Рішення

від 31.01.2024 по справі 460/1638/23

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

31 січня 2024 року м. Рівне№460/1638/23

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Дудар О.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "ХімАгроМаркет" доГоловного управління ДПС у Рівненській області, про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинення певних дій,В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ХімАгроМаркет" (далі ТОВ "ХімАгроМаркет", позивач) звернулося з позовом до Головного управління ДПС у Рівненській області (далі відповідач-1), Державної податкової служби України (далі відповідач-2) про визнання дій протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинення певних дій.

Позивач просив суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному державному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Рівненській області від 11.10.2022 №7448907/43791125 про відмову у реєстрації податкової накладної від 26.10.2021 №2;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 26.10.2021 №2 подану Товариством з обмеженою відповідальністю "ХімАгроМаркет", датою її подання.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідачем-1 безпідставно прийнято рішення про відмову в реєстрації податкової накладної, оскільки позивачем було надано у повному обсязі документи, які підтверджують реальне здійснення господарської операції за податковою накладною.

Ухвалою суду від 26.01.2023 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, встановлено відповідачам строк для подання відзиву на позовну заяву.

Від відповідачів надійшов відзив на позовну заяву, згідно з яким позовні вимоги є необґрунтованими та безпідставними, оскільки платником податків, ТОВ "ХімАгроМаркет", не надано повний пакет документів на підтвердження здійснення господарської операції за податковою накладною, у реєстрації якої було відмовлено.

Ухвалою суду від 31.01.2024 відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідачів про розгляд справи з повідомленням (викликом) сторін.

Розглянувши позовну заяву та відзив на позовну заяву, дослідивши письмові докази, суд встановив такі фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини.

Товариство з обмеженою відповідальністю "ХімАгроМаркет" (ідентифікаційний код юридичної особи 43791125; місцезнаходження: вул.Незалежності, 16, с.Тайкури, Рівненський район, Рівненська область, 35351) зареєстроване як юридична особа 03.09.2020 (номер запису: 1006021020000003825), 07.09.2020 взяте на облік у контролюючому органі як платник податків, з 07.09.2020 взяте на облік як платник єдиного внеску. Видами економічної діяльності товариства за КВЕД є, зокрема, такі: 20.20 Виробництво пестицидів та іншої агрохімічної продукції (основний), 46.75 Оптова торгівля хімічними продуктами та ін. (а.а.с.26).

Згідно з витягом з реєстру платників податку на додану вартість від 21.09.2020 №2017124500051, ТОВ "ХімАгроМаркет" з 01.10.2020 зареєстроване платником податку на додану вартість (а.с.26а).

Для здійснення господарської діяльності ТОВ "ХімАгроМаркет" (Користувач) безоплатно користується приміщення та автостоянкою ОСОБА_1 (Позичкодавець), які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 . Це підтверджується Договором позички нежитлового приміщення від 28.09.2020 №1 та Договором позички від 01.10.2020 №2. Вартість відшкодування комунальних послуг на період дії договору розраховується виходячи з обсягів, які були спожиті Користувачем. Відшкодування таких витрат сплачується Користувачем у безготівковій або готівковій формі. Залучення сторонніх організацій для здійснення охорони орендованих приміщень не передбачено (а.а.с.29-31, 33-34).

Для здійснення доставки товару, між ТОВ "ХімАгроМаркет" (Позичальник) та ОСОБА_2 (Позичкодавець), який діє від імені та в інтересах ОСОБА_3 04 грудня 2020 року було укладено Договір позички транспортного засобу (далі Договір позички транспортного засобу) (а.а.с.36-38).

За цим Договором Представник Позичкодавця безоплатно передає в користування Позичальнику транспортний засіб марки "Volkswagen", модель "Crafter", тип спеціалізований вантажний спеціалізований фургон малотонажний В, рік випуску - 2014, номер шасі (кузова рами) НОМЕР_1 , колір жовтий, реєстраційний номер НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії СХІІ НОМЕР_3 , зареєстрованого 20.03.2019 ТСЦ5641 (п.1 Договору позички транспортного засобу).

Транспортний засіб передається Позичальнику для керування та користування ним на території України, в країнах СНД, країнах Європи на загальних підстава, згідно з чинним законодавством (п.3 Договору позички транспортного засобу).

Позичальник зобов`язаний користуватися транспортним засобом відповідно до його призначення, дотримуватись правил безпеки руху та експлуатації транспортного засобу. (п.6 Договору позички транспортного засобу).

