Постанова

від 18.01.2024 по справі 160/12119/23

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

18 січня 2024 року м. Дніпросправа № 160/12119/23

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Олефіренко Н.А. (доповідач),

суддів: Божко Л.А., Суховарова А.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в залі судового засідання Третього апеляційного адміністративного суду в м. Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.07.2023 (суддя першої інстанції Кальник В.В,) в адміністративній справі №160/12119/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕРМО ТЕХНО УКРАЇНА» до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

02.06.2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю "ТЕРМО ТЕХНО УКРАЇНА" звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до відповідача 1: Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області, відповідача 1: Державної податкової служби України, в якому позивач просить суд:

визнати протиправним та скасувати рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №8019045/35580430 від 04.01.2023 року про відмову у реєстрації податкової накладної №42 від 06.12.2022 року;

зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкову накладну №42 від 06.12.2022 року, яка складена ТОВ «Техно Термо України» (ідентифікаційний код - 35580430) та направлена для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, з дати подання її на реєстрацію, а саме 21.12.2023 р.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що відповідачем протиправно відмовлено у реєстрації податкової накладної. Оскаржуване рішення прийнято відповідачем необґрунтовано, формально, без дослідження доданих документів. Позивачем було направлено пояснення та необхідні первинні документи, які підтверджують реальне здійснення господарської операції по договору №891 20.10.2022 року.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.07.2023 адміністративний позов задоволено.

Не погодившись з рішенням суду, Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області подано апеляційну скаргу, згідно якої відповідач просить скасувати рішення суду , як таке що винесено з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Частиною 2 статті 311 КАС України визначено, що якщо під час письмового провадження за наявними у справі матеріалами суд апеляційної інстанції дійде висновку про те, що справу необхідно розглядати у судовому засіданні, то він призначає її до апеляційного розгляду в судовому засіданні.

Колегія суддів, враховуючи обставини даної справи, а також те, що апеляційна скарга подана на рішення, перегляд якого можливий за наявними у справі матеріалами на підставі наявних у ній доказів, не вбачає підстав для проведення розгляду апеляційної скарги за участю учасників справи у відкритому судовому засіданні.

В матеріалах справи достатньо письмових доказів для вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін у розгляді справи не обов`язкова.

З огляду на викладене, колегія суддів визнала можливим розглянути справу в порядку письмового провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «ТЕРМО ТЕХНО УКРАЇНА» засновано та зареєстровано 19.11.2007, на даний час перебуває на податковому обліку в Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області, є платником податку на додану вартість з 11.01.2008 року.

Основним видом діяльності ТОВ «ТЕРМО ТЕХНО УКРАЇНА» є: «Ремонт та технічне обслуговування машин і устаткування промислового призначення» (код згідно з ДКПІІ 33.12).

ТОВ «ТЕРМО ТЕХНО УКРАЇНА» орендує приміщення згідно з договором суборенди нежитлового приміщення № 2 від 25.08.2022 року з ФОП ОСОБА_1 (ідент. код НОМЕР_1 ), де здійснює свою господарську діяльність. Дані відомості відображено у повідомленні форми 20-ОПП.

Штатна чисельність працівників на підприємстві на теперішній час становить 5 чол., заборгованість зі сплати податків та заробітної плати відсутня.

Прозорість та достовірність ведення господарсько-фінансової діяльності ТОВ «ТЕРМО ТЕХНО УКРАЇНА» підтверджують долучені до матеріалів справи відомості та звіти до державних фіскальних органів.

20.10.2022 року позивачем було укладено договір з ПАТ «АРСЕЛОРМІТТАЛ КРИВИЙ РІГ» №891 на суму 120 360,00 грн., (в т.ч. ПДВ 20 060,00 грн.), яким передбачено провести діагностику та технічне обслуговування рентгенофлуоресцентного спектрометру АRL 9800 (серійни №0320) та рентгенофлуоресцентного спектрометру АRL AdvantX (серійний №2170).

