Рішення

від 31.01.2024 по справі 400/7375/23

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 січня 2024 р. № 400/7375/23 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Величка А.В., розглянув у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом:ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , до відповідача:Державної установи "Новобузький виправний Центр (103)" Міністерства юстиції України, вул. Шкільна, 1, с. Богомази, Миколаївська обл., Баштанський р-н, 55615, про:визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,ВСТАНОВИВ:

До Миколаївського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (надалі позивач) до Державної установи "Новобузький виправний Центр (103)" Міністерства юстиції України (надалі відповідач) про:

- визнання дій державної установи «Новобузький виправний центр (№103)» Міністерства юстиції України, щодо не нарахування та не виплати в повному обсязі ОСОБА_1 відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» на період дії воєнного стану додаткової винагороди в розмірі 30 000 гривень за березень, квітень та травень 2022 року, протиправними;

- зобов`язання державної установи «Новобузький виправний центр (№103)» Міністерства юстиції України здійснити донарахування та виплату додаткової винагороди в розмірі 73 599, 00 грн. гривень за березень, квітень та травень 2022 року відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану».

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що в період з 28.10.2013 року по 14.04.2023 року проходив службу в Державній кримінально-виконавчій службі України, на посаді молодшого інспектора 2 категорії відділу нагляду і безпеки ДУ «Новобузький виправний центр (№103)», та має спеціальне звання «старший прапорщик внутрішньої служби». Відповідно до п.1 постанови Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» (в редакції до 01.06.2022), позивачка, як особа державно-виконавчої служби протягом цього часу мала право на отримання додаткової винагороди в розмірі 30000 гривень, щомісячно. Натомість відповідачем зазначена винагорода виплачувалася не щомісячно, а пропорційно відпрацьованому часу. За розрахунком позивача, недоотримана ним сума коштів складає 73 599,00 гривень, що і стало підставою для звернення до суду з даним позовом.

Ухвалою від 26.05.2023 року Миколаївський окружний адміністративний суд відкрив провадження у справі № 400/7375/23 та ухвалив розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомленням (виклику) сторін.

До канцелярії Миколаївського окружного адміністративного суду від представника Державної установи "Новобузький виправний Центр (103)" Міністерства юстиції України надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач вказав, що він не є суб`єктом владних повноважень і не приймав рішення щодо роз міру виплат позивачу. При визначенні розміру виплат позивачу керувався вимо гами Міністерства юстиції України, викладеними в листі від 20.05.2022 року № 38144/16.3./32-22 та листі Департаменту з питань виконання кримінальних покарань від 23.05.2022 року № 9/1-1954-ВС. Міністерство юстиції України та Департамент з питань виконання кримінальних покарань є суб`єктами владних повноважень і їх вимоги обов`язкові для виконання.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 з 28.10.2013 року по 14.04.2023 проходив службу в Державній кримінально-виконавчій службі України, на посаді молодшого інспектора 2 категорії відділу нагляду і безпеки ДУ «Новобузький виправний центр (№103)», та має спеціальне звання «старший прапорщик внутрішньої служби».

Протягом березня, квітня та травня 2022 року, ОСОБА_1 отримував до грошового забезпечення додаткову винагороду передбачену п. 1 Постанови Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 року, а саме за березень в розмірі 7 421,40 гривень, за квітень 2022 року 4 947,60 гривень, за травень 2022 року 4 032,00 гривень.

Вважаючи невиплату вказаної вище щомісячної додаткової винагороди в розмірі 30000,00 грн. протиправною, позивач звернувся до суду із цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що склались між сторонами, суд зазначає наступне.

Відповідно до п.1 постанови Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 року (в редакції від 22.03.2022 року) встановлено, що на період дії воєнного стану, особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби, що розташовані в межах адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надається допомога в рамках Програми «єПідтримка», виплачується додаткова винагорода в розмірі 30 000 гривень щомісячно.

З 01.07.2022 року в зазначену постанову було внесені зміни, встановлено, що на період дії воєнного стану, особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби в межах територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), виплачується додаткова винагорода в розмірі 30 000 гривень щомісячно (крім осіб рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, яким така винагорода виплачується пропорційно часу проходження служби в розрахунку на місяць).

Відповідно до п.2 постанови Кабінету Міністрів України від 01.07.2022 року №754, ця постанова набирає чинності з дня її опублікування та застосовується з 1 червня 2022 року.

Постановою Кабінету Міністрів України №1146 від 08.10.2022 року «Про внесення змін до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 р. № 168», в абзаці першому: слова , а також особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби в межах територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), та (крім осіб рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, яким така винагорода виплачується пропорційно часу проходження служби в розрахунку на місяць) виключено.

При цьому, відповідно до п.2 ця постанова набирає чинності з дня її опублікування та застосовується з 1 вересня 2022 року.

