Постанова

від 01.02.2024 по справі 911/1504/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" лютого 2024 р. Справа№ 911/1504/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Андрієнка В.В.

суддів: Буравльова С.І.

Шапрана В.В.

перевіривши матеріали апеляційної скарги Акціонерного товариства "Чернігівобленерго"

на рішення Господарського суду Київської області від 27.09.2023 (повний текст підписано 25.10.2023)

у справі №911/1504/23 (суддя Христенко О.О.)

за позовом Акціонерного товариства "Чернігівобленерго"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Хобза"

про стягнення 145 024,11 грн

УСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство "Чернігівобленерго" (далі-позивач) звернулось до Господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Хобза" (далі-відповідач) про стягнення 145 024,11 грн збитків

Позовні вимоги обґрунтовані позивачем невиконанням відповідачем свого обов`язку щодо своєчасної реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних відповідно до вимог встановлених Податковим кодексом України, внаслідок чого позивач втратив право на податковий кредит та зменшення податкового зобов`язання та як наслідок поніс збитки.

Рішенням Господарського суду Київської області від 27.09.2023 у справі №911/1504/23 у задоволенні позову відмовлено повністю.

Рішення суду першої інстанції обґрунтоване тим, що позивачем не було доведено наявності усіх елементів складу цивільного правопорушення, необхідних для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків, оскільки не довів об`єктивну та суб`єктивну сторони спричинених відповідачем збитків, причинно-наслідковий зв`язок між діями та понесеними позивачем збитками саме у розмірі 145 024,11 грн, матеріалами справи не підтверджується вина відповідача та допущення відповідачем порушень під час реєстрації податкових накладних: податкові накладні подані ним на реєстрацію своєчасно, позивач не довів наявності збитків та втрати можливості у подальшому сформувати податковий кредит на суму 145 024,11 грн за поданими відповідачем податковими накладними.

Не погодившись з прийнятим рішенням, Акціонерне товариство "Чернігівобленерго" подало апеляційну скаргу, в якій просило рішення Господарського суду Київської області від 27.09.2023 у справі №911/1504/23 - скасувати; апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Чернігівобленерго" задовольнити та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги Акціонерного товариства "Чернігівобленерго" задовольнити повністю; стягнення судових витрат визначити відповідно до чинного законодавства.

В обґрунтування своєї скарги позивач зазначав, що рішення суду першої інстанції є незаконним та необґрунтованим, ухваленим з порушенням норм матеріального та процесуального права, судом було не повністю установлені обставини, які мають значення для справи, неправильно дослідженні наявні у справі докази та надано їм невірну оцінку.

Позивач зазначав, що станом на день подання позову податкові накладні ЄРПН відповідачем не зареєстровані, що підтверджується Витягом з Єдиного реєстру податкових накладних №494676 від 09.05.2023, таким чином, відповідач в установлений податковим кодексом не зареєстрував податкові накладні на відповідну подію. Таким чином на переконання позивача, протиправна поведінка відповідача полягала в тому, що останнім у передбачені чинним законодавством строки не було зареєстровано податкові накладні, у результаті чого позивач втратив право на віднесення сум ПДВ по податковим накладним до складу податкового кредиту. При цьому позивач посилався на практику ВС у справі №916/334/22, де судом було зазначено, факт відсутності реєстрації податкових накладних у ЄРПН через нездійснення контрагентом за договором відповідних дій або через відмову податкового органу у їх реєстрації є достатнім доказом протиправної поведінки відповідача, порушення ним господарського зобов`язання - наданої ним гарантії того, що контрагент за договором матиме право на користування податковим кредитом у розмірі суми ПДВ, який визначено договором у складі ціни. Отже, на переконання позивача факт відсутності реєстрації податкових накладних у ЄРПН є достатнім доказом протиправної поведінки відповідача.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.11.2023 апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Чернігівобленерго" у справі №911/1504/23 передано на розгляд колегії суддів у складі: Андрієнко В.В. (головуючий суддя), судді Буравльов С.І., Шапран В.В.

