Ухвала

від 25.01.2024 по справі 757/54200/23-к

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа №757/54200/23 Головуючий в 1 інст.: ОСОБА_1

Провадження № 11-сс/824/163/2024 Доповідач: ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 січня 2024 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду в складі:

головуючого судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

при секретарі судового засідання ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали провадження за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_6 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 , з доповненнями захисника ОСОБА_8 , на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 25 листопада 2023 року, щодо

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Рівне, Рівненської області, громадянина України, з вищою освітою, розлученого, маючого неповнолітню дитину, працюючого заступником директора Поліського лісового офісу ДСГП «Ліси України», зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 368-5 КК України, у кримінальному провадженні № 62023000000000227 від 13.03.2023 року, -

за участю:

прокурора ОСОБА_9 ,

підозрюваного ОСОБА_7 ,

захисника ОСОБА_8 ,

встановила:

Ухвалою слідчого суддіПечерського районного суду м. Києва від 25 листопада 2023 року задоволено частково клопотання слідчого Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань ОСОБА_10 та застосовано до ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.368-5 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Строк тримання під вартою ОСОБА_7 обраховувати з моменту його затримання з 21 год. 50 хв. 24.11.2023 по 21 год. 50 хв. 22.01.2024 включно.

Відмовлено у задоволенні скарги захисника ОСОБА_11 , в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 , в порядку ст. 206 КПК України на незаконність затримання останнього та негайне звільнення його з-під варти.

Обрано підозрюваному ОСОБА_7 альтернативний запобіжний захід у виді застави в розмірі 71877 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що дорівнює 192 917 868 грн. (сто дев`яносто два мільйона дев`ятсот сімнадцять тисяч вісімсот шістдесят вісім) гривень.

Покладено на підозрюваного ОСОБА_7 , в разі внесення застави, наступні обов`язки, а саме:

- прибувати за викликом до слідчого, прокурора чи суду;

- не відлучатися із м. Рівне Рівненської області без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- утримуватися від спілкування із засновниками та співробітниками ТОВ «Кайсгольц» (ЄДРПОУ 42084266), працівниками Поліського лісового офісу ДСГП «Ліси України», іншими свідками у кримінальному провадженні;

- не відвідувати адміністративну будівлю Поліського лісового офісу ДСГП «Ліси України»;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

- здати до уповноваженого органу свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави визначено до 22.01.2024 включно.

В решті у задоволенні клопотання відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, захисник ОСОБА_6 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 , подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу та застосувати до підозрюваного ОСОБА_12 запобіжний захід не пов`язаний з позбавленням волі, у вигляді домашнього арешту.

На обґрунтування вимог поданої апеляційної скарги, апелянт зазначає, що оскаржувана ухвала слідчого судді є необґрунтованою. Вимоги зазначені в ст. 183 КПК України судом не взяті до уваги, в частині застосування більш м`якого запобіжного заходу, який на думку сторони захисту повною мірою може запобігти ризикам,передбаченим ст. 177 КПК України.

Апелянт вказує на те, що органом досудового розслідування не зібрано та не надано до суду будь-яких доказів безпосереднього набуття ОСОБА_7 вказаних у підозрі активів.Крім того, ст. 368-5 КК України доповнено до Кримінального кодексу України згідно із Законом № 263-ІХвід 31.10.2019, у зв`язку з чим, до 31 жовтня 2019 року інкриміновані ОСОБА_7 діяння не були кримінально-караними.

Прокурор в судовому засіданні не довів, а слідчий суддя в своїй ухвалі не вказав та не обгрунтував наявність будь-яких ризиків, які повинні бути підтвердженими доказами.

