Рішення

від 31.01.2024 по справі 420/27306/23

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/27306/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 січня 2024 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Марина П.П., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі, Головного управління ДПС у Полтавській області, про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення та податкової вимоги

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі, Головного управління ДПС у Полтавській області, в якому позивач просить:

визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000491703 від 15.01.2016 року Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Державної фіскальної служб у Херсонській області, яким збільшено ОСОБА_1 грошове зобов`язання зі сплати податку на доходи фізичних осіб у розмірі 63625,50 грн;

визнати протиправною та скасувати податкову вимогу Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Державної фіскальної служб у Херсонській області №197-23 від 20.01.2016 на суму 11315,71 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 06.08.2023 після публікації оголошення на вебсайті https://auto.ria.com/uk/ про продаж належного позивачу транспортного засобу CITROEN BERLINGO (VIN код ТЗ НОМЕР_1 ), було відображено автоматично сформовану інформацію про наявність обтяжень на транспортний засіб та що ГУ ДПС у Херсонській області зазначає про те, що згідно інтегрованих карток платника податків ОСОБА_1 станом на 15.08.2023 обліковується податковий борг, який виник за рахунок не сплати узгоджених зобов`язань у сумі 61689,31 грн., а саме зокрема по податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатом річного декларування (КБК 11010500) згідно податкового повідомлення-рішення № 000491703 ввід 15.01.2016 на суму 61675,50 грн.

Також позивач у позовній заяві зазначає, що 05.09.2023 представником позивача отримано відповідь ГУ ДПС у Херсонській області від 05.09.2023 за вих. № 8/4/6/21-22-13-02-11, у якій зазначено про вимогу від 20.01.2016 № 197-23 на суму 11315,00 грн. Грошова сума, визначена у податковій вимозі № 197-23 від 20.01.2016 року не знаходить відображення у жодному із даних податкових повідомлень-рішень.

Позивач у позові вказує, що 18.09.2023 представником ОСОБА_1 направлено до ГУ ДПС у Херсонській області адвокатський запит № 56 від 18.09.2023 у якому просив надати копію акта перевірки № 992/21031703/ НОМЕР_2 від 03.12.2015, що став підставою для визначення податкового зобов`язання згідно податкового повідомлення-рішення ДПІ у м. Херсон ГУ ДФС у Херсонській області, м. Херсон та що 25.09.2023 представником отримано лист ГУ ДПС у Херсонській області за вих. №1137/6/21-22-24-04-05 від 25.09.2023 у якому зазначено про неможливість надання запитуваних документи по причині проведення слідчих дій.

ОСОБА_1 не погоджується із податковим повідомленням-рішенням Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Державної фіскальної служб у Херсонській області № 000491703 від 15.01.2016 на суму 61675,50 грн та податковою вимогою Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Державної фіскальної служб у Херсонській області № 197-23 від 20.01.2016 на суму 11315,71 грн. і вважає їх такими що підлягають скасуванню.

До суду від представників відповідачів відзиви на позов не надходили, проте представником Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі до суду подано пояснення, в яких зазначено, що згідно інформаційних даних ІАС ІС «Податковий блок» в переліку суб`єктів та об`єктів оподаткування платників транспортного податку за 2018 рік ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) є власником автомобіля CITROEN BERLINGO, 2012 року випуску, номерний знак транспортного засобу НОМЕР_4 , ТЗ НОМЕР_1 який внесений в перелік автомобілів, з року випуску якого минуло не більше п`яти років (включно) та середньоринкова вартість якого становить понад 375 розмірів мінімальної зарплати, встановленої законом на 1 січня 2018 (звітного) року, а саме 1396125 грн. Згідно переліку об`єктів оподаткування, розміщеному на офіційному сайті Мінекономіки, передбаченого пунктом 13 Методики визначення середньо ринкової вартості легкових автомобілів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2016 року, фізичній особі ОСОБА_1 було сформовано податкове повідомлення-рішення з транспортного податку за 2018 рік від 20.01.2018 №00000491703 на суму 63625 грн 50 коп, яке було направлено на вказану адресу. ППР повернулося з відміткою за закінченням встановленого строку зберігання. Відповідач звертає увагу, що його посилання на неотримання ППР є необґрунтованими, так як контролюючий орган належним чином направляв дане рішення.

11.10.2023 року ухвалою суду визнано причини пропуску строку звернення до суду поважними та поновлено позивачу строк звернення до суду з даним адміністративним позовом, прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі.

Ухвалою суду від 20.10.2023 року у задоволенні клопотання представника Головного управління в Полтавській області від 16.10.2023 року (вх. №ЕС/12179/23) про заміну відповідача - відмовлено.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Відповідно до листа Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі від 15.08.2023 року №438/6/21-22-13-02-11: «…Згідно інтегрованих карток платника податків ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_2 ) станом на 15.08.2023 року обліковується податковий борг, який виник за рахунок несплати узгоджених зобов`язань у сумі 61689,31 гривень, а саме:

по податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування (КБК 11010500) згідно податкового повідомлення-рішення №0000491703 від 15.01.2016 на суму 61675,50 гривень;

… Враховуючи той факт, що у платника податків ОСОБА_1 рахувався податковий борг, Головним Управлінням ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі складено акт опису майна в податкову заставу від 28.01.2022 №494.»

