Постанова

від 31.01.2024 по справі 340/3870/23

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

31 січня 2024 року м. Дніпросправа № 340/3870/23

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Малиш Н.І. (доповідач), суддів: Баранник Н.П., Щербака А.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження в залі удового засідання Третього апеляційного адміністративного суду в м. Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Кіровоградській області на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 11 жовтня 2023 року (суддя 1-ї інстанції Хилько Л.І.) в адміністративній справі №340/3870/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Придніпровський олійноекстрактний завод» до Головного управління ДПС у Кіровоградській області про скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

12.06.2023 Товариство з обмеженою відповідальністю «Придніпровський олійноекстрактний завод» звернулось до суду із позовною заявою до Головного управління ДПС у Кіровоградській області про скасування податкового повідомлення-рішення №00022830702 від 07.04.2023, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за грудень 2022 року у розмірі 516439,00грн.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що зменшення контролюючим органом суми бюджетного відшкодування з ПДВ за грудень 2022 року і застосування штрафних (фінансових) санкції є протиправним, оскільки ним правомірно сформовано податковий кредит на підставі належним чином оформлених первинних документів відповідно до норм ПК України. Водночас, правовідносини контрагента-постачальника з третіми особами у ланцюгу постачання, з якими товариство не вступало у господарські відносини, самі по собі, за відсутності інших об`єктивних та підтверджених даних про порушення саме позивачем податкового законодавства, не можуть бути самостійною та достатньою підставою для висновків контролюючого органу про нереальність господарських операцій позивача з контрагентом-постачальником. За вказаних обставин, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 11 жовтня 2023 року позов задоволено.

Відповідачем подано апеляційну скаргу в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

Апеляційна скарга ґрунтується на тому, що судом першої інстанції не надано належної оцінки обставинам справи, та доводам відповідача про те, що доводи, наведені у позові, не спростовують висновки акту перевірки щодо реальності проведення господарських операцій ТОВ Торгово-Виробнича Компанія «Галеніт» в адресу ТОВ «Придніпровський олійноекстракційний завод». Зазначає, що надані ТОВ «Придніпровський олійноекстракційний завод» до перевірки документи, хоча і мають ознаки первинних документів, але не опосередковувались реальним виконанням господарських операцій та дійсному руху активу, що, в свою чергу, згідно зі ст. 44 ПК України не можуть вважатися, як такі, що підтверджують формування показників податкової звітності.

Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу в якому просить відмовити у її задоволенні.

В силу пункту 3 частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів доходить висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що в період з 28.02.2023 по 13.03.2023, посадовими особами відповідача було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Придніпровський олійноекстракційний завод» щодо дотримання законності декларування заявленого до відшкодування з бюджету податку на додану вартість та від`ємного значення з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. грн., по деклараціях з податку на додану вартість за грудень 2022 року, з урахуванням періодів декларування від`ємного значення та поданих уточнюючих розрахунків, за результатами якої складено акт від 20.03.2022 №1765/11-28-07-02/39974537.

Перевіркою було встановлено порушення позивачем:

1. п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.200.1, п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України, оскільки ним завищено суму ПДВ, яка підлягає бюджетному відшкодуванню за грудень 2022 року, на 413151,00 грн. (т.1 а.с.10-31).

Висновки перевіряючих грунтуються на тому, що ТОВ «Придніпровський олійноекстракційний завод» задекларовано господарські операцій по взаємовідносинах з ТОВ Торгово-Виробнича Компанія «Галеніт» з придбання у липні, грудні 2020 року, січні-травні 2021 року товарів (труби, листи, круги, відвід, втулки, смуга) на загальну суму 2 478 926,54 грн., в т.ч. ПДВ 413 154,42 грн.. До перевірки було надано договори, податкові та видаткові накладні, платіжні доручення, рахунки на оплату, виписки банку, товарно-транспортні накладні, експрес накладні. На виконання умов договорів ТОВ ТВК «Галеніт» згідно з даними ЄРПН виписано (оформлено) в адресу Позивача податкові накладні, за якими суми ПДВ включено до податкового кредиту.

