Рішення

від 01.02.2024 по справі 620/15898/23

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 лютого 2024 року м. Чернігів Справа № 620/15898/23

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі головуючої суддіВиноградової Д.О., розглянувши у спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) сторін справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача Управління Державної казначейської служби України у м. Чернігів Чернігівської області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,

У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі також позивач) звернулась до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (далі також відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача Управління Державної казначейської служби України у м. Чернігів Чернігівської області, у якому просить (з урахуванням уточнених позовних вимог):

визнати протиправними дії щодо відмови у поверненні надміру сплаченого збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з купівлі - продажу нерухомого майна;

зобов`язати Управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області звернутися до Управління Державної казначейської служби України в м. Чернігові Чернігівської області (далі - УДКС в м. Чернігові Чернігівської області) з поданням про повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету зборів, платежів та інших доходів бюджету, встановленого Додатком № 1 до «Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 03 вересня 2013 року № 787 (далі - Порядок Мінфіна № 787), сплачених як збір на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 14974,00 грн.

Обгрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що сплатила збір на обов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 1% від вартості об`єкта купівлі-продажу, що становить 14947,00 грн. Водночас житло придбано нею вперше, а тому відповідно до пункту 9 статті 1 Закону України «Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування», позивач не є платником вищевказаного збору. Враховуючи наведене, вважає, що відповідач протиправно відмовив йому у поверненні сплаченого збору.

У відзиві відповідач заперечує щодо заявлених позовних вимог та просить відмовити у їх задоволенні. Зазначає, що позивач не подала до Головного управління передбачені підпунктом «в» пункту 15-2 Порядку № 1740 документи на підтвердження того, що вона придбала житло вперше.

У поясненнях на позовну заяву наданих третьою особою зазначено, що статтею 3 Закону передбачено, що збір на обов`язкове державне пенсійне страхування платники збору сплачують до Пенсійного фонду України у порядку, визначеному законодавством України. Крім того, Пенсійний фонд України є органом, який контролює справляння даного виду надходжень бюджету. На даний час спірні правовідносини регулюються Порядком повернення (перерахування) коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 №787 із змінами та доповненнями (далі Порядок №787). Відповідно до пункту 5 Порядку №787 повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджетів здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету. У разі повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету зборів, платежів та інших доходів бюджетів подання подається до головного управління Казначейства.

Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 16.11.2023 позовну заяву ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про зобов`язання вчинити певні дії залишено без руху та встановлено позивачу 10-денний строк з дня вручення ухвали для усунення недоліків.

Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 29.11.2023 прийнято позовну заяву та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.

Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 25.01.2024 позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача Управління Державної казначейської служби України у м. Чернігів Чернігівської області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії залишено без руху.

Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 31.01.2024 продовжено розгляд справи за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача Управління Державної казначейської служби України у м. Чернігів Чернігівської області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.

Так, судом встановлено, що 24.08.2023 між позивачем (покупець) та приватним підприємством «ЖИТЛОІНВЕСТ» (продавець) укладено договір купівлі-продажу квартири, посвідчений приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу Чернігівської області Карнаьедою Т.О. та зареєстрований у реєстрі за № 1292 (а.с.61-62 та їх зворот).

Відповідно до умов вищевказаного договору продавець передає у власність покупця квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , а покупець приймає вказану квартиру і зобов`язуються сплатити ціну відповідно до умов договору. Продаж вищевказаної квартири вчинено на суму 1494700,00 грн.

Інформація про купівлю-продаж позивачем вищевказаної квартири внесена до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Так позивачем під час укладання договору сплачено 14947,00 грн збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна (1% її вартості), що підтверджується квитанцією до платіжної інструкції № 0.0.3165589992.1 від 24.08.2023 та № 0.0.3164742211.2 від 23.08.2023, які наявні у матеріалах справи (а.с. 22).

