Рішення

від 01.02.2024 по справі 909/1074/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01.02.2024 м. Івано-ФранківськСправа № 909/1074/23

Господарський суд Івано-Франківської області у складі:

судді Рочняк О. В.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання) матеріали справи

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Автодистриб`юшн Карго Партс" вул.Закревського, 16, м.Київ, 02222

ел.пошта: info@cargo-parts.com.ua

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "ТК Рома"

вул.Шевченка, 543, с.Красна, Надвірнянський район, Івано-Франківська обл., 78451

про стягнення 111 093 грн 47 коп. заборгованості

ВСТАНОВИВ: Товариство з обмеженою відповідальністю "Автодистриб`юшн Карго Партс" звернулося до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТК Рома" про стягнення 111 093 грн 47 коп. заборгованості, з яких: 44 492 грн 84 коп. основного боргу, 39 021 грн 60 коп. пені, 11 599 грн 95 коп. 12% річних та 15 979 грн 08 коп. інфляційних втрат.

Відповідно до ухвали Господарського суду Івано-Франківської області від 30.11.2023, суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі; постановив здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін; встановив сторонам строк для надання відзиву на позов, відповіді на відзив та заперечення.

Позивачу ухвалу про відкриття провадження у справі від 30.11.2023 направлено в його електронний кабінет, що відповідає приписам ч.11 ст.242 ГПК України. Відповідачем копія ухвали отримана - 12.12.2023, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

21.12.2023 до господарського суду від позивача надійшла заява від 21.12.2023 (вх. №14121/23), в якій позивач просить суд прийняти відмову від позову ТОВ "Автодистриб`юшн Карго Партс" в частині стягнення основного боргу в розмірі 44 492 грн 84 коп.; стягнути з відповідача на користь позивача 67 788 грн 04 коп., з яких 39 677 грн 92 коп. пені., 11 908 грн 58 коп. 12% річних та 16 201 грн 54 коп. інфляційних втрат, а також 18 772 грн 20 коп. судових витрат, з яких 2 147 грн 20 коп. судовий збір та 16 625 грн витрат на професійну правничу допомогу.

За приписами пунктів 1, 2 ч. 2 ст. 46 ГПК України позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) - на будь-якій стадії судового процесу; позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання, або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Відповідно до ч.2 ст.252 ГПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Частиною 3 статті 252 ГПК України передбачено, що якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Заперечень щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін від учасників справи до суду не надходило.

ПОЗИЦІЇ СТОРІН

Позиція позивача. Позов мотивовано тим, що в порушення договірних зобов`язань, які виникли між сторонами, відповідач оплатив товар з порушенням встановленого договором строку, у зв`язку з чим позивач нарахував йому пеню, 12% річних та інфляційні втрати.

Позиція відповідача. Правом на надання відзиву на позов відповідач не скористався.

Як вбачається із ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ч. 9 ст. 165 ГПК України, ч. 2 ст. 178 ГПК України, суд вирішує спір за наявними матеріалами справи.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, давши оцінку доказам у відповідності до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, які мають значення для справи, суд встановив таке.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

18.04.2019 між ТОВ "Автодистриб`юшн Карго Партс", (позивач, постачальник) та ТОВ "ТК Рома" (відповідач, покупець) укладено договір № 15002-09/2019 (далі -Договір).

Відповідно до п. 1.1 Договору, постачальник зобов`язався в порядку та на умовах, визначених цим Договором, передати у власність покупця визначені цим договором запчастини та експлуатаційні матеріали, автомобільні шини, тощо (далі - товар), а також надати шиноремонтні та шиномонтажні послуги (далі - послуги), а покупець, зобов`язався в порядку та на умовах, визначених цим договором, прийняти товар і послуги та здійснити їх оплату.