Однак, перевіркою встановлено, що Комісією регіонального рівня відповідно до п. 6 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165, прийнято Рішення від 29.12.2021 №22693 про відповідність ТОВ ТВК «Галеніт» (податковий номер 42721790) п. 8 критеріїв ризиковості платника податку (платником податку та/або його контрагентами, згідно даних ЄРПН, здійснено реалізацію товарів/послуг, відмінних від придбаних).

Отже, ТОВ «Придніпровський олійноекстракційний завод» оформлено взаємовідносини з ризиковим контрагентом, відображення яких у бухгалтерському і податковому обліку вплинуло на визначення у Декларації від`ємного значення з ПДВ, а саме з ТОВ ТВК «Галеніт».

Перевіркою також було встановлено відсутність у ТОВ ТВК «Галеніт» об`єктивно необхідних можливостей для вчинення господарських операцій, які економічно необхідні для виконання такої діяльності, недостатньої чисельності трудових ресурсів (з 3 кварталу 2020 року по 2 квартал 2022 року - 1 особа), основних засобів, необхідних в процесі здійснення господарської діяльності, відповідно до основного виду діяльності (оптова торгівля металами та металевими рудами), згідно з фінансовою звітністю за 2020 рік ТОВ ТВК "Галеніт" не декларує наявність основних засобів, основні засоби становили 3,1 тис. грн., фінансова звітність, податкова декларація з податку на прибуток підприємств за 2021 рік не подано, відомості про об`єкти оподаткування за формою № 20-ОПП до контролюючого органу не подано, остання податкова звітність з ПДВ подана за жовтень 2021 року.

Згідно з даними ЄРПН ТОВ ТВК «Галеніт» протягом 2020 -2021 років декларує:

- придбання товарів на загальну суму 28 184,3 тис. грн. за номенклатурою: труби в асортименті, листи металеві в асортименті, арматура, балки, відвід, гайки, дріт, заглушки, заготовки, листовий прокат, металочерепиця, клітки для гризунів та птахів, колеса бігові для гризунів, перевезення вантажу, пластини, пруток, смуги, квадрат, шестигранник, шини, порізка та ін.;

- реалізацію товарів на загальну суму 21 953,7 тис. грн. за номенклатурою: труби в асортименті, листи металеві в асортименті, арматура, балки, відвід, втулки, дріт, заглушки, заготовки, листовий прокат, металочерепиця, пластини, смуги, квадрат, шестигранник, шини та ін.

Разом з тим, відповідно до даних ЄРПН не встановлено зареєстрованих податкових накладних на придбання ТОВ ТВК «Галеніт» в 2019 - 2021 роках товарів, задекларованих як ті, що реалізовані на адресу Позивача та вказані в зареєстрованих податкових накладних та наданих Позивачем до перевірки видаткових накладних, зокрема, з номенклатурою: круги в асортименті, смуга 40х4 ст.3ПС, втулка 60x35 БРОЦС 555 (L=55), відвід 25x4 ст.20, відвід 48x6 ст.20, кутник 50x4, кутник 50x50x4, перехід 139x10-273x10 ст.20 концентр., листи в асортименті, відвід 32x4 ст.20, труба 108x4 ст. 20 б/ш г/к, труба 89x4 ст. 20 б/ш г/к, труба 40x20x2 ст.3ПС, труба 426x10 ст.20ЕЗ, труба 48x3,5 ст.20, труба 40x20x2, труба 12x1,5 АISI 321, труба 76.1x2,5 АISI 304 tig, у зв`язку з чим не прослідковується ланцюг постачання ідентифікованих товарів, задекларованих як реалізовані Позивачу.

Крім цього, при дослідженні реальності формування податкового кредиту з ПДВ ТОВ «Придніпровський олійноекстракційний завод» від ТОВ ТВК «Галеніт» встановлено, що останнє сформувало податковий кредит від контрагентів, по яким, з урахуванням отриманої податкової інформації, також прийнято рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку, та/або не підтверджено документально, що, в свою чергу, свідчить про відсутність реального (законного) джерела походження товару по ланцюгу постачання.

Відтак, за результатами перевірки не підтверджено реальність здійснення операцій з придбання та реалізації ідентифікованих товарів між ТОВ «Придніпровський олійноекстракційний завод» та ТОВ ТВК «Галеніт».

