Рішення

від 29.01.2024 по справі 908/3450/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 18/160/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.01.2024 справа № 908/3450/23

м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі головуючого судді Левкут Вікторії Вікторівни, розглянувши матеріали справи № 908/3450/23

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю АЛЬТЕРНАТИВЕНЕРГО (вул. Возз`єднання України, буд. 22, м. Запоріжжя, 69001)

до відповідача Департаменту спорту, сім`ї та молоді Запорізької міської ради (ДССМЗМР) (пр. Соборний, 214, м. Запоріжжя, 69002)

про стягнення 85470,97 грн.

Без повідомлення (участі) представників учасників справи

Заявлено позовні вимоги про стягнення з Департаменту спорту, сім`ї та молоді Запорізької міської ради 85470,97 грн., які складаються з: 85093,30 грн. основного боргу по оплаті за поставлену електроенергію на підставі договору № ЕЕ-2023 від 23.02.2023 про постачання електричної енергії споживачу та 377,67 грн. 3% річних. Позивач просив, відповідно до ч. 10 ст. 238 ГПК України, зазначити в резолютивній частині рішення про здійснення органом (особою), що буде виконувати рішення, нарахування 3% річних на суму основного боргу 85093,30 грн., починаючи з 14.11.2023 і до моменту остаточного виконання рішення суду за формулою: сума 3% річних = сума залишку боргу х 3% х кількість днів прострочення : 365 : 100.

Позовні вимоги вмотивовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за договором постачання електричної енергії споживачу № ЕЕ-2023 від 23.02.2023. За твердженням позивача, в порушення умов договору відповідач вартість поставленої у серпні 2023 року електроенергії не сплатив, що призвело до утворення у нього заборгованості за поставлену електричну енергію в розмірі 85093,30 грн. За поясненнями позивача, при перерахуванні коштів відповідачем допущено помилку у платіжних реквізитах та найменуванні отримувача платежу, тому кошти на розрахунковий рахунок позивача не надійшли. Посилаючись на ст.ст. 509, 610, 625 Цивільного кодексу України та ст.ст. 193, 275, 276 ГК України та Закон України «Про ринок електричної енергії», позивач просив позов задовольнити. До попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат позивач відніс також 10000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.11.2023 справу № 908/3450/23 передано на розгляд судді Левкут В.В.

Ухвалою суду від 27.11.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі № 908/3450/23, присвоєно справі номер провадження 18/160/23, на підставі ст. 252 ГПК України ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та без повідомлення учасників справи. В даній ухвалі суду зазначалось, що розгляд справи по суті розпочнеться через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі № 908/3450/23; відповідачу запропоновано надати у строк, що не перевищує 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше 20.12.2023, відзив на позов із урахуванням вимог ст. 165 ГПК України; позивачу запропоновано у строк протягом 5 днів з дня отримання відзиву (у разі його отримання) надати суду відповідь на відзив.

Сторони повідомлені про розгляд справи у визначеному ГПК України порядку.

Як свідчать довідки Господарського суду Запорізької області про доставку електронного листа, ухвалу від 27.11.2023 про відкриття провадження у справі в електронному вигляді доставлено в електронні кабінети позивача та відповідача 28.11.2023.

