Рішення

від 22.01.2024 по справі 925/1748/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 січня 2024 року

м. Черкаси

Справа № 925/1748/23

за позовом Державної служби України з безпеки на транспорті

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Власов Транс"

про стягнення 11766,68 грн

Представники учасників справи:

Позивач - не з`явився;

Відповідач - не з`явився.

Секретар судового засідання Гармаш Д.Д.

Суддя Гладун А.І.

1. Позиції учасників справи, процесуальні дії суду та учасників справи.

1.1. 18.12.2023 Державна служба України з безпеки на транспорті звернулася до Господарського суду Черкаської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Власов Транс".

1.2. Змістом позову є майнова вимога про стягнення 11766,68 грн плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів, вагові параметри яких перевищують нормативні.

1.3. 22.12.2023 суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі №925/1748/23, вирішив справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Судовий розгляд справи призначив на 22.01.2024 на 12 год. 30 хв.

1.4. Ухвалу суду від 22.12.2023 про відкриття провадження у справі суд надіслав позивачу - на офіційну електронну адресу в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, яку 23.12.2023 доставлено до його електронного кабінету (а.с. 61), відповідачу - рекомендованим листом з повідомленням про вручення за адресою місцезнаходження відповідача, яке 29.12.2023 вручено відповідачу (а.с. 62) та електронною поштою, яку 25.12.2023 доставлено до електронної скриньки відповідача (а.с. 62А).

1.5. 26.12.2023 відповідач подав до суду відзив на позову заяву, у якому просив застосувати до позовних вимог наслідки спливу строку позовної давності, відмовити у задоволенні позову повністю, судові витрати покласти на позивача, розгляд справи провести у відсутність відповідача та його представника (а.с. 63-64).

1.6. В обґрунтування заперечень проти позову відповідач вказав, що позивач 30.05.2019 склав акт №0023016 про перевищення транспортним засобом нормативно вагових параметрів та розрахунок плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування. 19.06.2019 позивач надіслав відповідачу лист, у якому зобов`язав відповідача сплати до 30.06.2019 395,28 євро за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування. Відповідач вважає, що позивач пропустив строк позовної давності для звернення до суду у три роки, що є підставою для відмови у позові.

1.7. 29.12.2023 позивач подав до суду відповідь на відзив, у якому заперечив проти доводів відповідача щодо пропуску позивачем строку позовної даності, оскільки в Україні введений воєнний стан, який продовжений до цього часу, тобто до пред`явлення позову. Твердження відповідача є помилковими та такими, що сформовані без достатньої обізнаності, спрямовані на ухилення від обов`язку сплати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні (а.с. 68-69).

1.8. Представники позивача та відповідача у судове засідання 22.01.2024 не з`явилися. Відповідно до частини 1 та 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

1.9. Участь у судовому засіданні є правом учасника судового процесу (п. 2 частини 1 статті 42 Господарського процесуального кодексу України).

1.10. Судочинство здійснюється, серед іншого, на засадах рівності та змагальності сторін і учасники судового провадження на власний розсуд користуються наданими ним процесуальними правами, зокрема, правом на участь у судовому засіданні.

1.11. Явка учасників судового провадження в судове засідання судом обов`язковою не визнавалась.

1.12. Оскільки неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду справи, явка представників учасників справи в судове засідання не була визнана обов`язковою, а також враховуючи те, що судочинство здійснюється, серед іншого, на засадах рівності та змагальності сторін і учасники судового провадження на власний розсуд користуються наданими ним процесуальними правами, зокрема, правом на участь у судовому засіданні, суд дійшов висновку про розгляд справи за відсутності представників сторін за наявними в ній матеріалами.

1.13. 22.01.2024 суд завершив розгляд справи по суті та видалився до нарадчої кімнати для ухвалення рішення.

1.14. Керуючись частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, суд підписав та приєднав вступну та резолютивну частини рішення суду до матеріалів справи №925/1748/23.

З`ясувавши обставини справи та дослідивши письмові докази, що містяться у справі, суд

ВСТАНОВИВ:

2. Перелік обставин, які є предметом доказування у справі.