Таким чином, суд вимушений підсумувати, що в період з 24.02.2022 року по 07.07.2022 року, особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, мало право на отримання додаткової винагороди в розмірі 30000 гривень щомісячно, за умови, що вони несуть службу в органах і установах зазначеної Служби, що розташовані в межах адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надається допомога в рамках Програми «єПідтримка».

А у період з 08.07.2022 року по 17.10.2022 року, за умови, що вони несуть службу в органах і установах зазначеної Служби в межах територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), та у такому разі мають право на отримання додаткової винагороди в розмірі 30000 гривень, пропорційно часу проходження служби в розрахунку на місяць.

Відповідно Розпорядження Кабінету Міністрів України №204-р від 06.03.2022 року, Миколаївська область включена до Переліку адміністративно-територіальних одиниць, на території яких платникам єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, які перебувають на обліку на відповідній території, може надаватися допомога в рамках Програми єПідтримка.

Таким чином, особи рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, які несли служби на території Миколаївської міської громади, в період з 24.02.2022 року по 17.10.2022 року мали право на отримання додаткової грошової винагороди в розмірі 30000 гривень, передбаченої п.1 постанови Кабінету Міністрів України №168, за період з 24.02.2022 року по 07.07.2022 року, щомісячно, а за період з 08.07.2022 року по 17.10.2022 року, пропорційно часу проходження служби в розрахунку на місяць.

По цій справі, судом встановлено, що в період з березня по травень 2022 року, відповідач нараховував додаткову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 року, не щомісячно, а пропорційно часу проходження служби в розрахунку на місяць.

Відповідно до частини четвертої статті 21 Закону України «Про Державну кримінально-виконавчу службу України» особи рядового і начальницького складу та працівники кримінально-виконавчої служби, а також члени їхніх сімей знаходяться під захистом держави, їх безпека, честь і гідність охороняються законом.

Згідно з частиною другою статті 23 Закону України «Про Державну кримінально-виконавчу службу України» умови грошового і матеріального забезпечення осіб рядового і начальницького складу та оплата праці працівників кримінально-виконавчої служби визначаються законодавством і мають забезпечувати належні матеріальні умови для комплектування Державної кримінально-виконавчої служби України висококваліфікованим персоналом, диференційовано враховувати характер і умови служби чи роботи, стимулювати досягнення високих результатів у службовій та професійній діяльності і компенсувати персоналу фізичні та інтелектуальні затрати.

Частиною п`ятою статті 23 Закону України «Про Державну кримінально-виконавчу службу України» встановлено, що на осіб рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби поширюється соціальний захист поліцейських, визначений Законом України «Про Національну поліцію», а також порядок і умови проходження служби, передбачені для поліцейських. Умови і розміри грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу та оплати праці працівників кримінально-виконавчої служби визначаються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пунктів 2 і 3 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Виплату грошового забезпечення військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу здійснювати в порядку, що затверджується Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ, Міністерством фінансів, Міністерством інфраструктури, Міністерством юстиції, Службою безпеки, Управлінням державної охорони, розвідувальними органами, Адміністрацією Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації (далі державні органи).

Згідно з пунктом 3 Порядку виплати грошового забезпечення та компенсаційних виплат особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 28.03.2018 року № 925/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28.03.2018 року за № 377/31829 (надалі Порядок № 925/5), грошове забезпечення осіб рядового і начальницького складу включає: щомісячні основні види грошового забезпечення; щомісячні додаткові види грошового забезпечення; одноразові додаткові види грошового забезпечення.

До щомісячних основних видів грошового забезпечення належать: посадовий оклад; оклад за спеціальним званням; надбавка за вислугу років.

До щомісячних додаткових видів грошового забезпечення належать: підвищення посадового окладу; надбавки; доплати; премія.

До одноразових додаткових видів грошового забезпечення належать: допомога для оздоровлення; матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань.

Особливості виплати додаткової винагороди, передбаченої п.1 постанови Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 року, до набрання чинності 08.07.2022 року постановою Кабінету Міністрів України від 01.07.2022 року № 754 «Про внесення змін до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 р. № 168» (у період дії спірних правовідносин) ні Постановою № 168, ні Порядком № 925/5 не були встановлені.

У зв`язку з цим виплата додаткової винагороди, передбаченої Постановою № 168, на момент виникнення спірних правовідносин повинна була здійснюватися у загальному порядку та умовах, встановлених для виплати щомісячних додаткових видів грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби.

Абзацом першим пункту 5 Порядку № 925/5 встановлено, що виплата грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу здійснюється за місцем їх служби в межах асигнувань, затверджених кошторисом відповідного органу або установи на грошове забезпечення.

Грошове забезпечення визначається залежно від посади, спеціального звання, тривалості, інтенсивності та умов проходження служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання особи рядового чи начальницького складу (пункт 6 Порядку № 925/5).

