Рішення

від 31.07.2023 по справі 911/884/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"31" липня 2023 р. м. Київ Справа № 911/884/23

Розглянувши матеріали справи за позовом Вишгородської окружної прокуратури Київської області в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівських областях

до Громадської організації У сфері культури і мистецтв Краєвид

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Оздоровчо-Профілактичного-Реабілітаційного Центру Мрія

про стягнення 50 071,06 грн., розірвання договору та повернення майна.

Суддя Карпечкін Т.П.

За участю представників:

від прокуратури: Попельнюк В.В. (посвідчення № 069085 від 01.03.2023 року);

від позивача: Зікрат М.М.(наказ № 41-к-вс від 30.03.2023 року);

від відповідача: не з`явився;

від третьої особи: не з`явився.

обставини справи:

В провадженні Господарського суду Київської області знаходиться справа за позовом Вишгородської окружної прокуратури Київської області (далі - прокурор, заявник) в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівських областях (далі - позивач) до Громадської організації "У сфері культури і мистецтв "Краєвид" (далі - відповідач, ГО "У сфері культури і мистецтв "Краєвид") за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Оздоровчо-Профілактичного-Реабілітаційного Центру "Мрія" (далі - третя особа).

Ухвалою Господарського суду Київської області від 31.03.2023 року відкрито провадження у справі, справу № 911/884/23 призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 26.04.2023 року.

25.04.2023 року представником позивача через канцелярію суду подано клопотання, яким останній просить провести підготовче засідання без його участі.

Оскільки судом встановлено, що балансоутримувачем спірного майна, а саме: літнього будинку № 182, площею 25,6 кв. м, літнього будинку № 185, площею 20,1 кв. м, літнього будинку № 186, площею 25,1 кв. м, літнього будинку № 188, площею 25,6 кв. м, літнього будинку № 189, площею 19,1 кв. м, літнього будинку № 190, площею 25,5 кв. м, літнього будинку № 191, площею 19,1 кв. м, літнього будинку № 192, площею 25,1 кв. м, літнього будинку № 167, площею 19,1 кв. м, розташованого за адресою: Київська обл., Вишгородський р-н, с. Новосілки, урочище Плитила № 2, а саме приміщення які являються предметом оренди за спірним Договором, є Оздоровчо-Профілактичний-Реабілітаційний Центр Мрія, тому рішення у даній справі може вплинути на права або обов`язки останнього.

У зв`язку з чим, ухвалою Господарського суду Київської області від 26.04.2023 року залучено Оздоровчо-Профілактичного-Реабілітаційний Центр Мрія як третю особу яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 26.04.2023 року підготовче засідання відкладено на 15.05.2023 року.

08.05.2023 року та 12.05.2023 року прокурором подані клопотання про долучення документів до матеріалів справи.

Відповідач та третя особа в підготовче засідання 26.04.2023 року не з`явилися, вимог ухвали Ухвалою Господарського суду Київської області від 31.03.2023 року підготовче засідання відкладене на 03.07.2023 року.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 15.05.2023 року підготовче засідання відкладене на 03.07.2023 року.

28.06.2023 року представником третьої особи через канцелярію суду подано клопотання, яким останній просить визнати Оздоровчо-Профілактичний-Реабілітаційний центр "Мрія" третьою особою, що заявляє самостійні вимоги у даній справі та надати додатковий час для підготовки позовної заяви.

В підготовчому засіданні 03.07.2023 року прокурор та представник позивача позовні вимоги, з підстав викладених у позовній заяві, підтримав у повному обсязі, уточнень позовних вимог не мав. Також зазначив і про те, що повідомлено всі обставини справи, які йому відомі, та надані суду всі наявні в нього докази.

Відповідач та третя особа в підготовче засідання 03.07.2023 року не з`явилися, відповідач вимог ухвали Господарського суду від 31.03.2023 року не виконав.

