Рішення

від 01.02.2024 по справі 922/4880/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" лютого 2024 р.м. ХарківСправа № 922/4880/23

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Жельне С.Ч.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Державної організації "Комбінат "Світанок" Державного агентства резерву України, м.Харків до Товариства з обмеженою відповідальністю "Постформпласт", м.Харків про стягнення коштів 130 183,21 грн. без виклику учасників справи

ВСТАНОВИВ:

Державна організація «Комбінат «Світанок» Державного агентства резерву України звернулась до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «ПОСТФОРМПЛАСТ» про стягнення 130 183,21 грн., які складаються з заборгованості за двома договорами № 87-12/21-Х від 16.12.2021 та № 6-01/23-Х від 01.01.2023 в сумі 102 834 грн., пені 6486,32 грн., інфляційних втрат 17 201, 32 грн.. та 3% річних 3661,57 грн.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що відповідачем в порушення умов п.3.1 договору № 87-12/21-Х від 16.12.2021 та № 6-01/23-Х від 01.01.2023 не здійснено належну оплату вартості отриманих послуг.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 27.11.2023 позовну заяву залишено без руху; надано позивачу десятиденний строк на усунення недоліків позовної заяви.

01.12.2023 позивачем разом з заявою (вх.№33006) усунено недоліки, які були зазначені в ухвалі суду від 27.11.2023.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 04.12.2023 прийнято до розгляду вказану позовну заяву та відкрито позовне провадження у справі № 922/4880/23, вирішено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними в справі матеріалами, встановлено відповідачу 15-денний строк з дня вручення цієї ухвали для подання відзиву на позов та заперечення проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, встановлено позивачу 5-денний строк з дня отримання відзиву для подання до суду відповіді на відзив та встановлено відповідачу 5-денний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання до суду заперечення на відповідь на відзив, а також повідомлено відповідача про можливість ознайомлення з матеріалами справи через ЄСІТС або її окрему підсистему (модуль), що забезпечує обмін документами.

Як вбачається із комп`ютерної програми "Діловодство спеціалізованого суду" відповідач не має зареєстровану офіційну електронну адресу в Єдиній судовій інформаційно - телекомунікаційній системі.

Зазначену ухвалу відповідно до вимог ст. 122 ГПК України вчасно офіційно оприлюднено в Єдиному державному реєстрі судових рішень, та її копії в порядку ч. 2-4 ст. 120 та ч. 5 ст. 242 ГПК України направлено позивачу в електронному вигляді до його зареєстрованого Електронного кабінету в підсистемі «Електронний Суд» ЄСІТС, та відповідачу у паперовому вигляді листом з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення на його юридичну адресу (яка вказана в позовній заяві та в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань).

Від учасників справи після відкриття провадження у даній справі будь-яких заяв по суті справи або заяв чи клопотань з процедурних питань на адресу суду станом на день прийняття судом цього рішення не надходило.

Позивач - Державна організація «Комбінат «Світанок» Державного агентства резерву України копію ухвали суду про відкриття провадження у даній справі отримав 05.12.2023 (з урахуванням п. 2 ч. 6 та абз. 2 п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК), що підтверджується відповідною довідкою про доставку електронного листа.

Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «ПОСТФОРМПЛАСТ» в порушення ч. 6 ст. 6 ГПК України не зареєстрував Електронний кабінет в підсистемі «Електронний суд» ЄСІТС та своїм правом на захист не скористався, ні в установлений судом строк, ні станом на день прийняття судом даного рішення не подав відзиву на позовну заяву та заперечення проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження. Як вбачається з матеріалів справи, копія ухвали суду про відкриття провадження у справі № 922/4880/23, що була направлена на юридичну адресу відповідача , адресату не вручена та повернулася 11.12.2023 за зворотною адресою до суду з довідкою працівника оператора поштового зв`язку про причину повернення поштового відправлення: «адресат відсутній за вказаною адресою», що відповідно до приписів ч. 6 ст. 242 ГПК України свідчить про належне повідомлення відповідача про розгляд даної справи.

За приписами ч. 7 ст. 120 ГПК України, учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. В разі відсутності заяви учасника справи про зміну адреси, ухвала про повідомлення чи виклик надсилається за останньою відомою суду адресою цього учасника справи, і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться.

