Рішення

від 29.01.2024 по справі 914/3470/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.01.2024 Справа № 914/3470/23

місто Львів

Господарський суд Львівської області у складі судді Сухович Ю.О., за участі секретаря судового засідання Гриб І.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Галбетон», місто Львів

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Аспект Інвестбуд», місто Львів

про стягнення 77 910,75 грн.

За участю представників:

від позивача: Вовк Уляна Ярославівна - адвокат (ордер серія ВС № 1244429 від 24.11.2023);

від відповідача: не з`явився.

Процес.

На розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Галбетон» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Аспект Інвестбуд» про стягнення заборгованості в сумі 77 910,75 грн, з яких 32 500,42 грн основного боргу, 29 735,30 грн пені, 13 038,33 грн інфляційних нарахувань та 2 636,70 грн 3% річних.

Ухвалою від 29.11.2023 суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі, постановив здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження та призначив судове засідання з розгляду справи по суті на 10.01.2024.

Ухвала суду від 29.11.2023 надсилалась відповідачу на адресу, вказану у позовній заяві та у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб та громадських формувань, а саме: 79035, Львівська область, місто Львів, вулиця Зелена, будинок 115 Б.

Як вбачається з інформації, що знаходиться на веб-сайті акціонерного товариства «Укрпошта» поштове відправлення прийнято 30.11.2023 року за номером 0600064873960 та 11.12.2023 вручене особисто адресату/відповідачу.

Судове засідання 10.01.2024 відкладено на 29.01.2024.

Ухвалу виклик від 10.01.2024 у судове засідання 29.01.2024 відповідачем також отримано (17.01.2024), що підтверджується інформацією, що знаходиться на веб-сайті акціонерного товариства «Укрпошта» про відстеження поштового відправлення за номером 0600077585785.

Представник позивача у судове засідання 29.01.2024 з`явилася, позовні вимоги підтримала у повному обсязі, просила позов задовольнити. Крім того представник відповідача в судовому засіданні 29.01.2024 заявила про стягнення витрат на професійну правничу допомогу та подання відповідних доказів у строк визначений частиною 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідач явки повноважного представника у судові засідання не забезпечив, відзиву на позовну заяву, заяв та клопотань не подав, причин неявки у судове засідання не повідомив.

Відповідно до частини 1, частини 3 статті 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

Суд враховує позицію Верховного Суду, наведену у постанові від 15.05.2019 року у справі № 0870/8014/12, щодо того, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Господарським судом Львівської області було вжито заходів щодо належного повідомлення відповідача про рух позовної заяви.

Враховуючи належне повідомлення відповідача про дату судового засідання, достатність документів наявних у матеріалах справи для вирішення спору по суті, враховуючи, що явка представника відповідача в засідання обов`язковою не визнавалась, суд не вважає відсутність представника відповідача у судовому засіданні перешкодою для вирішення спору по суті в даному судовому засіданні.

Відводів складу суду та секретарю судового засідання сторонами не заявлено.

Відзив у встановлений судом строк відповідачем не подано.

Відповідно до частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

У судовому засіданні 29.01.2024 року проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору та правова позиція сторін.

Позиція позивача.

В обґрунтування позовних вимог позивач покликається на те, що між Товариством з обмеженою відповідальністю «Галбетон» до Товариством з обмеженою відповідальністю «Аспект Інвестбуд» було укладено договір про надання послуг, на виконання якого позивач надав відповідачу послуги автобетононасосу на загальну суму 32 500, 42 грн, які відповідач у строк визначений договіром не сплатив.

Відтак, позивач просить суд стягнути з відповідача 32 500, 42 грн основного боргу та нарахованих у зв`язку з порушенням строків оплати 29 735, 30 грн пені, 13 038, 33 грн інфляційних втрат, 2 636, 70грн три проценти річних. Таким чином, загальний розмір заборгованості, який позивач просить стягнути з відповідача становить 77 910, 75 грн.