Подане третьою особою клопотання про визнання Оздоровчо-Профілактичного-Реабілітаційного центру "Мрія" третьою особою, що заявляє самостійні вимоги у даній справі та надання додаткового часу для підготовки позовної заяви - залишено судом без розгляду, оскільки подання і розгляд наведеного клопотання не передбачено Господарським процесуальним кодексом України.

Зокрема, згідно зі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України вступ у справу третьої особи, з самостійними вимогами на предмет спору, відбувається шляхом подання позову третьої особи після вирішення питання про його прийняття до спільного розгляду з первісним позовом.

Крім того, заявником не наведено жодних обґрунтувань неможливості подання позову третьої особи з самостійними вимогами та необхідності надання додаткового часу для підготовки позовної заяви.

Враховуючи те, що судом під час підготовчого судового засідання вирішено питання, зазначені в ч. 2 ст. 182 Господарського процесуального кодексу України та вчинено усі необхідні дії, передбачені ст. 177 Господарського процесуального кодексу України, з метою забезпечення правильного, своєчасного та безперешкодного розгляду справи по суті, суд дійшов висновку про закриття підготовчого провадження у справі та призначення справи до судового розгляду по суті на 31.07.2023 року.

В судовому засіданні 31.07.2023 року представники прокуратури та позивача позовні вимоги підтримали, представник відповідача в судове засідання не з`явився, заперечень проти позову не надав, представник третьої особи в судове засідання не з`явився, в ході розгляду справи подав пояснення по суті позовних вимог.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 233 Господарського процесуального кодексу України суди ухвалюють рішення, постанови іменем України негайно після закінчення судового розгляду. Рішення та постанови приймаються, складаються і підписуються в нарадчій кімнаті складом суду, який розглянув справу.

Відповідно до ч. 1 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України рішення суду проголошується у судовому засіданні, яким завершується розгляд справи, публічно, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд може проголосити лише вступну та резолютивну частини рішення.

У зв`язку з чим, в судовому засіданні 31.07.2023 року судом закінчено розгляд справи та за результатами оцінки поданих сторонами доказів, у нарадчій кімнаті, прийнято рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників учасників справи та дослідивши надані докази, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Вишгородською окружною прокуратурою Київської області за результатами розгляду звернення Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській, та Чернігівських областях № 51-04.01-442 від 27.01.2023 року встановлено систематичне невиконання Громадською організації «У сфері культури і мистецтв «Краєвид» зобов?язання щодо сплати орендної плати за договором оренди № 2313 індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що належить до державної власності від 29.11.2019 року.

29.11.2019 року між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Київській області (Орендодавець)та Громадською організацією «У сфері культури і мистецтв «Краєвид» (далі - Орендар) укладено Договір оренди № 2313 індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що належить до державної власності (далі - Договір).

Відповідно до умов договору Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування державне окреме індивідуально визначене нерухоме майно загальною площею 204,3 кв. м, а саме: літній будинок № 182, площею 25,6 кв.м, літній будинок № 185, площею 20,1 кв.м, літній будинок № 186, площею 25,1 кв.м, літній будинок № 188, площею 25,6 кв.м, літній будинок № 189, площею 19,1 кв.м, літній будинок № 190, площею 25,5 кв.м, літній будинок № 191, площею 19,1 кв.м, літній будинок № 192, площею 25,1 кв.м, літній будинок № 167, площею 19,1 кв.м, (далі - майно), розташовані за адресою: Київська обл., Вишгородський р-н, с. Новосілки, урочище «Плитила» 2 та перебувають на балансі Оздоровчо-профілактично-реабілітаційного центру «Мрія», вартість яких станом на 30 червня 2019 року за незалежною оцінкою становила 561 700,00 грн. без ПДВ.

Згідно пунктів 3.1 - 3.3, 3.6 - 3.7 Договору орендна плата визначена на підставі Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 року № 786, і становить без ПІДВ за базовий місяць розрахунку червень 2019 року 2 340,42 грн.

Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному законодавством.

Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць. Оперативна інформація про індекси інфляції, розміщується на веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики.

Орендна плата перераховується до державного бюджету та балансоутримувачу щомісяця не пізніше 15 числа місяця наступного за звітним.

Орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до Державного бюджету відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення перерахування орендної плати.

Відповідно до пункту 3.9 Договору зобов?язання Орендаря щодо сплати орендної плати забезпечуються у вигляді завдатку у розмірі, не меншому ніж орендна плата за базовий місяць, який вноситься в рахунок орендної плати за останній місяць (останні місяці) оренди.

На Орендаря згідно п. 5.4 Договору покладено обов?язок своєчасно і у повному обсязі сплачувати орендну плату.

Закінчення строку дії (розірвання) договору оренди не звільняє Орендаря від обов?язку сплатити заборгованість за орендною платою, якщо така виникла, у повному обсязі, ураховуючи санкції (п. 10 Договору)

Орендар вступає у строкове платне користування майном у термін, указаний у Договорі, але не раніше дати підписання Сторонами цього Договору та акту приймання-передачі майна.

Згідно пункту 10.1. Договору його укладено строком на 2 роки 11 місяців та діє з 29.11.2019 до 28.10.2022 включно.

Орендарем та Орендодавцем 16.12.2019 року складено акт приймання-передачі орендованого майна (Додаток № 2 до Договору).

Указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року в Україні введено воєнний стан строком на 30 діб. В подальшому строк дії воєнного стану в Україні продовжувався Указами Президента України від 14.03.022 № 133/2022, від 18.04.2022 № 259/2022, від 17.05.2022 № 341/2022, від 12.08.2022 № 573/2022, від 07.11.2022 № 757/2022 та від 06.02.2023 № 58/2023.

Відповідно до п. 5. Постанови Кабінету Міністрів України від 27.05.2022 № 634 «Про особливості оренди державного та комунального майна у період воєнного стану» договори оренди державного та комунального майна, строк дії яких завершується у період воєнного стану, вважаються продовженими на період дії воєнного стану та протягом чотирьох місяців з дати припинення чи скасування воєнного стану. Для продовження договору оренди на строк, передбачений цим пунктом, заява орендаря та окреме рішення орендодавця не вимагаються.

Підпунктами 2, 4 пункту 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 27.05.2022 № 634 «Про особливості оренди державного та комунального майна у період воєнного стану» установлено, що на період воєнного стану, але у будь-якому разі не довше ніж до 30 вересня 2022 р., за договорами оренди державного майна, чинними станом на 24 лютого 2022 р. або укладеними після цієї дати за результатами аукціонів, що відбулися 24 лютого 2022 р. або раніше, звільняються від орендної плати орендарі, які використовують майно, розміщене: на територіях Київської, Чернігівської, Сумської, Харківської, Запорізької, Миколаївської областей і м. Києва (крім адміністративно-територіальних одиниць на визначених територіях); у закладах культури і освіти, якщо об?єкт оренди було передано в оренду на погодинній основі.

На період воєнного стану і протягом трьох місяців після його припинення чи скасування за договорами оренди державного майна, чинними станом на 24 лютого 2022 року або укладеними після цієї дати за результатами аукціонів, що відбулися 24 лютого 2022 року або раніше: орендарям єдиних майнових комплексів (іх структурних підрозділів), крім визначених підпунктами 1-3 цього пункту, орендна плата нараховується у розмірі 75 відсотків розміру орендної плати, встановленої договором оренди (з урахуванням її індексації); орендарям, крім визначених підпунктами 1-3 цього пункту, орендна плата нараховується у розмірі 50 відсотків розміру орендної плати, встановленої договором оренди (з урахуванням її індексації); орендарям на територіях, визначених у підпунктах 2 і 3 цього пункту, орендна плата нараховується у розмірі 50 відсотків розміру орендної плати, встановленої договором оренди (з урахуванням її індексації) після 30 вересня 2022 року і 30 травня 2022 року відповідно і до закінчення строку, визначеного в абзаці першому цього підпункту.

