Постанова

від 30.01.2024 по справі 343/2334/23

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 343/2334/23

Провадження № 22-ц/4808/158/24

Головуючий у 1 інстанції Андрусів І. М.

Суддя-доповідач Василишин Л. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 січня 2024 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський апеляційний суд у складі:

головуючої (суддя-доповідач) Василишин Л. В.,

суддів: Максюти І. О., Фединяка В. Д.,

секретар Возняк В. Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скарг у Комунального некомерційного підприємства «Центр первинної медичної допомоги» Долинської міської ради на рішення Долинського районного суду від 01 листопада 2023 року в складі судді Андрусіва І. М., ухвалене в м. Долині Івано-Франківської області, повний текст якого складено 01 листопада 2023 року, у справі за позовом ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства «Центр первинної медичної допомоги» Долинської міської ради про стягнення грошової компенсації за невикористані дні відпустки,

в с т а н о в и в:

Короткий зміст позовних вимог

У вересні2023року ОСОБА_1 звернулась досуду ізпозовом до КНП «Центр первинної медичної допомоги» Долинської міської ради про стягнення грошової компенсації за невикористані дні відпустки.

Позовні вимоги мотивовано тим, що відповідно до наказу №1-к від 02 січня 2023 року її звільнено з посади сестри медичної загальної практики сімейної медицини Вигодської амбулаторії ЗПСМ у зв`язку із переведенням до КНП «Центр первинної медичної допомоги» Вигодської селищної ради. У наказі зазначено, що за періодроботи з01листопада 2018року по02січня 2023року унеї є17календарних дніввідпустки. При її звільненні компенсацію за невикористані відпустки їй не виплачено. КНП «Центр первинної медичної допомоги» Вигодської селищної ради їй відмовлено у наданні невикористаної частини відпустки за період роботи в КНП «Центр первинноїмедичної допомоги» Долинської міської ради у зв`язку із тим, що грошова компенсація за невикористані нею дні відпустки не була перерахована на рахунок КНП «Центр первинної медичної допомоги» Вигодської селищної ради. У вересні 2023 року вона звернулась до відповідача з проханням повідомити її про суми, нараховані та виплачені їй при звільненні, в тому числі і про суму грошової компенсації за невикористані відпустки та виплатити її грошову компенсацію за всі не використанні дні щорічної відпустки. Однак, КНП «Центр первинної медичної допомоги» Долинської міської ради відмовила у виплаті цієї компенсації, інформації про суму компенсації за невикористані дні відпустки не надано.

Посилаючись на зазначені обставини та те, що роботодавець не виконав свій обов`язок щодо виплати всіх сум, що належить працівникові, при звільненні, позивачка просила стягнути з КНП «Центр первинної медичної допомоги» Долинської міської ради на її користь невиплачену компенсацію за невикористану відпустку в сумі 8 662,56 грн.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Долинського районного суду від 01 листопада 2023 року позов задоволено частково.

Стягнуто із КНП «Центр первинної медичної допомоги» Долинської міської ради на користь ОСОБА_1 невиплачену компенсацію за невикористану відпустку в розмірі 8368,77 грн, з урахуванням податків та інших обов`язкових платежів, які підлягають утриманню із цієї суми відповідно до законодавства України.

Стягнуто із КНП «Центр первинної медичної допомоги» Долинської міської ради на користь держави 1073,60 грн судового збору.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що в день звільнення ОСОБА_2 не було виплачено компенсацію за невикористанні 17 календарних днів відпустки за період роботи з 01 листопада 2018 року по 02 січня 2023 року, а тому така підлягає стягненню з відповідача. Визначаючи розмір компенсації за невикористану відпустку, суд першої інстанції виходив з того, для обчислення середньої заробітної плати береться за основу 12 календарних місяців роботи, тобто весь 2022 рік, за який позивачка отримала 184461,58 грн. Від якої необхідно відняти 6256 грн матеріальної допомоги, оскільки така при обчислені середньої заробітної плати не враховується. Враховуючи суму заробітку 178205,58 грн, кількість календарних днів, середня заробітна плата становить 492,28 грн. Відповідно сума компенсації за 17 днів невикористаної відпустки складає 8368,77 грн, і саме вказану суму необхідно стягнути на користь позивачки. При цьому суд вважав, що строк звернення до суду позивачкою не пропущено.