2.1. Предметом позову є майнова вимога позивача до відповідача про стягнення 11766,68 грн плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів, вагові параметри яких перевищують нормативні.

2.2. Підставами позову є обставини, якими позивач обґрунтовує перевезення відповідачем вантажу автомобільними дорогами загального користування з використанням транспортного засобу, вагові параметри якого перевищують нормативні.

2.3. Відповідно до частини 2 статті 76 Господарського процесуального кодексу України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

2.4. Предметом доказування у справі є порушенням відповідачем вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезення вантажу транспортними засобами, вагові параметри яких перевищують нормативні; порушення суб`єктивного права позивача, за захистом якого позивач звернувся до суду.

3. Перелік доказів, якими сторони підтверджують або спростовують наявність кожної обставини, яка є предметом доказування у справі.

3.1. На підтвердження обставин, які є предметом доказування, позивач подав письмові докази, дослідивши які, суд встановив:

3.1.1 30.05.2019 Управління Укртрансбезпеки у Харківській області провело рейдову перевірку, на підставі направлення на рейдову перевірку №029460 від 27.05.2019 (а.с. 45-46).

3.1.2 30.05.2019 під час перевірки провели огляд транспортного засобу марки RENAULT PREMIUM, реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , яким керував водій ОСОБА_1

3.1.3 Згідно з свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, транспортний засіб марки RENAULT PREMIUM, реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 належить на праві власності ОСОБА_2 (а.с. 37).

3.1.4 22.06.2017 ОСОБА_2 та ТОВ "Власов Транс" уклали договір найму (оренди) транспортного засобу №2211 (а.с. 38-39), відповідно до якого, ОСОБА_2 передає, а ТОВ "Власов Транс" приймає у тимчасове платне користування, строком на 5 років транспортний засіб марки RENAULT PREMIUM 430.18, ЗАГАЛЬНИЙ ВАНТАЖНИЙ БОРТОВИЙ-ТЕНТОВИЙ, 2012 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 .

3.1.5 30.05.2019 на підставі товарно-транспортної накладної №100973 (а.с. 36), відповідач здійснював перевезення пасажирів і вантажу автомобільним транспортом RENAULT PREMIUM; реєстраційний номер: НОМЕР_1 ; з пункту навантаження м. Київ, вул. Шахтарська, 9 до пункту розвантаження м. Харків, пр-т Ново-Баварський, 118-Д.

3.1.6 30.05.2019 Управління Укртрансбезпеки у Харківській області здійснило габаритно-ваговий контроль транспортного засобу відповідача, результати якого відображено у талоні зважування №606: авто НОМЕР_1 , Вісь 1-7115 кг; Вісь 2-12455 кг (а.с. 31)

3.1.7 30.05.2019 Управління Укртрансбезпеки у Харківській області склало довідку №0007032 про результати здійснення габаритно-вагового контролю, зі змісту якої суд встановив: 1) Водій транспортного засобу: ОСОБА_1 ; 2) Автомобіль: RENAULT, Модель: PREMIUM 430.18; Реєстраційний номер: НОМЕР_1 ; 3) Результати вагового контролю: Навантаження на осі, тонн: 1) 7,11, 2) 12,45; Повна маса транспортного засобу 19,57 тонн. (а.с. 33)

3.1.8 30.05.2019 Управління Укртрансбезпеки у Харківській області склало акт №0023016 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів (а.с. 32). Акт склала та підписала уповноважений представник позивача. Водій ОСОБА_1 від підпису акту відмовився. Відповідно до акту осьові навантаження транспортного засобу становлять (т): 1) 7,11, 2) 12,45; повна маса транспортного засобу 19,57 т.

3.1.9 30.05.2019 Управління Укртрансбезпеки у Харківській області склало акт №139470 про проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, відповідно до змісту якого водій ОСОБА_1 на транспортному засобі марки "RENAULT", реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , перевозив вантаж з перевищенням вагових обмежень, а саме навантаження на одиночну вісь складає 12,455 при нормативно допустимому 11, чим порушив п. 22.5 Постанови КМУ 1306 від 10.10.2001 (а.с. 35).