Апеляційна скарга Акціонерного товариства "Чернігівобленерго" подана безпосередньо до Північного апеляційного господарського суду.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 06.11.2023 витребувано з Господарського суду Київської області матеріали справи №911/1504/23. Відкладено вирішення питання щодо подальшого руху апеляційної скарги Акціонерного товариства "Чернігівобленерго" на рішення Господарського суду Київської області від 27.09.2023 до надходження до Північного апеляційного господарського суду матеріалів справи №911/1504/23.

16.11.2023 на адресу суду надійшли матеріали справи.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 21.11.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства "Чернігівобленерго" на рішення Господарського суду Київської області від 27.09.2023 у справі №911/1504/23. Ухвалено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження та без повідомлення учасників справи (без проведення судового засідання). Установлено відповідачу строк для подання відзиву на апеляційну скаргу упродовж 15 днів з дня отримання копії ухвали про відкриття апеляційного провадження у справі.

11.12.2023 на адресу суду від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу, який був направлений на адресу суду 04.12.2023, де відповідач просив суд апеляційну скаргу позивача залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції від 27.09.2023 без змін.

В обґрунтування свого відзиву відповідач зазначав, що посилання позивача на постанову ВС у справі №916/334/22 є вирваним із контексту, оскільки у тих справах які зазначені у даній постанові дійсно була установлена протиправна поведінка контрагентів, обставини у даній справі є абсолютно протилежними, ТОВ «Хобза» вжило і продовжує вживати всі залежні заходи для реєстрації податкових накладних в ЄРПН. Крім того відповідач зазначав, що позивач не надав суду докази наявності збитків, протиправної поведінки відповідача та причинного зв`язку такої поведінки із заподіяними збитками.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 ГПК України).

Належними є докази, на підставі яких можна установити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ст. 76 ГПК України).

Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, що їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї (ч. 8 ст. 80 ГПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 270 ГПК України, у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.

Як убачається із матеріалів справи, 23.10.2012 між Публічним акціонерним товариством "Чернігівобленерго" (позивач, корисутвач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Хобза" (відповідачі, власник мереж) укладений Договір про спільне використання технологічних електричних мереж № 63-С, відповідно до умов п. 1.1 якого власник мереж зобов`язується забезпечити технічну можливість передачі (транзиту) електричної енергії власними технологічними електричними мережами в точки приєднання електроустановок користувача та інших суб`єктів господарювання, передачу електричної енергії якої забезпечує користувач, а користувач - своєчасно сплачувати вартість послуг власника мереж з утримання технологічних електричних мереж спільного використання та інші послуги відповідно до умов цього договору.

Оплата користувачем послуг з утримання технологічних електричних мереж спільного використання здійснюється платіжним дорученням на підставі виставленого власником мереж рахунка та оформленого акта прийому-здачі наданих послуг у десятиденний термін з дати отримання рахунка (п. 7.3 договору).

01.07.2019 між Акціонерним товариством "Чернігівобленерго" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Хобза" укладена Додаткова угода № 11/1 до Договору № 63-С від 23.10.2012, за якою між сторонами погоджено по тексту договору замінити слова: "власник мереж" на "основний споживач".

Крім того, сторони дійшли згоди викласти п. 1.1 договору в наступній редакції: "Основний споживач зобов`язується забезпечити технічну можливість доставки електричної енергії необхідного обсягу та рівня потужності (із забезпеченням якості, надійності та безперервності) власними технологічними електричними мережами в точки приєднання електроустановок користувача або інших суб`єктів господарювання, розподіл (передачу) електричної енергії яким забезпечує користувач, а користувач - своєчасно сплачувати вартість послуг основного споживача з утримання технологічних електричних мереж спільного використання та інші послуги відповідно до умов цього договору".

У Додатковій угоді № 11/1 від 01.07.2019, сторони дійшли згоди доповнити Договір № 63-С від 23.10.2012 пунктом 12.5 наступного змісту: "Основний споживач зобов`язується надавати користувачу податкові накладні, складені в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, з електронним підписом уповноваженої особи, та зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних в строк, вказаний у Податковому кодексу України.