Вважаючи, що збір на обов`язкове пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 14947,00 грн сплачено помилково, позивач звернулася до відповідача із заявою про повернення помилково сплаченого нею збору на обов`язкове державне пенсійне страхування.

За результатами розгляду цієї заяви, відповідач листом від 12.10.2023 надав відповідь, якою відмовив позивачу у поверненні запитуваних коштів, мотивуючи тим, що 23.09.2020 Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 866 «Про внесення змін до Порядку сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій» (далі - постанова 866), згідно із якою пункт 15-2 Порядку № 1740 доповнено, зокрема підпунктом «в» такого змісту: «в) особа придбаває житло вперше, що підтверджується заявою фізичної особи про те, що вона не має та не набувала права власності на житло (в тому числі не приватизовувала, не успадковувала, не отримувала у дар, не купувала, зокрема як частку в спільному майні подружжя), та відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (з урахуванням відомостей з невід`ємної архівної складової частини цього Реєстру про набуття, зміну і припинення речових прав на нерухоме майно, про внесені зміни до відповідних записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно) про відсутність зареєстрованих за такою особою прав власності на житло, а також даними про невикористання житлових чеків для приватизації або використання їх для приватизації частки майна державних підприємств і земельного фонду. Документом, що підтверджує невикористання житлових чеків для приватизації державного житлового фонду, є довідки з місць проживання (після 1992 року)». При цьому пунктом 15-3 вказаного Порядку № 1740 визначено, що нотаріальне посвідчення договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється без документального підтвердження сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна за наявності зазначених у підпунктах «в» і «г» пункту 15-2 цього Порядку інформації та документів, що підтверджують звільнення від сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування. Разом з цим обов`язок надання нотаріусу необхідних відомостей та документів, що необхідні для звільнення від сплати збору, покладається на покупця. Отже проведена позивачем сплата збору у розмірі 1 % від вартості нерухомого майна, зазначеної в договорі купівлі-продажу такого майна, свідчить про те, що майно придбавалось ним не вперше, що встановив нотаріус (а.с. 25 та його зворот).

Не погодившись із вищенаведеною відмовою та для захисту своїх прав, позивач звернувся з цим позовом до суду.

Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи, суд зважає на таке.

Частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Порядок справляння та використання збору на обов`язкове державне пенсійне страхування визначений Законом України від 26.06.1997 №400/97-ВР «Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №400/97-ВР).

Відповідно до абзацу першого пункту 9 статті 1 Закону №400/97-ВР платниками збору на обов`язкове державне пенсійне страхування є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та фізичні особи, які придбавають нерухоме майно, за винятком громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.

Питання сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій на виконання Закону №400/97-ВР регулює Порядок сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 03.11.1998 №1740 (далі - Порядок №1740), зі змінами, які внесені постановою Кабінету Міністрів України від 23.09.2020 №866 «Про внесення змін до Порядку сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій», яка набрала чинності 26.09.2020 (далі - Постанова №866).

Згідно з пунктами 15-2, 15-3 Порядку №1740 (у редакції Постанови №866) збір на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі нерухомого майна не сплачується, якщо: б) право власності на житло, отримане фізичною особою в результаті його приватизації, відповідно до Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду»; в) особа придбаває житло вперше, що підтверджується заявою фізичної особи про те, що вона не має та не набувала права власності на житло (в тому числі не приватизовувала, не успадковувала, не отримувала у дар, не купувала, зокрема як частку в спільному майні подружжя), та відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (з урахуванням відомостей з невід`ємної архівної складової частини цього Реєстру про набуття, зміну і припинення речових прав на нерухоме майно, про внесені зміни до відповідних записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно) про відсутність зареєстрованих за такою особою прав власності на житло, а також даними про невикористання житлових чеків для приватизації або використання їх для приватизації частки майна державних підприємств і земельного фонду. Документом, що підтверджує невикористання житлових чеків для приватизації державного житлового фонду, є довідки з місць проживання (після 1992 року); г) особа перебуває у черзі на одержання житла, що підтверджується документом, виданим органом, до компетенції якого належить ведення обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов.