Позичальник зобов`язаний за свій рахунок своєчасно здійснювати необхідні профілактичні заходи, проводити поточний ремонт транспортного засобу, забезпечувати транспортний засіб паливно-мастильними матеріалами, вчиняти інші необхідні дії, пов`язані з їх належною експлуатацією і збереженням. (п.9 Договору позички).

13.10.2021 між ТОВ "ХімАгроМаркет" (Постачальник) та Селянським (фермерським) господарством "Шанс" (Покупець) укладено Договір поставки №10/21 (далі - Договір поставки №10/21, а.а.с.80-83).

Відповідно до п.1.1 Договору поставки №10/21, Постачальник зобов`язується поставити засоби захисту рослин (Товар), а Покупець зобов`язується прийняти і оплатити товар згідно умов договору.

Згідно із п.2.1 Договору поставки №10/21, Постачальник поставляє товар Покупцю за цінами, що визначенні у видаткових накладних Постачальника згідно з умовами домовленості.

Пунктом 2.3 Договору поставки №10/21 передбачено, що загальна сума по договору складається з сум вказаних у видаткових накладних, що є невід`ємною частиною цього договору.

Постачальник може здійснювати доставку товару Покупцю власним (найманим) автотранспортним, самовивозом зі складу або кур`єрськими послугами (Нова пошта та ін.) за рахунок Покупця, якщо таке погоджено Сторонами (п.5 Договору поставки №10/2).

Покупець здійснює оплату, шляхом перерахування коштів на поточний рахунок Постачальника на умовах після оплати. Кінцевий термін оплати до 13 грудня 2021 року (п.7.1 Договору поставки №10/21).

На вiдпуск засобів захисту для рослин ТОВ "ХімАгроМаркет" Селянському (фермерському) господарству "Шанс" було видано видаткову накладну вiд 28.10.2021 №6 на загальну суму 300333,60грн, в т.ч. ПДВ 50055,60грн (а.с.84).

Перевезення товару здійснено автомобілем Volkswagen Crafter, НОМЕР_2 , згiдно із товарно-транспортною накладною від 28.10.2021 №Р6 (а.с.85).

Відомості про вантаж на загальну суму 300333,60грн засвідчені сторонами (а.с.86).

Факт оплати вартості Товару підтверджується платіжними дорученнями від 26.10.2021 №24 у сумі 200000,00грн та №25 у сумі 100333,60грн.(а.а.с.29-30).

ТОВ "ХімАгроМаркет" під час здійснення автомобілем Volkswagen Crafter, НОМЕР_2 доставки товару Селянському (фермерському) господарству "Шанс" було використано дизельне паливо та складено накладну-вимогу на відпуск матеріалів від 29.10.2021 №0000-000011 на загальну суму 11181,48грн (а.с.92).

За наслідками господарської операції з поставки засобів захисту для рослин Селянському (фермерському) господарству "Шанс" ТОВ "ХімАгроМаркет" складено податкову накладну від 26.10.2021 №2, яку направлено для реєстрації в ЄРПН (а.с.14а).

12.11.2021 позивачем отримано квитанцію 9343925294, згідно з якою податкову накладну прийнято, але реєстрацію зупинено. Як зазначено в квитанції: "Відповідно до п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України реєстрація ПН/РК від 26.10.2021 №2 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. Платник податку, яким подано для реєстрації ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних, відповідає п.8 Критеріїв ризиковості платника податку. Пропонуємо надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Додатково повідомляємо: показник "D" = 9.7560%, "Р"=0" (а.с.15).

07.10.2022 з метою підтвердження інформації, зазначеної в податковій накладній №2 від 26.10.2021, на розгляд комісії регіонального рівня позивачем було подано пояснення та копії підтверджуючих документів щодо господарської операції, на підставі якої було сформовано податкову накладну №2 від 26.10.2021, реєстрація якої була зупинена (а.а.с.17-20, 105).

Рішенням комісії Головного управління ДПС у Рівненській області з питань зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 11.10.2022 №7448907/43791125 було відмовлено в реєстрації податкової накладної від 26.10.2021 №2 (а.с.16).

Підставою для такої відмови у вказаному рішенні зазначено: "ненадання платником податку копій документів:

- договорів, зокрема, зовнішньоекономічних контрактів, з додатками до них;

- первинних документів щодо постачання /придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних;

- розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків.

