Рішення

від 24.01.2024 по справі 912/832/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. В`ячеслава Чорновола, 29/32, м. Кропивницький, 25022,

тел. (0522) 32 05 11, код ЄДРПОУ 03499951,

e-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua, web: http://kr.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 січня 2024 рокуСправа № 912/832/23

Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Бестаченко О.Л., за участю секретаря судового засідання Колісник Т.В. розглянув у відкритому судовому засіданні справу № 912/832/23

за позовом ОСОБА_1

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Чапаєва"

про стягнення 5 345 706,30 грн,

представники:

від позивача - Шаповалов Д.В., ордер від 12.05.2023 серія ВА № 1033856;

від відповідача - Дев`ятка О.Г., ордер від 12.06.2023 серія АН № 1183361.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

До Господарського суду Кіровоградської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Чапаєва" про стягнення 5 345 706,30 грн (вартість частки в статутному капіталі), з покладенням на відповідача судових витрат.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що після виходу ОСОБА_1 зі складу учасників (засновників) Товариства з обмеженою відповідальністю "Чапаєва" вартість частки в статутному капіталі товариства в розмірі 5 345 706,30 грн не сплачена, що стало підставою для звернення до суду.

Ухвалою від 17.05.2023 господарський суд позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Чапаєва" про стягнення 5 345 706,30 грн залишив без руху.

25.05.2023 до господарського суду від ОСОБА_1 надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою від 29.05.2023 господарський суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі № 912/832/23; постановив справу № 912/832/23 розглядати за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначив на 21.06.2023 на 11:00.

19.06.2023 до господарського суду від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Чапаєва" надійшло клопотання від 12.06.2023 № б/н про зупинення провадження у справі № 912/832/22 до закінчення розгляду та набрання законної сили судовим рішенням у справі № 912/781/22.

20.06.2023 до господарського суду від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Чапаєва" надійшло клопотання від 20.06.2023 № б/н.

20.06.2023 до господарського суду від представника ОСОБА_1 надійшли заперечення від 20.06.2023 № б/н.

21.06.2023 до господарського суду від представника ОСОБА_1 надійшло клопотання від 21.06.2023 № б/н про закриття підготовчого провадження у справі та призначення її до судового розгляду.

21.06.2023 суд відкрив підготовче засідання.

Ухвалою від 21.06.2023 господарський суд у задоволенні клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Чапаєва" від 20.06.2023 № б/н щодо усунення недоліків позовної заяви відмовив; у задоволенні клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Чапаєва" від 12.06.2023 № б/н про зупинення провадження у справі відмовив; зупинив провадження у справі № 912/832/23 до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 912/363/22.

23.06.2023 до суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Чапаєва" надійшов відзив від 19.06.2023, в якому відповідач вважає позовні вимоги частково обґрунтованими, зазначені позивачем фактичні та правові підстави позову заперечуються.

В обґрунтування своїх заперечень відповідач, зокрема, зазначив про те, що: позовна вимога заявлена без врахування приписів ч. 10 ст. 24 Закону України "Про товариства з обмеженою відповідальністю та додатковою відповідальністю"; позивач не надав до суду докази внесення своєї частки грошовими коштами і тому не має права на отримання такої частки при виході з товариства; посилаючись на службову записку головного бухгалтера, вказує на те, що позивач внесла до статутного капіталу лише 756,00 грн з 17 133,60 грн і тому вона не може сподіватись на стягнення з відповідача суми, вказаної у позові.

30.06.2023 до суду від представника позивача надійшла відповідь на відзив від 27.06.2023, в якій позивач вважає позицію відповідача, викладену у відзиві на позовну заяву, хибною.

В обґрунтування своєї позиції позивач зазначає, що у Товариства з обмеженою відповідальністю "Чапаєва" наявний офіційний сайт - http://chapaeva.uafin.net/, на якому міститься інформація про його фінансовий стан, а саме незалежні аудиторські висновки (звіти) за 2019-2021 року. Згідно з інформацією, яка міститься в аудиторських висновках - статутний капітал підприємства сформований та повністю сплачений. В наявних аудиторських звітах, зазначені суми активів товариства, які доводять правильність розрахунків ціни позову.

Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 04.10.2023 у справі № 912/832/23 апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Кіровоградської області від 21.06.2023 у справі № 912/832/23 задоволено. Ухвалу Господарського суду Кіровоградської області від 21.06.2023 у справі № 912/832/23 скасовано. Справу № 912/832/23 направлено до Господарського суду Кіровоградської області для продовження розгляду.

14.11.2023 матеріали справи № 912/832/23 надійшли до Господарського суду Кіровоградської області.

Ухвалою від 15.11.2023 господарський суд продовжив розгляд справи № 912/832/23; підготовче засідання призначив на 27.11.2023 на 11:00 год.

27.11.2023 до господарського суду від представника ОСОБА_1 надійшли пояснення від 27.11.2023 № б/н, в яких представник позивача просить закрити підготовче провадження у справі та призначити її до судового розгляду. Також повідомлено суд про те, що у позивача наразі відсутній спір з приводу чистих активів товариства, зазначених у звітах аудитора, які складають 55 859 тис. грн.

