Рішення

від 16.01.2024 по справі 910/5307/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

16.01.2024Справа № 910/5307/23Господарський суд міста Києва у складі судді Ярмак О.М., за участю секретаря судового засідання Легкої А.С., розглянувши матеріали господарської справи

позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Бістерфельд Спеціалхемі Україна"

до російської федерації

про відшкодування збитків у розмірі 18 795,05 дол. США (687 309 грн.).

Представники сторін: згідно протоколу судового засідання.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Бістерфельд Спеціалхемі Україна» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Російської Федерації 18795,05 доларів США, що станом на 14 березня 2023 року складає 687309 грн, збитків, завданих внаслідок збройної агресії російської федерації проти України.

Позовні вимоги мотивовані тим, що в результаті бойових (воєнних) дій ворожі снаряди збройних сил російської федерації влучили в складські та промислові будівлі та споруди, що призвело до пожежі та знищення товару - майна позивача, яке перебувало на відповідальному зберіганні ТОВ «НВК «Реалплакс».

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.09.2023 відкрито провадження у справі, підготовче засідання призначено на 10.10.2023.

При цьому судом враховано, що відповідач у справі є нерезидентом України. До повномасштабної військової агресії Російської Федерації проти України порядок передачі судових та позасудових документів для вручення на території Російської Федерації регулювався Угодою про порядок вирішення спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, до якої Україна приєдналася 19.12.1992, прийнявши відповідний нормативний акт - постанову Верховної Ради України «Про ратифікацію Угоди про порядок вирішення спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності» від 19.12.1992 шляхом направлення доручення компетентному суду або іншому органу Російської Федерації.

У зв`язку з Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні», за зверненням Мін`юсту, Міністерство закордонних справ України повідомило депозитаріїв конвенцій Ради Європи, Гаазької конференції з міжнародного приватного права та ООН, а також сторони двосторонніх міжнародних договорів України про повномасштабну триваючу збройну агресією Росії проти України та неможливість у зв`язку з цим гарантувати у повному обсязі виконання українською стороною зобов`язань за відповідними міжнародними договорами та конвенціями на весь період воєнного стану.

Згідно листа Міністерства юстиції України № 25814/12.1.1/32-22 від 21.03.2022 «Щодо забезпечення виконання міжнародних договорів України у період воєнного стану» з урахуванням норм звичаєвого права щодо припинення застосування міжнародних договорів державами у період військового конфлікту між ними, рекомендується не здійснювати будь-яке листування, що стосується співробітництва з установами Російської Федерації на підставі міжнародних договорів України з питань міжнародно-правових відносин та правового співробітництва у цивільних справах та у галузі міжнародного приватного права.

Крім того, у зв`язку з агресією з боку Росії та введенням воєнного стану АТ «Укрпошта» з 24.02.2022 припинила обмін міжнародними поштовими відправленнями та поштовими переказами з Російською Федерацією.

Міністерство юстиції України листом № 91935/114287-22-22/12.1.1 від 06.10.2022 щодо вручення судових документів резидентам Російської Федерації в порядку ст. 8 Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах 1965 року повідомило, що за інформацією МЗС України (лист № 71/14-500-77469 від 03.10.2022) 24.02.2022 розірвано дипломатичні відносини між Україною та Російською Федерацією у зв`язку з широкомасштабною збройною агресією останньої проти України. Функціонування закордонних дипломатичних установ України на території РФ та діяльність її дипломатичних установ на території України зупинено. Комунікація МЗС з органами влади РФ за посередництва третіх держав також не здійснюється.

З огляду на викладене суд вважає, що належним повідомленням відповідача про дату, час та місце розгляду справи є розміщення на сайті Господарського суду міста Києва відповідного оголошення-повідомлення.

Відповідач у строк, встановлений частиною 8 статті 165 ГПК України, відзив на позов до суду не подав, а тому суд вважає, що справа може бути розглянута за наявними у ній матеріалами відповідно до частини 9 статті 165 ГПК України.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.12.2023 закрито підготовче провадження у справі та призначено розгляд справи по суті на 16.01.2024.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

04 березня 2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «БІСТЕРФЕЛЬД СПЕЦІАЛХЕМІ УКРАЇНА» та Товариством з обмеженою відповідальністю «НАУКОВО-ВИРОБНИЧА КОМПАНІЯ «РЕАЛПЛАКС» був укладений договір № 03-2019 відповідального зберігання.