Так, 15.01.2016 року Державною податковою інспекцією у м. Херсоні Головного управління ДФС у Херсонській області було прийнято податкове повідомлення-рішення №0000491702 на підставі акту перевірки від 03.12.2015 року №992/21031703/2648001626, яким збільшено суму грошового зобов`язання позивача за платежем податок на доходи фізичних осіб, що сплачений фізичними особами за результатами річного декларування на суму 63625,50 грн, з яких 42417,00 грн за основним платежем та 21208,5 грн за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

Також Державною податковою інспекцією у м. Херсоні Головного управління ДФС у Херсонській області 20.01.2016 року було складено податкову вимогу форми «Ф» №197-23, згідно якої загальна сума податкового боргу платника податків за узгодженими грошовими зобов`язаннями станом на 19.01.2016 року становить 11315,71 грн, у тому числі 8526,57 грн за основним платежем та 2789,14 грн за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами), код класифікації бюджету 11010500.

Позивач не погоджуючись з оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням та податковою вимогою, звернулася до суду з даним адміністративним позовом.

Частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (далі у редакції, чинній станом на дату виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до підпункту 20.1.4. пункту 20.1 статті 20 та пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків, зокрема, документальні позапланові виїзні перевірки, в порядку, встановленому цим Кодексом.

Згідно з пунктом 75.1 статті 75 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Згідно з п.54.3 ст.54 Податкового кодексу України, контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо: дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов`язань, суми бюджетного відшкодування та/або від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках; дані перевірок щодо утримання податків у джерела виплати, в тому числі податкового агента, свідчать про порушення правил нарахування, утримання та сплати до відповідних бюджетів податків і зборів, передбачених цим Кодексом, у тому числі податку на доходи фізичних осіб таким податковим агентом.

Відповідно до п.57.3 ст.57 Податкового кодексу України, у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Так, з оскаржуваного податкового повідомлення-рішення вбачається, що таким збільшено суму грошового зобов`язання позивача за платежем податок на доходи фізичних осіб, що сплачений фізичними особами за результатами річного декларування.

Відповідно до пункту 162.1 статті 162 Податкового кодексу України платниками податку є: фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи; фізична особа - нерезидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні; податковий агент.

Об`єктом оподаткування резидента є: загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід; доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання); іноземні доходи - доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України. Об`єктом оподаткування нерезидента є: загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід з джерела його походження в Україні; доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання) (ст.163 Податкового кодексу України).

Базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом (п.164.1 ст.164 Податкового кодексу України).

Суд зазначає, що з оскаржуваного податкового повідомлення рішення вбачається, що воно прийнято на підставі акту перевірки від 03.12.2015 року №992/21031703/2648001626, проте його засвідченої копії відповідачами до суду не надано.

При цьому, представник Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі у своїх поясненнях посилається на те, що фізичній особі ОСОБА_1 було сформовано податкове повідомлення-рішення з транспортного податку за 2018 рік від 20.01.2018 №00000491703 на суму 63625 грн 50 коп.

Суд вважає такі доводи представника відповідача необґрунтованими, оскільки оскаржуване податкове повідомлення рішення прийнято 15.01.2016 року, а не 20.01.2018 року, та визначена у ньому сума податкового зобов`язання не стосується транспортного податку, а є сумою грошового зобов`язання за податком на доходи фізичних осіб, що сплачений фізичними особами за результатами річного декларування.

Відповідачами до суду не надано жодного доказу на підтвердження правомірності прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення та в цілому щодо підстав його прийняття, а тому суд доходить висновку про обґрунтованість вимог позивача в цій частині.

Щодо правомірності прийняття оскаржуваної податкової вимоги суд зазначає.

Відповідно до пп.14.1.39 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Згідно з п.п.14.1.175 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Пунктом 36.1 ст. 36 Податкового кодексу України, визначено, що податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Згідно з п.59.1 ст.59 Податкового кодексу України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов`язання. Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов`язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов`язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу (п.59.3 ст.59 Податкового кодексу України).

Суд зазначає, що відповідачами до суду не надано доказів на підтвердження того, що зазначена у податковій вимозі Державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Херсонській області №197-23 від 20.01.2016 на сума податкового боргу позивача 11315,71 грн. є узгодженою та не надано до суду доказів на підтвердження підстав нарахування позивачу вказаної суми заборгованості за податком на доходи фізичних осіб, що сплачений фізичними особами за результатами річного декларування (код класифікації бюджету 11010500).

Відтак, позовні вимоги позивача в цій частині також є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Згідно з ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ч.ч.1-3 ст.242 КАСУ, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

На підставі викладеного суд вважає за доцільне позовну заяву ОСОБА_1 задовольнити в повному обсязі.

Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Матеріалами справи підтверджено, що позивачем сплачено судовий збір за подачу даної позовної заяви у розмірі 858,88 грн.

Враховуючи задоволення позовних вимог, суд доходить висновку про стягнення на користь позивача з Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі за рахунок його бюджетних асигнувань судового збору у розмірі 858,88 грн.

Керуючись ст.ст. 2, 3, 5, 6, 8, 9, 14, 21,22, 139, 241, 242-246, 250, 255, 295, КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі, Головного управління ДПС у Полтавській області, про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення та податкової вимоги задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000491703 від 15.01.2016 року Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління ДФС у Херсонській області.

Визнати протиправною та скасувати податкову вимогу №197-23 від 20.01.2016 року Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління ДФС у Херсонській області.

Стягнути з Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 858,88 грн.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляд справи проводився в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 ).

Відповідачі:

Головне управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі (код ЄДРПОУ 43995495, адреса: проспект Ушакова, 75, м. Херсон, 73022);

Головне управління ДПС у Полтавській області (код ЄДРПОУ 44057192, адреса: вул. Європейська, 4, м. Полтава, 36000).

Суддя П.П. Марин