Додаткова інформація: не надано документи на придбання та використання паливо-мастильних матеріалів (договору, видаткових накладних, розрахункових документів товарно-транспортних накладних, документів на списання тощо).

Рішення від 11.10.2022 №7448907/43791125 було оскаржене ТОВ "ХімАгроМаркет" в адміністративному порядку з наданням додаткових пояснень (а.а.с.22-25).

Рішенням Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Державної податкової служби України від 24.10.2022 №56653/43791125/2 скаргу позивача залишено без задоволення (а.с.21).

Вважаючи рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Рівненській області 11.10.2022 №7448907/43791125 протиправним, позивач звернувся до суду із цим позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У силу вимог пп."а" та пп. "б" п.185.1 ст.185 Податкового кодексу України, об`єктом оподаткування податком на додану вартість є, зокрема, операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України та постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України.

Згідно з п.187.1 ст.187 Податкового кодексу України, датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", незалежно від дати накладення електронного підпису.

Пунктом 188.1 статті 188 Податкового кодексу України передбачено, що база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв`язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб`єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

При цьому, пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України визначено, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Абзацами 1-3 пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України встановлено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - постачальник товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

За приписами абз.5 п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

У силу абзаців 9-10, 12 пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції. Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин. Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.

У свою чергу, відповідно до п.12 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № (далі Порядок №1246), після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування (абзац 10).

Згідно з п.17 Порядку №1246, у разі зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування формується квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Така квитанція одночасно надсилається постачальнику (продавцю) та отримувачу (покупцю) - платнику податку.

Пунктом 201.16 статті 201 Податкового кодексу України передбачено, що реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

На виконання зазначеної норми Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 11.12.2019 №1165, якою затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі Порядок №1165) та Порядок розгляду скарги щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до п.3 Порядку №1165, податкові накладні/розрахунки коригування (крім розрахунків коригування, складених у разі зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, та розрахунків коригування, складених на неплатника податку), що подаються для реєстрації в Реєстрі, перевіряються щодо відповідності таким ознакам безумовної реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування (далі - ознаки безумовної реєстрації):

1) податкова накладна, яка не підлягає наданню отримувачу (покупцю) та/або складена за операцією, звільненою від оподаткування;

2) обсяг постачання, зазначений платником податку в податкових накладних/розрахунках коригування (крім розрахунків коригування, поданих для реєстрації в іншому місяці, ніж місяць, в якому вони складені), зареєстрованих у Реєстрі в поточному місяці, з урахуванням поданої для реєстрації в Реєстрі податкової накладної/розрахунку коригування, становить менше 500 тис. гривень за умови, що обсяг постачання товарів/послуг, зазначений у них у поточному місяці за операціями з одним отримувачем - платником податку, не перевищує 50 тис. гривень, сума податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), сплачена у попередньому місяці, становить більше 20 тис. гривень, та керівник - посадова особа такого платника податку є особою, яка займає аналогічну посаду не більше ніж у трьох (включно) платників податку;

3) одночасно виконуються такі умови:

загальна сума податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), сплачена за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено податкову накладну/розрахунок коригування, платником податку та його відокремленими підрозділами, якими подано податкову накладну/розрахунок коригування на реєстрацію в Реєстрі, становить більше 1 млн. гривень;

значення показника D, розрахованого згідно з цим підпунктом, становить більше 0,05. Показник D розраховується за такою формулою

D= S/T,

де S - загальна сума сплачених за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено податкову накладну/розрахунок коригування, сум єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та податків і зборів, контроль за справлянням яких покладено на ДПС, платником податку та його відокремленими підрозділами;

T - загальна сума постачання товарів/послуг на митній території України, що оподатковуються за ставками 0, 20 і 7 відсотків, зазначеними платником податку в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено податкову накладну/розрахунок коригування;

значення показника P є меншим, ніж значення, розраховане за такою формулою:

P = Pм х 1,4,

де P - сума податку на додану вартість, зазначена платником податку в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі у звітному (податковому) періоді, з урахуванням поданої на реєстрацію в Реєстрі податкової накладної/розрахунку коригування;

Pм - найбільша місячна сума податку на додану вартість, зазначена у податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих платником податку в Реєстрі за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено податкову накладну/розрахунок коригування.

