Постанова

від 01.02.2024 по справі 420/21819/23

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 лютого 2024 р.м. ОдесаСправа № 420/21819/23Перша інстанція: суддя Самойлюк Г.П.

Судова колегія П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого: Градовського Ю.М.

суддів: Турецької І.О.,

Шевчук О.А.

розглянувши в порядку письмового провадження в м.Одесі апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2023р. по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КОРОНАМАРКЕТ» до Головного управління ДПС в Одеській області, Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И Л А:

У серпні 2023р. ТОВ «КОРОНАМАРКЕТ» звернулося до суду із адміністративним позовом до ГУ ДПС в Одеській області, Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, в якому просило:

- визнати протиправним та скасувати рішення ГУ ДПС в Одеській області про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку за №58682 від 18.05.2023р.;

- зобов`язати ГУ ДПС в Одеській області виключити ТОВ «КОРОНАМАРКЕТ» з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку;

- стягнути на користь ТОВ «КОРОНАМАРКЕТ» судові витрати.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що оскаржуване рішення не містить обґрунтувань підстав та причин віднесення товариства до ризикових платників податків відповідно до п.8 Критеріїв ризиковості платників податку, та не містить доказів наявності податкової інформації, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій з посиланням на відповідні документи.

Так, позивач вказав на те, що з травня 2021р. по 8.12.2021р. ним не здійснювалось господарської діяльності, та відповідно не подавалось жодної податкової накладної/розрахунку коригування на реєстрацію до ЄРПН. Рішень про зупинення реєстрації податкових накладних з 29.04.2021р. на адресу товариства не надходило.

Посилаючись на вказане просив позов задовольнити.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2023р. адміністративний позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано рішення ГУ ДПС в Одеській області за №58682 від 18.05.2023р. про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку ТОВ «КОРОНАМАРКЕТ».

Зобов`язано ГУ ДПС в Одеській області виключити ТОВ «КОРОНАМАРКЕТ» з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку на додану вартість.

Стягнуто на користь ТОВ «КОРОНАМАРКЕТ» за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС в Одеській області судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 684грн..

В апеляційній скарзі апелянт просить рішення суду скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні адміністративного позову в повному обсязі, посилаючись на порушення норм права.

Сторони були сповіщені про час і місце розгляду справи у встановленому законом порядку, у судове засідання (25.01.2024р.) представник податкового органу з`явився, надав відповідні пояснення по суті справи та не заперечував про подальший розгляд справи в порядку письмового провадження.

23.01.2024р. представником товариства було подано заяву про розгляд справи без їхньої участі у судовому засіданні, яке було призначено на 25.01.2024р., та вказав, що товариство погоджується в повному обсязі із рішенням суду першої інстанції, вважає його законним та просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги ГУ ДПС в Одеській області.

З урахуванням належного сповіщення сторін, судова колегія вважає, що у відповідності до п.1 ч.1 ст.311 КАС України, апеляційну скаргу можливо розглянути в порядку письмового провадження, оскільки в матеріалах справи достатньо доказів для вирішення справи по суті.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи апеляційної скарги, пояснення на неї, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку про залишення скарги без задоволення, а рішення суду без змін, з наступних підстав.

Відповідно до ст.316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що матеріали справи не містять належних і достатніх доказів, які б давали підстави вважати, що відповідач довів правомірність оскаржуваного позивачем рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС в Одеській області про відповідність ТОВ «КОРОНОМАРКЕТ» критеріям ризиковості платника податку. Крім того, судом першої інстанції встановлено, що підставою віднесення ТОВ «КОРОНОМАРКЕТ» до переліку ризикових платників податків стала податкова інформація щодо проведення господарських операцій суб`єктами господарювання з ознаками ризиковості, проте, виходячи з принципу індивідуального застосування відповідальності за порушення правил оподаткування, негативні наслідки можуть бути застосовані саме до того платника податків, який їх припустився, а не до іншої особи.