3.1.10 30.05.2019 Управління Укртрансбезпеки у Харківській області склало розрахунок плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування (постанова КМУ від 27червня 2007 року №879) до акту від 30.05.2019 №00023016. Відповідно до розрахунку перевищення параметрів навантаження від нормативу склало 3%. Всього до сплати 395,28 євро, що еквівалентно 11766,68 грн (курс НБУ станом на 30.05.2019 за 1 евро = 2976,7974 грн (а.с. 34).

3.1.11 09.07.2019 Управління Укртрансбезпеки у Черкаській області склало припис №0221439 щодо усунення порушень законодавства про автомобільний транспорт, за результатами перевірки проведеної 30.05.2019 (а.с. 44). У приписі запропонувало відповідачу усунути виявлені порушення у строк до 23.07.2019.

3.1.12 19.06.2019 Управління Укртрансбезпеки у Харківській області надіслало відповідачу лист №21559/37/24-19 (а.с. 40-41) рекомендованим листом з повідомленням про вручення, яке повернулось відправнику 24.07.2019 з довідкою про причини повернення "за закінченням терміну зберігання" (а.с. 42-43). У листі позивач зобов`язав перевізника протягом 30 календарних днів з моменту визначення плати внести її (сплатити) та повідомити про це відповідний територіальний орган Укртрансбезпеки, та повідомило, що у разі невнесення плати за проїзд спричинить недоотримання коштів державним бюджетом України.

3.2. Відповідач ТОВ "Власов Транс" на спростування доводів позивача письмові докази не подав.

3.3. Відповідно до частини першої та другої статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами:1) письмовими, речовими і електронними доказами;2) висновками експертів;3) показаннями свідків.

3.4. Відповідно до частини 1 статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

3.5. На підставі поданих позивачем доказів, можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Подані позивачем докази суд визнає належними.

3.6. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються (стаття 77 Господарського процесуального кодексу України "Допустимість доказів").

3.7. На підтвердження обставин, якими позивач обґрунтовує підстави позову, позивач подав письмові докази, які є належним засобом доказування обставин, що є предметом доказування у справі. Суд не встановив, що докази подані позивачем отримані з порушенням закону. Докази подані позивачем суд визнає допустимими.

3.8. Згідно з статтею 78 Господарського процесуального кодексу достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи

3.9. Подані позивачем докази, на переконання суду, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Докази, подані позивачем, суд визнає достовірними.

3.10. Відповідно до статті 129 Конституції України та статті 2 Господарського процесуального кодексу України однією з основних засад судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

3.11. Зміст принципу змагальності господарського судочинства наведений у статтях 13 та 74 Господарського процесуального кодексу України, відповідно норм яких судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

3.12. Сумніву у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів у суду не виникло.

4. Висновок суду про те, яка обставина, що є предметом доказування у справі, визнається судом встановленою або спростованою з огляду на більшу вірогідність відповідних доказів. Мотиви визнання доказів більш вірогідними щодо кожної обставини, яка є предметом доказування у справі.

4.1. Відповідно до частин 1 статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

4.2. Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були. Тобто обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний.

4.3. З огляду на відсутність у справі доказів, які б водночас доводили та спростовували одні й ті ж обставини, суд не наводить у рішенні суду мотивів визнання доказів більш вірогідними щодо кожної обставини, яка є предметом доказування у справі.

4.4. Відповідно до частини 1-3 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

4.5. Враховуючи, обставини, що не підлягають доказуванню, належність, допустимість та достовірність доказів, поданих сторонами, суд, оцінивши зібрані у справі докази в цілому та кожен доказ окремо, визнає доведеними обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, та визнає встановленими наступні обставини:

4.5.1 30.05.2019 відповідач здійснював перевезення пасажирів і вантажу автомобільним транспортом RENAULT PREMIUM; реєстраційний номер: НОМЕР_1 ; з пункту навантаження м. Київ, вул. Шахтарська, 9 до пункту розвантаження м. Харків, пр.-т Ново-Баварський, 118-Д

4.5.2 В результаті габаритно-вагового контролю транспортного засобу відповідача, позивач встановив порушенням вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезення вантажу транспортними засобами, вагові параметри яких перевищують нормативні, зокрема перевищення маси на одиничній осі транспортного засобу на 3% від нормативу. Навантаження на вісь становило 12455 кг.