Позиція відповідача.

Відповідач відзиву на позовну заяву у строк, визначений судом, не подав, проти позову не заперечив.

Обставини встановлені судом.

Товариством з обмеженою відповідальністю «Галбетон» (надалі - виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Аспект Інвестбуд» (надалі - замовник) 02.12.2019 укладено договір про надання послуг №0212-03 (надалі - договір), предметом якого є надання послуг по роботі автобетононасосу.

Загальна сума договору визначається сумою вартості товару, який передано згідно зі всіма видатковими накладними на відпуск товару покупцеві за весь період дії цього договору та не повинна перевищувати 1 000 000, 00 грн (п.3.1. договору).

Вартість послуг вказується у виставленому виконавцем рахунку на підставі погодженого сторонами замовлення (п. 3.1. договору).

Попередня оплата послуг відповідного замовлення становить 100% їх вартості, вказаної у відповідному рахунку, і повинна бути сплачена замовником протягом трьох банківських днів з моменту погодження сторонами чергового замовлення, або в разі відтермінування платежу у строк узгоджений сторонами (п. 3.2. договору).

Акт про надання послуг надається виконавцем замовнику протягом двох календарних днів після виконання замовлення. (п.3.4. договору).

Форма оплати - безготівковий розрахунок на розрахунковий рахунок виконавця. За письмовим погодженням сторін розрахунки можуть проводитися також з іншій формі, що несуперечить чинному законодавству України. Датою платежу вважається дата надходження коштів на розрахунковий рахунок виконавця (п. 3.5. договору).

Позивачем долучено до матеріалів справи складені, підписані та засвідчені печатками сторін акти здачі приймання робіт (надання послуг) на загальну суму 32 500, 42 грн, зокрема акти: №4 від 12.01.2021 на суму 6 500,14 грн, №74 від 19.03.2021 на суму 5 000,04 грн, №80 від 24.03.2021 на суму 5000,04 грн, №84 від 26.03.2021 на суму 6 000,12 грн та №87 від 29.03.2021 на суму 10 000,08 грн.

Акти підписані без зауважень.

Докази оплати відповідачем вартості наданих позивачем послуг в матеріалах справи відсутні.

За недотримання строку оплати за надані послуги, визначеного п. 3.2. договору, сторонами у п. 4.3. договору визначено відповідальність замовника у вигляді сплати пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день протермінування від суми невиконаного грошового зобов`язання, за весь період такого протермінування.

У п. 4.4. договору сторони, керуючись нормами частини 6 статті 232 Господарського кодексу України, погодились, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язань за цим договором, припиняється через 6 (шість) місяців від дня, коли зобов`язання мали бути виконані. Термін позовної давності щодо вимог про стягнення пені застосовується в один рік, згідно частини 2 статті 258 Цивільного кодексу України.

Сторонами складено, підписано та скріплено печатками акт звірки взаємних розрахунків по стану за період 01.07.2022 19.07.2022 за договором послуги автобетононасоса, відповідно до якого кінцеве сальдо становить 32 500, 42 грн.

За невиконання відповідачем умов договору, позивач нарахував 29 735, 30 грн пені,13 038, 33 грн інфляційних втрат, 2 636, 70грн три проценти річних.

Відтак, позивач просить суд стягнути з відповідача 77 910, 75 грн з яких 32 500, 42 грн основного боргу, 29 735, 30 грн пені, 13 038, 33 грн інфляційних втрат, 2 636, 70 грн три проценти річних.

Висновки суду.

Згідно статті 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Згідно частини 1 статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Статтею 16 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно зі статтею 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Як передбачено статтею 174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобов`язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але які йому не суперечать.

Відповідно до частини 1 статті 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 627 Цивільного кодексу України встановлено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

З огляду на встановлені судом обставини справи, між сторонами виникли правовідносини за договором про надання послуг з автобетононасосу.