Якщо, у випадку порушення або неналежного виконання основним споживачем вказаного зобов`язання, користувач втратить право на віднесення суми ПДВ, сплаченої в ціні послуг, до складу податкового кредиту, власник мереж зобов`язується, в строк 3 днів з моменту отримання вимоги користувача, відшкодувати користувачу збитки в розмірі суми ПДВ".

З матеріалів справи убачається, що між позивачем та відповідачем були підписані Акти прийому-здачі наданих послуг зі спільного використання технологічних електричних мереж від 30.09.2021 за вересень 2021 року на суму 217 090,12 грн, від 31.10.2021 за жовтень 2021 року на суму 218 277,32 грн, від 30.11.2021 за листопад 2021 року на суму 216 644,05 грн, від 31.12.2021 за грудень 2021 на суму 218 133,19 грн.

28.10.2021 позивачем було сплачено відповідачу 217 090,12 грн, в т.ч. ПДВ 36 181,69 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 0003301023 від 26.10.2021.

17.11.2021 позивачем було сплачено відповідачу 218 277,32 грн, в т.ч. ПДВ 36 379,55 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 0003304684 від 17.11.2021.

14.01.2022 позивачем було сплачено відповідачу 216 644,05 грн, в т.ч. ПДВ 36 107,34 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 0003314828 від 14.01.2022.

17.01.2022 позивачем було сплачено відповідачу 218 133,19 грн, в т.ч. ПДВ 36 355,53 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 0003314976 від 17.01.2022.

Відповідно до відомостей, що містяться в ЄРПН, відповідачем було складено та подано на реєстрацію податкові накладні ПН № 19 від 30.09.2021 на суму 217 090,12 грн, в т.ч. ПДВ на суму 36 181,69 грн, ПН № 20 від 31.10.2021 на суму 218 277,32 грн, в т.ч. ПДВ на суму 36 379,55 грн, ПН № 20 від 30.11.2021 на суму 216 644,05 грн, в т.ч. ПДВ на суму 36 107,34 грн, ПН № 21 від 31.12.2021 на суму 218 133,19 грн, в т.ч. ПДВ на суму 36 355,53 грн.

Позивач зазначав, що згідно з відомостей з електронного кабінету в розділі "Статус ПН/РК" зазначено про відмову за рішенням комісії в реєстрації податкових накладних.

Зі змісту позовних вимог убачається, що АТ "Чернігівобленерго" зазначало, що відповідачем було складено податкові накладні за договором, однак не здійснена їх реєстрація. Тому, на переконання позивача, зазначені обставини свідчать про порушення ТОВ "Хобза" вимог п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, оскільки не реєстрація в Єдиному реєстрі податкових накладних, позбавляє права позивача на внесення сплаченої суми ПДВ в розмірі 145 024,11 грн до податкового кредиту та відповідно можливості зменшення суми податкових зобов`язань з ПДВ.

Ураховуючи вищенаведені обставини позивач застосовуючи норми Податкового кодексу України, а також умови договору, наголошує, що указаними діями відповідач завдав позивачеві збитки на суму 145 024,11 грн, які на переконання позивача підлягають стягненню з відповідача.

З матеріалів справи слідує, що відповідач заперечуючи позовні вимоги указував, що по факту оформлення між сторонами актів прийому-здачі наданих послуг за Договором № 63-С від 23.10.2012, відповідачем були складені податкові накладні, які були направлені для реєстрації в ЄРПН, зокрема:

- за фактом надання послуг 30.09.2021 ТОВ "Хобза" було складено податкову накладну № 19 на суму 217 090,12 грн, у тому числі ПДВ 36 181,69 грн та скеровано останню на реєстрацію до Єдиного реєстру податкових накладних.

Зі змісту квитанції № 9304540642 убачається, що 13.10.2021 відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України реєстрація податкової накладної від 30.09.2021 № 19 зупинена. Платник податку, яким подано для реєстрації ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних, відповідає пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку.

- за фактом надання послуг 31.10.2021 ТОВ "Хобза" було складено податкову накладну № 20 на суму 218 277,32 грн, у тому числі ПДВ 36 379,55 грн та скеровано останню на реєстрацію до Єдиного реєстру податкових накладних.

Зі змісту квитанції № 9334528039 убачається, що 08.11.2021 відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України реєстрація податкової накладної від 31.10.2021 № 20 зупинена. Платник податку, яким подано для реєстрації ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних, відповідає пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку.

