Рішення

від 24.01.2024 по справі 907/524/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД Закарпатської області

Адреса: вул. Коцюбинського, 2а, м. Ужгород, 88000

e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://zk.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Рішення

"24" січня 2024 р. м. Ужгород Справа №907/524/23

За позовом Керівника Хустської окружної прокуратури Закарпатської області, м. Хуст Закарпатської області в інтересах держави в особі Вишківської селищної ради, смт. Вишково Хустського району Закарпатської області

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю ПОАО Прикордонник, смт. Вишково Хустського району Закарпатської області

про стягнення 359 565,11 грн заборгованості по сплаті орендної плати (з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог),

Суддя господарського суду Пригара Л.І.

Секретар судового засідання Іваниш Д.П.

представники:

Прокуратури

Позивача не з`явився

Відповідача не з`явився

СУТЬ СПОРУ ТА ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ СУДУ В МЕЖАХ СПРАВИ

Керівником Хустської окружної прокуратури Закарпатської області, м. Хуст Закарпатської області заявлено позов в інтересах держави в особі Вишківської селищної ради, смт. Вишково Хустського району Закарпатської області до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю ПОАО Прикордонник, смт. Вишково Хустського району Закарпатської області про стягнення 361 565,05 грн заборгованості по сплаті орендної плати.

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 14.07.2023 відкрито провадження у справі №907/524/23 в порядку загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 19.09.2023. Явку уповноважених представників сторін у підготовче засідання визнано обов`язковою. Встановлено відповідачу строк на подання суду відзиву на позовну заяву в порядку ст. 165 ГПК України з одночасним надісланням копії такого прокурору та позивачу, а доказів надіслання суду, протягом 15-ти днів із дня одержання даної ухвали. Встановлено позивачу строк для надання суду письмово висловленої позиції щодо заявленого позову протягом 15-ти днів із дня одержання даної ухвали. Встановлено прокурору та позивачу строк для надання суду та відповідачу відповіді на відзив у порядку ст. 166 ГПК України, протягом 5-ти днів із дня одержання копії відзиву.

Ухвалами суду від 19.09.2023 та 12.10.2023 підготовчі засідання у справі відкладалися з підстав, наведених в ухвалах суду.

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 31.10.2023 прийнято до розгляду та задоволено заяву прокурора про зменшення позовних вимог №07.54-6336ВИХ-23 07.54-113-372-23 від 26.10.2023 (вх. №02.3.1-02/7622/23 від 31.10.2023), якою останній просить стягнути з відповідача суму 359 565,11 грн заборгованості по сплаті орендної плати; закрито підготовче провадження у справі №907/524/23 та призначено справу до судового розгляду по суті, судове засідання призначено на 30.11.2023. Явка уповноважених представників учасників процесу в судове засідання судом визнана на власний розсуд.

Ухвалою суду від 05.12.2023 судове засідання у справі відкладалось із підстав, наведених в ухвалі суду.

Поданим через підсистему Електронний суд клопотанням б/н від 24.01.2024 (вх. №02.3.1-02/522/24 від 24.01.2024) позивач Вишківська селищна рада просить розглянути справу за відсутності її уповноваженого представника; заявлені прокурором позовні вимоги підтримує та наполягає на їх задоволенні.

Відповідач, будучи своєчасно і належним чином повідомленим про дату та час розгляду справи по суті, явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, на виклик суду впродовж розгляду даної справи жодного разу не з`явився.

Вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов`язком не тільки для держави, а й для осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в Рішенні від 07.07.1989 у справі Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Ухвалою суду від 05.12.2023 явка учасників справи в судове засідання 24.01.2024 була визнана судом на власний розсуд, відтак, виходячи із засад змагальності та диспозитивності у господарському судочинстві, передбачених статтями 13, 14 ГПК України, учасники справи на власний розсуд скористалися наданим їм частиною 1 статті 42 ГПК України процесуальним правом на участь в судовому засіданні під час розгляду даної справи по суті.

Згідно із приписами ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, а тому, відповідно до ст. 202 Господарського процесуального кодексу України та ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, суд вважає за можливе розглянути справу без участі представників сторін за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин і вирішення спору по суті.

