Рішення

від 31.01.2024 по справі 420/31890/23

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/31890/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 січня 2024 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі судді Хом`якової В.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Головного управління Державної податкової служби в Одеській області до товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРІО ГРУП» про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

До суду надійшла позовна заява Головного управління ДПС в Одеській області (далі - позивач) до товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРІО ГРУП» (далі - відповідач), в якій просить стягнути податкову заборгованість з усіх відкритих рахунків у банках, обслуговуючих підприємство: по податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг ) 427587 грн. 00 коп., на бюджетний рахунок UA358999980313090029000015001, банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.), код ЄДРПОУ: 37607526, отримувач коштів ГУК в Од.обл./ 14060100.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що товариство з обмеженою відповідальністю «ТОРІО ГРУП» має заборгованість зі сплати податку на додану вартість, яка виникла в результаті неоплати у встановлений строк визначених контролюючим органом грошових зобов`язань у вигляді застосованих штрафних санкцій. Відповідач своєчасно податковий борг не сплатив, що стало підставою для звернення Головного управління ДПС в Одеській області до суду за примусовим стягненням.

Ухвалою суду від 22.11.2023 року відкрито провадження у справі та вирішено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Статтею 124 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що судові виклики і повідомлення здійснюються повістками про виклик і повістками-повідомленнями. Судові виклики або судове повідомлення учасників справи здійснюється: юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців - за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Копію ухвали суду від 22.11.2023 року про відкриття позовного провадження у справі направлялась засобами поштового зв`язку відповідачу за адресою зазначеною позивачем в адміністративному позові, яка збігається з даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, проте не була вручена та повернута відправнику з підстави «адресат відсутній за вказаною адресою», відповідно до довідки Укрпошти ф.20 від 30.11.2023 року, що наявна в матеріалах справи. Згідно п. 42.2 ст. 42 ПКУ документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

Суд зазначає, що до суду від товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРІО ГРУП» не надходило відзиву на позовну заяву або будь-яких інших пояснень по суті спірних правовідносин.

Дослідивши адміністративний позов, інші письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному і об`єктивному дослідженні, проаналізувавши положення чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, суд доходить висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Товариство з обмеженою відповідальністю «ТОРІО ГРУП» перебуває на обліку як платник податків у Головному управлінні ДПС в Одеській області за основним місцем обліку, що підтверджується даними наявними в ідентифікаційній картці платника податків.

Відповідно до розрахунку заборгованості до бюджету та інтегрованої картки платника (ІКП), податкова заборгованість з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) по штрафним санкціям ТОВ «ТОРІО ГРУП» перед бюджетом становить 427587 грн. 00 коп., а саме: заборгованість по податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), виникла в результаті несплати застосованих штрафних санкцій податковим повідомленням-рішенням №29965/15-321809 від 08.12.2021 в сумі 427 587,00 грн. за умисну не сплату узгодженої суми грошового зобов`язання 1710348 грн. в поданій товариством декларації за червень 2020 року.

Факт умисної не сплати узгодженого грошового зобов`язання з податку на додану вартість протягом строків, встановлених п. 57.1 ст. 57, п.203.2 ст. 203 ПКУ підтверджується актом камеральної перевірки №18611/15-32-18-09 від 03.09.2021, за висновками якої позивачем прийнято податкове повідомлення-рішення №29965/15-32-18-09 від 08.12.2021 , яким згідно п.124.2 ст.124 ПКУ застосований до відповідача штраф у розмірі загальному розмірі 427 587 грн. 00 коп. (25% несвоєчасно сплаченої суми податку).

Вказане ППР направлялось на адресу відповідача, проте повернуто у зв`язку з відсутністю адресата за вказаною адресою, що складено довідку форми ф.20.

Відомостей щодо оскарження вищезазначеного податкового повідомлення-рішення в адміністративному або судовому порядку сторонами не надано, отже, вказані грошові зобов`язання є узгодженими.

З огляду на зазначене судом встановлено, що за товариством з обмеженою відповідальністю «ТОРІО ГРУП» рахується податкова заборгованість по податку на додану вартість у загальному розмірі 427587 грн. 00 коп.

