Постанова

від 15.01.2024 по справі 910/3307/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" січня 2024 р. Справа№ 910/3307/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Алданової С.О.

суддів: Євсікова О.О.

Корсака В.А.

при секретарі судового засідання Алчієвій І.В.

за участю представників учасників справи згідно протоколу судового засідання

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ "УКРАЇНСЬКІ БУДІВЕЛЬНІ РІШЕННЯ"

на рішення Господарського суду міста Києва від 29.06.2023

у справі № 910/3307/23 (суддя: Турчин С.О.)

за позовом Рахункової палати

до Товариства з обмеженою відповідальністю "БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ "УКРАЇНСЬКІ БУДІВЕЛЬНІ РІШЕННЯ"

про стягнення 5213309,89 грн

ВСТАНОВИВ:

Рахункова палата звернулась до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ "УКРАЇНСЬКІ БУДІВЕЛЬНІ РІШЕННЯ" про стягнення 5213309,89 грн. заборгованості.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач неналежним чином виконав взяті на себе зобов`язання за Договором про закупівлю підрядних робіт №107 від 25.02.2021.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 29.06.2023 у справі № 910/3307/23 позов задоволено частково; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ "УКРАЇНСЬКІ БУДІВЕЛЬНІ РІШЕННЯ" на користь Рахункової палати штрафні санкції у сумі 2 606 654,94 грн та витрати зі сплати судового збору 78199,65 грн; в іншій частині позову відмовлено.

Приймаючи рішення у даній справі, місцевий господарський суд зазначив, що відповідач безпідставно посилається на повідомлення позивача про необхідність виконання додаткових робіт, оскільки направлені ТОВ "БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ "УКРАЇНСЬКІ БУДІВЕЛЬНІ РІШЕННЯ" листи не містили переліку додаткових робіт. Вказав на те, що відповідачем не було дотримано порядку встановленого Договором щодо повідомлення замовника у необхідності виконання додаткових робіт, не врахованих робочим проєктом, як і не було надано замовнику обґрунтованих пропозицій із відповідними розрахунками. Наголосив, що підписаним між сторонами актом приймання-передачі від 24.12.2021 сторонами було погоджено без жодних заперечень, що сума невиконаних робіт становить 10343868,85 грн. Виходячи із загальних засад цивільного законодавства, встановлених у статті 3 Цивільного кодексу України, суд прийшов до висновку про зменшення розміру штрафних санкцій до 50%.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, ТОВ "БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ "УКРАЇНСЬКІ БУДІВЕЛЬНІ РІШЕННЯ" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 29.06.2023 у справі № 910/3307/23 та прийняти нове рішення, яким у позові відмовити повністю або змінити рішення Господарського суду міста Києва від 29.06.2023 у справі № 910/3307/23 в частині суми стягнення до 10 % від суми, яку позивач просить стягнути з відповідача.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що рішення суду першої інстанції прийнято з грубим порушенням норм матеріального та процесуального права, судом першої інстанції не надано належної оцінки та не досліджено докази, які надав відповідач. Скаржник зазначає, що відповідач неодноразово наголошував на необхідності його забезпечення позивачем належним чином затвердженою проектною документацією для продовження виконання робіт. Вказує на те, що з листом від 25.10.2021 відповідач направив на електронну адресу позивача акт обстеження з причинами настання та виникнення додаткових робіт, відомості об`ємів робіт та кошторис з розрахунками. Наголошує, що затримка у виконанні основних будівельних робіт у передбачені Договором строки виникла саме з вини позивача, який ігнорував прохання відповідача щодо необхідності проведення додаткових робіт, не передбачених проектом. Зауважує, що позивач зобов`язаний не просто визначити загальну суму невиконаних робіт, а чітко визначити етапи, перелік робіт, що не виконані, строки їх виконання та який саме з цих етапів є простроченим.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31.07.2023 апеляційна скарга у справі № 910/3307/23 передана на розгляд колегії суддів у складі: Алданова С.О. (головуючий), Ходаківська І.П., Демидова А.М.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 07.08.2023 вирішення питання щодо подальшого руху апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ "УКРАЇНСЬКІ БУДІВЕЛЬНІ РІШЕННЯ" на рішення Господарського суду міста Києва від 29.06.2023 відкладено до надходження матеріалів справи № 910/3307/23 до Північного апеляційного господарського суду та витребувано з Господарського суду міста Києва матеріали справи № 910/3307/23.

28.09.2023 до Північного апеляційного господарського суду від Господарського суду міста Києва, на виконання вимог ухвали апеляційного суду від 07.08.2023, надійшли витребувані матеріали справи № 910/3307/23.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 03.10.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ "УКРАЇНСЬКІ БУДІВЕЛЬНІ РІШЕННЯ" на рішення Господарського суду міста Києва від 29.06.2023 у справі № 910/3307/23; розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ "УКРАЇНСЬКІ БУДІВЕЛЬНІ РІШЕННЯ" на рішення Господарського суду міста Києва від 29.06.2023 у справі № 910/3307/23 призначено на 06.11.2023; запропоновано учасникам судового процесу подати відзив, заперечення на апеляційну скаргу та інші заяви/клопотання, протягом 10 днів з дня отримання даної ухвали.