Короткий зміст та узагальнюючі доводи апеляційної скарги

В апеляційній скарзі КНП «Центр первинної медичної допомоги» Долинської міської ради, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 .

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції не враховано, що гарантійним листом №92/12/22 від 29 грудня 2022 року КНП «Центр первинноїмедичної допомоги» Вигодської селищної ради звернулося до КНП «Центр первинноїмедичної допомоги»Долинської міськоїради із проханням здійснити звільнення в порядку переведення працівників Вигодської, Шевченківської та Вишківської амбулаторії ЗПСМ з перенесенням невикористаних днів відпустки до КНП «Центр первинноїмедичної допомоги» Вигодської селищної ради. Тобто, КНП «Центр первинноїмедичної допомоги» Вигодської селищної ради у цьому документі взяло на себе зобов`язання перенести невикористані дні відпустки на своє підприємство.

На підставі заяви позивачки КНП «Центр первинноїмедичної допомоги»Долинської міськоїради здійснило звільнення у зв`язку з переведенням та перенесло невикористану відпустку за період роботи КНП «Центр первинноїмедичної допомоги» Вигодської селищної ради. Однак, місцевий суд не дослідив чи брала позивачка відпустку КНП «Центр первинноїмедичної допомоги» Вигодської селищної ради.

Крім того, судом першої інстанції не залучено КНП «Центр первинноїмедичної допомоги» Вигодської селищної ради до розгляду справи, оскільки таке підприємство є безпосередньо заінтересованою особою у справі.

Також вказує, що позивачка знала про порушення своїх прав раніше, проте не зверталася до суду, оскільки мала право на щорічну відпустку до настання шестимісячного терміну безперервної роботи після переведення. Проте, суд першої інстанції не врахував цю обставину при поновлені строків звернення до суду.

Позиція інших учасників справи

У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 зазначає про безпідставність доводів апеляційної скарги шодо не дослідження судом обставин щодо надання відпустки після переведення та про незалучення до участі в розгляді справи КНП «Центр первинноїмедичної допомоги» Вигодської селищної ради, оскільки відповідач кошти не перераховував та право на перерахування грошової компенсації на інше підприємство на момент її звільнення не передбачено законодавством, про що вказано у листі №34/01-16/30 від 24 січня 2023 року.

Звертає увагу, що пунктом 1 Прикінцевих положень КЗпП України передбачено, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтею 233 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину, що діяв до 30 червня 2023 року. Під час дії воєнного стану, введеного відповідно до Закону України «Про правовий режим воєнного стану», діють обмеження та особливості організації трудових відносин, встановлені Законом України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану».

Просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. Стягнути з відповідача на її користь понесенні витрати на правничу допомогу.

Заяви (клопотання) учасників справи

Учасники справи у судове засідання не з`явились, будучи належним чином повідомленні про час, день та місце розгляду справи.

КНП «Центр первинної медичної допомоги» Долинської міської ради подало заяву про розгляд справи без участі його представника.

ОСОБА_1 подала клопотання про розгляд справи без її участі та без участі її представника. Також просить стягнути з відповідача на її користь 1 500 грн понесених витрат на правничу допомогу.

Позиція Івано-Франківського апеляційного суду

Згідно з статтею 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній та додатково поданими доказами, перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Заслухавши суддю - доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення місцевого суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Фактичні обставинисправи

Суд першої інстанції встановив, що відповідно до гарантійного листа т.в.о. директора КНП «Центр первинної медичної допомоги» Вигодської селищної ради Н.Білянського від 29 грудня 2022 року №92/12/22 КНП «Центр первинної медичної допомоги» Вигодської селищної ради звернулось до КНП «Центр первинної медичної допомоги» Долинської міської ради із проханням звільнити в порядку переведення працівників Вигодської, Вишківської та Шевченківської амбулаторій загальної практики - сімейної медицини з перенесенням невикористаних днів відпустки до КНП «Центр первинної медичної допомоги» Вигодської селищної ради та гарантовало прийняття працівників.

