Постанова від 31.01.2024 по справі 554/5720/23

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 554/5720/23 Номер провадження 22-ц/814/707/24Головуючий у 1-й інстанції Сініцин Е.М. Доповідач ап. інст. Лобов О. А.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 січня 2024 року м. Полтава

Полтавський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючий суддя Лобов О.А.,

судді: Дорош А.І., Триголов В.М.

розглянув в порядку письмового провадження без повідомлення учасників в м.Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства «Полтаватеплоенерго» на рішення Октябрського районного суду м.Полтави від 16 серпня 2023 року (часухвалення судовогорішення з12:14:35год.до 12:19:55год.,дата виготовленняповного текстурішення -21.08.2023року) у справі за позовом Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства «Полтаватеплоенерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги теплопостачання.

Апеляційний суд, заслухавши доповідь судді-доповідача,

установив:

У червні 2023 року ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» звернулось до суду з вказаним позовом, просило стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за послуги теплопостачання з врахуванням індексу інфляції та трьох відсотків річних за період часу з 01 жовтня 2020 року по 30 листопада 2021 року, у розмірі 3 875,00 гривень, яка складається з суми основного боргу у розмірі 2 815,29 гривень, інфляційних втрат - 882,52 гривень та трьох відсотків річних - 178,07 гривень.

Позовні вимоги обґрунтовувало тим, що між ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» та відповідачкою укладено договір на відпуск теплової енергії у вигляді гарячої води за № 2114 «С» від 01.02.2012 року за адресою: вул.. Небесної Сотні,6 у м,Полтаві (нежитлове приміщення).

Облік споживання теплової енергії проводиться по лічильнику: PolluCom EX Qp 0,6 №11740923. Відповідно до умов укладеного Договору № 2114 «С» на кожну із сторін покладено певні зобов`язання.

Постановою НКРЕКП №622 від 17.03.2020 введено в дію двоставковий тариф з умовно-змінною частиною в розмірі 949,63 грн./Гкал (з ПДВ) (791,36 грн. без ПДВ) та умовно-постійною частиною в розмірі 51 181,91 грн./Гкал (з ПДВ) (42 651,59 грн. без ПДВ).

Постановою НКРЕКП №2269 від 30.11.2020 для ПОКВІТГ «Полтаватеплоенерго» встановлені двоставкові тарифи на теплову енергію для потреб різних категорій споживачів, зокрема для інших споживачів, у таких розмірах: умовно-змінна частина в розмірі 1 044,52 грн./Гкал (без ПДВ) та умовно-постійна частина в розмірі 63 644,64 грн./Гкал (без ПДВ).

Розрахунок оплати теплової енергії проводився, виходячи з умовно-постійної частини тарифу та з проектного теплового навантаження приміщення Відповідачки/Споживача, яке визначене умовами договору (пункт 26 Договору № 2114 «C») та становить 0,002125 Гкал/год.

В порушення умов Договору №2114 «С» за період з 01.06.2020 по 30.11.2021 року відповідачкою не проведено оплату за теплову енергію (умовно-постійна частина двоставкового тарифу на теплову енергію), у зв`язку з чим утворилася заборгованість у розмірі 2 815,29 гривень.

Згідно з пунктом 33 Договору № 2114 «С»: «У випадку несплати у вказані строки вводиться пеня в розмірі 0,5%, за кожен день прострочки платежу, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, якщо інше не передбачено діючим законодавством, а також стягується 3% річних з простроченої суми та інфляційні втрати, згідно ст.625 ЦК України».

Рішенням Октябрського районного суду м.Полтави від 16 серпня 2023 року у задоволенні позову відмовлено за недоведеністю.

В апеляційній скарзі ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго», посилаючись на порушення судом норм процесуального і матеріального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати, ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги звертається увага, що нежитлове приміщення, власницею якого є відповідачка, розташоване у багатоквартирному будинку і є його невід`ємною частиною, теплоносій подається до будинку у цілому через єдиний інженерний ввід, у зв`язку з чим відповідно до ст.10 ЗУ «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» і п.2 розділу ІІ Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства №315 від 22 листопада 2018 року, обсяг теплової енергії, витраченої на опалення місць загального користування, допоміжних приміщень, функціонування внутрішньобудинкової системи опалення розподіляється також між власниками приміщень, обладнаними індивідуальними системами опалення, плата за який розраховується, виходячи із визначеного у п.26 договору від 01 лютого 2012 року проектного теплового навантаження.

