Постанова

від 01.02.2024 по справі 320/18006/23

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 320/18006/23 Суддя (судді) першої інстанції: Лиска І.Г.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 лютого 2024 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді Оксененка О.М.,

суддів: Аліменка В.О.,

Мельничука В.П.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Трейд-Консорціум» на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 21 липня 2023 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Трейд-Консорціум» до Головного управління ДПС у Київській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, -

В С Т А Н О В И В :

18 травня 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Трейд-Консорціум» звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Київській області, Державної податкової служби України, в якому просило: визнати протиправним та скасувати рішення №7624755/42277158 від 14 листопада 2022 року.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 29 травня 2023 року позовну заяву залишено без руху та запропоновано подати до суду заяву про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду з належним обґрунтуванням та доказами щодо пропуску строків звернення до суду.

У подальшому, ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 21 липня 2023 року позовну заяву - повернуто позивачу.

В апеляційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд скасувати ухвалу та направити справу на продовження розгляду до суду першої інстанції.

На обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що оскаржувана ухвала не була надіслана на його адресу у паперовому вигляді, а про неї останній дізнався лише 26.06.2023 з підсистеми «Електронний Суд».

Як наслідок, 03.07.2023 на адресу суду першої інстанції було надіслано заяву про усунення недоліків, обгрунтовану про технічні перешкоди, які завадили позивачу звернутися із позовом у межах встановленого строку звернення до суду, у той же час судом першої інстанції не було надано жодної оцінки зазначеній заяві, що свідчить про передчасність оскаржуваної ухвали.

Згідно частини другої ст. 312 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції, зазначені в пунктах 3, 6, 7, 11, 14, 26 частини першої статті 294 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження).

З огляду на викладене, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.

Перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм процесуального права, колегія суддів дійшла наступного висновку.

Як свідчать матеріали справи, ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 29 травня 2023 року позовну заяву залишено без руху, надано десятиденний строк на усунення недоліків шляхом подання заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду та доказів поважності причин його пропуску.

03 липня 2023 року від позивача надійшла заява про усунення недоліків, обгрунтована тим, що через технічні причини була відсутня можливість подати дану позовну заяву у період з 15.05.2023 по 17.05.2023 включно, що свідчить про наявність поважних причин пропуску строку звернення до суду.

У подальшому, ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 21 липня 2023 року позовну заяву повернуто позивачу.

Повертаючи позовну заяву, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки станом на 21.07.2023 жодних заяв чи клопотань, або документів на виконання ухвали суду від 29.05.2023 до суду позивачем не надано, тому недоліки позовної заяви, яку залишено без руху - не усунуто, що свідчить про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Колегія суддів не погоджується у повній мірі з наведеними висновками суду першої інстанції з огляду на таке.

Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси (частина перша статті 5 КАС України).

У частині п`ятій статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено вимоги, які застосовуються до позовної заяви.

При цьому, у силу вимог частини шостої статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Згідно частини першої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (частина друга статті 122 КАС України).

Частиною третьої цієї ж статті обумовлено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

У відповідності до частини другої статті 123 КАС України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

При цьому, за правилами пункту 9 частини четвертої статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.

Аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що приписами чинного законодавства визначено шестимісячний строк звернення до суду, у разі недотримання якого, вказане є підставою для повернення такого позову.

З матеріалів справи вбачається, що ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 29 травня 2023 року позовну заяву залишено без руху з підстав відсутності заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду та надано десятиденний строк з моменту отримання ухвали для усунення викладених у мотивувальній частині ухвали недоліків позовної заяви.

У силу вимог пункту 3 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, зокрема, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

За правилами частини першої та другої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Так, у відповідності до вимог частини першої статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Таким чином, залишення скарги без руху - це тимчасовий захід, який застосовується судом з метою усунення недоліків позовної заяви та дотримання порядку її подання.

У свою чергу, вказану ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 29 травня 2023 року було отримано позивачем лише 26 червня 2023 року, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа з підсистеми «Електронний Суд».

На виконання вимог ухвали від 29 травня 2023 року позивачем 03 липня 2023 року було подано заяву про усунення недоліків позовної заяви та заяву про поновлення процесуального строку, обгрунтовану тим, що через технічні проблеми, які виникли з підсистепмою «Електронний Суд» подання документів, зокрема даної позовної заяви у період з 15.05.2023 по 17.05.2023.

Крім того, ТОВ «Трейд-Консорціум» зазначило, що у зв`язку з введенням на території України воєнного стану діяльність призупинилась через виїзд працівників за межі території Київської області та України взагалі, що суттєво позначилось на доступі до документів підприємства через віддалений доступ до роботи.

Так, колегія судів звертає увагу на те, що дотримання строків на подання позовної заяви є однією з умов дисциплінування учасників судового процесу. У випадку ж пропуску строку, підставами для його поновлення є лише наявність поважних причин.

