Рішення

від 22.01.2024 по справі 580/8757/23

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 січня 2024 року справа № 580/8757/23

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Гайдаш В.А.,

за участю:

секретаря судового засідання Кучеренко І.О.,

представника позивача Бобра Д.О. (за ордером),

розглянувши по суті у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Черкаської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №22 Черкаської міської ради Черкаської області до Північного офісу Держаудитслужби в особі управління Північного офісу Держаудитслужби в Житомирській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - товариство з обмеженою відповідальністю «Гарантбуд 2020», про визнання протиправним та скасування висновку,

ВСТАНОВИВ:

До Черкаського окружного адміністративного суду надійшов позов Черкаської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №22 Черкаської міської ради Черкаської області (далі - позивач) до Північного офісу Держаудитслужби в особі управління Північного офісу Держаудитслужби в Житомирській області (далі - відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача товариство з обмеженою відповідальністю «Гарантбуд 2020», в якому позивач просить визнати протиправним та скасувати висновок про результати моніторингу процедури закупівлі від 11.09.2023 UA-2023-05-17-006689-а.

Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 26.09.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито позовне провадження у справі, справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.

Ухвалою суду від 20.11.2023 постановлено здійснити розгляд справи №580/8757/23 за правилами загального позовного провадження, тому продовжено строк підготовчого провадження у справі на 30 днів.

Позовні вимоги позивачем обґрунтовані тим, що оскаржуваний висновок відповідача про результати моніторингу процедури закупівлі від 11.09.2023 UA-2023-05-17-006689-а та застосування щодо здійснення заходів щодо усунення виявлених порушень є протиправним та підлягає до скасування, оскільки у чинному законодавстві України відсутні норми, які б передбачали, що обґрунтування технічна специфікація має бути викладено в тендерній документації, натомість Закону України «Про публічні закупівлі» передбачає, що посилання на конкретну торгову марку повинно бути обґрунтованим та містити вираз «або еквівалент». Також позивачем зазначено, що він при складанні тендерної документації керувався Законом України «Про публічні закупівлі» з дотриманням принципів здійснення закупівель, закріплених у статті 5 цього Закону, зокрема, недискримінації учасників та рівного ставлення до них, не призводячи своїми діями до штучного або формального обмеження потенційного кола учасників, тому відсутність в тендерній документації обґрунтування не спричинила істотних і вагомих дефектів процедури закупівлі і не призвела до настання шкідливих чи негативних наслідків для економічних інтересів держави. Позивачем наголошено, що ц тендерній документації позивача відсутня вимога щодо надання учасниками пояснюючої записки, у зв`язку з чим, ним при перевірці тендерної пропозиції учасника-переможця ТОВ «Гарантбуд 2020» оцінювалися лише документи, які вимагалися згідно вимог тендерної документації, а відтак вважає, що були відсутні підстави для відхилення тендерної пропозиції третьої особи. Також позивачем вказано, що наслідки розірвання договору, як того вимагає відповідач в оскаржуваному висновку, є неспівмірними з виявленими порушеннями.

Представник позивача в судових засіданнях позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав, зазначених вище.

Представник відповідач на попередніх засіданнях у режимі відеоконференції позов не визнала, надала до суду письмовий відзив, в якому зазначила, що за результатами моніторингу закупівель позивача встановлено, що специфікація позивача містить посилання на конкретну марку та вираз «або еквівалент», однак всупереч ч. 4 ст. 23 Закону України «Про публічні закупівлі» ним не зазначено обґрунтування посилання на конкретну торгову марку. Також вказано, що відповідно до наданої учасником ТОВ «Гарантбуд 2020» у складі тендерної пропозиції пояснювальної записки (файли «Кошторис» та « 113») щодо зазначення ним показника розміру адміністративних витрат « 3,89» згідно пункту 4.39 Настанови, а не згідно пункту 5.17 розділу V Настанови з визначення вартості будівництва, затверджених наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 01.11.2021 №281. На підставі вищевикладених обставин відповідач вважає, що позов є необґрунтованим та задоволенню не підлягає.