27.11.2023 суд продовжив підготовче засідання.

Протокольною ухвалою від 27.11.2023 господарський суд оголосив перерву в підготовчому засіданні до 08.12.2023 на 11:00 год.

08.12.2023 до господарського суду від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Чапаєва" надійшли заперечення на відповідь на відзив від 07.12.2023 № б/н, в яких відповідач, зокрема, зазначає про таке.

Як вбачається з аудиторських звітів, висновок аудитора щодо повної сплати статутного капіталу зроблений на підставі фінансової звітності, наданої Товариством. В розділі звітів "Основа для думки" аудитором зазначено, що "вважаємо, що отримані нами аудиторські докази є достатніми і прийнятними для використання їх як основи для нашої думки". За такими обставинами показники статутного капіталу, розкриті аудитором в "Звіті про власний капітал" для даного спору не мають самостійного значення, оскільки повністю відтворюють показники фінансової звітності, наданої самим Товариством.

Отже, належним доказом щодо формування статутного капіталу може вважатися фінансова звітність Товариства за умови її підтвердження первинними документами.

Як вбачається із змісту службової записки в.о. головного бухгалтера Товариства, первісно факт неповного внесення ОСОБА_1 свого вкладу було виявлено Товариством в червні 2023 року, тобто після подання фінансової звітності за 2019-2021 роки.

15.11.2023 наказом директора Товариства створено комісію щодо проведення перевірки інформації, наведеної в службовій записці в.о. гл. бухгалтера від 19.06.2023, щодо внесення ОСОБА_1 вкладу до статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю "Чапаєва".

За результатами проведеної перевірки 05.12.2023 комісією був складений протокол № 1, згідно якого комісія підтвердила внесення вкладу ОСОБА_1 тільки у сумі 756,00 грн.

Також листом від 07.12.2023 Товариство звернулося до ОСОБА_1 , в якому зазначило, що згідно документів бухгалтерського обліку, а саме оригіналу прибуткового касового ордеру від 27.12.2012 № 755, підтверджено внесення нею до статутного фонду Товариства 756,00 грн, тому з метою належної виплати вартості її частки, Товариство просить надати до 31.12.2023 підтверджуючі документи щодо внесення нею вкладу в статутний капітал Товариства з обмеженою відповідальністю "Чапаєва" в повному обсязі.

Відповідач зазначає, що затримка у вирішенні питання щодо можливого внесення ОСОБА_1 додаткових грошових сум в рахунок внесення вкладу була викликана тим, що головний бухгалтер Товариства Вежичаніна Ю.О. з 09.05.2023 по 11.09.2023 знаходилися на лікарняному у зв`язку з вагітністю та пологами, а з 12.09.2023 по 13.12.2023 перебуває у відпустці.

За твердженням відповідача, у разі не підтвердження ОСОБА_1 до 31.12.2023 внесення нею вкладу в статутний капітал Товариства з обмеженою відповідальністю "Чапаєва" в повному обсязі, Товариство буде мати право подати уточнену фінансову звітність в частині розміру свого статутного капіталу.

Відповідно до чинного порядку подання фінансової звітності, така звітність може бути подана не раніше подання Товариством річної фінансової звітності за 2023 рік, що має бути подана у 2024 році не пізніше 28 лютого.

В такому випадку, в звітності за 2023 році необхідно виправити показники на 01.01.2022, на 01.01.2023 та на 31.12.2023, це означає, що виправляються показники на найранішу дату (п.42 б)МСБО 8).

Як зазначено у відзиві, у позові не наведені обставини щодо розміру оплаченої частини частки ОСОБА_1 , тому відзив, хоча і містив посилання на часткову сплату позивачем свого вкладу, проте відповідач був позбавлений можливості в повній мірі заперечувати те, на що позивач взагалі не посилався і відсутність вказаних обставин у позові не могло не вплинути на об`єм доказів, наданих відповідачем.

Вперше позивач заявив про те, що статутний капітал підприємства сформований та повністю сплачений тільки у відповіді на відзив, що надає відповідачу право надати свої міркування, аргументи та відповідні докази, що не були додані до відзиву, у даному запереченні.

08.12.2023 суд продовжив підготовче засідання. У підготовчому засіданні брали участь уповноважені представники сторін.

Протокольною ухвалою від 08.12.2023 господарський суд задовольнив клопотання представника відповідача про продовження строку на подання заперечень на відповідь на відзив по справі № 912/832/23, продовжив строк на подання заперечень та долучив їх до матеріалів справи № 912/832/23; продовжив строк підготовчого провадження у справі № 912/832/23 на 30 днів; оголосив перерву в підготовчому засіданні до 18.12.2023 на 12:00 год.

18.12.2023 суд продовжив підготовче засідання.

Ухвалою господарського суду від 18.12.2023 суд закрив підготовче провадження у справі № 912/832/23 та призначив справу № 912/832/23 до судового розгляду по суті на 15.01.2024 на 11:00 год.

11.01.2024 до господарського суду від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Чапаєва" надійшла заява з процесуальних питань щодо встановлення меж розгляду справи та доповнення позовних вимог.