Відповідно до п. 5. Постанови Кабінету Міністрів України від 27.05.2022 року

№ 634 «Про особливості оренди державного та комунального майна у період воєнного стану» договори оренди державного та комунального майна, строк дії яких завершується у період воєнного стану, вважаються продовженими на період дії воєнного стану та протягом чотирьох місяців з дати припинення чи скасування воєнного стану. Для продовження договору оренди на строк, передбачений цим пунктом, заява орендаря та окреме рішення орендодавця не вимагаються.

Договори оренди державного та комунального майна в період воєнного стану можуть бути достроково припинені за заявою орендаря, поданою ним орендодавцю на адресу електронної пошти, зазначену в договорі оренди. Заява вважається належно поданою, якщо вона підписана уповноваженою особою орендаря, а її PDF-копія надіслана з електронної адреси орендаря, зазначеної в договорі оренди.

Згідно листа Київської обласної військової адміністрації № 32/44/01/2023 від 13.03.2023 року від Громадської організації «У сфері культури і мистецтв «Краєвид» до Київської обласної військової адміністрації заява про припинення договору оренди індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що належить до державної власності від 29.11.2019 року № 2313 укладеного з Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях не надходила.

Таким чином, договір оренди від 29.11.2019 року № 2313 індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що належить до державної власності вважається продовженим на період дії воєнного стану та протягом чотирьох місяців з дати його припинення чи скасування.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» орендар зобов?язаний вносити орендну плату своєчасно та у повному обсязі, у строки, встановлені у договорі.

У зв?язку з систематичним невиконанням своїх договірних зобов?язань ГО «У сфері культури та мистецтв «Краєвид» за договором оренди станом на 10.03.2023 року згідно розрахунку заборгованості, з врахуванням постанови Кабінету Міністрів України від 27.05.2022 № 634, здійснений Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях утворилась заборгованість з орендної плати в сумі 49 618,03 грн.

Орендодавцем 27.05.2020 року та 28.01.2021 року направлялися Орендарю вимоги (претензія) про погашення заборгованості з орендної плати, заборгованість орендарем не сплачено, як і наступні поточні платежі.

Крім того, відповідно до інформації Регіональному відділенню ФДМУ по Київській, Черкаській та Чернігівській областях від 20.12.2022 № 65 балансоутримувача Оздоровчо-профілактично-реабілітаційний центр «Мрія», останній листом від 20.12.2022 року № 64 направив вимогу орендарю про сплату заборгованості з орендної плати та акти повернення державного майна.

Відповідь на вказаний запит до балансоутримувача не надходила.

Згідно п. 3.7. Договору орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до бюджету відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення.

Таким чином, за несвоєчасне виконання грошового зобов?язання за Договором за період невиконання зобов?язання від 15.01.2020 року по 10.03.2023 року згідно п. 3.7 Договору та позовної давності в 1 рік сума нарахованої пені, згідно розрахунку здійсненого Регіональним відділенням фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях, становить 453,03 грн.

Відповідно до пункту 5.11 Договору у разі припинення або розірвання Договору Орендар зобов?язаний повернути Балансоутримувачу орендоване майно в належному стані, не гіршому, ніж на момент передачі його в оренду, з урахуванням нормального фізичного зносу, та відшкодувати Орендодавцеві/Балансоутримувачу збитки в разі погіршення стану або втрати (повної або) часткової орендованого Майна з вини Орендаря.

Оскільки, акт приймання-передавання орендованого майна від 16.12.2019 року укладений між регіональним відділенням ФДМУ по Київській, Черкаській та Чернігівській областях та ГО «У сфері культури і мистецтв «Краєвид» то і поверненню підлягає орендоване майно саме власнику - Регіональному відділенню ФДМУ по Київській, Черкаській та Чернігівській областях.