- за фактом надання послуг 30.11.2021 ТОВ "Хобза" було складено податкову накладну № 20 на суму 216 644,05 грн, у тому числі ПДВ 36 107,34 грн та скеровано останню на реєстрацію до Єдиного реєстру податкових накладних.

Зі змісту квитанції № 9383604248 убачається, що 15.12.2021 відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України реєстрація податкової накладної від 30.11.2021 № 20 зупинена. Платник податку, яким подано для реєстрації ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних, відповідає пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку.

- за фактом надання послуг 31.12.2021 ТОВ "Хобза" було складено податкову накладну № 21 на суму 218 133,19 грн, у тому числі ПДВ 36 355,53 грн та скеровано останню на реєстрацію до Єдиного реєстру податкових накладних.

Зі змісту квитанції № 9419782301 убачається, що 15.01.2022 відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України реєстрація податкової накладної від 31.12.2021 № 21 зупинена. Платник податку, яким подано для реєстрації ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних, відповідає пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку.

07.06.2022 Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі ГУ ДПС у Київській області прийняті рішення, № 6905799/38042974, № 6905798/38042974, № 6905797/38042974, № 6905796/38042974, якими відмовлено у реєстрації податкових накладних від 30.09.2021 № 19, від 31.10.2021 № 20, від 30.11.2021 № 20, від 31.12.2021 № 21 з підстав ненадання ТОВ "Хобза" первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг), з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних.

Відповідач, зазначає, що рішення органу ДПС оскаржується останнім в судовому порядку у справі № 320/9203/22, яка наразі перебуває в апеляційному провадженні, що підтверджується відомостями ЄДРСР https://reestr.court.gov.ua/Review/113404389.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 07.08.2023 у справі № 320/9203/22 задоволено позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Хобза" до ГУ ДПС у Київській області, Державної податкової служби України; вирішено визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Київській області від 07.06.2022 № 6905799/38042974; зобов`язано Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну № 19 від 30.09.2021, складену Товариством з обмеженою відповідальністю "Хобза", в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її фактичного надходження 13.10.2021; визнано протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Київській області від 07.06.2022 № 6905798/38042974; зобов`язано Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну № 20 від 31.10.2021, складену Товариством з обмеженою відповідальністю "Хобза", в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її фактичного надходження 08.11.2021; визнано протиправним та скасовано рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Київській області від 07.06.2022 № 6905797/38042974; зобов`язано Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну № 20 від 30.11.2021, складену Товариством з обмеженою відповідальністю "Хобза", в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її фактичного надходження 15.12.2021; визнано протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Київській області від 07.06.2022 № 6905796/38042974; зобов`язано Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну № 20 від 31.12.2021, складену Товариством з обмеженою відповідальністю "Хобза", в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її фактичного надходження 15.01.2022. Рішення суду від 07.08.2023 не набрало законної сили.

Заперечуючи проти позову відповідач звертав увагу суду, що твердження позивача про наявність в діях відповідача протиправної поведінки, яка проявилась у невжитті належних заходів щодо реєстрації податкових накладних, зазначення про бездіяльність з боку відповідача суперечить фактичним обставинам справи та письмовим доказам; разом з цим, відповідач зазначає про відсутність у позивача належних доказів втрати ним права на віднесення суми ПДВ до складу податкового кредиту.

Суд зазначає, що предметом доказування у даній справі є обставини, пов`язані з наявністю підстав для стягнення з відповідача заявленої позивачем суми збитків.

Отже, з урахуванням предмету позову для висновку щодо заподіяння збитків предметом доказування у цій справі є установлення обставин, пов`язаних з наявністю в діях/бездіяльності відповідача повного складу господарського правопорушення, а саме: 1) протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) особи (порушення зобов`язання); 2) шкідливого результату такої поведінки збитків; 3) причинного зв`язку між протиправною поведінкою та збитками; 4) вини особи, яка заподіяла збитки. У разі відсутності хоча б одного із цих елементів відповідальність у вигляді відшкодування збитків не настає (пункт 14 постанови об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.08.2018 у справі № 917/877/17).