В зазначеній заяві представник відповідача, зокрема, зазначає про правові підстави та предмет позову, а саме про те, що фактичною підставою позову ОСОБА_1 зазначено загальний розмір її частки, встановлений рішенням господарського суду Кіровоградської області від 14.09.2022 у справі № 912/363/22, залишеним без змін в частині визначення розміру статутного капіталу постановою Центрального апеляційного господарського суду від 02.02.2023, яким було визначено статутний капітал Товариства у розмірі 38 442,00 грн, в якому частка позивача дорівнює 3 678,90 грн, що становить 9,57% статутного капіталу.

Окрім цього, представник відповідача посилається на норми Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", відповідно до яких, розмір статутного капіталу товариства складається з номінальної вартості часток його учасників, виражених у національній валюті України. Розмір частки учасника товариства у статутному капіталі товариства може додатково визначатися у відсотках. Розмір частки учасника товариства у відсотках повинен відповідати співвідношенню номінальної вартості його частки та статутного капіталу товариства.

Отже, з аналізу зазначеної ч. 10 ст. 24 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" та п. 8.14 Статуту товариства вбачається, що законодавець, застосувавши конструкцію "лише пропорційно до розміру оплаченої частини частки такого учасника", тим самим визначив, що обов`язок товариства виплатити учаснику вартість його частки обмежується розміром оплаченої частини частки. Тобто для вирішення спору про стягнення з товариства на користь учасника, який вийшов з товариства, вартості частки учасника вирішальним є встановлення розміру оплаченої частини частки учасника. Вказана норма закону є імперативною, якою встановлено тільки єдиний можливий порядок розрахунку вартості частки, що підлягає виплаті учаснику, який вийшов з товариства, - пропорційно до розміру оплаченої частини частки такого учасника.

Також в своїй заяві представник відповідача посилається на обставини, викладені ним у відзиві, та вказує, що той факт, що в результаті внесення змін до статуту Товариства щодо кількості учасників, формування статутного капіталу, поділу його на частки та встановлення розміру часток учасників частка ОСОБА_1 стала 3 678,90 грн, не змінює розмір її боргу (капітал залишається не сплаченим) в сумі 12 698,10 грн, він як був так і залишився, оскільки по внескам до статутного капіталу залік між засновниками не дозволяється, внески засновники самі повинні робити від себе.

Крім того станом на 24.01.2022 оплачена частина частки позивача у процентному відношенню до її загального розміру склала: 4,61% (756,00 грн : 16 377,00 грн х 100%), що по відношенню до загального розміру статутного капіталу Товариства (до моменту його збільшення згідно рішення загальних зборів від 22.12.2021) становить 1,96% (756,00 : 38 442,00 х 100%).

Стосовно доводів позивача (викладених у відповіді на відзив) з приводу того, що статутний капітал підприємства сформований та повністю сплачений, відповідач вважає, що позивач не скористався своїм правом доповнити позов новими обставинами, на які він послався у відповіді на відзив, а отже, вищевказані посилання позивача не призвели до доповнення зазначених ним підстав позову новою обставиною стосовно розміру оплаченої позивачем частини частки.

На переконання відповідача, з огляду на відсутність такої фактичної підстави позову як розмір оплаченої позивачем частини його частки та визнання відповідачем такого юридичного факту, як сплата позивачем частини його частки в сумі 756,00 грн, слід дійти до висновку про відсутність спору між сторонами в цій частині, що має наслідком відсутність необхідності встановлення судом у мотивувальній частині рішення цієї обставини з посиланням на докази, що її підтверджують, і така позиція відповідатиме загальному принципу диспозитовності господарського судочинства.

Відповідач вважає, що звертаючись з даним позовом, позивач повинен довести факт внесення ним частки або прибутковим касовим ордером, або актом приймання - передачі майна, якщо вклад внесений неповністю, або свідоцтвом, виданим Товариством, якщо вклад внесений повністю, при цьому, обставини щодо внесення позивачем своєї частки до статутного капіталу Товариства та, відповідно, вартості частини майна, що підлягає виплаті учаснику внаслідок його виходу зі складу учасників, мають бути встановлені на підставі дослідження наданих учасниками доказів як кожного окремо, так і в сукупності, з дотриманням вимог господарського процесуального законодавства.

Враховуючи вищенаведені норми процесуального закону щодо стандарту доказування, обґрунтованим вбачається висновок про те, що подані сторонами докази з огляду на їх належність та допустимість свідчать про більшу вірогідність існування обставин, на які посилається відповідач щодо оплати позивачем тільки частини свого вкладу до статутного капіталу Товариства в сумі 756,00 грн, що по відношенню до загального розміру статутного капіталу Товариства (до моменту його збільшення згідно рішення загальних зборів від 22.12.2021) становить 1,96% (756,00 : 38 442,00 х 100%). З огляду на вищезазначене, при здійснені розрахунку суми, що підлягає виплаті позивачу, Товариством враховано, що позивач оплатив/вніс свій вклад до статутного капіталу не в повному розмірі - 756,00 грн, що становить 0,013% статутного капіталу, тому йому має бути виплачена вартість частки пропорційно внесеній частині вкладу, що складає 7 261,67 грн (0,013% від вартості чистих активів в сумі 55 859 000 грн).

