Рішення

від 26.01.2024 по справі 916/5605/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"26" січня 2024 р.м. Одеса Справа № 916/5605/23

Господарський суд Одеської області у складі судді Шаратова Ю.А.

при секретарі судового засідання Кастровій М.С.

розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Газопостачальна компанія Нафтогаз Трейдинг (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 1, код ЄДРПОУ 42399676) до Управління Державної Казначейської служби України у Верхньорогачицькому районі Херсонської області (74402, Херсонська обл., Верхньорогачицький р-н, смт Верхній Рогачик, вул. Ювілейна, буд. 57, код ЄДРПОУ 37879164)

про стягнення заборгованості за Договором постачання природного газу від 30.11.2021 № 20-1255/21-БО-Т в розмірі 10 150,53 грн., з якої 7 063,92 грн. сума основного боргу, 1 492,48 грн. пеня, 274,09 грн. 3 % річних, 1 320,04 грн. інфляційні втрати

Представники:

Від позивача Піун С.П. (адвокат, довіреність від 29.11.2023 № 209);

Від відповідача не з`явився.

Суть спору:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» (далі - Позивач) звернулось до Господарського суду Одеської області із позовом до Управління Державної Казначейської служби України у Верхньорогачицькому районі Херсонської області (далі - Відповідач) про стягнення заборгованості за Договором постачання природного газу від 30.11.2021 № 20-1255/21-БО-Т в розмірі 10 150,53 грн., з якої 7 063,92 грн. сума основного боргу, 1 492,48 грн. пеня, 274,09 грн. 3 % річних, 1 320,04 грн. інфляційні втрати.

Ухвалою суду від 02.01.2024 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, постановлено розглядати її за правилами спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 26.01.2024.

Представник Позивача в судовому засіданні підтримала позовні вимоги в повному обсязі та просила суд задовольнити позов.

Позовні вимоги, із посиланням на статті 11, 12, 13, 14, 15, 16, 258, 509, 525, 526, 530, 549, 610, 611, 612, 625, 629, 655, 692, 712 Цивільного кодексу України, статті 20, 173, 174, 175, 193, 216, 217, 218, 230, 231, 264, 265 Господарського кодексу України, обґрунтовані неналежним виконанням Відповідачем умов Договору постачання природного газу від 30.11.2021 № 20-1255/21-БО-Т щодо оплати.

Відповідач не забезпечив явку свого повноважного представника до судового засідання, про місце, дату та час повідомлений належним чином, про що свідчить довідка про доставку ухвали Господарського суду Одеської області від 02.01.2024 до електронного кабінету Управління Державної Казначейської служби України у Верхньорогачицькому районі Херсонської області.

16.01.2024 на адресу суду надійшов Відзив на позовну заяву (вх. № 1725/24) в якому Відповідач просив суд відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

Відповідач зазначає, що відповідно до умов Договору № 20-1255/21-БО-Т акт приймання-передачі складається на підставі даних Управління Державної Казначейської служби України у Верхньорогачицькому районі Херсонської області та з суті договору повинен бути переданий Позивачем Відповідачу в оригіналі, надсилання акту приймання-передачі електронною поштою не передбачено.

Управління Державної Казначейської служби України у Верхньорогачицькому районі Херсонської області зазначає, що Позивачем не додержано вимог договору про досудове врегулювання спорів, а також направлено до суду позов майже через 20 місяців з дня можливої оплати вартості газу, що в свою чергу сприяло збільшенню штрафних санкцій.

16.01.2024 на адресу суду надійшла Відповідь на відзив (вх. № 1864/24).

Позивач зазначає, що порядок та умови передачі природного газу врегульовано розділом 3 Договору постачання природного газу №20-1255/21-БО-Т.