Також апелянт зазначає, що при визначенні ризиків та обранні міри запобіжного заходу судом повинно бути враховано особу підозрюваного, так ОСОБА_7 раніше не судимий, має постійне місце проживання, тісні родинні зв`язки, має на утриманні неповнолітню дитину, з початку війни з 24.02.2023 року займається волонтерською діяльністю, характеризується виключно з позитивної сторони, перебуваючи на волі не буде перешкоджати встановленню істини в кримінальному провадженні, буде з`являтись на першу вимогу слідчого та суду. Враховуючи відсутність ризиків та особу підозрюваного, апелянт просить застосувати до останнього запобіжний захід не пов`язаний з позбавленням волі у вигляді домашнього арешту та переконаний, що вказаний запобіжний захід зможе повністю забезпечити ризики, які можливо залишились у слідства та прокурора. В разі не виконання умов даного запобіжного заходу буде підставою для прокурора змінити вказаний запобіжний захід на більш суворий.

В судовому засіданні 25.01.2024 захисником ОСОБА_8 , подано доповнення до вищезазначеної апеляційної скарги, в яких останній просить скасувати оскаржувану ухвалу слідчого судді. Вказує на те, що запобіжний захід до ОСОБА_7 був застосований Печерським районним судом м. Києва з грубим порушенням правил підсудності.

Прокурором відділу Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_9 , подано заперечення на апеляційну скаргу сторони захисту, в яких зазначив, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, оскільки в ній не зазначено жодної з підстав для скасування судового рішення, передбачених ст. 409 КПК України та зазначені у апеляційній скарзі доводи спростовуються матеріалами, доданими до клопотання слідчого та дослідженими слідчим суддею.

Також зазначив, що 25.01.2024 строк дії оскаржуваної ухвали закінчився, а ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 18.01.2024 року строк дії застосованого до ОСОБА_7 запобіжного заходу продовжено.

Заслухавши доповідь судді, доводи захисника та підозрюваного, які підтримали доводи апеляційної скарги, з доповненнями та просили її задовольнити, пояснення прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, з доповненнями та просив залишити ухвалу слідчого судді без змін, вивчивши матеріали провадження і перевіривши наведені у апеляційній скарзі, з доповненнями сторони захисту доводи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга захисника ОСОБА_6 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 , з доповненнями захисника ОСОБА_8 , не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з представлених в апеляційний суд матеріалів, що Головним слідчим управлінням Державного бюро розслідувань, за процесуального керівництва Офісу Генерального прокурора, здійснюється досудове розслідування кримінального провадження №62023000000000227 від 13.03.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 368-5 КК України.

24.11.2023 о 21 год. 50 хв. ОСОБА_7 затриманий в порядку ст. 208 КПК України.

25.11.2023 ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 368-5 КК України.

25.11.2023 слідчий Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань ОСОБА_10 , за погодженням прокурора відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_13 , звернувся до слідчого судді Печерського районного суду м. Києва з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_7 , з визначенням альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави в розмірі 74515 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Дане клопотання обґрунтоване тим, що ОСОБА_7 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, передбаченого ст. 368-5 КК України, за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п`яти до десяти років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, а аналіз матеріалів кримінального провадження та фактичних обставин справи беззаперечно вказує на наявність ризиків, передбачених п.п. 1,2, 3, 4 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме на те, що підозрюваний ОСОБА_7 може: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків, експертів, спеціалістів у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Слідчий зазначив, що вказані ризики є реальними, стійкими, триваючими та виправдовують даний запобіжний захід. Зазначені ризики виключають можливість застосування менш суворого запобіжного заходу стосовно підозрюваного ОСОБА_7 , оскільки він підозрюється у вчиненні тяжкого корупційного злочину, до нього може бути застосовано виключно покарання у виді реального позбавлення волі на строк до десяти років. Крім того, підозрюваний на даний час є депутатом Рівненської обласної ради, а також має значний досвід роботи на керівних посадах, у нього наявні відповідні фінансові та організаційні можливості, особистісні та ділові зв`язки, які він перебуваючи на волі зможе використати, для того щоб уникнути кримінальної відповідальності. Також вказав, що ураховуючи матеріальний стан ОСОБА_7 та його близьких осіб, визначення застави у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб не зможе забезпечити його належну процесуальну поведінку та не зможе запобігти зазначеним ризикам.