11.01.2024 до господарського суду від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Чапаєва" надійшли доповнення до заяви з процесуальних питань, в яких відповідач роз`яснює поняття принципу диспозитивності у господарському процесі та вважає, що попри обов`язок суду вирішити наявний між сторонами спір з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів відповідних осіб, предмет та підстави позову визначаються та можуть в установленому порядку змінюватися тільки позивачем, тоді як суд позбавлений права на відповідну процесуальну ініціативу.

12.01.2024 до господарського суду від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "РІВНЕ АГРО-ПЛЮС" надійшла заява про зміну місцезнаходження та найменування Товариства з обмеженою відповідальністю "Чапаєва". В поданій заяві повідомлено суд, що змінено назву місцезнаходження (вулиці) відповідача з вулиці "Кірова" на вулицю "Центральна", а також найменування Товариства з обмеженою відповідальністю "Чапаєва" на Товариство з обмеженою відповідальністю "РІВНЕ АГРО-ПЛЮС".

15.01.2024 суд відкрив судове засідання.

15.01.2024 суд в судовому засіданні долучив до матеріалів справи № 912/832/236 заяви представника відповідача від 11.01.2024 та від 12.01.2024.

Протокольною ухвалою оголошено перерву в судовому засіданні до 24.01.24 на 15:00 год.

19.01.2024 до господарського суду від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "РІВНЕ АГРО-ПЛЮС" надійшла заява з процесуальних питань щодо встановлення меж розгляду справи та доповнення позовних вимог, в якій представник відповідача звертає увагу суду, що будь-яке посилання на розмір оплаченої ОСОБА_1 частини частки у позові відсутнє, а для вирішення спору про стягнення з товариства на користь учасника, який вийшов з товариства, вартості частки учасника вирішальним є встановлення розміру оплаченої частини частки учасника.

Відповідач зазначає, що з моменту державної реєстрації виходу ОСОБА_1 з Товариства (24.01.2022) її корпоративні права трансформувалися в право вимоги (зобов`язальне право), сутність якого полягає у праві вимоги виплати вартості її частки пропорційно до розміру її оплаченої частини. На момент виходу позивача з товариства розмір статутного капіталу складав 5 850 938,71 грн, отже у відповідача виникло зобов`язання щодо виплати позивачу вартості його частки пропорційно до розміру оплаченої ним частини частки, виходячи із статутного капіталу у розмірі 5 850 938,71 грн.

За твердженням відповідача у позові відсутнє посилання на те, як сам факт внесення вкладу (оплаченої частини частки) до статутного капіталу Товариства, так і докази, що підтверджують ці обставини. На думку відповідача, зайнята позивачем позиція, яка полягає в негативному доказуванні оплати ним своєї частки, суперечить принципу змагальності, тому, з урахуванням наданих відповідачем доказів щодо оплати частки в сумі 756,00 грн, слід дійти висновку про доведеність відповідачем тези щодо часткової оплати позивачем своєї частки.

23.01.2024 до господарського суду від представника ОСОБА_1 надійшло клопотання/заява від 23.01.2024, в якій останній зазначає, що представник відповідача декілька разів звертає увагу суду, подаючи не передбачені Господарським процесуальним кодексом України заяви з процесуальних питань, які такими не є, з приводу нібито внесення ОСОБА_1 свого вкладу до статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "Чапаєва" не в повному обсязі.

В той час, представник відповідача зловживаючи процесуальними правами свідомо намагається нав`язати суду з`ясування обставин справи, що не стосуються предмету спору та предмету доказування, оскільки спір не стосується сплати чи не оплати учасниками ТОВ "РІВНЕ АГРО-ПЛЮС" своїх часток в статутному капіталі, а стосується виплати ОСОБА_1 9,57 % вартості її частки в статутному капіталі відповідача, що складає 5 345 706,30 грн у зв`язку із виходом зі складу учасників (засновників) Товариства.

24.01.2024 до господарського суду від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "РІВНЕ АГРО-ПЛЮС" надійшли заперечення щодо доводів пояснень позивача від 23.01.2024. У запереченнях представник відповідача зазначає, що Закон імперативно врегулював питання щодо дій Товариства у разі невнесення (неповного внесення) учасниками своїх вкладів до закінчення встановленого річного строку. Проте, ні ст. 144 Цивільного кодексу України, ні ст. 52 Закону України "Про господарські товариства" не встановлені строки прийняття зборами учасників одного із вказаних рішень, а також наслідки, якщо таке рішення не буде прийнято, тобто ці питання не були законодавчо врегульовані. Отже, не прийняття загальними зборами одного із вказаних рішень, не може свідчити про сплату позивачем своєї частки в повному обсязі. Щодо посилання представника позивача на обставини відчуження ОСОБА_1 частини своєї частки, відповідач вважає, що за відсутності такого посилання у позові, як і у відзиві, ці обставини виходять за межі розгляду даної справи, тому підлягають відхиленню.

24.01.2024 господарський суд продовжив розгляд справи. У судовому засіданні брали участь представники сторін.