27.10.2023 на адресу суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому позивач просить залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. Свої доводи обгрунтовує тим, що позивач не мав об`єктивної можливості погодити виконання додаткових робіт, оскільки відповідач не повідомив про обставини, що призвели до виконання додаткових робіт, а також відповідачем не було надано позивачу пропозицій з відповідними розрахунками щодо виконання тих чи інших додаткових робіт. Зазначає про те, що відповідачем не вказано ні норм законодавства, ні пунктів Договору, які б зобов`язували позивача розраховувати штрафні санкції саме на підставі відповідних етапів робіт, їх обсягу, найменування, вартості етапу тощо. Підкреслює, що відповідач не надав належних та допустимих доказів щодо наявності обставин, які б слугували підставою для зменшення судом штрафних санкцій.

У зв`язку з перебуванням у відпустці суддів Демидової А.М. та Ходаківської І.П., які входять до складу колегії суддів і не є суддями-доповідачами, відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.11.2023, для розгляду апеляційної скарги у даній справі визначено колегію суддів у складі: Алданова С.О. (головуючий), Корсак В.А., Євсіков О.О.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 06.11.2023 справу № 910/3307/23 за апеляційної скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ "УКРАЇНСЬКІ БУДІВЕЛЬНІ РІШЕННЯ" на рішення Господарського суду міста Києва від 29.06.2023 прийнято до провадження визначеним складом суду.

У подальшому розгляд справи відкладався.

Представники відповідача в судовому засіданні 15.01.2024 вимоги апеляційної скарги підтримали, просили рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове про відмову у задоволенні позовних вимог.

Представники позивача в судовому засіданні 15.01.2024 проти вимог апеляційної скарги заперечували, просили залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Відповідно до ст. 269, ч. 1 ст. 270 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. У суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених при перегляді справ в порядку апеляційного провадження.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази в їх сукупності, заслухавши пояснення присутніх представників учасників справи, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, Північний апеляційний господарський суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та було встановлено судом першої інстанції, 25.02.2021 між Рахунковою палатою (замовник, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ "УКРАЇНСЬКІ БУДІВЕЛЬНІ РІШЕННЯ" (підрядник, відповідач) укладений Договір про закупівлю підрядних робіт №107 (надалі - Договір).

Договір набирає чинності з дня підписання його сторонами і діє до 24.12.2021 - в частині виконання робіт, а в частині розрахунків - до повного виконання (п.11.1 Договору).

Відповідно до п.1.1. Договору підрядник зобов`язується за завданням замовника на свій ризик у 2021 році виконати та здати замовнику в установлений цим Договором строк роботи з реконструкції адміністративної будівлі з прибудовою сходової клітини по вул. Пирогова, 45 в м. Вінниці, код ДК 021:2015 45450000-6 "Інші завершальні будівельні роботи" (далі - роботи), з матеріалів підрядника та його засобами, а замовник зобов`язується надати підряднику вільний доступ до об`єкта реконструкції, передати проектну документацію - робочий проект "Реконструкція адміністративної будівлі з прибудовою сходової клітини по вул. Пирогова, 45 в м. Вінниці", затверджений наказом секретаря Рахункової палати-керівника апарату від 14.07.2020 № 49 (далі - робочий проєкт/проєктна документація), прийняти від підрядника закінчені роботи та оплатити їх.

Згідно із п.1.1. Договору об`єкт будівництва: адміністративна будівля Рахункової палати за адресою: Вінниця, вул. Пирогова, 45 (далі - об`єкт/об`єкт реконструкції/об`єкт будівництва).

Склад та обсяги робіт, що доручаються до виконання підряднику, визначені робочим проектом (п.1.6. Договору).

У відповідності до п.4.1. Договору загальна вартість робіт за Договором (договірна ціна) становить 14 898 000,00 грн згідно з договірною ціною (додаток 2 до Договору) та обсягами, передбаченими локальними кошторисами на будівельні роботи (додатки 3 - 39 до Договору) і включає в себе кошти на покриття ризиків, сплату усіх податків і зборів, обов`язкових платежів, що сплачуються або мають бути сплачені та інші витрати, пов`язані з виконанням робіт за Договором.

Договірна ціна за Договором встановлена як тверда договірна ціна (пункт 4.3 Договору).

Сторонами у пп.6.1.1. п.6.1 Договору погоджено, що підрядник розпочинає виконання робіт протягом 5 (п`яти) календарних днів з дня підписання сторонами акта приймання-передачі фронту робіт - об`єкта реконструкції.

Згідно з актом приймання-передачі від 01.03.2021 року позивач передав, а відповідач прийняв будівельний майданчик на земельній ділянці площею 0,0401 га, кадастровий номер 0510100000:02:082:0197, що знаходиться за адресою: Вінниця, вул. Пирогова, 45 та проєктну документацію по об`єкту: "Реконструкція адміністративної будівлі з прибудовою сходової клітини по вул. Пирогова, 45 в м. Вінниці".

Відповідно до пп.6.1.3 п.6.1 Договору строк початку та закінчення робіт визначено відповідно до Календарного плану-графіку виконання робіт та фінансування робіт з реконструкції адміністративної будівлі з прибудовою сходової клітини по вул. Пирогова, 45 в м. Вінниці. Строк закінчення робіт (здачі закінченого будівництвом об`єкта замовнику) не пізніше 24 грудня 2021 року.