Номенклатура, найменування, одиниця виміру, походження товару, загальна кількість, ціна за одиницю товару, що передаються за цим договором, термін та умови передачі визначаються у рахунках-фактурах (рахунках на оплату), товарних (видаткових) накладних, або інших передбачених чинним законодавством документах на товар, які є невід`ємною частиною договору та остаточно узгоджується сторонами на кожну окрему партію товару (п. 1.2 Договору)

За змістом п. 1.4 Договору, загальна сума договору складається із вартості переданого товару, що відповідає сумі всіх товарних (видаткових) накладних, та сумарної вартості наданих послуг, зазначених в актах виконаних робіт, здійснених протягом дії даного Договору.

Поставка товару здійснюється на умовах пункту 2.3. Договору:

- EXW (франко завод; назва місця: склад постачальника (правила "ІНКОТЕРМС" в редакції 2010 року) - товар переходить у власність покупця з моменту передачі товару покупцю на складі постачальника. Доказом передачі товару постачальником у власність покупця є належним чином оформлена товарна (видаткова) накладна;

- FCA (франко-перевізник) (правила "ІНКОТЕРМС" в редакції 2020 року) - товар переходить у власність покупця з моменту передачі товару у розпорядження перевізника на складі постачальника. Вибір перевізника здійснюється покупцем на власний розсуд. З моменту передачі товару перевізнику обов`язки постачальника перед покупцем вважаються виконаними у повному обсязі та належним чином, а ризики загибелі, втрати пошкодження або знищення товару переходять до покупця. Доказом передачі товару перевізнику є належним чином оформлені товарна (видаткова) та товарно-транспортна накладна, що разом засвідчують факт передачі постачальником товару покупцю.

Згідно з п. 2.6 Договору, датою поставки товару вважається дата підписання уповноваженими представниками сторін товарної (видаткової) накладної, що засвідчує прийняття товару покупцем від постачальника.

Відповідно до п. 3.2 Договору, за домовленістю сторін товар продається на умовах попередньої оплати або на умовах відстрочення платежу в межах кредитного ліміту. Кредитним лімітом сторони вважають суму, на яку постачальник може поставити товар на умовах домовленого відтермінування. В залежності від загальної суми щомісячних замовлень покупця, постачальник визначає суму кредитного ліміту

За змістом п. 3.3 Договору, у випадку продажу товару на умовах попередньої оплати постачальник одночасно з підтвердженням замовлення надає покупцю рахунок на оплату.

Якщо продаж товару здійснюється на умовах відстрочення платежу в межах кредитного ліміту, термін такого відстрочення зазначається у товарній (видатковій) накладній. У такому разі товар має бути сплачений не пізніше останнього дня відтермінування включно на підставі рахунку на оплату, який надається постачальником покупцю разом з товарною (видатковою) накладною. Підписання покупцем або уповноваженою ним особою на прийняття товару товарної (видаткової) накладної є належним підтвердженням факту отримання ним рахунку на оплату (пункт 3.4. Договору).

В п. 3.6. Договору визначено, що оплата товару здійснюється покупцем шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальнику.

Відповідно до пунктів 5.2, 5.3 Договору, за порушення грошового зобов`язання за цим Договором більше 3-х календарних днів, покупець сплачує на користь постачальника пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ до суми простроченого платежу за весь період такого прострочення. У разі прострочення виконання грошового зобов`язання, передбаченого цим договором, винна сторона несе відповідальність, встановленої статтею 625 ЦК України, а саме: той хто прострочив виконання грошового зобов`язання має сплатити на користь іншої сторони за договором суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 12% річних від простроченої суми.

Згідно з пунктами 8.2 та 8.4 Договору, даний договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами і діє до 31 грудня 2019 року. Якщо протягом 1-го місяця до закінчення терміну дії даного договору жодна зі сторін не заявить про намір змінити його умови або припинити його дію, договір вважається продовженим на 1 календарний рік і так рік за роком.

Відповідно до видаткових накладних від 30.11.2021 №SI0003267300, №SI0003267301, №SI0003267375, №SI0003267668, №SI0003267718; від 10.12.2021 №SI0003289906; від 16.12.2021 №SI0003299947, №SI0003299960, №SI0003300599; від 17.12.2021 №SI0003303540; від 18.12.2021 №SI0003303719, №SI0003303809 та від 27.12.2021 №SI0003317161, SI0003317846 відповідач отримав від позивача товар на загальну суму 157 318 грн 62 коп. на умовах відтермінування строку його оплати.

