Ухвала

від 18.01.2024 по справі 640/13490/13-ц

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 640/13490/13-ц

н/п 6/953/55/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" січня 2024 р. м.Харків

Київський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді - Демченко С. В.,

секретар судових засідань Кошова О. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська факторингова компанія», стягувач - Товариство з обмеженою відповідальністю «ФК «Верум Кепітал», боржники: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , заінтересована особа ВАТ «ВТБ Банк» про заміну стягувача у виконавчому листі,

УСТАНОВИВ:

11 грудня 2023 року директор ТОВ «Українська факторингова компанія» Мала І. В. звернулася до суду із заявою, в якій просить замінити стягувача ТОВ «ФК «Верум Кепітал» на правонаступника ТОВ «Українська факторингова компанія» у виконавчому листі, виданому Київським районним судом м. Харкова у справі № 640/13490/13-ц про стягнення солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк» заборгованості за кредитним договором у сумі 780742,87 грн.

В обґрунтуваннясвоїх вимогпосилається нате,що заочнимрішенням Київськогорайонного судум.Харкова від18грудня 2013року позовнівимоги ВАТ«ВТБ Банк»до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 простягнення заборгованостіза кредитнимдоговором задоволено.Ухвалою Київськогорайонного судум.Харкова від06квітня 2020року усправі №640/13490/13-цзамінено стягувачаз ВАТ«ВТБ Банк»на ТОВ«ГРОУФ КАПІТАЛФАКТОРИНГ».13серпня 2018року міжТОВ «ГРОУФКАПІТАЛ ФАКТОРИНГ»та ТОВ«ФК «ВерумКепітал» укладенийдоговір відступлення(купівлі-продажу)права вимогигрошових зобов`язаньза кредитнимидоговорами №1/2018_ГВ,за умовамиякого правогрошової вимогиза договоромпро наданнякредиту №204Ф-ІК-400від 23листопада 2010року,який укладенийміж ВАТ«ВТБ Банк»та ОСОБА_1 ,перейшло доТОВ «ФК«Верум Кепітал».15лютого 2022року міжТОВ «Українськафакторингова компанія»та ТОВ«ФК «ВерумКепітал» укладенийдоговір відступленняправа вимогигрошових зобов`язаньза кредитнимидоговорами №15.02/2022_ВК,відповідно доумов якогоправо грошовоївимоги задоговором пронадання кредиту№ 204Ф-ІК-400від 23листопада 2010року,укладеним міжВАТ «ВТББанк» та ОСОБА_1 ,перейшло доТОВ «Українськафакторингова компанія».

Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 15 грудня 2023 року заяву ТОВ «Українська факторингова компанія» про заміну стягувача у виконавчому листі призначено до розгляду у судовому засіданні.

У судове засідання сторони по справі не з`явились, про день та час слухання справи повідомлялись своєчасно та належним чином.

Відповідно до абз. 2 ч. 3 ст.442 ЦПК України неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження.

З огляду на те, що розгляд справи відбувався у відсутність сторін, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що заява про заміну стягувача у виконавчому листі підлягає задоволенню з таких підстав.

Рішенням Київського районного суду м. Харкова від 18 грудня 2013 року позовні вимоги ПАТ «ВТБ Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення суми заборгованості за кредитним договором задоволено. Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк» суму заборгованості за кредитним договором у розмірі 780 742,87 грн та судовий збір у розмірі 114,70 грн.

Рішення суду набрало законної сили 07 квітня 2014 року.

12 березня 2015 року на виконання вищевказаного рішення суду Київським районним судом м. Харкова був виданий виконавчий лист № 640/13490/13-ц.

Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 06 квітня 2020 року заяву ТОВ «ГРОУФ КАПІТАЛ ФАКТОРИНГ» задоволено та замінено стягувача ПАТ «ВТБ Банк» на ТОВ «ГРОУФ КАПІТАЛ ФАКТОРИНГ» у виконавчому листі 640/13490/13-ц.