25.11.2023 ухвалою слідчого суддіПечерського районного суду м. Києва задоволено вказане клопотання слідчого частково та застосовано до ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 368-5 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою по 21 год. 50 хв. 22.01.2024 включно. Одночасно обрано підозрюваному ОСОБА_7 альтернативний запобіжний захід у виді застави в розмірі 71877 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що дорівнює 192 917 868 грн. (сто дев`яносто два мільйона дев`ятсот сімнадцять тисяч вісімсот шістдесят вісім) гривень, із покладенням на підозрюваного ОСОБА_7 в разі внесення застави, обов`язків, які визначено даною ухвалою. В решті у задоволенні клопотання відмовлено.

Відповідно до вимог ст. 2 КПК України основним завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден не винуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Згідно вимог ч. 2 ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто з метою запобігання спробам:

1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

При вирішенні клопотання про застосування запобіжного заходу для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя, суд згідно змісту вимог ст. 178 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу.

Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_7 , як вбачається зі змісту оскаржуваної ухвали, всупереч доводам сторони захисту, слідчий суддя, не вирішуючи питання про доведеність вини та правильність кваліфікації дій ОСОБА_7 за ст. 368-5 КК України, що є виключною прерогативою суду за результатами розгляду справи по суті, прийшов до висновку про наявність в долучених до клопотання матеріалах кримінального провадження достатніх фактичних даних (фактів та інформації), які свідчать про можливу причетність ОСОБА_7 до вчинення інкримінованого кримінального правопорушення.

Як вбачається з ухвали слідчого судді, журналу судового засідання на основі наданих слідчим матеріалів, які обґрунтовують клопотання, слідчий суддя дослідив клопотання і матеріали, які його обґрунтовують та всупереч доводам сторони захисту, правильно встановив, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце і підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю доказів, які приведені у клопотанні слідчого та доданих до нього матеріалах.

Враховуючи, що слідчий суддя на цьому етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, встановлювати конкретну кваліфікацію діяння, за яке особа має нести кримінальну відповідальність, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінальних правопорушень є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на наведені у клопотанні слідчого докази у слідчого судді були всі підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_7 , кримінального правопорушення, передбаченого ст. 368-5 КК України.

Відповідно до практики ЄСПЛ обґрунтованість підозри, на якій має ґрунтуватися арешт, складає суттєву частину закріпленої у статті 5 § 1(с) Конвенції гарантії від безпідставного арешту.

Враховуючи, що відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, суд приймає до уваги, що у рішенні ЄСПЛ у справі "Соловей і Зозуля проти України" зазначено, що суд має перевірити не лише дотримання процесуальних норм національного законодавства, а й обґрунтованість підозри, на підставі якої особу взято під варту.

Більш того, якщо виходити з поняття «обґрунтована підозра», приведеного в п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», то обґрунтована підозра означає, що існують факти і інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Фактів і інформації, які переконливо свідчать про причетність ОСОБА_7 , до вчинення вищевказаного кримінального правопорушення, в клопотанні та доданих до нього матеріалах міститься достатньо для висновку про обґрунтованість повідомленої ОСОБА_7 , підозри.

На початковій стадії розслідування суд, оцінюючи обґрунтованість підозри, не повинен пред`являти до наданих доказів таких же високих вимог, як при формулюванні остаточного обвинувачення при направленні справи до суду.

Обставини здійснення підозрюваним конкретних дій, доведеність його винуватості, у тому числі правильність кваліфікації його дій за ст. 368-5 КК України, потребують перевірки та оцінки, у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні, під час подальшого досудового розслідування.

У відповідності до змісту ст. 368 КПК України, питання щодо наявності чи відсутності складу кримінального правопорушення в діянні та винуватості особи в його вчиненні, вирішуються судом під час ухвалення вироку, тобто на стадії судового провадження, а тому доводи апеляційної скарги щодо відсутності у кримінальному провадженні доказів на підтвердження наявності ознак кримінального правопорушення, передбаченого ст. 368-5 КК України, колегія суддів вважає передчасними.