Нотаріальне посвідчення договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється без документального підтвердження сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна за наявності зазначених у підпунктах «в» і «г» пункту 15-2 цього Порядку інформації та документів, що підтверджують звільнення від сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування.

Аналіз наведених норм чинного законодавства дає підстави вважати, що з 26.09.2020 визначено механізм, за умови дотримання якого фізична особа, що придбаває житло вперше, не сплачує збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі нерухомого майна (житла) при нотаріальному посвідченні договору купівлі-продажу.

У зазначених положеннях пункту 15-2 Порядку №1740 (в редакції Постанови №866) деталізовано зміст поняття «придбаває житло вперше», яке необхідно розуміти так, що фізична особа не має та не набувала права власності на житло, в тому числі в результаті приватизації.

З огляду на наведене під час вирішення питання чи є операція купівлі-продажу житла об`єктом сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, термін «придбавання майна» треба використовувати як такий, що охоплює (включає) не лише оплатне набуття права власності на певний об`єкт, а і його безоплатну приватизацію.

Отже з 26.09.2020 року в рамках чинного законодавства держава створила цілком дієвий механізм, за умови дотримання котрого фізична особа, що придбаває житло вперше та, відповідно, не є платником збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі нерухомого майна (житла), не сплачує збір при нотаріальному посвідченні договору купівлі-продажу. Для цього фізична особа подає нотаріусу:

заяву про те, що вона не має та не набувала права власності на житло (в тому числі не приватизовувала, не успадковувала, не отримувала у дар, не купувала, зокрема як частку в спільному майні подружжя);

відомості з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (з урахуванням відомостей з невід`ємної архівної складової частини цього Реєстру про набуття, зміну і припинення речових прав на нерухоме майно, про внесені зміни до відповідних записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно) про відсутність зареєстрованих за такою особою прав власності на житло, дані про невикористання житлових чеків для приватизації або використання їх для приватизації частки майна державних підприємств і земельного фонду. Документом, що підтверджує невикористання житлових чеків для приватизації державного житлового фонду, є довідки з місць проживання (після 1992 року).

За умови отримання від фізичної особи таких документів нотаріус на підставі абзацу 4 пункту 15-3 Порядку №1740 здійснює нотаріальне посвідчення договору купівлі-продажу нерухомого майна без документального підтвердження сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна.

Якщо ж особа не скористалася цим механізмом на стадії посвідчення договору в нотаріуса та помилково сплатила збір, то вона вправі скористатися ним вже після посвідчення нотаріусом договору, подавши відповідному територіальному органу Пенсійного фонду визначені підпунктом «в» пункту 15-2 Порядку №1740 інформацію та пакет документів, що підтверджують звільнення від сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, для формування відповідного подання про повернення безпідставно сплаченого збору на обов`язкове державне пенсійне страхування. У разі отримання відмови особа може оскаржити таке рішення до суду.

Отже підтвердженням придбання житла вперше, згідно підпункту «б» пункту 15-2 Порядку № 1740 є заява фізичної особи про те, що вона не має та не набувала права власності на житло (у тому числі не приватизовувала, не успадковувала, не отримувала у дар, не купувала, зокрема як частку в спільному майні подружжя) та відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про відсутність зареєстрованих за такою особою прав власності на житло, а також даними про невикористання житлових чеків для приватизації або використання їх для приватизації частки майна державних підприємств і земельного фонду.

У матеріалах справи наявна заява позивача про те, що вона не має та не набувала права власності на житло (у тому числі не приватизовувала, не успадковувала, не отримувала у дар, не купувала, зокрема як частку у спільному майні подружжя) та наявні відомості з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про відсутність зареєстрованих за такою особою прав власності на житло, а також даними про невикористання житлових чеків для приватизації або використання їх для приватизації частки майна державних підприємств і земельного фонду.

