Постанова

від 30.01.2024 по справі 456/1970/23

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 456/1970/23 Головуючий у 1 інстанції: Янів Н. М.

Провадження № 22-ц/811/2969/23 Доповідач в 2-й інстанції: Ніткевич А. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 січня 2024 року Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - судді Ніткевича А.В.,

суддів: Бойко С.М., Копняк С.М.,

секретаря Зеліско-Чемерис К.Р.

з участю представника позивача ОСОБА_1

розглянувши впорядку спрощеногопровадження вприміщенні Львівськогоапеляційного судуцивільну справуза апеляційноюскаргою представника ОСОБА_2 -адвоката НатиниАндрія Олексійовичана ухвалуСтрийського міськрайонногосуду Львівськоїобласті від22вересня 2023року в складі судді Яніва Н.М. про призначення почеркознавчої експертизи в справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення коштів боргу за договором позики,-

встановив:

У квітні 2023 року представник ОСОБА_2 ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення коштів/боргу за договором позики.

Ухвалою Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 14 квітня 2023 року відкрито провадженняу цій справі.

22.09.2023 представником відповідачки ОСОБА_3 адвокатом Наконечним І.В. подано клопотання про призначення судової почеркознавчої експертизи автентичності підписів ОСОБА_3 під текстом у договорі позики № 26/07-21 від 26.07.2021, рукописних записів та підпису у розписці про отримання коштів за договором позики № 26/07-21 від 26.07.2021 укладених між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , щодо передачі грошових коштів в сумі 1246287 грн.

Клопотання обґрунтовано тим, що предметом розгляду справи є стягнення грошових коштів за договором позики, однак відповідачка стверджує, що жодного договору позики вона не укладала та не підписувала, грошових коштів за розпискою про отримання коштів не отримувала, жодних записів в такій розписці не вчиняла, тому, настоює на проведенні почеркознавчої експертизи.

Сторона позивача заперечувала клопотання.

Оскаржуваною ухвалою Стрийського міськрайонногосуду Львівськоїобласті від22вересня 2023рокуклопотання представника відповідача адвоката Наконечного Івана Володимировича про призначення почеркознавчої експертизи задоволено.

Призначено у цивільній справіза позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення коштів/боргу за договором позикисудову почеркознавчу експертизу, проведення якої доручено експерту Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України, що знаходиться за адресою: вул. Липинського, 54, м. Львів, 79054.

На вирішення експерта поставлено питання:

- чи виконаний підпис під текстом у договорі позики № 26/07-21 укладеному 26.07.2021 між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ,у графі позичальник, ОСОБА_3 чи іншою особою?

- чи виконано підпис під текстом в у розписці про отримання коштів за договором позики № 26/07-21 від 26.07.2021, згідно якої ОСОБА_3 отримала від ОСОБА_2 в борг грошову суму в розмірі 1 246 287 гривень, ОСОБА_3 чи іншою особою?

- чи виконано рукописний напис в тексті розписки про отримання коштів за договором позики № 26/07-21 від 26.07.2021: « ОСОБА_3 паспорт НОМЕР_1 , виданий Близнюківським РВ УМВС України, в Харківській обл.», наступний напис «один мільйон двісті сорок шість тисяч двісті вісімдесят сім гривень», наступний напис « ОСОБА_3 », ОСОБА_3 чи іншою особою?

Попереджено експертів зазначеної експертної установи про кримінальну відповідальність, передбачену статтями 384, 385 КК України.

У розпорядження експертів скеровано цивільну справу № 456/1970/23, провадження №2/456/682/2023 разом із оригіналами договору позики та розписки про отримання коштів, наданими суду експериментальними зразками підпису ОСОБА_3 та іншими наданими нею документами для отримання вільних зразків підпису.

Витрати за проведення експертизи покладено на ОСОБА_3 .

Зупинено провадження у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення коштів/боргу за договором позикина час проведення судової почеркознавчої експертизи.

Ухвалу суду оскаржив представник позивача ОСОБА_1 , вважає ухвалу незаконною, постановленою з порушенням норм процесуального права.

В апеляційній скарзі зазначає, що ключовим є той факт, що суд не був учасником процесу відібрання підписів у ОСОБА_3 та не пересвідчився, що зразки підпису належать зазначеній особі, тому можливе некоректне здійснення почеркознавчої експертизи.

Зокрема, звертає увагу на те, що представник відповідачки просив розглядати клопотання про призначення експертизи без його участі, а також судове засідання відбулося без відповідачки, тому виникає питання, яким чином були відібрані зразки почерку для порівняльного аналізу, оскільки ним не підписувався протокол про відібрання зразків.