Значення показників D та P відображаються в електронному кабінеті платнику податку;

4) у податковій накладній/розрахунку коригування відображена операція з товаром за кодом згідно з УКТЗЕД та/або послугою за кодом згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, які зазначені у таблиці даних платника податку, врахованій контролюючим органом.

Згідно з п.5 Порядку №1165, платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

Відповідно до п.6 Порядку №1165, у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється (п.7 Порядку №1165).

Додатком 1 до Порядку №1165 визначені Критерії ризиковості платника податку на додану вартість:

1. Платника податку на додану вартість (далі - платник податку) зареєстровано (перереєстровано) на підставі недійсних (втрачених, загублених) та підроблених документів згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.

2. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами з подальшою передачею (оформленням) у володіння чи управління неіснуючим, померлим, безвісти зниклим особам згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.

3. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами, що не мали наміру провадити фінансово-господарської діяльності або здійснювати повноваження, згідно з інформацією, наданою такими особами.

4. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) та ним проваджено фінансово-господарську діяльність без відома і згоди його засновників і призначених у законному порядку керівників згідно з інформацією, наданою такими засновниками та/або керівниками.

5. Платник податку - юридична особа не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах Казначейства (крім бюджетних установ).

6. Платником податку не подано контролюючому органу податкової звітності з податку на додану вартість за два останніх звітних (податкових) періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України.

7. Платником податку на прибуток підприємств не подано контролюючому органу фінансової звітності за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України.

8. У контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

Відповідно до п.п.10, 11 Порядку №1165, у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються:

1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування;

2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;

3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.

Як зазначено судом вище, у квитанції від 12.11.202112.11.2021439225294 підставою зупинення реєстрації податкової накладної позивача вказано п.8 Критеріїв ризиковості платника податку.

Згідно з п.2 Порядку №1165, автоматизований моніторинг відповідності податкової накладної/розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиків - сукупність заходів та методів, що застосовуються контролюючим органом для виявлення ознак наявності ризиків порушення норм податкового законодавства за результатами проведення автоматизованого аналізу наявної в інформаційних системах контролюючих органів податкової інформації.

Критерій оцінки ступеня ризиків, достатній для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, - визначений показник автоматизованого моніторингу, що характеризує ризик.

Ризик порушення норм податкового законодавства - ймовірність складення та надання податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації в Реєстрі з порушенням норм підпункту "а" або "б" пункту 185.1 статті 185, підпункту "а" або "б" пункту 187.1 статті 187, абзацу першого пунктів 201.1, 201.7, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України за наявності об`єктивних ознак неможливості здійснення операції з постачання товарів/послуг, дані про яку зазначено в такій податковій накладній/розрахунку коригування, та/або ймовірності уникнення платником податку на додану вартість виконання свого податкового обов`язку.

Отже, Порядком №1165 передбачено алгоритм дій контролюючого органу, за результатом виконання якого може бути прийнято рішення про відповідність / невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку.

Крім того, з аналізу п.5 Порядку №1165 вбачається, що процедура перевірки особи щодо її відповідності критеріям ризиковості платника податку проводиться лише після подання таким платником податків для реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації.

Проте, будь-яких належних та допустимих доказів того, що саме результати перевірки господарської операції за податковою накладною від 26.10.2021 №2 призвели до наслідку віднесення позивача до Критеріїв ризиковості платника податків відповідачами надано не було.

Належної мотивації підстав та причин віднесення позивача до ризикових платників податків відповідно до п.8 Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість (який є Додатком №1 до Порядку №1165) оскаржуване рішення Головного управління ДПС у Рівненській області про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних не містить.

Будь-яких рішень про віднесення позивача у встановленому порядку до ризикових платників відповідачами суду не надано.

Враховуючи викладене, суд вважає, що контролюючим органом реєстрацію податкової накладної позивача від 26.10.2021 №2 було зупинено безпідставно.

Відповідно до п.2 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/ відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 №520, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 13.12.2019 за №1245/34216 (далі - Порядок №520), прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС.

Пунктом 3 Порядку №520 передбачено, що комісія регіонального рівня протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу.

У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (п.4 Порядку №520).

Згідно з п.5 Порядку №520, перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного в податковій накладній/розрахунку коригування. Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України "Про електронні документи та електронний документообіг", "Про електронні довірчі послуги" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку (п.п.6, 7 Порядку №520).

Пунктом 9 Порядку №520 передбачено, що письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня.