Тобто матеріали справи містять докази про те, що позивач виконав вимоги підпункту «в» пункту 15-2 Порядку №1740 щодо подання нотаріусу відповідної заяви і документів при посвідченні договору купівлі-продажу квартири.

Згідно з наявних у матеріалах справи копій квитанцій до платіжної інструкції на переказ коштів № 0.0.3165589992.1 від 24.08.2023 та № 0.0.3164742211.2 від 23.08.2023 позивач при посвідченні договору купівлі-продажу квартири сплатила збір на обов`язкове державне пенсійне страхування у розмірі 14947,00 грн (1% від вартості квартири).

З огляду на вказане суд дійшов висновку, що сплачений позивачем збір на обов`язкове державне пенсійне страхування, з операції купівлі-продажу нерухомого майна, у розмірі 1% від його вартості, у сумі 14947,00 грн, підлягає поверненню, оскільки, відповідно до пункту 9 частини 1 статті 1 Закону №400/97-ВР, позивач не є платником зазначеного збору.

Відповідно до частини 3 статті 3 Закону №400/97-ВР платники збору, визначені пунктами 6, 7, 9 і 10 статті 1 цього Закону, збір на обов`язкове державне пенсійне страхування сплачують на бюджетні рахунки для зарахування надходжень до державного бюджету, відкриті в головних управліннях центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів. Ці кошти в установленому порядку зараховуються до загального фонду державного бюджету і використовуються згідно із законом про Державний бюджет України.

Згідно з абзацом 1 частини 1 статті 43 Бюджетного кодексу України (у редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин) при виконанні державного бюджету і місцевих бюджетів застосовується казначейське обслуговування бюджетних коштів. Казначейство України забезпечує казначейське обслуговування бюджетних коштів на основі ведення єдиного казначейського рахунку, відкритого у Національному банку України.

Частиною 2 статті 45 Бюджетного кодексу України передбачено, що казначейство України веде бухгалтерський облік усіх надходжень Державного бюджету України та за поданням (висновком) органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, здійснює повернення (перерахування) коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету, перерахування компенсації частини суми штрафних (фінансових) санкцій покупцям (споживачам) за рахунок сплачених до державного бюджету сум штрафних (фінансових) санкцій, застосованих такими органами за наслідками проведеної перевірки за зверненням або скаргою покупця (споживача) про порушення платником податків установленого порядку проведення розрахункових операцій.

У свою чергу процедура повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, а саме: податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджету, коштів від повернення до бюджетів бюджетних позичок, фінансової допомоги, наданої на поворотній основі, та кредитів, у тому числі залучених державою (місцевими бюджетами) або під державні (місцеві) гарантії, визначена Порядком повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 №787, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25.09.2013 за № 1650/24182 (далі - Порядок №787, у редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин).

Пунктом 3 Порядку №787 передбачено, що повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету платежів та перерахування між видами доходів і бюджетів коштів, помилково та/або надміру зарахованих до відповідних бюджетів через єдиний рахунок, у національній валюті здійснюється Казначейством або головними управліннями Державної казначейської служби України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - головні управління Казначейства) з відповідних бюджетних рахунків для зарахування надходжень (далі - рахунки за надходженнями), відкритих в Казначействі відповідно до законодавства, шляхом оформлення розрахункових документів.

Пунктом 5 Порядку №787 передбачено, що повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету або на єдиний рахунок (у разі його використання) податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджетів, перерахування між видами доходів і бюджетів коштів, помилково та/або надміру зарахованих до відповідних бюджетів через єдиний рахунок, здійснюється за поданням (висновком, повідомленням) органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а при поверненні судового збору (крім помилково зарахованого) - за судовим рішенням, яке набрало законної сили.

