцінних паперіві зподаткової інспекції,які незнайшли порушеньв їїдіях.Тому вонавину невизнає іпросить відносно неї винести виправдувальний вирок. Відповідно цивільні позови потерпілих не визнала і просить відмовити в їх задоволенні.

Потерпіла ОСОБА_4 суду показала, що голова правління ПрАТ "Аптека Рівненського району" ОСОБА_7 на підставі сфальсифікованого протоколу засідання Наглядової ради ПрАТ "Аптека Рівненського району" від 05.09.2013 року про скликання позачергових зборів акціонерів, 17.10.2013 року провела позачергові збори акціонерів ПрАТ "Аптека Рівненського району", на яких нібито було прийнято рішення про продаж основних засобів, в тому числі аптеки № 24 у с.Олександрія. Вона була присутня на цих зборах, крім неї були присутні ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_14 та ОСОБА_7 . Питання продажу основних засобів на цих зборах не обговорювалося. Крім того, деяких акціонерів ОСОБА_7 нібито представляла по довіреності, якої вони їй не давали.

Зі слів голови та членів Наглядової ради ПрАТ "Аптека Рівненського району" Наглядова рада в 2013 році на засідання не збиралась, протокол засідання Наглядової ради від 05.09.2013 року ОСОБА_19 давала підписувати їм почергово, "виловлюючи" їх.

Згодом, в 2014 році на загальних зборах акціонерів ПрАТ "Аптека Рівненського району" дізналися, що ОСОБА_7 продала аптеку № 24 у с.Олександрія своїй дочці ОСОБА_10 за 15000 грн., це обурило акціонерів і загальні збори були фактично зірвані. На зауваження, що продаж основних засобів необхідно здійснювати по ціні відповідно до експертної оцінки, ОСОБА_7 відповіла, що вона володіє більше 50% акцій, тому такі питання вона буде вирішувати сама.

Оскільки діями ОСОБА_7 їй, як акціонеру ПрАТ "Аптека Рівненського району", було спричинено збитки, тому вона заявила цивільний позов у даному кримінальному провадженні, його підтримує і просить задоволити.

Потерпілий ОСОБА_5 показав, що в 2014 році на загальних зборах акціонерів ПрАТ "Аптека Рівненського району" ОСОБА_7 проговорилась, що вона продала аптеку № 24 у с.Олександрія своїй дочці ОСОБА_10 за 15000 грн., це обурило акціонерів і загальні збори були фактично зірвані. Ринкова вартість аптеки була значно вища. Про збори, які проводилися 17 жовтня 2013 року він знав, але не був на них присутнім. Про проведення цих зборів йому повідомила ОСОБА_7 по телефону, але повідомлення про збори він не отримував і порядок денний зборів йому не був відомий. Оскільки йому спричинена шкода, тому він у даному кримінальному провадженні заявив цивільний позов, який підтримує і просить його задоволити.

Потерпіла ОСОБА_6 показала, що вона з 1991 року до початку 2013 року працювала в ПрАТ "Аптека Рівненського району" і була акціонером товариства. Їй відомо, що в 2014 році ОСОБА_7 продала аптеку № 24 у с.Олександрія своїй дочці ОСОБА_10 за 15000 грн., акціонери продаж цієї аптеки не погоджували. Зі слів голови та членів Наглядової ради ПрАТ "Аптека Рівненського району" Наглядова рада в 2013 році на засідання не збиралась, вони підписали протокол, який надала їм ОСОБА_7 . Вважає, що ціна за яку продали аптеку в с.Олександрія є заниженою. Їй, як акціонеру товариства спричинено збитки, тому вона заявила цивільний позов, підтримує його і просить задоволити та подала клопотання про (розподіл) компенсацію процесуальних витрат.

Потерпіла ОСОБА_12 в суді показала, що вона працювала в товаристві, була акціонером і головою Наглядової ради. Крім неї в Наглядовій раді бути ОСОБА_20 та ОСОБА_21 . В період коли ОСОБА_7 була головою правління, Наглядова рада жодного разу не збиралася на засідання і ніяких рішень не приймала. Протокол Наглядової ради від 05.09.2013 року підписала на прохання ОСОБА_7 , але його зміст повністю не читала. Як ОСОБА_20 та ОСОБА_21 підписували протокол не знає. На зборах акціонерів 17.10.2013 року не була присутня, які приймались рішення не знає. Лише на загальних зборах акціонерів в 2014 році дізналися про те, що аптека в с.Олександрія продана дочці ОСОБА_7 . ОСОБА_10 за 15000 грн. і вважає цю ціну занижено. Подала цивільний позов, який підтримує і просить його задоволити.

Допитана як свідок ОСОБА_21 дала суду показання, що вона з 1994 року по 2010 рік працювала в ПрАТ "Аптека Рівненського району". Була провізором, працювала в центральній аптеці і займалася постачанням. Була обрана членом Наглядової ради вказаного товариства. Стосовно протоколу засідання Наглядової ради ПрАТ "Аптека Рівненського району" від 05.09.2013 року пояснила, що в протоколі стоїть її підпис, але вона точно не пам`ятає чи проводилося засідання Наглядової ради. Засідання Наглядової ради вони окремо не збирали, але на останніх зборах підписували багато документів, можливо там вона і підписала цей протокол разом з іншими документами. Протокол вона не виготовляла і печатка була лише у ОСОБА_7 . При звільненні з роботи свої акції продала ОСОБА_7 . Дозволу на продаж аптек вона не надавала.

Із показань свідка ОСОБА_16 , які вона надала в судовому засіданні, вбачається, що вона більше 40 років працювала в аптеці. В 2004 році вона звільнилась з роботи, але продовжувала залишатись акціонером ПрАТ "Аптека Рівненського району", так як свої акції не продала. Її запрошували на загальні збори акціонерів в 2012 і 2013 роках. На одних зборах вона була присутня, тоді обговорювалося питання продажу аптеки в с.Городок Рівненського району. Конкретно розмов про продаж аптеки в с.Олександрія в її присутності не було.

Свідок ОСОБА_15 суду показала, що на момент продажу аптеки в с.Олександрія Рівненського району вона вже не працювала в товаристві, але була акціонером. На зборах акціонерів, які проводилися в с.Городок була присутня. Що було підставою для скликання цих зборів не знає, хто входив тоді в Наглядову раду не пам`ятає. Знає, що на зборах акціонерів піднімалось питання продажу аптек, але дати проведення цих зборів і ціни, за якою продавались аптеки, не пам`ятає. Товариство продавало багато аптек, тому вона точно всіх обставин не пам`ятає. В протоколі зборів акціонерів має бути все зазначено. Вона як секретар зборів акціонерів підписала протокол зборів.

Свідок ОСОБА_20 дала суду показання, що їй стало відомо про продаж аптеки в с.Олександрія вже після продажу цієї аптеки. Вона працювала в товаристві по 2010 рік, а як розраховувалася, то продала свої акції ОСОБА_7 . Була членом Наглядової ради разом із ОСОБА_12 та ОСОБА_21 . Зазначила, що жодного разу не було скликання засідання Наглядової ради. Протокол засідання Наглядової ради ПрАТ "Аптека Рівненського району" від 05.09.2013 року підписала на прохання ОСОБА_7 , зустрівшись з нею на зупинці тролейбуса на мікрорайоні Ювілейний. Протокол вже був підписаний іншими членами наглядової ради. Зазначила, що вона забуває якісь події за станом здоров`я.

Із показань в судовому засіданні свідка ОСОБА_22 вбачається, що вона працювала бухгалтером в ПрАТ "Аптека Рівненського району". Також працювала і при ОСОБА_7 Акціонером товариства не була. Позики товариство брало в банках. Чи надавали позики акціонери і чи видавались гарантійні листи не пам`ятає. Знає, що були якісь рішення по продажу аптек, але не пам`ятає як приймалось рішення по продажу аптеки в с.Олександрія. Знає, що в товаристві була Наглядова рада, але хто входив до її складу не знає.

Свідок ОСОБА_23 дала суду показання, що в аптеці в с.Олександрія працював її чоловік і був акціонером товариства. 25 травня 2013 року чоловік помер і вона успадкувала акції. На збори акціонерів її не запрошували, оскільки на той час вона ще не оформила спадкових прав у нотконторі. Чула, що Наглядова рада збиралася, але що вирішували не знає. Її племінник ОСОБА_24 хотів купити аптеку в с.Олександрія, з приводу чого звертався до голови правління ОСОБА_7 . Йому була запропонована велика ціна і він аптеку не купив, бо не зійшлись в ціні.

Свідок ОСОБА_18 показала, що на зборах акціонерів в с.Городок 17 жовтня 2013 року вона не була присутня. Але на наступних зборах, де вона була присутня, всі були ошелешені з того, що продана аптека в с.Дядьковичі. Тоді ж дізналась і про продаж аптеки № 24 в с.Олександрія. На залізничному вокзалі ОСОБА_7 їй казала, щоб прийшла на збори, але вона відмовилася, тоді ОСОБА_7 сказала їй поставити підпис. Вона на прохання ОСОБА_7 підписала чистий аркуш. У повідомленні про збори третій підпис схожий на її підпис, але вона не знає хто його поставив. Ніякої довіреності нікому не давала і в довіреності не її підпис.

