Рішення

від 01.02.2024 по справі 175/1732/20

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 175/1732/20

Провадження № 2/175/425/20

РІШЕННЯ

Іменем України

"01" лютого 2024 р. смт. Слобожанське

Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області у складі: головуючого судді Журавель Т.С., за участю секретаря судового засідання Ларіної К.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна», Товариства з обмежено відповідальністю «Севенгаз» про стягнення недоплаченого страхового відшкодування, франшизи та відшкодування шкоди,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 через свого представника звернулася до Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна», Товариства з обмежено відповідальністю «Севенгаз» про стягнення недоплаченого страхового відшкодування, франшизи та відшкодування шкоди.

В обґрунтування позовних вимог вказано, що 11.03.2019 року сталася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу «DAF XF 105», державний номерний знак НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_2 , транспортного засобу «ЗАЗ 110308», державний номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_3 та транспортного засобу «Volkswagen Transporter», державний номерний знак НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_4 . Постановою Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 17.04.2019 року ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. В результаті дорожньо-транспортної пригоди було пошкоджено автомобіль «Volkswagen Transporter», державний номерний знак НОМЕР_4 , власником якого є ОСОБА_1 . Цивільно правова відповідальність власника автомобіля «DAF XF 105», державний номерний знак НОМЕР_5 застрахована в Приватному акціонерному товаристві «Страхова компанія «ПЗУ Україна». 29.05.2019 року страховик частково виконав свої зобов?язання, сплативши лише частину страхового відшкодування у розмірі 84421,96 грн. Крім того, позивач зазначає, що оскільки матеріальна шкода заподіяна під час виконання ОСОБА_2 своїх трудових обов?язків, ТОВ «Севенгаз» також повинно бути відповідачем у даній справі.

На підставі розпорядження керівника апарату Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 24.03.2023 року з причини відсторонення від здійснення правосуддя судді Новік Л.М., проведено повторний автоматизований розподіл справи №175/1732/20 (провадження 2/175/425/20).

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.03.2023 року вищезазначену справу передано у провадження судді Журавель Т.С.

Ухвалою судді Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 30.03.2023 року справу прийнято до провадження та призначено до судового розгляду.

12.08.2020 року представник ПрАТ СК «ПЗУ Україна» на адресу суду надіслав відзив, в якому зазначив, що виплату страхового відшкодування позивачу здійснено відповідно до поданої її представником заяви від 03.04.2019 року про зміну напрямку виплати страхового відшкодування за зазначеними у заяві реквізитами на рахунок ФОП ОСОБА_5 . Таким чином ПрАТ СК «ПЗУ Україна» виконало свої зобов`язання за страховим полісом у повному обсязі. Також звертають увагу на те, що позивачем до позовної заяви надано висновок експерта № 0604/19/19 автотоварознавчої експертизи із визначення матеріального збитку, спричиненого власнику КТ3, складений 03.04.2019 року, який не може слугувати підтвердженням розміру збитків та взятий судом до уваги. При цьому вимогами пункту 34.2. статті 34 Закону передбачено, що протягом 10 робочих днів з дня отримання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду страховик зобов`язаний направити свого представника (працівника, аварійного комісара або експерта) на місце настання страхового випадку та/або до місцезнаходження пошкодженого майна для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків. На виконання даних вимог законодавства представником ПрАТ СК «ПЗУ Україна» 21.03.2019 року об 11:00 год, за запропонованою представником власника адресою, експертом Цаберябим В.М. складено протокол технічного огляду транспортного засобу Volkswagen Transporter державний реєстраційний номер НОМЕР_6 . Під час огляду був присутній представник власника транспортного засобу Volkswagen Transporter державний реєстраційний номер НОМЕР_3 ОСОБА_6 , який засвідчив складений протокол своїм підписом, зауваження та заперечення до протоколу технічного огляду відсутні. Крім того, позивачем та її представником жодні документи для погодження розміру страхового відшкодування до ПрАТ СК «ПЗУ Україна» не надавалися.