За змістом наказу від 02 січня 2023 №1-к директора КНП «Центр первинної медичної допомоги» Долинської міської ради Івано - Франківської області В.Фотуйми позивачку ОСОБА_1 на підставі пункту 5 частини 1 статті 36 КЗпП України звільнено із посади сестри медичної ЗПСМ Вигодської амбулаторії ЗПСМ з 02 січня 2023 року у зв`язку із переведенням до КНП «Центр первинної медичної допомоги» Вигодської селищної ради. Зобов`язано бухгалтерію провести остаточний розрахунок із позивачкою; 17 календарних днів відпустки за період роботи з 01 листопада 2018 року по 02 січня 2023 року, за заявою позивачки, перевести до КНП «ЦПМД» Вигодської селищної ради. Підстави зазначено: заява позивачки від 30 грудня 2022 року та гарантійний лист директора КНП «ЦПМД» Вигодської селищної ради від 29 грудня 2022 року.

Відповідно до листа директора КНП «Центр первинної медичної допомоги» Долинської міської ради Івано - Франківської області В.Фотуйми від 24 січня 2023 року №34/01-16/30 підпиємство не перераховуватиме компенсацію за не використані дні відпустки, оскільки Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин» від 01 липня 2022 року, який набрав чинності 19 липня 2022 року, внесено зміни, зокрема, у статтю 24 Закону України «Про відпустки», зокрема, виключено частину 3 статтю 24 цього Закону, яка передбачала право працівника у разі переведення на роботу на інше підприємство, за його бажанням, можливість перерахування грошової компенсації за не використані ним дні відпустки на рахунок підприємства, на яке він перейшов.

На звернення ОСОБА_1 про отриманняінформації просуму грошовоїкомпенсації завсі невикористані дні відпустки при звільненні та про виплату їй цієї компенсації, відповідачем надано відповідь про відсутність у нього обов`язку здійснення такої виплати.

Застосовані нормиправа тависновки апеляційногосуду зарезультатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до частини 1 статті 47 КЗпП України, власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.

Згідно із статтею 116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

Відповідно до статті 24 Закону України «Про відпустки» та частини 1 статті 83 КЗпП України у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі не використані ним дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину - особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи.

Таким чином, закон покладає на підприємство, установу, організацію обов`язок провести зі звільненим працівником повний розрахунок, виплатити всі суми, що йому належать.

Належними звільненому працівникові сумами необхідно розуміти усі виплати, на отримання яких працівник має право станом на дату звільнення згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, встановлених законодавством для осіб, які перебувають у трудових правовідносинах з роботодавцем (заробітна плата, компенсація за невикористані дні відпустки, вихідна допомога тощо).

Встановивши, що під час звільнення та на день розгляду справи КНП «Центр первинної медичної допомоги» Долинської міської ради не виплачено ОСОБА_1 компенсацію за дні невикористаної відпустки за період роботи з 01 листопада 2018 року по 02 січня 2023 року, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про стягнення із відповідача на користь позивачки невиплачену компенсацію за невикористану відпустку.

Доводи апелянта про те, що гарантійним листом КНП «Центр первинноїмедичної допомоги» Вигодськоїселищної ради взяло на себе зобов`язання перенести невикористані дні відпустки на своє підприємство, а КНП «Центрпервинної медичноїдопомоги» Долинськоїміської ради здійснило звільнення ОСОБА_1 у зв`язку з переведенням та перенесло невикористану відпустку не заслуговують на увагу.

Як правильно зазначив суд першої інстанції, Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин», який набрав чинності 19 липня 2022 року, частину 3 статті 24 Закону України «Про відпустки», якою було передбачено право працівника, за його бажанням, у разі переведення на роботу на інше підприємство можливість перерахування грошової компенсації за невикористані ним дні щорічних відпусток на рахунок підприємства, на яке він перейшов, виключено.

Також вказаним законом виключено частину 3 статті 9 Закону України «Про відпустки», відповідно до якої якщо працівник, переведений на роботу на інше підприємство, повністю або частково не використав щорічні основну та додаткові відпустки і не одержав за них грошову компенсацію, то до стажу роботи, що дає право на щорічні основну та додаткові відпустки, зараховується час, за який він не використав ці відпустки за попереднім місцем роботи.

Позивачку звільнено з роботи 02 січня 2023 року, тобто після набрання зазначеним законом чинності, а тому право перерахування цієї грошової компенсації на момент її звільнення чинним законодавством не було передбачено. Відповідно ОСОБА_1 при звільненні мало бути виплачено усі виплати, зокрема, і компенсацію за невикористану відпустку.

Неспроможними є і посилання апелянта про не дослідження судом першої інстанції обставин щодо надання/не надання позивачці відпустки у КНП «Центр первинноїмедичної допомоги» Вигодської селищної ради за попереднім місцем роботи, оскільки як вже зазначалося Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин» виключено частину 3 статті 9 Закону України «Про відпустки», а також статтю 81 КЗпП України.