Підпунктом 6.7.1 пункту 6.7. Договору встановлено, що підрядник забезпечує виконання робіт згідно із Календарним планом-графіком виконання робіт та фінансування робіт з реконструкції адміністративної будівлі з прибудовою сходової клітини по вул. Пирогова, 45 в м. Вінниці.

Здавання та приймання робіт після закінчення їх виконання здійснюється відповідно до законодавства України, із залученням уповноважених замовником осіб, які здійснюють авторський та технічний нагляд. Здавання та приймання робіт оформлюється довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрат форми КБ-3, актом приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в.

Відповідно до Календарного плану-графіку виконання робіт та фінансування робіт з реконструкції адміністративної будівлі з прибудовою сходової клітини по вул. Пирогова, 45 в м. Вінниці, що є додатком № 40 до Договору, відповідач зобов`язався виконати усі передбачені Договором роботи у термін не пізніше грудня 2021 року.

Згідно пп.7.1.1 п.7.1. Договору підрядник зобов`язаний забезпечити виконання робіт у строки, встановлені Договором.

За змістом підпункту 7.1.18 пункту 7.1 Договору підрядник зобов`язаний передати замовнику в порядку, передбаченому законодавством України та Договором, закінчені роботи.

Згідно з п.5.1 Договору розрахунки за виконані роботи здійснюються протягом 10 (десяти) банківських днів в безготівковій формі шляхом перерахування замовником грошових коштів на поточний рахунок підрядника на підставі акта приймання виконаних будівельних робіт за формою КБ-2в, довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за формою КБ-3, підписаних сторонами.

До актів приймання виконаних будівельних робіт додаються виконавча документація, накладні, сертифікати, інші документи які підтверджують обсяги та якість виконаних робіт та застосованих матеріалів, відповідно до будівельних норм, державних стандартів та правил.

Проміжні платежі за виконані роботи здійснюються в межах не більш як 95 відсотків їх загальної вартості за договірною ціною.

Кінцеві розрахунки за виконані роботи з підрядником здійснюються протягом 5 банківських днів після виконання й приймання всіх передбачених Договором будівельно-монтажних та пусконалагоджувальних робіт, відповідно до робочого проекта.

Пунктом 5.2 Договору встановлено, що розрахунки за виконані роботи проводяться відповідно до Календарного плану-графіку виконання робіт та фінансування робіт з реконструкції адміністративної будівлі з прибудовою сходової клітини по вул. Пирогова, 45 в м. Вінниці.

Замовник протягом трьох робочих днів після одержання акта приймання виконаних будівельних робіт за формою КБ-2в, Довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за формою КБ-3 зобов`язаний розглянути, підписати акт виконаних будівельних робіт та передати його підряднику, або надати мотивовану відмову з переліком необхідних доробок (пункт 5.3 Договору).

На виконання умов Договору відповідач виконав у період з березня 2021 року по грудень 2021 року підрядні роботи, які прийняті замовником, а саме згідно:

- акта № 1 приймання виконаних будівельних робіт за березень 2021 року та довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за березень 2021 року на загальну суму 212009,72 грн;

- акта № 1 приймання виконаних будівельних робіт за квітень 2021 року, акта №2 приймання виконаних будівельних робіт за квітень 2021 року та довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за квітень 2021 року на загальну суму 441024,81 грн;

- акта № 1 приймання виконаних будівельних робіт за травень 2021 року, акта №2 приймання виконаних будівельних робіт за травень 2021 року, акта №3 приймання виконаних будівельних робіт за травень 2021 року та Довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за травень 2021 року на загальну суму 854968,14 грн;

- акта № 1 приймання виконаних будівельних робіт за червень 2021 року, акта № 2 приймання виконаних будівельних робіт за червень 2021 року та довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за червень 2021 року на загальну суму 473424,83 грн;

- акта № 1 приймання виконаних будівельних робіт за липень 2021 року, акта № 2 приймання виконаних будівельних робіт за липень 2021 року та довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за липень 2021 року на загальну суму 405152,41 грн;

- акта № 1 приймання виконаних будівельних робіт за серпень 2021 року та довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за серпень 2021 року на загальну суму 354414,98 грн;

- акта № 2 приймання виконаних будівельних робіт за серпень 2021 року та довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за серпень 2021 року на загальну суму 679119,17 грн;

- акта №1-9/21 приймання виконаних будівельних робіт за вересень 2021 року та Довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за вересень 2021 року на загальну суму 410455,87 грн;

- акта №1-10/21 приймання виконаних будівельних робіт за жовтень 2021 року, акта №2-10/21 приймання виконаних будівельних робіт за жовтень 2021 року, акта № 3-10/21 приймання виконаних будівельних робіт за жовтень 2021 року та довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за жовтень 2021 року на загальну суму 390185,31 грн;

- акта № 1-11/21 приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2021 року, акта №2-11/21 приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2021 року та довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за листопад 2021 року на загальну суму 218629,74 грн;

- акта № 1-12/21 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2021 року, акта № 2-12/21 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2021 року та довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за грудень 2021 року на загальну суму 114746,19 грн.

