Ухвала

від 29.01.2024 по справі 757/41658/23-к

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа №757/41658/23 Слідчий суддя в суді першої інстанції - ОСОБА_1

Провадження № 11-сс/824/444/2024 Суддя-доповідач у суді апеляційної інстанції - ОСОБА_2

Категорія: ст. ст. 170-173 КПК України

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 січня 2024 року Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

при секретарі судового засідання - ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали провадження за апеляційною скаргою прокурора у кримінальному провадженні №42023000000000108 - прокурора другого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів у сфері протидії організованій злочинності Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю, Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 ,на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 28 вересня 2023 року, -

за участю:

прокурора ОСОБА_6 ,

представника власника майна ОСОБА_7 ,

в с т а н о в и л а:

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 28 вересня 2023 року відмовлено в задоволенні клопотання прокурора другого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів у сфері протидії організованій злочинності Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 про арешт майна у кримінальному провадженні № 42023000000000108 від 31.01.2023 за фактом вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.364, ч.2 ст.366 КК України.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням слідчого судді, прокурор відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 , подав апеляційну скаргу в якій просить поновити строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 28 вересня 2023 року та її скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою задовольнити клопотання прокурора групи прокурорів у кримінальному провадженні №42023000000000108 - прокурора відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 про накладення арешту на тимчасово вилучене майно, а саме: грошові кошти номіналом 100 доларів США в кількості 421 (чотириста двадцять одна) штука на загальну суму 42 100 доларів США, грошові кошти номіналом 1000 гривень в кількості 142 (сто сорок дві) штук на загальну суму 142 000 гривень, грошові кошти номіналом 500 гривень в кількості 130 (сто тридцять) штук на загальну суму 65 000 гривень, вилучені 18.09.2023 за результатами проведення слідчої дії обшук за місцем проживання ОСОБА_8 адресою: АДРЕСА_1 .

На обґрунтування вимог поданої апеляційної скарги апелянт зазначає, що оскаржувана ухвала слідчого судді є незаконною та необґрунтованою. Слідчий суддя фактично повністю проігнорував докази, викладені у клопотанні про накладення арешту на майно, та взагалі не дослідив будь-які обставини, підтверджуючі наявність у вилученого майна ознак речового доказу, а також факт приховування та знищення речових доказів у разі не застосування щодо них відповідного заходу забезпечення кримінального провадження.

Апелянт вказує на те, що 18.09.2023 на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва проведено обшук об`єкту нерухомості, де проживає ОСОБА_9 , розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , де виявлено та вилучено речі та документи, що мали статус тимчасово вилученого майна, а саме: грошові кошти номіналом 100 доларів СІЛА в кількості 421 (чотириста двадцять одна) штука на загальну суму 42 100 доларів СІЛА, грошові кошти номіналом 1000 гривень в кількості 142 (сто сорок дві) штук на загальну суму 142 000 гривень, грошові кошти номіналом 500 гривень в кількості 130 (сто тридцять) штук на загальну суму 65 000 гривень.

Слідчим у відповідності до вимог ст. 98 КПК України винесено постанову про визнання вилучених у ході обшуку грошових коштів речовими доказами у кримінальному провадженні №42023000000000108 від 31.01.2023, оскільки орган досудового розслідування вважає, що останні мають доказове значення, оскільки здобуті внаслідок вчинення злочинів, що розслідуються.

При цьому, незастосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна, може призвести до його приховування від органу досудового розслідування, у тому числі з метою унеможливлення відшкодування шкоди, завданої неправомірними діями.

Мотиви незастосування вказаного запобіжного заходу у вигляді арешту на майно на грошові кошти, слідчим суддею зводились до відсутності відношення вилучених коштів до розслідуваних у кримінальному провадженні злочинів, а також їх не ідентифікації у протоколі проведення слідчої дії.

Слідчим суддею при розгляді клопотання про арешт майна не враховано, що дозвіл на проведення обшуку слідчим суддею надано на приміщення, де мешкає головний бухгалтер суб`єкта господарювання, відомості щодо якого містяться у матеріалах, та законність господарських операцій якого є предметом досудового розслідування. При цьому, проведеними негласними слідчими (розшуковими) діями встановлено факти відношення до особи, в приміщенні якої проведено обшук, до проведення господарських операцій на підставі документів, до яких внесено недостовірні відомості, а також проведення фінансових операцій поза бухгалтерським обліком.

Окрім того, слідчу дію обшук проведено у відповідності до вимог Кримінального процесуального кодексу України, за її результатом складено протокол та опис вилученого майна.

При цьому, прокурором при зверненні до суду з клопотанням враховано вимоги ч. 2 ст. 171 КПК України, а також дотримано порядок звернення до суду з відповідним клопотанням, визначений ч. 5 ст. 171 КПК України.

Так, арешт майна згідно п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України допускається з метою збереження речових доказів.

У клопотанні про накладення арешту на майно наголошено на тому, що є достатні підстави вважати, що вилучені грошові кошти отримані від вчинення незаконних дій, а тому мають доказове значення.

На обґрунтування вимог клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження апелянт зазначає, що оскаржувана ухвала постановлена за відсутності прокурора, а її копію отримано прокурором 24.10.2023, про що в матеріалах судової справи наявна відповідна розписка. За таких обставин, є необхідність у поновленні пропущених строків із поважних причин.

Заслухавши доповідь судді, доводи прокурора, який підтримав вимоги апеляційної скарги та просив її задовольнити, з наведених в ній підстав, пояснення представника власника майна, який заперечував щодо задоволення вказаної апеляційної скарги та вважав оскаржувану ухвалу слідчого судді законною та обґрунтованою, дослідивши матеріали, які надійшли з суду першої інстанції, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга прокурора відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 , не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до вимог пункту 3 ч. 2 ст. 395 КПК України апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді подається протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Згідно абзацу 2 ч. 3 ст. 395 КПК України, якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Строк апеляційного оскарження може бути поновлений, якщо причини його пропуску є поважними.

Згідно з ч. 1 ст. 117 КПК України пропущений із поважних причин строк повинен бути поновлений за клопотанням заінтересованої особи ухвалою слідчого судді, суду.

Дослідженням матеріалів судового провадження встановлено, що клопотання про арешт майна відбувся без участі прокурора, матеріали справи не містять відомостей про направлення копії ухвали прокурору, однак як зазначає апелянт, що копію оскаржуваної ухвали отримано 24.10.2023, що також підтверджується матеріалами справи, у зв`язку з чим колегія суддів вбачає підстави для задоволення клопотання прокурора про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 28 вересня 2023 року.

Як убачається з матеріалів, наданих судом першої інстанції, що Головним слідчим управлінням Національної поліції України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42023000000000108 від 31.01.2023 за фактом вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 364, ч. 2 ст. 366 КК України. Процесуальне керівництво здійснюють прокурори Офісу Генерального прокурора.

У ході досудового розслідування встановлено, що ТОВ «Підприємство з іноземними інвестиціями «АСБІС-Україна» (код ЄДРПОУ 25274129), далі - ТОВ «ПІІ «АСБІС-Україна», у період з 2019 року по теперішній час здійснює реалізацію товарів торгівельної марки Apple в адресу ряду суб`єктів господарської діяльності ТОВ «Імпортмакс» (код ЄДРПОУ 43738098), ТОВ «Цетехно» (код ЄДРПОУ 43058939), ТОВ «Максішоп» (код ЄДРПОУ 43886227), ТОВ «Діпровайд» (код ЄДРПОУ 43956613), ТОВ «Імпорт Капітал» (код ЄДРПОУ 43058848), в тому числі ймовірно за готівкові грошові кошти в особливо великих розмірах, без відображення таких операцій у податковому та бухгалтерському обліках.

З метою списання залишків та формування податкового кредиту підприємствам з ознаками фіктивності, надання вигляду законності вказаним операціям, посадові особи ТОВ «ПзІІ «АСБІС-Україна» ймовірно здійснюють внесення завідомо неправдивих відомостей до документів про ніби-то реалізацію вищевказаних товарів торгівельної марки Applе в адресу ряду підприємств з ознаками «фіктивності», в тому числі ТОВ «Домашня Електроніка Плюс» (код ЄДРПОУ 42610237), ТОВ «ІТР-Стройінформ» (код ЄДРПОУ 44307917), ТОВ «ВІСТ-М» (код ЄДРПОУ 41870702), та відповідно ймовірно вносять завідомо неправдиві відомості до податкової та бухгалтерської звітності.

При цьому, з метою мінімізації бази оподаткування, ціна, за якою ТОВ «ПзІІ «АСБІС-Україна» ніби-то реалізує товари в адресу підприємств з ознаками «фіктивності» є нижчою в середньому на 10% від ціни реалізації підприємствам реального сектору економіки, та практично дорівнює ціні придбання таких товарів (їх собівартості), що підтверджує версію списання залишків товару.

Департаментом стратегічних розслідувань НПУ встановлено, що до вказаної протиправної діяльності причетний головний бухгалтер ТОВ ПІІ «АСБІС-Україна» Заборо ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В ході проведення обшуку 18.09.2023, який здійснювався на підставі ухвали слідчого судді за адресою проживання ОСОБА_8 : АДРЕСА_1 , було виявлено та вилучено майно, яке прямо не зазначено в ухвалі слідчого судді, але має доказове значення у кримінальному провадженні, а саме:

- Грошові кошти номіналом 100 доларів США в кількості 421 (чотириста двадцять одна) шт. на загальну суму 42 100 доларів США;

- Грошові кошти номіналом 1000 гривень в кількості 142 (сто сорок дві) шт. на загальну суму 142 000 гривень;

- Грошові кошти номіналом 500 гривень в кількості 130 (сто тридцять) шт. на загальну суму 65 000 гривень.

Відповідно до постанови слідчого від 18.09.2023, вилучені вищевказані предмети та речі, визнані речовими доказами у кримінальному провадженні № 42023000000000108, так як вказані предмети та речі є матеріальними об`єктами та зберегли на собі сліди вчинення кримінального правопорушення, крім того являються об`єктами на яке спрямоване кримінальне правопорушення, а також містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

19.09.2023 прокурор другого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів у сфері протидії організованій злочинності Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 звернувся до слідчого судді Печерського районного суду м. Києва з клопотанням про накладення арешту на речові докази у кримінальному провадженні №42023000000000108 від 31.01.2023, майно, яке було вилучене в ході проведення обшуку 18.09.2023, який здійснювався на підставі ухвали слідчого судді за адресою проживання ОСОБА_8 : АДРЕСА_1 , а саме: грошові кошти номіналом 100 доларів США в кількості 421 (чотириста двадцять одна) штука на загальну суму 42 100 доларів США, грошові кошти номіналом 1000 гривень в кількості 142 (сто сорок дві) штук на загальну суму 142 000 гривень, грошові кошти номіналом 500 гривень в кількості 130 (сто тридцять) штук на загальну суму 65 000 гривень.

28.09.2023 ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва відмовлено у задоволенні вказаного клопотання прокурора про арешт майна.

Колегія суддів бере до уваги, що наведені в клопотанні прокурора доводи про накладення арешту на майно перевірялись судом першої інстанції, при цьому було досліджено матеріали судового провадження, а також з`ясовані обставини, які мають значення при вирішенні питання щодо арешту майна.

Відмовляючи у задоволенні клопотання прокурора про накладення арешту на майно, слідчий суддя суду першої інстанції вказав, що жодних об`єктивних даних, які б підтверджували, що вилучене під час обшуку майно є предметом, доказом злочину, набуте злочинним шляхом або містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, отримане внаслідок вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 366 КК України, з наданих слідчому судді матеріалів клопотання не вбачається.

Прокурор не навів у клопотанні та не надав жодного належного і допустимого доказу, що вилучене під час обшуку за місцем проживання ОСОБА_8 майно дійсно може бути речовим доказом у кримінальному провадженні, яке здійснюється за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 366 КК України та повідомлення про підозру на даний момент жодній особі не вручено.

Крім того, слідчий суддя зазначив, що виявлені та вилучені під час обшуку грошові кошти жодним чином не ідентифіковані, у протоколі обшуку та відповідно, у клопотанні про арешт майна відсутні будь-які відомості про їх серійні номери. Додаток до протоколу містить опис вилучених коштів без їх ідентифікації.

Розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно, в порядку статей 170-173 КПК України, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен з`ясувати всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.

Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення, слідчий суддя повинен з`ясувати правову підставу для арешту майна, що має бути викладена у клопотанні та відповідати вимогам закону.

Вказана норма також узгоджується зі ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, відповідно до якої будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження повинен обґрунтувати свою ініціативу в контексті норм закону.

Колегія суддів вважає, що слідчий суддя, встановлюючи наявність правових підстав для арешту майна, виходячи з наданих органом досудового розслідування матеріалів, дійшов обґрунтованого висновку про відсутність таких підстав у цьому кримінальному провадженні.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Згідно з ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Крім того, колегія суддів погоджується з твердженнями слідчого судді, що не встановлено яким саме критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, у кримінальному провадженні, в межах якого подано клопотання, відповідає майно, а також, не вбачається зв`язку між обставинами, які розслідуються у кримінальному провадженні, та майном, на яке накладається арешт з метою збереження речових доказів.

Відтак, сам по собі факт наявності постанови про визнання вказаного майна речовим доказом не є ключовим фактором, адже якщо виходити з структурного змісту норми ч. 3 ст. 170 КПК України, то слідує, що при вирішенні питання про накладення арешту на майно з даних підстав, слідчий суддя самостійно перевіряє відповідність ознак майна критеріям, передбаченим ст. 98 указаного Кодексу, при цьому висновки слідчого судді не залежать від наявності у кримінальному провадженні постанови про визнання вказаного майна речовим доказом.

Більш того, колегією суддів, під час апеляційного розгляду, встановлено, що постанова про визнання речовими доказами від 18.08.2023 /а.с. 163/, яка долучена до клопотання на обґрунтування його вимог, не містить посилання на конкретні критерії, визначені статтею 98 КПК України.

Отже, посилання прокурора на ту обставину, що вказане майно відповідає критеріям, визначеним у ст. 98 КПК Українине містить під собою правового підґрунтя, оскільки дане твердження належним чином необґрунтовано та невмотивоване, а є тільки звичайним посиланням на відповідну норму кримінального процесуального закону. Постанова про визначення вказаного майна на яке прокурор просить накласти арешт в матеріалах клопотання, як встановлено під час апеляційного розгляду має формальний характер.

В оскаржуваній ухвалі слідчого судді детально проаналізовано, з чим погоджується і колегія суддів апеляційної інстанції, що органом досудового розслідування жодним чином не доведено, що існують підстави для накладення арешту на майно з метою забезпечення збереження речових доказів.

Також колегія суддів погоджується з твердження слідчого судді, що всупереч вимогам викладеним у п.п. 5, 7, 9, 11 «Інструкції про порядок вилучення, обліку, зберігання та передачі речових доказів у кримінальних справах, цінностей та іншого майна органами дізнання, досудового слідства і суду», затвердженої спільним наказом Генеральної прокуратури України, Міністерства внутрішніх справ України, Державної податкової адміністрації України, Служби безпеки України, Верховного суду України та Державної судової адміністрації України від 27.08.2010 року за № 51/401/649/471/23/125, виявлені та вилучені під час обшуку грошові кошти жодним чином не ідентифіковані, у протоколі обшуку та відповідно, у клопотанні про арешт майна відсутні будь-які відомості про їх серійні номери.

Наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість в тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою збереження речових доказів. Однак з урахуванням обставин встановлених слідчим суддею під час розгляду клопотання про арешт майна та під час перевірки оскаржуваного рішення за результатом вказаного розгляду, колегією суддів не встановлено таких доказів, які були б беззаперечні та давали суду впевненість у тому, що не настануть негативні наслідки як для кримінального провадження так і для особи на майно якої ставиться питання про арешт.

Іншої мети накладення арешту на майно органом досудового розслідування не доведено та слідчим суддею не встановлено.

Колегія суддів вважає, що слідчий суддя, встановлюючи наявність правових підстав для арешту майна, дійшов обґрунтованого висновку про відсутність таких підстав у цьому кримінальному провадженні.

Отже, клопотання прокурора не містить за своїм змістом правових підстав, за якими арешт майна в даному випадку є необхідним з метою виконання завдань в даному кримінальному провадженні, визначених ч. 1 ст. 170 КПК України.

З огляду на зазначене, вказані в апеляційній скарзі доводи та підстави, з яких прокурор просить скасувати ухвалу слідчого судді, не знайшли свого підтвердження під час апеляційного перегляду, не є визначеними законом підставами для скасування оскаржуваного рішення та спростовуються викладеним.

Істотних порушень вимог КПК України, які б давали підстави для скасування ухвали слідчого судді, по справі не вбачається.

На підставі викладеного, колегія суддів приходить до висновку про те, що підстав для скасування ухвали слідчого судді, як про це просить прокурор, немає, а тому ухвалу слідчого судді слід залишити без змін, а апеляційну скаргу прокурора, з викладеними у ній доводами - без задоволення.

Керуючись ст.ст. 170-173, 307, 309, 376, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду,

п о с т а н о в и л а:

Поновити прокурору відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 , строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 28вересня 2023 року.

Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 28 вересня 2023 року, -залишити без зміни, а апеляційну скаргу прокурора відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 , - залишити без задоволення.

Ухвала апеляційного суду відповідно до правил, визначених ч. 4 ст. 424 КПК України, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4

.