Із показань свідка ОСОБА_17 , які вона надала в суді, вбачається, що вона працювала в товаристві десь до 2009 року, але після звільнення була акціонером. Про проведення зборів їй не було відомо і вона на зборах акціонерів не була. Про продаж аптек № 25 в с.Дядьковичі і № 24 в с.Олександрія дізналась пізніше. В повідомленні про збори і в довіреності не її підпис.

В зв`язку із смертю свідків ОСОБА_25 і ОСОБА_26 їх показання на попередньому слідстві і в судовому засіданні були досліджені судом.

Так, із показань свідка ОСОБА_25 (т.2, а.с.243-246), даних нею на попередньому слідстві, вбачається, що вона придбала аптеку № 50 в с.Городок, за яку заплатила 280000 гривень, які були сплачені в сумі 240000 грн. готівкою на руки ОСОБА_7 , а при оформленні договору купівлі-продажу аптеки у нотаріуса офіційно на рахунок товариства було сплачено 40000 гривень.

Із прослуханих показань свідка ОСОБА_26 , які він давав в судовому засіданні при попередньому розгляді справи, вбачається, що він проводив оцінку приміщень в с.Олександрія і в с.Дядьковичі. Дозвіл на оцінку надавався юридичним відділом Фонду Держмайна. Для проведення оцінки, необхідна заява особи, яка бажає провести оцінку. До нього приходила якась жінка. Аптека в с.Олександрія не функціонувала, була відрізана вода, тепло, дах протікав, так як давно не ремонтувався. Оцінка проводилася порівняльним аналізом і враховувалась наявність земельної ділянки. Зазначив, що аптеку могли продати за ціною, визначеною правлінням чи зборами акціонерів товариства.

Свідок ОСОБА_10 показала, що вона є дочкою обвинуваченої ОСОБА_27 , надавала позики ПрАТ "Аптека Рівненського району" в розмірі 1,5 тис.грн. та 4,5 тис.грн., за що отримала гарантію про першочерговий продаж основних засобів, тому вона не є зацікавленою особою.

В 2014 році за 15 000 грн. вона придбала у ПрАТ "Аптека Рівненського району", від імені якого діяла голова правління ОСОБА_7 , приміщення аптеки № 24, що у с.Олександрія Рівненського району. Підставою для продажу було відповідне рішення загальних зборів акціонерів ПрАТ "Аптека Рівненського району".

Крім того, показала, що перед проведенням загальних зборів акціонерів ПрАТ "Аптека Рівненського району", на яких було прийнято рішення про продаж аптеки № 24, вона надала ОСОБА_12 , як зразок, протокол засідання Наглядової ради ПрАТ "Аптека Рівненського району", через де-який час остання надала їй протокол засідання Наглядової ради ПрАТ "Аптека Рівненського району", який уже був підписаний членами Наглядової ради. Цей протокол Наглядової ради вона передала ОСОБА_7 .

Незважаючи на невизнання своєї винуватості ОСОБА_28 , її винуватість у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень, окрім показань потерпілих і свідків, підтверджується сукупністю обставин, встановлених в судовому засіданні, доказами, зібраними в ході досудового розслідування, повністю дослідженими та перевіреними безпосередньо судом в процесі розгляду даного кримінального провадження, а саме:

- заявами про кримінальне правопорушення від 12.05.2014 року, подану потерпілою ОСОБА_4 , від 15.05.2014 року, подану потерпілим ОСОБА_5 , від 15.05.2014 року, подану потерпілою ОСОБА_6 , від 14.05.2014 року, подану потерпілою ОСОБА_12 (т.1, а.с.22-23, 76, 78, 80);

- наказом № 42 від 23.05.2011 року, згідно якого ОСОБА_7 приступила до виконання обов`язків голови правління ПрАТ "Аптека Рівненського району", на підставі рішення Наглядової ради ПрАТ "Аптека Рівненського району" (т.2, а.с.54);

- протоколом № 1 від 23.05.2011 року засідання Наглядової ради ПрАТ "Аптека Рівненського району", на якому ОСОБА_7 обрано головою правління товариства (т.2, а.с.55);

- статутом ПрАТ "Аптека Рівненського району" (в редакції 2011 року), відповідно до якого за головою правління закріплено організаційно-розпорядчі функції, та до виключної компетенції наглядової ради належить скликання позачергових зборів акціонерів (т.2, а.с.126-152);

- протоколом засідання Наглядової ради від 05.09.2013 року, згідно якого голова та члени наглядової ради ОСОБА_12 , ОСОБА_21 та ОСОБА_20 нібито 05.09.2013 року за участі голови правління ОСОБА_7 провели засідання та прийняли рішення про скликання позачергових зборів акціонерів на 17.10.2013 року з питання продажу основних засобів (т.3, а.с.133);