24.12.2021 у зв`язку з закінченням строку дії Договору, відповідач передав, а позивач прийняв виконавчу документацію щодо виконання підрядником робіт за Договором підряду від 25.02.2021 № 107: загальний журнал виконання будівельних робіт, копії актів огляду прихованих робіт; проєктну документацію (том 1 - том 6 робочого проекту) по об`єкту: "Реконструкція адміністративної будівлі з прибудовою сходової клітини по вул. Пирогова, 45 в м. Вінниці" в одному примірнику, що оформлено актом приймання-передачі від 24.12.2021.

Додатком до цього акта є Відомість обсягів виконаних/невиконаних робіт реконструкції адміністративної будівлі з прибудовою сходової клітини по вул. Пирогова, 45 в м. Вінниці згідно Договору підряду від 25.02.2021 № 107 ТОВ "БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ "УКРАЇНСЬКІ БУДІВЕЛЬНІ РІШЕННЯ" станом на 24.12.2021.

В пункті 3 акта приймання-передачі від 24.12.2021 сторонами визначено, що обсяг виконаних робіт здійснено на суму 4554131,15 грн; сума невиконаних робіт становить 10343868,85 грн.

Відповідно до пункту 8.1 Договору у разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов`язань за Договором сторони несуть відповідальність, передбачену законодавством та цим Договором.

У разі несвоєчасного або неякісного виконання зобов`язань підрядник несе перед замовником відповідальність, відповідно до статті 231 ГК України (п.8.3 Договору).

Розмір штрафних санкцій за несвоєчасне виконання зобов`язань подвоюється на підставі статті 551 Цивільного кодексу України (п.8.4 Договору).

Посилаючись на прострочення відповідачем встановлених у Договорі строків виконання підрядних робіт на суму 10343868,85 грн, позивач на підставі п.п. 8.3., 8.4. Договору, ч.2 ст.231 ГК України нарахував пеню у сумі 3765168,26 грн (період нарахування з 25.12.2021 по 24.06.2022) та штраф у розмірі 7%, що за розрахунком позивача становить 1448141,64 грн.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст.509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно зі ст.11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно із ст.6 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст.627 ЦК України).

Частиною 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі ст.628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

У відповідності до ч.1 ст.202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною 1 статті 837 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові (ч.2 ст.837 Цивільного кодексу України).

Згідно з ч.ч. 1, 3 ст.875 Цивільного кодексу України за договором будівельного підряду підрядник зобов`язується збудувати і здати у встановлений строк об`єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов`язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов`язок не покладається на підрядника, прийняти об`єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

До договору будівельного підряду застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.

У договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення (ч. 1 ст. 843 ЦК України).

Згідно із ч.4 ст.879 Цивільного кодексу України оплата робіт провадиться після прийняття замовником збудованого об`єкта (виконаних робіт), якщо інший порядок розрахунків не встановлений за погодженням сторін.

Якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково (ч.1 ст.854 ЦК України).

Як вбачається з матеріалів справи, основним зобов`язанням підрядника за Договором є виконання передбачених у пункті 1.1 Договору робіт, а саме: роботи з реконструкції адміністративної будівлі з прибудовою сходової клітини по вул. Пирогова, 45 в м. Вінниці, код ДК 021:2015 45450000-6 "Інші завершальні будівельні роботи". Тобто, основним зобов`язанням підрядника є виконання усіх передбачених Договором будівельних робіт, а результат підрядних робіт, зважаючи на предмет Договору - закінчені будівельні роботи відповідно до такого Договору, що оформляються кінцевим актом виконаних робіт по об`єкту.

Аналіз змісту наявних у матеріалах справи актів приймання виконаних будівельних робіт та акту приймання-передачі від 24.12.2021 свідчить про те, що за період березень - грудень 2021 року відповідач виконав, а позивач прийняв підрядні роботи на суму 4554131,15 грн; сума невиконаних робіт становить 10343868,85 грн.

За змістом статей 13, 14 Цивільного кодексу України цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства. Цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 251 ЦК України визначено, що строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк та термін можуть бути визначені актами цивільного законодавства, правочином або рішенням суду.

Відповідно до частини першої статті 252 ЦК України строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.

Як встановлено судом, сторони погодили, що строк закінчення робіт (здачі закінченого будівництвом об`єкта замовнику) не пізніше 24 грудня 2021 року (пп.6.1.3 п.6.1 Договору).

З урахуванням наведеного, колегія суддів приходить до висновку про те, що відповідач допустив порушення зобов`язання з виконання робіт на суму 10343868,85 грн.

Згідно ст.525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічна правова норма передбачена частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України.

Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Надаючи оцінку доводам скаржника про те, що затримка строків виконання робіт виникла не з вини відповідача, а необхідністю у виконанні не врахованих робочим проектом додаткових робіт, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно п.6.1.7. Договору строки виконання робіт можуть переглядатись сторонами за наявності таких умов: зменшення обсягу фінансування; необхідності виконання додаткових робіт; виникнення документально підтверджених об`єктивних обставин, що спричинили та/або потребують перегляду строків виконання робіт, на підставах та у порядку, визначених Законом України "Про публічні закупівлі".