Позивач має право на проведення даного виду послуг згідно з ліцензію №ОВ 050467, виданою ПІВДЕННО-СХІДНОЮ ДЕРЖАВНОЮ ІНСПЕКЦІЄЮ З ЯДЕРНОЇ ТП РАДІАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ ДЕРЖАВНОЇ ІНСПЕКЦІЇ ЯДЕРНОГО РЕГУЛЮВАННЯ УКРАЇНИ терміном дії до 28.11.2025 року.

За умовами договору №891 від 20.10.2022 року, сервісне обслуговування спектрометрів виконується на території замовника ПАТ «АРСЕЛОРМІТТАЛ КРИВИЙ РІГ» та не передбачає наявності спеціального обладнання чи приміщення для надання цієї послуги.

Згідно з наказами №28/22 від 13.11.2022 та №29/22 від 28.11.2022 року про відрядження, на ПАТ «АРСЕЛОРМІТТАЛ КРИВИЙ РІГ» був направлений інженер ОСОБА_2 для виконання діагностики та технічного обслуговування рентгенофлуоресцентного спектрометру АRL 9800 (серійни №0320) та рентгенофлуоресцентного спектрометру АRL AdvantX (серійний №2170).

За результатами проведення діагностики та ТО обладнання, були складені акти діагностики та ремонту, в яких були надані рекомендації сервісного інженера щодо подальшого експлуатування рентгенофлуоресцентного спектрометру.

Отже, ТОВ "ТЕРМО ТЕХНО УКРАЇНА було виконано свої зобов`язання, передбачені договором №891 від 20.10.2022 року з ПАТ «АРСЕЛОРМІТТАЛ КРИВИЙ РІГ», в повному обсязі, що зафіксовано Актом надання послуг №24 від 06.12.2022 р. на суму 120 360,00 грн.

Оплата за виконану послугу була сплачена ПАТ «АРСЕЛОРМІТТАЛ КРИВИЙ РІГ» згідно з рахунком №30 від 06.12.2022 року на суму 120 360,00 грн. (в т.ч ПДВ 20 060,00 грн.) наступними платіжними перерахуваннями: від 12.01.2023р. в сумі 26 000,00 грн. (в т.ч. ПДВ 4333,33 грн.), що підтверджується банківською випискою АТ «ПУМБ» від 12.01.2023 року; від 01.02.2023 року в сумі 94 360,00 грн. (в т.ч. ПДВ 15 726,67 грн.), що підтверджується банківською випискою АТ «ПУМБ» від 01.02.2023 року.

Таким чином, надані послуги та оплата по договору були здійснені в повному обсязі, що відображено в регістрах бухгалтерського обліку на рах.3612.

06.12.2022 року позивачем було складено на користь та на адресу ПАТ «АРСЕЛОРМІТТАЛ КРИВИЙ РІГ» (ЄДРПОУ 24432974) податкову накладну №42 на загальну суму 120 360,00 грн. (в т.ч. ПДВ 20 060,00 грн.) з номенклатурою: діагностика та технічне обслуговування рентгенофлуоресцентного спектрометру АRL 9800 (серійний №0320) та рентгенофлуоресцентного спектрометру АRL AdvantX (серійний №2170) (код послуги згідно з ДКПП 33.13.11), яку 21.12.2022 року було відправлено на реєстрацію до Єдиного реєстру податкових накладних (ЄРПН).

Квитанцією від 21.12.2022 року № 9275259747 зупинено реєстрацію податкової накладної № 42 від 06.12.2022 року та зазначено, що: обсяг постачання товару/послуги 33.13.11 дорівнює або перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій», та запропоновано надати пояснення та копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної.

02.01.2023 року позивачем до відповідача подано повідомлення про надання пояснень та копій документів щодо податкових накладних, реєстрацію яких зупинено №1 з письмовими поясненнями для розблокування даної податкової накладної.

За результатами розгляду наданих позивачем документів, Рішеннями Комісії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №8019045/35580430 від 04.01.2023 року було відмовлено у реєстрації ПН № 42 від 06.12.2022 року.

Підставою відмови визначено: ненадання платником податку копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, а саме: не надано рахунок-фактура, дозволи, кваліфікаційні сертифікати на співробітників, які виконували роботи, акт проведення діагностики обладнання та інше.