При цьому доведеність протиправних дій відповідача у цій справі, з урахуванням підстав позову, потребує доведенню факт порушення відповідачем податкового законодавства стосовно невчиненням дій з реєстрації в установлений спосіб податкової накладної (її відсутність в ЄДРПН).

Доведення факту наявності збитків та їх розміру, а також причинно-наслідкового зв`язку між правопорушенням і збитками покладено на позивача. Причинний зв`язок, як обов`язковий елемент відповідальності за заподіяні збитки, полягає в тому, що шкода повинна бути об`єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди. Отже, доведенню підлягає факт того, що протиправні дії заподіювача є причиною, а збитки є наслідком такої протиправної поведінки (пункти 6.15, 6.16 постанови Великої Палати Верховного Суду від 14.04.2020 у справі № 925/1196/18).

У свою чергу, відповідач має довести відсутність його вини у заподіянні збитків позивачу (пункт 37 постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21.03.2018 у справі № 918/219/17).

Зазначаючи про факт порушення вимог вищезазначеного законодавства, а також умов договору, позивач указує, що з боку відповідача податкові накладні на суму послуг, наданих за договором на підставі Актів прийому-здачі наданих послуг зі спільного використання технологій електричних мереж від 30.09.2021, 31.10.2021, від 30.11.2021, від 31.12.2021 не були зареєстровані в ЄРПН.

Відповідно до пункту 2 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1246 (далі - Порядок № 1246), податкова накладна є електронним документом, який складається платником податку на додану вартість (далі - платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Стаття 14 Податкового кодексу України (в редакції чинній на момент виникнення спірних відносин) визначає, що податок на додану вартість це непрямий податок, який нараховується та сплачується відповідно до норм розділу V цього Кодексу (п.п. 14.1.178.); податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу (п.п.14.1.181).

Відповідно до положень пункту 201.1 статті 201 ПК України платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з пунктом 187.1 статті 187 ПК України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; дата відвантаження товарів, а у разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до пункту 201.7 ПК України податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Пунктом 201.10 статті 201 ПК України установлено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Пунктом 198.1 статті 198 ПК України 198.1. визначено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з: придбання або виготовлення товарів та послуг.

Згідно із пунктом 198.2 зазначеної статті (в редакції чинній на момент виникнення спірних відносин) датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Положення статті 201 ПК України, до яких відсилає пункт 198.6 статті 198 цього Кодексу, регулюють відносини, пов`язані з оформленням і легітимацією податкової накладної. У цій нормі містяться обов`язкові правила щодо форми та порядку заповнення податкових накладних, недотримання яких тягне визнання податкової накладної недійсною; визначено правову природу цього документа, підстави, порядок, умови його складання і надання; установлено права й обов`язки учасників податкових відносини, пов`язані зі складанням, наданням та реєстрацією податкової накладної; передбачено наслідки недотримання обов`язкових вимог щодо форми, змісту та інших дій зі складання, надання та реєстрації податкових накладних.

Згідно із пунктами 200.1. - 200.4. ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, установлені цим розділом.

Для перерахування податку до бюджету центральний орган виконавчої влади, що реалізацію державну податкову політику, надсилає центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, реєстр платників, в якому зазначаються назва платника, податковий номер та індивідуальний податковий номер платника, звітний період та сума податку, що підлягає перерахуванню до бюджету. На підставі такого реєстру центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику в сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, не пізніше останнього дня строку, установленого цим Кодексом для самостійної сплати податкових зобов`язань, перераховує суми податку до бюджету.

При від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума: а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -; б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації; в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Статтею 16 Цивільного кодексу України передбачено право особи звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Одним із способів захисту порушених або оспорюваних прав та охоронюваних законом інтересів, згідно зі статтею 16 ЦК України, є відшкодування збитків.

Статтею 611 ЦК передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема відшкодування збитків.

В силу ч. 1 ст. 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками відповідно до пункту 1 ч. 2 ст. 22 ЦК України, зокрема, є втрати, які особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Збитки - це витрати, зроблені управленою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною у відповідності до ст. 224 Господарського кодексу України.