Вирішуючи спір, суд не розібрався у природі двоставкового тарифу на теплову енергію, тому зробив помилковий висновок про необхідність внесення змін до договору, укладеного із відповідачкою. Такий висновок суперечить як змісту п.40 договору, так і нормативним актам, якими введений у дію довставковий тариф.

ОСОБА_1 у відзиві, посилаючись на необґрунтованість доводів апеляційної скарги, просить залишити без змін рішення суду першої інстанції.

У відзиві стверджується, що ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» навмисно плутає загальнобудинкову систему опалення із власною мережею опалення відповідачки, яка обладнана засобом обліку теплової енергії. Укладеним між сторонами договором визначено, що оплата за фактично спожиту теплову енергію здійснюється згідно показань лічильника за одноставковим тарифом.

Наголошується, що подача теплоносія в загально будинкову систему опалення автоматично не тягне споживання теплової енергії у приміщенні, що належить відповідачці.

Звертається увага, що позивач у наданих копіях нормативних актів, на які він посилається, некоректно вказаний тариф, що має бути застосований у розрахунках за теплову енергію згідно договору, адже ці нормативні акти містять також одноставкові тарифи, тобто позивач на свій розслід підмінив одиницю виміру теплової енергії на одиницю виміру теплового навантаження, порушивши істотні умови укладеного договору.

Стверджується, що позивач навмисно перекручує, тлумачить на свою користь зміст п.26 договору, який не має жодного відношення до визначення розміру двоставкового тарифу. Аналогічним чином позивач вільно на свій розсуд трактує зміст п.40 договору, якому суд першої інстанції дав правильне тлумачення.

Підкреслюється, що позивач обґрунтовуючи свою позицію, маніпулює змістом нормативних актів, якими врегульовані спірні правовідносини, адже одноставкові тарифи є діючими. Вони передбачені постановами НКРЕКП № 622, і №2269, рішенням Полтавської обласної ради №236 від 21 жовтня 2021 року.

Посилання позивач на Методику, затверджену наказом Мінрегіону №358 від 28 грудня 2021 року і постанову КМУ №830 у редакції від 08 вересня 2021 року є безпідставним, оскільки вони не були чинними у спірний період.

Звертається увага, що позивач також викривлено роз`яснює зміст двоставкового тарифу, умисно приховуючи, що він (двоставковий тариф) не тягне додаткового навантаження на споживача.

Перевіривши матеріали справи у межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.374, ст.375ЦПК України апеляційний суд за результатами розгляду має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 є власницею нежитлового приміщення художнього салону « ІНФОРМАЦІЯ_1 », у будинку АДРЕСА_1 (а.с.8).

Нежитлове приміщення, що належить відповідачці, обладнане автономною системою опалення із встановленим приладом обліку тепловіої енергії (а.с.9-11,15, 17-20, 111 і зврот).

01.02.2012 року між ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» і ОСОБА_1 укладений договір №2114 «С» (а.с.6-7), згідно умов якого ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» взяло на себе зобов`язання постачати теплову енергію з метою забезпечення опалення нежитлового приміщення ОСОБА_1 до межі розподілу балансової належності теплової мережі будівлі художнього салону «Арта» по АДРЕСА_1 . Межею розподілу є спільна система опалення з житловим будинком.

Згідно п.16 договору облік споживання теплової енергії на опалення проводиться по лічильнику: PolluCom EX Qp 0,6 №11740923.

До обсягів теплової енергії, визначеної за фактичними показниками приладів обліку, додаються втрати на дільницях тепломережі, які перебувають на балансі споживача, від межі балансової належності до місця встановлення приладів обліку (п.18).

Кількість теплової енергії, яка щомісячно нараховується споживачу в опалювальний період за послуги опалення, визначається як різниця показань теплового лічильника на 25 число звітного місяця та на 25 число минулого місяця з урахуванням коефіцієнта втрат та теплових мережах (п.20).