Від відповідача 19.12.2023 до суду надійшов відзив на позов, в якому відповідач підтвердив наявність заборгованості перед позивачем в сумі 85093,30 грн. та заперечив позовні вимоги в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу. Відповідач зазначив, що до позовної заяви ТОВ «АЛЬТЕРНАТИВЕНЕРГО», підписаної представником адвокатом Ілоною Саланською, на підтвердження понесених позивачем витрат на правничу допомогу надано копію Договору від 20.03.2023 року про надання правової допомоги, укладеного між Адвокатом Саланською Ілоною Любомирівною та ТОВ «АЛЬТЕРНАТИВЕНЕРГО». Однак, розрахунків із зазначенням часу, який був витрачений на виготовлення документів правового характеру, а також даних щодо фактично понесених і документально підтверджених витрат на правову допомогу, акта приймання-передачі виконаних робіт, представником позивача не надано. Щодо заборгованості за Договором відповідач пояснив, що даний борг виник внаслідок помилкового перерахування 16.09.2023 на поточний рахунок ТОВ «АЗОВЕНЕРГОПРОЕКТ» грошових коштів у сумі 85093,30 грн. Департаментом спорту, сім`ї та молоді Запорізької міської ради на адресу ТОВ «АЗОВЕНЕРГОПРОЕКТ» 19.10.2023 направлено вимогу про повернення безпідставно набутих грошових коштів. Зазначену вище вимогу ТОВ «АЗОВЕНЕРГОПРОЕКТ» залишено без відповіді та задоволення. На теперішній час в провадженні Господарського суду Запорізької області знаходиться справа № 908/3450/23 за позовом Департаменту спорту, сім`ї та молоді Запорізької міської ради до ТОВ «АЗОВЕНЕРГОПРОЕКТ» про стягнення безпідставно отриманих коштів в сумі 85093,30 грн. Відповідач зазначив, що позовні вимоги в частині стягнення 85093,30 грн. основного боргу визнає.

Також від відповідача 22.01.2023 судом отримано заяву, в якій відповідач визнав позовні вимоги в повному обсязі в частині стягнення 85093,30 грн. основного боргу та 377,67 грн. 3% річних. Просить суд постановити ухвалу про повернення позивачу 50% судового збору, сплаченого при поданні позову. В частині відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу відповідач заперечив, просить суд в цій частині відмовити.

Відповідно до ст.ст. 46, 191 ГПК України відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу. Заява відповідача судом прийнята.

Відповідно до ч. 8 ст. 252 ГПК України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Наявні матеріали справи № 908/3450/23 дозволяють здійснити її розгляд по суті.

Враховуючи приписи ч. 4 ст. 240 ГПК України, у зв`язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зважаючи на закінчення строків розгляду справи, запровадження воєнного стану на території України, ведення бойових дій на території Запорізької області, інтенсивні ракетні та артилерійські обстріли м. Запоріжжя протягом вересня 2023 року - січня 2024 року, що загрожувало життю, здоров`ю та безпеці відвідувачів та працівників суду в умовах збройної агресії проти України, а також знаходження судді Левкут В.В. у відпустці, рішення прийнято без його проголошення 29.01.2024.

Розглянувши матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

Товариством з обмеженою відповідальністю АЛЬТЕРНАТИВЕНЕРГО (Постачальник, позивач у справі) та Департаментом спорту, сім`ї та молоді Запорізької міської ради (Споживач, відповідач у справі) 23.02.2023 укладений договір № ЕЕ-2023 про постачання електричної енергії споживачу (надалі Договір).

Відповідно до п. 1.1 Договору цей договір про постачання електричної енергії Споживачу (далі Договір) є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови постачання електричної енергії як товарної продукції Споживачу Постачальником електричної енергії та укладається сторонами, з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України, шляхом приєднання Споживача до умов цього договору.

Згідно із п. 2.1 Договору за цим договором Постачальник постачає товарну продукцію: код за ДК 021:2015 (CPV) 09310000-5 Електрична енергія) (Електрична енергія) Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача, а Споживач оплачує Постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.

Пунктом 5.1 Договору сторони погодили, що Споживач розраховується з Постачальником за електричну енергію за цінами, що визначаються відповідно до механізму визначення ціни електричної енергії, згідно з обраною Споживачем комерційною пропозицією, яка є додатком 2 до цього Договору.

Розрахунковим періодом за цим договором є календарний місяць (п. 5.10 Договору).

Пунктом 5.11 Договору визначено, розрахунки Споживача за цим договором здійснюються на поточний рахунок із спеціальним режимом використання (спецрахунок). При цьому, Споживач не обмежується у праві здійснювати оплату за цим договором через банківську платіжну систему, он-лайн переказ, поштовий переказ, внесення готівки через касу Постачальника та в інший не заборонений законодавством спосіб. Оплата вартості електричної енергії за цим договором здійснюється Споживачем виключно шляхом перерахування коштів на спецрахунок Постачальника протягом 20 календарних днів. У разі затримки фінансування Споживач здійснює розрахунки з Постачальником протягом 7 робочих днів з моменту надходження коштів на його рахунок. Оплата вважається здійсненою після того, як на спецрахунок Постачальника надійшла вся сума коштів, що підлягає сплаті за куповану електричну енергію відповідно до умов цього договору. За дату оплати приймається дата зарахування коштів на поточний рахунок із спеціальним режимом використання Постачальника електроенергії. Спецрахунок Постачальника зазначається у платіжних документах Постачальника, в тому числі у разі його зміни.