4.5.3 Розмір плати, нарахованої відповідачу за проїзд вантажу з перевищенням габаритно-вагових норм, становить 395,28 євро, що по курсу НБУ за 1 євро станом на 30.05.2019 становить 11766,68 грн з розрахунку 0,27 євро за 1 км та з урахуванням протяжністю маршруту 488 км.

4.5.4 Відповідач обов`язку зі плати за проїзд вантажу з перевищенням габаритно-вагових норм протягом 30 календарних днів не виконав.

4.5.5 Розмір невиконаного грошового зобов`язання відповідача зі сплати плати за проїзд вантажу з перевищенням габаритно-вагових норм, становить 11766,68 грн.

4.5.6 Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року №2102-IX "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" з 24 лютого 2022 року на всій території Україні введено воєнний стан, дію якого продовжено і який триває на час розгляду справи.

4.5.7 Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 №211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" з 12.03.2020 на всій території України запроваджено карантин.

5. Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування. Норми права, на які посилалися учасники справи, які суд не застосував, та мотиви їх незастосування.

5.1. Засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначає Закон України від 5 квітня 2001 року №2344-III "Про автомобільний транспорт" (надалі - Закон №2344-III).

5.2. Відповідно до частини 12 статті 6 Закону №2344-III державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України.

5.3. Згідно частини 1 та 4 статті 48 Закону України від 05 квітня 2001 року №2344-III "Про автомобільний транспорт" автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення

У разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов`язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше семи відсотків.

5.4. Згідно із статтею 33 Закону України від 08 вересня 2005 року №2862-IV "Про автомобільні дороги" рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

5.5. Відповідно до частини 2 статті 29 Закону України від 30 червня 1993 року №3353-XII "Про дорожній рух" з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів. Порядок видачі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, та розмір плати за його отримання встановлюються Кабінетом Міністрів України.

5.6. За приписами пункту 3 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 18 січня 2001 року №30 (далі - Правила №30) транспортний засіб чи автопоїзд з вантажем або без вантажу вважається великоваговим, якщо максимальна маса або осьова маса перевищує хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху.

5.7. Відповідно до пункту 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306 за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м, за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.

5.8. Рух транспортних засобів та їх составів з навантаженням на одиночну вісь понад 11 т, здвоєні осі - понад 16 т, строєні осі - понад 22 т або фактичною масою понад 40 т (для контейнеровозів - навантаження на одиночну вісь - понад 11 т, здвоєні осі - понад 18 т, строєні осі - понад 24 т або фактичною масою понад 44 т, а на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - понад 46 т) у разі перевезення подільних вантажів автомобільними дорогами забороняється.

5.9. За змістом пункту 3 Правил №30 транспортний засіб вважається великоваговим, якщо максимальна маса або осьова маса перевищує хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху, у тому числі навантаження на одиночну вісь.

5.10. Згідно з пунктом 4 Правил №30, рух великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами здійснюється на підставі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, виданим перевізникові Державтоінспекцією, або документа про внесення плати за проїзд таких транспортних засобів. Допускається перевищення вагових параметрів порівняно з визначеними у пункті 22.5 Правил дорожнього руху на 2 відсотки (величина похибки) без оформлення відповідного дозволу та внесення плати за проїзд.

5.11. За приписами абзацу 15 частини 1 статті 60 Закону № 2344-III за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10 відсотків, але не більше 20 відсотків при перевезенні вантажу без відповідного дозволу - штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

5.12. Отже, з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів.

5.13. За спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли, зокрема, навантаження на здвоєну вісь перевищує 16 т. У разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов`язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше семи відсотків.

5.14. При цьому, обов`язок отримати дозвіл на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, а також внести плату за проїзд такого великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу автомобільними дорогами загального користування покладається на перевізника.