20.08.2020 року представник позивача надіслав на адресу суду відповідь на відзив, в якому зазначив, що висновок експерта Цаберявого В.М. не є належним та допустимим доказом, оскільки ним не було враховано всі запасні частини, ремонті роботи. Також звертають увагу на те, що представник позивача не був ознайомлений з протоколом огляду пошкодженого транспортного засобу, а тому твердження відповідача-1, що представник потерпілої особи погодився із протоколом огляду та не вніс ніяких зауважень, не відповідають дійсним обставинам справи. Щодо висновку №0604/19/19 від 03.04.2019 року зазначили, що судовий експерт Дроздов Ю. В. був особисто присутнім під час огляду КТ3, його висновок складено у відповідності до вимог чинного законодавства. Крім того, експертний висновок №0604/19/19 від 03.04.2019 року містить зазначення, що він підготовлений для подання до суду або страхової компанії згідно з вимогами діючого законодавства України, та попередження експерта про кримінальну відповідальність відповідно до ст. 384 КК України.

09.06.2023 року представник позивача надіслав на адресу суду уточнену позовну заяву, в якій розраховані позовні вимоги з урахуванням висновку судової транспортно-товарознавчої експертизи, а саме: просить суд стягнути з ПрАТ СК «ПЗУ Україна» 7347,69 грн, що складається з наступного: 5675,34 грн - страхове відшкодування; 1414,32 грн - пеня; 150,00 грн - 3 % річних від простроченої суми; 108,03 грн - інфляційні втрати. Також з ПрАТ СК «ПЗУ Україна» підлягають стягненню витрати за проведення судової автотоварознавчої експертизи у розмірі 9060,96 грн, витрати на правничу допомогу в розмірі 4000 грн та судовий збір. Позовні вимоги до ТОВ «Севенгаз» стосовно стягнення франшизи на користь ОСОБА_1 у розмірі 2000 грн залишаються без змін. Також з ТОВ «Севенгаз» підлягають стягненню витрати на правничу допомогу у розмірі 1100 грн та судовий збір.

14.08.2023 року представник ПрАТ СК «ПЗУ Україна» через систему «Електронний суд» надіслала письмові пояснення на уточнену позовну заяву, в яких зазначила, що позовні вимоги уточненої позовної заяви розраховані на підставі третього висновку експерта судової транспортно-товарознавчої експертизи №4235-22 від 18.11.2022 року, відповідно до якого розмір матеріальної шкоди заподіяної КТЗ Volkswagen Transporter державний реєстраційний номер НОМЕР_4 становить 92097,30 грн. Аналізуючи висновок № 066/19 та висновок №4235-22 вбачається різниця у вартості позиції 1144 Ремонтної калькуляції до висновку експерта №4235-22, а саме: підсилювач стойки правової передньої, вартістю 12512,46 грн. Заміна даної ремонтної деталі потягнуло за собою відповідно й збільшення годин та вартості ремонтних робіт, що й призвело до збільшення загальної вартості матеріального збитку. Крім того, висновок № 4235-22 був проведений судовим експертом без огляду автомобіля на підставі наявних у матеріалах справах документів, натомість експертом страховика автомобіль був оглянутий особисто відразу після настання ДТП. На підставі викладеного, страховик наполягає на власних доказах та розрахунках страхового відшкодування, оскільки відповідно до норм чинного законодавства, обов`язок визначати розмір заподіяного збитку (оціненої шкоди із урахуванням зносу) покладено саме на страховика.

Дослідивши матеріали справи судом встановлено наступне.

Згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_7 , ОСОБА_1 є власником легкового автомобіля «Volkswagen Transporter», державний номерний знак НОМЕР_4 , синього кольору, VIN: НОМЕР_8 .

18.03.2019 року ОСОБА_6 , на підставі нотаріально посвідченої довіреності ННТ №307393 від 18.03.2019 року, звернувся в інтересах ОСОБА_1 до Голови Правління ПрАТ СК «ПЗУ Україна» з повідомленням про дорожньо-транспортну пригоду.