Відповідно до п. 1.1. договору власник - ТОВ «БІСТРЕЛЬФЕЛЬД СПЕЦІАЛХЕМІ УКРАЇНА» здає, а зберігач - ТОВ «НАУКОВО-ВИРОБНИЧА КОМПАНІЯ «РЕАЛПЛАКС» приймає на відповідальне зберігання товар, який є майном власника.

У зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, 24 лютого 2022 року Президентом України було видано Указ № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», відповідно до якого з 05 год 30 хв 24 лютого 2022 року в Україні запроваджено воєнний стан.

13 травня 2022 року о 02 год. 30 хв. у результаті проведення бойових (воєнних) дій ворожі снаряди збройних сил російської федерації влучили в складські та промислові будівлі та споруди ТОВ «НАУКОВО-ВИРОБНИЧА КОМПАНІЯ «РЕАЛПЛАКС», що призвело до масштабної пожежі та повної втрати двох складських будівель з усім розташованим там майном, про що комісією був складений відповідний акт про пожежу, копія якого долучена до позовної заяви.

Відповідно до Акту про пожежу від 13.05.2022 зазначено, що пожежею знищено два склади готової продукції, навіс комплектації готової продукції, цех № 7,навіс зберігання компаунду (частково), частково цех по виробництву взуття на орієнтовній площі 800 м кв. Причина пожежі пов`язана з проведенням бойових (воєнних) дій.

ТОВ НВК «РЕАЛПЛАКС» листом вих. № 23/06 від 23.06.2022 повідомив позивача, що майно, яке знаходилось на складі за адресою с.Безруки, вул. Шевченка, 20А, Дергачівського району, Харківської області згідно договору № 03-2019 про відповідальне зберігання від 04.03.2019, по відомості № 2/22 по залишках товарів на зберіганні, а саме ПОЕ Lucene LC168, у кількості 6250 кг, було повністю знищене в результаті пожежі, яка сталася після влучання по території підприємства ворожих снарядів. Пожежею було знищено все майно, яке належало позивачу, та знаходилось на зберіганні в будівлі ТОВ НВК «РЕАЛПЛАКС» за адресою с.Безруки, вул. Шевченка, 20А, Дергачівського району, Харківської області, згідно переліку майна доданого до позову.

Як зазначає позивач в своїй позовній заяві, він 23.06.2022 звернувся до Харківської обласної військової адміністрації щодо визначення шкоди та збитків підприємства;30.06.2022 - до Дергачівського ВП ГУНП України у Харківській області, із заявою про вчинення кримінального правопорушення за фактом руйнування складського приміщення внаслідок надзвичайної ситуації воєнного характеру, спричиненої збройною агресією російської федерації;04.07.2022 до Дергачівського РУ ГУ ДСНС України у Харківській області, із заявою про проведення обстеження складського приміщення та складання акту про пожежу; 14.07.2022 адвокат в інтересах позивача звернулась до Головного управління Служби безпеки України у м.Києві та Київській області із заявою про вчинення кримінального правопорушення.

Також 14.07.2022 позивач шляхом подання електронного звернення через офіційний сайт звернувся до Слідчого комітету Російської Федерації, номер звернення 937153.

28.12.2022 Офіс Генерального прокурора повідомив позивача, що досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12022221230001464 проводить слідчий відділ управління СБ України в Харківській області , а нагляд Харківська обласна прокуратура.

13.03.2023 Харківська обласна прокуратура на запит позивача підтвердила перебування матеріалів кримінального провадження № 12022221230001464 від 09.10.2022 за ч. 1 ст. 438 КК України за фактом обстрілу військами російської федерації з невстановленої зброї невідомого калібру, внаслідок якого знищено складські будівлі і майно ТОВ «БІСТЕРФЕЛЬД СПЕЦІАЛХЕМІ УКРАЇНА», які розташовані за адресою Харківська область, с.Безруки, вул. Шевченка, 20-а, в провадженні слідчого відділу УСБУв Харківській області та надано витяг з ЄРДР.

З метою визначення реальних збитків, завданих внаслідок збройної агресії, в межах кримінального провадження № 12022221230001464 позивач звернувся до суб`єкта оціночної діяльності ТОВ «Адаміл» та уклав договір оцінки майна № 03/14 від 14.03.2023.