Зі змісту вказаної ухвали слідує, що 29 березня 2018 року між ПАТ «ВТБ Банк» та ТОВ «ГРОУФ КАПІТАЛ ФАКТОРИНГ» укладений договір про відступлення права вимоги грошових зобов`язань за фінансовими договорами, у тому числі за кредитним договором № 204Ф-ІК-400 від 23 листопада 2010 року, укладеним між ОСОБА_1 та ПАТ «ВТБ Банк».

13 серпня 2018 року між ТОВ «ГРОУФ КАПІТАЛ ФАКТОРИНГ» та ТОВ «ФК «Верум Кепітал» укладений договір про відступлення (купівлю-продаж) права вимоги грошових зобов`язань за кредитними договорами № 1/2018_ГВ.

Зі змістуакту приймання-передачідокументації від13серпня 2018року додоговору про відступлення (купівлю-продаж) права вимоги грошових зобов`язань за кредитними договорами № 1/2018_ГВ від 13 серпня 2018 року, що є додатком № 2 до Договору вбачається, що на виконання п. 5.2 договору про відступлення (купівлі-продаж) права вимоги грошових зобов`язань за кредитними договорами № 1/2018_ГВ від 13 серпня 2018 року, укладеного між ТОВ «ГРОУФ КАПІТАЛ ФАКТОРИНГ» та ТОВ «ФК «Верум Кепітал», первісний кредитор передав, а новий кредитор прийняв документацію, у тому числі, що стосується кредитного договору № 204Ф-ІК-400 від 23 листопада 2010 року, укладеного між ОСОБА_1 та ПАТ «ВТБ Банк».

Як вбачається зі змісту акту приймання-передачі документації від 13 серпня 2018 року до договору про відступлення (купівлю-продаж) права вимоги грошових зобов`язань за кредитними договорами № 1/2018_ГВ від 13 серпня 2018 року, що є додатком № 3 до Договору вбачається, що на виконання п. 3.1.9 договору про відступлення (купівлі-продаж) права вимоги грошових зобов`язань за кредитними договорами № 1/2018_ГВ від 13 серпня 2018 року, укладеного між ТОВ «ГРОУФ КАПІТАЛ ФАКТОРИНГ» та ТОВ «ФК «Верум Кепітал», первісний кредитор передає (відступає) права вимоги новому кредитору, а новий кредитор приймає права вимоги. Первісний кредитор та новий кредитор визнають, що відступлення прав вимоги набуває чинності з моменту підписання сторонами цього акту.

Відповідно до Реєстру прав вимог № 4, який є додатком № 1/в до договору про відступлення (купівлі-продаж) права вимоги грошових зобов`язань за кредитними договорами № 1/2018_ГВ від 13 серпня 2018 року, ТОВ «ГРОУФ КАПІТАЛ ФАКТОРИНГ» передало (відступило) ТОВ «ФК «Верум Кепітал» право вимоги за кредитним договором № 204Ф-ІК-400 від 23 листопада 2010 року до боржника ОСОБА_1

15 лютого 2022 року між ТОВ «Українська факторингова компанія» та ТОВ «ФК «Верум Кепітал» укладений договір відступлення права вимоги грошових зобов`язань за кредитними договорами № 15.02/2022_ВК, відповідно до умов якого первісний кредитор у повному обсязі, а новий кредитор приймає на себе у повному обсязі право вимоги, що належить первісному кредитору за кредитними договорами, перелік яких міститься у Реєстрі Боржників, наведеному у Додатку № 1 до цього Договору.

Відповідно до акту приймання-передачі права вимоги за кредитними договорами. Реєстр боржників, що є додатком № 1 до договору відступлення права вимоги грошових зобов`язань за кредитними договорами № 15.02/2022_ВК, ТОВ «ФК «Верум Кепітал» відступило ТОВ «Українська факторингова компанія» право грошової вимоги за кредитним договором № 204Ф-ІК-400 від 23 листопада 2010 року, укладеним між ВАТ «ВТБ Банк» та ОСОБА_1 .

Зі змісту платіжної інструкції в національній валюті № UA 74900007 від 15 лютого 2022 року слідує, що ТОВ «Українська факторингова компанія» перерахувало на рахунок ТОВ «ФК «Верум Кепітал» грошові кошти у розмірі 1025000 грн. Призначенням платежу оплата прав вимоги, відповідно до договору відступлення права вимоги грошових зобов`язань за кредитними договорами № 15.02/2022_ВК.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Окреслене завдання включає в себе як своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ, так і досягнення мети ефективного захисту порушених прав шляхом своєчасного та ефективного виконання судового рішення.

Наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконане боржником, не припиняє зобов`язальних правовідносин сторін.

Зміна кредитора в зобов`язанні шляхом відступлення права вимоги із зазначенням у договорі обсягу зобов`язання, яке передається на стадії виконання судового рішення, не обмежує цивільних прав учасників спірних правовідносин. У зв`язку із заміною кредитора в зобов`язанні саме зобов`язання зберігається цілком і повністю, змінюється лише його суб`єктний склад у частині кредитора.

Процесуальне правонаступництво є похідним від матеріального та випливає з юридичних фактів правонаступництва (заміни сторони в матеріальному правовідношенні її правонаступником). Процесуальне правонаступництво передбачене статтею 55 ЦПК України. Це перехід процесуальних прав та обов`язків сторони у справі до іншої особи у зв`язку з вибуттям особи у спірному матеріальному правовідношенні. У зв`язку із цим для вирішення судом питання щодо процесуальної заміни сторони у справі необхідна наявність відповідних первинних документів, які підтверджують факт вибуття особи з матеріального правовідношення та перехід її прав та обов`язків до іншої особи -правонаступника.

Матеріальне правонаступництво реалізується в межах процесуального правонаступництва виключно за правилами останнього.

Законодавець не ототожнює «процесуальне правонаступництво» і «заміну сторони виконавчого провадження», оскільки цим інститутам присвячені дві окремі статті ЦПК України - 55 та 442 відповідно. Також це опосередковано випливає зі змісту пункту 28 частини першої статті 353 ЦПК, відповідно до якого ухвала про заміну сторони у справі (процесуальне правонаступництво) та ухвала про заміну сторони виконавчого провадження відокремлені одна від одної як такі, на які можуть подаватись скарги окремо від рішення суду.

Особа, на користь якої видано виконавчий документ, набуває статусу стягувача з моменту видачі такого виконавчого документа, а не з моменту відкриття виконавчого провадження. Разом із тим ця особа до відкриття виконавчого провадження як юридичного процесу є лише стягувачем у виконавчому документі на стадії виконання судового рішення з відповідним потенціалом прав у виконавчому провадженні, які повноцінно реалізує лише у статусі стягувача як сторони відкритого виконавчого провадження, за виключеннями, передбаченими законодавством. Тому заміна стягувача саме як сторони виконавчого провадження неможлива, якщо заява правонаступника про це подана, зокрема, після спливу строку пред`явлення виконавчого документа до виконання, але якщо цей строк не був поновлений судом.

Водночас заміна стягувача у виконавчому документі іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) допускається на будь-якій стадії судового процесу, у тому числі до відкриття виконавчого провадження.

Згідно з частинами першою, другою, п`ятою статті 442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.

За приписами пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно з положеннями статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Отже, вчинення правочинів, наслідком яких є заміна особи в окремому зобов`язанні через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги), є різновидом переходу до особи прав у матеріальних правовідносинах. Унаслідок такої заміни кредитора в матеріальному правовідношенні відбувається його заміна на іншу особу і в процесуальних правовідношеннях у визначених законом випадках. Зокрема, у процесуальних відносинах правонаступник може бути замінений там, де вони є триваючими, або за умови відновлення процесуальних строків для вчинення процесуальних дій. Втрата первісним кредитором певних процесуальних прав унаслідок пропуску ним строків для вчинення процесуальних дій до моменту укладення договору відступлення права вимоги означає, що саме у такому обсязі новий кредитор може стати процесуальним правонаступником і автоматичного поновлення процесуальних прав за наслідком укладення договору відступлення права вимоги не відбувається.

Реалізація процесуального правонаступництва має мати процесуальну мету, яку суд також враховує разом із доказами матеріального правонаступництва, яке стало підставою процесуального правонаступництва. Заміна судом сторони у справі на підставі матеріального правонаступництва здійснюється з процесуальною метою реалізації правонаступником прав щодо виконання судового рішення у виконавчому провадженні, а тому потребує розгляду підстав поновлення такого виконавчого провадження, якщо воно вважається закінченим.