У судовому засіданні представник позивача просив суд застосувати принцип «jura novit curia».

Представник відповідача у судових дебатах не заперечив проти задоволення позовних вимог частково, з розрахунку 0,06 % частки ОСОБА_1 у статутному капіталі відповідача та різниці між Активами та зобов`язаннями відповідача у розмірі 55 859 тис. грн.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення уповноважених представників сторін, дослідивши в судовому засіданні докази, господарський суд встановив наступні обставини, які є предметом доказування у справі.

16.01.2004 року на загальних зборах учасників (засновників) було прийняте рішення, оформлене протоколом № 1 від 16.01.2004 року, про створення Товариства з обмеженою відповідальністю "Чапаєва" зі статутним капіталом у розмірі 38 442,00 грн, також було укладено установчий договір про створення Товариства (а.с. 136-140, т. 1).

Засновником Товариства була, в тому числі, ОСОБА_1 .

Товариство з обмеженою відповідальністю "Чапаєва" зареєстровано 29.01.2004 на підставі Розпорядження Голови Новоукраїнської районної державної адміністрації Кіровоградської області № 102-р від 29.01.2004.

27.01.2022 ОСОБА_1 листом повідомила Товариство з обмеженою відповідальністю "Чапаєва" про те, що згідно заяви від 19.01.2022, посвідченої приватним нотаріусом Кропивницького міського нотаріального округу Новицькою І.О. та зареєстрованої в реєстрі за № 34, вийшла зі складу учасників (засновників) Товариства з обмеженою відповідальністю "Чапаєва", про що 24.01.2022 здійснено відповідну державну реєстрацію (а.с. 50-52, т. 1).

В зв`язку з цим, просила повідомити їй про вартість її частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Чапаєва", надати обґрунтований розрахунок такої частки та копії документів, необхідних для такого розрахунку і виплатити частку протягом строку, визначеного статутом Товариства.

У відповідь на лист ОСОБА_1 Товариство з обмеженою відповідальністю "Чапаєва" 14.02.2022 за вих. № 14-02-01 надало розрахунок вартості частки Учасника при виході з Товариства з обмеженою відповідальністю "Чапаєва" (а.с. 53-54, т. 1).

Відповідно до наданого розрахунку частку ОСОБА_1 , при виході з Товариства, було визначено виходячи з її частки в Товаристві на рівні 0,06%.

Рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 14.09.2022 у справі № 912/363/22:

- визнано недійсним рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Чапаєва" (код 32610639) від 22.12.2021 року, оформлене протоколом загальних зборів учасників № 37 від 22.12.2021 року;

- визнано розмір статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю "Чапаєва" (код 32610639) та розміри часток учасників товариства в розмірі, встановленому в редакції Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "Чапаєва" (код 32610639), станом на 2018 рік, з урахуванням виправленої рішенням загальних зборів учасників №35 від 15.11.2021 року помилки щодо грошового виразу частки учасника Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро Кепітал Менеджмент", а саме:

Статутний капітал Товариства дорівнює 38 442,00 грн. (тридцять вісім тисяч чотириста сорок дві) гривні.

Статутний капітал між Учасниками розподіляється наступним чином:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Агро Кепітал Менеджмент" (код 35079116) 29 792,55 грн та становить 77,5% статутного капіталу;

ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1 ) 4 197,87 грн та становить 10,92% статутного капіталу;

ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) 3 678,90 та становить 9,57% статутного капіталу;

ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_3 ) 772,68 та становить 2,01% статутного капіталу.

Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 02.02.2023 рішення Господарського суду Кіровоградської області від 14.09.2023 у справі № 912/363/22 в частині визначення розміру капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю "Чапаєва" та часток учасників залишено без змін.

Таким чином, рішення Господарського суду Кіровоградської області від 14.09.2022 № 912/363/22 набрало законної сили 02.02.2023, що встановлено у постанові Центрального апеляційного господарського суду від 04.10.2023 у справі № 912/832/23.

За твердженням позивача, частка ОСОБА_1 у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Чапаєва" становила і на теперішній час становить 9,57 %, а не 0,06 %.

Отже, розрахунок вартості частки, як Учасника Товариства при виході з Товариства з обмеженою відповідальністю "Чапаєва" ОСОБА_1 необхідно проводити не з її частки в Товаристві на рівні 0,06 %, а на рівні 9,57 %.

Відповідно до листа від 14.02.2022 за вих. № 14-02-01 частка ОСОБА_1 Товариства з обмеженою відповідальністю "Чапаєва" розрахована з того, що вартість чистих активів Товариства становить 189 409 тис. грн, а зобов`язання становлять 133 550 тис. грн. Тому вартість частки вирахувано виходячи із вартості власного капіталу товариства, що становить 189 409 тис. грн - 133 550 тис. грн. = 55 859 тис. грн.

Таким чином, Товариство з обмеженою відповідальністю "Чапаєва" зобов`язано було виплатити ОСОБА_1 не пізніше 24.01.2023: 55 859 тис. грн (вартість власного капіталу Товариства) х 9,57 % (вартість частки ОСОБА_1 в статутному капіталі) = 5 345 706,30 грн.

