Ухвала

від 01.02.2024 по справі 910/1106/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

01.02.2024Справа № 910/1106/24

Суддя господарського суду міста Києва Ломака В.С., розглянувши,

позовну заяву Фермерського господарства "Віра"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Еска Капітал"

про визнання договорів недійсними та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Фермерське господарство "Віра" (далі - позивач, Господарство) звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Еска Капітал" (далі - відповідач, Товариство) про визнання недійсними укладених між сторонами договорів купівлі-продажу від 21.02.2022 № 21022022-1770 та фінансового лізингу від 21.02.2022 № 210222/ФЛ-1772, а також про зобов`язання Товариства передати у власність заявнику за актом приймання-передачі майно - обприскувач самохідний марки Hardi Evrard Alpha 4110 (заводський № 50002), 2001 року випуску (далі - Майно).

В обґрунтування пред`явлених вимог Господарство вказувало на недійсність оспорюваних договорів, зважаючи на відсутність у керівника Господарства необхідного обсягу повноважень на їх підписання та ненадання засновниками Господарства згоди на укладення його керівником вищенаведених правочинів. Крім того, Господарство посилалося на наявність правових підстав для повернення в його власність отриманого Товариством на виконання недійсних правочинів Майна у порядку статті 216 Цивільного кодексу України.

Одночасно з позовною заявою Господарство подало заяву про забезпечення позову від 24.01.2024 року, в якій просило суд заборонити Товариству вилучати, у тому числі на підставі виконавчого напису нотаріуса, з володіння та користування заявника Майно за договором фінансового лізингу від 21.02.2022 № 210222/ФЛ-1772 до набрання чинності судовим рішенням у даній справі.

Означена заява мотивована наявністю у Товариства можливості безперешкодно відчужити Майно на користь третіх осіб, що, на думку заявника, ускладнить виконання майбутнього рішення суду по суті наведеного спору.

Ухвалою від 01.02.2024 у справі № 910/1106/24 господарський суд міста Києва відмовив у задоволенні заяви Господарства про забезпечення позову.

При цьому, розглянувши позовну заяву з доданими до неї документами на предмет наявності правових підстав для відкриття провадження у справі, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Конституційний Суд України у рішенні № 9-зп від 25 грудня 1997 року офіційно розтлумачив цю норму та зазначив, що частину першу статті 55 Конституції України треба розуміти так, що кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку. Суд не може відмовити у правосудді, якщо громадянин України, іноземець, особа без громадянства вважають, що їх права і свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод. Відмова суду у прийнятті позовних та інших заяв, скарг, оформлених відповідно до чинного законодавства, є порушенням права на судовий захист, яке згідно зі статтею 64 Конституції України не може бути обмежене.

Частиною 4 статті 11 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Так, згідно з рішеннями Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України" та від 30.05.2013 у справі "Наталія Михайленко проти України", право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб. Отже, кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальної заборони та обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

Доступ до правосуддя здійснюється шляхом точного, послідовного і неухильного дотримання процесуального алгоритму, що передбачений, зокрема, Господарським процесуальним кодексом України.

Вимоги щодо змісту та форми позовних заяв визначені статтями 162, 164, 172 Господарського процесуального України.

При цьому, якщо подана позовна заява не відповідає таким вимогам, приписами частини 1 статті 174 Господарського процесуального кодексу України законодавець передбачив механізм залишення позовної заяви без руху задля забезпечення позивачу можливості у встановлений судом строк усунути недоліки позовної заяви, що забезпечить можливість вважати її такою, що подана у день її первинного подання та прийняття її судом до розгляду.

Залишення позовної заяви без руху - це тимчасовий захід, який застосовується судом з метою усунення позивачем недоліків позовної заяви та дотримання порядку її подання, визначеного Господарським процесуальним кодексом України.

У даному випадку, подана позовна заява не відповідає вимогам статті 164 Господарського процесуального кодексу України, у зв`язку з чим підлягає залишенню без руху з посиланням на положення статті 174 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи наступне.

Суд зазначає, що відповідно до пункту 2 частини 1 статті 164 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Гарантією реалізації права на судовий захист в аспекті доступу до правосуддя є встановлення законом помірного судового збору для осіб, які звертаються до суду. Це відповідає Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо заходів, які полегшують доступ до правосуддя, від 14.05.1981 № R (81) 7: "В тій мірі, в якій судові витрати становлять явну перешкоду доступові до правосуддя, їх треба, якщо це можливо, скоротити або скасувати" (підпункт 12 пункту D).