За вказаних обставин шоло несплати Орендарем орендної плати з лютого 2020 року вказує на тривале порушення Орендарем як приписів цивільного і господарського законодавства, так і умов Договору, що є підставою для розірвання Договору, стягнення заборгованості та повернення орендованого майна Орендодавцю.

Регіонального відділення підтримало позицію прокурора та зазначило, що оскільки на дату звернення до суду із даним позовом, державне орендоване майно не повернуте балансоутримувачу, наявну заборгованість з орендної плати згідно з Договором оренди № 2313 від 29.11.2019 року не погашено.

Вимоги (претензії) Регіонального відділення щодо погашення наявної заборгованості з орендної плати, пені, орендарем залишені без відповіді. Жодних заяв про намір припинити чи достроково розірвати Договір оренди № 2313 від відповідача на адресу Регіонального відділення не надходило. Договір про розірвання Договору оренди № 2313 між сторонами не укладався та відповідно акт приймання-передавання орендованого майна відсутній.

Враховуючи вищевикладене, Регіональне відділення вважає заявлені заступником керівника Київської обласної прокуратури в інтересах держави позовні вимоги обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

У зв`язку з чим, в позові заявлено вимогу про стягнення з відповідача вищенаведеної заборгованості в сумі 50 071,06 грн. з яких: 49 618,03 грн. боргу та 453,03 грн. пені. .

В ході розгляду спору відповідач в судові засідання не з`являвся, відзиву на позов не подав, позовні вимоги не заперечив та не спростував.

В силу положень ст.ст. 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

За ст. 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини (п.1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з ст. 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з врахуванням вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

За вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 179 Господарського кодексу України майново-господарські зобов`язання, які виникають між суб`єктами господарювання або між суб`єктами господарювання і негосподарюючими суб`єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов`язаннями.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. У користування за договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або єдиний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживна річ).

Відповідно до ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).

Згідно з ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Відповідно до ч.3 ст. 291 Господарського кодексу Українидоговір оренди може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний з підстав, передбачених Цивільним кодексом України для розірвання договору найму, в порядку, встановленому статтею 188 цього Кодексу.

За ч. 1 ст. 782 Цивільного кодексу України наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за найм речі протягом трьох місяців підряд.

У статті 783 Цивільного кодексу України, визначено, що наймодавець має право вимагати розірвання договору найму, якщо наймач користується річчю всупереч договору або призначенню речі; наймач без дозволу наймодавця передав річ у користування іншій особі; наймач своєю недбалою поведінкою створює загрозу пошкодження речі; наймач не приступив до проведення капітального ремонту, якщо обов`язок проведення капітального ремонту був покладений на наймача.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Визначена можливість розірвати договір найму шляхом відмови від договору в позасудовому порядку є правом, а не обов`язком наймодавця.

Право наймодавця на відмову від договору найму, передбачене частиною 1 статті 782 Цивільного кодексу, не є перешкодою для звернення наймодавця (орендодавця) до суду з вимогою розірвати договір у разі несплати наймачем (орендарем) платежів, якщо вбачається істотне порушення умов договору.

У відповідності до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з преамбулою Закону України «Про оренду державного та комунального майна» цей Закон регулює: правові, економічні та організаційні відносини, пов`язані з передачею в оренду майна, що перебуває в державній та комунальній власності, майна, що належить Автономній Республіці Крим, а також передачею права на експлуатацію такого майна; майнові відносини між орендодавцями та орендарями щодо господарського використання майна, що перебуває в державній та комунальній власності, майна, що належить Автономній Республіці Крим.

Відповідно до ст.ст. 18, 19 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» орендар зобов`язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі. Орендар за користування об`єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності. Строки внесення орендної плати визначаються у договорі.

Обов`язок орендаря своєчасно і в повному обсязі вносити орендну плату щомісяця не пізніше 15 числа місяця наступного за звітним встановлено в пунктах 3.3, 3.6, 3.7 Договору.