Згідно повідомлення від 18.03.2019 року, дорожньо-транспортна пригода відбулася 11.03.2019 року приблизно об 11 год 20 хв. по вул. Дружби, буд. 17, смт. Слобожанське, Дніпровський район, Дніпропетровська область, внаслідок якої водій ОСОБА_4 , керуючи автомобілем «Volkswagen Transporter», державний номерний знак НОМЕР_3 , отримав удар в передню частину свого автомобіля від автомобіля «ЗАЗ 110308», державний номерний знак НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_3 , який рухався в тому ж напрямку руху в крайній правій смузі руху та в свою чергу отримав удар від автомобіля «DAF XF 105», державний номерний знак НОМЕР_9 під керуванням ОСОБА_2 , водій якого рухався ліворуч від автомобіля «ЗАЗ 110308» та виконуючи маневр перестроювання в крайню праву смугу руху, не переконався в безпеці свого маневру, не врахував дорожню обстановку, не дотримався безпечного бокового інтервалу руху між автомобілями, внаслідок чого, скоїв наїзд на автомобіль «ЗАЗ 110308», державний номерний знак НОМЕР_10 , який продовжив некерований рух, перевернувся на дах, виїхав на смугу руху автомобіля «Volkswagen Transporter», державний номерний знак НОМЕР_4 , внаслідок чого сталося зіткнення.

Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди транспортному засобу «Volkswagen Transporter», державний номерний знак НОМЕР_4 , були завдані механічні пошкодження, у зв`язку з чим були проведені ремонтно-фарбувальні роботи автомобіля.

Згідно рахунку №001 від 04.04.2019 року, виданого ФОП ОСОБА_5 , сума ремонтно-фарбувальних робіт складає 240256,00 грн.

Постановою Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 17.04.2019 року ОСОБА_2 , який керував транспортним засобом «DAF XF 105», державний номерний знак НОМЕР_9 , визнано винним у вчиненні вищевказаної дорожньо-транспортної пригоди та притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП.

На час ДТП цивільно-правова відповідальність водія автомобіля DAF XF державний номерний знак НОМЕР_9 , була застрахована в ПрАТ СК «ПЗУ Україна», за полісом ОСЦПВВНТЗ AM/919889819, у зв`язку з чим ОСОБА_6 звернувся в інтересах ОСОБА_1 до Голови Правління ПрАТ СК «ПЗУ Україна» з заявою про отримання страхового відшкодування, через спричинення транспортному засобу «Volkswagen Transporter», державний номерний знак НОМЕР_4 , механічних пошкоджень внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

21.03.2019 року експертом Цаберябим В.М. складено протокол технічного огляду транспортного засобу «Volkswagen Transporter», державний реєстраційний номер НОМЕР_6 .

Відповідно до звіту №047/19 від 15.05.2019 року по визначенню вартості (розміру) збитків, заподіяних пошкодженням транспортного засобу, розмір збитків, заподіяних пошкодженням транспортного засобу «Volkswagen Transporter», державний реєстраційний номер НОМЕР_6 , становить 86421,96 грн.

Також за результатами проведеного технічного огляду, експертом Цаберябим В.М. складено висновок експертного дослідження по визначенню вартості матеріального збитку, завданого власнику автомобіля №066/19 від 15.05.2019 року, відповідно до якого розмір збитків, заподіяних пошкодженням транспортного засобу «Volkswagen Transporter», державний реєстраційний номер НОМЕР_6 , становить 86421,96 грн, з яких: 2000,00 грн франшиза, 84421,96 грн - розмір страхового відшкодування.

Платіжним дорученням №30614 від 29.05.2019 року підтверджено переказ з рахунку ПрАТ СК «ПЗУ Україна» на рахунок ФОП - ОСОБА_5 , страхового відшкодування у розмірі 84421,96 грн.

При цьому як вбачається з висновку експерта №0604/19/19 автотоварознавчої експертизи із визначення матеріального збитку, спричиненого власнику КТ3, складений ОСОБА_7 від 03.04.2019 року на замовлення позивача, вартість відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля «Volkswagen Transporter», д/з НОМЕР_6 складає 113862,91 грн.

23.12.2019 року ОСОБА_1 звернулася до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг зі скаргою на дії страхової компанії щодо визначення розміру виплати страхового відшкодування.

