Ухвала

від 01.02.2024 по справі 742/5282/23

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 742/5282/23 Головуючий у І інстанції ОСОБА_1 Провадження № 11-кп/4823/258/24 Категорія - ч. 4 ст. 425 КК України. Доповідач ОСОБА_2

У Х В А Л А

01 лютого 2024 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Чернігівського апеляційного суду в складі:

Головуючого-суддіОСОБА_2

суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4

секретаря судового засідання ОСОБА_5

за участі сторін кримінального провадження

захисників - адвокатів ОСОБА_6 та ОСОБА_7 (в режимі відео конференції)

представника потерпілого ОСОБА_8 (в режимі відеоконференції)

прокурора ОСОБА_9

Розглянула у м. Чернігові, одночасно в режимі відео конференцій, кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 42022271320000029 від 31 березня 2022 року, за апеляційною скаргою прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_9 на ухвалу Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 21 грудня 2023 року,

В С Т А Н О В И Л А :

Цією ухвалою обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 42022271320000029 від 31 березня 2022 року за обвинуваченням ОСОБА_10 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 425 КК України, повернуто прокурору Чернігівської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону, у зв`язку з його невідповідністю вимогам кримінального процесуального кодексу України.

Повертаючи обвинувальний акт прокурору суд вказав на те, що прокурором не конкретизоване пред`явлене ОСОБА_10 обвинувачення, не зазначено повне найменування стрілецької зброї, яку незаконно було вилучено з місця зберігання, та взагалі не зазначено номери кожної одинці стрілецької зброї, що унеможливлює захист від пред`явленого обвинувачення. Крім того, суд вказав на те, що в обвинувальному акті не конкретизовано особу потерпілого в даному кримінальному провадженні, адже в тексті обвинувального акту (аркуші 14-15) вказано, що потерпілою особою є держава в особі Командування Повітряних Сил Збройних Сил України, а в цивільному позові, доданому до обвинувального акту, потерпілим вказано Державу в особі військової частини НОМЕР_1 Повітряних Сил ЗСУ Міністерства оборони України. Вказані обставини, на переконання суду, позбавляють можливості призначити кримінальне провадження до судового розгляду, адже сумнівним є те, що ці недоліки зможуть бути усунуті під час судового розгляду, що позбавить суд можливості провести повний та всебічний судовий розгляд, адже на суд буде перекладено обов`язок встановлення значної кількості стрілецької зброї, її найменування та номерів, що було прямим обов`язком сторони обвинувачення.

В апеляційній скарзі прокурор у кримінальному провадженні просить ухвалу суду першої інстанції скасувати та призначити новий розгляд в суді першої інстанції, через істотні порушення вимог кримінального процесуального закону.

Аргументує тим, що при викладі фактичних даних та формулюванні обвинувачення в обвинувальному акті зазначається «стрілецька зброя», після чого стоїть двокрапка та зазначений перелік відповідної стрілецької зброї та її кількість, а саме: АК-74 у кількості 291 одинця, АКС-74У в кількості 59 одиниць, ПМ у кількості 62 одинці.

Звертає увагу, що вказана абревіатура є загальновживаною та закріплена Настановами «Зі стрілецької справи» Міністерства оборони України, Інструкцією із заходів безпеки при поводженні зі зброєю, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України №70 від 01.02.2016.

Додатком 14 Інструкції про організацію обліку, зберігання і видачі стрілецької зброї та боєприпасів у Збройних Силах України, яка затверджена наказом Міністерства оборони України №359 від 29 червня 2005 року, на який посилається суд першої інстанції, визначено форму відомості закріплення зброї за особовим складом. До вказаної відомості, згідно затвердженої форми, має зазначатись найменування зброї, проте, не визначено чи це має бути повне найменування зброї чи абревіатура, у зв`язку з чим таке посилання суду вважає недоречним.

Звертає увагу на те, що обвинувачений є командиром військової частини НОМЕР_1 , має відповідний військовий досвід, тому твердження суду про те, що не зазначення повного найменування стрілецької зброї в обвинувальному акті унеможливлює захист ОСОБА_10 від обвинувачення, є надуманим, оскільки останній обізнаний про абревіатури стрілецької зброї та яким чином вони розшифровуються.

Вважає необов`язковим зазначення номерів стрілецької зброї в обвинувальному акті, оскільки там зазначено види стрілецької зброї, які втрачено, її марки та моделі, а також вартісне відображення. Документи щодо ідентифікації зброї за заводськими номерами, яку було втрачено внаслідок злочинних дій ОСОБА_10 , маються у матеріалах кримінального провадження та будуть предметом дослідження в ході розгляду кримінального провадження по суті, а тому твердження суду про те, що на суд буде перекладено обов`язок встановлення значної кількості стрілецької зброї, її найменування та номерів, є безпідставним, оскільки ці обставини є предметом доказування кримінального провадження.

Сторона захисту ознайомлена з матеріалами кримінального провадження та обізнана про те, втрата якої стрілецької зброї та за якими саме заводськими номерами інкримінується ОСОБА_10 .

Необґрунтованими вважає посилання суду першої інстанції на те, що в обвинувальному акті не конкретизовано хто саме є потерпілим у даному кримінальному провадженні. Стрілецька зброя, яку було втрачено, перебувала у віданні та на обліку військової частини НОМЕР_1 , однак, вищим органом військового управління по відношенню до військової частини є Повітряні Сили Збройних Сил України МОУ. Оскільки командування військової частини НОМЕР_1 не зверталося до органу досудового розслідування із завою у порядку ст. 55 КПК України про залучення військової частини як потерпілої, а також з огляду на те, що командиру вказаної військової частини було повідомлено про підозру в рамках даного кримінального провадження, стороною обвинувачення вказане питання ініційоване перед командуванням Повітряних Сил ЗСУ МОУ, на що останнє як вищий орган військового управління звернулося до сторони обвинувачення із відповідною заявою про залучення до кримінального провадження як потерпілого.

У той же час, оскільки стрілецька зброя, яку було втрачено внаслідок злочинних дій ОСОБА_10 , перебуває у віданні та на обліку військової частини НОМЕР_1 та її недостача облікована саме в даній військовій частині, цивільний позов прокурором заявлений в інтересах держави в особі вказаної військової частини.

Звертає увагу, що відповідно до вимог ст.ст. 219, 314 КПК України цивільний позов в підготовчому судовому засіданні не вирішується, а є завданням наступних етапів кримінального провадження. Відповідно до ст. 291 КПК України, серед іншого, в обвинувальному акті зазначаються анкетні відомості кожного потерпілого, а питання належності потерпілого не вирішується під час підготовчого судового засідання.

Прокурор вважає, що в обвинувальному акті по кримінальному провадженню за обвинуваченням ОСОБА_10 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 425 КК України, зазначено всі обов`язкові відомості, про які йдеться в ч. 2 ст. 291 КПК України, тобто цей процесуальний документ за своєю формою та змістом відповідає вимогам вищезазначеної статті кримінального процесуального кодексу України, так як прокурор з достатньою повнотою відобразив фактичні обставини кримінального правопорушення,які вважав встановленими, його правову кваліфікацію з посиланням на положення КК України, та виконав інші вимоги, передбачені законом.

Заслухавши доповідача, прокурора, який підтримав доводи апеляційної скарги та просив призначити новий судовий розгляд в суді першої інстанції, оскільки зазначені судом підстави для повернення обвинувального акту є надуманими та суперечать положенням кримінального процесуального законодавства, представника цивільного позивача, який підтримав доводи прокурора, захисників обвинуваченого які заперечували проти задоволення апеляційної скарги прокурора, перевіривши матеріали судового провадження та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає апеляційну скаргу прокурора задовольнити.

Відповідно до змісту ст. 291 КПК України, обвинувальний акт є підсумковим процесуальним документом досудового слідства, за допомогою якого здійснюється функція обвинувачення, та в якому викладається його сутність і підстави, дається юридична оцінка та кваліфікація дій підозрюваного (обвинуваченого), визначаються межі судового розгляду.

Вичерпний перелік відомостей, які має містити обвинувальний акт, визначено ч. 2 ст. 291 КПК України.

Згідно ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право повернути обвинувальний акт прокурору, якщо він не відповідає вимогам кримінально-процесуального Закону.

З тексту обвинувального акту у даному кримінальному провадженні щодо ОСОБА_10 вбачається, що в ньому викладені фактичні обставини кримінального правопорушення, які прокурор вважав встановленими, зазначено місце його вчинення, викладено правову кваліфікацію з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, а саме, зазначена кваліфікація дій за ч. 4 ст. 425 КК України та викладено формулювання обвинувачення, яке прокурор вважає доведеним.

При цьому, обвинувальний акт містить анкетні відомості щодо обвинуваченого ОСОБА_10 .

Відповідно до роз`яснень, що містяться в інформаційному листі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ № 223-1430/0/4-12 від 03.10.2012 року «Про порядок здійснення підготовчого судового провадження відповідно до Кримінального процесуального кодексу України» повернення обвинувального акту прокурору передбачає не формальну невідповідність такого акту вимогам закону, а наявність у ньому таких недоліків, які перешкоджають суду призначити судовий розгляд.

Повертаючи обвинувальний акт прокурору, суд всупереч вимог ст. 314 КПК України, без дослідження будь-яких матеріалів, перейшов до дослідження фактичних обставин справи, вдаючись при цьому до аналізу обвинувачення.

Фактичні обставини вчинення кримінального правопорушення, правильність кваліфікації дій винного, питання доведеності вини, наявність суперечностей у викладених прокурором обставинах тощо можуть бути перевірені виключно під час судового розгляду, з урахуванням доказів, які має у своєму розпорядженні прокурор та сторона захисту, та які будуть ним долучені до матеріалів кримінального провадження в процесі розгляду.

Аналізуючи зміст оскаржуваної ухвали, можна стверджувати, що суд віднайшов формальні підстави для повернення процесуального документу, що свідчить про безпідставність ухваленого судового рішення.

Отже, вирішення питання щодо доведеності викладених в обвинувальному акті фактичних відомостей, які прокурор вважає встановленими та має намір відстоювати під час судового розгляду, не входить до компетенції суду під час підготовчого судового засідання.

Слідчим в обвинувальному акті викладені саме ті обставини, які прокурор вважає доведеними і докази на їх доведення сторона обвинувачення має надавати суду під час судового розгляду, а не під час підготовчого судового засідання, а тому суд передчасно перейшов до дослідження обставин у кримінальному провадженні, не призначивши судовий розгляд.

Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 404-405, 407, 424 КПК України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_9 задовольнити.

Ухвалу Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 21 грудня 2023 року про повернення прокурору обвинувального акту у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 42022271320000029 від 31 березня 2022 року, щодо ОСОБА_10 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 425 КК України, скасувати, призначити новий судовий розгляд в суді першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з після її проголошення й касаційному оскарженню не підлягає.

СУДДІ:

ОСОБА_11 ОСОБА_12 ОСОБА_13