Позивачем подано до суду відповідь на відзив на позовну заяву, згідно якої він вважає, що доводи відповідача, які викладені у відзиві є необґрунтованими, а позов таким, що підлягає до повного задоволення.

Третя особа пояснень на позовну заяву не подала.

Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.

Із наявних у матеріалах справи доказів судом встановлено, що Північним офісом Держаудитслужби в особі управління Північного офісу Держаудитслужби в Житомирській області проведено моніторинг процедури закупівлі: «Капітальний ремонт будівлі (фасаду) Черкаської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №22 Черкаської міської ради Черкаської обласні за адресою: вул. Кобзарська, 108, м. Черкаси, Черкаської області (заходи з енергозбереження)» (ДК 021:2015: 45450000-6 - Інші завершальні будівельні роботи), очікуваною вартістю - 14464109,20 грн.

За наслідками проведеного моніторингу закупівлі Північним офісом Держаудитслужби в особі управління Північного офісу Держаудитслужби в Житомирській області складено висновок про результати моніторингу закупівлі від 11.09.2023 UA-2023-05-17-006689-а, в якому зазначено про невідповідність тендерної документації вимогам ч. 4 ст. 23 Закону України «Про публічні закупівлі» та порушення позивачем пп. 2 п. 41 Особливостей.

Враховуючи встановлені порушення вимог законодавства у сфері закупівель, Північним офісом Держаудитслужби в особі управління Північного офісу Держаудитслужби в Житомирській області вищезазначеним оскаржуваним висновком зобов`язало позивача здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень шляхом розірвання договору про закупівлю від 14.06.2023 №1.

Позивач вважаючи висновок про результати моніторингу процедури закупівлі протиправним звернувся до суду із цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, судом враховано, що відповідно до ст. 5 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель здійснюється шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому Законом України «Про публічні закупівлі», проведення перевірки закупівель, а також під час державного фінансового аудиту та інспектування. Моніторинг закупівлі здійснюється за місцезнаходженням органу державного фінансового контролю.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 22 Закону України «Про публічні закупівлі» тендерна документація безоплатно оприлюднюється замовником разом з оголошенням про проведення відкритих торгів в електронній системі закупівель для загального доступу шляхом заповнення полів в електронній системі закупівель. Тендерна документація не є об`єктом авторського права та/або суміжних прав. У тендерній документації зазначаються такі відомості:

1) інструкція з підготовки тендерних пропозицій;

2) один або декілька кваліфікаційних критеріїв відповідно до статті 16 цього Закону, підстави, встановлені статтею 17 цього Закону, та інформація про спосіб підтвердження відповідності учасників установленим критеріям і вимогам згідно із законодавством. Замовник не вимагає документального підтвердження інформації про відповідність підставам, встановленим статтею 17 цього Закону, у разі якщо така інформація є публічною, що оприлюднена у формі відкритих даних згідно із Законом України «Про доступ до публічної інформації», та/або міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним. Для об`єднання учасників замовником зазначаються умови щодо надання інформації та способу підтвердження відповідності таких учасників установленим кваліфікаційним критеріям та підставам, встановленим статтею 17 цього Закону;

3) інформація про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі, у тому числі відповідну технічну специфікацію (у разі потреби - плани, креслення, малюнки чи опис предмета закупівлі). Технічні, якісні характеристики предмета закупівлі та технічні специфікації до предмета закупівлі повинні визначатися замовником з урахуванням вимог, визначених частиною четвертою статті 5 цього Закону;

4) інформація про маркування, протоколи випробувань або сертифікати, що підтверджують відповідність предмета закупівлі встановленим замовником вимогам (у разі потреби);

5) кількість товару та місце його поставки;

6) місце, де повинні бути виконані роботи чи надані послуги, їх обсяги;

7) строки поставки товарів, виконання робіт, надання послуг;

8) проект договору про закупівлю з обов`язковим зазначенням порядку змін його умов;

