Рішення

від 26.01.2024 по справі 748/2826/23

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження №2/748/28/24 Єдиний унікальний № 748/2826/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"26" січня 2024 р.м. Чернігів

Чернігівський районний суд Чернігівської області у складі:

головуючого судді Олещенко В.І.,

за участю секретаря судового засідання Гофрик К.С.,

позивачки ОСОБА_1 ,

представника позивачки - адвоката Леонова О.Є.,

відповідачки ОСОБА_2 (в режимі відеоконференції),

представника відповідачки - адвоката Огородник Ю.О.,

розглянувши увідкритому судовомузасіданні в залі суду в м. Чернігові в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заялвяє самостійних вимог: Служба у справах дітей Гончарівської селищної ради Чернігівського району Чернігівської області про встановлення способу участі у вихованні дитини та порядку побачення з дитиною (онуком),

В С Т А Н О В И В:

10 липня 2023 року представник позивачки адвокат Леонов О.Є. звернувся до суду з позовом, в якому просив визначити ОСОБА_1 наступні способи участі у вихованні та спілкуванні з онуком ОСОБА_3 до настання йому 7 років: 3 рази на тиждень (кожного вівторка, чаетверга та в неділю) по 1,5 години засобами телефонного, електронного, відео та іншого зв`язку через мобільні додатки Viber, Telegram; обов`язкове спілкування по 1,5 години засобами телефонного, електронного, відео та іншого зв`язку через мобільні додатки Viber,Telegram в св`яткові дні та дні народження.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що син позивача ОСОБА_4 в період з 26 вересня 2018 року по 07 березня 2023 року перебував у шлюбі з ОСОБА_2 . Під час шлюбу у подружжя народився син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Після розлучення дитина залишилась проживати разом з матір?ю, яка починаючи з весни 2022 року знаходиться за кордоном ( ОСОБА_5 ). ОСОБА_1 , як бабуся ОСОБА_6 , через значну віддаленість від дитини наразі має можливість спілкуватися з онуком виключно через мобільні додатки та в телефонному режимі. Однак відповідач, приблизно наприкінці червня, повністю обмежила доступ бабусі до спілкування з онуком, що слугувало підставою звернення з даним позовом до суду. Всі намагання, починаючи з моменту розлучення, так і до цього часу мирним шляхом врегулювати даний спір призводять до ігнорування або конфліктів, скільки ОСОБА_2 всіляко перешкоджає та створює такі обставини, через які позивач не може нормально спілкуватись та брати участь у вихованні онука.

Ухвалою судді від 11 липня 2023 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче засідання.

18 вересня 2029 року від представника відповідачаки адвоката Огородник Ю.О. надійшов відзив на позовну заяву із запереченнями проти позову.

25 жовтня 2023 року від представника позивачки адвоката Леонова О.Є. надійшла заява про збільшення позовних вимог, в якій просить визначити ОСОБА_1 наступні способи участі у вихованні та спілкуванні з онуком - ОСОБА_3 до настання йому 7 років, наступним чином: - 3 рази на тиждень (кожного вівторка, четверга та в неділю) по 30 хвилин засобами телефонного, електронного, відео та іншого зв`язку через мобільні додатки Viber, Telegram; - обов`язкове спілкування по 30 хвилин засобами телефонного, електронного, відео та іншого зв`язку через мобільні додатки Viber, Telegram в св`яткові дні та дні народження; - при особистій зустрічі незалежно від місцезнаходження дитини, надання позивачу можливості спілкуватись з дитиною не менше ніж 3 години два рази на тиждень.

21 листопада 2023 року від представника відповідачки ОСОБА_7 надійшов відзив на позов після збільшення позовних вимог, в якому просить відмовити у задоволенні позову, посилаючись на те, що при визначення позивачкою таких способів участі у вихованні та спілкуванні з онуком враховано лише інтерес самої позивачки, а не інтереси дитини з її потребами та бажаннями. Проживання дитини в іншій країні, вік дитини, прив`язаність дитини до матері, установлений ражим дня та відпочинку дитини, тощо. Дані способи не містять в собі реальності виконання на сьогодні. Позивач не доводить, що відповідачем створюються перешкоди у спілкуванні з онуком, а узгодити питання порядку спілкування з онуком за допомогою телефонного, електронного, відео та іншого зв`язку можливі і в мирному, не судовому порядку.