ТОВ «ГК «Нафтогаз Трейдинг» зазначає, що Договір не вимагає здійснювати звірку використаного газу, як це вказує Відповідач. Пунктом 3.6. Договору визначено порядок проведення звірки, а ні встановлено обов`язок проводити таку звірку. Більш того, зазначено, що звірка ведеться на підставі даних комерційних вузлів обліку газу та інформації про фактично поставлений Відповідачу обсяг газу згідно з даними Інформаційної платформи Оператора ГТС.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши представника Позивача, суд

в с т а н о в и в :

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» (далі Позивач) та Управлінням Державної Казначейської служби України у Верхньорогачицькому районі Херсонської області (далі Відповідач) 30.11.2021 укладено договір № 20-1255/21-БО-Т постачання природного газу (далі Договір).

Відповідно до пункту 3.5 Договору, приймання-передача газу, переданого Позивачем Відповідачу у відповідному розрахунковому періоді, оформлюється актом приймання-передачі природного газу.

Згідно із підпунктом 3.5.2 пункту 3.5 Договору, на підставі отриманих від Відповідача даних та даних щодо остаточної алокації відборів Відповідача на Інформаційній платформі Оператора ГТС Позивач готує та надає Відповідачу два примірники акту приймання-передачі за відповідний розрахунковий період (далі також акт), підписані уповноваженим представником Позивача.

Відповідно до підпунктів 3.5.3, 3.5.4 пункту 3.5 Договору, Відповідач протягом 2-х (двох) робочих днів з дати одержання акту зобов`язується повернути Позивачу один примірник оригіналу акту, підписаний уповноваженим представником Відповідача, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від його підписання. У випадку неповернення Відповідачем підписаного оригіналу акту до 15-го (п`ятнадцятого) числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, а також у випадку розбіжностей між даними, отриманими від Відповідача відповідно до пункту 3.5.1 Договору, та даних щодо остаточної алокації відборів Відповідача на Інформаційній платформі Оператора ГТС, обсяг (об`єм) спожитого природного газу вважається встановленим, узгодженим відповідно до даних Інформаційної платформи Оператора ГТС та переданим у власність Відповідачу, а вартість поставленого протягом відповідного розрахункового періоду газу розраховується з урахуванням цін, визначених в розділі 4 Договору.

Відповідач ознайомившись з умовами Типового договору розподілу природного газу підписав Заяву-приєднання до умов договору розподілу природного газу (для споживача, що не є побутовим), відповідно до якої йому присвоєно ЕІС-код споживача: 56XS00011OF4K00Z.

Частинами першою та другою статті 11 Цивільного кодексу України встановлено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки, зокрема, з договорів та інших правочинів.

Згідно з частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Договір, згідно статті 629 ЦК України, є обов`язковим для виконання сторонами.

У відповідності до частини 1 статті 96 Цивільного кодексу України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов`язаннями, а статтями 525, 526 ЦК України та статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених ГК України, іншими законами та договором.

Відповідно до ст. ст. 610, 612 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Судом встановлено, що на виконання умов Договору від 30.11.2021 Позивачем надані послуги Відповідачу з постачання природного газу на загальну суму 25 566,15 грн., що підтверджується актами приймання-передачі природного газу, а саме:

8 911,51 грн. від 31.12.2021 (за грудень 2021 року, підписаний Відповідачем);

9 590,72 грн. від 31.01.2022 (за січень 2022 року);

7 063,92 грн. від 28.02.2022 (за лютий 2022 року).

Суд не приймає довід Відповідача щодо порушення Позивачем умов договору через направлення актів приймання-передачі природного газу на електронну пошту, з огляду на наступне.

Позивач, на підставі даних щодо остаточної алокації відборів Відповідача на Інформаційній платформі Оператора ГТС, на виконання п.п. 3.5.2 п. 3.5 Договору, засобами електронної пошти на електронну адресу Управління Державної Казначейської служби України у Верхньорогачицькому районі Херсонської області, а саме: office.vrgch@ks.treasury.gov.ua, яка зазначена в розділі 14 Договору, направляв акти приймання-передачі природного газу за період постачання природного газу з січня по лютий 2022.