Тобто, в разі, якщо ухвалу суду направлено за належною адресою, а саме: за адресою, яка значиться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та/або яка повідомлена суду стороною, вважається, що адресат належно повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.

Сам лише факт неотримання відповідачем кореспонденції, якою суд, з додержанням вимог процесуального закону, надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою, не може вважатися поважною причиною невиконання відповідачем зазначеної ухвали суду, оскільки таке неотримання зумовлене не об`єктивними причинами, а суб`єктивною поведінкою самого учасника справи щодо отримання кореспонденції, яка надходить від суду на його адресу.

Крім того, як вже зазначалося вище, ухвала суду від 04.12.2023 про відкриття провадження у справі № 922/4880/23 була вчасно офіційно оприлюднена в Єдиному державному реєстрі судових рішень у відповідності до ст. 122 ГПК України.

У силу приписів ст. 2, 4 Закону України "Про доступ до судових рішень", кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Це право забезпечується офіційним оприлюдненням судових рішень на офіційному веб-порталі судової влади України в порядку, встановленому цим Законом. Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України.

Таким чином, судом вчинено всіх необхідних заходів для належного повідомлення відповідача про розгляд даної справи й надання йому можливості висловити свою позицію щодо заявлених позивачем вимог і звернутись до суду із заявами по суті справи та заявами чи клопотаннями з процесуальних питань. Втім, відповідач, відзиву на позовну заяву, заперечень проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та жодних доказів для долучення до матеріалів справи не надав та із заявами або клопотаннями по суті справи та з процедурних питань до суду не звернувся.

У відповідності до ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 ГПК України, в разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Тобто, подання відповідачем відзиву на позовну заяву є правом, а не обов`язком учасника справи, а отже не може бути підставою для невиправданого затягування судового розгляду справи.

За приписами ч. 5 ст. 252 ГПК України, справи в порядку спрощеного позовного провадження розглядаються без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними в справі матеріалами.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950, яка ратифікована Україною 17.07.1997, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру. Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

Основними засадами (принципами) господарського судочинства, зокрема, є розумність строків розгляду справи судом, неприпустимість зловживання процесуальними правами (пункти 10, 11 ч. 3 ст. 2 ГПК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 42 ГПК України, учасники справи зобов`язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу, сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Згідно з ч. 1 ст. 43 ГПК України, учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами, зловживання процесуальними правами не допускається.

На підставі зазначеного, з огляду на закінчення встановленого ст. 248 ГПК України строку розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, враховуючи, що судом вчинено всіх необхідних заходів для належного повідомлення відповідача розгляд даної справи, та враховуючи, що подання відзиву на позовну заяву є правом (а не обов`язком) відповідача і суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи в разі ненадання відповідачем відзиву в установлений судом строк без поважних причин, а також враховуючи, що позивачем досить повно висловлено свою позицію по суті заявлених ним позовних вимог і в матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, з метою недопущення невиправданого затягування судового процесу й порушення прав учасників справи щодо розгляду спору впродовж розумного строку, суд дійшов висновку про можливість розглянути справу за відсутності відзиву відповідача за наявними у справі матеріалами.

У разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення (ч. 4 ст. 240 ГПК України).

Розглянувши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно перевіривши матеріали справи та докази, надані позивачем до позовної заяви, суд встановив таке.

16.12.2021 між Державною організацією «Комбінат «Світанок» Державного агентства резерву України (далі - Позивач, «Виконавець») та Товариством з обмеженою відповідальністю «ПОСТФОРМПЛАСТ» (далі - Відповідач, «Замовник») укладено договір № 87-12/21-Х за умовами якого "Виконавець" зобов`язвся надати платні послуги по зберіганню товарно-матеріальних цінностей «Замовника» відповідно до умов Договору, а «Замовник» зобов`язався щомісячно сплачувати «Виконавцю» оговорену «Сторонами» вартість таких платних послуг.

Відповідно до п.2.1 Договору сторони домовились, що ціна щомісячної передоплати "Замовником" вартості послуг буде регулюватися Додатками до цього Договору.

У додатковій угоді № 1 від 16.12.2021 до договору № 87-12/21-Х від 16.12.2021 сторони погодили, що ціна за надані послуги по зберіганню товарно-матеріальних цінностей в складському приміщенні організації на площі 220 кв.м. складає 49 грн. 20 коп., в т.ч. ПДВ 20% за 1 кв. м на місяць.