9) опис окремої частини або частин предмета закупівлі (лота), щодо яких можуть бути подані тендерні пропозиції, у разі якщо учасникам дозволяється подати тендерні пропозиції стосовно частини предмета закупівлі (лота). Замовник може передбачити можливість укладення одного договору про закупівлю з одним і тим самим учасником у разі визначення його переможцем за кількома лотами;

10) перелік критеріїв оцінки та методика оцінки тендерних пропозицій із зазначенням питомої ваги кожного критерію. У разі застосування критерію оцінки вартість життєвого циклу, методика оцінки тендерних пропозицій повинна містити опис усіх складових вартісних елементів та перелік документів і інформації, які повинні надати учасники для підтвердження вартості складових елементів життєвого циклу. Замовник у разі необхідності дисконтування витрат життєвого циклу майбутніх періодів може використовувати поточну облікову ставку Національного банку України. Вартість життєвого циклу може рахуватися як сума всіх витрат життєвого циклу або сума всіх витрат життєвого циклу, поділена на розрахункову одиницю експлуатації предмета закупівлі;

11) строк дії тендерної пропозиції, протягом якого тендерні пропозиції вважаються дійсними, але не менше 90 днів із дати кінцевого строку подання тендерних пропозицій;

12) валюта, у якій повинна бути зазначена ціна тендерної пропозиції;

13) мова (мови), якою (якими) повинні бути складені тендерні пропозиції;

14) кінцевий строк подання тендерних пропозицій;

15) розмір та умови надання забезпечення тендерних пропозицій (якщо замовник вимагає його надати);

16) розмір, вид, строк та умови надання, повернення та неповернення забезпечення виконання договору про закупівлю (якщо замовник вимагає таке забезпечення надати);

17) прізвище, ім`я та по батькові, посада та електронна адреса однієї чи кількох посадових осіб замовника, уповноважених здійснювати зв`язок з учасниками;

18) вимога про зазначення учасником у тендерній пропозиції інформації (повне найменування та місцезнаходження) щодо кожного суб`єкта господарювання, якого учасник планує залучати до виконання робіт чи послуг як субпідрядника/співвиконавця в обсязі не менше 20 відсотків від вартості договору про закупівлю - у разі закупівлі робіт або послуг;

19) опис та приклади формальних (несуттєвих) помилок, допущення яких учасниками не призведе до відхилення їх тендерних пропозицій. Формальними (несуттєвими) вважаються помилки, що пов`язані з оформленням тендерної пропозиції та не впливають на зміст тендерної пропозиції, а саме - технічні помилки та описки.

Судом встановлено, що технічне завдання тендерної документації Черкаської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №22 Черкаської міської ради Черкаської області (Додаток №2 до тендерної документації) містить посилання на конкретну торгову марку та виробника «Polimin» «Ceresit» з виразом «або еквівалент».

Так, пунктом 3 частини 2 статті 22 Закону України «Про публічні закупівлі» передбачено, то у тендерній документації зазначаються відомості, зокрема, інформація про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі, у тому числі відповідна технічна специфікація (у разі потреби - плани, креслення, малюнки чи опис предмета закупівлі).

Згідно пункту 33 частини 1 Закону України «Про публічні закупівлі» технічна специфікація до предмета закупівлі - це встановлена замовником сукупність технічних умов, що визначають характеристики товару (товарів), послуги (послуг1) або необхідні для виконання робіт щодо об`єкта будівництва, що можуть включати показники впливу па довкілля й клімат, особливості проектування (у тому числі щодо придатності для осіб із обмеженими фізичними можливостями), відповідності, продуктивності, ресурсоефективності, безпечності, процедури забезпечені їм якості, вимоги щодо найменування продукції, під яким вона продається, термінологію, символи, методику випробувань і тестування, вимоги до пакування, маркування й етикетування, інструкції для користувачів, технологічні процеси й технології виробництва па будь-яких етапах життєвого циклу робіт, товару чи послуги.

Відповідно до частини 1 статті 23 Закону України «Про публічні закупівлі» технічна специфікація повинна містити опис усіх необхідних характеристик товарів, робіт або послуг, що закуповуються, у тому числі їх технічні, функціональні та якісні характеристики. Характеристики товарів, робіт або послуг можуть містити опис конкретного технологічного процесу або технології виробництва чи порядку постачання товару (товарів), виконання необхідних робіт, падання послуги (послу ).

