Рішення

від 01.02.2024 по справі 569/22151/23

РІВНЕНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 569/22151/23

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 лютого 2024 року

Рівненський міський суд Рівненської області в складі судді Левчука О. В.,

за участі секретаря судового засідання Янка М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи

за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирних будинків "Чорновола-40"

до ОСОБА_1

про стягнення заборгованості

у судове засідання учасники справи не з`явилися, -

ВСТАНОВИВ:

ОСББ «Чорновола-40» (далі позивач) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 (далі відповідач), в якому просить стягнути з відповідача на користь ОСББ «Чорновола-40» заборгованість в розмірі 31 700 грн. 00 коп. внесок на капітальний ремонт будинку (утеплення), 239 грн. 70 коп. штрафні санкції, 158 грн. 50 коп. інфляційні втрати.

Свої позовні вимоги мотивує тим, що ОСОБА_1 проживає та є співвласником квартири за адресою: АДРЕСА_1 . У багатоквартирному будинку по АДРЕСА_2 створено Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Чорновола-40». Рішенням загальних зборів ОСББ «Чорновола-40» від 28 серпня 2022 року затверджено одноразовий внесок в розмірі 500 грн. з квадратного метру загальної площі квартир для проведення капітального ремонту будинку утеплення фасадів. Оплату вказаного внеску вирішено провести до 01 серпня 2023 року без відсотків. Так як оплата відповідачем здійснена не була йому направлено лист з вимогою оплатити борг. Відповіді на лист не отримано, борг не сплачено. Згідно з довідкою про заборгованість по внеску на капітальний ремонт будинку (утеплення) станом на 31 жовтня 2023 року заборгованість відповідача становить 31 700 грн. внесок на капітальний ремонт будинку (утеплення), 239 грн. 70 коп. штрафні санкції, 158 грн. 50 коп. інфляційні втрати.

Ухвалою суду від 27.11.2023 прийнято до розгляду, відкрито спрощене позовне провадження у справі, призначено справу до розгляду у судовому засіданні.

Представник позивача в судове засідання не з`явилася, хоча належним чином повідомлялася про час, дату і місце проведення судових засідань. 20 грудня 2023 року представник позивача ОСОБА_2 подала до суду заяву, в якій просила розгляд справи провести за відсутності позивача та представника позивача. Позовні вимоги підтримує в повному обсязі не заперечує щодо ухвалення заочного рішення у справі.

Відповідач в судове засідання не з`явився, хоча належним чином повідомлявся про час, дату і місце проведення судових засідань. Про причини неявки суд не повідомив, заяв чи клопотань про перенесення розгляду справи до суду не подавав. Крім того, виклик відповідача в судові засідання здійснювався через розміщення оголошень на офіційному сайті Судової влади України.

Відповідно до ч. 4 ст. 130 ЦПК України, у разі відсутності адресата (будь-кого з повнолітніх членів його сім`ї) особа, яка доставляє судову повістку, негайно повертає її до суду з поміткою про причини невручення.

Частиною 1 статті 131 ЦПК України передбачено, що учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться.

Відтак, суд вважає за можливе проводити розгляд справи у відсутності відповідача в заочному порядку, на підставі документів та доказів, що є в матеріалах справи, що відповідає вимогам ст. 280 ЦПК України.

Дослідивши в судовому засіданні надані письмові докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають до задоволення.

Судом встановлено,що згідноз інформацієюз Державногореєстру речовихправ нанерухоме майновідповідачу направі приватноївласності належить1/2 квартири за адресою: АДРЕСА_1 .

Обслуговування будинку, в якому знаходяться нежитлові приміщення відповідача, здійснюється Об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку "Чорновола-40".

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку», об`єднання співвласників багатоквартирного будинку - юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна.

За змістом ст. 4 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» та Статуту ОСББ «Чорновола-40» об`єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов`язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку», співвласники багатоквартирного будинку є власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що відповідач як співвласник багатоквартирного будинку в розумінні Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» зобов`язаний виконувати рішення загальних зборів ОСББ "Чорновола-40".

Рішенням загальних зборів ОСББ «Чорновола-40» від 28 серпня 2022 року, оформлених протоколом, затверджено одноразовий внесок в розмірі 500 грн. з квадратного метру загальної площі квартир для проведення капітального ремонту будинку по АДРЕСА_2 , утеплення фасадів.