Застосовуючи відносно підозрюваного ОСОБА_7 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою судом перевірено, що в матеріалах провадження є достатні дані, що підтверджують існування обґрунтованої підозри у вчиненні ним інкримінованого кримінального правопорушення. Вагомість наявних доказів вчинення підозрюваним кримінального правопорушення доведена прокурором та сумнівів не викликає.

Також, як того вимагає закон, слідчий суддя, з урахуванням обґрунтувань слідчого в клопотанні та прокурора у судовому засіданні, тяжкості інкримінованого підозрюваному ОСОБА_7 , кримінального правопорушення та його характеру, відомостей про особу підозрюваного та незважаючи на те, що він характеризується позитивно, має вищу освіту, місце роботи, визначене місце проживання, раніше не судимий, є депутатом Рівненської обласної Ради та наявність у нього визначеного місця проживання, однак слідчий суддя у відповідності до положень ст. ст. 177, 178 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, враховуючи тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному ОСОБА_7 , за умови доведеності його вини у вчиненні інкримінованованого злочину, характер та обставини вчинення злочину, так як воно сформульовано в повідомлені про підозру, значний розмір вилучених коштів, особу самого підозрюваного та його зв`язки в органах державної влади, а тому прийшов до висновку про доведеність слідчим ризиків того, що підозрюваний ОСОБА_7 , перебуваючи на волі, може: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків, експертів, спеціалістів у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а відтак, з метою забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного ОСОБА_7 , в подальшому при здійсненні досудового розслідування в якості запобіжного заходу належить утримувати під вартою.

Ґрунтуючись на зазначеному, слідчий суддя прийшов до вірного висновку, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, окрім тримання під вартою, не зможе запобігти ризикам, передбаченим ч. 1 ст. 177 КПК України, наявність яких встановлена в ході розгляду клопотання слідчого.

При цьому КПК України не вимагає доказів того, що підозрюваний при застосуванні до нього більш м`якого запобіжного заходу обов`язково (поза всяким сумнівом) порушить покладені на нього процесуальні обов`язки чи здійснить одну із спроб, що передбачена пунктами 1-5 частини 1 статті 177 КПК України, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість допустити це в конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

Фактично, слідчий суддя повинен встановити, чи є запобіжний захід пропорційним для запобігання ризику або ризикам, на які вказує сторона обвинувачення, з метою захисту прав підозрюваного та дотримання принципу верховенства права.

Отже, під час розгляду клопотання органу досудового розслідування, як того вимагає закон, слідчий суддя встановив наявність достатніх підстав вважати, що обставини визначені п. п. 1-3, ч. 1 ст. 194 КПК України, які свідчать про наявність встановлених стороною обвинувачення ризиків у даному кримінальному провадженні, достовірність підозри, недостатність застосування менш суворого запобіжного заходу для запобігання наявним ризикам є обґрунтованими, оскільки вони належним чином вмотивовані та доведені прокурором, при цьому підтверджуються матеріалами справи.

З урахуванням вказаного, на думку колегії суддів, слідчий суддя дійшов правильного висновку про необхідність застосування виняткового запобіжного заходу щодо підозрюваного ОСОБА_7 , оскільки встановлені судом обставини достатньо переконливо підтверджують, що менш суворі запобіжні заходи не можуть забезпечити виконання підозрюваним процесуальних обов`язків в даному кримінальному провадженні.

При цьому слідчий суддя, при визначенні розміру застави, відповідно до положень ст.ст. 182,183 КПК України, враховуючи практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкодити встановленню істини у кримінальному провадженні. Оцінивши в сукупності тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_7 , значний розмір вилучених коштів, слідчий суддя вважав доцільним визначити заставу, в розмірі 192 917 868 грн., як зазначив прокурор в судовому засіданні, що дорівнює 71877 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, яка в разі її внесення зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного та виконання ним додаткових процесуальних обов`язків, передбачених ч.5 ст. 194 КПК України.