«Сторони» дійшли згоди про те, що належним виконанням умов Договору з боку «Замовника», є своєчасне перерахування до 15 числа кожного місяця платежів, визначених в Додатках до цього Договору на розрахунковий рахунок «Виконавця», зазначений у договорі, а також обов`язкове належне і своєчасне виконання всіх умов Договору. «Замовник» проводить таку оплату на підставі одержаного та оформленого «Виконавцем» платіжного документу, за яким повинен звернутися до бухгалтерії «Виконавця» (п. 3.1 Договору).

У випадку несвоєчасного перерахування оплати платежів згідно п. 3.1 та в продовж дії цього Договору, «Замовник» сплачує "Виконанню" пеню та штраф згідно вимог чинного законодавства виходячи із суми заборгованості за кожний день такої затримки перерахування. (п. 3.2 Договору).

Відповідно до п.9.1 Договору він набирає чинності з 01.01.2022 року та діє по 31.12.2022 року.

Також 01.01.2023 між Державною організацією «Комбінат «Світанок» Державного агентства резерву України (далі - Позивач або «Виконавець») та Товариством з обмеженою відповідальністю «ПОСТФОРМПЛАСТ» (далі - Відповідач або «Замовник») укладено договір № 6-01/23-Х за умовами якого "Виконавець" зобов`язвся надати платні послуги по зберіганню товарно-матеріальних цінностей «Замовника» відповідно до умов Договору, а «Замовник» зобов`язався щомісячно сплачувати «Виконавцю» оговорену «Сторонами» вартість таких платних послуг.

Відповідно до п.2.1 Договору сторони домовились, що ціна щомісячної передоплати "Замовником" вартості послуг буде регулюватися Додатками до цього Договору.

У додаткової угоди № 1 від 01.01.2023 до договору № 6-01/23-Х від 01.01.2023 сторони погодили, що ціна за надані послуги по зберіганню товарно-матеріальних цінностей в складському приміщенні організації на площі 30 кв.м. складає 24 грн. 00 коп., в т.ч. ПДВ 20% за 1 кв. м на місяць.

«Сторони» дійшли згоди про те, що належним виконанням умов Договору з боку «Замовника», є своєчасне перерахування до 15 числа кожного місяця платежів, визначених в Додатках до цього Договору на розрахунковий рахунок «Виконавця», зазначений у договорі, а також обов`язкове належне і своєчасне виконання всіх умов Договору. «Замовник» проводить таку оплату на підставі одержаного та оформленого «Виконавцем» платіжного документу, за яким повинен звернутися до бухгалтерії «Виконавця» (п. 3.1 Договору).

У випадку несвоєчасного перерахування оплати платежів згідно п. 3.1 та в продовж дії цього Договору, «Замовник» сплачує "Виконанню" пеню та штраф згідно вимог чинного законодавства виходячи із суми заборгованості за кожний день такої затримки перерахування. (п. 3.2 Договору).

Відповідно до п.9.1 Договору він набирає чинності з 01.01.2023 року та діє по 31.12.2023 року.

Позивач у позовній заяві вказує, що відповідачем заборгованість у розмірі 98514, 00 грн. за договором № 87-12/21-Х від 16.12.2021 та у розмірі 4320, 00 грн. за договором № 6-01/23-Х від 01.01.2023 перед позивачем сплачена не була, проте як розмір наданих послуг з боку позивача за вказаними Договорами підтверджується підписаними між сторонами актами надання послуг.

Отже наявна заборгованість відповідача за вищевказаними договорами і стала причиною звернення позивача до суду з даним позовом.

За змістом ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

За приписами ст. ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобов`язання виникають, зокрема, з договору.

Згідно зі ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст. ст. 6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

З огляду на встановлений ст. 204 Цивільного кодексу України принцип правомірності правочину, суд приймає до уваги Договір як належну підставу, у розумінні норм ст. 11 названого Кодексу України, для виникнення у позивача та відповідача взаємних цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст. 936 ЦК України за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов`язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності. Договором зберігання, в якому зберігачем є особа, що здійснює зберігання на засадах підприємницької діяльності (професійний зберігач), може бути встановлений обов`язок зберігача зберігати річ, яка буде передана зберігачеві в майбутньому. Договір зберігання є публічним, якщо зберігання речей здійснюється суб`єктом підприємницької діяльності на складах (у камерах, приміщеннях) загального користування.

