Ухвала

від 01.02.2024 по справі 487/9774/23

ЗАВОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. МИКОЛАЄВА

Справа № 487/9774/23

Провадження № 1-кс/487/320/24

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.02.2024 року Слідчий суддя Заводського районного суду міста Миколаєва ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Миколаєва клопотання слідчого другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Херсоні) ТУ ДБР у м. Мелітополі ОСОБА_3 у кримінальному провадженні №42017010000000080 від 14.06.2017 за ознакамикримінального правопорушення,передбаченого ч.1ст.111КК України про накладення арешту на тимчасово вилучене майно,

ВСТАНОВИВ:

27.12.2023 року слідчий другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Херсоні) ТУ ДБР у м. Мелітополі ОСОБА_3 , погодженим із прокурором прокуратури Автоновної Республіки Крим та м. Севастополя в рамках здійснення досудового розслідування кримінального правопорушення, відомості про вчинення якого 14.06.2017року внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42017010000000080 звернулася до слідчого судді із клопотанням, у якому просила накласти арешт на майно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з метою конфіскації майна як виду покарання, а саме: земельну ділянку з кадастровим номером 0110300000:01:004:0787, площею 0,0748 га, за адресою: АДРЕСА_1 , частка власності ; житловий будинок з господарськими будівлями за адресою: АДРЕСА_1 , частка власності , з позбавленням підозрюваного ОСОБА_4 права на відчуження, розпорядження вищевказаним майном.

Слідчий до судового засідання не з`явився, надав заяву про розгляд клопотання за його відсутності, клопотання підтримав у повному обсязі та просив його задовольнити.

В судовому засіданні власник майна був відсутній. Його неприбуття, згідно положень частини 1 статті 172 КПК України, не перешкоджає розгляду клопотання.

Вивчивши клопотання, матеріали, якими прокурор мотивував його доводи, слідчий суддя дійшов наступного.

Слідчими другого слідчого відділу (з дислокацією в місті Херсоні) ТУ ДБР розташованого в місті Мелітополь проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42017010000000080 від 14.06.2017 за підозрою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ( НОМЕР_1 ) уродженця м. Попасна, Луганської області, останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_2 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111 КК України (державна зрада), який до березня 2014 року обіймав посаду начальника Державної екологічної інспекції в АР Крим Головного державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища АР Крим України.

Нагляд за додержанням законів у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням у вказаному кримінальному провадженні здійснюється прокурорами прокуратури Автономної Республіки Крим та міста Севастополя.

В ході досудового розслідування було встановлено, що реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на вчинення державної зради, з метою заподіяння шкоди територіальній цілісності України та становлення і зміцнення окупаційної влади на території Автономної Республіки Крим, в порушення вимог ст. 65 Конституції України, якою передбачено обов`язок громадян України захищати, незалежність та територіальну цілісність України, вимог Закону України «Про державну службу» Присяги державного службовця, яку прийняв 24 січня 2007 року, громадянин України ОСОБА_4 , будучи призначеним наказом Голови Державної екологічної інспекції України № 230-0 від 18.10.2012 року на посаду начальника Державної екологічної інспекції в Автономній Республіці Крим Головного державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Автономної Республіки Крим, маючи достатній рівень освіти, спеціальних знань, життєвого та професійного досвіду для розуміння факту здійснення підривної діяльності проти України представниками, у тому числі незаконно утворених органів державної влади Російської Федерації, бажаючи допомогти в проведенні цієї підривної діяльності та зробити свій особистий внесок в утворення та функціонування в АР Крим системи незаконних держаних органів виконавчої влади Російської Федерації, вчинив дії щодо надання допомоги у здійсненні підривної діяльності проти України.

Зокрема, достовірно знаючи про тимчасову окупацію Російською Федерацією з 20 лютого 2014 року території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя маючи свідомий та злочинний умисел, спрямований на надання іноземній державі, а саме Російській Федерації, допомоги у проведенні підривної діяльності проти України та забезпечення подальшої окупації території АР Крим та м. Севастополя ОСОБА_4 , перебуваючи на державній службі в органах державної виконавчої влади України, будучи громадянином України, в порушення вимог Конституції та законів України, маючи тривалий стаж роботи на державній службі, а тому достовірно знаючи, розуміючи та усвідомлюючи незаконність дій Верховної Ради АР Крим та Російської Федерації щодо приєднання території АР Крим та м. Севастополя до складу Російської Федерації, усвідомлюючи, що так зване «Министерство экологии и природных ресурсов Республики Крым» російської федерації відповідно до положень ст. 64 Конвенції є незаконно створеним органом, діючи добровільно та умисно на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності України, бажаючи допомогти іноземній державі та її представникам у проведенні підривної діяльності проти України, з метою зміцнення та посилення заходів тимчасової окупації території АР Крим, діючи в інтересах Російської Федерації, в червні 2015 року в м. Сімферополь за власною добровільною згодою, за результатами конкурсу, призначений на посаду заступника начальника управління екологічного нагляду Південно-Кримського регіону - завідувача відділу екологічного нагляду м. Ялта - старший державний інспектор Республіки Крим (заместителя начальника управления экологического надзора Южно-Крымского региона-заведующего отделом экологического надзора г. Ялта - старший государственный инспектор Республики Крым) на якій працює до даного часу.