Відповідно до ч. 2 ст. 24 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» договір оренди може бути достроково припинений за згодою сторін. Договір оренди може бути достроково припинений за рішенням суду та з інших підстав, передбачених цим Законом або договором.

Згідно з ч. 1 ст. 25 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» у разі припинення договору оренди орендар зобов`язаний протягом трьох робочих днів з дати припинення договору повернути орендоване майно в порядку, визначеному договором оренди.

Згідно з ч. 3 ст. 26 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» підставою для дострокового розірвання договору оренди за рішенням суду може бути невиконання сторонами своїх зобов`язань.

Частиною 2 ст. 653 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі розірвання договору зобов?язання сторін припиняються.

Відповідно до положень ст. 785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено у договорі.

Також, відповідно до пункту 5.11 Договору у разі припинення або розірвання Договору Орендар зобов?язаний повернути Балансоутримувачу орендоване майно в належному стані, не гіршому, ніж на момент передачі його в оренду, з урахуванням нормального фізичного зносу, та відшкодувати Орендодавцеві/Балансоутримувачу збитки в разі погіршення стану або втрати (повної або) часткової орендованого Майна з вини Орендаря.

При цьому порушення відповідачем умов договору оренди нерухомого майна в частині своєчасного та в повному обсязі внесення платежів за користування орендованим нерухомим майном є істотним, оскільки значною мірою позбавляє позивача того, на що він розраховував при укладенні договору, зокрема надходження відповідних коштів з орендної плати до державного бюджету із подальшим їх розподіленням відповідно до законодавства.

Застосування такого правового наслідку як розірвання договору судом, саме з підстави істотності допущеного порушення договору, визначено через іншу оціночну категорію - значну міру позбавлення того, на що особа розраховувала при укладенні договору, - відповідає загальним засадам цивільного законодавства, до яких за змістом статті 3 Цивільного кодексу України належать, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність.

Господарський суд зазначає, що істотне порушення орендарем (наймачем) такої умови договору оренди державного (комунального) майна як тривале невнесення орендної плати - є достатньою правовою підставою для дострокового розірвання зазначеного договору оренди в судовому порядку.

У разі звернення до суду з вимогою про розірвання договору оренди у зв`язку з несплатою орендарем орендної плати своєчасно і у повному обсязі позивачу необхідно довести факт такої несплати та її триваючий характер.

Істотним є таке порушення договору однією зі сторін, яке тягне для другої сторони неможливість досягнення нею цілей договору. Істотність порушення визначається виключно за об`єктивними обставинами, що склалися у сторони, яка вимагає розірвання договору. У такому випадку вина (як суб`єктивний чинник) сторони, що припустилася порушення договору, не має будь-якого значення і для оцінки порушення як істотного, і для виникнення права вимагати розірвання договору на підставі частини другої статті 651 ЦК України. Іншим критерієм істотного порушення договору закон визнає розмір завданої порушенням шкоди, який не дозволяє потерпілій стороні отримати очікуване при укладенні договору. Водночас, йдеться не лише про грошовий вираз завданої шкоди, прямі збитки, а й випадки, коли потерпіла сторона не зможе використати результати договору. Вирішальне значення для застосування зазначеного положення закону має співвідношення шкоди з тим, що могла очікувати від виконання договору сторона.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 07.08.2018 у справі № 910/22259/17, від 14.08.2018 у справі № 910/22454/17, від 28.08.2018 у справі № 910/20932/17, від 02.10.2018 у справі № 910/21033/17, від 16.10.2018 у справі № 910/3568/18, від 19.02.2019 у справі № 910/4427/18, від 07.05.2020 у справі № 910/5027/19.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Господарським судом встановлено, що відповідач в порушення взятих на себе зобов`язань систематично не сплачував орендну плату за Договором, у зв`язку з чим у відповідача виникла заборгованість, за стягненням якої, а також нарахованої на неї пені прокурор в інтересах держави в особі позивача звернувся до суду з даним позовом. Оскільки основний інтерес орендодавця полягає саме у вчасному та повному отриманню орендної плати за договором на умовах, на яких договір було укладено, порушення цього інтересу має наслідком позбавлення сторони (орендодавця) того, на що вона розраховувала при його укладенні.