Відповідно до пункту 2.4 Договору, якщо під час виконання робіт виникне потреба у виконанні додаткових робіт, не врахованих робочим проєктом, підрядник зобов`язаний письмово повідомити замовника про обставини, що призвели до виконання таких робіт, у строк, не пізніше 3 (трьох) робочих днів з дня виникнення таких обставин, та подати замовнику пропозиції з відповідними розрахунками. Замовник розглядає зазначені пропозиції, приймає рішення по суті та повідомляє про нього підрядника. Виконання та оплата додаткових робіт здійснюється у порядку, встановленому Законом України "Про публічні закупівлі", постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2005 № 668 "Про затвердження Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві", постановою Кабінету Міністрів України від 11.07.2007 № 903 "Про авторський та технічний нагляд під час будівництва об`єкта архітектури".

Відповідачем до матеріалів справи надано листи, адресовані позивачу про необхідність виконання додаткових робіт по Договору, а саме: № 7 від 12.03.2021, № 84 від 22.06.2021, №13/7 від 13.07.2021, №24/9-1 від 06.10.2021, №27/10-1 від 27.10.2021; № 19/10-2 від 19.10.2021; № 19/10-3 від 19.10.2021; № 19/10-4 від 19.10.2021; № 19/10-5 від 19.10.2021; № 19/10-6 від 19.10.2021; №25/10-1 від 25.10.2021, №27/10-1 від 27.10.2021, №7/1 від 07.12.2021.

При цьому, докази направлення вказаних листів відповідачу матеріали справи не містять, однак факт наявності листування між сторонами позивачем не заперечувався.

Колегія суддів зауважує, що згаданими листами ТОВ "БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ "УКРАЇНСЬКІ БУДІВЕЛЬНІ РІШЕННЯ" повідомляло Рахункову палату про необхідність проведення додаткових робіт, разом з тим відповідачем не повідомлявся перелік додаткових робіт.

Скаржник зазначає, що у додатку до листа № 02/11-1 від 03.11.2021 позивачу було направлено розрахунок з поясненнями до додаткових робіт з додатками.

Разом з тим, відповідачем не надано до суду копії такого розрахунку.

При цьому, як вірно встановив місцевий господарський суд, з метою дотримання умов Договору сторонами, прискорення виконання робіт відповідно до календарного план графіка, обговорення питань, пов`язаних з виконанням умов Договору проводилися технічні наради за участі представників підрядника та замовника.

Так, на технічній нараді 22.06.2021 представником підрядника повідомлено, що затримання строків виконання робіт пов`язане з погодними умовами та через виникнення додаткових робіт, на що було прийнято рішення, зокрема про оформлення додаткових робіт у відповідності до пункту 2.4 Договору, а саме: письмово повідомляти замовника про обставини, що призвели до виникнення таких робіт, у строк не пізніше 3 робочих днів з дня виникнення таких обставин та подати замовнику пропозиції з відповідними розрахунками для прийняття рішення по суті.

На технічних нарадах 30.06.2021, 14.07.2021, 21.07.2021, 28.07.2021, 04.08.2021 та 02.09.2021 ухвалювалися рішення про невідкладне вжиття підрядником заходів для зменшення наявного відставання від строків виконання робіт.

На технічній нараді 21.07.2021 ухвалено опрацювання підрядником з проєктною організацією переліку та вартості додаткових робіт.

З матеріалів справи вбачається, що у відповідь на листи відповідача від 06.10.2021 №24/9-1, від 19.10.2021 № 19/10-2, від 19.10.2021 №19/10-3, від 19.10.2021 №19/10-4, від 19.10.2021 №19/10-5, від 19.10.2021 №19/10-6 позивач листом від 02.11.2021 № 14-2726 просив відповідача повідомити конкретні обставини (із наданням підтверджуючих документів), що призвели до виникнення додаткових робіт, надати пропозиції з відповідними розрахунками.

З метою підтвердження існування необхідності у виконанні додаткових робіт не включених у початковий проєкт, їх видів, обсягів, вартості та причин виникнення Рахункова палата звернулась з відповідними листами від 02.11.2021 № 14-2727 до Вінницької філії ДП "Державний науково-дослідний та проектно-вишукувальний інститут "НДІпроектреконструкція" (авторський нагляд) та від 02.11.2021 № 14-2728 до ФОП ІТН Колесніченко І. О. (технічний нагляд).

Листом від 10.11.2021 № 98 авторським наглядом зазначено про необхідність додаткових загально-будівельних робіт та робіт з будівництва зовнішніх інженерних мереж, які не були передбачені робочим проєктом. Також замовника повідомлено, що вартість додаткових робіт, з виключенням робіт, які не будуть виконуватися, буде в межах затвердженої кошторисної документації. Технічний нагляд листом від 02.11.2021 №14-2728 підтвердив необхідність виконання погоджених ним додаткових робіт та зазначив, що вони знаходяться в початковій стадії виконання.

З урахуванням наведеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відповідачем не було дотримано порядку встановленого Договором щодо повідомлення замовника у необхідності виконання додаткових робіт, не врахованих робочим проєктом, як і не було надано обґрунтованих пропозицій замовнику із відповідними розрахунками.

Відтак, незважаючи на необхідність виконання додаткових робіт, встановленими вище обставинами щодо порушення відповідачем порядку встановленого Договором, спростовуються доводи відповідача про неможливість виконання Договору з незалежних від нього причин.