Відповідно до п.11 Порядку №520, комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі в разі: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі; та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку; та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Комісія регіонального рівня приймає рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі за формою згідно з додатком до цього Порядку (п.10 Порядку №520).

Форма зазначеного рішення передбачає, що в разі відмови в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних у зв`язку з ненаданням платником податку копій документів, документи, яких не надано (з тих, що визначені вказаною формою рішення), належить підкреслити.

Судом встановлено, що жодного підкреслення оспорюване рішення не містить.

Крім того, позивачем було подано повідомлення про надання пояснень та копій документів на підтвердження реальності здійснення господарських операцій за податковою накладною 26.10.2021 №2 (а.а.с.17-20, 105).

Зазначені пояснення та додаткові документи позивачем долучені до матеріалів справи та досліджені судом.

Сукупність наданих позивачем первинних документів виключає сумнів щодо реальності господарської операції, тому суд вважає, що наданий пакет документів був достатнім для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що, зважаючи на наявність передбачених законодавством документів щодо здійснення господарських операцій між позивачем і його контрагентом, а також на факт подання таких документів контролюючому органу, останній не мав правових підстав для відмови позивачу у реєстрації податкових накладних.

Враховуючи те, що оспорюване рішення є правовим актом індивідуальної дії, суд констатує невідповідність такого рішення критеріям чіткості та зрозумілості, що породжує його неоднозначне трактування, яке, у свою чергу, перешкоджає платнику податків своєчасно і повністю виконати власні обов`язки та скористатися своїми правами, передбаченими податковим законодавством, що регулює порядок реєстрації податкових накладних у Єдиному реєстрі.

Враховуючи викладене, оскаржуване рішення комісії Головного управління ДПС у Рівненській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації не відповідає встановленим у частині 2 статті 2 КАС України критеріям правомірності, обґрунтованості, добросовісності та розсудливості, порушує права й охоронювані законом інтереси позивача, які підлягають судовому захисту шляхом визнання таких рішення протиправним та їх скасуванням.

Що стосується позовних вимог про зобов`язання зареєструвати податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних, суд зазначає таке.

Відповідно до статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Згідно з ч.ч.1, 2 статті 6 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23.02.2006 N3477-IV, суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Олссон проти Швеції" (Olsson v. Sweden) від 24 березня 1988 року (заява №10465/83) зазначено, що серед вимог, які суд визначив як такі, що випливають з фрази "передбачено законом", є наступні: будь-яка норма не може вважатися "законом", якщо вона не сформульована з достатньою точністю так, щоб громадянин самостійно або, якщо знадобиться, з професійною допомогою міг передбачити з часткою ймовірності, яка може вважатися розумною в даних обставинах, наслідки, які може спричинити за собою конкретну дію; фраза "передбачено законом" не просто відсилає до внутрішнього права, але має на увазі і якість закону, вимагаючи, щоб останній відповідав принципу верховенства права. У внутрішньому праві повинні існувати певні заходи захисту проти свавільного втручання публічної влади у здійснення прав; закон, який передбачає дискреційні повноваження, сам по собі не є несумісним з вимогами передбачуваності за умови, що дискреційні повноваження та спосіб їх здійснення вказані з достатньою ясністю для того, щоб з урахуванням правомірності мети зазначених заходів забезпечити індивіду належний захист від свавільного втручання влади. Крім того, згідно п.65 вказаного рішення Суду, втручання повинно бути зумовлено досягненням правомірної цілі.

Також Європейський суд з прав людини вказує, що відповідно до сформованої практики Суду, під поняттям необхідності мається на увазі, що втручання відповідає якій-небудь нагальній суспільній потребі і що воно пропорційно законній меті. При визначенні того, чи є втручання "необхідним у демократичному суспільстві", Суд враховує, що за державами - учасницями Конвенції залишається певна свобода розсуду.

На підставі викладеного, суд вважає за необхідне зазначити, що запорукою правильного застосування дискреційних повноважень є високий рівень правової культури державних службовців. Обсяг таких повноважень суб`єкта владних повноважень повинен мати чіткі межі застосування. Рішення органу влади має бути визнано протиправним, у разі, коли істотність порушення процедури потягнуло його неправильність, а за наявністю правової можливості (якщо ідеться про прийняття органом одного з двох рішень надати чи ні певну можливість здійснювати певні дії) суд зобов`язаний відновити порушене право шляхом зобов`язання суб`єкта владних повноважень прийняти конкретне рішення про надання можливості, якщо відмова визнана неправомірною, а інших підстав для відмови не вбачається.

