Ухвала

від 30.01.2024 по справі 910/744/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

30.01.2024Справа № 910/744/24

Суддя Привалов А.І., розглянувши

заяву Приватного акціонерного товариства «Київстар»

про видачу судового наказу за вимогою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Танграм» 24841,00 грн заборгованості

УСТАНОВИВ:

До Господарського суду міста Києва через систему «Електронний суд» надійшла заява Приватного акціонерного товариства «Київстар» про видачу судового наказу за вимогою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Танграм» 24841,00 грн заборгованості за надані у період з жовтня 2022 року по липень 2023 року послуги на підставі Договору №42/КиФКм про надання телекомунікаційних послуг від 22.02.2010.

Розглянувши подану заявником заяву та додані до неї документи, суд дійшов висновку про відмову у видачі судового наказу з огляду на наступне.

Дослідивши подану заяву, суддя приходить до висновку, що заява про видачу судового наказу задоволенню не підлягає, враховуючи наступне.

Відповідно до ч. 1, ч. 3 ст. 150 ГПК України заява про видачу судового наказу подається до суду у письмовій формі та підписується заявником. До заяви про видачу судового наказу додається документ, що підтверджує повноваження представника, - якщо заява підписана представником заявника.

У даному випадку заява від імені ПрАТ «Київстар» підписана адвокатом Осипенко О.Ю.

Відповідно до частини 4 статті 60 Господарського процесуального кодексу України повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".

Тобто сторона у справі має право на звернення до суду із позовною заявою через представника лише на підставі документу, що посвідчує його повноваження у визначеному законом порядку.

Суд звертає увагу на те, що відповідно до статті 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Відповідно до ч. 2 цієї статті ордером є письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об`єднанням та повинен містити підпис адвоката. Рада адвокатів України затверджує типову форму ордера.

Частиною 4 ст. 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" встановлено, що адвокат зобов`язаний діяти в межах повноважень, наданих йому клієнтом, у тому числі з урахуванням обмежень щодо вчинення окремих процесуальних дій.

Відповідно до п. 4, 5, 14, 15 Положення про ордер на надання правової допомоги та порядок ведення реєстру ордерів, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 17.12.2012 № 36, ордер видається адвокатом, адвокатським бюро, адвокатським об`єднанням та повинен містити обов`язкові реквізити, передбачені цим Положенням. В Україні встановлюється єдина, обов`язкова для всіх адвокатів, типова форма ордера, яку затверджує Рада адвокатів України.

Ордер встановленої цим Положенням форми є належним та достатнім підтвердженням правомочності адвоката на вчинення дій в інтересах клієнта. Про обмеження правомочності адвоката, встановлені угодою про надання правової допомоги, останній або керівник адвокатського об`єднання (бюро) зобов`язані вказати на звороті ордера.

Ордер містить наступні реквізити: серію, порядковий номер ордера; прізвище, ім`я, по батькові або найменування особи, якій надається правова допомога; посилання на договір про надання правової допомоги / доручення органу (установи), уповноважених законом на надання безоплатної правової допомоги, номер (у випадку наявності) та дату цього документа; назву органу, у якому надається правова допомога адвокатом із зазначенням, у випадку необхідності, виду адвокатської діяльності, відповідно до статті 19 Закону "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"; прізвище, ім`я, по батькові адвоката, який надає правову допомогу на підставі ордера, номер та дату його свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю, найменування органу, який його видав (КДКА відповідного регіону, з 01.01.2013 року радою адвокатів відповідного регіону); номер посвідчення адвоката України, ким та коли воно видане; ким ордер виданий (назву організаційної форми): адвокатом, який здійснює адвокатську діяльність індивідуально (із зазначенням адреси робочого місця); адвокатським бюро, адвокатським об`єднанням (повне найменування адвокатського бюро / адвокатського об`єднання та його місцезнаходження); адресу робочого місця адвоката, якщо вона відрізняється від адреси місцезнаходження адвокатського бюро / адвокатського об`єднання, яке видає ордер; дату видачі ордера; підпис адвоката, який видав ордер, у разі здійснення ним індивідуальної діяльності (у графі "Адвокат"); підпис адвоката, який надає правову допомогу, якщо ордер виданий адвокатським бюро, адвокатським об`єднанням (у графі "Адвокат"); підпис керівника адвокатського бюро / адвокатського об`єднання, відтиск печатки адвокатського бюро / адвокатського об`єднання у випадку, якщо ордер видається адвокатським бюро / адвокатським об`єднанням.

В даному випадку судом встановлено, що на підтвердження повноважень адвоката Осипенка О.Ю. до заяви надано ордер серії ВІ № 1182208 від 28.11.2023. Проте, вказаний ордер на надання правничої (правової) допомоги серії ВІ № 1182208 від 28.11.2023, в порушення вимог Положення про ордер на надання правничої (правової) допомоги не містить підпису адвоката Осипенка О.Ю.