- протоколом позачергових загальних зборах акціонерів ПрАТ "Аптека Рівненського району" від 17.10.2013 року, згідно якого ОСОБА_7 запропонувала здійснити продаж будівлі аптеки № 24 за адресою: вул.1-го Травня, № 23, с.Олександрія Рівненського району не нижче балансової вартості, акціонерами прийнято рішення у питанні № 3 про продаж будівлі аптеки № 24 за адресою: вул.1-го Травня, № 23, с.Олександрія Рівненського району, за ціною 15000 грн., за відповідне рішення проголосували власники 85,7% акцій, проти - власники 12,9% акцій, утримались власники 1% акцій ( т.3, а.с.124-125);

- договором купівлі-продажу від 26.02.2014 року, згідно якого ПрАТ "Аптека Рівненського району" в особі голови правління ОСОБА_7 здійснило продаж ОСОБА_10 будівлі аптеки № НОМЕР_1 за адресою: АДРЕСА_3 за 15000 грн.;

- квитанцією від 25.02.2014 року, згідно якої ОСОБА_10 перерахувала на рахунок ПрАТ "Аптека Рівненського району" 15000 грн. за приміщення аптеки № НОМЕР_1 за адресою: вул.1-го Травня, № 23, с.Олександрія Рівненського району;

- витягом з Державного реєстру речових прав від 26.02.2014 року, згідно якого власником аптеки № НОМЕР_1 за адресою: АДРЕСА_3 є ОСОБА_10 - останні три документи досліджувалися судом в оригіналі (були вилучені у нотаріуса ОСОБА_11 ), копії їх долучені до матеріалів справи у томі 8, а оригінали повернуто нотаріусу, оскільки вказаний договір не оскаржувався є чинним і має зберігатися в архіві нотконтори.

Згідно висновку судової оціночно-будівельної експертизи від 31.10.2019 року № 8551, ринкова вартість будівлі аптеки № НОМЕР_1 за адресою: АДРЕСА_3 , станом на 26.02.2014 року (дата укладення договору купівлі-продажу) могла становити 148522 гривні. Висновок експерта є обґрунтованим і сумніву у суду не викликає.

Діяльність акціонерних товариств регламентується Законом України "Про акціонерні товариства" і саме цим законом мали керуватися як акціонери товариства, так і ОСОБА_7 , так і Наглядова рада ПрАТ "Аптека Рівненського району".

Згідно п.3 ч.2 ст.52 Закону України "Про акціонерні товариства" до виключної компетенції наглядової ради належить прийняття рішення про проведення чергових або позачергових загальних зборів відповідно до статуту товариства та у випадках, встановлених цим Законом.

Частиною 1 ст.47 вказаного Закону встановлено, що позачергові загальні збори акціонерного товариства скликаються наглядовою радою: з власної ініціативи, на вимогу виконавчого органу - в разі порушення провадження про визнання товариства банкрутом або необхідності вчинення значного правочину, на вимогу ревізійної комісії, на вимогу акціонерів, які на день подання вимоги сукупно є власниками 10 і більше відсотків простих акцій товариства та в інших випадках, встановлених законом або статутом.

Таким чином, статті 47 та 52 Закону України "Про акціонерні товариства" вказують, що скликання позачергових зборів акціонерів є виключною компетенцією наглядової ради, яка як встановлено у судовому засідання не збиралася та відповідно жодних рішень не приймала.

Обвинувачена ОСОБА_7 у судовому засіданні неодноразово вказувала, що оскільки вона є власником контрольного пакету акцій, тобто має більше десяти відсотків простих акцій, то вона мала право одноособово скликати позачергові збори акціонерів, однак статтею 47 Закону України "Про акціонерні товариства" встановлено, що збори скликаються Наглядовою радою на вимогу акціонерів, які на день подання вимоги сукупно є власниками 10 і більше відсотків простих акцій товариства.

Однак, як досудовим розслідуванням, так і судовим слідством встановлено, що така вимога до наглядової ради ПрАТ "Аптека Рівненського району" не надходила. В судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_7 пояснила, що як її вимогу про скликання позачергових загальних зборів акціонерів слід розцінювати зразок протоколу засідання Наглядової ради, який вона передала членам Наглядової ради. Але ці твердження обвинуваченої не ґрунтуються на вимогах вказаного Закону, а тому не можуть бути взяті до уваги судом.