В пункті 26 договору встановлено, що за відсутності приладів обліку тепла (проходження держповірки, вихід його з ладу), зриві або пошкодженні пломб - кількість теплової енергії, що відпущена споживачу, визначається теплопостачальною організацією за проектним тепловим навантаженням з урахуванням фактичної температури зовнішнього повітря за звітній період.

Відповідно до п.30 договору оплата за опалення, що проводить споживач, стягується на підставі тарифів, встановлених уповноваженим органом згідно визначеної вартості 1 Гкал. Оплата за опалення проводиться за фактично використану кількість теплової енергії.

Договір укладений на період з 01.02.2012 року по 31.12.2016 року, він вважається продовженим, якщо за місяць до закінчення строку його дії не буде повідомлено однією із сторін про його припинення (п.38).

Пунктом 40 Договору передбачено, що у випадку зміни тарифу теплопостачальна організація повідомляє про це споживачу у порядку, визначеному законодавством, і розрахунок проводиться з дня затвердження набуття чинності нових тарифів.

Згідно показань теплового лічильнка у період із 16.01.2020 року до 30.11.2021 року об`єм спожитого теплоносія склав 1 126,322 м3, тобто не змінювався (а.с.12-14,16).

У період із 16.01.2020 року по 30.11.2021 року ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» направляло ОСОБА_1 рахунки на оплату вартості телової енергії (умовно-постійної частини двоставкового тарифу (місячна абонентська плата на одинцю теплового навантаження)) на загальну суму 2815 грн 29 коп. які остання не сплатила (а.с.39-56).

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що зміна тарифу, який може змінюватися, як передбачено п.40 договору, і зміна формату тарифу, це кардинально різні речі.

У договорі не передбачена можливість жодної зі сторін змінювати формат тарифу, тому позиція позивача є хибною, порушує умови оговору.

Зміна формату тарифу, який несе надлишкове навантаження на споживача, без узгодження з ним, порушує засади цивільного права.

У разі зміни формату тарифів, одиниць виміру енергії або інших істотних умов, що підлягають окремому вивченню, у договір необхідно вносити відповідні зміни.

Нарахування заборгованості за період з 01.06.2020 року по 30.11.2021 року здійснено із порушенням умов п.30 договору № 2114 «С» від 01.02.2012 року із застосуванням проектного навантаження, внаслідок зміни формату тарифів, та без ввнесення відповідних змін до договору.

Перевіряючи доводи апеляційної скарги, апеляційний суд виходить з такого.

Наполягаючи наобґрунтованості здійсненихнарахувань заперіод з01.06.2020року по30.11.2021року, ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» виходить з того, що двоставковий тариф уведений у дію із визначенням його розміру уповноваженим державним органом (НКРЕКП); двоставковий тариф не тягне збільшення розміру плати за послуги теплопостачання; застосування такого виду тарифу можливе без внесення змін у договір.

Спірні правовідносини врегульовані такими нормативними актами.

Постановою КМУ № 869 від 01 червня 2011 р. «Про забезпечення єдиного підходу до формування тарифів на комунальні послуги» (редакція з 01 червня 2020 року по 30 листопада 2021 року) визначений порядок і критерії формування як одноставкового, так і двоставкового тарифів на теплову енергію.

Відповідно до п.59 Постанови вартістю послуги з постачання теплової енергії є тариф на теплову енергію для споживача, який визначається як сума тарифів на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії.

У вартість послуг з постачання теплової енергії не включаються витрати, пов`язані з абонентським обслуговуванням, обслуговуванням внутрішньобудинкових систем багатоквартирного будинку, встановленням, обслуговуванням та заміною вузлів комерційного обліку теплової енергії.

Такі витрати відшкодовуються споживачами комунальних послуг відповідно до вимог Законів України Про житлово-комунальні послуги, Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання.

Згідно п.60 Постанови одиниця виміру обсягу спожитої споживачем послуги з постачання теплової енергії визначається правилами надання відповідної комунальної послуги, що затверджуються уповноваженим законом органом.

Суб`єкти господарювання можуть застосовувати двоставкові тарифи на послуги з постачання теплової енергії, затверджені в установленому порядку.