Відповідно до розрахунку, наданого позивачем, розмір заборгованості по внеску на капітальний ремонт будинку, утеплення, виходячи з загальної площі належного відповідачу житлового приміщення, становить 31 700 грн. 00 коп.

18 вересня 2023 року за вих. № 43 ОСОБА_1 направлено вимогу сплатити борг, що підтверджується фіскальним чеком АТ «Укрпошта».

Зазначені кошти відповідачем на рахунок ОСББ не сплачено.

Основна діяльність об`єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов`язань, пов`язаних з діяльністю об`єднання.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку», діяльність об`єднань і асоціацій регулюється цим Законом, Цивільним, Житловим та Земельним кодексами України, іншими нормативно - правовими актами та статутом об`єднання, асоціації.

Згідно з п. 2 ст. 2 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", не є предметом регулювання цього закону відносини, що виникають між співвласниками, а також між співвласниками та об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку при забезпеченні потреб співвласників шляхом самозабезпечення відповідно дост. 22Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку».

Крім того, чинним законодавством України про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку не передбачено укладання договорів між ОСББ та співвласниками багатоквартирного будинку, а внески по утриманню будинку та прибудинкової території та внески до ремонтного фонд (послуги по утриманню будинку та прибудинкової території та ремонту багатоквартирного будинку відносяться до житлових послуг, які надаються ОСББ самостійно встановлюються рішенням Загальних Зборів ОСББ.

Відповідно до ч. 3, 4 ст. 22 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку», для забезпечення утримання та експлуатації багатоквартирного будинку, користування спільним майном у такому будинку, включаючи поточний ремонт, утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, водопостачання та водовідведення, теплопостачання і опалення, вивезення побутових відходів, об`єднання за рішення загальних зборів має право: задовольняти зазначені потреби самостійно шляхом самозабезпечення.

Питання самостійного забезпечення об`єднанням експлуатації та утримання багатоквартирного будинку та користування спільним майном у такому будинку регулюються Господарським кодексу України в частині господарчого забезпечення діяльності не господарюючих суб`єктів.

Для фінансування самозабезпечення об`єднання співвласники сплачують відповідні внески платежі в розмірах, установлених загальними зборами об`єднання. Відмова від оплати рахунків або несплата рахунків не допускається. Такі дії є порушенням прав інших співвласників ОСББ і підставою для звернення до суду про стягнення заборгованості із плати по відповідних рахунках за житлові послуги примусовому порядку.

Відповідно до п. 3 ст. 3 ГК України, діяльність не господарюючих суб`єктів спрямована на створення і підтримання необхідних матеріально - технічних умов їх функціонування, що здійснюється за участі або без участі суб`єктів господарювання, є господарчим забезпеченням діяльності господарюючих суб`єктів.

Внески на утримання і ремонт приміщень або іншого майна, що перебуває у спільній власності, визначаються статутом об`єднання та/або рішенням загальних зборів.

Відповідно до ст. 12 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку», управління багатоквартирним будинком здійснює об`єднання через свої органи управління.

Відповідно до ст. 16 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку», об`єднання має право відповідно до законодавства та статут об`єднання: виступати замовником робіт з капітального ремонту, реконструкції багатоквартирного будинку; встановлювати порядок сплати, перелік та розміри внесків і платежів співвласників, у том числі відрахувань до резервного та ремонтного фондів; здійснювати для виконання статутних завдань господарче забезпечення діяльності об`єднання в порядку, визначеному законом; здійснювати контроль за своєчасною сплатою внесків і платежів.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку», для забезпечення виконання власниками приміщень свої обов`язків об`єднання має право: робити співвласникам попередження про порушення ними статутних або інших законних вимог і вимагати їх дотримання; вимагати від співвласників своєчасної та у повному обсязі сплати всіх встановлених цим Законом та статутом об`єднання внесків і платежів, у тому числі відрахувань до резервного та ремонтного фондів; звертатися до суду в разі відмови співвласник; відшкодовувати заподіяні збитки, своєчасно та у повному обсязі сплачувати всі встановлені цим Законом та статутом об`єднання внески і платежі, у тому числі відрахування до резервного; ремонтного фондів.