Відповідно до підпункту 2 пункту 4 Положення про Державну казначейську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.04.2015 №215, казначейство відповідно до покладених на нього завдань та в установленому законодавством порядку: забезпечує казначейське обслуговування бюджетних коштів на основі ведення єдиного казначейського рахунка, відкритого у Національному банку, зокрема, здійснює повернення (перерахування) коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету, за поданням (висновком) органів, що контролюють справляння надходжень бюджету.

Отже оскільки повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету, здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень до бюджету, а саме збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, а таким органом є Пенсійний фонд України, то саме на відповідача покладено обов`язок щодо формування та надання до органів Державної казначейської служби подання про повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету.

Аналогічна правова позиція неодноразово викладена в постановах Верховного Суду, зокрема, від 30.01.2018 (справа №819/1498/17), 31.01.2018 (справа №819/1667/17), 20.03.2018 (справа №819/1249/17), 19.06.2018 (справа №819/1554/16) та 23.06.2018 (справа №819/1361/17), висновки якого, в силу вимог частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, суд враховує при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.

З огляду на наведене, на переконання суду, відмова відповідача у поверненні позивачу збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, з операції купівлі-продажу нерухомого майна, є протиправною, оскільки саме органи Пенсійного фонду України, які контролюють справляння надходжень бюджету по цьому збору, мають за ініціативою платника скласти та подати відповідне подання до органів державної казначейської служби.

Враховуючи вищевикладене, на підставі зібраних та досліджених доказів, аналізу чинного законодавства, суд, обираючи належний та ефективний спосіб захисту порушеного права позивача, приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню шляхом визнання протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області щодо не підготування та не направлення до органів Державної казначейської служби України подання про повернення збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі - продажу нерухомого майна в розмірі 14947,00 грн, сплаченого позивачем відповідно до квитанції до платіжної інструкції на переказ готівки № 0.0.3165589992.1 від 24.08.2023 та № 0.0.3164742211.2 від 23.08.2023; зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області підготувати та направити до органів Державної казначейської служби України подання про повернення позивачу збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі - продажу нерухомого майна у розмірі 14947,00 грн відповідно до квитанції до платіжної інструкції на переказ готівки № 0.0.3165589992.1 від 24.08.2023 та № 0.0.3164742211.2 від 23.08.2023.

Відповідності до вимог частин першої, другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Матеріалами справи (а.с.26) підтверджується сплата позивачем судового збору у розмірі 2147,20 грн.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Крім того, суд вказує, що позовна заява містить вимогу немайнового характеру та похідну від неї, у зв`язку з чим відповідно до Закону України «Про судовий збір» належною сплатою судового збору у цьому випадку є 1073,60 грн.

Відповідно до частини другої статті 132 Кодексу адміністративного судочинства Українирозмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Частиною другою статті 7 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що у випадках, установлених пунктом 1 частини першої цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми; в інших випадках, установлених частиною першою цієї статті, - повністю.

Таким чином, на користь позивача з відповідача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1073,60 грн.

Керуючись статтями 241-243, 246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача Управління Державної казначейської служби України у м. Чернігів Чернігівської області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області щодо не підготування та не направлення до органів Державної казначейської служби України подання про повернення збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі - продажу нерухомого майна у розмірі 14947,00 грн, сплаченого ОСОБА_1 відповідно до квитанції до платіжної інструкції на переказ готівки № 0.0.3165589992.1 від 24.08.2023 та № 0.0.3164742211.2 від 23.08.2023.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області підготувати та направити до органів Державної казначейської служби України подання про повернення ОСОБА_1 збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі - продажу нерухомого майна у розмірі 14947,00 грн відповідно до квитанції до платіжної інструкції на переказ готівки № 0.0.3165589992.1 від 24.08.2023 та № 0.0.3164742211.2 від 23.08.2023.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1073,60 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області вул. П`ятницька, 83А, м. Чернігів, Чернігівська обл., Чернігівський р-н, 14005, код ЄДРПОУ 21390940.

Повний текст рішення виготовлено 01 лютого 2024 року.

Суддя Дар`я ВИНОГРАДОВА