Отже, такий ордер не може вважатися належним доказом на підтвердження наявності повноважень у адвоката Осипенка Олексія Юрійовича на підписання заяви про видачу судового наказу від імені ПрАТ «Київстар».

Щодо довіреності № 135-2023 від 18.04.2023, яка підписана Президентом ПрАТ «Київстар» О.В. Комаровим за допомогою КЕП, вказана довіреність також не може підтверджувати обсяг повноважень адвоката Осипенка О.Ю. з анступних підстав.

Відповідно до ст.5 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" електронний документ - це документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних.

Згідно ст.6 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис.

Відповідно до ст.1 Закону України "Про електронні довірчі послуги":

- автентифікація - це електронна процедура, яка дає змогу підтвердити електронну ідентифікацію фізичної особи, юридичної особи, інформаційної або інформаційно-телекомунікаційної системи та/або походження та цілісність електронних даних;

- електронна ідентифікація - це процедура використання ідентифікаційних даних особи в електронній формі, які однозначно визначають, фізичну особу, юридичну особу або представника юридичної особи;

- електронний підпис - це електронні дані, які додаються підписувачем до інших електронних даних або логічно з ними пов`язуються і використовуються ним як підпис.

Відповідно до статті 7 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронні довірчі послуги".

Норма частини 4 статті 18 Закону України "Про електронні довірчі послуги" передбачає, що саме кваліфікований електронний підпис має таку саму юридичну силу, як і власноручний підпис, та має презумпцію його відповідності власноручному підпису.

Вказаний Закон визначає кваліфікований електронний підпис як удосконалений електронний підпис, який створюється з використанням засобу кваліфікованого електронного підпису і базується на кваліфікованому сертифікаті відкритого ключа, який видається кваліфікованим надавачем електронних довірчих послуг, засвідчувальним центром або центральним засвідчувальним органом і відповідає вимогам цього Закону.

Водночас, суди зобов`язані перевіряти документи, скріплені електронним цифровим підписом та обґрунтувати свої висновки з посиланням на протокол створення та перевірки кваліфікованого електронного підпису (КЕП). Такі висновки зробив Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду в постанові від 3 травня 2022 року у справі №205/5252/19.

Однак, до довіреності № 135-2023 від 18.04.2023, яка підписана Президентом ПрАТ «Київстар» О.В. Комаровим за допомогою КЕП, не додано протокол створення та перевірки кваліфікованого електронного підпису, що виключає можливість визнати довіреність № 135-2023 від 18.04.2023 належним доказом.

У той же час відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 60 ГПК у разі подання представником сторони заяви по суті справи в електронній формі, він може додати до неї довіреність або ордер в електронній формі, підписані електронним підписом відповідно до Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положень, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Рада суддів України рішенням від 26.11.2010 № 30 затвердила Положення про автоматизовану систему документообігу суду (далі - Положення про АСДС).

02.03.2018 Рада суддів України рішенням № 17 відповідно до пункту 9 § 2 Прикінцевих положень Розділу VII Перехідних положень Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" внесла зміни до Положення про АСДС шляхом викладення його у новій редакції (далі - рішення РСУ № 17).

Наказом ДСА України № 628 від 22.12.2018 "Про проведення тестування підсистеми "Електронний суд" у місцевих та апеляційних судах" вирішено запровадити тестовий режим експлуатації підсистеми Електронний суд у всіх місцевих та апеляційних судах України (пілотних судах).

Пунктом 1 та 2 наказу ДСА України № 247 від 01.06.2020 "Про запровадження в дослідну експлуатацію підсистем Електронний суд та Електронний кабінет" (далі - Наказ № 247) вирішено запровадити з 01.06.2020 в дослідну експлуатацію підсистеми Електронний суд та Електронний кабінет (далі - Підсистеми) у всіх місцевих, апеляційних судах України (крім Київського апеляційного суду) та Касаційному адміністративному суді у складі Верховного Суду, та з 01.07.2020 - в Касаційному господарському суді у складі Верховного Суду (далі - пілотні суди), а також визначено, що пілотним судам у ході проведення дослідної експлуатації Підсистем керуватися вимогами, визначеними в Положенні про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженому рішенням Ради суддів України від 26.11.2010 N 30 (із змінами), у частині функціонування Підсистем.

Отже, з 22.12.2018 отримані всіма місцевими та апеляційними господарськими судами заяви та інші процесуальні документи через підсистему Електронний суд мають реєструватися та розглядатися в установленому порядку.