Відповідно до Звіту про оцінку розміру реальних збитків внаслідок знищення майна, що знаходилось на відповідальному зберіганні у ТОВ НВК «РЕАЛПЛАКС» та належало ТОВ «БІСТЕРФЕЛЬД СПЕЦІАЛХЕМІ УКРАЇНА» розмір реальних збитків внаслідок знищення вказаного майна станом на 14 березня 2023 року без врахування ПДВ склав 687309 грн, або 18795, 05 доларів США.

Позивач звернувся до суду із даним позовом про стягнення збитків, завданих знищенням майна позивача внаслідок збройної агресії Російської федерації проти України.

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК) цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: 1) договори та інші правочини; 2) створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; 3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; 4) інші юридичні факти. Цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов`язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов`язки можуть виникати з рішення суду. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства або договором, підставою виникнення цивільних прав та обов`язків може бути настання або ненастання певної події.

Згідно зі статтею 15 ЦК кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

В силу статті 16 ЦК кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов`язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках. Суд може відмовити у захисті цивільного права та інтересу особи в разі порушення нею положень частин другої - п`ятої статті 13 цього Кодексу.

Відповідно до статті 22 ЦК особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі. Якщо особа, яка порушила право, одержала у зв`язку з цим доходи, то розмір упущеної вигоди, що має відшкодовуватися особі, право якої порушено, не може бути меншим від доходів, одержаних особою, яка порушила право. На вимогу особи, якій завдано шкоди, та відповідно до обставин справи майнова шкода може бути відшкодована і в інший спосіб, зокрема, шкода, завдана майну, може відшкодовуватися в натурі (передання речі того ж роду та тієї ж якості, полагодження пошкодженої речі тощо), якщо інше не встановлено законом.

Згідно зі статтею 1166 ЦК майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини. Шкода, завдана каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи внаслідок непереборної сили, відшкодовується у випадках, встановлених законом. Шкода, завдана правомірними діями, відшкодовується у випадках, встановлених цим Кодексом та іншим законом.

При вирішенні спорів про відшкодування шкоди за статтею 1166 ЦК, доказуванню підлягає: факт спричинення шкоди, протиправність дій заподіювача шкоди і його вина, причинний зв`язок між протиправною дією та негативними наслідками. Відсутність хоча б одного з таких елементів виключає відповідальність за заподіяння шкоди. Деліктна відповідальність за загальним правилом настає лише за наявності вини заподіювача шкоди.

Відповідно до Резолюції Генеральної Асамблеї ООН ES-11/1 від 02 березня 2022 року військова агресія Російської Федерації була засуджена як така, що порушує статтю 2 (4) Статуту ООН, а також суверенітет, незалежність та територіальну цілісність України. Крім того, Російську Федерацію було зобов`язано припинити застосування сили проти України та вивести свої збройні сили за межі міжнародновизнаних кордонів України.

Аналогічних висновків дійшов і Міжнародний суд ООН, який у своєму наказі про забезпечувальні заходи від 16 березня 2022 року у справі щодо звинувачень в геноциді за конвенцією про попередження та покарання злочину геноциду (Україна проти Російської Федерації) зобов`язав Російську Федерацію припинити військову агресію проти України.

Також Генеральна Асамблея ООН прийняла Резолюцію ES-12/1 від 24 березня 2022 року, якою додатково засуджує військову агресію Росії проти України, вимагає від Російської Федерації припинення військових дій, в тому числі проти атак проти цивільних осіб та цивільних об`єктів, а також засуджує всі порушення міжнародного гуманітарного права та порушення прав людини та вимагає безумовного дотримання міжнародного гуманітарного права, включно із Женевськими Конвенціями 1949 року та Додаткового протоколу І 1977 року до них.

Відповідно до Постанови Верховної Ради України від 14 квітня 2022 року про заяву Верховної Ради України Про вчинення Російською Федерацією геноциду в Україні визнано геноцидом Українського народу дії Збройних сил, політичного і військового керівництва Росії під час збройної агресії проти України, яка розпочалася 24 лютого 2022 року, а також доручено Голові Верховної Ради України спрямувати цю заяву до Організації Об`єднаних Націй, Європейського Парламенту, Парламентської Асамблеї Ради Європи, Парламентської Асамблеї ОБСЄ, Парламентської Асамблеї НАТО, урядів та парламентів іноземних держав. Голові Верховної Ради України надано повноваження звернутися до Генеральної прокуратури, Міністерства закордонних справ України та Міністерства юстиції України щодо невідкладного вжиття заходів для належного документування фактів вчинення Збройними силами Російської Федерації та її політичним і військовим керівництвом геноциду Українського народу, злочинів проти людяності, воєнних злочинів, інших тяжких злочинів на території України та ініціювання притягнення до відповідальності всіх винних осіб.