Вирішуючи спір, судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно та об`єктивно дослідив обставини по справі, надані докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Так, судом першої інстанції встановлено та підтверджено під час апеляційного розгляду, що ТОВ «КОРОНАМАРКЕТ» (ЄДРПОУ 44082779) є юридичною особою приватного права та зареєстроване 29.12.2020р. Юридичним департаментом ОМР, номер запису:1005561020000076553. Основним видом діяльності товариства є 46.41 оптова торгівля текстильними товарами.

8.12.2021р. комісією ГУ ДПС в Одеській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН прийнято рішення за №133870 про відповідність ТОВ «КОРОНАМАРКЕТ» п.8 Критеріїв ризиковості платника податку («наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі поточної діяльності при реалізації покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданій на реєстрацію податковій накладній/розрахунку коригування»).

7.11.2022р. ТОВ «КОРОНАМАРКЕТ» подано скаргу на вказане рішення №133870, до якої додано документи для розгляду питання виключення з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

15.11.2022р., з урахуванням наданої інформації і документів, комісією регіонального рівня прийнято рішення за №222279 про відповідність ТОВ «КОРОНАМАРКЕТ» п.8 Критеріїв ризиковості платника податку.

24.11.2022р. ТОВ «КОРОНАМАРКЕТ» подано скаргу на рішення №222279, якою повторно надано інформацію та документи необхідні для розгляду питання виключення з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

1.12.2022р., з урахуванням наданої інформації і документів, комісією регіонального рівня прийнято рішення №231728 про відповідність ТОВ «КОРОНАМАРКЕТ» п.8 Критеріїв ризиковості платника податку.

9 травня 2023р. ТОВ «КОРОНАМАРКЕТ» подано скаргу на рішення №231728, надавши втретє інформацію та документи необхідні для розгляду питання виключення з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Проте, 18.05.2023р., з урахуванням наданої інформації і документів, комісією регіонального рівня прийнято рішення №58682 про відповідність ТОВ «КОРОНАМАРКЕТ» п.8 Критеріїв ризиковості платника податку. В якості підстави прийняття рішення зазначено: п.8 Критеріїв ризиковості платника податку; коди: 03-відсутність необхідних умов та/або обсягів матеріальних ресурсів для виробництва товарів, виконання робіт або надання послуг в обсягах, відображених у податковій накладній/розрахунку коригування; 11-накопичення залишків нереалізованих товарів за відсутності (недостатності) місць для їх зберігання (власних, орендованих складських приміщень) відповідно до поданої до контролюючих органів звітності.

Позивач не погодившись із прийнятим рішенням про відповідність платника критеріям ризиковості звернувся в суд із даним позовом.

Перевіряючи правомірність та законність оскаржуваного рішення комісії податкового органу, з урахуванням підстав, за якими позивач пов`язує його протиправність та скасування, колегія суддів виходить з наступного.

У відповідності до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Положеннями пп.20.1.45 п.20.1 ст.20 ПК України встановлено, що контролюючі органи мають право здійснювати щоденну обробку даних та інформації електронного кабінету, необхідних для виконання покладених на них функцій з адміністрування податкового законодавства та законодавства з інших питань, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган, що включає, зокрема, прийняття, обробку та аналіз документів та даних платників податків, здійснення повноважень, передбачених законом, які можуть бути реалізовані в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку.

Приписами п.61.1 ст.61 ПК України визначено, що податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Відповідно до пп.62.1.2 п.62.1 ст.62 ПК України, податковий контроль здійснюється шляхом, серед іншого, інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів.

Згідно п.71.1 ст.71 ПК України, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - комплекс заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.

У відповідності до п.74.1, п.74.3 ст.74 ПК України, податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, зберігається в базах даних Інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем (надалі - Інформаційні системи) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.

Інформаційні системи і засоби їх забезпечення, розроблені, виготовлені або придбані центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, є державною власністю.

Система захисту податкової інформації, що зберігається в базах даних Інформаційних систем, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику (абз.3 п.74.1 ст.74 ПК України).