Статтею 225 Господарського кодексу України визначений вичерпний перелік складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, зокрема: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково втрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом, вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства.

Проте, позивачу потрібно довести суду факт заподіяння йому збитків, розмір зазначених збитків та докази невиконання зобов`язань та причинно-наслідковий зв`язок між невиконанням зобов`язань та заподіяними збитками.

При визначенні розміру збитків, заподіяних порушенням господарських договорів, береться до уваги вид (склад) збитків та наслідки порушення договірних зобов`язань для підприємства. Тоді як відповідачу потрібно довести відсутність його вини у спричиненні збитків позивачу.

Для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків за порушення договірних зобов`язань та/або відшкодування позадоговірної шкоди потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправна поведінка, збитки, причинний зв`язок між протиправною поведінкою боржника та збитками кредитора, вина боржника.

Відсутність хоча б одного із вище перелічених елементів, утворюючих склад цивільного правопорушення, звільняє боржника від відповідальності за порушення у сфері господарської діяльності, оскільки його поведінка не може бути кваліфікована як правопорушення.

Суд зазначає, що саме на позивача покладається обов`язок довести наявність збитків, протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяними збитками. При цьому, важливим елементом доказування наявності збитків є установлення причинного зв`язку між протиправною поведінкою заподіювача та збитками потерпілої сторони. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які завдано особі, - наслідком такої протиправної поведінки.

Аналізуючи вищезазначені положення законодавства, предмет спору та обставини справи, суд зазначає, що для застосування такого виду відповідальності, як відшкодування збитків, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: 1) порушення боржником зобов`язання, що випливає з договору; 2) збитків та їх розміру; 3) причинного зв`язку між порушенням стороною зобов`язання, що випливає з договору, та збитками; 4) вини порушника зобов`язання. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає. Необхідним елементом доказування наявності збитків є установлення причинного зв`язку між протиправною поведінкою боржника та збитками потерпілої сторони. Слід довести, що порушення боржником зобов`язання є причиною, а збитки, які завдано особі, - наслідком такого порушення. Так, відшкодуванню підлягають збитки, які стали безпосереднім, і що особливо важливо, невідворотнім наслідком порушення відповідачем взятих на себе зобов`язань, тобто мають бути прямими.

Тобто, при заявлені вимог про стягнення збитків позивачем повинно бути доведено факт порушення відповідачем зобов`язань перед позивачем, наявність та розмір збитків, а також наявність причинного зв`язку між ними. В свою чергу, відповідач має довести відсутність його вини у заподіянні збитків позивачу.

Проте, при зверненні до суду з вказаним позовом позивачем не доведено наявність безпосереднього причинно-наслідкового зв`язку між діями відповідача та втратою позивачем можливості отримання податкового кредиту на суму ПДВ, по розрахунках згідно з договором.

Так, згідно з абзаців 14, 15, 19 п. 201.10 статті 201 ПК України реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;

для зведених податкових накладних та/або розрахунків коригування до таких зведених податкових накладних, складених за операціями, визначеними пунктом 198.5 статті 198 та пунктом 199.1 статті 199 цього Кодексу, - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем місяця, в якому вони складені;

для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).

У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов`язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов`язань за відповідний звітний період.

У разі допущення продавцем товарів/послуг помилок при зазначенні обов`язкових реквізитів податкової накладної, передбачених пунктом 201.1 статті 201 цього Кодексу, та/або порушення продавцем/покупцем граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена згідно з пунктом 201.16 цієї статті) податкової накладної та/або розрахунку коригування покупець/продавець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого продавця/покупця. Таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів, що настають за граничним терміном подання податкової декларації за звітний (податковий) період, у якому не надано податкову накладну або допущено помилки при зазначенні обов`язкових реквізитів податкової накладної та/або порушено граничні терміни реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв`язку з придбанням таких товарів/послуг, або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

Протягом 90 календарних днів з дня надходження такої заяви із скаргою з урахуванням вимог, встановлених підпунктом 78.1.9 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу, контролюючий орган зобов`язаний провести документальну перевірку зазначеного продавця для з`ясування достовірності та повноти нарахування ним зобов`язань з податку за такою операцією.

