Ухвала

від 01.02.2024 по справі 175/664/24

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 175/664/24

Провадження № 2/175/127/24

УХВАЛА

"01" лютого 2024 р. смт. Слобожанське

Суддя Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області Журавель Т.С., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи Новоолександрівська сільська об`єднана територіальна громада, Дніпровська районна державна нотаріальна контора про визнання права власності на частину житлового будинку та земельної ділянки,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області з позовною заявою до ОСОБА_2 , треті особи Новоолександрівська сільська об`єднана територіальна громада, Дніпровська районна державна нотаріальна контора про визнання права власності на частину житлового будинку та земельної ділянки.

Розглянувши подану позовну заяву, суддя вважає за необхідне залишити її без руху з наступних підстав.

Позивач звернувся до суду з двома майновими вимогами, а саме: визнати за ним право власності на частину житлового будинку, розташованого за адресою АДРЕСА_1 та визнати право власності на частину земельної ділянки, яка розташована за адресою АДРЕСА_1 , кадастровий номер 1221486200:11:012:0056.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.

В порушення вищезазначеної норми, позовна заява не містить ціну позову.

Крім того, згідно ч. 4ст. 177 ЦПК Українидо позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Позивачем разом з позовною заявою подано заяву про звільнення від сплати судового збору. Заява обґрунтована тим, що середньомісячний дохід позивача складає 7607 грн 25 коп., інші доходи та банківські вклади у позивача відсутні.

Відповідно до ч. 1 ст. 136 ЦПК України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.

Статтею 8 Закону України «Про судовий збір» визначені умови, за яких суд може своєю ухвалою за клопотанням позивача відстрочити або розстрочити сплату судового збору, а саме: якщо розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; аб о позивачамиє: а)військовослужбовці; б)батьки,які маютьдитину вікомдо чотирнадцятироків абодитину зінвалідністю,якщо іншийз батьківухиляється відсплати аліментів; в)одинокі матері(батьки),які маютьдитину вікомдо чотирнадцятироків абодитину зінвалідністю; г)члени малозабезпеченоїчи багатодітноїсім`ї; ґ)особа,яка дієв інтересахмалолітніх чинеповнолітніх осібта осіб,які визнанісудом недієздатнимичи дієздатністьяких обмежена;або предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

З урахуванням того, що позивачем не доведено жодними доказами, що наявні підстави для звільнення його від сплати судового збору або відстрочення сплати судового збору, суддя доходить висновку про необхідність відмови у задоволенні вищевказаної заяви.

Згідно п.п. 1 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір»за подання позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою, сплачується судовий збір у розмірі 1 відсотку ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму на одну працездатну особу.

При цьому, у позовах про визнання права власності на майно ціна позову визначається вартістю цього майна. Вартість майна - це грошова сума, за яку це майно може бути придбане у даній місцевості. Тягар доказування вартості майна несе позивач.

Відповідно до Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність» на підтвердження оцінки проведеної оцінки майна складається звіт (акт про оцінку майна).

Статтею 3 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» передбачено, що оцінка майна - це процес визначення їх вартості на дату оцінки за процедурою, встановленою нормативно-правовими актами, зазначеними встатті 9цього Закону (далі - нормативно-правові акти з оцінки майна), і є результатом практичної діяльності суб`єкта оціночної діяльності. Датою оцінки є дата, за станом на яку здійснюються процедури оцінки майна та визначається вартість майна. Процедури оцінки майна встановлюються нормативно-правовими актами з оцінки майна. У випадках проведення незалежної оцінки майна складається звіт про оцінку майна. У випадках самостійного проведення оцінки майна органом державної влади або органом місцевого самоврядування складається акт оцінки майна. Вимоги до звітів про оцінку майна та актів оцінки майна встановлюються відповідно достатті 12цього Закону.

Датою оцінки є дата, за станом на яку здійснюються процедури оцінки майна та визначається вартість майна. Нормативно-правовими актами з оцінки майна можуть бути передбачені строки дії звіту про оцінку майна (акта оцінки майна) від дати оцінки або дати її затвердження (погодження) замовником.

Методичне регулювання оцінки майна здійснюється у відповідних нормативно-правових актах з оцінки майна:положеннях (національних стандартах) оцінки майна, що затверджуються Кабінетом Міністрів України, методиках та інших нормативно-правових актах, які розробляються з урахуванням вимог положень (національних стандартів) і затверджуються Кабінетом Міністрів України або Фондом державного майна України (ч. 1 ст. 9 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні»).

Відповідно до ст. 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється підписом керівника суб`єкта оціночної діяльності. Вимоги до змісту звіту про оцінку майна, порядку його оформлення та рецензування встановлюються положеннями (національними стандартами) оцінки майна. Зміст звіту про оцінку майна повинен містити розділи, що розкривають зміст проведених процедур та використаної нормативно-правової бази з оцінки майна.

Акт оцінки майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна, здійсненої суб`єктом оціночної діяльності - органом державної влади або органом місцевого самоврядування самостійно. Якщо процедурами з оцінки майна для складання акта оцінки майна передбачене попереднє проведення оцінки майна повністю або частково суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання, звіт про оцінку такого майна додається до акта оцінки майна. Акт оцінки майна підлягає затвердженню керівником органу державної влади або органу місцевого самоврядування.

В порушення вказаних вимог закону в позовній заяві та доданих до неї документах відсутній документ про грошову оцінку або вартість житлового будинку та земельної ділянки, право власності на частину яких позивач просить визнати, на момент звернення до суду, що в свою чергу унеможливлює визначення судом розміру судового збору, належного до сплати відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір».

Отже, позивач повинен надати суду оцінку (висновок про вартість) нерухомого майна дійсну на день подачі позову, сплатити судовий збір та надати до суду документ, що підтверджує його оплату.

Також, у відповідності до ч. 1 ст. 177 ЦПК України, позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб.

Згідно ст. 185 ЦПК Українисуддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях175і177цьогоКодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

З урахуванням вищенаведеного, суддя вважає, що позовну ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи Новоолександрівська сільська об`єднана територіальна громада, Дніпровська районна державна нотаріальна контора про визнання права власності на частину житлового будинку та земельної ділянки слід залишити без руху, а позивачу надати строк для усунення вищевказаних недоліків.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.175,185,258-261 ЦПК України, суддя -

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи Новоолександрівська сільська об`єднана територіальна громада, Дніпровська районна державна нотаріальна контора про визнання права власності на частину житлового будинку та земельної ділянки- залишити без руху.

Надати позивачу для усунення зазначених недоліків п`ятиденний строк з дня отримання ухвали про залишення заяви без руху.

Роз`яснити позивачу, що у випадку не усунення зазначених недоліків у встановлений строк, заява вважатиметься неподаною і буде йому повернута.

Копію ухвали надіслати позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання.

Суддя Т. С. Журавель