З урахуванням того, що вихід ОСОБА_1 зі складу учасників (засновників) Товариства з обмеженою відповідальністю "Чапаєва" зареєстровано 24.01.2022, Товариством з обмеженою відповідальністю "Чапаєва" надано розрахунок суми її частки відповідно до балансу станом на 23.01.2022.

Протягом року від дати отримання від ОСОБА_1 інформації про вихід зі складу учасників (засновників) Товариства з обмеженою відповідальністю "Чапаєва", а саме 27.01.2022 року, що випливає з листа Товариства з обмеженою відповідальністю "Чапаєва" № 14-02-2 від 14.02.2022, Товариство не виплатило ОСОБА_1 вартість її частки.

Тому 03.02.2023 ОСОБА_1 звернулось до Товариства з обмеженою відповідальністю "Чапаєва" з вимогою невідкладно здійснити перерахунок її частики при виході її з Товариства з обмеженою відповідальністю "Чапаєва" виходячи з її частки, як Учасника Товариства на рівні 9,57 % та виплатити суму частки при виході Учасника відповідно до ч. 7, 8 ст. 24 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю".

До теперішнього часу Товариство з обмеженою відповідальністю "Чапаєва" не виплатило ОСОБА_1 її частку при виході, як учасника (засновника) Товариства з обмеженою відповідальністю "Чапаєва", що стало підставою звернення позивача до суду з даним позовом.

Предметом спору у цій справі є вимога позивача про стягнення з відповідача вартості її частки в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "РІВНЕ АГРО-ПЛЮС" (з врахуванням зміни найменування Товариства з обмеженою відповідальністю "Чапаєва").

Згідно ч. 1 ст. 88 Господарського кодексу України учасники господарського товариства мають право, зокрема, вийти в передбаченому установчими документами порядку зі складу товариства.

Пунктом 3 ч. 1 ст. 116 Цивільного кодексу України також передбачено, що учасники господарського товариства мають право у порядку, встановленому установчим документом товариства та законом вийти у встановленому порядку з товариства.

Частиною п. 1 ст. 167 Господарського кодексу України визначено, що корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному фонді (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Діяльність товариства з обмеженою відповідальністю урегульовано Законом України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю".

Вихід учасника з товариства урегульований у ст. 24 Закону "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю". Так, учасник товариства, частка якого у статутному капіталі товариства становить менше 50 відсотків, може вийти з товариства у будь-який час без згоди інших учасників.

Учасник вважається таким, що вийшов з товариства, з дня державної реєстрації його виходу. Не пізніше 30 днів з дня, коли товариство дізналося чи мало дізнатися про вихід учасника, воно зобов`язане повідомити такому колишньому учаснику вартість його частки, надати обґрунтований розрахунок та копії документів, необхідних для розрахунку. Вартість частки учасника визначається станом на день, що передував дню подання учасником відповідної заяви у порядку, передбаченому Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань".

Товариство зобов`язане протягом одного року з дня, коли воно дізналося чи мало дізнатися про вихід учасника, виплатити такому колишньому учаснику вартість його частки. Статутом товариства, що діє на момент виходу учасника, може встановлюватися інший строк для здійснення такої виплати.

Вартість частки учасника визначається виходячи з ринкової вартості сукупності всіх часток учасників товариства пропорційно до розміру частки такого учасника. За погодженням учасника товариства, який вийшов, та товариства зобов`язання зі сплати грошових коштів може бути замінено зобов`язанням із передачі іншого майна. Товариство виплачує учаснику, який вийшов з товариства, вартість його частки або передає майно лише пропорційно до розміру оплаченої частини частки такого учасника.

Статутом товариства можуть бути передбачені інші строк, порядок, розмір та спосіб проведення розрахунків з учасником, що виходить з товариства, а також порядок вибору суб`єкта оціночної діяльності. Відповідні положення можуть бути внесені до статуту, змінені або виключені з нього одностайним рішенням загальних зборів учасників, у яких взяли участь всі учасники товариства.

Згідно з ч. 3, 4 ст. 25 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" (у редакції на момент виникнення спірних правовідносин) у разі проведення державної реєстрації змін до відомостей Єдиного державного реєстру щодо виключення або виходу учасника (спадкоємця або правонаступника) товариства з обмеженою або додатковою відповідальністю, а також пов`язаних з переданням (набуттям) частки (частини частки) у статутному капіталі самому товариству з обмеженою або додатковою відповідальністю, державний реєстратор одночасно вносить запис про зменшення розміру статутного капіталу на розмір відповідної частки (частини частки) у статутному капіталі.

У день проведення державної реєстрації змін до відомостей Єдиного державного реєстру, пов`язаних із зміною складу учасників товариства з обмеженою чи додатковою відповідальністю або зміною розмірів їхніх часток, суб`єкт державної реєстрації повинен видати (надіслати поштовим відправленням з описом вкладення) виписку з Єдиного державного реєстру заявнику, товариству, особам, які були зазначені у цьому реєстрі як учасники товариства до проведення реєстраційної дії, та особам, які зазначені у цьому реєстрі як учасники товариства після проведення реєстраційної дії. Якщо суб`єкту державної реєстрації відома електронна пошта осіб, яким надсилається ця виписка, він у той самий день додатково надсилає копію виписки зазначеним особам електронною поштою.