28.12.2021 відповідач повернув частину придбаного товару, а саме на суму 825 грн 78 коп., що підтверджується актами повернення №SR0000316728 та №SR0000316730 від 28.12.2021.

Як вбачається з наявних в матеріалах справи платіжних доручень №379 від 30.12.2021 на суму 15 000 грн, №387 від 17.01.2022 на суму 10 000 грн, №399 від 25.01.2022 на суму 15000 грн, №408 від 28.01.2022 на суму 15 000 грн, №434 від 15.02.2022 на суму 35 000 грн, №448 від 23.02.2022 р. на суму 15 000 грн, платіжних інструкцій №1201 від 19.10.2023 на суму 5 000 грн, №1217 від 27.10.2023 на суму 2 000 грн, №1276 від 30.11.2023 на суму 5 000 грн та №1295 від 19.12.2023 на суму 39 492 грн 84 коп., відповідач здійснив оплату товару з порушенням встановленого договором строку, у зв`язку з чим позивач нарахував відповідачу 39 677 грн 92 коп. пені. 11 908 грн 58 коп. 12% річних та 16 201 грн 54 коп. інфляційних втрат.

НОРМИ ПРАВА, ЯКІ ЗАСТОСУВАВ СУД ТА МОТИВИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

Із змісту ст. 11 Цивільного кодексу України вбачається, що цивільні права та обов`язки виникають зокрема, з договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 67 ГК України відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів. Підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов`язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України (ч. 2 ст. 67 ГК України).

На підставі господарського договору між суб`єктами господарювання виникають господарські зобов`язання, в силу яких один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку (ст.173, 174 ГК України).

Згідно з ч. 1 ст. 179 ГК України майново-господарські зобов`язання, які виникають між суб`єктами господарювання або між суб`єктами господарювання і негосподарюючими суб`єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов`язаннями.

Частиною 1 ст. 193 ГК України передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

В ст. 629 ЦК України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з частинами 1, 2 ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно з частинами 1, 2 ст. 692 ЦК України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

З наявних у матеріалах справи доказів судом встановлено, що на виконання умов договору позивач передав відповідачу товар на суму на загальну суму 157 318 грн 62 коп., за який відповідач розрахувався у повному обсязі, однак з порушенням встановленого строку.

У відповідності до п. 4 ч. 1 ст. 231 ГПК України, господарський суд закриває провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято судом.

Таким чином, провадження у справі в частині стягнення основної заборгованості в сумі 44 492 грн 84 коп. основного боргу належить закрити на підставі п. 4 ч. 1 ст. 231 ГПК України.

Відповідно до ч. 3 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України, у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду із спору між тими самим сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

За змістом ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних в порядку ст. 625 ЦК України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Сторони в п. 5.3 Договору визначили, що у разі прострочення виконання грошового зобов`язання, передбаченого цим договором, винна сторона несе відповідальність, встановленої статтею 625 ЦК України, а саме: той хто прострочив виконання грошового зобов`язання має сплатити на користь іншої сторони за договором суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 12% річних від простроченої суми.

За прострочення виконання грошового зобов`язання позивачем на підставі положень ст. 625 ЦК України та п. 5.3 Договору нараховано відповідачу за період з 07.01.2022 по 18.12.2023 11 908 грн 58 коп. 12% річних та 16 201 грн 54 коп. інфляційних втрат.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив, що:

- згідно з рахунками від 30.11.2021 №S0006632105, №S0006630374, №S0006632117, №S0006631347, №S0006632131 строк оплати товару по видаткових накладних від 30.11.2021 №SI0003267300, №SI0003267301, №SI0003267375, №SI0003267668, №SI0003267718 - до 21.12.2021;