Не погоджуючись із вказаним рішенням Комісії ГУ ДПС у Дніпропетровській області, яким відмовлено у реєстрації спірної податкової накладної в ЄРПН, позивач звернувся до суду із цим позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.

Перевіривши за наявними у справі матеріалами доводи, викладені у апеляційній скарзі, правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права і правової оцінки обставин у справі у межах, визначених статтею 308 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України), колегія суддів встановила таке.

Відповідно до підпункту 14.1.160 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України єдиний реєстр податкових накладних - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.

Платник податку зобов`язаний на дату виникнення податкових зобов`язань скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін (пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України).

Згідно із абзацами першим-третім пункту187.1 статті 187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Отож, відповідно до абзацу першого пункту 201.7 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Відповідно до абзацу п`ятого пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин (абзац десятий пункту201.10 статті 201 Податкового кодексу України).

Відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

01.02.2020 набрала чинності Постанова Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року №1165, якою затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок №1165).

Відповідно до абзацу 1 пункту 6 Порядку №1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Згідно з пунктом 7 Порядку №1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації (пункт 10 Порядку №1165).

Відповідно до пункту 11 Порядку №1165 у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються:

1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування;

2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;

3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.

Згідно з пунктом 25 Порядку № 1165 Комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Як вбачається зі змісту квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної у цій справі, підставою для такого зупинення став пункт 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій.

Відповідно до пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій (додаток №3 до Порядку №1165), підставою для зупинення реєстрації податкових накладних є: відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, поданій для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), у таблиці даних платника податку на додану вартість (далі - платник податку) як товару/послуги, що на постійній основі постачається, та обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/ розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов`язань, яку/який подано для реєстрації в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 р. в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 раза, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/ зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 р. у Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС.

Відтак, з аналізу пункту 1 Критеріїв ризиковості слідує, що здійснення операцій свідчить про те, що для того, аби встановити наявність у господарської операції такої ознаки мають існувати визначені цим пунктом передумови, а також для підтвердження відповідності господарської операції вказаному критерію слід навести обґрунтований розрахунок за цим критерієм, якому відповідає платник податку, чого вимагає пункт 11 Порядку №1165.

Дослідивши зібрані у справі докази, колегія суддів дійшла висновку про безпідставне зупинення реєстрації податкової накладної, позаяк на підтвердження відображених підстав та обставин для зупинення реєстрації податкової накладної відповідач не привів жодних доказів та мотивів, які б дозволяли дійти висновку про порушення позивачем визначеного пунктом 1 названого Додатку до Порядку №1165 критерію ризикованості.

Контролюючим органом не наведено обґрунтування того, що обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податкових накладних/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов`язань, які/який подано для реєстрації в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 в отриманих податкових накладних/ розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 раза, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 у Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС, що свідчить про необґрунтованість таких квитанцій.

Як наслідок колегія суддів вказує на необґрунтованість віднесення господарських операцій до відповідного критерію, що визначений пунктом 1 Критеріїв ризиковості господарських операцій.

Як наслідок, зібраними у справі доказами та приведеними положеннями законодавства підтверджуються висновки суду першої інстанції про те, що надіслана на адресу позивача квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної не відповідає вимогам, що встановлені до них пунктом 11 Порядку №1165 в частині необхідності зазначення критерію (їх) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (їх) зупинено реєстрацію податкової накладної в Реєстрі, із обґрунтованим належними доказами розрахованим показником за цим критерієм, якому відповідає платник податку.

Станом на дату прийняття оскаржуваного рішення про відмову у реєстрації податкової накладної набув чинності наказ Міністерства фінансів України № 520 від 12 грудня 2019 року(далі - Порядок № 520), яким затверджено Порядок прийняття рішень про реєстрацію/ відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до пункту 2 названого Порядку №520 прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС.

У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі (пункт 4 Порядку № 520).

За змістом пункту Порядку № 520, перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

За приведених положень законодавства, колегія суддів приходить до висновку, що вжите у цій нормі словосполучення «може включати» переконує, що у кожному окремому випадку перелік таких документів є індивідуальним.