Поважними причинами пропуску строку звернення до суду із позовом визнаються лише ті обставини, які були об`єктивно непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.

Згідно правової позиції Верховного Суду у постановах від 26.06.2018 у справі №473/653/17, від 18.01.2019 року в справі № 576/1434/17, при вирішенні питання щодо поважності причин пропуску строку звернення до суду, суд повинен звертати увагу на усі доводи позивача; на тривалість строку, який пропущено; на поведінку позивача протягом цього строку; на дії, які він вчиняв, і чи пов`язані вони з готуванням до звернення до суду та оцінювати їх в сукупності. Суди повинні гарантувати доступ до правосуддя особам, які вважають, що їх право порушене, і діяли добросовісно, але пропустили строк звернення до суду з поважних причин.

Практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

Визначені процесуальним законом строки, про які зазначено вище, це той орієнтовний період часу, протягом якого позивач мав би проявити інтерес стосовно свого позову, якщо він дійсно зацікавлений у тому, щоб провадження у справі було відкрито, а його спір вирішено. Строк звернення до суду для такої категорії спорів доволі стислий - один місяць, і якщо зважити на характер спірних правовідносин, встановлений строк з одного боку має на меті дисциплінувати позивача, який, якщо він справді зацікавлений у відновленні своїх порушених прав, повинен якомога швидше реалізувати своє право на захист, з іншого боку - є своєрідним бар`єром, який повинен запобігати зловживанню правами і сприяти правовій визначеності правовідносин, які виникають у зв`язку з проходженням публічної служби.

Підсумовуючи зазначене, реалізувати своє право на захист в порядку адміністративного судочинства, потрібно вчасно, а поновити пропущений строк суд може, якщо для цього є поважні і об`єктивні причини.

Як свідчать матеріали справи, предметом даного позову є оскарження рішення №7624755/42277158 від 14 листопада 2022 року, тому граничний строк на подання позовної заяви у даній справі припав на 15 травня 2023 року, враховуючи, що 14 травня 2023 року - неділя.

У той же час, з даною позовною заявою ТОВ «Трейд-Консорціум» звернулось до суду лише 18 травня 2023 року, тобто з пропуском шестимісячного строку, встановленого частиною другою статті 122 КАС України.

На підтвердження поважності причин пропуску строку звернення до суду позивачем 03 липня 2023 року до суду першої інстанції було подано заяву про усунення недоліків позовної заяви та заяву про поновлення процесуального строку.

Разом із тим, суд першої інстанції не дав обґрунтованої оцінки жодному аргументу позивача щодо підстав для поновлення строку на звернення до суду, зазначених у заяві від 03.07.2023, зробивши одразу загальний висновок про відсутність заяв чи клопотань, або документів на виконання ухвали суду від 29.05.2023.

Тим самим суд першої інстанції створив для позивача ситуацію правової невизначеності, оскільки відсутність вмотивованої оцінки суду доводів учасника справи унеможливлює розуміння останнім дефектів заявленого клопотання і способу їх усунення (чи є неповажними за оцінкою суду всі викладені учасником справи обставини, чи потрібно доповнити окремі з них або надати докази на їх підтвердження тощо).

З огляду на вказане, оскаржувана ухвала, яка постановлена з підстави невиконання позивачем вимог суду, викладених в ухвалі про залишення позовної заяви без руху, не можна визнати законною і обґрунтованою, що свідчить про передчасність повернення такої позовної заяви.

При цьому, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зауважити, що питання стосовно доступу особи до правосуддя неодноразово було предметом судового розгляду Європейського суду з прав людини.

Відповідно до вимог ст.6 Кодексу адміністративного судочинства України - суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Так, у справі «Bellet v. France», Європейський Суд з прав людини зазначив, що стаття 6 параграфу 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданих національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.

У рішенні по справі «Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії» від 13 січня 2000 року та в рішенні по справі «Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії» від 28 жовтня 1998 року Європейський Суд з прав людини вказав, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права доступу до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог. Це визнане порушенням п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Таким чином, вказані обставини справи свідчать про необхідність надати позивачу можливість захистити своє право в суді. Інакший підхід був би виявом надмірного формалізму та міг би розцінюватись як обмеження особи в доступі до суду, яке захищається статтею 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

За правилами частини третьої ст. 312 КАС України у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі, про повернення позовної заяви, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції.

Згідно з ст. 320 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

Отже, враховуючи вищевикладене, апеляційну скаргу слід задовольнити, ухвалу суду першої інстанції про повернення позовної заяви - скасувати та направити справу до Київського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.

Керуючись ст. ст. 242, 250, 308, 310, 311, 312, 315, 320, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України суд,

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Трейд-Консорціум» - задовольнити.

Ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 21 липня 2023 року - скасувати, а справу № 320/18006/23 направити до Київського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з дати прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя О.М. Оксененко

Судді В.О. Аліменко

В.П. Мельничук