Постанова від 31.01.2024 по справі 140/13132/21

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 січня 2024 року Справа № 140/13132/21 пров. № А/857/4512/22Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії:

судді-доповідача Качмара В.Я.,

суддів Гудима Л.Я., Затолочного В.С.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м.Львові справу за позовом ОСОБА_1 до Шацької селищної ради Ковельського району Волинської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, провадження в якій відкрито за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 17 січня 2022 року (суддя Дмитрук В.В., м.Луцьк),-

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до Шацької селищної ради Ковельського району Волинської області (далі Селищна рада) в якому просила:

визнати протиправним та скасувати рішення відповідача від 14.07.2021 №12/17.64 «Про дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки» (далі Рішення);

зобов`язати Селищну раду надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки орієнтовною площею 2 га для ведення особистого селянського господарства на території Селищної ради у межах норм безоплатної приватизації.

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 17 січня 2022 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись із ухваленим рішення, його оскаржила позивач, яка із покликанням на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення суду та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.

В апеляційній скарзі із покликанням на окремі обставини справи вказує, що чинним законодавством визначено вичерпний перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та не передбачено права суб`єкта владних повноважень відступати від положень статті 118 Земельного кодексу України (далі ЗК). Зазначає, що саме виставлення на земельні торги земельної ділянки віднесеної до Переліку є самостійною підставою для відмови у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення такої земельної ділянки. Проте, відповідачем до суду не надано жодного доказу того, що на момент розгляду її заяви про надання дозволу на розробку проекту землеустрою, так і на момент прийняття Рішення спірна земельна ділянка була виставлена на земельні торги.

Відповідач відзиву на апеляційну скаргу не подав.

У зв`язку звільненням у відставку судді ОСОБА_2 , (головуючий суддя у цій справі), згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.11.2023, справа №140/13132/21 передана на розгляд головуючого судді Качмара В.Я.

Переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач правомірно відмовив позивачу у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки.

Такі висновки суду першої інстанції відповідають встановленим обставинам справи, зроблені з правильним тлумаченням норм матеріального права та дотриманням норм процесуального права з таких міркувань.

Апеляційним судом з врахуванням встановленого судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи те, що 15.06.2021 ОСОБА_1 звернулася із заявою до Селищної ради про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки орієнтовною площею 2 га для ведення особистого селянського господарства на території Селищної ради, до якої додала: викопіювання із кадастрової карти з бажаним місцем розташування земельної ділянки, копію паспорта та РНОКПП (далі Заява).

Рішенням Селищної ради відмовлено ОСОБА_1 у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки орієнтовною площею 2,0000 га для ведення особистого селянського господарства на території Селищної ради, на підставі частини п`ятої статті 136 ЗК (вказана земельна ділянка включена в перелік земельних ділянок, які будуть виставлені на торги; далі - Перелік).

Згідно частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до пункту «б» частини першої статті 81 ЗК (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності.

Згідно із частинами першою, другою статті 116 ЗК громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Пунктом «в» частини третьої статті 116 ЗК визначено, що безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі: одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

За правилами пункту «б» частини першої статті 121 ЗК громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах: для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара.

Відповідно до частини шостої статті 118 ЗК громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Згідно із частиною сьомою статті 118 ЗК відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Аналіз наведених норм ЗК дає підстави дійти висновку про те, що чинним законодавством визначено вичерпний перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки. Водночас, вмотивована відмова має містити пояснення з вказівкою на конкретні невідповідності законам або прийнятим відповідно до них нормативно-правовим актам, генеральним планам населених пунктів та іншої містобудівної документації, схемам землеустрою і техніко-економічним обґрунтуванням використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку. При цьому, чинним законодавством не передбачено право суб`єкта владних повноважень відступати від положень статті 118 ЗК.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 18 жовтня 2018 року у справі №813/481/17, 8 листопада 2019 року у справі №420/914/19.

Як вбачається із матеріалів справи, відповідач Рішенням відмовив позивачу в наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки орієнтовною площею 2,0000 га для ведення особистого селянського господарства на території Селищної ради, у зв`язку з тим, що дана земельна ділянка включена до Переліку. При цьому, у вказаному Рішенні Селищної ради міститься покликання на частину п`яту статті 136 ЗК.

За приписами частини п`ятої статті 136 ЗК земельні ділянки, включені до переліку земельних ділянок державної чи комунальної власності, або права на них, виставлені на земельні торги, не можуть відчужуватися, передаватися в заставу, надаватися в користування до завершення торгів.

Отже, законодавцем чітко визначено, що земельні ділянки, включені до переліку земельних ділянок державної чи комунальної власності або прав на них, які виставлені на земельні торги, не можуть відчужуватися, передаватися в заставу, надаватися у користування до завершення торгів. Така правова позиція відповідає позиції Верховного Суду, викладеній у постановах від 29 травня 2019 року у справі №2040/7204/18, 24 вересня 2020 у справі №805/3195/17-а.

Верховний Суд неодноразово розглядав справи, де поставало таке ж питання і сформував висновок, що віднесення земельної ділянки до переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної чи комунальної власності права оренди на які виставляється на земельні торги є підставою для відмови у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення такої земельної ділянки.

Ця правова позиція є усталеною адже була підтримана в постановах Верховного Суду, зокрема, від 03.04.2018 у справі № 815/3059/17, від 23.01.2020 у справі № 620/1058/19, від 28.10.2020 у справі № 819/1976/17, від 22.10.2020 у справі № 815/7279/16.

Як встановлено судом, на момент розгляду Заяви та прийняття відповідачем Рішення з цього питання, земельна ділянка (31.05.2021 відповідним рішенням Селищної ради №10/24), якої стосувалася заява, була включена до Переліку.

Вказане рішення №10/24 було чинним на час виникнення спірних відносин та в межах судового розгляду справи не встановлено, що таке скасовано у визначеному законом порядку.

Тому, апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції, що в силу приписів частини п`ятої статті 136 ЗК , це є самостійною підставою для відмови у наданні дозволу.

Правова позиція щодо застосування норм права у схожих правовідносинах також викладена Верховним Судом у постановах від 30.03.2021 у справі №2040/6485/18 та від 13.04.2021 у справі №818/1470/18, від 29.07.2021 у справі №120/1317/19.

При цьому приписи статті 136 ЗК, якою визначено порядок добору земельних ділянок державної чи комунальної власності та підготовка лотів для продажу на земельних торгах, свідчать про те, що включення до переліку і виставлення земельної ділянки на торги не є тотожним, проте віднесення земельної ділянки до переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення комунальної власності для продажу прав на них на земельних торгах, вже є підставою для відмови у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення такої земельної ділянки.

Відтак, відповідач правомірно відмовив позивачу у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки. За таких обставин відсутні підстави для задоволення позовних вимог та скасування спірного рішення.

Доводи апелянта висновків суду не спростовують та не дають правових підстав для скасування оскаржуваного судового рішення.

Відповідно до статті 316 КАС суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Підсумовуючи, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку.

Керуючись статтями 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Волинського окружного адміністративного суду від 17 січня 2022 року без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС.

Суддя-доповідач В. Я. Качмар судді Л. Я. Гудим В. С. Затолочний