При цьому достовірно знаючи та усвідомлюючи незаконність своїх дій, розуміючи незаконність дій окупаційної влади, незаконність застосування на території України законодавства Російської Федерації, 18 серпня 2015 року старший державний інспектор Республіки Крим ОСОБА_4 виніс постанову про призначення адміністративного покарання № 000634-0188/64 юридичній особі у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 8. 14 КпАП РФ.

Отже, громадянин України ОСОБА_4 умисно та свідомо продовжив здійснювати незаконну державну діяльність у незаконно створених рф на цій окупованій території України державних органах влади, керувався російським законодавством, тобто виконував функції представника влади країни агресора чим забезпечив функціонування незаконно створеної системи державної виконавчої влади, що призводить до зміцнення окупаційної влади та недопущення контролю української влади на півострові Крим.

На виклики прокурора на 15, 18, 19 вересня 2023 року для вручення повідомлення про підозру та проведення процесуальних дій ОСОБА_4 не з`явився.

З урахуванням вимог ст. ст. 135, 276, 277, 278, повідомлення про підозру ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111 КК України (державна зрада) опубліковано у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора. Копія повідомлення про підозру вручена захиснику.

Відповідно до санкції ч.1 ст.111 Кримінального Кодексу України злочин, зазначений у ній (державна зрада) карається позбавленням волі на строк від дванадцяти до п`ятнадцяти років з конфіскацією майна або без такої.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек №337650818 від 30.06.2023 підозрюваному ОСОБА_4 належить нерухоме майно: земельна ділянка з кадастровим номером 0110300000:01:004:0787, площею 0,0748 га, за адресою: АДРЕСА_1 , частка власності ; житловий будинок з господарськими будівлями за адресою АДРЕСА_1 , частка власності .

Частиною 7 статті 237 КПК України передбачено, що вилучені під час огляду речі, що не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.

Вилучене майно відповідає критеріям, зазначеним у ч. 2ст. 167 КПК України, оскільки використане як засоби, знаряддя вчинення кримінального правопорушення та зберегло на собі його сліди.

Відповідно до ч.1 ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завдання арешту майна є запобігання можливості його приховання, пошкодження псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Згідно ч.ч.2,3 ст.170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів. У цьому випаду, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст.98 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завдання арешту майна є запобігання можливості його приховання, пошкодження псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Згідно ч. 2, 3 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів. У цьому випаду, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст.98 цього Кодексу.

Вищевказані речі, вилучені в ході проведення вищевказаного огляду, мають доказове значення у кримінальному провадженні, згідно ч. 7 ст. 237 КПК України, вважаються тимчасово вилученим майном.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 167 КПК України тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення. Тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони: підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення; є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов`язаного з їх незаконним обігом; одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено.

Тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку, огляду (ч. 2 ст. 168 КПК України).

Частиною 5 ст. 171 КПК України визначено, що клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути повернуто особі, у якої його було вилучено.

Згідно з п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України арешт майна є заходом забезпечення кримінального провадження.

Таким чином, вказане майно є тимчасово вилученим майном.

Частиною 1 ст. 170 КПК України визначено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому КПК України порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

За приписами ч. 1 ст. 170 КПК України завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.

Частиною 3 статті 170 КПК України визначено, що у випадку, передбаченому пунктом 1 частини 2 цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України.

Як передбачено ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Частиною 3 ст. 170 КПК України визначено, що у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

З клопотанням про арешт майна до слідчого судді, суду має право звернутися прокурор, слідчий за погодженням з прокурором, а з метою забезпечення цивільного позову - також цивільний позивач. У клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: підстави і мету відповідно до положень статті 170 КПК України та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; перелік і види майна, що належить арештувати; документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном; розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 КПК України. До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання (ч.ч. 1, 2 ст. 171 КПК України).

Відповідно до ч.2 ст. 173 КПК України при розгляді клопотання про арешт майна слідчий суддя повинен врахувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженню; розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Вказане у своїй сукупності свідчить про обґрунтованість клопотання та наявність достатніх підстав для застосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту вказаних у клопотанні речей.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 132, 170-172 Кримінального процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Клопотання слідчого другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Херсоні) ТУ ДБР у м. Мелітополі ОСОБА_3 - задовольнити.

Накласти арешт на майно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме: на частку земельної ділянки з кадастровим номером 0110300000:01:004:0787, площею 0,0748 га, за адресою: АДРЕСА_1 ; на частку житлового будинку з господарськими будівлями за адресою: АДРЕСА_1 , заборонивши відчуження, розпорядження вищевказаним майном.

Ухвала може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня оголошення відповідно до пункту 9 частини 1 статті 309 Кримінального процесуального кодексу України.

Підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, інший власник майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.

Слідчий суддя ОСОБА_1