- згідно з рахунком від 10.12.2021 № S0006666590 строк оплати товару по видатковій накладні від 10.12.2021 №SI0003289906 - до 31.12.2021;

- згідно з рахунками від 16.12.2021 №S0006680316, №S0006685011, №S0006680065 строк оплати товару по видаткових накладних від 16.12.2021 №SI0003299947, №SI0003299960, №SI0003300599 - до 06.01.2022;

- згідно з рахунком від 17.12.2021 № S0006689202 строк оплати товару по видатковій накладні від 17.12.2021 №SI0003303540 - до 07.01.2022;

- згідно з рахунками від 18.12.2021 №S0006690645, №S0006690943 строк оплати товару по видаткових накладних від 18.12.2021 №SI0003303719, №SI0003303809 - до 08.01.2022;

- згідно з рахунками від 27.12.2021 №S0006712583, №S0006697193 строк оплати товару по видаткових накладних від 27.12.2021 №SI0003317161, SI0003317846 - до 17.01.2022.

Судом проведено перерахунок трьох процентів річних та інфляційних втрат, за результатами якого встановив, що:

за період з 07.01.2022 по 14.02.22 на суму боргу 52 835 грн 88 коп. розмір 12% річних становить 677 грн 46 коп.;

за період з 15.02.2022 по 22.02.2022 на суму боргу 19 275 грн 78 коп. розмір 12% річних становить 50 грн 70 коп.;

за період з 23.02.2022 по 18.10.2022 на суму боргу 4275 грн 78 коп. розмір 12% річних становить 334 грн 57 коп.;

за період з 11.01.2022 по 18.10.2023 на суму боргу 4518 грн 18 коп. розмір 12% річних становить 959 грн 59 коп.;

за період з 19.10.2023 по 26.10.2023 на суму боргу 3794 грн 18 коп. розмір 12% річних становить 9 грн 98 коп.;

за період з 27.10.2023 по 29.11.2023 на суму боргу 1794 грн 18 коп. розмір 12% річних становить 20 грн 06 коп.;

за період з 11.01.2022 по 29.11.2023 на суму боргу 102 грн 96 коп. розмір 12% річних становить 23 грн 29 коп.;

за період з 11.01.2022 по 29.11.2023 на суму боргу 7519 грн 20 коп. розмір 12% річних становить 1700 грн 78 коп.;

за період з 30.11.2023 по 18.12.2023 на суму боргу 4416 грн 12 коп. розмір 12% річних становить 27 грн 59 коп.;

за період з 18.01.2022 по 18.12.2023 на суму боргу 15 053 грн 58 коп. розмір 12% річних становить 3464 грн 39 коп.;

за період з 18.01.2022 по 18.12.2023 на суму боргу 20 023 грн 14 коп. розмір 12% річних становить 4608 грн 07 коп.

Таким чином, за зазначені періоди розмір 12% річних становить 11 876 грн 48 коп.

При здійсненому судом перерахунку інфляційних втрат суд встановив, що за січень 2022 року на суму боргу 64 976 грн 22 розмір інфляційних втрат становить 884 грн 69 коп.; за лютий 2022 р. - вересень 2023 р. на суму боргу 51492 грн 84 коп. розмір інфляційних втрат - 14 799 грн 29 коп.; за жовтень - листопад 2023 р. на суму боргу 44 492 грн 84 коп. розмір інфляційних втрат - 580 грн 19 коп.

Отже, інфляційні втрати за перерахунком суду становлять 16 224 грн 17 коп. Разом з тим, суд не вправі виходити за межі позовних вимог, а тому до задоволення належить заявлена до стягнення з відповідача сума інфляційних втрат - 16 201 грн 54 коп.

Відтак, з відповідача на користь позивача у зв`язку із простроченням оплати товару слід стягнути 11 876 грн 48 коп.12% річних та 16 201 грн 54 коп. інфляційних втрат.

Щодо позовної вимоги про стягнення з відповідача пені в розмірі 39 677 грн 92 коп.