5.15. За порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи.

5.16. Відповідно до підпункту 2 пункту 2 Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 2007 року №879 (далі - Порядок №879) вимірювання (зважування) - процес визначення за допомогою вимірювального (зважувального) обладнання габаритно-вагових параметрів фактичної маси та навантаження на вісь (осі) транспортного засобу, що проводяться згідно з методикою, затвердженою спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології.

5.17. Відповідно до підпункту 4 пункту 2 Порядку №879 габаритно-ваговий контроль - контроль за проїздом великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, який включає перевірку відповідності габаритно-вагових параметрів таких транспортних засобів установленим законодавством параметрам і нормам, наявності дозволу на рух за визначеними маршрутами, а також дотримання визначених у дозволі умов та режиму руху транспортних засобів.

5.18. Згідно з пунктом 3 Порядку №879 габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування здійснюється Укртрансбезпекою, її територіальними органами та уповноваженими підрозділами Національної поліції.

5.19. За визначеннями, наведеними у статі 1 Закону України "Про автомобільний транспорт", автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами; вантажні перевезення - це перевезення вантажів вантажними автомобілями; водій - особа, яка керує транспортним засобом і має відповідне посвідчення встановленого зразка.

5.20. Автомобільним перевізником, що здійснює перевезення вантажів на договірних умовах, є суб`єкт господарювання, який відповідно до законодавства та одержаної ліцензії надає послугу згідно з договором про перевезення вантажу транспортним засобом, що використовують на законних підставах (ст. 33 Закону України "Про автомобільний транспорт").

5.21. Постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 №1567 затверджено Порядок здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, який визначає процедуру здійснення державного контролю за додержанням суб`єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту, вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, норм міжнародних договорів про міжнародне автомобільне сполучення, виконанням умов перевезень, визначених дозволом на перевезення на міжобласних автобусних маршрутах, вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення, дотриманням габаритно-вагових параметрів, наявністю дозвільних документів на виконання перевезень та відповідністю виду перевезень, відповідних ліцензій, внесенням перевізниками-нерезидентами платежів за проїзд автомобільними дорогами (надалі - Порядок №1567).

5.22. Пунктом 15 Порядку №1567 встановлений виключний перелік питань, що з`ясовується під час проведення рейдової перевірки, серед яких зазначено: перевірка наявності визначених статтями 39 і 48 Закону України "Про автомобільний транспорт" документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом; додержання вимог статей 53, 56, 57 і 59 Закону; виконання водієм інших вимог Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту та Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, інших нормативно-правових актів.

5.23. Згідно з пунктом 16 Порядку №1567, під час рейдової перевірки можливе здійснення габаритно-вагового контролю.

5.24. Відповідно до пункту 20 Порядку №1567 виявлені під час перевірки порушення вимог законодавства та норм і стандартів щодо організації перевезень автомобільним транспортом зазначаються в акті з посиланням на порушену норму.

5.25. Згідно з пунктами 21, 22 Порядку №1567, у разі виявлення в ході перевірки транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовими особами, що провели перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3 (акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом).

5.26. Відповідно до пункту 6 Порядку зупинення транспортного засобу, що здійснює автомобільні перевезення пасажирів та вантажів, посадовими особами Державної інспекції з безпеки на наземному транспорті та її територіальних органів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.05.2013 №422, у разі виявлення порушень правил перевезення великогабаритних, великовагових і небезпечних вантажів посадові особи складають акти за формою згідно з додатками 2 (акт про перевищення транспортним засобом нормативних габаритних параметрів) і 3 (акт про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів) до цього Порядку та повідомляють відповідний підрозділ МВС про такі порушення.

5.27. Відповідно до частини 2 статті 29 Закону України "Про дорожній рух" від 30.06.1993 №3353-ХІІ з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів. Порядок видачі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, та розмір плати за його отримання встановлюються Кабінетом Міністрів України.

5.28. Відповідно до статті 33 Закону № 2862-IV рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

5.29. Відповідно до пункту 3 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2001 №30 (далі - Правила №30) транспортний засіб чи автопоїзд з вантажем або без вантажу вважається великоваговим, якщо максимальна маса або осьова маса перевищує хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху.