Згідно зі ст. 937 ЦК України договір зберігання укладається у письмовій формі у випадках, встановлених статтею 208 цього Кодексу. Договір зберігання, за яким зберігач зобов`язується прийняти річ на зберігання в майбутньому, має бути укладений у письмовій формі, незалежно від вартості речі, яка буде передана на зберігання. Письмова форма договору вважається дотриманою, якщо прийняття речі на зберігання посвідчене розпискою, квитанцією або іншим документом, підписаним зберігачем. Прийняття речі на зберігання при пожежі, повені, раптовому захворюванні або за інших надзвичайних обставин може підтверджуватися свідченням свідків. Прийняття речі на зберігання може підтверджуватися видачею поклажодавцеві номерного жетона, іншого знака, що посвідчує прийняття речі на зберігання, якщо це встановлено законом, іншими актами цивільного законодавства або є звичним для цього виду зберігання.

Статтею 938 ЦК України передбачено, що зберігач зобов`язаний зберігати річ протягом строку, встановленого у договорі зберігання. Якщо строк зберігання у договорі зберігання не встановлений і не може бути визначений виходячи з його умов, зберігач зобов`язаний зберігати річ до пред`явлення поклажодавцем вимоги про її повернення. Якщо строк зберігання речі визначений моментом пред`явлення поклажодавцем вимоги про її повернення, зберігач має право зі спливом звичайного за цих обставин строку зберігання вимагати від поклажодавця забрати цю річ в розумний строк.

Відповідно до ст. 946 ЦК України плата за зберігання та строки її внесення встановлюються договором зберігання. Якщо зберігання припинилося достроково через обставини, за які зберігач не відповідає, він має право на пропорційну частину плати. Якщо поклажодавець після закінчення строку договору зберігання не забрав річ, він зобов`язаний внести плату за весь фактичний час її зберігання. Установчим документом юридичної особи або договором може бути передбачено безоплатне зберігання речі.

За приписами ст. 947 ЦК України витрати зберігача на зберігання речі можуть бути включені до плати за зберігання. Витрати, які сторони не могли передбачити при укладенні договору зберігання (надзвичайні витрати), відшкодовуються понад плату, яка належить зберігачеві. При безоплатному зберіганні поклажодавець зобов`язаний відшкодувати зберігачеві здійснені ним витрати на зберігання речі, якщо інше не встановлено договором або законом.

Поклажодавець зобов`язаний забрати річ від зберігача після закінчення строку зберігання (ст. 948 ЦК України).

Як вбачається з матеріалів справи, за договором № 87-12/21-Х від 16.12.2021 позивачем були надані відповідачу послуги по зберіганню товарно-матеріальних цінностей на загальну суму 98514, 00 грн., що підтверджується підписаними з боку відповідача наступними актами надання послуг №17 від 31.01.2022 на суму 10 824,00 грн., №76 від 28.02.2022 на суму 10 824,00 грн., №143 від 31.03.2022 на суму 10 824,00 грн., №177 від 30.04.2022 на суму 10 824,00 грн., №2020 від 31.05.2022 на суму 10 824,00 грн., №254 від 30.06.2022 на суму 10 824,00 грн., №325 від 31.08.2022 на суму 10 824,00 грн., №352 від 30.09.2022 на суму 10 824,00 грн., №379 від 31.10.2022 на суму 10 824,00 грн., №409 від 30.11.2022 на суму 549,00 грн., №442 від 31.12.2022 на суму 549,00 грн.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Доказів сплати відповідачем заборгованості за договором № 87-12/21-Х від 16.12.2021 у розмірі 98 514, 00 грн матеріали справи не містять.

З огляду на вказане в сукупності судом встановлено, що борг відповідача перед позивачем за представленими до матеріалів справи документами становить 98 514,00 грн, з огляду на що вказана сума заборгованості за договором № 87-12/21-Х від 16.12.2021 підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Щодо заявлених позивачем до стягнення за договором № 87-12/21-Х пені 5655,32 грн., інфляційних втрат 17120,10 грн. та 3% річних 3606,59 грн., суд зазначає наступне.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Приймаючи до уваги встановлений факт прострочення відповідачем виконання основного грошового зобов`язання за договором № 87-12/21-Х від 16.12.2021, вимога про стягнення інфляційних втрат в розмірі 17 120,10 грн. та 3 % річних в розмірі 3 606,59 грн. заявлені позивачем обґрунтовано, доведені матеріалами справи, вірно нараховані та підлягають задоволенню.