За нормами ч. 1 - 3 ст. 10 "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

Якщо відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними.

Якщо відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не внесені до нього, вони не можуть бути використані у спорі з третьою особою, крім випадків, коли третя особа знала або могла знати ці відомості.

Відповідно до ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Таким чином, обставини, встановлені у рішенні Господарського суду Кіровоградської області від 14.09.2022 № 912/363/22 (яке набрало законної сили 02.02.2023, що встановлено у постанові Центрального апеляційного господарського суду від 04.10.2023 у справі № 912/832/23), зокрема, щодо визначення частки ОСОБА_1 в статутному капіталі відповідача мають преюдиціальне значення та не доказуються при розгляді даної справи.

Отже, під час вирішення даного спору судом було враховано, що частка ОСОБА_1 в статутному капіталі відповідача становить 9,57 %.

За змістом ст. 139 Господарського кодексу України майном у сфері господарювання визнається сукупність речей та інших цінностей (включаючи нематеріальні активи), які мають вартісне визначення, виробляються чи використовуються у діяльності суб`єктів господарювання та відображаються в їх балансі або враховуються в інших передбачених законом формах обліку майна цих суб`єктів. Залежно від економічної форми, якої набуває майно у процесі здійснення господарської діяльності, майнові цінності належать до основних фондів, оборотних засобів, коштів, товарів.

Згідно із ч. 8 ст. 24 Закону України "Про товариства з обмеженою відповідальністю та додатковою відповідальністю" вартість частки учасника, визначається виходячи з ринкової вартості сукупності всіх часток учасників товариства пропорційно до розміру частки такого учасника.

Отже, вартість частини майна товариства, що підлягає виплаті, повинна відповідати вартості активів товариства за вирахуванням вартості його зобов`язань (тобто вартості чистих активів), пропорційній до частки учасника в статутному капіталі товариства.

За наявності спору між учасником товариства та самою юридичною особою щодо визначення вартості майна останньої, учасник товариства має право вимагати проведення з ним розрахунків на підставі дійсної (ринкової) вартості майна товариства, а не на підставі вартості, за якою майно обліковується у товаристві. Взяття майна на облік за певною вартістю є односторонньою вольовою дією товариства, яка не може бути беззаперечним доказом дійсної вартості майна. Сторони можуть доводити дійсну вартість майна будь-якими належними доказами (ст. 76 Господарського процесуального кодексу України). До таких доказів належать, у тому числі, висновки експертів.

Аналогічний висновок викладений в постанові Великої Палати Верховного Суду від 24.04.2018 y справі № 925/1165/14.

Відповідно до ч. 1 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованих підстав вважати їх недостовірними або визнаними у зв`язку з примусом. Обставини, які визнаються учасниками справи, можуть бути зазначені в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.

Суд зазначає, що обставини визначення вартості майна відповідача ((дійсної (ринкової) вартості оборотних і необоротних активів товариства та його зобов`язань)) не підлягають доказуванню, оскільки сторони не заперечили проти визначеного розміру (різниці між активами та зобов`язаннями) власного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю "Чапаєва", який зазначений відповідачем у листі від 14.02.2022 № 14-02-1, а також не заявляли клопотання про призначення у даній справі судової експертизи з метою визначення вартості майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Чапаєва".

Як вище було зазначено, Товариство з обмеженою відповідальністю "Чапаєва" листом від 14.02.2022 № 14-02-1 надало ОСОБА_1 розрахунок вартості частки при виході учасника з Товариства, з розрахунку: вартість активів - 189 409 тис. грн; зобов`язання - 133 550 тис. грн. Різниця між Активами і Зобов`язаннями = Власному капіталу Товариства = 189 409 - 133 550 = 55 859 тис.грн.

Враховуючи визначений рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 14.09.2022 № 912/363/22 розмір частки ОСОБА_1 у статутному капіталі відповідача на рівні 9,57 %, різницю між Активами та зобов`язаннями відповідача у розмірі 55 859 тис. грн, вартість частки у зв`язку з виходом ОСОБА_1 зі складу учасників відповідача становить 5 345 706,30 грн (55 859 тис. грн * 9,57 % = 5 345 706,30 грн).

Отже, відповідач не надав належних доказів на спростування викладених позивачем обставин, а його аргументи не знайшли свого підтвердження в матеріалах даної справи та положеннях законодавства, тому суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог.

З урахуванням встановлених обставин суд дійшов висновку, що з моменту звернення ОСОБА_1 із заявою до відповідача про її вихід зі складу учасників товариства, нею реалізовано гарантоване чинним законодавством право на вихід зі складу засновників відповідача, в зв`язку з чим вона має право на отримання вартості частини майна, пропорційної її частці (вкладу) у статутному капіталі.

Враховуючи вищезазначене, відповідач у відповідності до положень ст. 24 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" був зобов`язаний сплатити ОСОБА_1 вартість частини майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Чапаєва", пропорційну частці такого учасника у статутному капіталі товариства, а саме - 5 345 706,30 грн.