У постановах Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 210/4458/15-ц, від 30 січня 2020 року у справі 287/167/18-ц, ухвалі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 16 серпня 2017 року у справі № 761/9437/15-ц висловлено правову позицію про те, що факт збройної агресії Російської Федерації проти України встановленню в судовому порядку не потребує.

Преамбулою Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" встановлено, що Україна згідно з Конституцією України є суверенною і незалежною державою. Суверенітет України поширюється на всю її територію, яка в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною. Перебування на території України підрозділів збройних сил інших держав з порушенням процедури, визначеної Конституцією та законами України, Гаазькими конвенціями 1907 року, IV Женевською конвенцією 1949 року, а також всупереч Меморандуму про гарантії безпеки у зв`язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї 1994 року, Договору про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною і Російською Федерацією 1997 року та іншим міжнародно-правовим актам є окупацією частини території суверенної держави Україна та міжнародним протиправним діянням з усіма наслідками, передбаченими міжнародним правом.

Відповідно до частини третьої статті 85 ГПК обставини, визнані судом загальновідомими, не потребують доказування.

Отже, протиправність діяння відповідача, як складового елементу факту збройної агресії Росії проти України в розумінні частини третьої статті 85 ГПК є загальновідомим фактом, який закріплено державою на законодавчому рівні.

Обов`язковою умовою покладення відповідальності має бути безпосередній причинний зв`язок між вчиненими правопорушеннями і завданими збитками. Підставою для відшкодування понесених збитків є спричинення їх внаслідок вчиненого правопорушення, тобто наявності прямого причинно - наслідкового зв`язку між діями однієї сторони та зменшенням майнових прав іншої.

Саме внаслідок бомбардування та ведення активних бойових дій зі сторони російських військ у Харківській області, в тому числі в с.Безруки, вул. Шевченка, 20А, Дергачівського району, Харківської області, було зруйновано будівлю складу ТОВ НВК «Реалплакс», що призвело до масштабної пожежі та повної втрати будівлі з усім вміщеним там майном, зокрема, майном ТОВ «Бістерфельд Спеціалхемі Україна» згідно переліку доданого до позову.

Відповідно до ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Згідно з ч. 1 ст. 317 Цивільного кодексу України власникові належить право володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно з ч. 3 ст. 386 ЦК України власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової та моральної шкоди.

На підставі наведених положень чинного законодавства, знищення належного позивачу на праві власності майна порушує відповідне право власності позивача, який у зв`язку із цим набуває право на відшкодування заподіяних йому збитків.

З метою визначення реальних збитків, завданих внаслідок збройної агресії, в межах кримінального провадження № 12022221230001464 позивач звернувся до суб`єкта оціночної діяльності ТОВ "Адаміл", який діє на підставі Сертифіката суб`єкта оціночної діяльності № 217/21, виданого 18.03.2021 Фондом Державного майна України.

Відповідно до Висновку розмір реальних збитків внаслідок знищення майна, що знаходилось на відповідальному зберіганні у ТОВ НВК «РЕАЛПЛАКС» та належало ТОВ «БІСТЕРФЕЛЬД СПЕЦІАЛХЕМІ УКРАЇНА станом на 14 березня 2023 року без врахування ПДВ склав 687309 грн, або 18795, 05 доларів США.

Отже, в результаті активної фази збройної агресії Російської Федерації, яка розпочалася 24.02.2022, позивачу завдано збитків, які полягають у втраті належного йому майна на загальну суму 687309 грн, або 18795, 05 доларів США.

Судом береться до уваги правова позиція Верховного Суду, викладена у постанові від 14.04.2022 у справі № 308/9708/19, яка полягає в тому, що після початку війни в Україні з 2014 року суд України, розглядаючи справу, де відповідачем визначено РФ, має право ігнорувати імунітет цієї країни та розглядати справи про відшкодування шкоди, завданої фізичній особі в результаті збройної агресії РФ, за позовом, поданим саме до цієї іноземної країни.