5.30. Згідно з пунктом 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306, за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м (для сільськогосподарської техніки, яка рухається за межами населених пунктів, дорогами сіл, селищ, міст районного значення, - 3,75 м), за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.

5.31. Відповідно до пункту 4 Правил №30, рух великовагових та великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами здійснюється на підставі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, виданим перевізникові Державтоінспекцією, або документа про внесення плати за проїзд таких транспортних засобів.

5.32. Допускається перевищення вагових параметрів порівняно з визначеними у пункті 22.5 Правил дорожнього руху на 2 відсотки (величина похибки) без оформлення відповідного дозволу та внесення плати за проїзд.

5.33. Постановою Кабінету Міністрів України №879 від 27.06.2007 "Про заходи щодо збереження автомобільних доріг загального користування" затверджено Порядок здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні (далі - Порядок №879).

5.34. За підпунктом 2 пункту 2 Порядку №879 вимірювання (зважування) - це процес визначення за допомогою вимірювального (зважувального) обладнання габаритно-вагових параметрів фактичної маси та навантаження на вісь (осі) транспортного засобу, що проводяться згідно з методикою, затвердженою спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології.

5.35. Згідно з пунктами 16-18 Порядку №879, габаритно-ваговий контроль включає документальний та/або точний контроль. У разі коли за допомогою автоматичних зважувальних пунктів виявлено факт перевищення встановлених габаритно-вагових параметрів, габаритно-ваговий контроль транспортного засобу здійснюється на найближчому стаціонарному та/або пересувному пункті габаритно-вагового контролю. За результатами габаритно-вагового контролю на стаціонарному або пересувному пункті водієві транспортного засобу видається довідка про здійснення габаритно-вагового контролю із зазначенням часу і місця його здійснення.

5.36. Відповідно до пункту 28 Порядку №879 плата за проїзд автомобільними дорогами загального користування великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу вноситься перевізником за затвердженими ставками виходячи з вагових та/або габаритних параметрів транспортного засобу, протяжності маршруту, кількості перевезень.

5.37. Правилами вантажів автомобільним транспортом в Україні (далі - Правила № 363), затвердженими наказом Міністерства транспорту України 14.10.97 № 363, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 20 лютого 1998 року за № 128/2568, визначено, що саме на водія та перевізника покладено ряд обов`язків щодо навантаження, розміщення, закріплення та перевезення сипучого вантажу.

5.38. Пунктами 8.14-8.15 Правил №363 визначено, що завантажені предмети слід розміщувати і завантажувати так, щоб запобігти їх падінню, волочінню, травмуванню нити супровідних осіб, чи створенні перешкод для руху.

5.39. Вантаж повинен бути належним чином закріплений засобами кріплення (ременями, ланцями, розтяжками, тросами, розпірними перекладинами, якірними рейками (балками), сітками тощо) відповідно до національних стандартів щодо правил безпечного закріплення вантажів і засобів кріплення. Кількість засобів кріплення вантажу повинна бути достатньою для здійснення його безпечного перевезення

5.40. Відповідно до п. 12.5 Правил №363, для транспортування вантаж треба розміщувати в кузові таким чином, щоб не була порушена стійкість автомобіля і не утруднювалося керування ним. Вантаж не повинен змішуватися під час руху, випадати з кузова, волочитися і створювати небезпеку для пішоходів та інших учасників дорожнього руху.

6. Мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову. Висновок суду про порушення, не визнання або оспорення права чи інтересу, за захистом яких мало місце звернення до суду, та мотиви такого висновку. Висновки суду щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову.

6.1. Передумовою спору є перевезення відповідачем вантажу автомобільним транспортом автомобільними дорогами загального користування.

6.2. Причиною спору є встановлення в результаті габаритно-вагового контролю транспортного засобу відповідача порушення вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезення вантажу транспортними засобами, вагові параметри яких перевищують нормативні.