Встановлення двоставкових тарифів на послуги з постачання теплової енергії здійснюється за умови встановлення двоставкових тарифів на теплову енергію (п.61).

Зміна тарифів на послуги з постачання теплової енергії та їх встановлення уповноваженим органом здійснюється одночасно із зміною та встановленням тарифів на теплову енергію (п.62).

Пунктами 8і 9 Постанови НКРЕКП № 1174 від 25.06.2019визначений порядок формування як одноставкових,так ідвоставкових тарифів натеплову енергію,її виробництво,транспортування тапостачання.

Зазначеним Порядком передбачена можливість увстановленому порядкувстановлювати двоставковітарифи натеплову енергіюдля всіхкатегорій споживачів. Постановою НКРЕКП № 87 від 14.01.2020ПОЛТАВСЬКОМУ ОБЛАСНОМУ КОМУНАЛЬНОМУ ВИРОБНИЧОМУ ПІДПРИЄМСТВУ ТЕПЛОВОГО ГОСПОДАРСТВА «ПОЛТАВАТЕПЛОЕНЕРГО» установлені тарифи на теплову енергію, її виробництво, транспортування, постачання на рівні:

3) для потребінших споживачів (крім населення):

одноставковий тариф на теплову енергію - 1321,86 грн/Гкал (без ПДВ) за

такими складовими:

тариф на виробництво теплової енергії - 1004,48 грн/Гкал (без ПДВ);

тариф на транспортування теплової енергії - 301,78 грн/Гкал (без ПДВ);

тариф на постачання теплової енергії - 15,60 грн/Гкал (без ПДВ);

умовно-змінну частину двоставкового тарифу на теплову енергію - 1004,48 грн/Гкал (без ПДВ);

умовно-постійну частину двоставкового тарифу на теплову енергію (місячна абонентська плата на одиницю теплового навантаження) - 46161,82 грн/Гкал/год (без ПДВ).

Постановою НКРЕКП№ 622від 17.03.2020внесені змінидо попередньоїпостанови, а саме:

3) після пункту 1 доповнити новим пунктом 2 такого змісту:

«2. Установити ПОЛТАВСЬКОМУ ОБЛАСНОМУ КОМУНАЛЬНОМУ ВИРОБНИЧОМУ ПІДПРИЄМСТВУ ТЕПЛОВОГО ГОСПОДАРСТВА «ПОЛТАВАТЕПЛОЕНЕРГО» двоставкові тарифи на послугу з постачання теплової енергії на рівні:

3) для потребінших споживачів (крім населення):

умовно-змінну частину двоставкового тарифу на послугу з постачання теплової енергії - 949,63 грн/Гкал (з ПДВ);

умовно-постійну частину двоставкового тарифу на послугу з постачання теплової енергії (місячна абонентська плата на одиницю теплового навантаження) - 51181,91 грн/Гкал/год (з ПДВ).

Постановою НКРЕКП№ 2269від 30.11.2020 установлені ПОЛТАВСЬКОМУ ОБЛАСНОМУ КОМУНАЛЬНОМУ ВИРОБНИЧОМУ ПІДПРИЄМСТВУ ТЕПЛОВОГО ГОСПОДАРСТВА «ПОЛТАВАТЕПЛОЕНЕРГО» тарифи на теплову енергію, її виробництво, транспортування, постачання на рівні:

3) для потребінших споживачів (крім населення):

одноставковий тариф на теплову енергію - 1471,98 грн/Гкал (без ПДВ) за такими складовими:

тариф на виробництво теплової енергії - 1044,52 грн/Гкал (без ПДВ);

тариф на транспортування теплової енергії - 409,78 грн/Гкал (без ПДВ);

тариф на постачання теплової енергії - 17,68 грн/Гкал (без ПДВ);

умовно-змінну частину двоставкового тарифу на теплову енергію - 1044,52 грн/Гкал (без ПДВ);

умовно-постійну частину двоставкового тарифу на теплову енергію (місячна абонентська плата на одиницю теплового навантаження) - 63644,64 грн/Гкал/год (без ПДВ);

Установлено ПОЛТАВСЬКОМУ ОБЛАСНОМУ КОМУНАЛЬНОМУ ВИРОБНИЧОМУ ПІДПРИЄМСТВУ ТЕПЛОВОГО ГОСПОДАРСТВА «ПОЛТАВАТЕПЛОЕНЕРГО» двоставкові тарифи на послугу з постачання теплової енергії на рівні:

3) для потребінших споживачів (крім населення):

умовно-зміннучастину двоставковоготарифу на послугу з постачання теплової енергії - 1253,42 грн/Гкал (з ПДВ);

умовно-постійнучастину двоставковоготарифу на послугу з постачання теплової енергії (місячна абонентська плата на одиницю теплового навантаження) - 76373,57 грн/Гкал/год (з ПДВ).