Відповідно до пунктів 1, 2 Розділу XI Підсистема електронного суду Положення про АСДС (в редакції рішення РСУ № 17) з 22.12.2018 у всіх місцевих та апеляційних судах обмін електронними документами між судом, фізичними особами та учасниками судового процесу забезпечується засобами підсистеми "Електронний суд". Учасники судового процесу за допомогою зареєстрованого Електронного кабінету можуть надсилати копії електронних документів іншим учасникам судової справи, крім випадків, коли інший учасник не має зареєстрованого електронного кабінету, подавати позовні заяви та інші передбачені законом процесуальні документи, що подаються до суду і можуть бути предметом судового розгляду, а також отримувати судові рішення та інші електронні документи.

Відповідно до пункту 14 розділу XI Підсистема електронного суду Положення про АСДС (в редакції рішення РСУ № 17) всі електронні документи, що надходять до суду, автоматично розмішуються у відповідному реєстрі електронної кореспонденції автоматизованої системи документообігу суду. Їхня реєстрація здійснюється за загальними правилами реєстрації вхідної кореспонденції, визначеними відповідними інструкціями з діловодства.

Згідно з вимогами розділу XI Положення обмін процесуальними документами в електронній формі повинен здійснюватися з офіційних електронних адрес (Електронних кабінетів), які вони мають створити в підсистемі "Електронний суд", розміщеній за посиланням: https://cabinet.court.gov.ua.

Відповідно до пунктів 9-11 розділу XI Підсистема електронного суду Положення про АСДС (в редакції рішення РСУ № 17) шляхом формування, підписання та направлення до підсистеми електронного доручення, встановленої адміністратором форми (з правом передоручення або без такого права), особа, що зареєструвала електронний кабінет, може уповноважити представника (іншу фізичну особу, що має зареєстрований електронний кабінет) на подання документів від свого імені або від імені довірителя по судовій справі, судовому провадженню або зверненню. Електронні доручення, що підтверджують повноваження підписанта автоматично додаються підсистемою до кожного документу, ним відправленого.

Аналіз вищевказаних положень закону свідчить про те, що електронне доручення, яке можливо надати за допомогою підсистеми Електронний суд, видається за наявності у відповідної особи довірителя та його представника особистих електронних кабінетів у підсистемі Електронний суд, що передбачає наявність у таких осіб електронного цифрового підпису. Електронне доручення видається лише за умови його підписання електронним ключем довірителем за допомогою алгоритмів, визначених у підсистемі Електронний суд. Надалі таке електронне доручення автоматично додається до позовної заяви, яка подана представником від імені довірителя через підсистему Електронний суд, при цьому у користувачів відсутня можливість будь-яким чином впливати на зміст та вигляд такого електронного доручення, тобто воно формується підсистемою Електронний суд самостійно, відповідно до обраного обсягу повноважень представника.

Особливості подання до суду довіреності для цілей підтвердження повноважень представника у разі звернення до суду в електронній формі встановлені у п.8 ч.1 ст. 60 ГПК та пункті 9 Положення про АСДС, зі змісту яких випливає, що учасник справи може уповноважити представника на подання документів від свого імені шляхом формування, підписання та направлення до підсистеми Електронний суд електронного доручення за формою, установленою адміністратором системи, примірник якого додається підсистемою до кожного відправленого (підписаного) представником документу автоматично.

Таким чином, у випадку звернення до суду через підсистему Електронний суд, суди мають перевіряти, чи дотримано учасниками справи правила створення електронного доручення, зокрема чи було його сформовано через електронний кабінет тієї особи, від імені якої подається процесуальний документ.

Довіреність або ордер, видані із дотриманням зазначених правил, як електронний документ не вимагає будь-якого засвідчення і є належним документом, що підтверджує повноваження представника у суді.

Суд також враховує правову позицію, викладену Верховним Судом за тотожних обставин в ухвалі від 25.05.2018 у справі № 826/4872/16, відповідно до якої звернення до суду передбачає, зокрема, надання суду належних доказів дійсної волі учасника справи, на уповноваження певної особи на представництво. Такі докази повинні виключати будь-які сумніви стосовно справжності та чинності такого уповноваження на момент вчинення певної процесуальної дії (докази повинні бути надані в оригіналі або у формі копії, якісно оформленої особою, що є учасником справи), а також стосовно охоплення такої дії дійсним колом повноважень, делегованих представнику.

Отже суд дійшов висновку, що представник заявника - адвокат Осипенко О.Ю. не надав належних доказів на підтвердження в нього повноважень на звернення до суду із заявою про видачу судового наказу від імені ПрАТ «Київстар».

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 152 ГПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заяву подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.

Згідно з ч. 1 ст. 153 ГПК України відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 8, 9 частини першої статті 152 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків.

На підставі викладеного, керуючись ст. 147 - 153, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити Приватному акціонерному товариству «Київстар» у видачі судового наказу за вимогою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Танграм» 24841,00 грн заборгованості та 302,80 грн. судового збору.

2. Згідно ч. 2 ст.235 Господарського процесуального кодексу України дана ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена у порядку, встановленому статтею 256 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст ухвали складено та підписано: 30.01.2024.

Суддя А.І. Привалов