Відповідно до ст. 15 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку», співвласник багатоквартирного будинку зобов`язаний: своєчасно і в повному обсязі сплачувати належні внески і платежі, виконувати рішення статутних органів прийняті у межах їхніх повноважень; забезпечувати дотримання вимог житлового і містобудівною законодавства щодо проведення реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів технічного переоснащення приміщень або їх частин.

Відповідно до ч. 6 ст. 21 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» порядок сплати, перелік та розміри внесків і платежів співвласників, у тому числі відрахувань до резервного та ремонтного фондів, встановлюються загальними зборами об`єднання відповідно до законодавства та статуту об`єднання.

Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» об`єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов`язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами.

Згідно зі ст.525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогокодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання не допускається.

Порушення зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання, ст. 610 ЦК України).

Відповідно до ч. 1ст. 612 ЦК України відповідач вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язань або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 23 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» встановлено, що утримання і ремонт приміщень, які перебувають у власності здійснюються відповідно до законодавства України.

Крім того, відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання повинно виконуватися належним чином у відповідності з договором і вимогами чинного законодавства, інших актів діючого законодавства.

Оскільки розрахунок заборгованості проведений позивачем, не спростований відповідачем, а відтак приймається судом до уваги.

За таких обставин, суд вважає, що з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача підлягає стягненню заборгованість в сумі 32 098, 20 грн.

Щодо витрат позивача на правничу допомогу в розмірі 3 000 грн 00 коп. необхідно вказати, що згідно з ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Згідно з п.1 ч.3 ст.133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами у порядку, визначеному статтею 137 ЦПК України. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов"язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Як зазначено у ч.4-6 вказаної статті розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При цьому, склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі.

На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Також суд зазначає, що відповідно до ст. 26 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Визначення договору про надання правової допомоги міститься в ст. 1 вищевказаного Закону, згідно з якою договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні. Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (ст. 1 вищевказаного Закону).

За приписами ст. 19 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"видами адвокатської діяльності є, зокрема надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами. Адвокат може здійснювати інші види адвокатської діяльності, не заборонені законом.

Пунктом 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30.09.2009 № 23-рп/2009 передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

З викладеного слідує, що до правової допомоги належать й консультації та роз`яснення з правових питань; складання заяв, скарг та інших документів правового характеру; представництво у судах тощо (аналогічна позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі № 826/1216/16).

Приписами ст. 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність"передбачено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Згідно з висновком Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, зробленим у постанові від 06.03.2019 у справі № 922/1163/18, адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплату гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.

Тобто, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити з встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність".

Крім того, витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено. (Правова позиція Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 15 червня 2021 року у справі № 159/5837/19 «Щодо витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції»).

Так, на підтвердження здійснених представником позивачки витрат на професійну правничу допомогу надано: ордер серії ВК №1110224 від 10 листопада 2023 року, копію договору про надання правничої допомоги від 10 листопада 2023 року №9/11 та акту здачі- приймання виконаних послуг (робіт) від 10.11.2023.

Згідно з вказаним актом здачі- приймання виконаних послуг (робіт), розмір гонорару за правничу допомогу становить 3 000 грн 00 коп.

Відповідно до статті 141 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

З врахуванням вказаної вимоги процесуального кодексу з відповідача на користь позивача необхідно стягнути витрати на правничу допомогу в розмірі 3 000, 00 грн. та витрати на сплату судового збору в розмірі 2 684 грн.

Керуючись ст.12, 13, 76-89, 141, 258, 259, 263-265, 268, 273, 279, 280-283 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Об`єднання співвласників багатоквартирних будинків "Чорновола-40" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Чорновола-40» заборгованість в розмірі 32 098 грн 00 коп., в тому числі 31 700 грн. - внесок на капітальний ремонт будинку (утеплення), 239 грн. 70 коп. - штрафні санкції та 158 грн. 50 коп. - інфляційні втрати.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Чорновола-40» витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 684 грн 00 коп та витрати на правничу допомогу у розмірі 3 000 грн 00 коп.

Заочне рішення може бути переглянуто Рівненським міським судом Рівненської області за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його переглядякщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Рівненського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач: Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Чорновола-40», місцезнаходження: вул. В. Чорновола, буд. 40, м. Рівне, код ЄДРПОУ 41896254.

Відповідач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 .

Повне судове рішення складене та підписане 01 лютого 2024 року.

Суддя Левчук О. В.