Ухвала

від 23.01.2024 по справі 160/32005/23

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

23 січня 2024 року Справа № 160/32005/23 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі судді Дєєва М.В. при секретарі судового засідання Сергієнко В.Ю., за участю прокурора Дидюк Н.О. та представника відповідача - Жовтобрюха О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «МОЛОКОЗАВОД №1» про залишення без розгляду адміністративного позову Криворізької центральної окружної прокуратури до Товариства з обмеженою відповідальністю «МОЛОКОЗАВОД №1» про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

05.12.2023 року через систему "Електронний суд" до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Криворізької центральної окружної прокуратури до Товариства з обмеженою відповідальністю «МОЛОКОЗАВОД №1», в якому позивач просить:

- визнати протиправною бездіяльність Товариства з обмеженою відповідальністю «МОЛОКОЗАВОД №1» в частині невжиття заходів щодо приведення в належний технічний стан та готовність до укриття населення захисної споруди цивільного захисту - сховища №13910, що знаходиться за адресою: Дніпропетровська область, місто Кривий Ріг, вулиця Окружна, 9, у відповідності до Вимог щодо утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту, затверджених Наказом Міністерства внутрішніх справ України № 579 від 09.07.2018 «Про затвердження вимог з питань використання та обліку фонду захисних споруд цивільного захисту»;

- зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю «МОЛОКОЗАВОД №1» привести у стан готовності до використання за призначенням захисну споруду цивільного захисту №13910, що знаходиться за адресою: Дніпропетровська область, місто Кривий Ріг, вулиця Окружна, 10, у відповідності до Вимогщодо утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту, затверджених Наказом Міністерства внутрішніх справ України № 579 від 09.07.2018 «Про затвердження вимог з питань використання та обліку фонду захисних споруд цивільного захисту».

07.12.2023 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду відкрито спрощене позовне провадження без виклику (повідомлення) сторін.

18.12.2023 року від Товариства з обмеженою відповідальністю «МОЛОКОЗАВОД №1» надійшла заява про залишення позову без розгляду, в обґрунтування якої зазначено, що в даній справі прокурор не заявляє про відсутність органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Кодекс цивільного захисту населення України не передбачає звернення ГУ ДСНС у Дніпропетровській області, як позивача, із заявленими позовними вимогами. Таким чином, прокурором визначено орган, в особі якого він звернувся до суду з даним позовом, який не має права на звернення до суду з даним позовом. З огляду на наведене, з урахуванням завдань та функцій прокуратури у правовій державі та необхідності дотримання справедливого балансу у питанні рівноправності сторін судового провадження, підстави та порядок звернення прокурора до адміністративного суду в порядку його представництва інтересів держави в судах не може тлумачитися розширено та окремо від реалізації права на звернення до суду самого суб`єкта владних повноважень.

22.12.2023 року від Криворізької центральної окружної прокуратури надійшли заперечення на заяву про залишення позову без розгляду, відповідно до яких вказано, що відповідно до п. 16 ч. 2 ст. 17-1, ч. 15 ст. 32, ст. ст. 65, 66 Кодексу цивільного захисту України, п. 12 Порядку № 138, п. п. 1, 3, 4, 7 Положення № 1052 ДСНС є органом, який уповноважений діяти від імені держави у сфері цивільного захисту населення, невід`ємною частиною якого є реалізація його повноважень щодо здійснення контролю за станом належного утримання захисних споруд цивільного захисту, їх готовністю до використання за призначенням, оскільки вони є важливим елементом національної безпеки України та необхідною складовою її обороноздатності. Таким чином, згідно з вищевказаними нормами до повноважень ДСНС належить захист публічного інтересу у сфері цивільного захисту населення. Оскільки ГУ ДСНС України в Дніпропетровській області не здійснювало заходів щодо звернення з позовом до суду з вимогою про зобов`язання привести у стан готовності захисну споруду, прокурор набув повноважень на представництво держави у цих правовідносинах. Таким чином, у цій справі прокурор набув повноважень на представництво держави в особі ГУ ДСНС України в Дніпропетровській області.