Відповідно до п. 13.1 Договору визначено, що цей Договір укладається на строк, зазначений в Комерційній пропозиції, та набирає чинності з моменту погодження (акцептування) Споживачем заяви-приєднання, яка є додатком 1 до цього Договору.

Додатком № 1 до договору є Заява-приєднання до договору про постачання електричної енергії споживачу, відповідно до якої початком постачання електричної енергії є 01 березня 2023 року.

Відповідно до пунктів 1, 2 Комерційної пропозиції ціна за одиницю електричної енергії визначається згідно пункту 5.1 Договору. Маржинальний прибуток (тариф) Постачальника 486,69 грн. за МВт*год. без ПДВ. Спосіб оплати - за спожиту електроенергію поточного розрахункового періоду здійснюється на підставі рахунка (акта) за фактично спожиту електроенергію протягом 20 календарних днів. Термін надання рахунку за спожиту електроенергію:- не пізніше 10-го числа місяця, наступного за розрахунковим. Строк оплати рахунку - плата за спожиту протягом розрахункового періоду електричну енергію вноситься не пізніше 20 числа після розрахункового у разі наявності та в межах відповідних бюджетних асигнувань в безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Постачальника.

На виконання умов Договору 31.08.2023 сторонами підписаний Акт купівлі-продажу електричної енергії за серпень 2023 року № ЕЕ-2023 від 31.08.2023 на суму 90638,04 грн. з ПДВ (електрична енергія, що використана за серпень 2023 року, відшкодування витрат за послугу передачі електричної енергії за серпень 2023 року).

Відповідачу виставлений Рахунок на оплату № ЕЕ-2023230819 за серпень 2023 року. У Рахунку та у Акті купівлі-продажу електричної енергії були вказані платіжні реквізити Постачальника.

Як вказує позивач і підтверджується відповідачем, при заповненні платіжної інструкції на перерахування коштів Постачальнику відповідачем допущено помилку у платіжних реквізитах та найменуванні отримувача платежу. Платіжною інструкцією № 474 від 07.09.2023 відповідач помилково перерахував кошти у сумі 85093,30 грн. із призначенням платежу: остаточна оплата за електричну енергію за 08.2023 згідно Договору від 23.02.2023 № ЕЕ-2023, додаткова угода від 07.09.2023 № 6, акт від 31.08.2023 № ЕЕ-202323081 на користь ТОВ «Азовенергопроект» (код отримувача 41734772, рахунок отримувача ІІА713139570000026030300840168) - попереднього постачальника електричної енергії.

Листом від 03.10.2023 № 01.01.-12/941 ДССМЗМР гарантував оплату заборгованості у розмірі 85093,30 грн. по акту купівлі-продажу електричної енергії за серпень 2023 року №ЕЕ-202323081 від 31.08.2023 згідно Договору № ЕЕ-2023 від 23.02.2023 та звернувся з проханням не припиняти постачання електричної енергії в заклади, які підпорядковані Департаменту, у зв`язку з оплатою не в повному обсязі. Також відповідач повідомив, що звертався до ТОВ «Азовенергопроект» із листом про повернення зайво перерахованих коштів у сумі 85093,30 грн. за платіжним дорученням № 474 від 07.09.2023, проте відповіді на лист не отримав.

Згідно підписаного сторонами Акту звірки взаємних розрахунків за період січень 2023 року - вересень 2023 року кінцеве сальдо на користь Позивача складає 162817,16 грн. З урахуванням того, що станом на 30.09.2023 строк оплати за спожиту електричну енергію у вересні 2023 року на суму 77723,86 грн. не настав, заборгованість відповідача складає 85093,30 грн.

Неналежне виконання відповідачем зобов`язання щодо оплати вартості спожитої електроенергії за період серпень 2023 року у визначений договором строк стало підставою для звернення позивача до суду за захистом своїх порушених прав та інтересів.

