Ухвала

від 01.02.2024 по справі 380/13192/23

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про повернення апеляційної скарги

01 лютого 2024 рокуЛьвівСправа № 380/13192/23 пров. № А/857/21899/23Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

судді-доповідача -Судової-Хомюк Н. М.суддів -Онишкевича Т. В. Обрізка І. М.перевіривши апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 18 жовтня 2023 року у справі № 380/13192/23 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Патриаком" до Головного управління ДПС у Львівській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою судді Восьмого апеляційного адміністративного суду від 18 грудня 2023 року апеляційну скаргу залишено без руху у зв`язку з невідповідністю апеляційної скарги вимогам статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: не додано документа про сплату судового збору та надано десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення виявлених недоліків.

Копію зазначеної ухвали скаржник отримав 18 грудня 2023 року до електронного кабінету користувача підсистеми "Електронний суд" lv.official@tax.gov.ua , що підтверджується довідкою Восьмого апеляційного адміністративного суду про доставку електронного листа.

29 грудня 2023 року на адресу суду від апелянта надійшла заява про продовження строку для усунення недоліку апеляційної скарги. Його доводи полягали у тому, що на рахунку податкового органу за КВЕК 2800, за яким здійснюються видатки для сплати судового збору, коштів для сплати судового збору в належній сумі недостатньо, станом на сьогоднішній день у Головному управлінні ДПС у Львівській області відсутні кошти для сплати судового збору.

Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 11 січня 2024 року продовжено строк для усунення Головному управлінню ДПС у Львівській області недоліку апеляційної скарги на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 18 жовтня 2023 року у справі №380/13192/23 зазначених в ухвалі судді-доповідача Восьмого апеляційного адміністративного суду від 18 грудня 2023 року, на 10 днів з дня отримання копії цієї ухвали.

Копію зазначеної ухвали скаржник отримав 11 січня 2023 року до електронного кабінету користувача підсистеми "Електронний суд" lv.official@tax.gov.ua, що підтверджується довідкою Восьмого апеляційного адміністративного суду про доставку електронного листа.

22 січня 2023 року на адресу апеляційного суду апелянтом повторно подано клопотання про продовження процесуального строку для усунення недоліку апеляційної скарги. Просить суд продовжити процесуальний строк для сплати судового збору або ж відстрочити сплату судового збору за подання апеляційної скарги до ухвалення рішення у даній справі.

В клопотанні апелянт посилається на ті ж обставини, які зазначались у поданій заяві від 29 грудня 2023 року. Так, податковий орган звертає увагу суду на те, що у даний момент наявні об`єктивні обставини, зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку із введеним на території України воєнним станом, які перешкоджають виконати вимоги ухвали, а саме сплатити судовий збір.

Зазначає про лист Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1, яким засвідчено, що військова агресія російської федерації проти України є форс-мажорною обставиною (обставиною непереборної сили) та про те, що військове вторгнення Російської Федерації на територію України та подальше розгортання бойових дій завдали серйозного удару українській економіці, що безумовно відобразилося на виконанні бюджетних показників поточного року. Урядом негайно були вжиті першочергові заходи щодо переорієнтування бюджету країни на військові цілі та здійснення найнеобхідніших соціальних видатків, спрямованих на підтримку життєдіяльності населення. Здійснення інших видатків тимчасово призупинене. Зважаючи на майновий стан органів ДПС, внаслідок впровадження воєнного стану, на рахунку за КВЕК 2800 (за яким здійснюються видатки для сплати судового збору) в умовах воєнного стану не здійснюється фінансування (п. 18 Порядку). Відтак контролюючий орган об`єктивно позбавлений можливості щодо сплати судового збору в судових справах.

Вирішуючи подане клопотання, суд апеляційної інстанції виходить з наступного.

Щодо відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати за подання апеляційної скарги, слід зазначити таке.

Відповідно до частини першої статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Відповідно до статті 8 Закону України від 08.07.2011 №3674-VI «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Наведені положення закону дають підстави для висновку, що звільнення від сплати судового збору, його відстрочення чи розстрочення є правом, а не обов`язком суду, при цьому суд, вирішуючи це питання, враховує майновий стан сторони.

Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно із частиною першою статті 77 КАС України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Разом з тим, із заявленого контролюючим органом клопотання убачається, що воно не відповідає вимогам встановлених статтею 8 Закону України від 8 липня 2011 року №3674-VI «Про судовий збір» та свідчить про відсутність підстав для його задоволення.

Статтею 129 Конституції України, як однією із засад судочинства, визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

При здійсненні судочинства, апеляційний суд повинен забезпечити процесуальну рівність сторін, не допускати процесуальних переваг однієї сторони перед іншою.

Так, відповідно до пункту 6 частини п`ятої статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

У даному випадку, обов`язок учасника справи щодо сплати судового збору за подання апеляційної скарги, передбачений підпунктом 3 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір», і не може порушити принципу розумної пропорційності, доступу до суду, передбаченого пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Згідно з положеннями Закону України «Про судовий збір» органам фіскальної служби не надано пільг щодо сплати судового збору.