Право акціонера ОСОБА_7 на ініціювання зібрання зборів акціонерів ніхто не заперечує, однак, це право повинно було бути реалізоване у правовому полі, а не в порушення вимог Закону, який регламентує порядок вчинення таких дій, щоб інші акціонери товариства не були позбавлені права на розпорядження своїми частками у акціонерному товаристві.

Варто зазначити, що рішення зборів про реалізацію основних засобів було прийнято в порушення вимог статті 70 Закону України "Про акціонерні товариства", якою регламентується порядок прийняття рішення про вчинення значного правочину в залежності від ринкової вартості майна або послуг.

Таким чином, існує пряма норма закону, яка вказує про необхідність визначення ринкової вартості об`єкту відчуження, яка в подальшому відповідно до п.7 ч.2 ст.47 вказаного Закону підлягає затвердженню Наглядовою радою товариства.

Однак, в порушення всіх вищевказаних норм законодавства обвинувачена ОСОБА_7 , як голова правління, зловживаючи своїми повноваженнями, організувала позачергові збори акціонерів, на яких було прийнято рішення про відчуження приміщення аптеки № НОМЕР_1 , що за адресою: АДРЕСА_3 , та в подальшому без визначення ринкової вартості вказаного приміщення, та без затвердження вартості Наглядовою радою реалізувала його своїй дочці, яка відповідно до ст.71 вказаного Закону є заінтересованою особою.

ОСОБА_7 , посилаючись на п.4 ч.3 ст.71 Закону України "Про акціонерні товариства" вказує, що оскільки її дочка ОСОБА_10 протягом певного періоду надавала товариству позики, відповідно норма закону, яка забороняє відчуження майна для неї, не поширюється.

Однак, згідно п.4 ч.3 ст.71 Закону України "Про акціонерні товариства" слідує, що положення вказаної статті не застосовуються у разі надання посадовою особою органів товариства або акціонером, що одноосібно або з афілійованими особами володіє 25 і більше відсотками простих акцій товариства на безоплатній основі гарантії поруки (у тому числі майнової поруки), застави або іпотеки особам, які надають товариству позику.

Здавалося б ОСОБА_7 , як акціонер товариства, який володіє більше 25 відсотками простих акцій, а також як посадова особа мала право надавати такі гарантії.

Однак у вказаній нормі закону вказано про гарантії поруки (у тому числі майнової поруки), застави або іпотеки, але ні в якому разі не гарантії на першочергове право придбання основних засобів товариства.

Враховуючи, що дочка ОСОБА_7 - ОСОБА_10 до органу правління товариства як кредитор про повернення їй позик не зверталася (зокрема, в судовому засідання ОСОБА_7 не надано документів, які б підтверджували вказаний факт) відповідно першочергова реалізація майна останній є не законною.

Обвинувачена ОСОБА_7 в судовому засідання, як на доказ своєї невинуватості, посилалася на інформацію, складену за результатами перевірки проведеної Західним територіальним управлінням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 27.05.2014 року № 04-1/03/757 (т.3, а.с.99-106), згідно якої при відчуженні будівлі аптеки № 24 порушень вимог Закону України "Про акціонерні товариства" зі сторони ОСОБА_7 не допущено.

Однак, вказаний доказ невинуватості обвинуваченої викликає у суду обґрунтовані сумніви, оскільки при проведенні вказаної перевірки не враховано, що 05.09.2013 року засідання Наглядової ради ПрАТ "Аптека Рівненського району" не відбулось і відповідно рішення про скликання позачергових зборів акціонерів не приймалось, був лише підписаний протокол такого засідання на прохання ОСОБА_7 . Також, при проведенні перевірки не враховано, що 17.10.2013 року на позачергових зборах акціонерів ОСОБА_7 за довіреністю представляла інтереси акціонерів ОСОБА_17 і ОСОБА_29 , які в судовому засіданні ствердили, що довіреностей на представництво їх інтересів вони обвинуваченій не давали. Отже даний доказ не може бути прийнятий судом.

Варто зазначити, що у результаті розгляду звернення ОСОБА_4 було виявлено ознаки порушення вимог Закону України "Про акціонерні товариства", в тому числі не було замовлено у суб`єкта оціночної діяльності незалежну оцінку ринкової вартості власних акцій на дату, що передувала дню опублікування оголошення про скликання на 17 жовтня 2013 року позачергових загальних зборів акціонерів ПрАТ "Аптека Рівненського району", що було підставою винесення Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку постанови № 112-ЗХ-1-Е від 16 травня 2014 року про застосування до ПрАТ "Аптека Рівненського району" санкцій у вигляді попередження (т.3, а.с.109-110).