При цьому, товари, ідентичні відображеним ТОВ «Придніпровський олійноекстракційний завод» в бухгалтерському обліку, як придбані у ТОВ ТВК «Галеніт» у липні, грудні 2020 року, січні-травні 2021 року були використані в господарській діяльності підприємства, що підтверджується накладними на оприбуткування ТМЦ, внутрішнє переміщення, актами списання у виробництво.

Отже, перевіряючі контролюючого органу дійшли висновку, що фактично мало місце оприбуткування товарів, джерело походження яких не було встановлене. Наявність факту оприбуткування/використання в господарській діяльності вищевказаних товарів є свідченням їх набуття у власність (безоплатного отримання) без наявності будь-яких первинних документів, які опосередковують таке отримання. Аналіз податкової інформації свідчить про документальне оформлення господарських операцій за відсутності факту їх реального здійснення, внаслідок відсутності трудових ресурсів та технічної можливості.

Таким чином, перевіркою не підтверджується реальність проведення господарських операцій ТОВ ТВК «Галеніт» на адресу ТОВ «Придніпровський олійноекстракційний завод», а всі наданні останнім до перевірки документи, хоч і мають ознаки первинних документів, але не опосередковувались реальним виконанням господарських операцій та дійсному руху активу, а тому не можуть вважатись як такі, що підтверджують формування показників податкової звітності.

За резльтатами перевірки 07.04.2023 податковим органом було винесено податкове повідомлення-рішення форми «В1» №00022830702, яким ТОВ «Придніпровський олійноекстракційний завод» зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ за грудень 2022 року, задекларовану на рахунок платника у банку, у розмірі 413151,00 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 103288,00 грн. (т.1 а.с.8-9).

За результатами адміністративного оскарження податкове повідомлення-рішення залишено без змін, а скаргу ТОВ «Придніпровський олійноекстракційний завод» без задоволення (т.1 а.с.32-40).

Не погодившись з податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Суд першої інстанції задовольняючи позов дійшов висновку, що відповідачем не доведено правомірність прийняття спірного рішення.

Колегія суддів суду апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції з наступних підстав.

Так спірним у справі є рішення податкового органу які прийняті за результатами перевірки, в ході якої перевіряючими контролюючого органу зроблено висновки про відсутність реального здійснення господарських операцій позивача з контрагентом - ТОВ Торгово-Виробнича Компанія «Галеніт», що призвело до завищення суми ПДВ, яка підлягає бюджетному відшкодуванню, на 413151,00 грн.

Відповідно до п.п.14.1.36 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно з пп.14.1.181 п14.1 ст14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з п.44.1 ст.44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Пунктом 198.1 ст.198 Податкового кодексу України передбачено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

За змістом п.198.2 ст.198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

За приписами п.198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Тобто необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг з метою їх використання в господарській діяльності.

Пунктом 198.6 ст.198 Податкового кодексу України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Встановлюючи обов`язкове підтвердження платником податків задекларованих показників податкового обліку належними документами, законодавець презюмує, що ці документи мають відображати реальний стан речей щодо задекларованих об`єктів оподаткування. При цьому сама по собі наявність або відсутність окремих документів, так само, як помилки у їх оформленні, не є підставою для висновку про відсутність господарської операції, якщо фактичний рух активів або зміни в активах відбувся.

Превалювання сутності над формою (операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми), як один із принципів бухгалтерського обліку, закріплений в статті 4 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», та відповідає сутності податкового обліку, який відповідно до частини другої статті 3 цього Закону ґрунтується на даних бухгалтерського обліку.

Статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» 16.07.1999 № 996-XIV, встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з цієї нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції.

Ступінь деталізації змісту і обсягу господарської операції вищевказаним Законом не встановлено, тому її можуть визначати особи, які відповідають за здійснення господарської операції і правильність її оформлення. При цьому така деталізація має забезпечити розкриття змісту господарської операції та ідентифікацію активів, зобов`язань, доходів або витрат, з нею пов`язаних.

Надання контролюючому органу належним чином оформлених документів, передбачених правовими нормами, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо контролюючий орган не встановив і не довів, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні, суперечливі або ґрунтуються на інших документах, недійсність даних в яких установлена судом.