Органи доходів і зборів є державними органами, що здійснюють адміністрування податків, зборів, платежів, тобто суб`єктами, що реалізують свою владну компетенцію.

Фінансування витрат на оплату судового збору для державних органів із державного бюджету передбачено за кодом економічної класифікації 2800 «Інші поточні платежі», розмір яких щорічно затверджується відповідним кошторисом.

Таким чином, особа, яка звертається до суду апеляційної інстанції, повинна дотримуватися вимог процесуального закону стосовно форми і змісту апеляційної скарги щодо сплати судового збору за подання апеляційної скарги та вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для виконання такого обов`язку.

При цьому, Суд зауважує, що указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 введено в Україні воєнний стан із 05 год 30 хв 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який в подальшому продовжувався. У зв`язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені статтями 30-34, 38, 39, 41-44, 53 Конституції України, а також вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб в межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, які передбачені частиною першою статті 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану».

Відповідно до частини другої статті 9 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в умовах воєнного стану Кабінет Міністрів України, інші органи державної влади, військове командування, військові адміністрації, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування здійснюють повноваження, надані їм Конституцією України, цим та іншими законами України.

Отже, лише факт введення воєнного стану на території України не може бути визнаний поважною причиною для невиконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху щодо сплати судового збору для органу державної влади, за відсутності відповідних обґрунтувань та доказів того, як саме введення воєнного стану, вплинуло на роботу цього державного органу.

До того ж, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 січня 2021 року у справі № 0940/2276/18 зроблено висновок, що суд може відстрочити (розстрочити) сплату судового збору, враховуючи майновий стан особи, що звертається до суду. Цей висновок Великої Палати Верховного Суду стосується і суб`єкта владних повноважень. При цьому, у зазначеній постанові Велика Палата Верховного Суду сформулювала висновок про те, що звільнення юридичної особи від сплати судового збору за наявності майнового критерію, можливе виключно у випадку, якщо предметом позову у справі є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Для вирішення питання про відстрочення сплати судового збору необхідним є доведення особою, яка звертається із відповідним клопотанням, фінансової неможливості сплатити судовий збір. При цьому, оцінці також підлягають дії, вчинені скаржником задля сплати судового збору та причини, з яких такі дії не призвели до позитивного вирішення питання його сплати.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 28 квітня 2021 року у справі № 640/3393/19 зазначала, що особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору.

Колегія суддів звертає увагу апелянта на те, що у поданому клопотанні, окрім посилання на неможливість проведення платежів, недостатність фінансування та скрутний майновий стан скаржника, викликаний режимом воєнного стану в Україні, контролюючий орган не зазначає про вжиті ним усі можливі заходи задля сплати у цій справі суми судового збору у встановлений в ухвалі суду строк. Тобто відсутні належні обґрунтування підстав для відстрочення сплати судового збору; не надано відповідні докази.

Також колегія суддів враховує, що безпідставне продовження строків на усунення недоліків апеляційної скарги може призвести до порушення розумного строку розгляду адміністративної справи, затягування строку набрання законної сили рішенням суду першої інстанції у даній справі, що відповідно призведе до надання незаконної переваги одній зі сторін судового процесу.

Суд апеляційної інстанції вважає, що відсутність фінансування відповідача, зокрема, в частині видатків, передбачених на сплату судового збору, не повинно впливати на можливість неухильного виконання останнім вимог Кодексу адміністративного судочинства України щодо оформлення апеляційної скарги і не може бути підставою для повторного продовження процесуального строку.

Також скаржником не надано доказів того, що ним, після залишення апеляційної скарги без руху, а також постановлення ухвали про продовження процесуального строку вчинялися відповідні дії з метою усунення недоліку апеляційної скарги визначеного в ухвалі.

Відповідно до частини першої статті 118 Кодексу адміністративного судочинства України процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії.

Таким чином, розглянувши вищевказане клопотання, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що у його задоволенні слід відмовити.

Відтак, у встановлений суддею-доповідачем строк особою, яка подала апеляційну скаргу, не усунуто недоліку апеляційної скарги.

Згідно з ч. 2 ст. 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України апеляційна скарга повертається скаржнику, якщо останній не усунув недоліки апеляційної скарги, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Враховуючи вищенаведене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що оскільки з моменту отримання ухвали суду про залишення апеляційної скарги без руху, особою, яка подала апеляційну скаргу не усунуто недоліків апеляційної скарги, а тому таку скаргу необхідно повернути.

На підставі викладеного, керуючись статтями 169, 296, 298 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Львівській області про продовження процесуального строку для сплати судового збору або ж відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги до ухвалення рішення у даній справі - відмовити.

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 18 жовтня 2023 року у справі № 380/13192/23 повернути скаржнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Суддя-доповідач Н. М. Судова-Хомюк судді Т. В. Онишкевич І. М. Обрізко