Згідно з частиною четвертою статті 23 Закону України «Про публічні закупівлі» технічні специфікації не повинні містити посилання на конкретні марку чи виробника або на конкретний процес, що характеризує продукт чи послугу певного суб`єкта господарювання, чи на торгові марки, патенти, типи або конкретне місце походження чи спосіб виробництва. У разі якщо таке посилання є необхідним, воно повинно бути обґрунтованим та містити вираз «або еквівалент».

Отже, вимоги до технічної специфікації передбачено статтею 23 Закону №922-VIII, а вказаний Закон є спеціальним нормативним актом, який регулює, зокрема правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об`єднаних територіальних громад, а його метою, зокрема, є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель.

Суд зазначає, що чинним законодавством у сфері публічних закупівель не передбачено конкретної форми обґрунтування, яке має містити тендерна документація в разі закупівлі з посиланням на конкретну торгову марку, тип, місце походження тощо стосовно предмета закупівлі, а положення ст. 23 Закону не зобов`язують замовників оприлюднювати у складі тендерної документації обґрунтування посилання на конкретного виробника.

У цьому контексті доцільно зазначити, що відповідно до частини 5 статті 8 Закону України «Про публічні закупівлі», протягом строку проведення моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю має право через електронну систему закупівель запитувати у замовника пояснення (інформацію, документи), у т.ч. стосовно обґрунтування підстави щодо закупівель з посиланням на конкретну торгову марку та виробника.

Відповідач до позивача з таким питанням не звертався.

Необхідно зазначити, що з метою недопущення порушення вимог Закону України «Про публічні закупівлі» та не порушення принципу недискримінації учасників та рівного ставлення до них, уповноваженою особою поряд з торговою маркою («Polimin» «Ceresit»), при формуванні технічної специфікації, позивачем було додано вираз «або еквівалент», що жодним чином не звужувало коло потенційних учасників вищезазначеної закупівлі.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що, враховуючи специфіку предмета закупівлі, для дотримання вимог технічної специфікації, в якій міститься посилання на конкретну торгову марку (Додаток №2 до Тендерної документації), позивачем було зазначено вираз «або еквівалент», чим дотримано вимоги ч. 4 ст. 23 Закону України «Про публічні закупівлі».

Потенційні учасники та учасники закупівлі у встановлені строки мали можливість звернутися до позивача, як замовника, за роз`ясненнями щодо обґрунтування вказаної в технічній специфікації торгових марок («Polimin» «Ceresit»), однак жоден із учасників за такими роз`ясненнями не звертався та самостійно прораховував свою тендерну пропозицію, беручи до уваги торгові марки саме «Polimin» «Ceresit» або будь-які їм еквіваленти.

Стосовно надання учасником ТОВ «Гарантбуд 2020» у складі тендерної пропозиції пояснювальної записки (файли «Кошторис» та « 113») показника розміру адміністративних витрат « 3,89», визначеного саме згідно пункту 4.39 Настанови з визначення вартості будівництва, затверджених наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 01.11.2021 №281, то суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 32 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про публічні закупівлі» тендерна пропозиція - пропозиція щодо предмета закупівлі або його частини (лота), яку учасник процедури закупівлі подає замовнику відповідно до вимог тендерної документації.

Згідно п. 31 Особливостей тендерні пропозиції подаються відповідно до порядку, визначеного статтею 26 Закону, крім положень частин четвертої, шостої та сьомої статті 26 Закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону України «Про публічні закупівлі» тендерна пропозиція подається в електронному вигляді через електронну систему закупівель шляхом заповненим електронних форм з окремими полями, де зазначається інформація про ціну, інші критерії оцінки (у разі їх встановлення замовником), інформація від учасника процедури закупівлі про його відповідність кваліфікаційним (кваліфікаційному) критеріям, наявність/відсутність підстав, установлених у статті 17 цього Закону і в тендерній документації, та шляхом завантаження необхідних документів, що вимагаються замовником у тендерній документації.