Листом від 15.01.2020 року ОСОБА_1 було направлено копію звіту №047/19 від 15.05.2019 року, на підставі якого ПрАТ СК «ПЗУ Україна» здійснило виплату страхового відшкодування.

Крім того, у зв`язку зі сплатою ПрАТ СК «ПЗУ Україна» лише частини суми страхового відшкодування, представником ОСОБА_1 було направлено на адресу ТОВ «Севенгаз» досудову вимогу, відповідно до якої просять відшкодувати матеріальну шкоду, франшизу та витрати на оплату послуг експерта.

04.07.2022 року ухвалою Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області було призначено транспортно-товарознавчу експертизу без огляду об`єкта дослідження-автомобіля «Volkswagen Transporter», д.р.н. НОМЕР_4 за матеріалами цивільної справи №175/1732/20 та за вихідними даними висновку №0604/19/19 від 03.04.2019 року.

Згідно висновку №4235-22 від 18.11.2022 року, розмір матеріальної шкоди заподіяної транспортному засобу «Volkswagen Transporter», державний реєстраційний номер НОМЕР_4 , становить 92097,30 грн.

Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Положеннями ч. 1 та 2 ст. 1166 ЦК України визначено, що майнова шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, що її заподіяла. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Відповідно до ст. 999 ЦК України законом може бути встановлений обов`язок фізичної або юридичної особи бути страхувальником життя, здоров`я, майна або відповідальності перед іншими особами за свій рахунок чи за рахунок заінтересованої особи (обов`язкове страхування). До відносин, що випливають з обов`язкового страхування, застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено актами цивільного законодавства.

До сфери обов`язкового страхування відповідальності належить цивільно-правова відповідальність власників наземних транспортних засобів згідно із спеціальним Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Положеннями ст. 3 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та/або майну потерпілих внаслідок ДТП та захисту майнових інтересів страхувальників.

Згідно ст.979ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховим випадком є ДТП, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого.

Згідно ч. 1 ст. 25 Закону України «Про страхування» здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.

Відповідно до ст. 9, 35, 36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» настання страхового випадку (скоєння ДТП) є підставою для здійснення страховиком виплати страхового відшкодування потерпілому відповідно до умов договору страхування та в межах страхової суми, зазначеної у страховому полісі. Страховим відшкодуванням у цих межах покривається оцінена шкода, заподіяна внаслідок ДТП життю, здоров`ю, майну третьої особи, в тому числі й шкода, пов`язана зі смертю потерпілого. Для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на його отримання, подає страховику заяву про страхове відшкодування. Таке відшкодування повинне відповідати розміру оціненої шкоди, але якщо розмір заподіяної шкоди перевищує страхову суму, розмір страхової виплати за таку шкоду обмежується зазначеною страховою сумою.

Згідно п. 36.2 ст. 36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у ст. 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніше, як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування: зобов`язаний у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими-прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його. Якщо відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодження майна (транспортного засобу) з урахуванням зносу здійснюється безпосередньо на рахунок потерпілої особи (її представника), сума що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість.

Крім того, відповідно до ст. 29 Закону Уккраїни «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Верховний Суд у постанові від 08 квітня 2020 року у справі № 447/819/16-ц (провадження № 61-19129св19) з посиланням на висновки, викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 755/18006/15-ц (провадження № 14-176цс18), вказав, що обов`язок з відшкодування шкоди у межах страхового відшкодування покладається на страховика. Позивач повинен був вимагати кошти за майнову шкоду зі страхової компанії, а у разі ліквідації такої - від МТСБУ. У разі недостатності ліміту цивільно-правової відповідальності страховика для страхової виплати, решту завданої і доведеної шкоди відшкодовує особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність (ст.1194 ЦК України).

Судом встановлено, що від 29.05.2019 року ПрАТ СК «ПЗУ Україна» було здійснено страхове відшкодування у розмірі 84421,96 грн.

При цьому згідно висновку експерта №4235-22 від 18.11.2022 року за результатами призначеної судом експертизи, розмір матеріальної шкоди заподіяної транспортному засобу «Volkswagen Transporter», державний реєстраційний номер НОМЕР_4 , становить 92097,30 грн.