Враховуючи те, що допущене відповідачем порушення зобов`язання фактично позбавило орендодавця за спірним договором того, на що останній розраховував при його укладенні, таке порушення відповідача свідчить про наявність обставини істотного порушення відповідачем умов договору та, як наслідок, завдання майнової шкоди державі, а отже вимоги прокурора про розірвання договору є обґрунтованими та підлягають задоволенню. При цьому суд враховує, що відповідач цілком мав усвідомлювати наслідки порушення ним зобов`язань зі сплати орендної оплати.

Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що таке істотне порушення орендарем (наймачем) умови договору оренди державного нерухомого майна як систематичне (два і більше разів) несвоєчасне (у строк встановлений договором) невнесення орендної плати або сплата не в повному обсязі, а також невиконання сторонами інших своїх зобов`язань, в тому числі несплата інших обов`язкових платежів, є достатньою правовою підставою для дострокового розірвання вказаного договору оренди в судовому порядку та повернення орендованого майна орендодавцю (наймодавцю) згідно з ч. 3 ст. 26 Закону України «Про оренду державного та комунального майна».

Проаналізувавши наявні в матеріалах справи докази, встановивши неналежне виконання відповідачем умов договору оренди зі сплати орендної плати, внаслідок чого утворилась заборгованість перед державним бюджетом у розмірі в сумі 50 071,06 грн. з яких: 49 618,03 грн. боргу та 453,03 грн. пені. станом на момент звернення до суду з цим, господарський суд дійшов висновку про підставність та необхідність задоволення позовних вимоги прокурора про дострокове розірвання договору оренди державного майна.

В обгрунтування необхідності подання позову в порядку прокурорсьвого реагування, прокуратура зазначила, що ч. 3 ст. 23 Закону України Про прокуратуру передбачено, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Відповідно до ч. 3, 4 та 5 ст. 53 Господарського процесуального кодексу України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Згідно позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної в постанові від 15.10.2019 року у справі № 903/129/18, незалежно від того, чи відповідають дійсності доводи позивача про неможливість самостійно звернутись до суду з позовом про повернення земельної ділянки через відсутність коштів для сплати судового збору, сам факт не звернення до суду суб`єкта владних повноважень з позовом, який би відповідав вимогам процесуального законодавства та відповідно мав змогу захистити інтереси держави, свідчить про те, що указаний суб`єкт владних повноважень неналежно виконує свої повноваження щодо повернення земельної ділянки, у зв`язку із чим у прокурора виникають обґрунтовані підстави для захисту інтересів держави та звернення до суду з таким позовом, що відповідає нормам національного законодавства та практиці Європейського суду з прав людини.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

За змістом ч. 1 статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Приписами ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України визначено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Частиною 6 ст. 283 Господарського кодексу України передбачено, що до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

За користування майном, відповідно до ст. 762 Цивільного кодексу України з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

У ч.ч. 1, 4 ст. 286 Господарського кодексу України визначено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

За змістом ст. 291 Господарського кодексу України договір оренди припиняється у разі, зокрема, закінчення строку, на який його було укладено. Правові наслідки припинення договору оренди визначаються відповідно до умов регулювання договору найму Цивільним кодексом України.

Відповідно до ч.1 ст. 785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

За змістом ч. 2 ст. 785 Цивільного кодексу України унормовано, якщо наймач не виконує обов`язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Таким чином, позовні вимоги про стягнення заборгованості зі сплати орендних платежів до державного бюджету в сумі 49 618,03 грн. боргу та пені у розмірі в 453,03 грн. за період з 15.01.2020 року по 15.02.2023 року доведені, обґрунтовані, відповідачем не заперечені та не спростовані, тому підлягають задоволенню.