При цьому, форма рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, передбачена у додатку до Порядку №520, чітко встановлює, що документи, які не надано, необхідно підкреслити. А отже контролюючий орган повинен визначити конкретно ті документи, яких не надано платником податків.

Як наслідок оскаржуване рішення не відповідає критеріям чіткості та зрозумілості, що породжує його неоднозначне трактування, яке, у свою чергу, перешкоджає платнику податків своєчасно і повністю виконати власні обов`язки та скористатися своїми правами, передбаченими податковим законодавством, що регулює порядок реєстрації податкових накладних.

Відтак, посилання відповідача про ненадання позивачем необхідного пакету документів господарської операції позивача є необґрунтованими та безпідставним.

Окрім зазначеного вище, колегія суддів звертає увагу на те, що для виникнення податкового зобов`язання з ПДВ достатньо настання однієї з подій, то обов`язок продавця виписати і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну на відповідну суму ПДВ, кореспондує з правом контролюючого органу вимагати у платника ПДВ ту документацію, яка підтверджує настання саме такої події, а не обох подій одночасно. Якщо мова йде про оплату платником податку товарів, то документами, достатніми для підтвердження такої операції будуть документи, що засвідчують факт зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, і такі документи можуть вважатися необхідною передумовою для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної в ЄРПН. У разі якщо поставка товару передувала оплаті за нього, то для реєстрації податкової накладної необхідні документи, що підтверджують факт відвантаження товару.

Натомість вказаних обставин відповідачі не врахували, при прийнятті оскаржуваного рішення, не з`ясували за якої із подій складено податкову накладну та якими саме первинними документами могла бути підтверджена така подія.

Із змісту оскаржуваного рішення, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної слідує, що підставою для його прийняття слугувало: ненадання платником податку копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, а саме: не надано рахунок-фактура, дозволи, кваліфікаційні сертифікати на співробітників, які виконували роботи, акт проведення діагностики обладнання та інше.

Однак, як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи позивачем до податкової накладної, яку подано до контролюючого органу, надано пояснення щодо господарських операцій з разом з первинними документами, що підтверджують їх проведення.

Подані до контролюючого органу первинні документи відповідають встановленим вимогам щодо форми та змісту та у колегії суддів відсутні підстави ставити під сумнів достовірність відображених у цих документах даних про господарську операцію.

Однак, як слідує із змісту оскаржуваного рішення, у даному випадку відповідачем не здійснювався аналіз наданих позивачем документів на предмет їх належності, а також не враховано надані платником податків пояснення.

Таким чином, правових підстав для винесення оскаржуваного рішення про відмову у реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних не існувало.

За наведених обставин, зібраними у справі доказами та приведеними положеннями законодавства підтверджуються висновки суду першої інстанції про те, що оскаржуване рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області не відповідає критеріям чіткості та зрозумілості актів індивідуальної дії, та породжує його неоднозначне трактування, що в свою чергу впливає на можливість реалізації права або виконання обов`язку платником податків виконати юридичне волевиявлення суб`єкта владних повноважень.

Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом в постановах від 23 жовтня 2018 року у справі №822/1817/18 (адміністративне провадження №К/9901/62472/18), від 21 травня 2019 року у справі №0940/1240/18 (адміністративне провадження №К/9901/7590/19), від 02 липня 2019 року у справі №140/2160/18 (адміністративне провадження №К/9901/13662/19).

Щодо доводів апелянта про те, що на момент винесення оскаржуваного рішення, позивачем не надано повного пакету підтверджуючих документів, передбачених вимогами Порядку №520, то колегія суддів зазначає, що у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної в ЄРПН не витребовувалися конкретні документи, а пропозиція щодо надання документів є загальною, не конкретизованою та формальною, яка за своїм змістом дублює припис підпункту 3 пункту 11 Порядку №1165.