6.3. Звертаючись з позовом позивач прагне захистити своє майнове право та отримати плату за перевезення вантажу транспортними засобами, вагові параметри яких перевищують нормативні.

6.4. З метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів.

6.5. У разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов`язковим документом є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів.

6.6. Обов`язок отримати дозвіл на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, а також внести плату за проїзд такого великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу автомобільними дорогами загального користування покладається на перевізника.

6.7. Відповідач здійснював перевезення вантажу автомобільним транспортом автомобільними дорогами загального користування та допустив перевищення маси на одиночну вісь на 3% від нормативу. Навантаження на вісь становило 12,45 т при нормі 11,00 т.

6.8. Чинним законодавством забороняється перевезення подільних вантажів з перевищенням вагових параметрів автомобільними дорогами (пункт 22.5 Правил дорожнього руху), тому дозвіл на рух такого вантажу не видається, а може лише бути застосована відповідальність у вигляді плати за проїзд, якщо при зважуванні вантажу встановлено порушення вагових параметрів.

6.9. Правовий висновок щодо застосування вищевказаної норми права викладено у пункті 63 постанови Верховного Суду вії 29.01.2020 у справі №814/1460/16.

6.10. З урахуванням вимог пункту 22.5 Правил дорожнього руху перевізник, зважаючи на особливості та характер вантажу, зобов`язаний обрати вагу, яка водночас не перевищуватиме як повну масу транспортного засобу, так і навантаження на осі.

6.11. Крім того, законодавець врегулював питання можливого переміщення вантажу під час руху (також і в разі гальмування) шляхом похибки у 2 %, оскільки пунктом 4 Правил № 30 допускається перевищення вагових параметрів порівняно з визначеними у пункті 22.5 Правил дорожнього руху на 2 відсотки (величина похибки) без оформлення відповідного дозволу та внесення плати за проїзд.

6.12. Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного суду у складі Касаційного адміністративного суду №803/1540/16 від 24.07.2019 року.

6.13. Відповідно до висновку, наведеного у постанові Верховного Суду від 10.11.2021 у справі №747/45/20, визначену суму плати за проїзд автомобільними дорогами транспортного засобу має сплачувати саме власник великогабаритного транспортного засобу, вагові параметри якого перевищують нормативні, оскільки саме його транспортний засіб завдає шкоди автомобільним дорогам внаслідок такого перевищення.

6.18. За проїзд вантажу з перевищенням габаритно-вагових норм без відповідного дозволу відповідачу нараховано плату у розмірі 395,28 євро, що по курсу НБУ за 1 євро станом на 30.05.2019 становить 11766,68 грн з розрахунку 0,27 євро за 1 км та з урахуванням пройденої відстані 488 км.

6.19. Відповідач обов`язку зі плати за проїзд вантажу з перевищенням габаритно-вагових норм без відповідного дозволу протягом 30 календарних днів не виконав.

6.20. Розмір невиконаного грошового зобов`язання відповідача зі сплати плати за проїзд вантажу з перевищенням габаритно-вагових норм без відповідного дозволу, становить 11766,68 грн.

6.21. Відповідач у відзиві просив застосувати до вимог позивача строк позовної давності та відмовити у позові повністю, оскільки позивач 30.05.2019 склав акт про перевищення транспортним засобом нормативно-вагових параметрів і розрахунок плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами.

6.22. Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 №211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" з 12.03.2020 на всій території України запроваджено карантин.

6.23. Відповідно до пункту 12 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

6.24. Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року №2102-IX "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" та введення з 24 лютого 2022 року на всій території Україні воєнного стану продовження (зі змінами, внесеними Указом від 14 березня 2022 року №133/2022, затвердженим Законом України від 15 березня 2022 року №2119-IX, Указом від 18 квітня 2022 року №259/2022, затвердженим Законом України від 21 квітня 2022 року №2212-IX, Указом від 17 травня 2022 року №341/2022, затвердженим Законом України від 22 травня 2022 року № 2263-IX, Указом від 12 серпня 2022 року №573/2022, затвердженим Законом України від 15 серпня 2022 року №2500-IX, Указом від 7 листопада 2022 року №757/2022, затвердженим Законом України від 16 листопада 2022 року №2738-IX, Указом від 6 лютого 2023 року №58/2023, затвердженим Законом України від 7 лютого 2023 року №2915-IX, Указом від 1 травня 2023 року №254/2023, затвердженим Законом України від 2 травня 2023 року №3057-IX, та Указом від 26 липня 2023 року №451/2023, затвердженим Законом України від 27 липня 2023 року №3275-IX), продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 16 листопада 2023 року строком на 90 діб.