Відповідачем у встановлені законодавством строки суму заборгованості сплачено не було, з огляду на що позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 67 Конституції України, кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до п. 15.1 ст. 15 Податкового кодексу України (далі - ПК України), платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об`єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об`єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов`язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Згідно з п. 16.1.4 ст. 16 ПК України, платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до п. 54.1 ст. 54 ПК України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

У відповідності з п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України, платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до статті 203 ПК України податкова декларація з податку на додану вартість подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Сума податкового зобов`язання, зазначена платником податку в поданій ним податковій декларації, підлягає сплаті протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Відповідно до п. 124.1 статті 124 ПК України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання (крім грошового зобов`язання у вигляді штрафних (фінансових) санкцій, застосованих до нього на підставі цього Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, а також пені, застосованої до нього на підставі цього Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу в таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 5 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу.

А відповідно до п. 124.2 ст. 124 ПКУ діяння, передбачені пунктами 124.1, 124.1-1 цієї статті, вчинені умисно, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відсотків від суми несплаченого (несвоєчасно сплаченого) грошового зобов`язання.

Відповідно до пункту 75.1 ст.75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Предметом камеральної перевірки може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

Відповідно до пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, податковий борг це сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

У разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення (п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України).

У зв`язку із несплатою узгодженої суми грошового зобов`язання та з метою вжиття заходів щодо її погашення, Головне управління ДПС в Одеській області на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРІО ГРУП» направило податкову вимогу форми Ю №59985-13 від 01.04.2021 року на суму податкового боргу 427 587 грн. 00 коп. Вказана вимога повернулась на адресу відправника поштовим поверненням по причині «адресат відсутній за вказаною адресою», про що свідчить довідка Укрпошти ф.20.

Згідно п. 59.5 ст. 59 ПК України у разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податків, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилась, а податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Відповідно до вимог пп. 20.1.28 п. 20.1 ст. 20 ПК України органи державної податкової служби, окрім іншого, мають право стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов`язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених ПК України, стягувати суми простроченої заборгованості суб`єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному ПК України.

За приписами п. 41.2 ст. 41 Податкового кодексу України, органами стягнення є виключно контролюючі органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці у межах своїх повноважень.

Згідно з п.п. 95.1, 95.2, 95.3 ст. 95 ПК України податковий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги. Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду (ч. 5 ст. 242 КАС України).

Правова позиція висловлена у Постанові Верховного Суду від 13.02.2018 року у справі №826/18379/14 (провадження №К/9901/8600/18) щодо стягнення податкової заборгованості:

З огляду на зміст наведеної норми процесуального права та з урахуванням того, що вимогою заявленого позову є стягнення податкового боргу, предметом доказування у даній справі є обставини, які свідчать про наявність підстав, з якими закон пов`язує можливість стягнення податкової заборгованості в судовому порядку: встановлення факту її сплати в добровільному порядку або встановлення відсутності такого факту; перевірка вжиття контролюючим органом заходів щодо стягнення податкового боргу на підставі та в черговості, встановлених Податковим кодексом України, тощо.

На підставі вищезазначеного, сума заборгованості відповідача зі сплати заборгованості з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у загальному розмірі 427 587 грн. 00 коп. підлягає стягненню з банківських рахунків відповідача.

У п.58 Рішення Європейського суду з прав людини у справі Серявін та інші проти України від 10.02.2010 Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

Відповідно до ст.9 КАС України розгляд та вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч.1 ст.72 та ч.1 ст.73 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.

Частиною 1 ст.77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до ч. 2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Під час перевірки правомірності оскаржуваних рішень суд керується критеріями закріпленими у ст.2 КАС України, які повною мірою відображають принципи адміністративної процедури.

Відтак, приймаючи до уваги вищевикладене та оцінюючи наявні у матеріалах справи письмові докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Головного управління ДПС в Одеській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРІО ГРУП» про стягнення з відповідача суми податкового боргу у розмірі 427 587 грн. 00 коп. є обґрунтованими, документально підтвердженими, відповідають чинному законодавству, а отже підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати по справі відсутні.

Керуючись вимогами ст. ст. 2, 6-11, 77, 192-194, 205, 241-246, 255, 295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Головного управління ДПС в Одеській області до товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРІО ГРУП» про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРІО ГРУП», з усіх відкритих рахунків в банках, обслуговуючих товариство, суму заборгованості по податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг ) 427 587 грн. 00 коп., на бюджетний рахунок UA358999980313090029000015001, банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.), код ЄДРПОУ: 37607526, отримувач коштів ГУК в Од.обл./ 14060100.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя В.В. Хом`якова