Відповідно до підпунктів 3.5.3, 3.5.4 пункту 3.5 Договору, Відповідач протягом 2-х (двох) робочих днів з дати одержання акту зобов`язався повернути Позивачу один примірник оригіналу акту, підписаний уповноваженим представником Відповідача, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від його підписання. У випадку неповернення Відповідачем підписаного оригіналу акту до 15-го (п`ятнадцятого) числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, а також у випадку розбіжностей між даними, отриманими від Відповідача відповідно до п. 3.5.1 Договору, та даних щодо остаточної алокації відборів Відповідача на Інформаційній платформі Оператора ГТС, обсяг (об`єм) спожитого природного газу вважається встановленим, узгодженим відповідно до даних Інформаційної платформи Оператора ГТС та переданим у власність Відповідачу, а вартість поставленого протягом відповідного розрахункового періоду газу розраховується з урахуванням цін, визначених в розділі 4 Договору.

Отже, фактичний обсяг спожитого газу визначається за даними остаточної алокації на інформаційній платформі оператора ГТС.

На виконання умов Договору, Позивач передав у власність Відповідача природний газ на загальну суму 25 566,15 грн, що підтверджується відомостями з інформаційної платформи Оператора ГТС щодо остаточної алокації відборів Відповідача, які підтверджують обсяги природного газу, що були поставлені Управлінню Державної Казначейської служби України у Верхньорогачицькому районі Херсонської області за грудень 2021р. лютий 2022р., з ресурсу Позивача у відповідності до підпункту 3.5.4 пункту 3.5 Договору.

З відповіді на адвокатський запит Оператора ГТС від 16.11.2023 ТОВВИХ-23-16450 вбачається, що в грудні 2021р. Відповідачем спожито природний газ з ресурсу Позивача в обсязі 538,33 куб.м., в січні 2022р. 579,36 куб.м., в лютому 2022р. 426,72 куб.м., що відповідає обсягам, зазначеним Позивачем в актах приймання передачі природного газу за грудень 2021р. лютий 2022р., які не підписані Відповідачем.

Відповідно до пункту 5.1 Договору, оплата за природний газ за відповідний розрахунковий період (місяць) здійснюється Відповідачем виключно грошовими коштами в наступному порядку: 70% вартості фактично переданого відповідно до акту приймання-передачі природного газу до останнього числа місяця, наступного за місяцем, в якому було здійснено постачання газу.

Остаточний розрахунок за фактично переданий відповідно до акту приймання-передачі природний газ здійснюється до 15 числа (включно) місяця, наступного за місяцем в якому Відповідач повинен був сплатити 70% грошових коштів за відповідний розрахунковий період. У разі відсутності акту приймання-передачі, фактична вартість використаного Споживачем газу розраховується відповідно до умов підпункту 3.5.4 пункту 3.5 цього Договору.

Оплату за переданий газ Відповідач здійснював несвоєчасно та не виконав зобов`язання у строк визначений Договором, чим порушив умови господарського зобов`язання, зокрема, вимоги пункту 5.1 Договору.

Сума простроченого та несплаченого основного боргу Відповідача перед Позивачем за Договором складає 7 063,92 грн.

Докази оплати Відповідачем заборгованості у вищезазначеному розмірі в матеріалах справи відсутні.

Згідно із частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом встановлено, що 3 % річних за прострочення оплати за договором за періоди з 16.02.2022 по 31.07.2023 складають суму в розмірі 274,09 грн. Судом перевірено правильність розрахунку наданого Позивачем.

Судом встановлено, що інфляційні втрати за прострочення оплати за договором за періоди з 01.05.2022 по 31.07.2023 складають суму в розмірі 1 320,04 грн. Судом перевірено правильність розрахунку наданого Позивачем.

Відповідно до частини другої статті 20 Господарського кодексу України кожний суб`єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб`єктів захищаються, зокрема, шляхом застосування штрафних санкцій.

Згідно із статтею 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до пункту 7.2 Договору у прострочення споживачем строків остаточного розрахунку згідно пункту 5.1 та/або строків оплати за пунктом 8.4 цього договору, споживач зобов`язався сплатити постачальнику 3 % річних, інфляційні збитки та пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, розрахована від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.

Судом встановлено, що пеня за прострочення оплати за договором у періоди з 16.02.2022 по 31.07.2023 складає суму в розмірі 1 492,48 грн. Судом перевірено правильність розрахунку виконаного Позивачем.