Проаналізувавши норми чинного законодавства, оцінивши докази, суд визнав позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно з ч.ч. 2, 3 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини… Цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

Аналогічні положення містить ст. 174 Господарського кодексу України.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Господарські взаємовідносини сторін врегульовано договором постачання електричної енергії споживачу № ЕЕ-2023 від 23.02.2023.

Згідно з ч. 1 ст. 275 ГК України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Частинами 6 та 7 статті 276 ГК України закріплено, що розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється, як правило, у формі попередньої оплати. За погодженням сторін можуть застосовуватися планові платежі з наступним перерахунком або оплата, що провадиться за фактично відпущену енергію.

Статтею 629 Цивільного кодексу України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно зі статтями 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Аналогічні положення містить ст. 193 Господарського кодексу України.

Статтею 629 Цивільного кодексу України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

За частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Строк оплати вартості отриманої електричної енергії визначено у п. 5.11 Договору та у Комерційній пропозиції протягом 20 календарних днів, але не пізніше 20 числа наступного місяця після розрахункового.

Оскільки при перерахуванні вартості спожитої у серпні 2023 року електроенергії та витрат за послугу з передачі електроенергії відповідачем допущено помилку у визначенні отримувача та реквізитів перерахування, зобов`язання щодо оплати вартості отриманої від Постачальника у серпні 2023 року електричної енергії залишається невиконаним. Заборгованість відповідача за Договором складає 85093,30 грн.

Відповідач позовні вимоги визнав у повному обсязі, про що зазначив у відзиві на позов та відповідній заяві.

Згідно із п. 1 ч. 2 ст. 46 ГПК України позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) - на будь-якій стадії судового процесу.

Відповідно до ч. 1 ст. 191 ГПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

Згідно з ч. 4 ст. 191 ГПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Визнання відповідачем позову не суперечить закону та не порушує прав та інтересів інших осіб, тому суд дійшов висновку про можливість прийняття визнання позову відповідачем та ухвалення відповідного рішення.

Враховуючи вимоги ст. 599 ЦК України, згідно якої зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином, суд визнав, що позовна вимога про стягнення з відповідача 85093,30 грн. основного боргу за договором заявлена обґрунтовано і підлягає задоволенню в повному обсязі.

За прострочення грошового зобов`язання позивачем нараховано відповідачу та заявлено до стягнення 377,67 грн. 3% річних.

Відповідно ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних за період з 21.09.2023 по 13.11.2023, суд встановив, що розрахунок позивача є правильним. Вимога про стягнення з відповідача 3% річних задовольняється судом в заявленій сумі 377,67 грн.

У прохальній частині позовної заяви позивач просив, відповідно до ч. 10 ст. 238 ГПК України, зазначити в резолютивній частині рішення про здійснення органом (особою), що буде виконувати рішення, нарахування 3% річних на суму основного боргу 85093,30 грн., починаючи з 14.11.2023 і до моменту остаточного виконання рішення суду.

Відповідно до ч. 10 ст. 238 Господарського процесуального кодексу України суд, приймаючи рішення про стягнення боргу, на який нараховуються відсотки або пеня, може зазначити в рішенні про нарахування відповідних відсотків або пені до моменту виконання рішення з урахуванням приписів законодавства України, що регулюють таке нарахування.

Остаточна сума відсотків (пені) у такому випадку розраховується за правилами, визначеними у рішенні суду, органом (особою), що здійснює примусове виконання рішення суду і відповідні дії (рішення) якого можуть бути оскаржені в порядку, передбаченому розділом VI цього Кодексу.

Згідно з частинами 11, 12 статті 26 Закону України «Про виконавче провадження», якщо у виконавчому документі про стягнення боргу зазначено про нарахування відсотків або пені до моменту виконання рішення, виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження розраховує остаточну суму відсотків (пені) за правилами, визначеними у виконавчому документі. До закінчення виконавчого провадження виконавець за заявою стягувача перераховує розмір остаточної суми відсотків (пені), які підлягають стягненню з боржника, не пізніше наступного дня з дня надходження заяви стягувача про такий перерахунок, про що повідомляє боржника не пізніше наступного дня після здійснення перерахунку.