В межах господарських операцій позивача з ТОВ ТВК «Галеніт», з матеріалів справи вбачається наступне.

05.06.2020 ТОВ ТВК «Галеніт» було поставлено позивачу трубу 12x1,5 АISI 321 хк б/ш у кількості 40 кг на підставі видаткової накладної №34 на загальну суму 11880,00 грн. 17.06.2020 позивач платіжним дорученням №2742 на суму 11880,00 грн. оплатив поставлений товар згідно рахунку на оплату №61 від 02.06.2020. Товар використаний у господарській діяльності товариства, що підтверджується актом списання товарів № ПДМ00000602 від 30.06.2020 (т.1 а.с.47-52).

18.06.2020 ТОВ ТВК «Галеніт» поставлено дріт 1,6 ОК ТО вязоцинк. у кількості 100 кг на підставі видаткової накладної №70 на загальну суму 3950,40 грн.. 30.06.2020 Позивач платіжним дорученням №2854 на суму 3950,40 грн. оплатив поставлений товар згідно рахунку на оплату №107 від 17.06.2020. Товар використаний у господарській діяльності товариства, що підтверджується актом списання товарів № ПДМ00000669 від 30.06.2020 (т.1 а.с.53-58).

08.07.2020 ТОВ ТВК «Галеніт» поставлено трубу 108x4 ст.20 б/ш г/к у кількості 125 кг та трубу 89x4 ст.20 б/ш г/к у кількості 100 кг на підставі видаткової накладної №105 на загальну суму 10011,60 грн.. 16.07.2020 Позивач платіжним дорученням №3011 на суму 10011,60 грн. оплатив поставлений товар згідно рахунку на оплату №125 від 23.06.2020. Товар був використаний у господарській діяльності, що підтверджується актом списання товарів № ПДМ00000002 від 05.03.2021 (т.1 а.с.59-65).

24.11.2020 між ТОВ ТВК «Галеніт» (Постачальник) та ТОВ «Придніпровський олійноекстракційний завод» (Покупець) укладено Договір поставки № 24/11-1, предметом якого Постачальник зобов`язується поставити, а Покупець прийняти та оплатити, у порядку і на умовах, які визначені даним Договором, металеві вироби, запасні частини до обладнання та резинотехнічні вироби Товар, асортимент, найменування, кількість і ціна якого, вказуються в Специфікаціях до даного Договору, які є невід`ємною його частиною. Поставка партії Товару, ціна на який включає в себе імпортну складову та Товару, який не включає імпортну складову здійснюється відповідно до різних/окремих відповідних Специфікацій (т.1 а.с.84-86).

На виконання договору сторонами оформлено:

за специфікацією № 1 - видаткові накладні №527 від 10.12.2020 на суму 124895,94 грн., №556 від 18,12.2020 на суму 101832,55 грн. та №102-01 від 01.02.2021 на суму 18 857,88 грн.; товарно-транспортні накладні №Р527 від 10.12.2020, №299152202 від 17.12.2021 та №299167122 від 27.01.2021;

за специфікацією №2 - видаткова накладна №501-01 від 05.01.2021 на суму 8208,00 грн. та товарно-транспортна накладна №590000629508096 від 30.12.2020;

за специфікацією №3 - видаткові накладні №2303-09 від 23.03.2021 на суму 792118,33 грн., №2303-16 від 23.03.2021 на суму 606085,90 грн. та №1705-10 від 17.05.2021 на суму 92580 грн.; товарно-транспортні накладні №Р2303-09 від 23.03.2021, №Р2303-16 від 23.03.2021, №Р1705-10 від 17.05.2021;

за специфікаціями №4 7 - видаткові накладні №804-06 від 08.04.2021 на суму 6364,80 грн., №904-09 від 09.04.2021 на суму 24737,24 грн., №904-07 від 09.04.2021 на суму 311133,66 грн., №1204-08 від 12.04.2021 на суму 14740,20 грн., №1204-11 від 12.04.2021 на суму 73 744,20 грн., №2104-15 від 21.04.2021 на суму 288417,60 грн., №1705-11 від 17.05.2021 на суму 419,64 грн., №1705-12 від 17.05.2021 на суму 4779 грн.; товарно-транспортні накладні №59000672149291 від 07.04.2021, №082004257 від 09.04.2021, №082004343 від 09.04.2021, №Р2104-15 від 21.04.2021, №Р1705-11 від 17.05.2021, №Р 1705-12 від 17.05.2021.