Оцінивши в сукупності показання потерпілих, свідків, дослідивши докази у справі, які є належними, допустимими, зібраними відповідно до норм КПК України, проаналізувавши дотримання вимог Закону України "Про акціонерні товариства", суд вважає, що винуватість обвинуваченої ОСОБА_7 у інкримінованих злочинах доведена повністю і її дії вірно кваліфіковані:

- за ч.1 ст.364-1 КК України, як зловживання повноваженнями, тобто умисне, з метою одержання неправомірної вигоди для себе чи інших осіб використання всупереч інтересам юридичної особи приватного права незалежно від організаційно-правової форми службовою особою такої юридичної особи своїх повноважень, якщо це завдало істотної шкоди охоронюваним законом інтересам юридичної особи;

- та за ч.1 ст.366 КК України, як службове підроблення, а саме складання і видача завідомо неправдивих документів.

Невизнання ОСОБА_7 винуватості у вчиненні вказаних злочинів, суд розцінює як намагання уникнути відповідальності за вчинені злочини. Слід зазначити, що показання обвинуваченої зводилися до того, щоб переконати суд, що вона діяла відповідно до вимог Закону України "Про акціонерні товариства", але вони були суперечливими та непослідовними, її показання стосовно обставин злочину спростовуються зібраними у справі доказами та показаннями потерпілих та свідків в суді.

Обставини, що пом`якшують чи обтяжують покарання обвинуваченої, судом не встановлені.

При обранні виду та визначенні міри покарання суд враховує характер та ступінь суспільної небезпечності скоєних ОСОБА_7 злочинів, які відповідно до статті 12 КК України є нетяжкими злочинами, особу обвинуваченої, яка раніше не судима, за місцем проживання характеризується позитивно. За вказаних обставин суд прийшов до висновку, що до ОСОБА_7 слід застосувати миру покарання в межах санкцій вказаних статтей, які були чинні на час скоєння злочинів, а саме - штраф з позбавленням права обіймати керівні посади в акціонерних товариствах будь-якої форми власності.

На підставі ч.ч.1, 3 ст.70 КК України остаточне покарання визначити за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим і до основного покарання приєднати додаткове покарання.

Відповідно до частини 5 статті 74 КК України особа може бути за вироком суду звільнена від покарання на підставах, передбачених статтею 49 цього Кодексу.

А відповідно до ст.49 КК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минули такі строки:

1) два роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачене покарання менш суворе, ніж обмеження волі;

2) три роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачено покарання у виді обмеження волі, чи у разі вчинення нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років.

Оскільки навіть на день ухвалення вироку суду вже закінчилися строки давності, то ОСОБА_7 відповідно до вказаних статтей КК України слід звільнити від призначеного покарання.

Крім того, в межах даного кримінального провадження потерпілими були подані цивільні позови у кримінальному провадженні про стягнення з ОСОБА_7 завданої майнової шкоди.

Так, потерпіла ОСОБА_4 просила стягнути з ОСОБА_7 майнову шкоду, завдану вчиненням кримінального правопорушення в сумі 29552,66 грн. (що розраховувалася виходячи із ринкової вартості об`єкта нерухомого майна в сумі 357391,00 грн., згідно звіту № ЕА 140418-001 від 23.04.2014 року незалежного оцінюваного експерта ТОВ "Столекс" та відсотка від загальної кількості цінних паперів, які належать акціонеру ОСОБА_4 в ПрАТ "Аптека Рівненського району" 8,2690%), а також витрати на правову допомогу в сумі 4500 грн.

Потерпілий ОСОБА_5 просив стягнути з ОСОБА_7 майнову шкоду, завдану вчиненням кримінального правопорушення в сумі 6557,05 грн. (що розраховувалася виходячи із ринкової вартості об`єкта нерухомого майна в сумі 357391,00 грн., згідно звіту № ЕА 140418-001 від 23.04.2014 року незалежного оцінюваного експерта ТОВ "Столекс" та відсотка від загальної кількості цінних паперів, які належать акціонеру ОСОБА_5 в ПрАТ "Аптека Рівненського району" 1,8347%), а також витрати на правову допомогу в сумі 3500 грн.

Потерпіла ОСОБА_6 просила стягнути з ОСОБА_7 майнову шкоду, завдану вчиненням кримінального правопорушення в сумі 1224,00 грн. (що розраховувалася виходячи із ринкової вартості об`єкта нерухомого майна в сумі 133522,00 грн., згідно висновку судової оціночно-будівельної експертизи № 8551 від 31.10.2019 року та відсотка від загальної кількості цінних паперів, які належать акціонеру ОСОБА_6 в ПрАТ "Аптека Рівненського району" 0,9173 %), а також витрати на правову допомогу в сумі 6000 грн.