За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором (ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частини 1 статті 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Факт надання позивачем послуг відповідачу на виконання договірних домовленостей на загальну суму 32 500, 42 грн підтверджується наявними в матеріалах справи актами здачі приймання робіт (надання послуг): №4 від 12.01.2021 на суму 6 500,14 грн, №74 від 19.03.2021 на суму 5 000,04 грн, №80 від 24.03.2021 на суму 5000,04 грн, №84 від 26.03.2021 на суму 6 000,12 грн та №87 від 29.03.2021 на суму 10 000,08 грн, що підписані представниками сторін у справі та скріплені печатками.

Натомість відповідач оплати вартості наданих позивачем послуг не провів.

Сторонами підписано акт звірки взаємних розрахунків, у якому визначено розмір заборгованості відповідача з період 01.07.2022 19.07.2022 у сумі 32 500, 42 грн.

У відповідності до статті 193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

За приписами статей 525, 526 цього Кодексу зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства; одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Надані позивачем докази в сукупності підтверджують факт надання позивачем послуг автобетононасосу та наявність заборгованості у відповідача.

Отже відповідач порушив свої зобов`язання, оплату за надані позивачем послуги не здійснив, а тому станом на дату прийняття судом рішення у відповідача існує борг за надані послуги на загальну суму 32 500, 42 грн, який підлягає стягненню.

Крім суми основного боргу, що визнана судом обґрунтованою, позивач просить суд стягнути з відповідача нараховані у зв`язку з порушенням строків оплати 29 735,30 грн пені, 13 038, 33 грн інфляційних втрат, 2 636, 70 грн три проценти річних.

Періоди нарахування пені, 3% річних та інфляційних нарахувань по актами здачі приймання робіт (надання послуг):

№ 4 від 12.01.2021 на суму 6 500,14 грн 13.01.2021 - 23.11.2023;

№ 74 від 19.03.2021 на суму 5 000,04 грн 20.03.2021 23.11.2023;

№ 80 від 24.03.2021 на суму 5000,04 грн 25.03.2021 23.11.2023;

№ 84 від 26.03.2021 на суму 6 000,12 грн 27.03.2021 23.11.2023;

№ 87 від 29.03.2021 на суму 10 000,08 грн 30.03.2021 23.11.2023.

Відповідно до частини 1 статті 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до частини 3 статті 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

За недотримання строку оплати за надані послуги, визначеного п. 3.2. договору, сторонами у п. 4.3. договору визначено відповідальність замовника у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день протермінування від суми невиконаного грошового зобов`язання, за весь період такого протермінування.

При цьому, у п. 4.4. договору сторони, керуючись нормами ч.6 ст. 232 Господарського кодексу України, погодились, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язань за цим договором, припиняється через 6 (шість) місяців від дня, коли зобов`язання мали бути виконані. Термін позовної давності щодо вимог про стягнення пені застосовується в один рік, згідно ч.2 ст. 258 Цивільного кодексу України.

Згідно з частини 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Разом з тим, пунктом 7 Прикінцевих положень Господарського кодексу України передбачено, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 232, 269, 322, 324 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 №211 «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19», прийнятою відповідно до ст.29 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб», на усій території України встановлений карантин з 12.03.2020, який, у свою чергу, постановами Кабінету Міністрів України від 25.03.2020 №239, від 20.05.2020 №392, від 22.07.2020 №641, від 26.08.2020 №760, від 13.10.2020 №956, від 09.12.2020 №1236, від 17.02.2021 №104, від 21.04.2021 №405, від 23.02.2022 №229, №630 від 27.05.2022, №928 від 19.08.2022, №383 від 25.04.2023 був неодноразово продовжений.

Однак, постановою Кабінету Міністрів України № 651 від 27.06.2023 карантин з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) відмінено з 30.06.2023.