Через збій у системі «Електронний суд» представник позивачки не зміг взяти участь у судовому засіданні, однак направив суду пояснення.

Покликається на Інструкцію про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, зазначає, що в ухвалі не ідентифіковано які саме документи було направлено до експертної установи, крім цього, заперечує щодо знищення оригіналів документів.

Зазначає, що має частково матеріали де відповідачка по справі здійснювала рукописні надписи.

Також зазначає про те, що не отримував клопотання про призначення експертизи та заперечує про проведення експертизи у зазначеному в ухвалі інституті, наполягає на проведенні експертизи в Національному науковому центрі «Інститут судових експертиз ім Засл. проф. М.С. Бокаріуса».

Вважає, що суд самостійно визначив підставу для призначення експертизи після закриття підготовчого судового засідання в справі.

Просить скасувати ухвалу Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 22 вересня 2023 року та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача ОСОБА_1 на підтримку доводів скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити враховуючи таке.

Згідно із ч. 3 ст. 3 ЦПК України, провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (ч. 1 ст. 5 ЦПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими ЦПК України, у порядку: наказного провадження, позовного провадження (загального або спрощеного), окремого провадження (ч. 2 ст. 19 ЦПК України).

Відповідно до частини першої статті 263ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Згідно із ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Постановляючи оскаржувану ухвалу суд першої інстанції виходив з предмету спору, змісту заявлених позовних вимог,заперечення відповідачки у категоричній формі факту підписання нею договору позики та розписки про отримання коштів, у зв`язку з чим наявний спір щодо нанесення підпису ОСОБА_3 у вказаному договорі та розписці,а з`ясування цих обставин має значення для справи,при цьому, вирішення такого питання, потребує спеціальних знань, тому призначив у справі судову почеркознавчу експертизу.

При цьому, суд взяв до уваги те, що розгляд справи по суті ще не розпочався, відповідно суд не обмежений у праві призначення експертизи, оскільки представник відповідача з першого засідання висловлював позицію про необхідність призначення по справі почеркознавчої експертизи, однак не можливо було розглянути таке клопотання, оскільки стороною позивача не були надані оригінал договору позики та розписки про отримання коштів.

Також суд врахував висновок Верховного Суду викладений у постанові від 30.08.2022, справа № 904/1427/21.

Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного судового рішення, колегія суддів виходить з такого.

Відповідно до ст. 2 ЦПК Українизавданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

За положеннями статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Тобто середджерел доказів,відповідно до статті 76 ЦПК України, крім іншого, є висновок експерта.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Дульський проти України» від 01.06.2006, яке відповідно до положень статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» застосовується судом, як джерело права, зазначено, що експертиза, призначена судом, є одним із засобів встановлення або оцінки фактичних обставин справи і тому складає невід`ємну частину судової процедури.

Підстави обов`язковогопризначення судомекспертизи визначеністаттею 105ЦПК України.

При цьому за ч. 1 ст. 103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:

1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;

2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.

Таким чином, враховуючи норму статті про призначення експертизи, суд зобов`язаний забезпечити (організувати) змагальний процес, тобто створити особам, які беруть участь у справі, всі умови для реалізації ними своїх процесуальних прав і виконання покладених на них процесуальних обов`язків.

Статтею 1 Закону України «Про судову експертизу» передбачено, що судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об`єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні органів досудового розслідування чи суду.

У пункті 2постанови Пленуму «Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах» №8 від 30 травня 1997 року(з відповідними змінами та доповненнями), Верховний Суд України вказав судам на неприпустимість призначення експертизи у випадках, коли з`ясування певних обставин не потребує спеціальних знань, а також порушення перед експертом правових питань, вирішення яких віднесено законом до компетенції суду (зокрема щодо вини, неосудності чи недієздатності особи тощо).

Враховуючи те, що сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх доводів та заперечень, а перевірка вказаних обставин має значення для правильного вирішення спору, суду необхідно перевірити, чи дійсно вказаний доказ, дослідження якого буде предметом призначеної судом експертизи, стосується предмету доказування по даній справі та чи дійсно з`ясування відповідних обставин є необхідним та ключовим.

Як беззаперечно вбачається з матеріалів справи, у провадженні Стрийськоого міськрайонного суду Львовіської області знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення коштів боргу за договором позики.

Зокрема, позивач ОСОБА_2 просить стягнути з ОСОБА_3 грошові кошти у сумі 1 246 287 грн.

Таким чином, предметом спору є грошові кошти, які слідуючи доводам позивача, він надав у позику відповідачці за розпискою, відтак питання укладення (підписання) відповідного договору та передання за таким коштів, є ключовим та необхідним для з`ясування судом, з врахуванням того, що у матеріалах справи відсутні докази про те, що заявлені вимоги визнаються відповідачкою.

Судова колегія зауважує, що предмет доказування і предмет позову виступають ключовими орієнтирами при визначенні меж здійснення судочинства. Повне, своєчасне і належне використання судом «предмету доказування» є запорукою реалізації принципу процесуальної економії та є гарантією дотримання права сторін на справедливий розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

Враховуючи наведене, судова експертиза повинна призначатися лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять саме до предмету доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.

Поряд з цим, і висновок експерта як доказ підлягає судовій оцінці разом з іншими доказами, які є у справі, оскільки жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

З врахуванням наведених вище вимог закону та характеру спірних правовідносин, колегія суддів вважає неспростованим висновок місцевого суду про те, що предмет спору та позовні вимоги свідчать про необхідність призначення експертизи та спеціальних знань у відповідній сфері.

Разом з тим, за результатами перегляду ухвали суду першої інстанції, в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції при вирішенні клопотання про призначення експертизи та постановленні відповідної ухвали допустив порушення вимогст. 104 ЦПК Українищодо порядку збору та надання експертам матеріалів, які надаються для дослідження.

Так, відповідно до ч. 1 ст.104ЦПК України про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи.

Тобто змістст. 104 ЦПК Українизобов`язує суд зазначити в ухвалі про призначення експертизи перелік матеріалів, що надаються для дослідження.

Ухвала про призначення експертизи направляється особам, яким доручено проведення експертизи, та учасникам справи. Об`єкти та матеріали, що підлягають дослідженню, направляються особі, якій доручено проведення експертизи (провідному експерту або експертній установі).

Матеріали, необхідні для проведення експертизи, експерту надає суд, якщо експертиза призначена судом, або учасник справи, якщо експертиза проводиться за його замовленням. При призначенні експертизи суд з урахуванням думки учасників справи визначає, які саме матеріали необхідні для проведення експертизи. Суд може також заслухати призначених судом експертів з цього питання. Копії матеріалів, що надаються експерту, можуть залишатися у матеріалах справи. При визначенні матеріалів, що надаються експерту чи експертній установі, суд у необхідних випадках вирішує питання про витребування відповідних матеріалів за правилами, передбаченими цим Кодексом для витребування доказів (ч.ч. 1, 3ст. 107 ЦПК України).

Порядок та умови проведення судових експертиз врегульовані Законом України «Про судову експертизу», Інструкцією про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичними рекомендаціями з питань підготовки та призначення судових експертних та експертних досліджень, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 08 жовтня 1998 року №53/5.

Відповідно до п. 3.1, 3.2, 3.3 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, експертиза проводиться після подання органом, який її призначив (залучив експерта), матеріалів, оформлених згідно з вимогами процесуального законодавства та цієї Інструкції.

До експертної установи (експерту) надаються: документ про призначення експертизи (залучення експерта), об`єкти, зразки для порівняльного дослідження та, за клопотанням експерта, матеріали справи (протоколи оглядів з додатками, протоколи вилучення речових доказів тощо).

У документі про призначення експертизи (залучення експерта) зазначаються, серед іншого, такі дані: обставини справи, які мають значення для проведення експертизи; підстави для призначення експертизи; прізвище експерта або назва експертної установи, експертам якої доручається проведення експертизи; питання, які виносяться на вирішення експертові; перелік об`єктів, що підлягають дослідженню (у тому числі порівняльних зразків та інших матеріалів, направлених експертові, або посилання на такі переліки, що містяться в матеріалах справи); інші дані, які мають значення для проведення експертизи.

Об`єктом почеркознавчої експертизи є почерковий матеріал, в якому відображені ознаки почерку певної особи у тому обсязі, в якому їх можна виявити для вирішення поставлених завдань.Для проведення почеркознавчих досліджень рукописних записів та підписів надаються оригінали документів.

Відповідно до пункту 3.4 Інструкції вилучення об`єктів, що підлягають дослідженню, та відібрання зразків оформлюються протоколом згідно з вимогами процесуального законодавства. У них, крім загальних реквізитів такого роду документів, зазначається, які саме зразки були вилучені або відібрані, їх кількість, умови відбору або вилучення, а також інші обставини, що мають значення для вирішення поставлених питань.

Пунктом 1 Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертних та експертних досліджень (далі Науково-методична рекомендація) визначено порядок підготовки та призначення почеркознавчої експертизи.

Згідно з пунктом 1.3. Науково-методичної рекомендації для проведення досліджень орган, який призначив експертизу (залучив експерта), повинен надати експерту вільні, умовно-вільні та експериментальні зразки почерку (цифрових записів, підпису) особи, яка підлягає ідентифікації.

Пунктом 1.4. Науково-методичної рекомендації визначено, що у документі, що є підставою для проведення експертизи, орган, який призначив експертизу, зобов`язаний зазначити документи, у яких містяться вільні, умовно-вільні зразки почерку та (або) підпису особи.

Вільними зразками є рукописні тексти, рукописні записи (літерні та цифрові), підписи, достовірно виконані певною особою до відкриття кримінального провадження, провадження у справах про адміністративні правопорушення, цивільних, адміністративних чи господарських справах і не пов`язані з їх обставинами; умовно-вільними є зразки почерку та (або) підпису, виконані певною особою до відкриття провадження у справі, але пов`язані з обставинами цієї справи або виконані після відкриття провадження у справі та є як пов`язаними зі справою, так і не пов`язаними з її обставинами; експериментальні зразки почерку та (або) підпису, що виконані за завданням органу (особи), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), у зв`язку з призначенням такої експертизи.

Вільні зразки по змозі повинні відповідати об`єкту, який досліджується, за часом виконання, за видом матеріалів письма (папір, олівець, кулькова ручка тощо), за формою документа (накладні, відомості тощо), за його змістом та цільовим призначенням (пункт 1.5.Науково-методичної рекомендації).

Відповідно до пунктів 1.6., 1.7. Науково-методичної рекомендації експериментальні зразки посвідчуються органом (особою), який (яка) призначив (ла) експертизу (залучив (ла) експерта). У посвідчувальному написі зазначаються прізвище, ім`я та по батькові виконавця, а також особливості зразка (написані лівою рукою, спеціальним шрифтом тощо).

Згідно з пунктом 1.10. Науково-методичної рекомендації при вилученні вільних зразків підписів особи, від імені якої виконано досліджуваний підпис, необхідно відшукувати документи з варіантом підпису, найбільш схожим на підпис, що досліджується. Такі підписи найчастіше зустрічаються у документах, аналогічних досліджуваному.

Положеннями Науково - методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, визначено, що якщо з певних причин виконати будь - які вимоги, що стосуються відбирання та надання зразків, не було можливості, про це слід указати в документі про призначення експертизи (залучення експерта).

Всупереч наведеним приписам статей 104, 107 ЦПК України, Інструкції та Науково-методичних рекомендацій, суд першої інстанції в оскаржуваній ухвалі не зазначивпереліку матеріалів, що надаються для дослідження, та інших даних, які мають значення для проведення експертизи, зокремадокументів, у яких містяться вільні, умовно-вільні та експерементальні зразки підпису ОСОБА_3 .

Більше того, такі зразки не були відібрані у судовому засіданні, оскільки відповідні записи про це (протокол) у матеріалах справи відсутні, при цьому, жодного посилання суду першої інстанції щодо неможливості відбирання та надання зразків, в оскаржуваній ухвалі не міститься.

Із змісту клопотання про призначення експертизи слідує, що зразки підпису відповідачки подані суду, як додатки до відповідного клопотання, а відібрання експериментальних зразків її підпису взагалі з незрозумілих підстав засвідчені старостою Воля-Задеревацького старостинського округу.

Такі обставини не можуть залишитися поза увагою апеляційного суду та свідчать про підставність доводів апеляційної скарги, що має наслідком скасування оскаржуваної ухвали та направлення справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Зазначені положення закону та встановлені апеляційним судом обставини мають бути враховані судом першої інстанції та знайти своє відображення при продовженні розгляду даної справи.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржувана ухвала постановлена без додержання норм процесуального права, тому апеляційну скаргу необхідно задовольнити, а ухвалу суду першої інстанції скасувати і направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись ст.ст. 258, 259, 367, 368, п. 2 ч. 1 ст. 374, п. 4 ч. 1 ст. 379, ст. ст. 381, 382, 383 ЦПК України, суд, -

постановив:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - адвоката Натини Андрія Олексійовича - задовольнити.

Ухвалу Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 22 вересня 2023 року - скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Повний текст постанови складений 31 січня 2024 року.

Головуючий: А.В. Ніткевич

Судді: С.М. Бойко

С.М. Копняк