Потерпіла ОСОБА_12 просила стягнути з ОСОБА_7 майнову шкоду, завдану вчиненням кримінального правопорушення в сумі 1224,00 грн. (що розраховувалася виходячи із ринкової вартості об`єкта нерухомого майна в сумі 133522,00 грн., згідно висновку судової оціночно-будівельної експертизи № 8551 від 31.10.2019 року та відсотка від загальної кількості цінних паперів, які належать акціонеру ОСОБА_6 в ПрАТ "Аптека Рівненського району" 0,9173 %).

Згідно ч.1 ст.128КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.

Частиною 1 ст.337КПК України передбачено, що судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акту.

При цьому, вирішуючи пред`явлений потерпілим цивільний позов, суд повинен виходити з встановленого ст.81ЦПК України обов`язку позивача довести обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.91КПК України доказуванню підлягають вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір процесуальних витрат.

З обвинувального акту вбачається, що розмір заподіяної шкоди юридичній особі-ПрАТ "АптекаРівненського району"становить 133522,00 грн., в тому числі, акціонерам: ОСОБА_4 на суму 11040,00 грн.; ОСОБА_12 на суму 1224,00 грн.; ОСОБА_6 на суму 1224,00 грн.; ОСОБА_5 на суму 2450 гривень.

Тобто, цивільні позови заявлені потерпілими ОСОБА_4 та ОСОБА_5 виходять за межі розгляду кримінального провадження, а тому суд вважає, що такі цивільні позови слід задоволити частково в межах суми пред`явленого обвинувачення, а цивільні позови ОСОБА_6 та ОСОБА_12 слід задоволити в повному обсязі.

Що стосується відшкодування витрат на правову допомогу, то суд виходить із наступного.

Так, згідно зі ст.118 КПК України процесуальні витрати складаються, в тому числі, із витрат на правову допомогу.

Відповідно до ч.2 ст.120 КПК України витрати, пов`язані з оплатою допомоги представника потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача та юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які надають правову допомогу за договором, несе відповідно потерпілий, цивільний позивач, цивільний відповідач, юридична особа, щодо якої здійснюється провадження.

Приписами ч.1 ст.124 КПК України встановлено, що в разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь потерпілого всі здійснені ним документально підтверджені процесуальні витрати.

Наведені вище норми кримінального процесуального закону регулюють прядок відшкодування витрат, понесених учасником кримінального провадження в зв`язку з його участю в досудовому розслідуванні та судовому провадженні. Згідно з цими нормами в разі визнання обвинуваченого винуватим у вчинення кримінального правопорушення з нього стягуються процесуальні витрати, що були понесені учасниками кримінального провадження.

Статтею 137ЦПК України встановлено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат враховується: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Так, в матеріалах кримінального провадження містяться квитанції про сплату потерпілою ОСОБА_4 вартості наданої правової допомоги адвокатом ОСОБА_30 в сумі 4500 грн. (т.5, а.с.183-184), однак в матеріалах кримінального провадження немає ні договору про надання правової допомоги, укладеного між ОСОБА_4 та адвокатом ОСОБА_30 , ні виданого ним ордера на представництво інтересів ОСОБА_4 , ні акту виконаних ним робіт. В подальшому ОСОБА_4 було укладено договір про надання правової допомоги із АО "Дірект" від 28.05.2020 року (т.7, а.с.43-44), однак у вказаному договорі не обумовлено вартості наданих адвокатським об`єднанням послуг, а також не додано ні акту виконаних робіт, ні квитанції про оплату адвокатських послуг, а тому розмір витрат на правову допомогу ОСОБА_4 не підтверджений належними доказами і у стягненні таких витрат на її користь необхідно відмовити.

Потерпілий ОСОБА_5 просив стягнути витрати на правову допомогу в сумі 3500 грн., на підтвердження чого надав копії квитанцій про сплату вартості наданої правової допомоги адвокатом ОСОБА_30 на вказану суму на підставі договору про надання правової допомоги від 27.03.2015 року (т.5, а.с.190-191), однак матеріали справи містять копію договору про правову допомогу від 01.04.2015 року (т.4, а.с.78), в якому не прописана вартість наданих робіт і не долучено акт виконаних робіт, а тому витрати на правову допомогу не підтверджені належними доказам і у стягненні таких витрат на його користь необхідно відмовити.

Потерпіла ОСОБА_6 просила стягнути витрати на правову допомогу в сумі 6000 грн. на підтвердження чого надала договір про надання правової допомоги від 09 грудня 2020 року, укладений між нею та АО "Дірект", договір про надання правової допомоги та представництво у кримінальному провадженні від 29 травня 2021 року, укладений між нею та АО "Дірект", додаткову угоду до договору про надання правової допомоги № 29-05 від 31 грудня 2022 року, акт виконаних робіт до договору про надання правової допомоги на суму 5000 грн., та копії квитанції про сплату 1000 грн. та 5000 грн. на рахунок АО "Дірект". Попри це, на думку суду, заявлена сума витрат на правову допомогу неспівмірна із розміром шкоди, завданої кримінальним правопорушенням потерпілій ОСОБА_6 , а тому до стягнення з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_6 підлягають витрати на правову допомогу в сумі 1000 грн.