Підпунктом 78.1.9 пункту 78.1 статті 78 ПК України установлено, що документальна позапланова перевірка здійснюється, зокрема, у випадку подання щодо платника податку скарги про порушення продавцем/покупцем граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної та/або розрахунку коригування у разі ненадання таким платником податків пояснень та документального підтвердження на письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначається інформація зі скарги.

Ураховуючи викладене, суд зазначає, що права позивача в разі нездійснення відповідачем реєстрації податкових накладних підлягають захисту шляхом подання позивачем, разом з податковою декларацією, за відповідний звітний податковий період, заяви зі скаргою на дії відповідача. У цьому випадку податковим органом здійснюється перевірка дотримання вимог податкового законодавства та вживаються заходи щодо усунення виявленого порушення.

Аналогічні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 10 березня 2020 року по справі № 911/224/19.

Таким чином, у даному випадку необхідним елементом для стягнення збитків є доведеність протиправних дій відповідача, саме доведення факту порушення правил складання та реєстрації в установлений спосіб податкових накладних, зазначений факт повинен бути підтверджений належними та допустимими доказами, якими, зокрема, може бути акт (довідка) перевірки, рішення відповідного контролюючого органу, складеного за результатами перевірки, при цьому, таких доказів суду не надано.

При цьому, суд звертає увагу, що також зазначено самим позивачем, що відповідачем було складено та направлено податкові накладні до органу фіскальної служби.

Порушення відповідачем порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних не позбавляло покупця права на включення спірної суми до податкового кредиту, а зумовлювало її нарахування необхідністю додання до податкової декларації за звітний податковий період заяви із скаргою на такого контрагента з доданням певного пакету документів. Аналогічних висновків дотримується також Верховний Суд у своїй постанові від 10.05.2018 у справі № 917/799/17.

Отже, позивач мав передбачену законодавством можливість здійснити заходи з метою недопущення негативних наслідків своєї господарської діяльності у зв`язку з незарахуванням сплачених ним за поставлений товар грошових коштів до податкового кредиту ПДВ.

Поміж іншого, суд відзначає, що у зв`язку з набранням з 01.01.2022 чинності Законом України від 30.11.2021 № 1914-ІХ "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень" (надалі - Закон № 1914-ІХ) змінилася редакція абзаців четвертого - шостого пункту 198.6 статті 198 ПК України, згідно з якими термін, протягом якого покупець може включити до податкового кредиту суми ПДВ, не віднесені до податкового кредиту у звітному періоді, в якому виникло право на включення таких сум до податкового кредиту, зменшено з 1095 календарних днів до 365 календарних днів з дати складання податкової накладної/розрахунку коригування.

При цьому Законом № 1914-ІХ пункт 198.6. статті 198 ПК України доповнено новим абзацом, згідно з яким у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних згідно з пунктом 201.16. статті 201 цього Кодексу перебіг строків, зазначених у цьому пункті, переривається на період зупинення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Водночас відповідно до пункту 80 підрозділу 2 розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України суми податку на додану вартість, сплачені (нараховані) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних/розрахунках коригування до таких податкових накладних, які зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних та які до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень" протягом 1095 календарних днів з дати їх складення не були включені до податкового кредиту, включаються до податкового кредиту протягом 365 календарних днів з дати набрання чинності зазначеним Законом, але не пізніше 1095 календарних днів з дати складення таких податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних.

У разі зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, зазначених в абзаці першому цього пункту, в Єдиному реєстрі податкових накладних згідно з пунктом 201.16. статті 201 цього Кодексу перебіг строку 365 календарних днів зупиняється на період зупинення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Оскільки реєстрація податкових накладних, поданих відповідачем на реєстрацію 30.09.2021, 31.10.2021, 30.11.2021, 31.12.2021, фактично є зупиненою (оскарження рішень в судовому порядку), а процедура реєстрації цих податкових накладних не завершена, то можливість реєстрації податкових накладних не втрачена.

За таких обставин позивач не втратив можливість включити відображений у поданих відповідачем податкових накладних податок на додану вартість у розмірі 145 024,11 грн до складу податкового кредиту у наступних звітних періодах.