Для оплати товару, поставленого згідно вищезазначених специфікацій, контрагентом було виставлено наступні рахунки: №827 від 02.12.2020, №940 від 15.12.2020, № 1547 від 03.03.2021, №1855 від 02.04.2021 та №1875 від 06.04.2021.

Всі вказані поставки товару було оплачено безготівковими коштами за вказаними рахунками-фактурами, що підтверджено наступними відповідними платіжними дорученнями: №4613 від 15.12.2020 на суму 124895,94 грн., №4723 від 24.12.2020 на суму 101832,55 грн., №4977 від 08.02.2021 на суму 18857,88 грн., №137 від 18.01.2021 на суму 8208,00 грн., № 5579 від 29.03.2021 на суму 1398204,23 грн., № 6485 від 26.05.2021 на суму 92580,00 грн., №5896 від 16.04.2021 на суму 24737,24 грн., №5894 від 16.04.2021 на суму 16822,26 грн., від 16.04.2021 на суму 2322,00 грн., №5897 від 16.04.2021 на суму 34148,52 грн., №5898 від 16.04.2021 на суму 46107,00 грн., №5899 від 16.04.2021 на суму 27637,20 грн., №5928 від 19.04.2021 на суму 6364,80 грн., №5929 від 19.04.2021 на суму 257840,88 грн., №5936 від 19.04.2021 на суму 14740,20 грн., №6045 від 28.04.2021 на суму 216813,60 грн., №6046 від 28.04.2021 на суму 71604 грн., №6455 від 24.05.2021 на суму 419,64 грн. та №6456 від 24.05.2021 на суму 4779,00 грн.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що поставлений ТОВ ТВК «Галеніт» товар, був використаний у господарській діяльності позивача згідно актів виконання етапу робіт та актів списання товарів: № ПДМ00000013 від 14.01.2021, № ПДМ00000031 від 26.01.2021, № ПДМ00000103 від 16.02.2021, № ПДМ00000229 від 12.03.2021, № ПДМ00000252 від 22.03.2021, № ПДМ00000265 від 24.03.2021, № ПДМ00000772 від 12.06.2021, № ПДМ0000088 від 15.02.2021, № ПДМ00000002 від 05.03.2021, № ПДМ00001872 від 30.12.2020, № ПДМ00000288 від 19.04.2022, № ПДМ00001101 від 17.11.2022, № ПДМ00001102 від 17.11.2022, № ПДМ00001104 від 17.11.2022, № ПДМ00001105 від 17.11.2022, № ПДМ00001106 від 17.11.2022, № ПДМ00001107 від 17.11.2022, № ПДМ00001109 від 17.11.2022, №ПДМ00000071 від 25.06.2021, №ПДМ00000072 від 25.06.2021, № ПДМ00000283 від 26.05.2021, № ПДМ00000456 від 27.04.2021, № ПДМ00000516 від 11.05.2021, № ПДМ00000678 від 08.06.2021, № ПДМ00000714 від 10.06.2021, № ПДМ00000712 від 10.06.2021, № ПДМ00000757 від 11.06.2021, № ПДМ00000780 від 12.06.2021, № ПДМ00000778 від 12.06.2021, № ПДМ00000833 від 16.06.2021, № ПДМ00000820 від 16.06.2021, № ПДМ00000840 від 16.06.2021, № ПДМ00000841 від 16.06.2021, № ПДМ00000834 від 16.06.2021, № ПДМ00000846 від 17.06.2021, № ПДМ00000876 від 17.06.2021, № ПДМ00000877 від 17.06.2021, № ПДМ00000864 від 17.06.2021, № ПДМ00000865 від 17.06.2021, № ПДМ00000893 від 18.06.2021, № ПДМ00000884 від 18.06.2021, № ПДМ00000900 від 18.06.2021, № ПДМ00000901 від 18.06.2021, № ПДМ00000902 від 18.06.2021, № ПДМ00001034 від 22.06.2021, № ПДМ00001186 від 30.06.2021, № ПДМ00001187 від 30.06.2021, № ПДМ00001188 від 30.06.2021, № ПДМ00001189 від 30.06.2021, № ПДМ00001196 від 30.06.2021, № ПДМ00001249 від 30.06.2021, № ПДМ00001209 від 30.06.2021, № ПДМ00001190 від 30.06.2021, № ПДМ00001192 від 30.06.2021, № ПДМ00001341 від 28.07.2021, № ПДМ00001342 від 28.07.2021, № ПДМ00000454 від 31.05.2022, № ПДМ00000967 від 31.10.2022, № ПДМ00000968 від 31.10.2022, № ПДМ00001084 від 16.11.2022 та № ПДМ00001300 від 23.12.2022