Як зазначив Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Класс та інші проти Німеччини" (KlassandOthers v. Germany) від 6 вересня 1978 року (заява №5029/71), із принципу верховенства права випливає, зокрема, що втручання органів виконавчої влади у права людини має підлягати ефективному нагляду, який, як правило, повинна забезпечувати судова влада. Щонайменше це має бути судовий нагляд, який найкращим чином забезпечує гарантії незалежності, безсторонності та належної правової процедури.

Поряд з цим, Європейський суд з прав людини у п.50 рішення у справі "Чуйкіна проти України" (Chuykina v. Ukraine) від 13 січня 2011 року (заява №28924/04) констатував: "Суд нагадує, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов`язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює "право на суд", в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (див. рішення від 21 лютого 1975 року у справі "Голдер проти Сполученого Королівства" (Golder v. theUnitedKingdom), пп.28 36, Series A №18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог пункту 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати "вирішення" спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для пункту 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі - провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (див. рішення у справах "Мултіплекс проти Хорватії" (Multiplex v. Croatia), заява № 58112/00, п. 45, від 10 липня 2003 року, та "Кутіч проти Хорватії" (Kutic v. Croatia), заява №48778/99, п. 25, ECHR 2002-II)".

Враховуючи викладене, а також з огляду на ту обставину, що відповідачем будь-яких підставних та правомірних зауважень до поданих позивачем документів не висловлено, суд вважає, що порушені права позивача належить захистити як шляхом визнання протиправними та скасування спірного рішення про відмову у реєстрації податкової накладної, так і шляхом зобов`язання відповідача зареєструвати вказану податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Суд також зауважує, що рішення суду повинно бути не тільки законним та обґрунтованим, а ще й ефективним щодо захисту порушених прав, свобод та інтересів.

Відтак, покладання в даному випадку на відповідача-2 обов`язку зареєструвати податкову накладну не вважатиметься втручанням у його дискреційні повноваження.

Зазначене також узгоджується з передбаченим пунктом 1 статті 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод правом особи на доступ до суду, що, зокрема, включає такий аспект, як право на розгляд справи судом із "повною юрисдикцією", тобто судом, що має достатні та ефективні повноваження щодо: повторної (після адміністративного органу) оцінки доказів; встановлення обставин, які були підставою для прийняття оскарженого адміністративного рішення; належного поновлення прав особи за результатами розгляду справи по суті (п.70 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Обермайєр проти Австрії" (Obarmeier v. Austria) від 28 червня 1990 року (заява №11761/85); п.155 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Гранд Стівенс та інші проти Італії" (GrandeStevensandOthers v. Italy) від 4 березня 2014 року (заява №18640/10).

Враховуючи викладене, суд задовольняє також позовні вимоги ТОВ "ХімАгроМаркет" в частині зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 26.10.2021 №2.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Частиною 1 статті 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Судом встановлено, що за подання адміністративного позову ТОВ "ХімАгроМаркет" згідно з платіжною інструкцією від 18.01.2023 №123 сплачено судовий збір у сумі 2684,00грн (а.с.13).

Враховуючи те, що позовні вимоги задоволено повністю, сплачений судовий збір у сумі 2684грн належить стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів.

Щодо понесених позивачем витрат на правничу допомогу, суд зазначає таке.

Відповідно до п.1 ч.3 ст.132 КАС України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката (частина 2 статті 134 КАС України).

За змістом частини 3 статті 134 КАС України для цілей судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до ч.4 ст.134 КАС України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Аналіз наведених правових норм свідчить про те, що стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень підлягають сплаті в порядку компенсації документально підтверджені судові витрати, до складу яких входять, у тому числі, витрати пов`язані з оплатою правничої допомоги.

Згідно з ч.5 ст.134 КАС України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Частини 6, 7 статті 134 КАС України передбачають, що у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Таким чином, визначаючи суму, що належать до відшкодування позивачу, суд застосовує критерій реальності витрат на правничу допомогу адвоката (встановлення її дійсності та необхідності), а також критерій розумності розміру цих витрат, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Саме ці критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи компенсацію судових витрат на підставі ст.41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Зокрема, у п.268 рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України" (East/West Alliance Limited v. Ukraine) від 23 січня 2014 року (заява №19336/04) Європейський суд зазначив: "Згідно з практикою Суду, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим (див., наприклад, рішення у справі "Ботацці проти Італії" (Bottazzi v. Italy) [ВП], заява №34884/97, п.30, ECHR 1999).