Велика Палата Верховного Суду у пункті 6.14. постанови від 14.04.2020 у справі №925/1196/18 дійшла висновку про те, що збитки - це об`єктивне зменшення будь-яких майнових благ сторони, що обмежує його інтереси як учасника певних господарських відносин і проявляється у витратах, зроблених кредитором, втраті або пошкодженні майна, а також у не одержаних кредитором доходах, які б він одержав, якби зобов`язання було виконано боржником.

Згідно з правовою позицією, викладеною в постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2019 у справі № 908/1568/18 та Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.08.2018 у справі № 917/877/17, при порушенні контрагентом (продавцем) за договором обов`язку щодо складення та реєстрації податкових накладних належним способом захисту для заявника (покупця) може бути звернення до суду з позовом про відшкодування завданих збитків.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 10.03.2020 у справі N 911/224/19.

Також у п. 38 постанови Верховного Суду від 10.03.2020 у справі № 911/224/19 зазначено, що доведеність протиправних дій відповідача, з урахуванням підстав позову, потребує доведення факту порушення відповідачем Правил складання та реєстрації у встановлений спосіб податкових накладних.

Відповідно до ч.4 ст. 236 Господарського процесуального кодексу України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд ураховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

За приписами ст. 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Щодо посилань позивача у апеляційній скарзі на п. 5.27 постанови ВС у справі №916/334/22, колегія суддів зазначає, що висновок наведений в п. 5.27 постанови від 07.06.2023 у справі № 916/334/22 зроблений з урахуванням обставин установлених у інших справах, що були розглянуті Верховним Судом, які дали підставу для стягнення збитків за умов факту відсутності реєстрації податкових накладних, у справі № 908/76/18 відповідач не складав і не реєстрував податкові накладні, у справі №910/3338/21 відповідач не надав документи та не оскаржив рішення контролюючого органу до суду, у справі №904/72/22 відповідач направив відповідні документи на реєстрацію, отримавши відмову у реєстрації не вжив заходів для виправлення цього. У даному випадку у діях відповідача відсутній склад цивільного правопорушення, що виключає можливість притягнення його до відповідальності у вигляді відшкодування збитків.

Ураховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що позивачем не було доведено наявності усіх елементів складу цивільного правопорушення, необхідних для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків, оскільки не довів об`єктивну та суб`єктивну сторони спричинених відповідачем збитків, причинно-наслідковий зв`язок між діями та понесеними позивачем збитками саме у розмірі 145 024,11 грн, матеріалами справи не підтверджується вина відповідача та допущення відповідачем порушень під час реєстрації податкових накладних: податкові накладні подані ним на реєстрацію своєчасно, позивач не довів наявності збитків та втрати можливості в подальшому сформувати податковий кредит на суму 145 024,11 грн за поданими відповідачем податковими накладними.

Щодо доводів Акціонерного товариства "Чернігівобленерго", наведених у апеляційній скарзі, про невмотивованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції, слід зазначити наступне.

Європейський суд з прав людини у справах "Руїс Торіха проти Іспанії", "Суомінен проти Фінляндії", "Гірвісаарі проти Фінляндії" неодноразово наголошував на тому, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний із належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень. Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті.

Зміст оскаржуваного судового рішення містить підстави та нормативне обґрунтування, з яких виходив суд, дійшовши висновків про відмову у задоволення позову, тому твердження скаржника про їх невмотивованість є безпідставними.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.

Ураховуючи наведене, рішення Господарського суду Київської області від 27.09.2023 у справі №911/1504/23 відповідає матеріалам справи, є законним та обґрунтованим, підстави, передбачені ст.ст. 277-278 ГПК України для його скасування, відсутні.

Керуючись ст. 129, 267-285 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Чернігівобленерго" на рішення Господарського суду Київської області від 27.09.2023 у справі №911/1504/23 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Київської області від 27.09.2023 у справі №911/1504/23залишити без змін.

3. Витрати по сплаті судового збору покласти на Акціонерне товариство "Чернігівобленерго".

4. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України.

Головуючий суддя В.В. Андрієнко

Судді С.І. Буравльов

В.В. Шапран