07 грудня 2023 року ухвалою суду закрито підготовче провадження по цивільній справі та призначено справу до судового розгляду по суті.

У судовому засіданні позивачка та її представник позов підтримали. Позивачка лише уточнила, що всі вимоги підтримує, але не наполягає на часових рамках спілкування та побачень з дитиною, враховуючи, що дитина маленька, тому можуть бути різні обставини, котрі унеможливлять спілкування з онуком протягом того часу, що зазначено у позові.

Відповідачка та її представник у судовому засіданні позов визнали частково. Відповідачка зазначила, що вона не заперечує проти спілкування бабусі з дитиною телефонним та іншим зв`язком та при зустрічах, але заперечує щодо встановлення часових рамок такого спілкування, враховуючи, дитина може хворіти, не бажати довго спілкуватися тощо.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог Служба у справах дітей Гончарівської селищної ради Чернігівського району Чернігівської області явку свого представника не забезпечила. Гончарівська селищна рада Чернігівського району Чернігівської області подали заяву про розгляд справи без участі їх представника, щодо задоволення позовних вимог покладаються на розсуд суду.

Суд, заслухавши пояснення сторін та їх представників, дослідивши матеріали справи та письмові докази по справі, дійшов наступного висновку.

Згідно ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Положеннями статей 15, 16 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до частини третьої статті 12, частин першої та шостої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 76 ЦПК України). Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України). Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України). Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).

За змістом статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Судом встановлено, що син позивачки ОСОБА_4 перебував шлюбі з відповідачкою котрий рішенням Чернігівського районного суду Чернігівської області був розірваний. (а.с.6, 7)

ОСОБА_4 та ОСОБА_2 є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народженя серії НОМЕР_1 , виданим повторно. (а.с.8).

Згідно копії довідки Гончарівської селищної ради від 22 грудня 2022 року, № 1657, ОСОБА_2 , 1989 року народження, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 . (а.с. 13)

Згідно довідки Гончарівської селищної ради Чернігівського району Чернігівської області син позивачки ОСОБА_4 проживає та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 . Склад сім`ї: мати - ОСОБА_1 , 1953 року народження, дочка - ОСОБА_8 , 2002 року народження, син- ОСОБА_3 , 2019 року народження. (а.с. 15)

ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , Окружним управлінням Фюрстенфельдбрук видано посвідки на проживання НОМЕР_2 та НОМЕР_3 , які є дійсними до 4 березня 2024 року (а.с.39-40, 43-44)

Частиною першою статті 3 Конвенції про права дитини визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

На рівні внутрішнього законодавства України принцип урахування найкращих інтересів дитини викладено у пункті 8 статті 7 СК України та у статті 11 Закону України «Про охорону дитинства», згідно з положеннями яких регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини; предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів дитини.

Відповідно до статті 17 Закону України від 23 лютого 2006 року «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського Суду як джерело права.

У рішенні ЄСПЛ від 11 липня 2017 року, заява № 2091/13, у справі «М. С. проти України» та у рішенні ЄСПЛ від 16 липня 2015 року № 10383/09, § 100 «Мамчур проти України», ЄСПЛ зауважив, що при визначенні найкращих інтересів дитини у кожній конкретній справі необхідно враховувати два аспекти: по-перше, інтересам дитини найкраще відповідає збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я є особливо непридатною або неблагополучною; по-друге, у найкращих інтересах дитини є забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагонадійним (параграф 76).

Положення статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якою передбачено право на повагу до сімейного життя, поширюються у тому числі і на відносини між бабою, дідом та онуками, якщо між ними існують достатньо тісні зв`язки (Рішення ЄСПЛ у справі «Kruskic v. Croatia» від 25 листопада 2014 року, п. 108).

Згідно зі статтею 257 СК України, баба, дід, прабаба, прадід мають право спілкуватися зі своїми внуками, правнуками, брати участь у їх вихованні. Батьки чи інші особи, з якими проживає дитина, не мають права перешкоджати у здійсненні бабою, дідом, прабабою, прадідом своїх прав щодо виховання внуків, правнуків. Якщо такі перешкоди чиняться, баба, дід, прабаба, прадід мають право на звернення до суду з позовом про їх усунення.

Тлумачення частини другої та третьої статті 257 СК України свідчить, що законодавець визначив механізм здійснення права баби та діда, прабаби, прадіда на виховання внуків і правнуків, який проявляється в: (а) покладенні обов`язку на батьків чи інших осіб, з якими проживає дитина не перешкоджати у здійсненні бабою, дідом, прабабою, прадідом своїх прав щодо виховання внуків, правнуків; (б) закріпленні права баби діда, прабаби, прадіда у разі наявності перешкод у вихованні та спілкуванні із внуками, правнуками на звернення до суду з позовом про їх усунення.

Відповідно до статті 263 СК України спір щодо участі баби та діда у вихованні дитини вирішується судом відповідно до статті 159 СК України.

Одним із найважливіших прав дитини є право на сімейне виховання. Право дитини на сімейне виховання включає також право на спілкування з іншими членами сім`ї: дідом, бабою, братами, сестрами, іншими родичами.

Право на повагу до сімейного життя, гарантоване статтею 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, охоплює щонайменше зв`язки між близькими родичами, наприклад, між дідусями, бабусями та онуками, оскільки такі родичі можуть відігравати у сімейному житті важливу роль.

Тривалість часу, проведеного дитиною з бабусею чи дідусем може бути важливим фактором у забезпеченні найкращих інтересів дитини (справа «Гокканнен проти Фінляндії», ЄСПЛ від 23 вересня 1994 року, справа «Мамчур проти України» ЄСПЛ від 16 липня 2015 року, справа «Крапівін проти Росії», ЄСПЛ від 12 липня 2016 року).

Системний аналіз наведених норм матеріального права дає підстави вважати, що баба (дід) має право на особисте спілкування з онуками, а мати не має права перешкоджати їм спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.

Відповідно до частини п`ятої статті 19 СК України орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.

У пункті 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 1998 року № 16 «Про застосування судами деяких норм Кодексу про шлюб та сім`ю України» роз`яснено, що при розгляді вимог про визначення порядку участі у вихованні дітей і спілкуванні з ними того з батьків, який проживає окремо від них, порядку спілкування діда й баби з онуками, якщо батьки не підкоряються рішенню органів опіки і піклування з цих питань, спорів між батьками про місце проживання дітей, вимог про відібрання батьками дітей в інших осіб, про позбавлення або поновлення батьківських прав та інших спорів, пов`язаних із вихованням дітей, обов`язковими є наявність письмового висновку органів опіки та піклування та їхня участь у судовому засіданні.

Отже, виходячи з аналізу вказаних норм законодавства України, при розгляді позовних вимог про визначення порядку спілкування баби із онуком потрибен письмовий висновок органів опіки та піклування.

Служба усправах дітейГончарівської селищноїради Чернігівськогорайону Чернігівськоїобластіяк орган опіки та піклування надали суду письмове повідомлення, де пояснили, що надання письмового висновку для суду щодо можливості встановлення способу участі ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у вихованні малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та порядку побачення з останнім не є можливим, оскільки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з весни 2022 року по даний час проживае в Німеччині разом з матір?ю, ОСОБА_2 , що унеможливлює обстеження його умов проживання, поспілкуватися з дитиною, визначити прихильність дитини до бабусі.

Судом встановлено, що відповідачка не заперечує проти спілкування дитини з бабусею по батьківській лінії, однак не погоджується з графіком, вказаним позивачкою в позові.

Суд враховує, що відносини між сторонами емоційно напружені, а тому суд виходить із того, що особисті конфлікти між сторонами не повинні порушувати інтереси дитини, та враховуючи часткове визнання позову відповідачкою, причини ненадання письмового висновку органом опіки та піклування та те, що через війну в України відповідачка з дитиною вимушена перебувати за межами України, що не повинно впливати на повноцінний розвиток дитини та можливість спілкування з рідними. Суд вважає у даній справі за можливе встановити спосіб участі позивачки у вихованні онука, що, на думку суду, є в інтересах дитини. При цьому, суд наголошує, що законодавством передбачено право бабусі на участь у вихованні онука.

При визначенні способу участі баби у вихованні онука, з метою забезпечення позитивного психоемоційного стану дитини, у відповідності до вимог та норм СК України, суд враховує вік дитини, індивідуальні потреби дитини даного віку, його особисту прихильність, проживання бабусі та онука у різних країнах, а також законодавчо закріплені права батьків та інших родичів брати участь у вихованні дитини.

Враховуючи, що відповідачка ОСОБА_2 та малолітній ОСОБА_11 на даний час проживають за межами України, часткове визнання позову відповідачкою та уточнення позовних вимог позивачкою у судовому засіданні щодо відсутності часових рамок спілкування з онуком, суд вважає за можливе позов задовольнити частково без встановлення часу розмов та побачень позивачки з онуком та під час приїзду позивачки до місця проживання (тимчасового проживання)відповідачки з дитиною або приїзду відповідачки в Україну, надання позивачу можливості спілкуватись з дитиною при особистій зустрічі за попередньою домовленістю з відповідачкою, враховуючи стан здоров`я дитини та погодні умови.

Кім того, враховуючи уточнення позивачки у судовому засіданні та зауваження відповідачки з цього приводу, суд вважає за можливе уточнити св`яткові дні, в які бабуся може спілкуватися з дитиною за цим рішенням засобами телефонного або іншого зв`язку, а саме: Новий рік, Різдво, Паска.

Саме такий спосіб участі бабусі у вихованні дитини та спілкуванні з нею, на думку суду, повною мірою відповідатиме інтересам як матері та бабусі, так і дитини.

З урахуванням вікових змін дитини, її розвитку та потреб, матір та бабуся не позбавлені права в майбутньому змінити встановлений судом спосіб участі у вихованні дитини, що буде відповідати інтересам дитини.

Керуючись ст.12, 13, 81, 141, 259, 263-265, 354 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ідентифікаційний номер НОМЕР_4 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_2 , до ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ідентифікаційний номер НОМЕР_5 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , третя особа, яка не заялвяє самостійних вимог: Служба у справах дітей Гончарівської селищної ради Чернігівського району Чернігівської області, код ЄДРПОУ 43214607, місцезнаходження: Чернігівська область, Чернігівський район, смт Гончарівське, вул. Танкістів, буд. 54А, про встановлення способу участі у вихованні дитини та порядку побачення з дитиною (онуком) - задовольнити частково.

Визначити ОСОБА_1 наступні способи участі у вихованні та спілкуванні з онуком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , до настання йому 7 років:

- 3 рази на тиждень спілкування засобом телефонного або електронного, відео, чи іншого зв`язку, через мобільні додатки Viber чи Telegram;

- спілкування засобом телефонного або електронного, відео, чи іншого зв`язку, через мобільні додатки Viber чи Telegram в св`яткові дні (Новий рік, Різдво, Паска) та дні народження бабусі та дитини;

- два рази на тиждень за попередньою домовленістю з ОСОБА_2 при особистій зустрічі, незалежно від місця знаходження дитини, надання позивачу можливості спілкуватись з дитиною, враховуючи стан здоров`я дитини та погодні умови.

У задоволенні решти позову відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено в день його проголошення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення виготовлено 2 лютого 2024 року.

Суддя В.І. Олещенко