Аналогічна правова позиція щодо судового імунітету держави визначена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 18.05.2022 у справі № 428/11673/19, від 22.06.2022 № 311/498/20, від 12.10.2022 у справі № 463/14365/21; Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2022 у справі № 990/80/22.

Враховуючи встановлення судом факту завдання позивачу збитків внаслідок збройної агресії відповідача, заявлені вимоги про стягнення збитків в розмірі 18795, 05 доларів США, що станом на 14 березня 2023 року складає 687309 грн, є обґрунтованими та підтвердженими документально.

Згідно зі статтею 56 Конституції України кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Відповідно до ч. 1 ст. 167 ЦК України держава діє у цивільних відносинах на рівних правах з іншими учасниками цих відносин

Згідно зі ст. 170 ЦК України держава набуває і здійснює цивільні права та обов`язки через органи державної влади у межах їхньої компетенції, встановленої законом.

При цьому держава є специфічним суб`єктом правовідносин. Під державою розуміється організація політичної влади домінуючої частини населення у соціально неоднорідному суспільстві, яка, забезпечуючи цілісність і безпеку суспільства, здійснює керівництво ним насамперед в інтересах цієї частини, а також управління загальносуспільними справами. До визначальних ознак держави відноситься наявність для виконання своїх завдань та функцій специфічного апарату, який володіє владними повноваженнями і має матеріальні засоби для реалізації цих повноважень. Реалізація функцій держави здійснюється через специфічний апарат, порядок формування, правовий статус та повноваження якого визначаються самою державою.

Відповідно до пунктів 1, 3 Гаазької Конвенції про закони і звичаї війни на суходолі 1907 (що набрала чинності для України 24.08.1991) договірні держави видають своїм сухопутним військам накази, які відповідають Положенню про закони і звичаї війни на суходолі. Воююча сторона, яка порушує норми зазначеного Положення, підлягає відповідальності у формі відшкодування збитків, якщо для цього є підстави. Вона є відповідальною за всі дії, вчинені особами, які входять до складу її збройних сил.

Відтак, стягнення відповідних збитків має здійснюватись із держави в цілому, за рахунок усіх наявних у неї активів, зокрема і майна підрозділів специфічного апарату держави, який реалізує її функції, в тому числі як державних органів, так і інших підприємств, організацій, установ, які реалізовують відповідні державні функції, незважаючи, який конкретно її підрозділ заподіяв шкоду.

За таких умов, пред`явлення позовних вимоги до Російської Федерації, як до держави в цілому не лише відповідає положенням матеріального закону, але являє собою ефективний спосіб захисту права позивача.

Враховуючи викладене вище, позовні вимоги ТОВ "Бістерфельд Спеціалхемі Україна" підлягають задоволенню у повному обсязі.

Керуючись ст. 129 ГПК України та зважаючи на задоволення позову, витрати зі сплати судового збору в розмірі 10309 грн. 64 коп покладаються на відповідача та стягуються в дохід Державного бюджету України, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору у порядку п. 22 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір".

Керуючись ст. ст. 86, 129, 233, 236 - 240, Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва -

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Бістерфельд Спеціалхемі Україна" задовольнити повністю

2. Стягнути з Російської Федерації (03049, м. Київ, проспект Повітрофлотський, 27) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Бістерфельд Спеціалхемі Україна" (03179, м. Київ, шосе Брест-Литовське, 8А, оф. 215; код ЄДРПОУ 32373756) збитки в розмірі 18795 (вісімнадцять тисяч сімсот дев`яносто п`ять ) доларів США 05 центів, що станом на 14 березня 2023 року складає 687309 ( шістсот вісімдесят сім тисяч триста дев`ять) грн.

3. Стягнути з Російської Федерації (03049, м. Київ, проспект Повітрофлотський, 27) в дохід Державного бюджету України 10309 (десять тисяч триста дев`ять) грн. 64 коп судового збору.

4. Після набрання рішенням суду законної сили видати відповідні накази.

Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до статті 241 ГПК України та може бути оскаржене до апеляційної інстанції в строки та порядку передбаченому розділом ІV ГПК України.

Повне рішення складено 31.01.2024

Суддя О.М.Ярмак