Поряд з викладеним судова колегія наголошує, що підписаним між сторонами актом приймання-передачі від 24.12.2021 сторонами було погоджено без жодних заперечень, що сума невиконаних робіт становить 10343868,85 грн.

Відповідно до ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом зокрема сплата неустойки.

Приписами частини 1 статі 216 Господарського кодексу України визначено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставі і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Цивільно-правова відповідальність - це покладення на правопорушника згідно закону невигідних правових наслідків, які полягають у позбавленні його певних прав або в заміні невиконання обов`язку новим, або у приєднанні до невиконаного обов`язку нового додаткового.

Покладення на боржника нових додаткових обов`язків як заходу цивільно-правової відповідальності має місце, зокрема, у разі стягнення неустойки (пені, штрафу).

Відповідно до частини 2 статті 883 Цивільного кодексу України за невиконання або неналежне виконання обов`язків за договором будівельного підряду підрядник сплачує неустойку, встановлену договором або законом, та відшкодовує збитки в повному обсязі.

За змістом з ч.2 ст.217 ГК України одним з видів господарських санкцій є штрафні санкції, до яких віднесено штраф та пеню (ч.1 ст.230 ГК України).

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання (ч.1 ст.230 ГК України).

Так, у п.8.3 Договору сторони погодили, що у разі несвоєчасного або неякісного виконання зобов`язань підрядник несе перед замовником відповідальність, відповідно до статті 231 ГК України.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання (частина 1 статті 230 Господарського кодексу України).

Частиною другою статті 231 Господарського кодексу України передбачено, що у разі якщо порушено господарське зобов`язання, в якому хоча б одна сторона є суб`єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов`язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов`язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах:

- за порушення умов зобов`язання щодо якості (комплектності) товарів (робіт, послуг) стягується штраф у розмірі двадцяти відсотків вартості неякісних (некомплектних) товарів (робіт, послуг);

- за порушення строків виконання зобов`язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Виходячи із положень зазначеної норми, застосування до боржника, який порушив господарське зобов`язання, штрафних санкцій у вигляді пені, штрафу, передбачених частиною 2 статті 231 ГК України, можливо при сукупності відповідних умов, а саме: якщо інший розмір певного виду штрафних санкцій не передбачений договором або законом; якщо, між іншим, порушено господарське зобов`язання, в якому хоча б одна сторона є суб`єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, якщо допущено прострочення виконання не грошового зобов`язання, пов`язаного з обігом (поставкою) товарів, виконанням робіт, наданням послуг, з вартості яких і вираховується у відсотковому відношенні розмір штрафу.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 24.10.2023 у справі № 912/602/22.

Колегія суддів зауважує, що Рахункова палата є державним колегіальним органом, юридичною особою і діє від імені Верховної Ради України, здійснює контроль за надходженням коштів до Державного бюджету України та їх використанням. Отже, позивач належить до суб`єктів державного сектора економіки.

Договір про закупівлю підрядних робіт №107 від 25.02.2021 укладений між сторонами на виконання підрядних робіт відповідно до вимог Закону України "Про публічні закупівлі". Джерелом фінансування робіт є кошти Державного бюджету України.

З урахуванням наведеного, колегія суддів погоджєутсья з висновком суду першої інстанції про наявність правових підстав для нарахування позивачем неустойки (пені та штрафу), оскільки позивачем доведено належним чином факт прострочення виконання робіт.

Надаючи оцінку доводам апелянта про те, що підставою для розрахунку штрафних санкцій та пені має бути відповідний (прострочений) етап робіт, його обсяг, найменування, вартість етапу, а не загальний обсяг робіт, колегія суддів вважає за необхідне вказати наступне.

Так, із системного аналізу положень ст. 231 ГК України вбачається, що відповідальність підрядника за умовами укладеного між сторонами у цій справі договору та ч.2 ст.231 ГК України у виді штрафних санкцій (пені, штрафу) настає у разі прострочення виконання відповідачем підрядних робіт у цілому, а не за прострочення у виконанні окремих етапів робіт у межах основного зобов`язання.

Вказану правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 31.05.2022 у справі №910/4235/20.

Як вірно зауважив місцевий господарський суд, у відповідності до календарного плану - графіка сторонами не визначено строків виконання окремих етапів, а лише встановлено періоди виконання.

Судова колегія наголошує, що відсутність у договорі підряду окремо погоджених строків виконання кожного з видів (етапів) робіт та їх вартості не позбавляє позивача права на застосування до боржника відповідальності, передбаченої договором, виходячи із загальної вартості невиконаних робіт з урахуванням загального терміну їх виконання.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові об`єднаної палати Верховного Суду від 24.01.2020 у справи № 910/3362/18, у постановах Верховного Суду від 25.02.2020 у справі № 910/3920/18 та від 29.10.2020 у справі № 910/4709/18.

У відповідності до ч.2 ст.551 Цивільного кодексу України розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі, якщо таке збільшення не заборонено законом.

Розмір штрафних санкцій за несвоєчасне виконання зобов`язань подвоюється на підставі статті 551 Цивільного кодексу України (п.8.4 Договору).

Таким чином, оскільки матеріалами справи підтверджено факт невиконання відповідачем підрядних робіт на суму 10343868,85 грн, місцевий господарський суд прийшов до вірного висновку про те, що у позивача виникло право на нарахування та стягнення пені у сумі 3765168,26 грн (період нарахування з 25.12.2021 по 24.06.2022) та штрафу у розмірі 7% у сумі 1448141,64 грн за порушення виконання негрошового зобов`язання.