09.01.2024 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду задоволено клопотання Криворізької центральної окружної прокуратури про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін, продовжено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін та призначено судове засідання.

Прокурор у судовому засіданні просила відмовити у задоволенні заяви відповідача про залишення позову без розгляду, при цьому посилаючись на доводи наведені у запереченнях на заяву про залишення позову без розгляду.

Представник відповідача просив задовольнити заяву про залишення позову без розгляду, при цьому посилаючись на доводи наведені в заяві.

Розглянувши вищевказану заяву про залишення позову без розгляду, враховуючи доводи сторін та дослідивши матеріали справи, суд зазначає наступне.

Відповідно до частин 3-5 ст.53 КАС України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, вступає за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, визначених статтею 169 цього Кодексу.

У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.131-1 Конституції України прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Згідно з абзацом 1 ч.3 ст.23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №303 від 13.03.2022 «Про припинення заходів державного нагляду (контролю) і державного ринкового нагляду в умовах воєнного стану» на період воєнного стану, введеного Указом Президента України №64 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні», державний нагляд (контроль) з питань цивільного захисту, у тому числі щодо готовності захисних споруд цивільного захисту до використанням за призначенням, не здійснюється.

Суд враховує, що органи Державної служби України з надзвичайних ситуацій законодавством не наділені повноваженнями на звернення з позовом про спонукання суб`єктів господарювання до приведення в належний стан і готовність до використання за призначенням захисних споруд цивільного захисту, а також приймає до уваги правову позицію з цього питання, викладену в постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.05.2019 у справі №820/4717/16, згідно з якою спірні правовідносини обумовлені реалізацією прокурором передбачених КАС України та Законом України «Про прокуратуру» повноважень щодо захисту інтересів держави і спрямовані на усунення порушень законодавства у сфері обороноздатності держави, у тому числі на забезпечення захисту мирного населення, особливо у питаннях підтримання колективних засобів захисту, якими є захисні споруди та інші місця можливого перебування людей, для збереження їх життя та здоров`я в разі військової агресії.

Виходячи з цього, суд вважає, що подання прокурором даного позову є єдиним ефективним засобом захисту порушених прав та інтересів держави.

При цьому, суд вважає за необхідне звернути увагу, що Верховний Суд у постанові від 29.11.2022 по справі № 240/401/19 відступив від раніше викладених висновків щодо права прокурора на звернення до адміністративного суду з позовом в інтересах держави, зазначивши таке: «…виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Ключовим для застосування цієї конституційної норми є поняття «інтерес держави».

Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій.

Із врахуванням того, що «інтереси держави» є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах (пункт 4 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 08.04.1999 № 3-рп/99).

Ці висновки Конституційний Суд України зробив у контексті офіційного тлумачення Арбітражного процесуального кодексу України, який уже втратив чинність. Однак, висловлене цим Судом розуміння поняття «інтереси держави» має самостійне значення і може застосовуватися для тлумачення цього ж поняття, застосованого у статті 23 Закону України «Про прокуратуру».

Відтак, суд дійшов висновку, що «інтереси держави» охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація «інтересів держави», особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно.

Таким чином, саме позов прокурора із зазначеними вимогами є єдиним способом спонукання відповідача до приведення захисної споруди цивільного захисту.

З огляду на вказані обставини, суд дійшов висновку, що підстави залишення позову без розгляду зазначені представником відповідача у поданій заяві є безпідставними, а тому у задоволенні заяви про залишення позову без розгляду слід відмовити.

Керуючись ст.240 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «МОЛОКОЗАВОД №1» про залишення без розгляду адміністративного позову Криворізької центральної окружної прокуратури до Товариства з обмеженою відповідальністю «МОЛОКОЗАВОД №1» про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.

Копію ухвали направити особам, які беруть участь у розгляді справи.

Відповідно до статті 256 КАС України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст. ст. 294-297 КАС України.

Повний текст ухвали складено 29.01.2024 року.

Суддя М.В. Дєєв