Суд приймає до уваги, що потерпіла ОСОБА_12 не ставила в позові питання про стягнення з обвинуваченої процесуальних витрат.

Згідно ч.2 ст.124 КПК України, у разі ухвалення обвинувального вироку, суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтвердженні витрати на залучення експертів.

Крім того, суд у вироку має вирішити питання речових доказів та арешту майна.

Керуючись ст.ст.368, 370, 373, 374 КПК України, суд, -

з а с у д и в :

ОСОБА_31 визнати винуватою у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.364-1 і ч.1 ст.366 КК України, та призначити покарання:

- за ч.1ст.364-1КК України у виді штрафу у розмірі 2000 (двох тисяч) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34000 (тридцять чотири тисячі) гривень, з позбавленням права обіймати керівні посади в акціонерних товариствах будь-якої форми власності строком на 2 роки;

- за ч.1ст.366КК України у вигляді штрафу у розмірі 250 (двісті п`ятдесят) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 4250 (чотири тисячі двісті п`ятдесят) гривень, оскільки на час вчинення злочину санкція ч.1 ст.366 КК України передбачала покарання у вигляді штрафу у розмірі до 250 неоподатковуваних мінімумів доходів, з позбавленням права обіймати керівні посади в акціонерних товариствах будь- якої форми власності строком на 3 роки.

На підставі ч.ч.1, 3 ст.70 КК України остаточне покарання визначити шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим і до основного покарання приєднати додаткове покарання і визначити його у виді штрафу у розмірі 2000 (двох тисяч) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34000 (тридцять чотири тисячі) гривень, з позбавленням права обіймати керівні посади в акціонерних товариствах будь-якої форми власності на строк 3 роки.

Відповідно до ч.5 ст.74 та ст.49 КК України звільнити ОСОБА_7 від призначеного покарання за ч.1 ст.364-1 та ч.1 ст.366 КК України, у зв`язку з закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.

Стягнути з ОСОБА_9 на користь:

- потерпілої ОСОБА_32 майнову шкоду, завдану внаслідок вчинення кримінального правопорушення в сумі 11040 (одинадцять тисяч сорок) гривень 00 копійок;

- потерпілого ОСОБА_33 майнову шкоду, завдану внаслідок вчинення кримінального правопорушення в сумі 2450 (дві тисячі чотириста п`ятдесят) гривень 00 копійок;

- потерпілої ОСОБА_34 майнову шкоду, завдану внаслідок вчинення кримінального правопорушення в сумі 1224 (одна тисяча двісті двадцять чотири) гривні 00 копійок та витрати на правову допомогу в сумі 1000 (одна тисяча) гривень 00 копійок, а всього стягнути 2224 (дві тисячі двісті двадцять чотири) гривні 00 копійок;

- потерпілої ОСОБА_35 майнову шкоду, завдану внаслідок вчинення кримінального правопорушення в сумі 1224 (одна тисяча двісті двадцять чотири) гривні 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_9 процесуальні витрати, пов`язані із проведенням судової експертизи під час досудового слідства і розгляду справи судом в загальній сумі 6376 (шість тисяч триста сімдесят шість) гривень 78 копійок.

Речові докази по справі:

- оригінали правовстановлюючих документів, які зберігаються при матеріалах кримінального провадження повернути ОСОБА_7 (копії залишити при матеріалах кримінального провадження № 12014190000000153);

- копії документів, які зберігаються при матеріалах кримінального провадження, залишити при матеріалах кримінального провадження № 12014190000000153;

- оригінал договору купівлі-продажу від 26 лютого 2014 року і документи, на підставі яких він був посвідчений (всього на 43-х аркушах), який був вилучений у приватного нотаріуса ОСОБА_11 , повернути цьому приватному нотаріусу, залишивши копії цих документів при матеріалах кримінального провадження № 12014190000000153.

Зняти арешт з майна, а саме з аптеки АДРЕСА_4 , яка на праві приватної власності належить ОСОБА_10 , який був накладений ухвалою Рівненського районного суду Рівненської області від 02 квітня 2015 року.

Вирок може бути оскаржений до Рівненського апеляційного суду через Рівненський районний суд Рівненської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок не набрав законної сили.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається засудженій та прокурору.

Суддя ОСОБА_1