Відповідно до пункту 8 Порядку № 925/5 при виплаті грошового забезпечення за неповний місяць розмір виплати за кожний календарний день визначається шляхом ділення суми грошового забезпечення, належного за повний місяць, на кількість календарних днів цього місяця.

Таким чином, грошове забезпечення осіб рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України, а саме щомісячні його види, виплачуються пропорційно відпрацьованому часу, в розрахунку за день, а не робочу годину, як це здійснив відповідач.

Оскільки додаткова винагорода, встановлена Постановою № 168, відноситься до щомісячних видів грошового забезпечення, тому вона також підлягає виплаті пропорційно відпрацьованому відповідною особою часу в порядку, встановленому пунктом 8 Порядку № 925/5, а саме: місяць розмір виплати за кожний календарний день визначається шляхом ділення суми грошового забезпечення, належного за повний місяць (30 000,00 грн), на кількість календарних днів цього місяця.

Відтак проведення відповідачем виплати позивачу додаткової винагороду, встановленої Постановою № 168, пропорційно за фактичний час несення служби, розрахований у годинах, в розрахунковому (у годинах) місячному періоді проходження служби (24 години на добу) є протиправним.

Поряд з цим, суд відхиляє твердження позивача про те, що за березень, квітень і травень 2022 року відповідач повинен був виплатити йому додаткову винагороду, встановлену Постановою № 168, у розмірі 30 000,00 грн щомісячно незалежно від відпрацьованого ним часу, оскільки ця допомога підлягає виплаті пропорційно до кількості відпрацьованих позивачем календарних днів у місяці.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позовних вимог частково.

Суд вважає за необхідним задовольнити позовні вимоги в частині визнання протиправним дій ДУ «Новобузький виправний центр (№103)» щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 за період березень, квітень та травень 2022 року додаткової винагороди, передбаченої п.1 постанови Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 року, пропорційно за фактичний час несення служби розрахований у годинах.

Способом поновлення прав позивача у цьому випадку, буде покладення на відповідача обов`язку провести перерахунок та виплати ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченої п.1 постанови Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 року, в розмірі 30000 щомісячно, з дотриманням вимог Порядку виплати грошового забезпечення та компенсаційних виплат особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України, затвердженого наказом Мінюсту №925/5 від 28.03.2015 року, зокрема п.8 щодо виплати грошового забезпечення за неповний місяць пропорційно відпрацьованому часу, в розрахунку за календарний день.

Також суд вважає за необхідне зазначити, що визначення конкретного розміру не донараховних коштів належить до виключної компетенції відповідача і суд не має повноважень самостійно здійснювати розрахунки суми. Суд наділений лише повноваженнями перевірити правильність такого розрахунку у контексті застосування нормативно-правових приписів, що регулюють спірні правовідносини.

Враховуючи вищевикладене, у задоволенні позовних вимог про зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити позивачці додаткової винагороди за спірні періоди у конкретній сумі необхідно відмовити.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст.2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури.

Частиною 1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Частиною 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно із ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

З огляду на наведене, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Відповідно до ч. 3 ст. 139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. У процесі розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.

Суд зауважує, що при поданні позову позивач сплатив 1073,60 грн. судового збору, що підтверджується квитанцією від 19.06.2023 року.

Згідно п.1 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір" позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі звільняються від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях.

За таких обставин, позивач помилково сплатив 1073,60 грн. судового збору.

Пунктом 1 частини першої статті 7 Закону України від 08.07.2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» визначено, що сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду у разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Керуючись статтями 2, 9, 72, 76, 77, 78, 80, 120, 139, 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Державної установи "Новобузький виправний Центр (103)" Міністерства юстиції України (вул. Шкільна, 1, с. Богомази, Миколаївська обл., Баштанський р-н, 55615, ідентифікаційний код 14316988) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

2. Визнати дії державної установи «Новобузький виправний центр (№103)» Міністерства юстиції України, щодо не нарахування та не виплати в повному обсязі ОСОБА_1 відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» на період дії воєнного стану додаткової винагороди в розмірі 30 000 гривень за березень, квітень та травень 2022 року, протиправними.

3. Зобов`язати державну установу «Новобузький виправний центр (№103)» Міністерства юстиції України здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченої п.1 постанови Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022, в розмірі 30000 щомісячно, за період березень, квітень та травень 2022 року, з дотриманням вимог Порядку виплати грошового забезпечення та компенсаційних виплат особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України, затвердженого наказом Мінюсту №925/5 від 28.03.2015, зокрема п.8 щодо виплати грошового забезпечення за неповний місяць пропорційно відпрацьованому часу, в розрахунку за календарний день.

4. У решті позовних вимог відмовити.

5. Апеляційна скарга може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя А.В. Величко