Отже, сплата судового збору за подання заяв, скарг до суду, а також за видачу судами документів є складовою доступу до правосуддя, який є елементом права особи на судовий захист, гарантованого статтею 55 Конституції України, що має беззаперечно виконуватись сторонами в разі необхідності реалізації цього права.

Правові засади справляння, розмір ставок судового збору та порядок його сплати регулюються Законом України «Про судовий збір».

Згідно з положеннями статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

В силу положень пункту 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; позовної заяви немайнового характеру - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Так, відповідно до частини 3 вказаної статті Закону, за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

В силу положень статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» з 1 січня 2024 року встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі 3 028,00 грн.

Слід зазначити, що до позовних заяв немайнового характеру відносяться вимоги, які не підлягають вартісній оцінці.

Разом з цим, позовною вимогою майнового характеру є вимога, яка підлягає вартісній оцінці. Крім того, вимога майнового характеру характеризується тим, що впливає на склад майна позивача в сторону збільшення (відповідно до правової позиції, викладеної у рішенні Європейського суду з прав людини від 14 жовтня 2010 року у справі «Щокін проти України»).

Як вбачається зі змісту поданої позивачем позовної заяви та встановлено судом, предметом даного позову є немайнові вимоги про визнання недійсними укладених між сторонами договорів купівлі-продажу від 21.02.2022 № 21022022-1770 та фінансового лізингу від 21.02.2022 № 210222/ФЛ-1772, що не підлягають вартісній оцінці, а також майнова вимога про зобов`язання відповідача передати у власність позивачу за актом приймання-передачі Майно.

Нормами статті 163 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що ціна позову визначається, зокрема, у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна.

При цьому, суд звертає увагу, що судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно, витребування або повернення майна у позадоговірних зобов`язаннях (у тому числі в зв`язку з вимогами, заснованими на приписах частини п`ятої статті 216, статті 1212 Цивільного кодексу України тощо), - як рухомих речей, так і нерухомості, - визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру.

З доданих до позову документів, зокрема договору купівлі-продажу від 21.02.2022 № 21022022-1770, вбачається, що вартість Майна становить 1 127 000,00 грн.

Отже, оскільки у поданій позовній заяві позивачем окрім немайнових вимог про визнання договорів недійсними заявлено також вимогу про передання у власність майна, що оцінюється як вимога майнового характеру, судовий збір з означеної позовної вимоги визначається з урахуванням вартості такого майна як об`єкта набуття - тобто як вимог зі спору майнового характеру.

Таким чином, звернувшись до суду із позовом з вимогами немайнового та майнового характеру позивач мав сплатити судовий збір в сумі 22 961 грн. (3 028,00 грн.*2) + (1 127 000 грн.*1,5%).

Натомість, з наданої позивачем в якості доказу сплати судового збору платіжної інструкції від 23.01.2024 № 1564 вбачається, що останнім за подання до суду вказаної позовної заяви сплачено 9 084,00 грн. судового збору, тобто на 13 877,00 грн. менше, ніж передбачено чинним законодавством.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що позивач, усупереч вимогам пункту 2 частини 1 статті 164 Господарського процесуального кодексу України, не надав доказів сплати судового збору у встановленому законом розмірі.

Згідно з частинами 1 та 2 статті 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статях 162, 164 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Беручи до уваги вищевикладене, оскільки подана позовна заява не відповідає вимогам статті 164 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за необхідне залишити її без руху та надати позивачу строк для усунення вищевказаних недоліків.

Керуючись статтями 164, 174, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позовну заяву залишити без руху.

2. Встановити Фермерському господарству "Віра" строк для усунення недоліків - 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

3. Встановити Фермерському господарству "Віра" спосіб усунення недоліків позовної заяви шляхом подання до суду доказів сплати судового збору у розмірі 13 877,00 грн.

4. Роз`яснити Фермерському господарству "Віра", що в разі не усунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулась із позовною заявою (частина 4 статті 174 Господарського процесуального кодексу України).

5. Відповідно до статті 235 Господарського процесуального кодексу України дана ухвала набирає законної сили негайно після її підписання. Дана ухвала не підлягає оскарженню.

6. Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається https://ki.arbitr.gov.ua/.

Суддя В.С. Ломака