Так, відповідно до підпункту 2 пункту 6 розділу V тендерної документації Черкаської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №22 Черкаської міської ради Черкаської області, зокрема, встановлено умову, що ціна має бути сформована з урахуванням вимог кошторисних норм України «Настанова з визначення вартості будівництва», затвердженої наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 01.11.2021 №281.

Згідно п. 4.39 Настанови (визначення адміністративних витрат при складанні інвесторської кошторисної документації) кошти на покриття адміністративних витрат будівельних організацій призначені на відшкодування адміністративних витрат, пов`язаних з виконанням будівельних робіт, перелік витрат, що враховуються показниками при обчисленні адміністративних витрат, наведено у додатку 26 Настанови.

Однак, аналогічні норми також передбачені пунктом 5.17 Настанови (визначення адміністративних витрат при складанні ціни пропозиції учасника процедури закупівлі (договірної ціни), згідно яких у складі ціни пропозиції учасника процедури закупівлі (договірної ціни) адміністративні витрати включаються за показниками, визначеними розрахунково-аналітичним методом на підставі аналізу цих витрат за попередній звітний період за даними бухгалтерського обліку з використанням самостійно обраної підприємством бази розподілу (зокрема у відсотках від прямих витрат) або за показниками, наведеними в Додатку 26 Настанови.

Таким чином, показники наведені саме у Додатку 26 Настанови застосовуються, як при складанні інвесторської кошторисної документації, так і при складанні ціни пропозиції учасника, і відповідно, коефіцієнт при розрахунку застосовується однаковий 3,89, тому посилання відповідача на зазначення учасником торгів ТОВ «» показника розміру адміністративних витрат 3,89 згідно пункту 4.39 Настанови, а не згідно пункту 5.17 розділу V Настанови спростовується вищевикладеними обставинами.

Отже висновок Північного офісу Держаудитслужби в особі управління Північного офісу Держаудитслужби в Житомирській області про результати моніторингу процедури закупівлі від 11.09.2023 UA-2023-05-17-006689-а щодо невідповідності тендерної документації вимогам ч. 4 ст. 23 Закону України «Про публічні закупівлі» та порушення позивачем пп. 2 п. 41 Особливостей - спростовується вищезазначеними обставинами, тому суд вважає визнати його протиправним та таким, що підлягає до скасування.

Щодо правомірності обраного відповідачем виду усунення порушення вимог закону, то суд зазначає наступне.

Пунктом 8 ч. 1 ст. 10 Закону №2939-ХІІ передбачено право органу державного фінансового контролю порушувати перед відповідними державними органами питання про визнання недійсними договорів, укладених із порушенням законодавства, у судовому порядку стягувати у дохід держави кошти, отримані підконтрольними установами за незаконними договорами, без установлених законом підстав та з порушенням законодавства.

Обираючи такий спосіб усунення порушень відповідач має керуватись, по-перше, метою вказаного Закону, за змістом якої наведений нормативний акт спрямований на забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції та, по-друге, принципами закупівель, вказаними у ч. 1 ст. 5 Закону №922-VIII: добросовісна конкуренція серед учасників; максимальна економія, ефективність та пропорційність; відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; недискримінація учасників та рівне ставлення до них; об`єктивне та неупереджене визначення переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі; запобігання корупційним діям і зловживанням.

Відповідно до ч. 1 ст. 41 Закону №922-VIII договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

У цивільному праві України існує поділ правочинів на дійсні та недійсні. Останні поділяються на нікчемні та оспорювані.

Частина друга ст. 215 ЦК України визначає, якщо недійсність правочину встановлена законом, він є недійсним (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин згідно з ч.3 вказаної статті може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Тобто, оспорити дійсність правочину можуть не лише його сторони, а й треті заінтересовані особи, посилаючись у підставах на вимоги закону.