Аналіз наведених нормативних актів дає підстави стверджувати, що у спірний період з 01 червня 2020 року по 30 листопада 2021 року були чинними (діяли) два види тарифів для потреб інших споживачів: одноставковий і двоставковий, при цьому зазначеними нормативними актами, які іншими, що регулюють спірні правовідносини, ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» як суб`єкт природної монополії не наділений правом на свій розсуд без дотримання визначеного законом порядку самостійно застосовувати у відносинах із споживачами двоставковий тариф замість узгодженого згідно укладеного договору оноставкового тарифу.

Пунктами 3,4Розділу VI«ПРИКІНЦЕВІ ТАПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ»ЗУ «Прожитлово-комунальніпослуги» (редакціяу періодз 01червня 2020року по01травня 2021року) передбачалося таке.

Договори про надання комунальних послуг, укладені до введення в дію цього Закону, зберігають чинність на умовах, визначених такими договорами, до дати набрання чинності договорами про надання відповідних комунальних послуг, укладеними за правилами, визначеними цим Законом. Такі договори мають бути укладені між споживачами та виконавцями комунальних послуг

протягом п`яти місяців з дня завершення заходів щодо запобігання виникненню та поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), передбачених карантином, встановленим Кабінетом Міністрів України. У разі якщо згідно з договорами про надання комунальних послуг, укладеними до введення в дію цього Закону, передбачено більш ранній строк їх припинення, такі договори вважаються продовженими на той самий строк і на тих самих умовах.

Не пізніш як протягом п`яти місяців з дня завершення заходів щодо запобігання виникненню та поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), передбачених карантином, встановленим Кабінетом Міністрів України співвласники багатоквартирних будинків незалежно від обраної ними форми управління багатоквартирним будинком зобов`язані прийняти рішення про модель організації договірних відносин з виконавцями комунальних послуг (крім послуг з постачання електричної енергії та природного газу) щодо кожного виду комунальної послуги згідно з частиною першою статті 14 цього Закону, а виконавці комунальних послуг - укласти із такими співвласниками договори про надання відповідних комунальних послуг відповідно до обраної співвласниками моделі організації договірних відносин.

Відповідно до ч.1 ст.14 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» за рішенням співвласників багатоквартирного будинку (уповноваженого органу управління об`єднання співвласників багатоквартирного будинку), прийнятим відповідно до закону, договір про надання комунальної послуги укладається з виконавцем відповідної комунальної послуги, визначеним статтею 6 цього Закону:

1) кожним співвласником багатоквартирного будинку самостійно (індивідуальний договір);

2) від імені та за рахунок усіх співвласників багатоквартирного будинку управителем або іншою уповноваженою співвласниками особою (колективний договір);

3) об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку або іншою юридичною особою, яка об`єднує всіх співвласників такого будинку та в їхніх інтересах укладає відповідний договір про надання комунальних послуг, як колективним споживачем.

Індивідуальний договір про надання комунальних послуг укладається між співвласником багатоквартирного будинку та виконавцем відповідної комунальної послуги (частина третя).

Плата виконавцю комунальної послуги (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і електричної енергії) за індивідуальним договором складається з:

1) плати за послугу, що розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів на відповідну комунальну послугу та обсягу спожитих комунальних послуг, визначеного відповідно до законодавства;

2) плати за абонентське обслуговування, граничний розмір якої визначається Кабінетом Міністрів України;

3) плати за обслуговування, поточний ремонт внутрішньобудинкових систем багатоквартирного будинку, які забезпечують надання такої послуги, що визначається договором між виконавцем та співвласниками (абзац шостий частини третьої).