Отже, строки нарахування пені, які встановлені у частині 6 статті 232 Господарського кодексу України є продовженими до закінчення дії карантину, тобто до 30.06.2023.

Відтак, позивач безпідставно здійснив нарахування пені у період після 30.06.2023, тобто з 01.07.2023 по 23.11.2023.

Суд здійснив перерахунок пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за прострочення оплат по актами здачі приймання робіт (надання послуг):

№ 4 від 12.01.2021 на суму 6 500,14 грн у період 13.01.2021 30.06.2023;

№ 74 від 19.03.2021 на суму 5 000,04 грн у період 20.03.2021 30.06.2023;

№ 80 від 24.03.2021 на суму 5000,04 грн у період 25.03.2021 30.06.2023;

№ 84 від 26.03.2021 на суму 6 000,12 грн у період 27.03.2021 30.06.2023;

№ 87 від 29.03.2021 на суму 10 000,08 грн у період 30.03.2021 30.06.2023.

За наслідками проведеного розрахунку, з урахуванням зазначених вище зауважень, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення вимоги позивача про стягнення пені частково, у сумі 24 319, 75 грн.

Щодо вимоги про стягнення інфляційних втрат та 3% річних суд зазначає таке.

Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За наслідками здійснено судом перерахунку 3% річних та інфляційних втрат у визначені періоди існування заборгованості, суд встановив, що розмір інфляційних втрат та 3% річних здійснено правильно, а тому вимога про стягнення 13 038, 33 грн інфляційних втрат, 2 636, 70 грн трьох процентів річних підлягає задоволенню у заявленому розмірі.

Зважаючи на вищевикладене, позовні вимоги підлягають задоволенню в частині стягнення з відповідача на користь позивача 32 500, 42 грн основного боргу, 24 319, 75 грн пені, 13 038, 33 грн інфляційних втрат, 2 636, 70 грн три проценти річних.

Відповідно до вимог частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Зі змісту статті 77 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Згідно статті 78 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

У відповідності до статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Стандарт доказування «вірогідності доказів» на відміну від «достатності доказів», підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу. Вказане узгоджується з правовою позицією викладеною у постанові Верховного суду у справі № 904/2357/20 від 21.08.2020.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи все вищезазначене, суд дійшов висновку про те, що позивачем доведено належними, допустимими, достовірними та вірогідними, доказами наявність правових підстав для задоволення його позовних вимог повністю. Відповідач не спростував підставності позовних вимог належними, допустимими, достовірними та вірогідними, доказами.

Судові витрати.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем було сплачено судовий збір при зверненні до суду з позовною заявою у сумі 2684, 00 грн відповідно до платіжної інструкції №6728 від 24.11.2023.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 4, 12, 13, 73, 74, 76-79, 86, 129, частиною 9 статті 165, статтями 236-238, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ

1. Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Аспект Інвестбуд» (79035, Львівська область, місто Львів, вулиця Зелена, будинок 115 Б; ідентифікаційний код юридичної особи 37879327) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Галбетон» (79049, Львівська область, місто Львів, проспект Червоної Калини, будинок 72А, квартира 95; ідентифікаційний код юридичної особи 41267531) 32 500, 42 грн основного боргу, 24 319, 75 грн пені, 13 038, 33 грн інфляційних втрат, 2 636, 70 грн 3 % річних та судовий збір в сумі 2 497, 46 грн.

3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

4. Наказ видати згідно статті 327 Господарського процесуального кодексу України після набрання рішенням суду законної сили.

Рішення набирає законної сили в порядку статті 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, встановленому статтями 256-257 Господарського процесуального кодексу України.

Інформація щодо руху справи розміщена в мережі Інтернет на інформаційному сайті за посиланням http://www.reyestr.court.gov.ua та на офіційному веб-порталі судової влади України за посиланням: http://court.gov.ua.

Повний текст рішення складено 01.02.2024.

Суддя Сухович Ю.О.