Підстави та порядок укладення договору про надання правової допомоги, а також порядок обчислення гонорару врегульовано розділом ІV Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" від 05.07.2012 №5076-VІ (далі - Закон №5076-VІ).

Зокрема, ст.30 Закону №5076-VІ передбачено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Аналіз наведених норм КАС України та Закону №5076-VІ дозволяє дійти висновку про те, що витрати на професійну правничу допомогу стягуються на користь позивача за умови їх підтвердження:

1) договором про надання правової допомоги;

2) документами щодо фактичного надання такої допомоги з документальним описом послуг (робіт), наданих (виконаних) адвокатом;

3) документами, що підтверджують оплату наданих адвокатом послуг.

Судом встановлено, що правову допомогу позивачу у цій справі надавав адвокат Сулковський Б.П.

На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу представником позивача надано: договір про надання правової (правничої) допомоги від 01.12.2021 (а.а.с.110-112), додаток від 13.01.2023 №13/01-23 до договору про надання правничої допомоги від 01.12.2021 (а.с.113).

Відповідно до п.8 договору про надання правової (правничої) допомоги від 01.12.2021 оплата за цим Договором гонорар погоджується за взаємною угодою Сторін та оформляється додатковою угодою до цього Договору, яка є невід`ємною частиною цього договору.

Додатком від 13.01.2023 №13/01-23 до договору про надання правничої допомоги від 01.12.2021, передбачена домовленість сторін про те, що вартість роботи (гонорар) Адвокатським бюро за договором про надання правничої допомоги від 01.12.2021 у цій справі становить 18450,00грн.

На підтвердження оплати витрат, пов`язаних з наданням правничої допомоги у цій справі, позивачем надано платіжну інструкцію від 12.10.2023 №136 на суму 18450грн (а.с.115).

Визначаючи суму, що належать до відшкодування позивачу, суд застосовує критерій реальності витрат на правничу допомогу адвоката (встановлення її дійсності та необхідності), а також критерій розумності розміру цих витрат, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Саме ці критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи компенсацію судових витрат на підставі ст.41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Зокрема, у п.268 рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України" (East/West Alliance Limited v. Ukraine) від 23 січня 2014 року (заява №19336/04) Європейський суд зазначив: "Згідно з практикою Суду, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим (див., наприклад, рішення у справі "Ботацці проти Італії" (Bottazzi v. Italy) [ВП], заява №34884/97, п.30, ECHR 1999).

За позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 23.04.2019 у справі №826/9047/16 (касаційне провадження №К/9901/5750/19), при визначенні суми відшкодування суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг.

Також, суд зважає на характер та предмет позову.

Таким чином, з врахуванням принципу співмірності та розумності судових витрат, виходячи з конкретних обставин справи та змісту виконаних послуг, кількості поданих позивачем доказів, обсягу обставин, що підлягали доказуванню, суд вважає за необхідне зменшити розмір судових витрат на правничу допомогу до 10000,00 грн.

Отже, суд стягує на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу в сумі 10000,00грн.

Керуючись статтями 241-246, 255, 257-262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ХімАгроМаркет" до Головного управління ДПС у Рівненській області, Державної податкової служби України про визнання дій протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинення певних дій задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 11.10.2022 №7448907/43791125.

Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 26.10.2021 №2, днем подання на реєстрацію.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ХімАгроМаркет" солідарно за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Рівненській області та Державної податкової служби України судові витрати зі сплати судового збору в сумі 2684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) гривні.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ХімАгроМаркет" солідарно за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Рівненській області та Державної податкової служби України судові витрати на професійну правничу допомогу в сумі 10000,00грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "ХімАгроМаркет" (вул.Незалежності, 16, с.Тайкури, Рівненський район, Рівненська область, 35351; ідентифікаційний код юридичної особи 43791125).

Відповідач-1: Головне управління ДПС у Рівненській області (вул.Відінська, буд.12 ,м.Рівне, 33023; ідентифікаційний код юридичної особи ВП 44070166).

Відповідач-2: Державна податкова служба України (Львівська площа, буд.8, м.Київ, 04053; ідентифікаційний код юридичної особи 43005393).

Рішення складено 31 січня 2024 року.

Суддя О.М. Дудар