Приймаючи до уваги вищевикладене, враховуючи розірвання судом договору оренди № 2313 індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що належить до державної власності від 29.11.2019 року, укладеного між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Київській області та Громадською організацією «У сфері культури і мистецтв «Краєвид», з урахуванням положень ст. 27 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» та положень договору оренди, господарський суд дійшов висновку про підставність, доведеність, обґрунтованість та необхідність задоволення позовної вимоги прокурора про зобов`язання Громадської організації «У сфері культури і мистецтв «Краєвид» повернути державі в особі Регіонального відділенню Фонду державного майна України по Київській, Черкаській, та Чернігівських областях орендоване за договором оренди індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна від 29.11.2019 року державне нерухоме майно.

Враховуючи вищевикладене, господарський суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог Вишгородської окружної прокуратури Київської області в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівських областях.

Іншого відповідачем не доведено.

Згідно зі ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Належними у розумінні ч. 1 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Згідно з ч. 2 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Як визначено ст. 79 Господарського процесуального кодексу України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За наслідками розгляду спору суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані та доведені, відповідачем не заперечені та не спростовані, тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України понесені позивачем (прокуратурою) витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача в повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 73,74, 79, 129, 233, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд Київської області

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

2. Стягнути з Громадської організації У сфері культури і мистецтв Краєвид (61145, м. Харків, вул. Космічна, 21-А, оф. 905, код ЄДРПОУ 43119823) на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській, та Чернігівських областях (03039, м. Київ, пр.-т., Голосіївський, 50, код ЄДРПОУ 43173325) 49 618 (сорок дев`ять тисяч шістсот вісімнадцять) грн. 03 коп. основного боргу та 453 (чотириста п`ятдесят три) грн. 03 коп. пені.

3. Розірвати Договір оренди № 2313 індивідуально-визначеного (нерухомого або іншого) майна, що належить до державної власності від 29.11.2019 року, укладений між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях та Громадською організацією У сфері культури і мистецтв Краєвид.

4. Зобов?язати Громадську організацію У сфері культури і мистецтв Краєвид (61145, м. Харків, вул. Космічна, 21-А, оф. 905, код ЄДРПОУ 43119823) повернути Регіональному відділенню Фонду державного майна України по Київській, Черкаській, та Чернігівських областях (03039, м. Київ, пр.-т., Голосіївський, 50, код ЄДРПОУ 43173325) державне нерухоме майно загальною площею 204,3 кв. м, а саме: літній будинок № 182, площею 25,6 кв.м, літній будинок № 185, площею 20,1 кв.м, літній будинок № 186, площею 25,1 кв.м, літній будинок № 188, площею 25,6 кв.м, літній будинок № 189, площею 19,1 кв.м, літній будинок № 190, площею 25,5 кв.м, літній будинок № 191, площею 19,1 кв.м, літній будинок № 192, площею 25,1 кв.м, літній будинок № 167, площею 19,1 кв.м, (далі - майно), розташовані за адресою: Київська обл., Вишгородський р-н, с. Новосілки, урочище Плитила 2 та які перебувають на балансі Оздоровчо-профілактично-реабілітаційного центру Мрія.

5. Стягнути з Громадської організації У сфері культури і мистецтв Краєвид (61145, м. Харків, вул. Космічна, 21-А, оф. 905, код ЄДРПОУ 43119823) на користь Київської обласної прокуратури (м. Київ, бул. Лесі Українки, 27/2, отримувач - Київська обласна прокуратура; код ЄДРПОУ - 02909996; банк отримувача - ДКСУ м. Київ; МФО банку: 820172; рахунок отримувача - UA028201720343190001000015641) 8 052 (вісім тисяч п`ятдесят дві) грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору.

6. Накази видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено у порядку і строк, встановлені ст. ст. 254, 256 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 13.09.2023 р.

Суддя Т.П. Карпечкін