Таким чином, колегія суддів суду апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції, що первинні документи, якими позивач підтверджує фактичне здійснення спірних господарських операцій, відтворюють зміст господарських операцій, містять інформацію щодо фактично здійснених господарських операцій. Зокрема, наявні в матеріалах справи первинні документи підтверджують фактичне отримання позивачем товару.

При цьому, контролюючим органом на виконання передбаченого частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України обов`язку не наведено переконливих доводів, що ґрунтуються на об`єктивній інформації та спростовують факти господарської діяльності, засвідчені первинними документами, а також не надано жодних доказів на підтвердження того, що відомості, які містяться в таких документах є недостовірними.

За таких обставин суд визнає помилковими доводи контролюючого органу про недоведеність фактичного здійснення спірних господарських операцій.

Крім того, колегія суддів критично ставиться до позиції податкового органу про відсутність можливості контрагентом позивача, за наявною податковою інформацією, виконання господарських операцій, оскільки законодавством не пред`являються вимоги до суб`єктів підприємництва стосовно кількості працівників у штаті підприємства, наявності тих чи інших основних фондів, зокрема, складських приміщень, транспортних засобів, тощо, для здійснення господарської діяльності, отже на його правосуб`єктність та статус платника податків це жодним чином не впливає. Проте, податковий орган має довести, що відсутність таких ресурсів унеможливила в кожному конкретному випадку реальне виконання правочину. Таких доказів суду не надано.

Податковий кодекс України не ставить в залежність виникнення у платника податку на додану вартість права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб`єктом господарювання.

Порушення контрагентом правил здійснення податкової дисципліни та господарської діяльності (відсутність за місцем реєстрації, несплата податків та зборів у необхідному розмірі тощо) не може бути підставою для позбавлення платника (позивача у справі) права на отримання податкової вигоди за умови відсутності доказів недобросовісності такого платника.

Верховний Суд неодноразово висловлював позицію, зокрема в постановах від 30.09.2021 у справі №400/1986/19, від 28.12.2022 у справі №520/1284/19, від 31.10.2023 у справі 520/18341/21, відносно того, що інформація, яка міститься в інформаційних базах даних контролюючих органів носить інформативний характер, не ґрунтується на безпосередньому аналізі первинних документів та не може бути самостійним та належним доказом в розумінні процесуального закону щодо наявності порушень податкового законодавства. При цьому Верховним Судом постійно наголошується про необхідність дослідження сукупності обставин справи та первинних документів, які можуть як підтверджувати, так і спростовувати реальність господарських операцій у конкретному спірному випадку. Такі обставини, зокрема як відсутність у контрагентів технічних, технологічних, трудових та інших ресурсів можуть свідчити на користь висновку про нереальність господарських операцій виключно за наявності підтвердження таких обставин належними, допустимими, достовірними, достатніми доказами та в сукупності з іншими встановленими обставинами, які також мають свідчити про безпідставність (неправомірність) формування даних податкового обліку.

Враховуючи зазначене, доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, підстави для скасування судового рішення відсутні.

Згідно ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Розподіл судових витрат не здійснюється відповідно до ст. 139 КАС України.

Керуючись ст. ст. 308, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Кіровоградській області залишити без задоволення.

Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 11 жовтня 2023 року в адміністративній справі №340/3870/23 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках та строки визначені ст.ст. 328, 329 КАС України.

Головуючий - суддяН.І. Малиш

суддяН.П. Баранник

суддяА.А. Щербак