Стаття 216 ГК України передбачає відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим кодексом, іншими законами і договором.

Згідно з п. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

За змістом ст. ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань", платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно з ч. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

З матеріалів справи вбачається, що нарахування пені 5655,32 грн. здійснено відповідно п 3.2 Договору № 87-12/21-Х від 16.12.2021, яким встановлено, що у випадку несвоєчасного перерахування оплати платежів згідно п. 3.1 та в продовж дії цього Договору, «Замовник» сплачує "Виконанню" пеню та штраф згідно вимог чинного законодавства виходячи із суми заборгованості за кожний день такої затримки перерахування.

Перевіривши правомірність та правильність нарахування позивачем пені, суд встановив, що її нарахування не суперечить вимогам чинного законодавства, умовам договору, з урахуванням чого, позовні вимоги про стягнення 5655,32 пені за договором № 87-12/21-Х від 16.12.2021 суд визнає обґрунтованими, доведеними матеріалами справи та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо вимог про стягнення основної заборгованості за договором № 6-01/23-Х від 01.01.2023 в сумі 4320, 00 грн., суд зазначає наступне.

З матеріалів справи вбачається, що надані позивачем акти надання послуг за договором № 6-01/23-Х від 01.01.2023, а саме: №30 від 31.01.2023, №55 від 28.02.2023, №82 від 31.03.2023, №106 від 30.04.2023, №132 від 31.05.2023, №164 від 30.06.2023 не підписані з боку відповідача, як Замовника за договором № 6-01/23-Х від 01.01.2023, а тому ці акти не можна вважати доказами надання послуг по зберіганню товарно-матеріальних цінностей за Договором.

Будь-які інші первинні документи, які б підтверджували факт надання позивачем послуг за договором № 6-01/23-Х від 01.01.2023 матеріали справи не містять.

Акт звіряння взаємних розрахунків за період Січень 2023р. - Липень 2023р. за Договором № 6-01/23-Х від 01.01.2023 також не підписаний з боку Відповідача.

Виходячи з наведеного, суд приходить до висновку про недоведеність позивачем належними та допустимими доказами факту надання послуг за договором № 6-01/23-Х від 01.01.2023 відповідачу, що зумовлює висновок суду про необґрунтованість позову про стягнення основної заборгованості за договором № 6-01/23-Х від 01.01.2023 у розмірі 4 320,00 грн.

Враховуючи, що вимоги про стягнення за Договором № 6-01/23-Х від 01.01.2023 пені 831,00 грн., 3%річних 54,98 грн. та інфляційних втрат 81,22 грн. є похідними вимогами від стягнення основної заборгованості у їх задоволенні також слід відмовити.

Відповідно до п. 3 ч. 3ст. 2 ГПК Україниоднією з основних засад (принципів) господарського судочинства є змагальність сторін.

Згідно з ч. 3ст. 13 ГПК Українивстановлено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

З урахуванням вимог ст. 123, 126, 129 ГПК України, за наслідками розгляду справи з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 2 575,00 грн судового збору, що є пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. 74, 76-80, 123, 126, 129, 232-233, 237-238, 244 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ПОСТФОРМПЛАСТ» (61109, м. Харків, пров. Пролетарський, 11, код ЄДРПОУ 37190620) на користь Державної організації «Комбінат "Світанок» Державного агентства резерву України (61140, м. Харків, вул. Польова, 87, код ЄДРПОУ 14373213) заборгованість за Договором № 87-12/21-Х від 16.12.2021 у розмірі 98 514 грн. 00 коп., пеню у розмірі 5655 грн. 32 коп., інфляційні втрати у розмірі 17120 грн. 10 коп., 3% річних у розмірі 3606 грн. 59 коп. та витрати по сплаті судового збору 2 575 грн. 00 коп.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга відповідно дост. 256 Господарського процесуального кодексу Українина рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи до Східного апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено "01" лютого 2024 р.

СуддяС.Ч. Жельне