Відповідно до ст. 233 ГПК України, рішення по даній справі прийнято в нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих прокурором.

За приписами частин 4 та 5 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

АРГУМЕНТИ СТОРІН СПОРУ

ПОЗИЦІЇ ПРОКУРОРА ТА ПОЗИВАЧА

Прокурор просить суд задоволити позов у повному обсязі з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог, покликаючись на неналежне виконання відповідачем умов укладеного між ним та Вишківською селищною радою Договору оренди землі б/н від 16.11.2021 в частині взятих на себе зобов`язань щодо повної та своєчасної сплати орендних платежів у період із листопада 2021 року по грудень 2022 року включно, внаслідок чого у відповідача виникла та рахується заборгованість перед Вишківською селищною радою в розмірі 359 565,11 грн.

В обґрунтування підстав для звернення до суду та наявності фактичного порушення інтересів держави прокурором вказано наступне.

За приписами ч. 3 ст. 23 Закону України Про прокуратуру, представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Згідно із ч. 4 ст. 53 ГПК України, прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Прокурором на виконання вимог ст. 23 Закону України Про прокуратуру направлено на адресу Вишківської селищної ради листи-запити №07.54-5484ВИХ-22 від 16.11.2022, №07.54-672ВИХ-23 від 07.02.2023, №07.54-1223ВИХ-23 від 01.03.2023 щодо встановлення факту вжиття позивачем заходів зі стягнення з відповідача заборгованості по сплаті орендної плати за користування земельною ділянкою (в тому числі, в судовому порядку). Водночас останнім таких заходів не вжито, що, на переконання прокурора, і зумовлює підстави для представництва ним інтересів держави та звернення до суду з даним позовом.

Позивач Вишківська селищна рада письмово висловленої позиції щодо заявленого прокурором позову не подала, водночас неодноразово наполягала на задоволенні позовних вимог у заявах та клопотаннях, надісланих через підсистему Електронний суд.

ПОЗИЦІЯ ВІДПОВІДАЧА

Відповідач не скористався своїм процесуальним правом на подання суду відзиву на позов у порядку ст. 165 ГПК України.

Враховуючи, що про розгляд справи відповідач був повідомлений своєчасно та належним чином (ухвали суду були надіслані на його офіційну юридичну адресу, зазначену у витязі з ЄДРЮОФОПтаГФ; повідомлення про вручення ухвал суду містяться в матеріалах справи), суд дійшов висновку, що він мав час та можливість надати свої заперечення із приводу предмета спору, а також докази, які мають значення для розгляду справи по суті.

Учасник справи розпоряджається своїми правами на власний розсуд (ч. 2 ст. 14 ГПК України).

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. 4 ст. 13 ГПК України).

Відповідно до положень ч. 8, 9 ст. 165 ГПК України, у зв`язку з ненаданням відповідачем відзиву на позовну заяву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними в ній матеріалами.

ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

Між Вишківською селищною радою (орендодавцем, позивачем у справі, в інтересах якого заявлено позов прокурором) та Товариством з обмеженою відповідальністю ПОАО Прикордонник (орендарем, відповідачем у справі) було укладено Договір оренди землі б/н від 16.11.2021 (далі Договір), за яким орендодавець надає, а орендар приймає у строкове платне користування земельну ділянку площею 2,5457 га для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємствами, що пов`язані з користуванням надрами код згідно КВЦПЗ 11.01, з кадастровим номером 2125355300:01:006:0109, яка розташована в смт. Вишково, ур. Луці, Хустського району, Закарпатської області (п. 1 Договору).

Відповідно до п. 2 Договору, в оренду передається земельна ділянка загальною площею 2,5457 га, у тому числі земель несільськогосподарського призначення 2,5457 га.

Згідно із п. 3, 4 Договору, на земельній ділянці розміщені об`єкти нерухомого майна відсутні, а також інші об`єкти інфраструктури відсутні. Земельна ділянка передається в оренду разом з об`єкти відсутні.

Нормативна грошова оцінка земельної ділянки на дату укладення Договору становить: 2125355300:01:006:0109 3 477 435,09 гривень (п. 5 Договору).