З урахуванням вищенаведеного, суд доходить висновку, що страховик повинен здійснити виплату страхового відшкодування у сумі 5675, 34 грн.

На підставі викладеного, надавши оцінку наявним у матеріалах справи доказам, встановивши, що вартість відновлюваного ремонту внаслідок ДТП, перевищує сплачений розмір страхового відшкодування у сумі 84421,96 грн, суд доходить висновку, що дії страховика щодо неповної сплати страхового відшкодування були неправомірними, у зв`язку з чим різниця між фактично сплаченою сумою та сумою відшкодування, встановленого висновком експерта №4235-22 від 18.11.2022 року підлягає стягненню з ПрАТ «СК «ПЗУ Україна» на користь позивача.

Щодо вимог до ТОВ «Севенгаз», суд виходив з наступного.

Згідно ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

При цьому відповідно ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Судом встановлено, що матеріальна шкода була заподіяна під час виконання ОСОБА_2 своїх трудових обов?язків, у зв`язку з чим саме ТОВ «Севенгаз» має нести відповідальність за заподіяну шкоду в частині, що не покривається страховиком.

На підставі викладеного, суд доходить висновку, що вимога про стягнення з ТОВ «Севенгаз» франшизи у розмірі 2000 грн є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Щодо вимоги про стягнення зПрАТ «СК «ПЗУ Україна»пені за несвоєчасну виплату страхового відшкодування, 3 % річних, інфляційних збитків, суд звертає увагу на наступне.

Згідно ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ст. 16 Закону України «Про страхування» договір страхування це письмова угода між страхувальником і страховиком, за якою страховик бере на себе зобов`язання в разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі у визначенні строки та виконувати інші умови договору.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Грошовим необхідно вважати зобов`язання, що складається, зокрема, з правовідношення, в якому праву кредитора вимагати від боржника виконання певних дій відповідає кореспондуючий обов`язок боржника сплатити кошти на користь кредитора.

Саме до таких грошових зобов`язань належить укладений договір про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, оскільки він установлює ціну договору страхову суму.

З огляду на юридичну природу правовідносин сторін як грошових зобов`язань на них поширюється дія частини другої статті 625 ЦК України як спеціального виду цивільно-правової відповідальності за прострочення виконання зобов`язання.

Аналогічні правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 11 квітня 2018 року у справі № 758/1303/15-ц (провадження № 14-68цс18).

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Прострочення боржника не настає, якщо зобов`язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора.

При безпідставній відмові у виплаті страхового відшкодування, крім наслідків, передбачених договором, страховик, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу страхувальника зобов`язаний сплатити йому суму страхової виплати з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (стаття 526, частина друга статті 625 ЦК України).

Інфляційне нарахування на суму боргу за порушення боржником грошового зобов`язання, вираженого в національній валюті, та трьох відсотків річних від простроченої суми полягає у відшкодуванні майнових витрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за неправомірне користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, тому ці кошти нараховуються незалежно від сплати ним неустойки (пені) за невиконання або неналежне виконання зобов`язання.

Згідно ст. 992 ЦК України у разі несплати страховиком страхувальникові або іншій особі страхової виплати страховик зобов`язаний сплатити неустойку в розмірі, встановленому договором або законом.

Відповідно до п. 36.5 ст. 36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування (регламентної виплати) з вини страховика (МТСБУ) особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє протягом періоду, за який нараховується пеня.

Таким чином, відповідальність страховика, передбачена пунктом 36.5 статті 36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» та частиною другою статті 625 ЦК України, настає виключно у випадку, якщо невиконання грошового зобов`язання відбулося з його вини як боржника у даних правовідносинах.

З огляду на викладене, суд вважає, що у даному випадку наявні підстави для застосування положень ч. 2 ст. 625 ЦК України з часу порушення страховиком зобов`язань щодо повної сплати страхової виплати потерпілій особі.

Статтею 530 ЦК України визначено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строку (термін).

