Ухвала

від 30.01.2024 по справі 457/177/24

ТРУСКАВЕЦЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 457/177/24

провадження №2/457/92/24

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

30 січня 2024 року м. Трускавець

Суддя Трускавецького міського суду Львівської області Грицьків В.Т., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Євротранском» про визнання права власності на майно,-

В С Т А Н О В И В:

Позивачка ОСОБА_2 звернувся до Трускавецького міського суду Львівської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Євротранском» про визнання права власності на майно.

Вивчивши матеріали позовної заяви суддя прийшов до наступного:

Як вбачається зі змісту позовоної заяви, то позивачкою зазначено, що нею подано позов немайнового характеру та відповідно сплачено судовий збір в розмірі 2147,20 за дві позовні вимоги немайнового характеру.

Однак з даним твердження суддя не погоджується, оскільки колегія суддів Верховного Суду визнала, що майновий позов (позовна заява майнового характеру) - це вимога про захист права або інтересу, об`єктом якої виступає благо, що підлягає грошовій оцінці. Тобто будь-який майновий спір має ціну, а категорію майнових спорів складають, зокрема, спори, пов`язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми його використання на договірній чи позадоговірній основі. Під немайновим позовом слід розуміти вимогу про захист права або інтересу, об`єктом якої виступає благо, що не піддається грошовій оцінці. (Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 24.01.2018 по справі № 916/1220/17).

Відповідно пункту 2 частини першої статті 176 ЦПК України у позовах про визнання права власності на майно ціна позову визначається вартістю майна. Частинами другою та третьої цієї ж статті встановлено, - якщо визначена позивачем ціна позову вочевидь не відповідає дійсній вартості спірного майна або на момент пред`явлення позову встановити точну його ціну неможливо, розмір судового збору попередньо визначає суд з наступним стягненням недоплаченого або з поверненням переплаченого судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом при вирішенні справи. У разі збільшення розміру позовних вимог або зміни предмета позову несплачену суму судового збору належить сплатити до звернення в суд з відповідною заявою. У разі зменшення розміру позовних вимог питання про повернення суми судового збору вирішується відповідно до закону.

За правилами частини четвертої статті 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Так, згідно з приписами ст. 99 Конституції України та ст. 192 ЦК України законним платіжним засобом, обов`язковим до приймання за номінальною вартістю на всій території України, є грошова одиниця України - гривня.

Згідно з ч. 1 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» за подання позовів, ціна яких визначається в іноземній валюті, судовий збір сплачується у гривнях з урахуванням офіційного курсу гривні до іноземної валюти, встановленого Національним банком України на день сплати.

Як зазначено у п. 11 Постанови Пленуму ВССУ "Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах" від 17.10.2014 року N 10, порядок сплати судового збору за подання позовів, ціна яких визначається в іноземній валюті, у випадках та на умовах, встановлених законом (частина третя статті 533 ЦК), передбачено в абзаці 2 частини першої статті 6 Закону N 3674-VI. У цьому випадку ціна позову визначається як в іноземній валюті, так і в національній валюті України відповідно до офіційного курсу, встановленого Національним банком України на день подання позову. Виходячи саме з такої ціни позову (в національній валюті), визначається розмір судового збору, що підлягає сплаті. Однак якщо день подання позову не співпадає з днем сплати судового збору (збір сплачено раніше), то останній визначається з урахуванням офіційного курсу гривні до іноземної валюти, встановленого Національним банком України саме на день сплати, а не на день подання позову.

Як вбачається зі змісту позовної заяви, то позовна заява не містить ціни позову, а позивачкою заявлено дві позовні вимоги майнового характеру в іноземній валюті, а саме в доларах США, тому їй необхідно зазначити ціну позову в національній валюті відповідно до офіційного курсу долара США до української гривні на день подачі позову до суду.

Відсутність ціни позову майнового характеру перешкоджає встановити розмір судового збору, який підлягає до сплати позивачами за позовну вимогу майнового характеру, ставка якої для фізичних осіб становить 1 відсоток ціни позову (ч. 4 Закону України «Про судовий збір»).

Законом України « Про Державний бюджет України на 2024 рік», а саме ст.7 , зокрема встановлено, що розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 3028 гривень.

Згідно п.п. 2 п.1 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою 1% ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (3028х0,4=1211,20 грн.) та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (3028х5=15140 грн.), або документ, що підтверджує підстави звільнення від сплати судового збору.

Позивачкою заявлено дві вимоги майнового характеру, та сплачено судовий збір в розмірі 1211,20 за кожну вимогу, однак позивачка за позовні вимоги майнового характеру повинна доплати судовий збір в розмірі (15140-1211,20=13928,80 грн) за кожну позовну вимогу.

Крім того, позивачкою долучено ряд копій документів, які не завірені належним чином.

Згідно ч. 1 та ч. 2 ст. 95 ЦПК України, письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Відповідно до ч. 5 ст. 95 ЦПК України, учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Таким чином, копії будь-яких документів мають засвідчувати їх дійсність, оскільки мають бути виготовлені виключно з оригіналів цих документів.

З врахування вищевикладеного позивачці необхідно усунути вищезазначені недоліки позовної заяви, надавши до суду, завірені, у відповідності до ч. 5 ст. 95 ЦПК України, копії документів, які нею додані до позовної заяви.

Згідно ч. 1 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи вищенаведене та керуючись ст.ст. 175, 177, 185 ЦПК України, суддя,-

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Євротранском» про визнання права власності на майно - залишити без руху.

Повідомити позивачку про необхідність усунення зазначених недоліків заяви в п`ятиденний строк з моменту одержання ним даної ухвали. Роз`яснити, що у випадку невиконання вимог даної ухвали позовна заява буде вважатись неподаною та їй повернута.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя: В. Т. Грицьків