Відповідно до п. 8 Договору, Договір укладено на 10 (десять) років. Після закінчення строку дії Договору орендар має переважне право поновити його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 90 (дев`яносто) днів до закінчення строку дії Договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

За змістом п. 9, 10 Договору, орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі на поточний рахунок: ГУК у Закарпатській області / орендна плата з юридичних осіб / Вишківська селищна ТГ /18010600/ ЄДРПОУ 37975895/ UA488999980334179812000007485 у розмірі 10% від нормативної грошової оцінки земель на момент укладення цього Договору, що становить сумарно 347 743,51 грн/рік (триста сорок сім тисяч сімсот сорок три грн 51 коп) на рік та 28 978,63 грн (двадцять вісім тисяч дев`ятсот сімдесят вісім грн 63 коп) на місяць. Обчислення розміру орендної плати за земельну ділянку комунальної власності здійснюється з урахуванням індексації. Обчислення розміру орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності здійснюється з урахуванням їх цільового призначення та коефіцієнтів індексації, визначених законодавством, за затвердженими Кабінетом Міністрів України формами, що заповнюються під час укладання або зміни умов договору оренди чи продовження його дії.

На підставі п. 11 Договору орендна плата вноситься у такі строки: щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця. Орендна плата сплачується рівними частинами. Орендна плата справляється також і у випадках, якщо орендар з поважних причин тимчасово не використовує земельні ділянки за умовами Договору. Орендна плата, починаючи з дня державної реєстрації права оренди земельної ділянки, вноситься щомісячно на рахунок орендодавця відповідно до Податкового кодексу України.

Земельна ділянка передається в оренду для користування надрами (комерційного використання). Цільове призначення земельної ділянки для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємствами, що пов`язані з користуванням надрами код згідно КВЦПЗ 11.01 (п. 15, 16 Договору).

За умовами п. 38 Договору, цей Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами. Якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення Договору, такий Договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Як вбачається із наявного в матеріалах справи акту прийому передачі об`єкта оренди (земельної ділянки) б/н від 16.11.2021 за Договором оренди від 16.11.2021, підписаного та скріпленого печатками Вишківської селищної ради і ТОВ ПОАО Прикордонник, орендарю було передано в оренду земельну ділянку площею 2,5457 га (кадастровий номер: 2125355300:01:006:0109), яка знаходиться за адресою: ур. Луці, смт. Вишково Хустського району Закарпатської області.

Крім того, із долученого прокурором до позову витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо земельної ділянки площею 2,5457 га з кадастровим номером 2125355300:01:006:0109 судом встановлено, що 17.11.2021 державним реєстратором Вишківської селищної ради Хустського району Закарпатської області Мацола С.В. було зареєстровано право оренди Товариства з обмеженою відповідальністю ПОАО Прикордонник на вищевказану земельну ділянку строком на 10 років (підстава для державної реєстрації: договір оренди землі, серія та номер: б/н, виданий 16.11.2021, видавник: сторони договору Вишківська селищна рада, ТзОВ ПОАО Прикордонник).

Невиконання відповідачем умов Договору оренди землі б/н від 16.11.2021 в частині своєчасної та повної сплати орендної плати за період із листопада 2021 року по грудень 2022 року включно, внаслідок чого в останнього виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 359 565,11 грн, що стало підставою звернення прокурора до суду з позовом про стягнення з відповідача означеної суми заборгованості по сплаті орендної плати у примусовому порядку.

ПРАВОВА ОЦІНКА ТА ВИСНОВКИ СУДУ. ЗАКОНОДАВСТВО, ЩО ПІДЛЯГАЄ ЗАСТОСУВАННЮ ДО СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН

Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Стаття 193 Господарського кодексу України регламентує, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Таким чином, станом на день розгляду спору його обставини оцінюються судом із огляду на правила Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України.

Згідно із ч. 1 ст. 626, ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

У ст. 204 Цивільного кодексу України зазначено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно зі ст. 638 Цивільного кодексу України, договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За змістом ст. 283 Господарського кодексу України, за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у володіння та користування майно для здійснення господарської діяльності.

Статтею 286 Господарського кодексу України передбачено, що орендна плата це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством.