Надаючи оцінку висновкам суду першої інстанції щодо зменшення розміру штрафних санкціцй на 50%, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно з частиною 3 статті 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Аналогічні приписи наведено й у статті 233 ГК України, за змістом якої у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Аналіз приписів статей 551 ЦК України, 233 ГК України дає підстави для висновку про те, що право суду зменшити заявлені до стягнення суми штрафних санкцій пов`язане з наявністю виняткових обставин, встановлення яких вимагає надання оцінки; господарський суд повинен надати оцінку поданим учасниками справи доказам та обставинам, якими учасники справи обґрунтовують наявність підстав для зменшення штрафних санкцій, так і заперечення інших учасників щодо такого зменшення. Вирішуючи питання про зменшення розміру пені, яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, суд повинен з`ясувати наявність значного перевищення розміру неустойки порівняно з розміром збитків, а також об`єктивно оцінити, чи є цей випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов`язань, причин неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення у виконанні зобов`язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків та ін. При цьому обов`язок доведення існування обставин, які можуть бути підставою для зменшення розміру заявленої до стягнення суми пені, покладається на особу, яка заявляє відповідне клопотання.

Вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, господарський суд повинен оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи із інтересів сторін, які заслуговують на увагу; ступеню виконання зобов`язання боржником; причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначного прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної особи (у тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідки) тощо.

Зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, а за відсутності у законі переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки (аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 10.09.2019 у справі № 904/4685/18, від 21.11.2019 у справі № 916/553/19).

Водночас слід зазначити, що чинним законодавством не врегульований розмір (відсоткове співвідношення) можливого зменшення штрафних санкцій. Відповідно, таке питання вирішується господарським судом згідно зі статтею 86 ГПК України, тобто за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Цивільні та господарські відносини повинні ґрунтуватись на засадах справедливості, добросовісності, розумності, як складових елементів принципу верховенства права. Наявність у кредитора можливості стягувати із боржника надмірні грошові суми як неустойку спотворює її дійсне правове призначення, оскільки із засобу розумного стимулювання боржника виконати основне зобов`язання, неустойка перетворюється на несправедливо непомірний тягар для боржника та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків кредитором.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 06.11.2018 у справі № 913/89/18, від 04.12.2018 у справі № 916/65/18, від 03.07.2019 у справі № 917/791/18.

Індивідуальний характер підстав, якими у конкретних правовідносинах обумовлюється зменшення судом розміру неустойки (що підлягає стягненню за порушення зобов`язання), а також дискреційний характер визначення судом розміру, до якого суд її зменшує, зумовлюють висновок про відсутність універсального максимального і мінімального розміру неустойки, на який її може бути зменшено, що водночас вимагає, щоб цей розмір відповідав принципам верховенства права.

Вказа правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 19.01.2024 у справі № 911/2269/22.

Судова колегія зауважує, що в питаннях підстав для зменшення розміру неустойки правовідносини у кожному спорі про її стягнення є відмінними, оскільки кожного разу суд, застосовуючи дискрецію для вирішення цього питання, виходить з конкретних обставин, якими обумовлене зменшення штрафних санкцій, які водночас мають узгоджуватись з нормами статті 233 ГК України і частини третьої статті 551 ЦК України, а також досліджуватись та оцінюватись судом в порядку статей 86, 210, 237 ГПК України.

Такий підхід є усталеним в судовій практиці, зокрема Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду (постанови від 11.07.2023 у справі № 914/3231/16, від 10.08.2023 у справі № 910/8725/22, від 26.09.2023 у справі № 910/22026/21, від 02.11.2023 у справі № 910/13000/22, від 07.11.2023 у справі № 924/215/23, від 09.11.2023 у справі № 902/919/22).

Як вірно встановив суд першої інстанції, у межах виконання відповідачем зобов`язань за Договором про закупівлю підрядних робіт №107 від 25.02.2021 виникла необхідність у виконанні додаткових загально-будівельних робіт та робіт з будівництва зовнішніх інженерних мереж, які відповідно до листа від 10.11.2021 № 98 авторського нагляду не були передбачені робочим проектом. При цьому, у листі від 02.11.201 №14-2728 інженер технічного нагляду зазначив про необхідність виконання погоджених ним додаткових робіт та зазначив, що вони знаходяться в початковій стадії виконання.

Надані до матеріалів справи докази листування між сторонами підтверджують факт повідомлення відповідачем про необхідність додаткових робіт, хоч із порушенням порядку визначеного Договором (п.2.4. Договору).

Відтак, як підтверджено наявними у матеріалах справи доказами та не заперечується позивачем, під час виконання відповідачем Договору виникла необхідність у виконанні додаткових робіт, що й зумовило вплив на загальний термін та обсяг виконання робіт.

При цьому, зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, а за відсутності у законі вичерпного переліку обставин як підстав для зменшення судом розміру неустойки (частина третя статті 551 ЦК України) господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки (правова позиція Верховного Суду викладена в постанові від 26.08.2021 у справі № 911/378/17 (911/2223/20).

