Рішення

від 31.01.2024 по справі 634/999/23

САХНОВЩИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 634/999/23

Провадження № 2-о/634/3/24

Категорія 17

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31.01.2024 року

Сахновщинський районний суд Харківської області в складі:

головуючого судді Єрьоміної О.В.,

при секретарі: Мальченко Я.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Сахновщина Харківської області цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Сахновщинський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Красноградському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області про встановлення факту батьківства,-

встановив:

Заявник звернувся до суду із вказаною заявою, в обгрунтування якої зазначив, що проживав однією сім`єю без реєстрації шлюбу із ОСОБА_4 . За час спільного проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу, як чоловік та жінка, перебували в усталених відносинах, притаманних подружжю, вели спільне господарство, формували спільний сімейний бюджет, були пов`язані спільним побутом. За час спільного проживання заявника та ОСОБА_4 народилася донька - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запис про батька у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до ч. 1 ст. 135 СК України.

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 помер.

За життя ОСОБА_4 визнавав себе батьком дитини - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , піклувався про нею, матеріально забезпечував, всебічно сприяв її фізичному і моральному розвитку.

Рішенням ГУ ПФУ від 07.11.2023 року № 205150014005 заявнику було відмовлено у призначенні пенсії у зв`язку із втратою годувальника, внаслідок відсутності доказів батьківства померлого ОСОБА_4 відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

У зв`язку з чим, ОСОБА_1 звернулася до суду із вказаною заявою про встановлення факту батьківства для подальшого оформлення права, необхідного заявнику, на отримання пенсії у зв`язку із втратою годувальника.

У судовому засіданні заявник та його представник підтримали заявлені вимоги, просили їх задовольнити з підстав, викладених у заяві.

Заінтересовані особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 проти задоволення заяви не заперечували, пояснивши, що їх син ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 . За життя він з 2013 року проживав однією сім`єю із заявником, у 2014 році у них народилася донька ОСОБА_6 . ОСОБА_4 визнавав себе батьком цієї дитини, яку вони також визнають своєю онукою.

Представник Сахновщинського ВДРАЦС у Красноградському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції у судове засідання не з`явився, розгляд справи просив проводити за його відсутності, рішення прийняти на розсуд суду. Заперечень проти визнання батьківства не має.

Предстаник ГУ ПФУ в Харківській області у судове засідання не з`явився, повідомлявся належним чином про час, дату та місце розгляду справи. Про причини неявки суду не повідомив. Заяв та клопотань з приводу розгляду справи до суду не надав.

Суд, заслухавши думку заявника, його представника, заінтересованих осіб, дослідивши матеріали справи, приходить до такого висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Згідно з п.5 ч.2 ст.293,ЦПК України суд розглядає справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, що визначені ч.1ст.315 ЦПК України, зокрема родинних відносин між фізичними особами (п. 1).

У відповідності до п.15 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 №5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» суд розглядає заяви про встановлення факту батьківства в разі смерті особи, яку заявник вважає батьком дитини.

Відповідно до п.7 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» у разі смерті чоловіка, який не перебував у шлюбі з матір`ю дитини, або смерті жінки, котра вважалась матір`ю останньої, факт їхнього батьківства (материнства) може бути встановлено за рішенням суду в окремому провадженні.

Заяви про встановлення факту як батьківства, так і материнства суд приймає до розгляду, якщо запис про батька (матір) дитини в Книзі реєстрації народжень учинено згідно зі ст.135 СК України. У пункті 9 вказаної постанови зазначено, що питання щодо походження дитини суд вирішує на підставі будь-яких доказів про це.

Факт визнання батьківства або факт батьківства встановлюється, зокрема, з метою отримання пенсії у зв`язку з втратою годувальника, прийняття спадщини, а також для внесення відповідних змін до актового запису про народження дитини.

Тобто, встановлення цього факту пов`язано з подальшими цивільними правами та обов`язками, законом прямо передбачено встановлення факту батьківства в порядку цивільного судочинства.

Як вбачається з висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 22 березня 2023 року по справі № 290/289/22, спори, що виникають у публічно-правових відносинах за участю осіб, підлягають вирішенню у порядку цивільного судочинства виключно у тих випадках, коли безпосередньою нормою процесуального права визначено, що вирішення такого спору належить здійснювати саме в порядку цивільного судочинства.

Вимоги заявника пов`язані із забезпеченням реалізації гарантованого Конвенцією про права дитини права неповнолітньої доньки знати свого батька, з доведенням наявності підстав для визнання (підтвердження) за дитиною певного соціально-правового статусу.

