Ухвала

від 31.01.2024 по справі 320/1263/24

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД У Х В А Л А

про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі

31 січня 2024 року м. Київ №320/1263/24

Суддя Київського окружного адміністративного суду Діска А.Б.,

розглянувши позовну заяву та додані до неї матеріали

за позовомОСОБА_1 доПриватного виконавця виконавчого округу м. Києва Бережного Ярослава Вікторовичапровизнання протиправними дій та зобов`язання вчинити діївстановив:

ОСОБА_1 звернулась до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Бережного Ярослава Вікторовича, у якому просила суд:

- визнати протиправним та скасувати звіт Nє20230628-23/02 від 28.06.2023 року про експертну грошову оцінку земельної ділянки площею 0,0607 га, власником якої с громадянка України ОСОБА_2 , адреса розташування ділянки: АДРЕСА_1 , кадастровий номер: 8000000000:66:570:0036;

- визнати протиправним та скасувати звіт Nє20230628-23/01 від 28.06.2023 року експертну грошову оцінку земельної ділянки площею 4,0900 га, власником якої є громадянка України ОСОБА_2 , адреса розташування ділянки: Київська область, Білоцерківський район, Стадницька сільська рада, кадастровий номер: 3224686600:02:017:0010;

- визнати неправомірними дії приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Бережного Ярослава Вікторовича (посвідчення НОМЕР_1 видане 03.06.2019 року Міністерством юстиції України) щодо визначення вартості арештованого майна - земельної ділянки площею 0,0607 га, власником якої є громадянка України ОСОБА_2 , адреса розташування ділянки: АДРЕСА_1 (с/т « ІНФОРМАЦІЯ_1 », кадастровий номер: 8000000000:66:570:0036;

- визнати неправомірними дії приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Бережного Ярослава Вікторовича (посвідчення НОМЕР_1 видане 03.06.2019 року Міністерством юстиції України) щодо визначення вартості арештованого майна земельної ділянки площею 4,09 га, власником якої є громадянка України ОСОБА_2 , адреса розташування ділянки: АДРЕСА_2 , кадастровий номер: 3224686600:02:017:0010;

- забезпечити позов шляхом зупинення реалізації арештованого майна, а саме: земельно ділянки площею 0,0607 га, власником якої є громадянка України ОСОБА_2 , адреса розташування ділянки: АДРЕСА_1 (с/т « ІНФОРМАЦІЯ_1 », кадастровий номер: 8000000000:66:570:0036;

- забезпечити позов шляхом зупинення реалізації арештованого майна, а саме: земель о слянка України ОСОБА_2 , адреса розташування ділянки: АДРЕСА_1 (с/т «Плановик», кадастровий номер: 8000000000:66:570:0036;

- призначити по справі судову оціночно-будівельну експертизу, виконання якої доручити Київському науково-дослідному інституту судових експертиз (код ЄДРПОУ 02883096), що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Сім?ї Бродських, будинок 6

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності.

Позовну заяву позивач обґрунтовував тим, що в порушення норм Закону України «Про виконавче провадження» відповідачем допускаються протиправні дії щодо продажу майна, яке належить позивачу у виконавчому провадженні №71834303, які порушують права та законні інтереси позивача.

Відповідно до статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частиною першою статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Особливості провадження у справах з приводу оскарження рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця визначено статтею 287 Кодексу адміністративного судочинства України.

За правилом частини першої статті 287 цього Кодексу учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Порядок оскарження рішень, дій або бездіяльності виконавців та посадових осіб органів державної виконавчої служби визначено у розділі X Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 № 1404-VIII.

Частиною першою статті 74 вказаного закону передбачено, що рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Частиною другою цієї ж статі передбачено, що рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

Отже, критеріями визначення юрисдикції судів щодо вирішення справ з приводу оскарження рішень дій чи бездіяльності державного (приватного) виконавця щодо виконання судового рішення є юрисдикційна належність суду, який видав виконавчий документ, та статус позивача як сторони у виконавчому провадженні.

Як вбачається з позовної заяви, позивач просить визнати протиправними дії Приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Бережного Ярослава Вікторовича щодо продажу майна, яке належить позивачу, у виконавчому провадженні за №71834303, яке відкрите на підставі виконавчого документа від 16 вересня 2022 року у справі №761/4699/21, виданого Шевченківським районним судом міста Києва.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 березня 2018р. у справі №914/881/17 (провадження № 12-18гс18) викладено висновок про те, що чинним законодавством України передбачені підстави відповідальності суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання в разі неналежного виконання (зокрема, недостовірність чи необ`єктивність оцінки майна) ним своїх обов`язків. Водночас звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється підписом керівника суб`єкта оціночної діяльності (частина перша статті 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в України». Системний аналіз наведених норм чинного законодавства свідчить про те, що звіт про оцінку майна є документом, який фіксує дії суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання щодо оцінки майна, здійснювані ним у певному порядку та спрямовані на виконання його професійних обов`язків, визначених законом і встановлених відповідним договором. Звіт про оцінку майна не створює жодних правових наслідків для учасників правовідносин з оцінки майна, а лише відображає та підтверджує зроблені суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання висновки і його дії щодо реалізації своєї практичної діяльності. Отже, встановлена правова природа звіту про оцінку майна унеможливлює здійснення судового розгляду щодо застосування до нього наслідків, пов`язаних зі скасуванням юридичних актів чи визнанням недійсними правочинів.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 червня 2019р. у справі № 308/12150/16-ц (провадження N 14-187цс19) викладено висновок про те, що право на звернення зі скаргою на дії чи бездіяльність державного виконавця пов`язане з наявністю судового рішення, ухваленого за правилами ЦПК України. Оскарження рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби, вчинених на виконання судових рішень, ухвалених у порядку цивільного судочинства, передбачено у ЦПК України, у таких випадках виключається адміністративна юрисдикція. Визначення вартості майна боржника є процесуальною дією державного виконавця (незалежно від того, яка конкретно особа - сам державний виконавець чи залучений ним суб`єкт оціночної діяльності - здійснювала відповідні дії) щодо примусового виконання рішень відповідних органів, уповноважених осіб та суду. Тому оскаржити оцінку майна можливо в порядку оскарження рішень та дій виконавців. Аналогічний висновок зробила Велика Палата Верховного Суду у постанові від 20 березня 2019р. у справі № 821/197/18/4440/16 (провадження № 11-1200апп18).

Аналогічна правова позиція міститься в постанові Верховного Суду від 07 квітня 2021р. по справі № 753/3055/18 (провадження № 61-15879св20).

Згідно з частиною 1 статті 447 Цивільного процесуального кодексу України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Аналіз наведених вище правових норм свідчить про те, що спори щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності державного виконавця під час виконання судового рішення у справі №761/4699/21, винесеного на підставі Цивільного процесуального кодексу України підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства.

Аналогічною є позиція, викладена у постанові Верховного Суду від 28 квітня 2022 року у справі №640/28341/21.

Таким чином, враховуючи характер спірних правовідносин та склад учасників вирішення даного спору відноситься до юрисдикції місцевого загального суду в порядку цивільного судочинства.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Керуючись пунктом 1 частини першої статті 170, статтею 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя Київського окружного адміністративного суду,-

у х в а л и в:

Відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Бережного Ярослава Вікторовича про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Шостого апеляційного адміністративного суду в п`ятнадцятиденний строк з дня складання ухвали.

Суддя Діска А.Б.