На підставі зазначеного, слідчим суддею були враховані обставини справи, в сукупності з особою підозрюваного, які вказують на можливість останнього вчиняти дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, в зв`язку з чим відносно ОСОБА_7 , застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який на думку колегії суддів апеляційного суду в сукупності з існуючими ризиками, особою підозрюваного, тяжкістю злочину та його наслідками, є обґрунтованим, а тому підстав вважати його занадто суворим - немає.

Таке обмеження права ОСОБА_7 , на свободу не суперечить положенням ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, так як існують ознаки суспільного інтересу, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають принцип поваги до особистої свободи.

Доводи сторони захисту про те, що органом досудового розслідування не доведено, а слідчим суддею не встановлено наявність обґрунтованої підозри у вчиненні інкримінованого злочину, наявність ризиків неправомірної поведінки підозрюваного, не можуть бути прийняті до уваги, оскільки слідчий суддя прийняв рішення на основі всебічно з`ясованих обставин, з якими закон пов`язує можливість застосування виключного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, при цьому дослідив належним чином всі матеріали провадження та навів в ухвалі мотиви, з яких прийняв відповідне рішення. Отже, твердження в апеляційній скарзі про невмотивованість висновків суду щодо необхідності застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного є безпідставними, оскільки суперечать наявним у матеріалах кримінального провадження доказам, які містять фактичні дані на підтвердження наведених слідчим суддею в ухвалі обставин.

Також не знайшли підтвердження доводи захисника, що запобіжний захід до ОСОБА_7 був застосований Печерським районним судом м. Києва з грубим порушенням правил підсудності, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, Головним слідчим управлінням Державного бюро розслідувань, за процесуального керівництва Офісу Генерального прокурора, здійснювалосьдосудове розслідування кримінального провадження №62023000000000227 від 13.03.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 368-5 КК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 184 КПК України клопотання слідчого, прокурора про застосування запобіжного заходу подається до місцевого загального суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування, а в кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - до Вищого антикорупційного суду.

Відповідно до листа начальника другого відділу першого управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів органами ДБР Офісу Генерального прокурора ОСОБА_14 від 07.12.2023 /т. 3 а.с. 75/ вбачається, що постановою прокурора від 04.12.2023 у кримінальному провадженні №62023000000000227 визначено підслідність за Національним антикорупційним бюро України.

З наведеного вбачається, що підслідність вказаному кримінальному провадженні була змінена після постановлення ухвали слідчим суддею Печерського районного суду м. Києва від 25 листопада 2023 року.

Всі інші обставини, на які посилалась сторона захисту під час апеляційного розгляду, згідно вимог КПК України будуть встановлюватись під час судового розгляду по суті.

Істотних порушень вимог КПК України, які б перешкодили чи могли перешкодити слідчому судді місцевого суду постановити законну та обґрунтовану ухвалу, колегією суддів апеляційної інстанції - не виявлено.

Зважаючи на викладене, ухвала слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 25 листопада 2023 року є законною, обґрунтованою і вмотивованою, оскільки постановлена згідно норм матеріального права, з ретельним дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених КПК України та ухвалена на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені достатніми даними, дослідженими та об`єктивно оціненими судом, в порядку та в межах, передбачених на даній стадії кримінального провадження. Натомість доводи та твердження захисника, про які йдеться в поданій апеляційній скарзі, з доповненнями колегія суддів апеляційної інстанції вважає - безпідставними, в зв`язку з чим приходить до остаточного висновку про залишення апеляційної скарги, захисника ОСОБА_6 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 , з доповненнями захисника ОСОБА_8 , без задоволення.

Керуючись ст. ст. 177, 178, 182, 183, 184, 194, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду,

п о с т а н о в и л а:

Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 25 листопада 2023 року, - залишити без зміни, а апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 , з доповненнями захисника ОСОБА_8 , - залишити без задоволення.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_4 ОСОБА_3