З огляду на викладене заява про встановлення факту батьківства та внесення змін до актового запису про народження дитини, яка подана в порядку окремого провадження, підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 23.04.2014 року батьками ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є: батько - ОСОБА_7 , мати - ОСОБА_1 . (а.с. 5)

Із Витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження із зазначенням відомостей про батька відповідно до ч. 1 ст. 135 СК України вбачається, що відомості про батька ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , внесені відповідно до ч. 1 ст. 135 СК України, тобто запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень проведено за прізвищем та громадянством матері, а ім`я та по батькові батька дитини записано за її вказівкою. (а.с. 8).

Згідно довідки Сахновщинської селищної ради Красноградського району Харківської області від 16.10.2023 року ОСОБА_1 зареєстрована та проживала за адресою: АДРЕСА_1 , разом з ОСОБА_4 до дня його смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 однією сім`єю і вела спільне господарство. (а.с. 6).

Із довідки виконавчого комітету Шевченківського старостинського округу Сахновщинської селищної ради Красноградського району Харківської області від 02.10.2023 року вбачається, що ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , має склад сім`ї : донька ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , донька ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . (а.с. 7).

Із характеристики, виданої ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , директором КЗ «Шевченківського ліцею» Сахновщинської селищної ради Красноградського району Харківської області від 05.09.2023 року вбачається, що ОСОБА_4 приділяв належну увагу вихованню дитини, цікавився її успіхами та поведінкою, відвідував батьківські збори. (а.с.9).

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 помер, що підтверджується лікарським свідоцтвом про смерть № 3780 від 18. 05. 2023 року та свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_2 від 22. 05. 2023 року (а.с. 10,11).

Із свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 від 31.01.1991 року вбачається, що батьками ОСОБА_4 є батько ОСОБА_3 , мати ОСОБА_2 . (а.с. 32).

Із довідок ГУ ПФУ у Харківській області вбачається, що ОСОБА_2 , ОСОБА_3 не перебувають на обліку у ГУ ПФУ у Харківській області і ніяких видів пенсій не отримує. (а.с. 33, 34).

Рішенням ГУ ПФУ у Тернопільській області від 07.11.2023 року № 205150014005 ОСОБА_1 було відмовлено у призначенні пенсії у зв`язку із втратою годувальника, оскільки прізвище дитини годувальника вказано « ОСОБА_9 » не відповідає прізвищу « ОСОБА_10 » згідно даних свідоцтва про смерть. (а.с. 35).

У судовому засіданні батьки померлого ОСОБА_4 - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 вказали, що заявник та їх син дійсно проживали однією сім`єю без реєстрації шлюбу, вели спільне господарство. Підтвердили факт батьківства померлого відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Згідно ч. 1 ст.128 СК України за відсутності заяви, право на подання якої встановлено ст.126 СК України, батьківство щодо дитини може бути визнане за рішенням суду.

Відповідно до змісту ч.ч. 1, 2 ст.121 СК України права та обов`язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому органом державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, встановленому статтями 122 та 125 цьогоКодексу.

Якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від батька визначається за рішенням суду.

Стаття 130 СК України регламентує, що у разі смерті чоловіка, який не перебував у шлюбі з матір`ю дитини, факт його батьківства може бути встановлений за рішенням суду. Заява про встановлення факту батьківства може бути подана особами, зазначеними у частині третій ст.128 цього Кодексу.

У відповідності до ч. 3 ст.128 СК України позов про визнання батьківства може бути пред`явлений матір`ю, опікуном, піклувальником дитини, особою, яка утримує та виховує дитину, а також самою дитиною, яка досягла повноліття.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 21 лютого 2020 року у справі № 643/9245/18 (провадження № 61-16732св19) зроблено висновок щодо застосування статті 130 СК України та вказано, що закон не встановлює конкретного переліку доказів для встановлення факту батьківства. Підставою для встановлення факту батьківства можуть бути будь-які відомості, що свідчать про походження дитини від даної особи, зібрані відповідно до вимог ЦПК України.

Факт батьківства ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у судовому засіданні підтверджується письмовими доказами, наданими заявником, та поясненнями ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , які є батьками померлого.

Статтею 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно з вимогами ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, показаннями свідків.

Приписами ч.ч.1,6 ст.81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно з п. 7 постанови Пленуму Верховного суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» № 3 від 15 травня 2006 року, у разі смерті чоловіка, який не перебував у шлюбі з матір`ю дитини, або смерті жінки, котра вважалась матір`ю останньої, факт їхнього батьківства (материнства) може бути встановлено за рішенням суду в окремому провадженні. Заяви про встановлення факту як батьківства, так і материнства суд приймає до розгляду, якщо запис про батька (матір) дитини в Книзі реєстрації народжень учинено згідно зі ст. 135 СК України. Із заявою про встановлення факту батьківства до суду мають право звернутися матір, опікун (піклувальник) дитини, особа, яка її утримує та виховує, а також сама дитина, котра досягла повноліття, а факту материнства - батько й інші перелічені особи. Усі вони беруть участь у справі як заявники, а органи опіки та піклування й інші особи (залежно від обставин справи) - як заінтересовані особи. Підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до Цивільного процесуального кодексу України.