Частиною першої статті 233 Господарського кодексу України передбачено, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Згідно із частиною третьою статті 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, господарський суд повинен оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу; ступеню виконання зобов`язання боржником; причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної особи (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідки) тощо.

При цьому, зменшення розміру заявленого до стягнення штрафу є правом суду, за відсутності у законі переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення штрафу.

У контексті зазначеного, зменшення заявленого штрафу та пені, який нараховується за неналежне виконання стороною своїх зобов`язань кореспондується із обов`язком сторони, до якої така санкція застосовується, довести згідно з приписами ст. 74 ГПК України, ст. 233 ГК України те, що вона не бажала вчинення таких порушень, що вони були зумовлені винятковими обставинами та не завдали значних збитків контрагенту на підставі належних і допустимих доказів.

Вказана правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 16.10.2019 по справі № 910/143/19, від 21.10.2019 по справі № 910/1005/19.

Суд також враховує правову позицію викладену в рішенні Конституційного Суду України від 11.07.2013 № 7-рп/2013 у справі № 1-12/2013, згідно якої у випадку нарахування неустойки, яка є явно завищеною, не відповідає передбаченим у пункті 6 статті 3, частині третій статті 509 та частинах першій, другій статті 627 ЦК України засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права, суд має право її зменшувати. Наявність у кредитора можливості стягувати із споживача надмірні грошові суми як неустойку змінює її дійсне правове призначення, оскільки неустойка має на меті, в першу чергу, стимулювати боржника до виконання основного грошового зобов`язання та не може лягати на нього непомірним тягарем і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора.

Враховуючи інтереси сторін, співвідношення суми пені із основним боргом, відсутність у матеріалах справи доказів спричинення збитків Позивачу, компенсацію втрат від інфляції та стягнення 3 % річних, суд вважає за можливе зменшити суму пені до 149,25 грн.

На підставі викладеного, суд вважає такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги в частині стягнення з Відповідача 7 063,92 грн. суми основного боргу, 149,25 грн. пені, 274,09 грн. 3 % річних, 1 320,04 грн. інфляційних втрат.

При розподілі господарських витрат суд виходить з положень пункту 2 частини першої статті 129 Господарського процесуального кодексу України, згідно із якими судовий збір покладається, зокрема, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При цьому, судовий збір в разі зменшення судом розміру пені покладається на Відповідача без врахування зменшення такого розміру.

Керуючись частиною першою статті 11, 509, статтями 525, 526, частиною першою статті 530, статтею 549, частиною першою статті 610, частиною другою статті 625, статтею 629, частиною першою статті 712 Цивільного кодексу України, частиною другою статті 20, статтею 193 Господарського кодексу України, статтями 73, 74, 76-80, 86, 123, 124, 129, 236, 237, 238, 240, 241, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Управління Державної Казначейської служби України у Верхньорогачицькому районі Херсонської області (74402, Херсонська обл., Верхньорогачицький р-н, смт Верхній Рогачик, вул. Ювілейна, буд. 57, код ЄДРПОУ 37879164) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Газопостачальна компанія Нафтогаз Трейдинг (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 1, код ЄДРПОУ 42399676) 7 063,92 грн. (сім тисяч шістдесят три гривні 92 коп.) суми основного боргу, 149,25 грн. (сто сорок дев`ять гривень 25 коп.) пені, 274,09 грн. (двісті сімдесят чотири гривні 09 коп.) 3 % річних, 1 320,04 грн. (одна тисяча триста двадцять гривень 04 коп.) інфляційних втрат та витрати на сплату судового збору в розмірі 2 147,20 грн. (дві тисячі сто сорок сім гривень 20 коп.).

3. Відмовити в задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю Газопостачальна компанія Нафтогаз Трейдинг до Управління Державної Казначеської служби України у Верхньорогачицькому районі Херсонської області в частині стягнення 1 343,23 грн. пені.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення господарського суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги в строк встановлений частиною першою статті 256 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 31 січня 2024 р.

Суддя Ю.А. Шаратов