З огляду на судову практику, у вирішенні судом питання про зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки суди, зокрема, беруть до уваги ступінь виконання основного зобов`язання, поважність причин несвоєчасного виконання відповідачем зобов`язання, поведінку відповідача, яка свідчить про вжиття ним всіх можливих заходів до виконання зобов`язання (правова позиція Верховного Суду викладена в постанові від 22.05.2019 у справі № 910/11733/18).

При цьому вирішення питання про зменшення неустойки та розмір, до якого вона підлягає зменшенню, закон відносить на розсуд суду (правова позиція Верховного Суду викладена в постанові від 04.06.2019 у справі № 904/3551/18).

Поряд з викладеним колегія суддів зауважує, що у вирішенні судом питання про зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки підлягають врахуванню та оцінці на предмет підтвердженості та обґрунтованості як підстав для зменшення неустойки, що прямо передбачені законом (частина третя статті 551 ЦК України, стаття 233 ГК України), так і тих, що хоча прямо і не передбачені законом, однак були заявлені як підстави для зменшення розміру неустойки та мають індивідуальний для конкретних спірних правовідносин характер.

Крім того, категорії "значно" та "надмірно", що використовуються в статті 551 ЦК України та в статті 233 ГК України, є оціночними і мають конкретизуватися у кожному окремому випадку, з урахуванням того, що правила наведених статей направлені на запобігання збагаченню кредитора за рахунок боржника, а також недопущення заінтересованості кредитора у порушенні зобов`язання боржником (висновок сформульований в постанові Верховного Суду від 14.07.2021 у справі № 916/878/20).

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем у відповідності до п.8.4. Договору нараховані та заявлені до стягнення суми пені та штрафу у подвоєному вигляді, а саме сума подвоєння пені - 3765168,26 грн та сума подвоєння штрафу - 1448141,64 грн.

Беручи до уваги відсутність належних та допустимих доказів понесення позивачем збитків через порушення відповідачем зобов`язання у спірних правовідносинах, а також враховуючи неспівмірність заявленої до стягнення суми пені, коли наслідки невиконання боржником зобов`язання вочевидь більш вигідні для кредитора, ніж належне виконання такого зобов`язання, зважаючи на необхідність дотримання співвідношення інтересів сторін, а також з огляду на встановлені вище обставини щодо вжиття відповідачем заходів для виконання Договору, місцевий господарський суд дійшов до вірного висновку про часткове задоволення клопотання відповідача та зменшення в порядку ч. 1 ст. 233 ГК України та ч. 3 ст. 551 ЦК України розміру штрафних санкцій до 50%, що становить 2 606 654,94 грн (1882584,13 грн пені та 724070,81 грн штрафу).

Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з частинами 1-3 статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Аналогічна норма міститься у частині 1 статті 74 ГПК України.

Отже, за загальним правилом, обов`язок доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини. При цьому доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості. Розподіл між сторонами обов`язку доказування визначається предметом спору.

Змагальність сторін є одним із основних принципів господарського судочинства, зміст якого полягає у тому, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, тоді як суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, зобов`язаний вирішити спір, керуючись принципом верховенства права.

Згідно статті 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд апеляційної інстанції, серед іншого, враховує, що відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень і застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, як джерело права.

Відповідно до пункту 58 рішення ЄСПЛ Справа "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04) від 10.02.2010 у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 09.12.1994, серія A, № 303-A, п. 29).

Частиною 5 статті 236 ГПК України визначено, що обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Таким чином, доводи апеляційної скарги про те, що рішення суду першої інстанції прийнято з грубим порушенням норм матеріального та процесуального права, що судом першої інстанції не надано належної оцінки та не досліджено докази, які надав відповідач, - не знайшли свого підтвердження під час перегляду справи в апеляційному порядку.

За таких обставин, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду вважає, що місцевим господарським судом належним чином досліджено обставини справи та надано цим обставинам відповідну правову оцінку, рішення Господарського суду міста Києва від 29.06.2023 у справі № 910/3307/23 відповідає фактичним обставинам справи, не суперечить чинному законодавству України, а тому передбачених законом підстав для зміни чи скасування оскаржуваного рішення в розумінні приписів ст. 277 ГПК України не вбачається. Скаржником не наведено переконливих аргументів у відповідності з нормами чинного законодавства, щодо спростування висновків суду першої інстанції.

Судові витрати зі сплати судового збору, що були понесені стороною в суді апеляційної інстанції, в порядку ст. 129 ГПК України, покладаються на апелянта (відповідача у даній справі).

Керуючись ст. ст. 129, 269, п. 1 ч. 1 ст. 275, ст. ст. 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ "УКРАЇНСЬКІ БУДІВЕЛЬНІ РІШЕННЯ" на рішення Господарського суду міста Києва від 29.06.2023 у справі № 910/3307/23 - залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 29.06.2023 у справі № 910/3307/23 - залишити без змін.

3. Судові витрати, понесені стороною у зв`язку з розглядом справи в суді апеляційної інстанції, покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю "БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ "УКРАЇНСЬКІ БУДІВЕЛЬНІ РІШЕННЯ".

4. Справу № 910/3307/23 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, що передбачені ст.ст. 287-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 01.02.2024.

Головуючий суддя С.О. Алданова

Судді О.О. Євсіков

В.А. Корсак