Ураховуючи завдання виконавчого провадження як складової судового провадження, процесуальною метою заміни як сторони відкритого виконавчого провадження, так і сторони у справі (стягувача у виконавчому документі), є отримання виконання судового рішення в межах виконавчого провадження. За відсутності підстав відновлення виконавчого провадження, яке було закінчене, досягнення цієї процесуальної мети неможливе. Тому разом із заявою щодо правонаступництва, якщо виконавче провадження закінчене, заявник має здійснювати процесуальні дії (наприклад, оскаржити постанову про закінчення виконавчого провадження), спрямовані на відновлення виконавчого провадження, а суд має оцінювати ці питання в комплексі.

За відсутності підстав для відновлення закінченого виконавчого провадження відсутні і підстави для процесуального правонаступництва.

Підстави повернення виконавчого документа стягувачу встановлені ст. 37 ЗУ «Про виконавче провадження». Повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно пред`явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених ст. 12 цього Закону.

Згідно з ч. 5 ст. 12 ЗУ «Про виконавче провадження» у разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв`язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред`явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення.

При вирішенні питання про заміну стягувача у виконавчому листі необхідно керуватися принципом обов`язковості судового рішення та тим, що виконання судового рішення є складовою частиною судового розгляду та завершальною стадією судового провадження, а незабезпечення виконання рішення суду призведе до порушення прав, гарантованих ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відповідно до ч. 1 ст. 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Обов`язковість рішення суду віднесено до основних засад судочинства.

Згідно з ч. 1 ст. 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

У своїх постановах Верховний Суд наголошує, що сам лише факт правонаступництва у матеріальних правовідносинах, без відповідного судового рішення про процесуальне правонаступництво, не забезпечує повної реалізації прав такої особи з виконання судового рішення, адже лише стягувач має право на отримання виконавчого листа та пред`явлення його до виконання. Тобто, у правовій ситуації, коли у матеріальних правовідносинах відбулося правонаступництво, проте суд відмовляє у заміні у виконавчому листі сторони стягувача його правонаступником відбувається порушення принципу обов`язковості судового рішення та нівелюється правова мета звернення особи до суду, адже завдання цивільного судочинства - ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Суд, дослідивши письмові докази, дійшов висновку про необхідність замінити стягувача - Товариство з обмеженою відповідальністю «ФК «Верум Кепітал» на його правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю «Українська факторингова компанія» у виконавчому листі № 640/13490/13-ц, виданому на підставі заочного рішення Київського районного суду м. Харкова від 18 грудня 2013 року по цивільній справі за позовом ПАТ «ВТБ Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення суми заборгованості за кредитним договором, оскільки відповідно до договору про відступлення (купівлю-продаж) права вимоги грошових зобов`язань за кредитними договорами № 1/2018_ГВ від 13 серпня 2018 року та договору відступлення права вимоги грошових зобов`язань за кредитними договорами № 15.02/2022_ВК від 15 лютого 2022 року, актів приймання-передачі документації, що є додатками до вказаних договір, реєстрів боржників слідує, що право грошової вимоги за кредитним договором № 204Ф-ІК-400 від 23 листопада 2010 року, укладеним між ВАТ «ВТБ Банк» та ОСОБА_1 перейшло до Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська факторингова компанія».

На підставі викладено, керуючись ст. 442 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська факторингова компанія», стягувач - Товариство з обмеженою відповідальністю «ФК «Верум Кепітал», боржники: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , заінтересована особа ВАТ «ВТБ Банк» про заміну стягувача у виконавчому листі задовольнити.

Замінити стягувача Товариство з обмеженою відповідальністю «ФК «Верум Кепітал» на його правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю «Українська факторингова компанія» у виконавчому листі № 640/13490/13-ц з виконання рішення Київського районного суду м. Харкова від 18 грудня 2013 року у цивільній справі № 640/13490/13-ц за позовом ПАТ «ВТБ Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення суми заборгованості за кредитним договором.

Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складання судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Повний текст ухвали складений та підписаний 18 січня 2024 року.

Суддя С.В. Демченко