Судом встановлено, що позивач має право на отримання страхового відшкодування у сумі 92097,30 грн, проте страховик виплатив страхове відшкодування лише у розмірі 84421,96 грн. Виплата страхового відшкодування у неповному обсязі є простроченням грошового зобов`язання на суму, яка залишилася несплаченою, у зв`язку з чим позивач має право на отримання виплат, передбачених ч. 2 ст. 625 ЦК України.

Згідно наданих позивачем розрахунків в уточненій позовній заяві, пеня за несвоєчасну виплату страхового відшкодування становить 1414,32 грн, 3 % річних - 150 грн, інфляційні збитки 108,03 грн.

За таких обставин суд доходить висновку, що оскільки страховик порушив строк виплати страхового відшкодування, вимоги позивача про стягнення пені від розміру недоплаченої суми страхового відшкодування є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Положеннями ч. 3 ст. 141 ЦПК України передбачено, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує, зокрема, чи пов`язані ці витрати з розглядом справи, чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову.

Судом встановлено, що позивачем сплачено судовий збір у розмірі 840 грн 80 коп., що підтверджується квитанцією №КРХ5-2С38-НКТН-9Е39 від 14.05.2020 року.

Крім того, 04.07.2022 року ухвалою Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області було призначено транспортно-товарознавчу експертизу. Витрати по проведенню експертизи судом покладено на ОСОБА_1 .

Відповідно до акту здачі-приймання висновку експерта транспортно-товарознавчої експертизи №4235-22 за ухвалою суду від 04.07.2022 року, попередня оплата складає 9060 грн 96 коп.

На підставі викладеного, суд вважає за необхідне стягнути з відповідачів на користь позивача витрати зі сплати судового збору в рівних частках, тобто по 420 грн 40 коп. з кожного та витрати, пов`язані з проведенням експертизи, тобто по 4530 грн 48 коп. з кожного.

Щодо витрат на правову допомогу, суд виходив з наступного.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Частиною 8 ст. 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Згідно ч. 3 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

При цьому розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Крім того, відповідно до ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Аналогічні висновки про те, що витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено зроблено у постанові Об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19.

На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу позивачем надано: договір про надання правової допомоги від 12.05.2020 року, додаток до договору про надання правової допомоги від 12.05.2020 року, ордер ПТ №171182.

Дослідивши надані докази на підтвердження понесених позивачем витрат на правничу допомогу, враховуючи складність справи та обсяг наданих послуг, критерій реальності адвокатських витрат, а також розумність розміру витрат, суд доходить висновку, що витрати у сумі 5100 грн є завищеними, у зв`язку з чим, вважає за необхідне зменшити їх розмір до 4000 грн та стягнути з відповідачів в рівних частках по 2000 грн з кожного.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 12, 13, 76-81, 141, 259, 263-265, 354, 355 ЦПК України,-

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна», Товариства з обмежено відповідальністю «Севенгаз» про стягнення недоплаченого страхового відшкодування, франшизи та відшкодування шкоди задовольнити.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна» на користь ОСОБА_1 суму страхового відшкодування у розмірі 5675 (п`ять тисяч шістсот сімдесят п`ять) грн 34 коп.; пеню у розмірі 1414 (одна тисяча чотириста чотирнадцять) грн 32 грн; 3 % річних у розмірі 150 (сто п`ятдесят) грн 00 коп.; інфляційні витрати у розмірі 108 (сто вісім) грн 03 коп., разом 7347 (сім тисяч триста сорок сім) грн 69 коп.

Стягнути з Товариства з обмежено відповідальністю «Севенгаз» на користь ОСОБА_1 франшизу у розмірі 2000 (дві тисячі) грн.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна» на користь ОСОБА_1 судові витрати, сумарною сумою 6950 (шість тисяч дев`ятсот п`ятдесят) грн 88 коп.

Стягнути з Товариства з обмежено відповідальністю «Севенгаз» на користь ОСОБА_1 судові витрати, сумарною сумою 6950 (шість тисяч дев`ятсот п`ятдесят) грн 88 коп.

Рішення може бути оскаржено безпосередньо доДніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Т. С. Журавель