При цьому, приймаючи рішення про реєстрацію податкової накладної, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарської операцій позивача на предмет їх реальності. Змістовна оцінка господарської операції може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки, підстави та порядок проведення якої визначено нормами Податкового кодексу України. Адже, при реєстрації податкових накладних фактично проводиться моніторинг операції чи платника податків лише за зовнішніми (формальними) критеріями. Тому і суд за результати розгляду цієї справи не робить висновків щодо реальності господарських операцій за участю позивача, а лише оцінює наявність чи відсутність підстав для реєстрації податкової накладної.

У постановах від 12 листопада 2019 року у справі №816/2183/18, від 21 травня 2019 року у справі №0940/1240/18, від 18 лютого 2020 року у справі №360/1776/19, від 27 квітня 2020 року у справі №360/1050/19, від 18 червня 2020 року у справі №824/245/19-а та ряду інших суд касаційної інстанції наголошував на тому, що здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Здійснення моніторингу не повинно підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу.

Щодо доводів апеляційної скарги які стосуються судового рішення про зобов`язання ДПС зареєструвати в ЄРПН спірну ПН, то згідно з приписами пунктів 19, 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246, податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій:

прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування;

набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення);

неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

У разі надходження до ДПС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

Отож, реєстрація в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної/розрахунку коригування, реєстрацію якої попередньо було зупинено належить до повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, яким є Державна податкова служба України.

При цьому, вказаною правовою нормою визначено обставини, за яких підставою для реєстрації податкової накладної є відповідне рішенням суду, яке набрало законної сили, про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування.

Окрім того, відповідно до частини 2 ст. 2, ч.2 КАС України будь- яке рішення суб`єкта владних повноважень, яке підлягає судовому оскарженню підлягає перевірці судом на предмет дотримання критеріїв прийняття такого рішення, що свідчить про відсутність будь-якого втручання у дискреційні повноваження державного органу.

Частиною 2 та 4 ст.245 КАС України визначено повноваження суду щодо можливості прийняття рішення з приводу зобов`язання суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав та свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернуся.

Також колегія суддів зазначає, що на підставі зібраних у справі доказів судом не встановлено обставин, які унеможливлювали реєстрацію обумовленої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних. Відповідачем в свою чергу на виконання вимог ч. 2 ст. 77 КАС України таких обставин не доведено. При цьому, як вбачається з матеріалів справи та приведених положень законодавства позивачем при складанні обумовленої податкової накладної в повній мірі дотримано норм ПК України, а відтак прийняття такого рішення щодо реєстрації податкової накладної виключає право відповідача діяти на власний розсуд.

Суд також зауважує, що рішення суду має бути не тільки законним та обґрунтованим, воно повинно бути ще й ефективним у захисті порушених прав, свобод та інтересів. А тому, вважає, що покладання на Державну податкову службу України, як на єдину уповноважену на такі дії особу, обов`язку зареєструвати податкову накладну не вважатиметься втручанням у його дискреційні повноваження.

Зазначене також узгоджується з передбаченим п.1 ст.1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод правом особи на доступ до суду, що, зокрема, включає такий аспект, як право на розгляд справи судом із "повною юрисдикцією", тобто судом, що має достатні та ефективні повноваження щодо: повторної (після адміністративного органу) оцінки доказів; встановлення обставин, які були підставою для прийняття оскарженого адміністративного рішення; належного поновлення прав особи за результатами розгляду справи по суті (п.70 рішення Європейського суду з прав людини від 28.06.1990 у справі "Обермейєр проти Австрії"; п.155 рішення Європейського суду з прав людини від 04.03.2014 у справі "Гранд Стівенс проти Італії").

Підсумовуючи викладене, колегія суддів зазначає, що приведеними доводами апеляційної скарги, висновки суду першої інстанції не спростовуються, а зводяться лише до переоцінки та незгоди з ними.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні, не спростовуються і підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст. 308, ст. 311, ст. 315, ст. 316, ст. 321, ст. 325, ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.07.2023 в адміністративній справі №160/12119/23 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили 18 січня 2024 року та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст виготовлено 25 січня 2024 року.

Головуючий - суддяН.А. Олефіренко

суддяЛ.А. Божко

суддяА.В. Суховаров