Ухвала

від 29.01.2024 по справі 523/26/24

СУВОРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа № 523/26/24

Провадження №2/523/370/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" січня 2024 р. суддя Суворовського районного суду міста Одеси Сувертак І. В., розглянув заяву про забезпечення позову представника позивача - адвоката Родіонової В. Є. в рамках розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 (адреса реєстрації: АДРЕСА_2 ) про визнання нерухомого майна спільною сумісною власністю подружжя, визначення частки у спільній сумісній власності подружжя,

Встановив:

Ухвалою суду від 29 січня 2024 року відкрито загальне позовне провадження по цивільній справі за № 523/26/24.

Представником позивача - адвокатом Родіоновою В. Є одночасно з поданням позовної заяви в новій редакції заявлено клопотання про забезпечення позову в якому представник позивача просить:

- на час розгляду справи, до набрання рішенням законної сили, накласти арешт (заборону відчуження) на майно, титульним власником якого є ОСОБА_2 : приміщення 12Н, за адресою: АДРЕСА_3 , загальною площею 71,2 кв.м. та кладову 58к, за адресою: АДРЕСА_3 , загальною площею 4,7 кв.м.

Зазначена заява обґрунтована тим, що ціна позову складає 671 400,00 грн.

Домовленості між сторонами щодо порядку поділу майна, що є спільною сумісною власністю подружжя не знайдено.

Титульним власником спільного майна є відповідач, ОСОБА_2 .

В добровільному порядку вона не бажає ділити майно.

В даному випадку є загроза незаконного закладення та відчуження майна. А тому, на час розгляду цієї справи, на думку представника позивача, є необхідність у забезпеченні позову шляхом накладення арешту.

Крім того, у разі відчуження відповідачем вказаної нерухомості під час судового розгляду, судове рішення буде неможливо виконати. У разі закладення вказаного майна в іпотеку, позивач буде вимушений нести додаткові витрати та вживати заходів відновлення своїх порушених прав. Враховуючи тяжку ситуацію, у зв`язку із введенням воєнного стану, а також й ту, що наразі склалась на півдні країни, фінансові ресурси для відновлення таких прав відсутні.

Відповідно до ст.153ЦПК України суд розглянув заяву про забезпечення позову без виклику осіб.

Дослідивши заяву про забезпечення позову, позовну заяву та додані до них матеріали, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення заяви про забезпечення позову, виходячи з наступного.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Зазначені обмеження встановлює суд в ухвалі, вони діють до заміни судом виду забезпечення позову або скасування заходів забезпечення позову.

Відповідно до ч. 3ст. 150 ЦПК України, види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Відповідно до роз`яснень, які містяться в пунктах 1, 4постанови ПленумуВерховного СудуУкраїни №9від 22грудня 2006р."Пропрактику застосуваннясудами цивільногопроцесуального законодавствапри розглядізаяв прозабезпечення позову" зазначено, що єдиною підставою для забезпечення позову є відповідне клопотання у формі мотивованої заяви будь-якої з осіб, котрі беруть участь у справі; розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам; при встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець; вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку з застосуванням відповідних заходів. Наприклад, обмеження можливості господарюючого суб`єкта користуватися та розпоряджатися власним майном іноді призводить до незворотних наслідків.

Цивільний процесуальний закон не зобов`язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову. Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, а таке рішення може бути постановлено тільки відповідно до заявлених позовних вимог. Заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути співмірними із заявленими вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може привести до порушення прав і законних інтересів інших осіб.

Згідно з п. 4 Постанови ПленумуВерховного СудуУкраїни «Пропрактику застосуваннясудами цивільногопроцесуального законодавствапри розглядізаяв прозабезпечення позову»№ 9від 22грудня 2006року розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що в даному випадку між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову.

Враховуючи співмірність заявлених вимог про забезпечся позову із заявленими позовними вимогами, суд вважає за необхідне накласти арешт на зазначене в заяві нерухоме майно.

Враховуючи викладене та керуючись ст. 150, 151, 152, 153 ЦПК України,

Ухвалив:

Заяву про забезпечення позову представника позивача - адвоката Родіонової В. Є. в рамках розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 (адреса реєстрації: АДРЕСА_2 ) про визнання нерухомого майна спільною сумісною власністю подружжя, визначення частки у спільній сумісній власності подружжя задовольнити.

На час розгляду справи, до набрання рішенням законної сили, накласти арешт (заборону відчуження) на майно, титульним власником якого є ОСОБА_2 : приміщення 12Н, за адресою: АДРЕСА_3 , загальною площею 71,2 кв.м. та кладову 58к, за адресою: АДРЕСА_3 , загальною площею 4,7 кв.м.

Копію ухвали направити для виконання до Управління державної реєстрації юридичного департаменту Одеської міської ради (м. Одеса, вул. Черняховського, 6).

Ухвала про забезпечення позову виконується негайно з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

Строк пред`явлення для виконання ухвали один рік.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в п`ятнадцятиденний строк з дня її проголошення.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст.354ЦПК України учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя