Рішення

від 24.01.2024 по справі 608/207/21

ЧОРТКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"24" січня 2024 р. Справа № 608/207/21

Номер провадження2/608/2/2024

Чортківський районний суд Тернопільської області в складі:

головуючого суду судді Парфенюка В. І.

з участю секретаря Южди Л.С.

позивача ОСОБА_1 та його представника адвоката Квятковського Д. В.

відповідача ОСОБА_2 та його представника адвоката Дядика Я.Б.,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в місті Чорткові справу цивільного судочинства за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Шляховик", Чортківського обласного комунального міжрайонного бюро технічної інвентаризації, про усунення перешкод в користуванні власністю,-

ВСТАНОВИВ:

В лютому 2021 року позивач ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2 , третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Шляховик" про усунення перешкод в користуванні власністю.

В позовній заяві позивач вказав, що 03 березня 2016 року рішенням Чортківського районного суду Тернопільської області по справі № 608/277/16-ц, яке набрало законної сили 15 березня 2016 року, проведено поділ між ОСОБА_1 та ОСОБА_8 майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, а саме квартири АДРЕСА_1 . Визнано за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину однокімнатної квартири АДРЕСА_1 . Визнано за ОСОБА_8 право власності на 1/2 частину однокімнатної квартири АДРЕСА_1 . Залишено в спільному користуванні ОСОБА_9 та ОСОБА_1 вмивальник VII пл. 2,6 кв. м, вбиральню VIII пл. 2,4 кв. м, які відносяться до однокімнатної квартири АДРЕСА_1 .

24червня 2019року згіднодоговору купівлі-продажупозивач придбаву ОСОБА_8 1/2 частку квартири АДРЕСА_2 . Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 223157497 від 08.09.2020 року ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1 . Загальна площа квартири 32,5 кв. м, житлова площа 20,2 кв. м. Квартира АДРЕСА_3 складається з кімнати 6-1 пл. 20,2 кв. м, кухні 6-2 пл. 7,3 кв. м. В спільному користуванні залишається вмивальник VII пл. 2,6 кв. м, вбиральня VIII пл. 2,4 кв. м. Згідно довідки Чортківського ОК МБТІ № 1377 від 30.12.2020 року коридор та вбиральня, що знаходиться по АДРЕСА_4 , перебувають в спільному користуванні власників квартири АДРЕСА_5 та АДРЕСА_3 на підставі правовстановлюючих документів. ОСОБА_1 зареєстрований за вищевказаною адресою з 18.07.2019 року. Протягом багатьох років у згаданій квартирі фактично ніхто не проживав. В квартирі до лютого 2020 року він проводив капітальний ремонт, а починаючи з лютого 2020 року почав проживати.

Відповідач ОСОБА_2 , який є власником квартири АДРЕСА_5 у даному будинку, на другому поверсі перед входом до спільних приміщень самовільно вимурував перестінок та відгородив частину загального коридору (VI пл. 11,4 кв. м), який належить до допоміжних приміщень і призначений для експлуатації будинку, а також встановив у даному перестінку металеві двері, які служать входом у його квартиру та входом до приміщень, що знаходяться у спільному користуванні. Таким чином, позивач не має можливості користуватися приміщеннями, які знаходяться у спільному користуванні, так як відповідач не впускає його до приміщень, де знаходиться вмивальник та вбиральня. ОСОБА_1 неодноразово намагався потрапити до приміщень, які знаходяться у спільному користуванні, але відповідач закриває двері, встановлені у перегородці, зсередини на ключ та на внутрішні засови. Він також звертався до Чортківського ВП ГУНП у Тернопільській області та голови ОСББ «Шляховик», але все виявилося марним, так як відповідач до спірних приміщень не впускає, двері не відчиняє і відмовляється демонтувати самовільно встановлену перегородку та надати ключі від спільних приміщень.

На підставі викладеного, ОСОБА_1 просить усунути перешкоди у користуванні приміщень - вмивальника № VIІ пл. 2,6 кв. м та вбиральні № VIІІ пл. 2,4 кв. м, які перебувають в спільному користуванні і відносяться до його однокімнатної квартири АДРЕСА_1 , шляхом зобов`язання відповідача ОСОБА_2 , власника квартири АДРЕСА_6 , протягом одного тижня з дня постановлення рішення демонтувати перестінок на другому поверсі в загальному коридорі перед входом до приміщень, які перебувають у спільному користуванні, та надати йому дублікати ключів від дверей та безперервний доступ до вказаних приміщень (вмивальника VIІ пл. 2,6 кв. м, вбиральні VIІІ пл.2,4 кв. м); судові витрати покласти на відповідача.

В квітні 2021 року від відповідача ОСОБА_2 надійшов відзив на позов, в якому він просить в задоволенні позовних вимог відмовити за безпідставністю, посилаючись на наступне. ОСОБА_2 з 1989 року проживає в спірній квартирі, яку він отримав від підприємства. Даний будинок був адміністративною будівлею, яку в подальшому переобладнали під житло. 03.12.2003 року він отримав свідоцтво про право власності на нерухоме майно, а саме квартиру АДРЕСА_6 . Отримавши житлову площу в даному будинку, ОСОБА_8 там не проживала та не приймала участі в утриманні будинку, належних приміщень спільного користування, що підтверджується актом про встановлення факту непроживання. З врахуванням того, що приміщення спільного користування ніким не ремонтувались та приходили в занепад, ОСОБА_10 звернувся до загальних зборів об`єднання багатоквартирного будинку «Шляховик» по АДРЕСА_4 , з заявою про надання дозволу на розширення житлової площі та будівництва господарської будівлі. Дану заяву було задоволено, так як між іншими співвласниками даного будинку було розподілено приміщення спільного користування, а саме ОСОБА_8 виділено приміщення навпроти її квартири для облаштування туалету та ванної кімнати, а відповідачу спірні приміщення. 16.06.2010 виконавчим комітетом Чортківської міської ради надано дозвіл на розроблення містобудівного обґрунтування розміщення реконструкції квартири АДРЕСА_5 та будівництва господарської будівлі по АДРЕСА_4 . Після отримання рішення ОСОБА_2 в 2010 році провів реконструкцію спірних приміщень вмивальника та туалету. З 2010 року, коли ремонт даних приміщень закінчився, по теперішній час ні в кого не виникало претензій щодо спірних приміщень. Позивач, маючи дозвіл від об`єднання багатоквартирного будинку «Шляховик» облаштував надане йому приміщення під туалет та ванну кімнату, яке використовує по даний час. На момент розподілу майна між ОСОБА_1 та ОСОБА_8 позивачу було відомо про те, що спірними приміщеннями користується відповідач і в нього не виникало ніяких претензій, так як він користується наданим йому приміщенням, в якому влаштував туалет та ванну кімнату, що підтверджується технічним паспортом квартири АДРЕСА_3 . Враховуючи те, що в 2016 році проведений розподіл майна через рішення суду, згідно якого визнано по 1/2 частині квартири за позивачем та ОСОБА_8 , то на той час спірним приміщенням одноособово користувався відповідач, а позивач користувався іншими приміщеннями спільного користування, де він влаштував туалет та ванну кімнату. За цих обставин позивач пропустив 3-х річний строк звернення до суду, так як йому було достеменно відомо про те, що відповідач одноособово користується спірними приміщеннями та провів в них ремонтні роботи. Крім того, відповідач, користуючись цим майном добросовісно, відкрито, безперервно володіє протягом більше 10 років, набув право власності на спірні приміщення за набувальною давністю, так як відповідно до ч. 1 ст. 344 ЦК України є всі складові для набуття такого права, а саме: наявність суб`єкта, здатного набути у власність певний об`єкт (відповідач); законність об`єкта володіння (відповідач володіє даними приміщеннями на підставі рішення загальних зборів співвласників багатоквартирного будинку « ОСОБА_11 » та рішення виконавчого комітету Чортківської міської ради; добросовісність заволодіння чужим майном (отримав публічно на підставі вищезазначених рішень та погодження з сусідами); відкритість володіння даним об`єктом, так як всі жителі будинку освідомлені про те, що дані приміщення надані відповідачу і крім нього та членів його сім`ї ніхто не може до них потрапити; безперервність володіння - відкрито володіє з 2009 року; сплив установлених строків володіння з 2019 року; відсутність норми закону про обмеження або заборону набуття права власності за набувальною давністю.

У відповіді на відзив, поданій в квітні 2021 року, позивач зазначив, що згідно відзиву нібито на підставі рішення загальних зборів ОСББ «Шляховик» між співвласниками багатоповерхового будинку АДРЕСА_4 було розподілено приміщення спільного користування. В 2010 році ОСОБА_2 на підставі згаданого рішення і рішення виконавчого комітету Чортківської міської ради провів реконструкцію спірних приміщень вмивальника та туалету, а ОСОБА_1 нібито в 2016 році користувався іншим приміщенням спільного користування, де також влаштував туалет та ванну кімнату. З такими твердженнями відповідача погодитись неможливо, оскільки вони не відповідають дійсним обставинам справи, є надуманими та голослівними, які повністю спростовуються належними та допустимими доказами доданими до позовної заяви. Крім цього, згідно довідки Чортківської ОК МБТІ № 250 від 15.03.2021 року встановлено, що станом на 08.11.2005 року довжина коридору спільного користування «VІ» становить 5 м 22 см, а станом на 11.02.2021 року довжина коридору спільного користування «VІ» становить - 3 м 35 см, в зв`язку із встановленням перегородки власниками квартири АДРЕСА_5 , що спричинило неможливість користування приміщенням спільного користування, а саме: коридор «VІІ» площею 2,3 кв. м та вбиральня «VІІІ» площею 2,8 кв. м. В інвентаризаційній справі відсутня інформація про законність встановлення перегородки в коридорі спільного користування власниками квартири АДРЕСА_5 . Тому позивач просить задовольнити його позовні вимоги в повному обсязі.

Ухвалою Чорткіського районного суду Тернопільської області від 28 квітня 2021 року за клопотанням позивача ОСОБА_12 до участі у справі в якості співвідповідачів залучено ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та за клопотанням відповідача ОСОБА_2 - третю особу Чортківське обласне комунальне міжрайонне бюро технічної інвентаризації.

12 листопада 2021 року судом закрито підготовче провадження в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Шляховик", Чортківського обласного комунального міжрайонного бюро технічної інвентаризації, про усунення перешкод в користуванні власністю.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та його представник адвокат Квятковський Д. В. позовні вимоги підтримують, просять задовольнити з мотивів, викладених у позовній заяві та відповіді на відзив.

Відповідач ОСОБА_2 та його представник адвокат Дядик Я. Б. просять відмовити у задоволенні позовних вимог з мотивів, викладених у відзиві на позов на позовну заяву.

Відповідачі ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 в судовезасідання нез`явилися,відзиву неподали,про причининеявки судуне повідомили,про часі місцерозгляду справиповідомлені належнимчином шляхомрозміщення оголошенняна офіційномувеб-порталісудової владиУкраїни.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача -- Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку " ОСОБА_13 в судовому засіданні пояснив, що до нього, як до голови ОСББ, звертався позивач з приводу того, шо він не може попасти в туалет, так як відповідач чинить йому в цьому перешкоди. Приміщення туалету як на першому так і на другому поверсі певний час перебували в занедбаному стані. Відповідач зробив ремонт в цих приміщеннях та поставив перегородку в коридорі. Позивач з дружиною певний час жили в квартирі, а потім перейшли жити в село. Позивач став проживати в квартирі і оформив технічну документацію на квартиру приблизно в 2019-2020 роках.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача -- Чортківського обласного комунального міжрайонного бюро технічної інвентаризації ОСОБА_14 в судовому засіданні пояснила, що згідно документів, які є в інвентаризаційній справі на будинок по АДРЕСА_4 квартири № АДРЕСА_5 та АДРЕСА_3 в спільному користуванні мають коридор, туалет та ванну. Дозвільних документів на встановлення в коридорі перегородки не має. Технічна документація на квартиру позивача виготовлялася в 2019 році.

Суд, вислухавши пояснення сторін та їх представників, представників третіх осіб, свідків, дослідивши письмові докази по справі, приходить до висновку, що позов слід задовольнити з таких мотивів.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1 , що підтверджуєтьсярішенням Чортківськогорайонного судуТернопільської областівід 3березня 2016року,договором купівлі-продажувід 24червня 2019року таВитягами зДержавного реєструречових правна нерухомемайно прореєстрацію прававласності №172527103від 04.07.2018,№ 171503734від 24.06.2019.Квартира АДРЕСА_3 складається зкімнати 6-1пл.20,2кв.м,кухня 6-2пл.7,3кв.м.В спільномукористуванні залишаєтьсявмивальник VIIпл.2,6кв.м,вбиральня VIIIпл.2,4кв.м.

В той же час, відповідачі ОСОБА_2 , ОСОБА_7 , ОСОБА_6 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 є власниками по 1/6 частці квартири АДРЕСА_6 , що підтверджується Свідоцтвом про право власності на нерухоме майно серії НОМЕР_1 від 03.12.2003, Витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 2175325 від 03.12.2003 та інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 249399472 від 23.03.2021. Вспільномукористуванні коридорVIIпл.2,3кв.м,туалет VIIIпл.2,8кв.м.

Довідкою голови ОСББ «Шляховик» від 31 серпня 2020 року підтверджується, що у житловому будинку квартирного типу по АДРЕСА_4 на ІІ поверсі в спільному користуванні знаходиться коридор площею 11,4 м кв., туалет площею 2,4 м кв., умивальник площею 2,6 м кв.

Згідно довідки № 1377 від 30.12.2020, виданої Чортківським обласним комунальним міжрайонним бюро технічної інвентаризації, вбачається, що коридор VII та вбиральня VIIІ, що знаходиться по АДРЕСА_4 перебувають в спільному користуванні власників квартири АДРЕСА_5 та АДРЕСА_3 на підставі правовстановлюючих документів.

Згідно рішення виконавчого комітету Чортківської міської ради № 296 від 16.06.2010 виконком міської ради, розглянувши заяву ОСОБА_2 та представлені матеріали, вирішив надати згоду ОСОБА_2 на розроблення містобудівного обґрунтування розміщення реконструкції квартири АДРЕСА_6 .

Згідно довідки № 250 від 15.03.2021, виданої Чортківським обласним комунальним міжрайонним бюро технічної інвентаризації, вбачається, що квартира АДРЕСА_1 належить ОСОБА_1 згідно рішення Чортківського районного суду від 03.03.2016 1/2 частина та згідно договору купівлі-продажу, посвідченого Лесейко Л. В., приватним нотаріусом Чортківського районного округу 24.06.2019 за № 362 1/2 частина. Станом на 08.11.2005 довжина коридору спільного користування VІ становила 5 м 22 см, а станом на 11.02.2021 довжина коридору спільного користування VI становить 3 м 35 см, в зв`язку із встановленням перегородки власниками квартири АДРЕСА_5 , що спричинило неможливість користування приміщеннями спільного користування ОСОБА_1 , а саме: коридор VIІ площею 2,3 кв. м та вбиральня VIIІ площею 2,8 кв. м. В інвентаризаційній справі відсутня інформація про законність встановлення перегородки в коридорі спільного користування VI власниками квартири АДРЕСА_5 .

Вирішуючи даний спір по суті, суд зазначає, що ч. 1 ст. 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ч. 1 ст.4ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

У відповідності до ст.12ЦПК України суд розглядає справу на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Згідно ст.13ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених неювимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Положеннями статті 41 Конституції України передбачено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) та протоколи до неї, а також практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.

Згідно зі статтею 1 Першого протоколу до Конвенції кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.

Поняття «майно» у першій частині статті 1 Першого протоколу до Конвенції має автономне значення, яке не обмежується правом власності на фізичні речі та є незалежним від формальної класифікації в національному законодавстві. Право на інтерес теж по суті захищається статтею 1 Першого протоколу до Конвенції.

Загальні положення про право власності викладені у главі 23 ЦК України.

Згідно з ч. 1 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Частиною 1 ст. 321 ЦК України встановлено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Частиною 2 статті 383ЦК України визначено, що власник квартири може на свій розсуд здійснювати ремонт і зміни у квартирі, наданій йому для використання як єдиного цілого, - за умови, що ці зміни не призведуть до порушень прав власників інших квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку та не порушать санітарно-технічних вимог і правил експлуатації будинку.

У відповідності з вимогами ст.391ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Зазначена норма матеріального права визначає право власника, у тому числі житлового приміщення або будинку, вимагати будь-яких усунень свого порушеного права від будь-яких осіб будь-яким шляхом, який власник вважає прийнятним. Визначальним для захисту права на підставі цієї норми права є наявність у позивача права власності та встановлення судом наявності перешкод у користуванні власником своєю власністю.

Згідно з п. 33 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 7 лютого 2014 року № 5 «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав», застосовуючи положення статті 391 ЦК, відповідно до якої власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном, навіть якщо вони не пов`язані із позбавленням права володіння, суд має виходити із того, що відповідно до положень статей 391, 396ЦК позов про усунення порушень права, не пов`язаних із позбавленням володіння, підлягає задоволенню у разі, якщо позивач доведе, що він є власником або особою, яка володіє майном (має речове право) з підстави, передбаченої законом або договором, і що діями відповідача, не пов`язаними з позбавленням володіння, порушується його право власності чи законного володіння.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що для задоволення негаторного позову необхідна одночасна наявність двох підстав: позивач повинен бути власником майна, щодо якого чиняться перешкоди; внаслідок дій відповідача порушується право власника на користування своїм майном.

Статтею 12 ЦПК України встановлено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Змагальність сторін є одним із основних принципів цивільного судочинства, зміст якого полягає у тому, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, тоді як суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, зобов`язаний вирішити спір, керуючись принципом верховенства права.

Згідно із частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України).

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (частина друга статті 78 ЦПК України).

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (частини перша-третя статті 89 ЦПК України).

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 правомірно набув право власності на квартиру АДРЕСА_1 , приміщення - вмивальник № VІІ пл. 2,6 кв. м та вбиральня № VШ пл. 2,4 кв. м перебувають в спільному користуванні і відносяться до однокімнатної квартири АДРЕСА_3 , яка належить позивачу. У порушення положень Конституції України та законів про захист власності відповідачі чинять йому перешкоди у користуванні зазначеними спільними приміщеннями.

Враховуючи викладене, оцінюючи належність,допустимість,достовірність кожногодоказу окремо,а такождостатність івзаємний зв`язокдоказів уїх сукупності,суд приходитьдо висновкупро необхідність усунення перешкод ОСОБА_1 у користуванні приміщеннями - вмивальником № VІІ пл. 2,6 кв. м та вбиральнею № VШ пл. 2,4 кв. м, які перебувають в спільному користуванні і відносяться до однокімнатної квартири АДРЕСА_1 , оскільки відповідачі перешкоджають йому у користуванні цими приміщеннями, що свідчить про порушення прав позивача.

Відповідач звернувся до суду з заявою про застосування строку позовної давності, посилаючись на те що позивач є співвласником квартири з 2016 року.

Відповідно до статті 256ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (частина четверта статті 267 ЦК України).

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).

Відповідно до статті 253ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила; за зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (частини перша та п`ята статті 261 ЦК України). Початок перебігу позовної давності збігається з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

З матеріалів справи вбачається, що позивач оформив технічний паспорт на квартиру 26 червня 2019 року, державна реєстрація його права власності на це житло було здійснено 1 липня 2019 року. Згідно паспорту він зареєстрований в цій квартирі 18 липня 2019 року.

В судовому засіданні позивач та його представник, посилаються на те, що саме з цього часу в ОСОБА_1 виникло право на позов, тобто можливість реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

Такі обставини стороною відповідачів не спростовані.

Позивач звернувся з позовом в суд 2 лютого 2021 року, а тому строк позовної давності ним не пропущено, в зв`язку з чим заява відповідача про застосування строку позовної давності задоволенню не підлягає.

Відповідно до вимог ч. ч. 1 та 2 ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У відповідностіз вимогамист. 141 ЦПК України суд стягує з відповідачів солідарно на користь позивача 908 гривень сплаченого судового збору при поданні позовної заяви.

Керуючись ст.ст. 317, 321, 376, 391 Цивільного кодексу України, ст.ст. 5, 12, 13, 76, 77, 141, 258, 259, 263, 265, 268 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Усунути перешкоди позивачу ОСОБА_1 в користуванні приміщеннями: - вмивальника № VІІ пл. 2,6 кв. м та вбиральні № VШ пл. 2,4 кв. м, які перебувають в спільному користуванні і відносяться до однокімнатної квартири АДРЕСА_1 , шляхом зобов`язання відповідачів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , які є власниками квартири АДРЕСА_6 шляхом демонтажу перестінку на другому поверсі в загальному коридорі перед входом до приміщень, які перебувають у спільному користуванні, та надати позивачу ОСОБА_1 дублікати ключів від дверей та безперервний доступ до вказаних приміщень (вмивальника VІІ пл. 2,6 кв. м, вбиральні VІІІ пл. 2,4 кв. м).

Стягнути з відповідачів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 солідарно в користь ОСОБА_1 908 (дев`ятсот вісім) гривень сплаченого судового збору при поданні позовної заяви.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги Тернопільському апеляційному суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Дата складання повного судового рішення -- 31 січня 2024 року.

Суддя: В. І. Парфенюк