У відповідності до п.3 ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно з ч.1 ст. 546 ЦК України та ст. 230 Господарського кодексу України виконання зобов`язання може забезпечуватися, крім іншого, неустойкою.

За приписами ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. При цьому штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання, а пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ч.1 ст.550 ЦК України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання.

Статтею 230 Господарського кодексу України, встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно із ч. 4 ст. 231 ГК України розмір штрафних санкцій встановлюється законом, а в разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі. При цьому, розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або в певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

В ч. 6 ст. 232 ГК України визначено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Даний шестимісячний строк не є позовною давністю, а визначає максимальний період часу, за який може бути нараховано штрафні санкції (якщо інший такий період не встановлено законом або договором).

За встановлених судом обставин, у п. 5.2 Договору, за порушення грошового зобов`язання за цим договором більше 3-х календарних днів, покупець сплачує на користь постачальника пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ до суми простроченого платежу за весь період такого прострочення.

За розрахунком позивача, сума пені становить 39 677 грн 92 коп., при цьому в своєму розрахунку позивач не врахував вимоги ч. 6 ст. 232 ГК України.

Суд самостійно здійснив перерахунок пені (з врахуванням 6 місяців, згідно з вимогами ч. 6 ст. 232 ГК України), не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду і встановив, що:

за період з 07.01.2022 по 14.02.22 на суму боргу 52 835 грн 88 коп. розмір пені становить 1088 грн 56 коп.;

за період з 15.02.2022 по 22.02.2022 на суму боргу 19 275 грн 78 коп. розмір пені становить 84 грн 50 коп.;

за період з 23.02.2022 по 06.07.2022 на суму боргу 4275 грн 78 коп. розмір пені становить 433 грн 44 коп.;

за період з 11.01.2022 по 07.07.2022 на суму боргу 4518 грн 18 коп. розмір пені становить 568 грн 18 коп.;

за період з 11.01.2022 по 08.07.2022 на суму боргу 102 грн 96 коп. розмір пені становить 13 грн 09 коп.;

за період з 11.01.2022 по 08.07.2022 на суму боргу 7519 грн 20 коп. розмір пені становить 955 грн 87 коп.;

за період з 18.01.2022 по 17.07.2022 на суму боргу 15 053 грн 58 коп. розмір пені становить 2047 грн 29 коп.;

за період з 18.01.2022 по 17.07.2022 на суму боргу 20 023 грн 14 коп. розмір пені становить 2723 грн 15 коп.

Таким чином, розмір пені за перерахунком суду за зазначені періоди становить 7 914 грн 08 коп.

За наведених обставин у їх сукупності, позов належить до задоволення частково.

Відповідно до ч. 3 ст. 130 ГПК України, у разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються з позивача. Однак якщо позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред`явлення позову, суд за заявою позивача присуджує стягнення понесених ним у справі витрат з відповідача.

Судовий збір, у відповідності до ст. 129 ГПК України та з врахуванням вимог ч. 3 ст. 130 ГПК України, покладається на сторони пропорційно задоволених вимог.

Керуючись статтями 73, 74, 86, 123, 129, 231, 236-238, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

позов задовольнити частково.

Провадження у справі в частині стягнення 44 492 грн 84 коп. основного боргу закрити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТК Рома" (вул. Шевченка, 543, с. Красна, Надвірнянський район, Івано-Франківська обл., 78451, код ЄДРПОУ 42665699) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Автодистриб`юшн Карго Партс" (вул. Закревського, 16, м. Київ, 02222, код ЄДРПОУ 37141112) 7 914 (сім тисяч дев`ятсот чотирнадцять) грн 08 коп. пені, 11 876 (одинадцять тисяч вісімсот сімдесят шість) грн 48 коп. 12% річних та 16 201 (шістнадцять тисяч двісті одну) грн 54 коп. інфляційних втрат, 1 539 (одну тисячу п`ятсот тридцять дев`ять) грн 15 коп. судового збору.

В решті позову відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Західного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення підписано 01.02.2024

Суддя О.В. Рочняк