Рішення

від 30.01.2024 по справі 420/30378/23

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/30378/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(додаткове)

30 січня 2024 року м.Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі судді Бутенка А.В., розглянувши у порядку письмового провадження заяву представника ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат на професійну правову допомогу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправною та скасування податкової вимоги,-

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 10.01.2024 року, адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправною та скасування податкової вимоги задоволено.

Визнано протиправною та скасувати вимогу Головного управління ДПС в Одеській області № Ф-29303-51 У від 23.02.2021 року про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування в розмірі 37 788,74 грн.

Стягнуто з Головного управління ДПС в Одеській області (код ЄДРПОУ 44069166) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 1073,60 грн.

15.01.2024 року на адресу суду від представника ОСОБА_1 надійшла заява про ухвалення додаткового рішення, в якій просять стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС в Одеській області (65044, м. Одеса, вул. Семінарська, 5, код ЄДРПОУ 44069166) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) понесені судові витрати, що складаються із витрат на професійну правничу допомогу в сумі 10 000 (десяти тисяч) гривень 00 коп.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою особи, яка брала участь у справі, чи з власної ініціативи прийняти додаткове рішення чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Відповідно до ч. 1 ст. 143 КАС України, суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Згідно з ч.3 ст.252 КАС України, суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому ж складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про необхідність прийняття додаткового рішення по справі №420/19682/23.

Відповідно до положень п.1 ч.3 ст.132 КАС України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

При вирішенні питання щодо розподілу витрат на професійну (правничу) допомогу суд, відповідно до положень ч.5, ч.6 ст.13 Закону України Про судоустрій та статус суддів, ч.5 ст.242 КАС України враховує висновки Верховного Суду щодо застосування норм права.

Так, відповідно до висновків Верховного Суду, які викладені у постанові від 15 травня 2018 року у справі №821/1594/17, вирішуючи питання про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, суд виходить з того, що компенсація таких витрат здійснюється у порядку, передбаченому статтею 134 КАС України, яка не обмежує розмір таких витрат.

За змістом статті 134 КАС України за результатами розгляду справи, витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Як вбачається з аналізу наведених правових норм, документально підтверджені судові витрати підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень. При цьому, склад та розміри витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги, документи, що свідчать про оплату обґрунтованого гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку.

Цей висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 21 березня 2018 року у справі № 815/4300/17, від 11 квітня 2018 року у справі №814/698/16.

Відповідно до ч. 7 ст. 139 КАС України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

На підтвердження понесених витрат представником позивача надано до суду договір про надання правової допомоги №02/10/23-1 від 02.10.2023 року, акт про прийняття-передачу наданих послуг від 15.01.2024 року та квитанцію від 19.01.2024 року.

Відповідно до ч. 5 ст. 134 КАС України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що склад та розміри витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, належить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги, документи, що свідчать про оплату обґрунтованого гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку.

Великою Палатою Верховного Суду від 27.06.2018 року у справі № 826/1216/16 також зазначено, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входять до предмета доказування у справі.

У свою чергу, неспівмірність витрат на правничу допомогу із передбаченими законом критеріями є підставою для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, що належать розподілу між сторонами.

Дослідивши матеріали справи, надані представником позивача на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000, 00 грн. письмові докази, суд дійшов висновку про неспівмірність заявлених до відшкодування коштів із розглядом даної справи.

Під час визначення суми відшкодування суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг. Під час вирішення судом питання відшкодування витрат на правову допомогу, суд повинен дослідити відповідність наданих видів допомоги критеріям видів правової допомоги, визначених статтями 19, 20 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 14.11.2019 року у справі № 826/7375/18.

З врахуванням всіх викладених обставин, суд вважає необґрунтованими витрати представника позивача на правову допомогу в розмірі 10 000,00 грн., а тому суд вважає, що розмір витрат на професійну правову допомогу представника позивача у цьому випадку має бути зменшений до 5000,00 грн.

З огляду на зазначене та згідно із ст.139 КАС України судові витрати на професійну правову допомогу у розмірі 5000,00 грн., підлягають стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС в Одеській області.

Згідно з ч.1 ст. 143 КАС України, суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Частиною 5 ст. 143 КАС України у випадку, передбаченому частиною третьою цієї статті, суд виносить додаткове рішення в порядку, визначеному статтею 252 цього Кодексу.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 132, 134, 139, 143, 241-243, 252 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Заяву представника ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат на професійну правову допомогу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправною та скасування податкової вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Головного управління ДПС в Одеській області (код ЄДРПОУ 44069166) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати за надання правової допомоги у розмірі 5000,00 (п`ять тисяч) грн.

Порядок і строки оскарження рішення визначаються ст.ст.293, 295 КАС України.

Рішення набирає законної сили в порядку і строки, встановлені ст.255 КАС України.

Суддя Бутенко А.В.