Згідно зі ст. 792 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов`язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату. Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

У відповідності до ст. 2 Закону України "Про оренду землі", відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Приписами ст. 93 Земельного кодексу України передбачено, що право оренди земельної ділянки це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

За змістом статті 1 Закону України "Про оренду землі" визначено, що оренда землі це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Статтею 13 цього Закону передбачено, що договір оренди землі це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Частиною першою статті 15 Закону "Про оренду землі" визначено, що орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату є істотною умовою договору оренди землі.

Використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону (стаття 206 Земельного кодексу України).

Відповідно до ч. 1, 2, 3 ст. 21 Закону України "Про оренду землі", орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

Підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки, оформлений та зареєстрований відповідно до законодавства (пункт 288.1 статті 288 Податкового кодексу України).

На підставі пункту 288.4 статті 288 Податкового кодексу України, розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.

У відповідності до ст. 96 Земельного кодексу України землекористувачі зобов`язані своєчасно сплачувати орендну плату.

В силу приписів ст. 24, 25 Закону України Про оренду землі, орендодавець має право вимагати від орендаря, зокрема, своєчасного внесення орендної плати за земельну ділянку, а орендар земельної ділянки зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату за земельну ділянку.

За змістом ст. 193 Господарського кодексу України, ст. 526 Цивільного кодексу України господарське зобов`язання (зобов`язання) має виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що за певних умов звичайно ставляться.

Матеріалами справи підтверджено, що відповідачем, у порушення умов Договору оренди землі б/н від 16.11.2021, неналежно виконувалися взяті на себе зобов`язання в частині своєчасної та повної оплати за користування земельною ділянкою за період із листопада 2021 року по грудень 2022 року включно, внаслідок чого за відповідачем рахується заборгованість у розмірі 359 565,11 грн.

Враховуючи вищевказані обставини та те, що відповідач не надав суду свого контррозрахунку позовних вимог, хоча мав можливість скористатись відповідними процесуальними правами і надати документи в обґрунтування своєї позиції по суті заявлених позовних вимог, суд дійшов висновку про те, що заявлені прокурором позовні вимоги щодо стягнення з відповідача на користь Вишківської селищної ради суми 359 565,11 грн заборгованості по сплаті орендної плати є законними, документально доведеними та обґрунтованими, відповідачем не спростованими. Позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Щодо підстав для представництва прокурором інтересів держави в суді суд зазначає наступне.

За змістом статті 2 Господарського процесуального кодексу України, завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Отже обов`язковою передумовою реалізації права на судовий захист в порядку господарського судочинства є наявність у позивача суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, які порушуються, не визнаються або оспорюються іншими особами відповідачами, та на захист якого спрямоване звернення до суду з позовом.

Згідно з частиною 1 статті 45 Господарського процесуального кодексу України, сторонами в судовому процесі позивачами і відповідачами можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу. Юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням (ч. 2 ст. 4 ГПК України).

Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що у випадку, коли держава вступає у господарські правовідносини, вона має цивільну правоздатність нарівні з іншими їх учасниками. Держава набуває і здійснює господарські права й обов`язки через відповідні органи, які діють у межах їхньої компетенції. Отже поведінка органів, через які діє держава, розглядається як поведінка держави у відповідних, зокрема у господарських, правовідносинах. Тому у відносинах, в які вступає держава, органи, через які вона діє, не мають власних прав і обов`язків, а наділені повноваженнями (компетенцією) представляти державу у відповідних правовідносинах (постанови від 20.11.2018 у справі №5023/10655/11, від 26.02.2019 у справі №915/478/18, від 26.06.2019 у справі №587/430/16-ц).

У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах (частина 3 статті 4 Господарського процесуального кодексу України).

У визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу (ч. 3, 4 ст. 53 Господарського процесуального кодексу України).

У Рішенні від 05.06.2019 №4-р(II)/2019 Конституційний Суд України вказав, що Конституцією України встановлено вичерпний перелік повноважень прокуратури, визначено характер її діяльності і в такий спосіб передбачено її існування і стабільність функціонування; наведене гарантує неможливість зміни основного цільового призначення вказаного органу, дублювання його повноважень/функцій іншими державними органами, адже протилежне може призвести до зміни конституційно визначеного механізму здійснення державної влади її окремими органами або вплинути на обсяг їхніх конституційних повноважень.

Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною 4 цієї статті (абзаци 1 та 2 частини 3 статті 23 Закону України Про прокуратуру). Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.

Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень (абз. 1 3 ч. 4 ст. 23 Закону України Про прокуратуру).

Із урахуванням того, що інтереси держави є оціночним поняттям, прокурор у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

На переконання суду, прокурор, звертаючись з даним позовом, обґрунтував порушення інтересів держави, яке полягає у забезпеченні правопорядку у сфері використання та охорони земель, ефективного використання земельних ресурсів. Несплата орендної плати ставить під загрозу повноту надходжень до місцевого бюджету грошових коштів та в умовах дефіциту бюджетних коштів суттєво порушує економічні інтереси держави, призводить до невиконання соціальних та економічних програм, до невиконання його дохідної частини.

На виконання вимог ст. 23 Закону України Про прокуратуру прокурором направлено на адресу позивача Вишківської селищної ради листи-повідомлення №07.54-5484ВИХ-22 від 16.11.2022 та №07.54-672ВИХ-23 від 07.02.2023 про необхідність вжиття заходів щодо стягнення з відповідача спірної заборгованості по сплаті орендної плати, в тому числі шляхом звернення до суду з відповідним позовом.

Водночас позивач, покликаючись, зокрема, на відсутність бюджетних асигнувань на сплату судового збору, інформував прокурора про те, що не буде вживати заходів щодо стягнення з відповідача заборгованості по сплаті орендної плати в судовому порядку.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі №912/2385/18 зазначено, що невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України Про прокуратуру, і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про правомірність та обґрунтованість звернення прокурора в інтересах держави в особі Вишківської селищної ради з даним позовом та наявність у прокурора підстав для представництва інтересів держави в суді.

Згідно зі ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Положеннями ст. 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

В силу приписів ст. 79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ст. 86 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідач доказів на спростування викладених позивачем обставин суду не надав.

З урахуванням вищевикладеного в сукупності, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ У СПРАВІ

Судові витрати підлягають віднесенню на відповідача у відповідності до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України в розмірі 5393,48 грн на відшкодування витрат по сплаті судового збору.

Водночас на підставі ст. 7 Закону України Про судовий збір, cплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила, в разі, зокрема, зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Таким чином, прокурору із державного бюджету належить також повернути судовий збір у сумі 29,99 грн у зв`язку зі зменшенням розміру позовних вимог, однак після подання відповідного клопотання в порядку ст. 7 Закону України Про судовий збір.

Керуючись ст. 11, 13, 14, 73 79, 86, 129, 210, 220, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України

СУД УХВАЛИВ:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ПОАО Прикордонник, вул. Червона площа, будинок 1, смт. Вишково, Хустський район, Закарпатська область, 90454 (код ЄДРЮОФОПтаГФ 03748437) на користь Вишківської селищної ради, вул. Центральна площа, будинок 1, смт. Вишково, Хустський район, Закарпатська область, 90454 (код ЄДРЮОФОПтаГФ 04349113) суму 359 565,11 грн (Триста п`ятдесят дев`ять тисяч п`ятсот шістдесят п`ять гривень 11 коп) заборгованості по сплаті орендної плати заборгованості по сплаті орендної плати.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ПОАО Прикордонник, вул. Червона площа, будинок 1, смт. Вишково, Хустський район, Закарпатська область, 90454 (код ЄДРЮОФОПтаГФ 03748437) на користь Закарпатської обласної прокуратури, вул. Коцюбинського, будинок 2а, м. Ужгород, Закарпатська область, 88000 (код ЄДРЮОФОПтаГФ 02909967) суму 5393,48 грн (П`ять тисяч триста дев`яносто три гривні 48 коп) на відшкодування витрат, пов`язаних зі сплатою судового збору.

4. На підставі ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду згідно зі ст. 256 Господарського процесуального кодексу України подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. У разі розгляду справи (вирішення питання) без участі (неявки) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Рішення може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду.

5. Вебадреса сторінки на офіційному вебпорталі судової влади України в Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по даній справі, http://court.gov.ua/fair/sud5008/ або http://www.reyestr.court.gov.ua.

Повне судове рішення складено та підписано 01.02.2024.

Суддя Пригара Л.І.