Щодо заперечень відповідача про розмір частки ОСОБА_1 у статутному капіталі відповідача на рівні 0,06 % у зв`язку з несплатою всього розміру внеску до статутного капіталу, господарський суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Стандарт доказування "вірогідності доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були.

Оцінюючи надані сторонами докази, суд вважає за необхідне застосовуючи стандарт "balance of probabilities" ("баланс ймовірностей"), за яким факт є доведеним, якщо після оцінки доказів внутрішнє переконання судді каже йому, що факт скоріше був, аніж не мав місця, та приходить до висновку, що дійсно, учасниками Товариства з обмеженою відповідальністю "Чапаєва", зокрема, ОСОБА_1 було внесено до статутного капіталу 100 % вартості внеску, що зафіксовано в Статуті Товариства з обмеженою відповідальністю "Чапаєва", а також у доданих до матеріалів справи Звітах незалежного аудитора щодо фінансової звітності Товариства з обмеженою відповідальністю "Чапаєва".

Такі докази є більш вірогідними ніж докази, на які посилається відповідач у вигляді службової записки від 19.06.2023 за підписом головного бухгалтера Товариства з обмеженою відповідальністю "Чапаєва", наказу Товариства з обмеженою відповідальністю "Чапаєва" від 15.11.2023 № 15/11 "Про створення комісії щодо проведення перевірки інформації наведеної у службовій записці в.о. головного бухгалтера від 19.06.2023 року щодо внесення ОСОБА_1 внеску до статутного капіталу ТОВ "Чапаєва"" та протоколу від 05.12.2023 № 1 засідання комісії щодо проведення перевірки інформації наведеної у службовій записці в.о. головного бухгалтера від 19.06.2023 року щодо внесення ОСОБА_1 внеску до статутного капіталу ТОВ "Чапаєва".

Щодо застосування принципу диспозитивності слід відзначити, що за вимогами ст. 14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У даній справі дослідження судом питання внесення ОСОБА_1 частки до статутного капіталу відповідача не порушує принцип диспозитивності господарського процесу, а також забезпечує дотримання принципу змагальності сторін, оскільки не виходить за межі позовних вимог, докази щодо вказаних обставин надані сторонами до суду самостійно.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 10.02.2010 року у справі "Серявін та інші проти України" суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 09.12.94 року серія A, № 303-A, п. 29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), №37801/97, п. 36, від 01.07.2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див.рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії" (Hirvisaari v. Finland), № 49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).

З огляду на встановлені обставини, всі інші доводи та міркування сторін не мають вирішального впливу на результат вирішення спору, тому з урахуванням принципу процесуальної економії не потребують детальної відповіді суду.

Згідно з ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України).

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч. 3 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України).

За приписами ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно з ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Доказів виконання відповідачем обов`язку зі сплати ОСОБА_1 вартості її частки в статутному капіталі в матеріалах справи не міститься, а тому вимоги ОСОБА_1 про стягнення вартості частки в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Чапаєва" (Товариства з обмеженою відповідальністю "РІВНЕ АГРО-ПЛЮС") у розмірі 5 345 706,30 грн є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір (з врахуванням перегляду в апеляційному порядку ухвали суду від 21.06.2023) покладається на відповідача.

Представником позивача 24.01.2024 в судовому засіданні заявлено про подачу доказів на підтвердження розміру судових витрат в порядку ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до попереднього (орієнтовного) розрахунку судових витрат, наведеного в позовній заяві, витрати на професійну правничу допомогу складають 60 000,00 грн (а.с. 2, т. 1).

Згідно ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Враховуючи викладене, господарський суд вважає за необхідне призначити судове засідання для вирішення питання про судові витрати та встановити позивачу строк для надання до суду доказів щодо розміру понесених ним судових витрат.

Керуючись ст. 74, 76, 77, 129, 233, 236-241, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "РІВНЕ АГРО-ПЛЮС" (27160, Кіровоградська область, Новоукраїнський р-н, с. Рівне, Рівнянська ТГ, вул. Центральна, 209/25, код ЄДРПОУ 32610639) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) 5 345 706,30 грн, а також судовий збір у розмірі 82 869,59 грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Призначити судове засідання для вирішення питання про судові витрати на 07.02.2024 о 11:30 год.

Засідання відбудеться у приміщенні Господарського суду Кіровоградської області за адресою: 25022, м. Кропивницький, вул. В`ячеслава Чорновола, 29/32, в залі суд. засідань № 315.

Явка в судове засідання учасників справи та їх представників не є обов`язковою.

Позивачу протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду подати докази щодо розміру понесених ним витрат на професійну правничу допомогу.

Ознайомитись з електронною копією судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень можна за його вебадресою: http://reyestr.court.gov.ua.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення в порядку передбаченому Господарським процесуальним кодексом України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Копії рішення надіслати представнику ОСОБА_1 , адвокату Шаповалову Д.В., Товариству з обмеженою відповідальністю "РІВНЕ АГРО-ПЛЮС" та його представнику, адвокату Дев`яткі О.Г. до електронних кабінетів.

Повне рішення складено 01.02.2024.

Суддя О.Л. Бестаченко