6.25. Відповідно до пункту 19 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії.

6.26. 18.12.2023 позивач звернувся з позовом до суду про стягнення з відповідача плати за проїзд вантажу з перевищенням габаритно-вагових норм без відповідного дозволу.

6.27. З урахуванням норм пунктів 12 та 19 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України з 30.05.2019 по день звернення позивача до суду строки позовної давності продовжуються.

6.28. Заяву відповідача про застосування строку позовної давності щодо стягнення плати за проїзд вантажу з перевищенням габаритно-вагових норм без відповідного дозволу з відповідача суд визнає необґрунтованою і доходить висновку про відмову у її задоволенні.

6.29. Однією з основоположних засад цивільного законодавства є добросовісність. Дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними, відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. Учасники цивільних відносин при здійсненні своїх прав зобов`язані діяти добросовісно, утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб.

6.30. Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

6.31. Однією із загальних засад цивільного законодавства є судовий захист цивільного права та інтересу. Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожний суб`єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів.

6.32. Передумовою для захисту прав та охоронюваних законом інтересів особи є наявність такого права або інтересу та порушення або оспорювання їх іншою особою (іншими особами).

6.33. Невиконання відповідачем свого обов`язку зі сплати за перевезення вантажу транспортними засобами, вагові параметри яких перевищують нормативні, порушує право позивача на належне виконання зобов`язаною стороною свого обов`язку у зобов`язанні з плати за проїзд вантажу з перевищенням габаритно-вагових норм без відповідного дозволу.

6.34. Одним із способів захисту цивільних прав та інтересу є примусове виконання обов`язку в натурі.

6.35. На підставі встановлених у справі обставин суд дійшов переконання про порушення відповідачем вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезення вантажу транспортними засобами, вагові параметри яких перевищують нормативні.

6.36. Вимогу позивача про стягнення з відповідача на користь позивача 11766,68 грн плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів, вагові параметри яких перевищують нормативні, суд визнає обґрунтованою, спосіб захисту обраний позивачем є належним та ефективним, та доходить висновку про наявність підстав для задоволення позову.

7. Розподіл судових витрат.

7.1. Відповідно до частини 1 статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

7.2. За подання позовної заяви до суду позивач сплатив судовий збір у розмірі 2684,00 грн на підставі платіжної інструкції від 24.11.2023 №4401 (а.с. 14).

7.3. У позові позивач просив стягнути з відповідача понесені судові витрати у розмірі 2684,00 грн зі сплати судового збору.

7.4. Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається, зокрема, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

7.5. Оскільки, позовні вимоги позивача задоволенні повністю до відшкодування йому за рахунок відповідача підлягає судовий збір у розмірі 2684,00 грн.

Керуючись статтями 14, 129, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Власов Транс" (ідентифікаційний код 39883969, адреса місцезнаходження: 18005, м. Черкаси, вул. Петровського, буд. 163, кв. 175) на користь Державного бюджету України 11766,68 грн (одинадцять тисяч сімсот шістдесят шість гривень 68 копійок) плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Власов Транс" (ідентифікаційний код 39883969, адреса місцезнаходження: 18005, м. Черкаси, вул. Петровського, буд. 163, кв. 175) на користь Державної служби України з безпеки на транспорті (ідентифікаційний код 39816845, адреса місцезнаходження: 03150, м. Київ, вул. Антоновича, 51) 2684,00 грн (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири гривні 00 копійок) судових витрат зі сплати судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду протягом двадцяти днів з дня складення повного рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Північного апеляційного господарського суду.

Повне рішення складене 01.02.2024.

Суддя А.І. Гладун