Випадки нікчемності договору про закупівлю вказані в ч. 1 ст. 43 Закону №922-VIII: 1) якщо замовник уклав договір про закупівлю до/без проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі згідно з вимогами цього Закону; 2) укладення договору з порушенням вимог частини четвертої статті 41 цього Закону; 3) укладення договору в період оскарження процедури закупівлі відповідно до статті 18 цього Закону; 4) укладення договору з порушенням строків, передбачених частинами п`ятою і шостою статті 33 та частиною сьомою статті 40 цього Закону, крім випадків зупинення перебігу строків у зв`язку з розглядом скарги органом оскарження відповідно до статті 18 цього Закону.

Отже, в усіх інших випадках невідповідності вимогам закону договір може бути оспорений в суді.

Підстави для зміни або розірвання договору вказані у ст. 651 ЦК України, зокрема, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Конституційний Суд України у рішенні від 25.01.2012 №3-рп/2012 (справа №1-11/2012) зазначив, що одним із елементів верховенства права є принцип пропорційності, який серед іншого означає, що заходи, передбачені в нормативно-правових актах, повинні спрямовуватися на досягнення легітимної мети та мають бути співмірними з нею. Додержання принципу пропорційності означає необхідність дотримання балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване відповідне рішення.

На переконання суду, відповідач не виконав передбаченого підпунктом 3 п.3 Положення №43 основного свого завдання здійснення фінансового контролю саме спрямованого на оцінку ефективного, законного, цільового та результативного використання та збереження активів та досягнення економії коштів, адже у Висновку не проаналізував наслідків стверджуваних ним порушень в кореспонденції з результатами аналізу інших питань, щодо яких зазначив про відсутність порушень закону про закупівлі та без обґрунтування підстав для розірвання укладеного договору.

Критерій пропорційності передбачає, що втручання у право власності розглядатиметься як порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції, якщо не було дотримано справедливої рівноваги (балансу) між інтересами держави (суспільства), пов`язаними з втручанням, та інтересами особи, яка так чи інакше страждає від втручання. Справедлива рівновага передбачає наявність розумного співвідношення (обґрунтованої пропорційності) між метою, визначеною для досягнення, та засобами, які використовуються. Необхідного балансу не буде дотримано, якщо особа несе індивідуальний і надмірний тягар. При цьому, з питань оцінки пропорційності ЄСПЛ, як і з питань наявності суспільного, публічного інтересу, визнає за державою досить широку сферу розсуду, за винятком випадків, коли такий розсуд не ґрунтується на розумних підставах.

Не відповідає критерію пропорційності вимога розірвати договір, який виконується сторонами, оскільки може призвести до безпідставного порушення майнових прав господарюючих суб`єктів - сторін договору.

Усунення виявлених під час проведення моніторингу закупівлі недоліків у запропонований у Висновку спосіб, а саме шляхом розірвання договору, призведе до порушення прав та інтересів третьої особи та матиме негативні наслідки для репутації третьої особи, що є непропорційним у співвідношенні з виявленими недоліками.

Зазначений підхід та висновки Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах викладені у постанові від 21.01.2021 у справі №120/1297/20-а.

Відповідач не надав належних і допустимих доказів, які би свідчили про правомірність прийнятого ним рішення про зобов`язання позивача вжити заходів щодо припинення зобов`язання за договором (розірвання укладеного договору публічної закупівлі).

Враховуючи вищевикладені обставини, суд дійшов висновку про задоволення позову у повному обсязі.

Згідно ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 6, 14, 139, 242-245, 255, 295, 370 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати висновок управління Північного офісу Держаудитслужби в Житомирській області про результати моніторингу процедури закупівлі від 11.09.2023 UA-2023-05-17-006689-а.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Північного офісу Держаудитслужби на користь Черкаської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №22 Черкаської міської ради Черкаської області сплачений судовий збір в сумі 2684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн.

Копію рішення направити особам, які беруть участь у справі.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду у строк, встановлений статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України. У разі застосування судом частини третьої статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається у вищевказаний строк з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду складено у повному обсязі та підписано 01.02.2024.

Суддя Віталіна ГАЙДАШ