У пункті 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» №3 від 15 червня 2006 року роз`яснюється, що питання щодо походження дитини суд вирішує на підставі будь-яких доказів про це. Походження дитини встановлюється судом з урахуванням усіх обставин. При цьому можуть застосовуватися будь-які засоби доказування, передбачені цивільним процесуальним законодавством: пояснення сторін та третіх осіб, показання свідків, письмові докази, речові докази, висновок експерта. В основу рішення суду не можуть бути покладені лише докази, отримані з порушенням закону, які не мають юридичної сили. Доказами походження дитини від певної особи можуть бути будь-які фактичні дані, які підтверджують спільне проживання матері й особи, яку та вважає батьком дитини, ведення ними спільного господарства до народження останньої, або спільне її виховання чи утримання, визнання особою батьківства, а також інші обставини, що засвідчують походження дитини від певної особи. Спільне проживання та ведення спільного господарства може підтверджуватися наявністю обставин, характерних для сімейних відносин (проживання в одному жилому приміщенні, спільне харчування, спільний бюджет, взаємне піклування, придбання майна для спільного користування тощо). Для встановлення батьківства правове значення мають фактичні дані, які підтверджують спільне проживання матері і батька дитини, ведення ними спільного господарства до народження дитини або спільне її виховання чи утримання, а також докази, що підтверджують визнання особою батьківства. Підставою для категоричного висновку для визнання батьківства в судовому порядку може бути висновок судово-генетичної або судово-імунологічної експертизи.

Вказане узгоджується з правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду від 16 травня 2018 року у справі № 591/6441/14-ц.

Пунктом 15 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» зазначено, що суд розглядає заяви про встановлення факту батьківства в разі смерті особи, яку заявник вважає батьком дитини. Заяви про встановлення факту визнання батьківства щодо дитини розглядаються судом у випадках, коли померла особа визнавала себе батьком дитини до цієї дати. Заяви про встановлення фактів батьківства чи визнання батьківства розглядаються судом, якщо у свідоцтві про народження певна особа не вказана батьком дитини.

Суд вважає достатніми докази, які були надані підтвердження того факту, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , є батьком ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Даних про існування спору про право суду не надано.

Враховуючи викладене, а також те, що заява про встановлення факту батьківства породжує юридичні наслідки для подальшого оформлення права, необхідного заявнику, на отримання пенсії у зв`язку із втратою годувальника, а встановити його іншим шляхом неможливо, суд вважає, що заява ОСОБА_1 підлягає задоволенню.

Отже, вважає за можливе встановити факт батьківства ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та визнати останнього батьком малолітньої ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідно до п.1.7 Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, затверджених наказом Міністерства юстиції України № 96/5 від 12.01.2011 (надалі - Правила), зміни до актового запису цивільного стану вносяться відділом державної реєстрації актів цивільного стану за місцем зберігання відповідного актового запису, за винятком випадків, встановлених у пункті 2.28 розділу II цих Правил.

Згідно п.п.2.13.1 п.13 Правил, підставою для внесення змін в актові записи цивільного стану є, зокрема, рішення суду про визнання батьківства (материнства), усиновлення (удочеріння), про скасування раніше винесеного рішення суду про визнання батьківства, виключення відомостей про батька (матір) дитини з актового запису про народження, скасування або визнання усиновлення (удочеріння) недійсним, про визнання шлюбу недійсним, установлення неправильності в актовому записі цивільного стану та інші, у яких зазначено про внесення конкретних змін в актові записи цивільного стану.

Зі змісту п.2.16.7 Правил, встановлено, що на підставі рішення суду про внесення змін, доповнень або виправлень в актові записи цивільного стану вносяться відповідні зміни, які зазначені в рішенні суду.

Таким чином, суд вважає за необхідне задовольнити вимогу про внесення змін до актового запису про народження ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме - внесення відомостей про батька - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , громадянина України.

Керуючись ст. ст. 4, 13, 258-265, 315-319 ЦПК України, суд, -

ухвалив:

Заяву ОСОБА_1 - задовольнити.

Визнати ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , уродженця смт. Сахновщина Харківської області, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , батьком ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Внести зміни до актового запису про народження № 35 від 23.04.2014 року, складеного відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Сахновщинського районного управління юстиції у Харківській області про народження ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Германівка Сахновщинського району Харківської області, та записати батьком дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , громадянина України. Змінити прізвище дитини з « ОСОБА_9 » на « ОСОБА_10 », по батькові з « ОСОБА_11 » на « ОСОБА_11 ». Ім`я, місце і дату народження залишити без змін.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду через Сахновщинський районний суд Харківської області шляхом подачі в 30-денний строк апеляційної скарги з дня складання його повного тексту.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст судового рішення складено 01.02.2023 року.

Суддя: