Ухвала

від 01.02.2024 по справі 285/638/24

НОВОГРАД-ВОЛИНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 285/638/24

провадження № 2-н/0285/23/24

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 лютого 2024 року м. Звягель

Суддя Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області Васильчук Л. Й.,

розглянувши заяву Комунального підприємства Звягельської міської ради Звягельводоканал

про видачу судовогонаказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за централізоване водопостачання та централізоване водовідведення,

ВСТАНОВИЛА:

30.01.2024 Комунальне підприємство Звягельської міської ради Звягельводоканал (далі - Підприємство) звернулось до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за централізоване водопостачання та централізоване водовідведення в розмірі 3515,22 грн. та судового збору.

Дослідивши матеріали справи, приходжу до наступного висновку.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 167 ЦПК України за результатами розгляду заяви про видачу судового наказу суд видає судовий наказ або постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу.

Згідно до п. 1 ч. 1 ст.165 ЦПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заява подана з порушеннями вимог статті 163 цього Кодексу.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 163 ЦПК України до заяви про видачу судового наказу додається копія договору, укладеного в письмовій (в тому числі електронній) формі, за яким пред`явлено вимоги про стягнення грошової заборгованості.

Всупереч зазначеним вимогам Підприємством до заяви не додано копію договору, укладеного між заявником та боржником, за яким пред`явлено вимоги про стягнення грошової заборгованості.

Відповідно до Узагальнення Верховного Суду України «Практики розгляду судами цивільних справ у наказному провадженні» поняття та характеристика письмової форми правочину регламентується нормами Цивільного кодексу України (далі ЦК). Суди по-різному розуміють зміст поняття «правочин, вчинений у письмовій формі». Деякі суди помилково вважають достатнім доказом наявності правочину будь-які письмові дані про наявність боргу. Правильною вбачається практика тих судів, що, передусім, вимагають надання заявником власне договору, підписаного сторонами. Трапляються випадки, коли власник (наймач) квартири або будинку фактично проживає у квартирі або будинку, споживає послуги з тепло-, водопостачання, водовідведення тощо, але письмового договору з ним постачальники цих послуг не укладали. Фактично заборгованість утворюється, але її не можна вважати такою, що ґрунтується на правочині, вчиненому у письмовій формі. Її розміри та підстави виникнення повинні встановлюватися судом у позовному провадженні. Тому суди в таких випадках правильно відмовляють у видачі судового наказу.

Таким чином, оскільки до заяви про видачу судового наказу не долучено копії договору, укладеного у письмовій формі між заявником та боржником, за яким пред`явлено вимоги про стягнення грошової заборгованості, то у видачі судового наказу необхідно відмовити на підставі п. 3 ч. 3 ст. 163 та п. 1 ч. 1 ст.165 ЦПК України.

Відповідно доч.2ст.164ЦПК Україниу разівідмови увидачі судовогонаказу абов разіскасування судовогонаказу внесенасума судового збору стягувачу не повертається. У разі пред`явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви.

Керуючись статтями 163, 165, 167, 260, 261 Цивільного процесуального кодексу України, суддя,-

ПОСТАНОВИЛА:

Відмовити увидачі судовогонаказу зазаявою Комунальногопідприємства Звягельськоїміської радиЗвягельводоканал про видачу судовогонаказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за централізоване водопостачання та централізоване водовідведення.

Роз`яснити заявнику право звернутись з тими самими вимогами у позовному порядку до належного суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення. Ухвала, що постановлена поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирає законної сили з моменту її підписання.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Житомирського апеляційного суду протягом 15 днів з моменту її проголошення.

Суддя Л. Й. Васильчук