Внесення інформації до баз даних Інформаційних систем та її опрацювання здійснюються контролюючими органами (абз.4 п.74.1 ст.74 ПК України).

Перелік Інформаційних систем визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику (абз.5 п.74.1 ст.74 ПК України).

Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової та митної політики.

За правилами п.201.1 ст.201 ПК України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Відповідно до п.201.10 ст.201 ПК України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Положеннями п.201.16 ст.201 ПК України передбачено, що реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених КМУ.

11.12.2019р. постановою КМУ «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» за №1165, затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН; Порядок роботи комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації; Порядок розгляду скарг на рішення комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації (надалі - Порядок №1165, у редакції від 11.12.2019р., чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

За правилами п.4-5 Порядку №1165, у разі коли за результатами перевірки податкової накладної/розрахунку коригування визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування відповідають одній з ознак безумовної реєстрації, визначених у пункті 3 цього Порядку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування не зупиняється в Реєстрі.

Платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

У відповідності до п.6 Порядку №1165, у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.

У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4).

У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи під час апеляційного розгляду, що рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку прийняте з підстав відповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку, а саме п. 8 Критеріїв. При цьому, податковим органом зазначено коди податкової інформації, яка є підставою для прийняття рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку: - 03- відсутність необхідних умов та/або обсягів матеріальних ресурсів для виробництва товарів, виконання робіт або надання послуг в обсягах, відображених у податковій накладній/розрахунку коригування (відсутні відомості про об`єкти оподаткування, відсутнє придбання послуг оренди об`єктів оподаткування, послуг транспортування, послуг оренди місць зберігання товарно-матеріальних цінностей, послуг оренди місць зберігання паливно-мастильних матеріалів, тощо), відповідно до поданої до контролюючих органів звітності; 11- накопичення залишків нереалізованих товарів за відсутності (недостатності) місць для їх зберігання (власних, орендованих складських приміщень) відповідно до поданої до контролюючих органів звітності.

Так, відповідно до Додатку №1 до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН (Порядок №1165) затверджені критерії ризиковості платника податку на додану вартість, зокрема: « п.8. У контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.».

Водночас, судова колегія звертає увагу на те, що будь-яких доказів на підтвердження податкової інформації ані під час виникнення даних правовідносин, ані під час розгляду судами даної справи, на підставі якої прийнято оскаржуване рішення про включення позивача до переліку ризикових платників податків, податковим органом надано не було, як і не надано доказів того, що відповідач вчиняв будь-які дії, спрямовані на перевірку отриманої інформації шляхом направлення відповідного запиту платнику.

Разом з цим, обставини наявності певної податкової інформації, на які посилається податковий орган, одержаної від інших підрозділів податкового органу чи з інформаційних систем державної податкової служби, утворює лише привід і підстави для перевірки такої інформації, може породжувати певні сумніви щодо законності господарських операцій платника податків, однак не є беззаперечним доказом того факту, що в дійсності ніякі товари (роботи, послуги) не отримувалися платником податків від його контрагента.

Позивач не може нести відповідальність за невиконання його контрагентами своїх зобов`язань, адже поняття «добросовісний платник», яке вживається у сфері податкових правовідносин, не передбачає виникнення у платника додаткового обов`язку з контролю за дотриманням його постачальниками правил оподаткування, а саме - платник не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи, а тому не може володіти інформацією відносно виконання контрагентом податкових зобов`язань.

Отже, платник податків не повинен зазнавати негативних наслідків за можливу неправомірну діяльність його контрагента.

Аналогічні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 12.06.2018р. у справі за №826/16272/13-а, від 4.06.2020р. у справі за №340/422/19, від 23.07.2020р. у справі за №816/1122/16.