Відповідно, роботодавець не вправі був погоджувати заяву ОСОБА_1 в частині переведення відпусток на іншу установу, оскільки така не мала юридичної сили в силу відсутності норми закону. Крім того, слід враховувати, що роботодавець є державною установою, яка повинна володіти відповідною інформацією, тоді як працівник є слабшою стороною у таких правовідносинах.

За приписами частин 1,3,4статті 53ЦПК Українитреті особи,які незаявляють самостійнихвимог щодопредмета спору,можуть вступитиу справуна стороніпозивача абовідповідача дозакінчення підготовчогопровадження усправі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов`язки щодо однієї зі сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи. Якщо суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до розгляду встановить, що рішення суду може вплинути на права та обов`язки осіб, що не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору. У заявах про залучення третіх осіб і в заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справі.

Суть інституту третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, полягає в тому, що його застосування слугує процесуальним забезпеченням права регресу, а умова, що за законом третя особа залучається чи вступає у справу на стороні позивача чи відповідача, передбачає, що участь у процесі третьої особи випливає з тих відносин, які пов`язують її з однією із сторін у процесі.

Матеріали справи не містять клопотань сторін про залучення КНП «Центр первинної медичної допомоги» Вигодської селищної ради. Питання про права та обов`язки вказаного підприємства не вирішувалися.

А тому доводи апеляційної скарги про те, що судом першої інстанції не було залучено до участі у справі КНП «Центр первинної медичної допомоги» Вигодської селищної ради є необґрунтованими.

Згідно із частинами першою, другою статті 233 КЗпП України працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті. Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116).

Законом України від 30 березня 2020 року № 540-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» КЗпП України доповнено главою XIX Прикінцеві положення такого змісту: «Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19),строки, визначені статтею 233 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину».

Постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу «COVID-19» визначено, що з 12 березня 2020 року на всій території України встановлено карантин.

Надалі постановами Кабінету Міністрів України цей карантин на території України продовжувався та був відмінений із 30 червня 2023 року на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 27 червня 2023 року № 651.

Оскільки після завершення дії карантину (30 червня 2023 року) ОСОБА_1 звернулась до суду із цим позовом в межах тримісячного строку (21 вересня 2023 року), то доводи апеляційної скарги в цій частині є безпідставними.

Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на вищенаведене, колегія суддів вважає, що підстави для скасування рішення суду першої інстанції з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, відсутні. А отже, апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду - без змін.

Щодо судовихвитрат

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою (частина перша статті 15 ЦПК України).

Відповідно до положень пунктів 1, 4 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу.

Частинами першою - шостою статті 137 ЦПК України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 просила стягнути з КНП «Центр первинної медичної допомоги» Долинської міської ради на свою користь витрат на професійну правничу допомогу, понесених у зв`язку з розглядом справи в суді апеляційної інстанції.

На підтвердження понесення витрат на правничу допомогу позивачкою надано копії наступних документів: договору про надання правової допомоги від 18 вересня 2013 року, ордеру на надання правничої (правової) допомоги у Івано-Франківському апеляційному суді від 22 грудня 2023 року, акта про надання правничих послуг від 22 грудня 2023 року, платіжної інструкції про оплату адвокату 3000 грн за наданні послуги.

Враховуючи надані документи, клопотання позивачки про зменшення суми витрат на правничу допомогу, відсутністю заперечень КНП «Центр первинної медичної допомоги» Долинської міської ради щодо стягнення витрат за надання правничої допомоги, колегія суддів вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача 1500 грн судових витрат на професійну правничу допомогу.

Керуючись статтями 374, 375, 381-384, 389 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу Комунального некомерційного підприємства «Центр первинної медичної допомоги» Долинської міської ради залишити без задоволення.

Рішення Долинського районного суду від 01 листопада 2023 року залишити без змін.

Стягнути з Комунального некомерційного підприємства «Центр первинної медичної допомоги» Долинської міської ради Івано-Франківської області на користь ОСОБА_1 1 500 гривень понесених витрат на правову допомогу в суді апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови.

Повний текст постанови складено 02 лютого 2024 року.

Суддя-доповідач Л. В. Василишин

Судді: І.О.Максюта

В. Д. Фединяк