Враховуючи вищевикладене, суд визнав за можливе зазначити у резолютивній частині рішення про нарахування органом (особою), що буде здійснювати примусове виконання рішення, 3 % річних на залишок основного боргу до моменту повної оплати боргу, з урахуванням приписів законодавства України. Нарахування 3% річних має здійснюватися за наступною формулою: С х 3 х Д : К : 100, де: С - несплачена сума основного боргу (станом на час ухвалення рішення суду 85093,30 грн.); Д - кількість днів прострочення; К - кількість днів у році, в якому наявна непогашена заборгованість.

При цьому, суд визнав за необхідне роз`яснити органу (особі), що здійснює примусове виконання рішення суду, що в разі часткової сплати відповідачем боргу, 3 % річних нараховуються на залишок заборгованості, що залишився, за визначеною вище формулою.

Відповідно до ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів (ст. 74 ГПК України).

Частиною 1 ст. 75 ГПК України передбачено, що обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованих підстав вважати їх недостовірними або визнаними у зв`язку з примусом. Обставини, які визнаються учасниками справи, можуть бути зазначені в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.

Зважаючи на те, що відповідач позовні вимоги визнав в повному обсязі, а також відсутність у суду сумнівів щодо достовірності обставин справи, суд дійшов висновку, що визнані учасниками справи обставини, не потребують додаткового доведення.

Враховуючи викладене, суд визнав позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Приписами ч. 1 ст. 130 ГПК України встановлено, що у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Водночас, відповідно до частини 3, якою доповнено статтю 7 Закону України Про судовий збір згідно із Законом України від 03.10.2017 N 2147-VIII, передбачено, у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Враховуючи визнання відповідачем заявлених позовних вимог в повному обсязі до початку розгляду справи по суті, суд визнав за необхідне застосувати положення ч. 1 ст. 130 ГПК України та повернути товариству з обмеженою відповідальністю АЛЬТЕРНАТИВЕНЕРГО з Державного бюджету України 50% судового збору, сплаченого на підставі платіжної інструкції № 1687 від 13.11.2023, що складає 1342,00 грн., - за наявності відповідного клопотання позивача.

Решта сплаченого позивачем судового збору у сумі 1342,00 грн. підлягає відшкодуванню за рахунок відповідача.

Судові витрати на надання позивачу правової допомоги судом не розподіляються, оскільки доказів на підтвердження розміру заявлених витрат на професійну правничу допомогу (додаткова угода, акт приймання виконаних робіт тощо) позивачем не надано.

Керуючись ст.ст. 74, 76-80, 123, 129, 130, 233, 236-242, 247-250 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з Департаменту спорту, сім`ї та молоді Запорізької міської ради (ДССМЗМР) (пр. Соборний, 214, м. Запоріжжя, 69002; ідентифікаційний код 40571081) на користь товариства з обмеженою відповідальністю АЛЬТЕРНАТИВЕНЕРГО (вул. Возз`єднання України, буд. 22, м. Запоріжжя, 69001; ідентифікаційний код 42090458) 85093,30 грн. (вісімдесят п`ять тисяч дев`яносто три грн. 30 коп.) основного боргу, 377,67 грн. (триста сімдесят сім грн. 67 коп.) 3% річних та 1342,00 грн. (одну тисячу триста сорок дві грн. 00 коп.) судового збору. Видати наказ.

3.Органу (особі), що здійснює примусове виконання рішення Господарського суду Запорізької області від 29.01.2024 у справі № 908/3450/23 здійснювати нарахування 3 % річних на суму боргу 85093,30 грн. до моменту виконання судового рішення в частині погашення суми основного боргу. Розрахунок 3% річних здійснювати за формулою: С х 3 х Д : К : 100, де: С - несплачена сума основного боргу (станом на час ухвалення рішення суду 85093,30 грн.); Д - кількість днів прострочення; К - кількість днів у році, в якому наявна непогашена заборгованість.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено, оформлено і підписано у відповідності до вимог ст.ст. 240, 241 ГПК України 01.02.2024.

Суддя В.В. Левкут