При цьому, судова колегія зазначає, що у спірному рішенні комісії податкового органу за №58682 від 18.05.2023р. не ідентифіковано конкретні ризикові операції та/або податкові накладні платника, в яких були зафіксовані такі операції, а також не зазначено, на чому базуються висновки відповідача та якими обставинами (фактами) вони підтверджуються. Окрім того, оскаржуване рішення не містить будь-яких обґрунтувань неможливості виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, на підставі поданих позивачем документів, та не містить посилань на те, які саме документи, надані позивачем, не спростували висновку про відповідність позивача критеріям ризиковості.

Що стосується посилань апелянта на взаємовідносини позивача з ТОВ «ВІКОНТ ГРУПП» як на підставу для віднесення позивача до п.8 Критеріїв ризиковості платника податку, то судова колегія вважає їх необґрунтованими та безпідставними, оскільки вказані обставини не зазначалися в оскаржуваному рішенні, що відповідно виключає можливість надання відповідних необхідних документів для виключення з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.Крім того, судова колегія звертає увагу на те, що спірні господарські операції між позивачем та його контрагентом ТОВ «ВІКОНТ ГРУПП» мали місце до включення контрагента до переліку ризикових платників податку.

Так, виходячи з принципу індивідуального застосування відповідальності за порушення правил оподаткування, негативні наслідки можуть бути застосовані саме до того платника податків, який їх припустився, а не до іншої особи.

Під час апеляційного розгляду даної справи, судова колегія намагалась дізнатись у представника податкового органу про те, з чого саме виходив контролюючий орган зазначаючи підставу для віднесення товариства до переліку ризикових «відсутність необхідних умов та/або обсягів матеріальних ресурсів для виробництва товарів, виконання робіт або надання послуг в обсягах, відображених у податковій накладній/розрахунку коригування», оскільки відповідно до матеріалів справи та наданих документів як до податкового органу, так і до суду, не вбачається того, що позивач є виробником будь-яких товарів. При цьому, представник податкового органу вказав, що такого висновку прийшла комісія під час дослідження наданої інформації та документів.

При цьому, судова колегія зазначає, що згідно матеріалів справи та пояснень наданих представником позивача, що основним видом діяльності ТОВ «КОРОНАМАРКЕТ» є оптова торгівля текстильними товарами (код діяльності 46.41), а не виробництво товарів. Окрім того, матеріали справи містять усі відповідні документи щодо господарських операцій між позивачем та його контрагентами щодо транспортування текстильних товарів, зберігання та реалізацію в подальшому.

Стосовно твердження податкового органу щодо ненадання платником податку належних первинних документів на підтвердження здійснення господарських операцій з контрагентами, то судова колегія вважає, що товариством було надано до контролюючого органу усі наявні у них первинні документи податкового та бухгалтерського обліку, які підтверджують реальність господарських операцій, проте, податковим органом не надано належної оцінки цим первинним документам, що і стало помилковою підставою для віднесення позивача до переліку ризикових.

Окрім того, судова колегія звертає увагу на те, що податковим органом не було конкретизовано, яких саме документів не вистачає для підтвердження реальності здійснення тієї чи іншої операції.

Враховуючи вищевказане, судова колегія вважає, що податковий орган приймаючи оскаржуване рішення про відповідність позивача критеріям ризиковості платника податку діяв протиправно, оскільки під час розгляду справи було встановлено відсутність законних та підтверджених підстав для відповідності позивача критеріям ризиковості платника податку.

За таких обставин, апеляційний суд погоджується із висновком суду першої інстанції про задоволення адміністративного позову ТОВ «КОРОНАМАРКЕТ».

В доводах апеляційної скарги апелянт посилався на неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. На думку судової колегії, викладені у скарзі доводи не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи по суті.

За таких обставин, судова колегія вважає, що рішення суду ухвалено з додержанням норм процесуального та матеріального права, а тому не вбачає підстав для його скасування.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.246,315,316 КАС України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області залишити без задоволення.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2023р. залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, крім випадків встановлених п.2 ч.5 ст.328 КАС України.

Головуючий: Ю.М. Градовський

Судді: І.О. Турецька

О.А. Шевчук