Відповідно до ч.5,ч.6 ст.21 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» ціною послуги з постачання теплової енергії є тариф на теплову енергію для споживача, який визначається як сума тарифів на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії.

Послуга з постачання теплової енергії надається згідно з умовами договору, що укладається з урахуванням особливостей, визначених цим Законом, та вимогами правил надання послуг з постачання теплової енергії, що затверджуються Кабінетом Міністрів України, якщо інше не передбачено законом.

Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо врегулювання окремих питань у сфері надання житлово-комунальних послуг» (набрав чинності 01 травня 2021 року) до ЗУ«Про житлово-коунальніпослуги» внесені зокрема такі зміни.

5) статтю 9 доповнена частиною четвертою такого змісту:

"4. Структура плати виконавцю комунальної послуги визначається згідно з договором про надання відповідної комунальної послуги, укладеним за вимогами цього Закону.

Споживач щомісяця (або з іншою періодичністю, визначеною договором) вносить однією сумою плату виконавцю комунальної послуги (крім послуг з постачання та розподілу природного газу та електричної енергії), у тому числі якщо вона складається з окремих складових, передбачених відповідним договором, укладеним відповідно до цього Закону. При цьому виконавці комунальних послуг забезпечують деталізацію інформації щодо складових плати у рахунках споживачів";

7) друге речення частини другої статті 12 викладено в такій редакції:

"Договори про надання комунальних послуг можуть затверджуватися окремо для різних моделей організації договірних відносин (індивідуальний договір, індивідуальний договір з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем, колективний договір) та для різних категорій споживачів (індивідуальний споживач (співвласник багатоквартирного будинку, власник будівлі, у тому числі власник індивідуального садибного житлового будинку), колективний споживач)";

8) у статті 13 частину п`яту викладено в такій редакції:

"5. У разі якщо співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали з виконавцем комунальної послуги відповідний договір (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і послуг з постачання та розподілу електричної енергії), з ними укладається індивідуальний договір про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання.

Такі договори вважаються укладеними, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця послуги співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем комунальної послуги. При цьому розміщується повідомлення про місце опублікування тексту договору у загальнодоступних місцях на інформаційних стендах та/або рахунках на оплату послуг.

У разі укладення публічних договорів приєднання про надання комунальних послуг виконавці комунальних послуг розміщують вимоги до якості відповідних послуг згідно із законодавством та іншу необхідну інформацію для кожного багатоквартирного будинку окремо на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на власному веб-сайті. При цьому розміщується повідомлення про місце опублікування таких вимог у загальнодоступних місцях на інформаційних стендах та/або рахунках на оплату послуг.

У разі прийняття співвласниками багатоквартирного будинку рішення про обрання моделі організації договірних відносин з виконавцем комунальної послуги (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і послуг з постачання та розподілу електричної енергії) відповідно до частини першої статті 14 цього Закону та повідомлення виконавців комунальних послуг про прийняте рішення за два місяці до запланованої дати укладення договору:

такий виконавець зобов`язаний укласти договори про надання комунальних послуг відповідно до вимог цієї статті згідно з обраною співвласниками моделлю організації договірних відносин;

раніше укладений із таким виконавцем договір про надання комунальної послуги достроково припиняється з дати набрання чинності новим договором, укладеним із співвласниками, але припинення (втрата чинності) дії раніше укладеного договору не звільняє сторони від виконання зобов`язань за цим договором та від відповідальності за порушення його умов.

Якщо за 30 днів до закінчення строку дії договору співвласники багатоквартирного будинку не повідомили виконавця відповідної комунальної послуги (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і послуг з постачання та розподілу електричної енергії) про прийняття рішення про вибір моделі організації договірних відносин, визначеної в частині першій статті 14 цього Закону, публічний індивідуальний договір про надання комунальної послуги, укладений з таким виконавцем, вважається продовженим на наступний однорічний строк.

Публічні договори приєднання про надання комунальних послуг з власниками індивідуальних (садибних) житлових будинків вважаються укладеними, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця послуги такий власник не вчинив дій щодо відключення (відмови) від комунальної послуги. При цьому розміщується повідомлення про місце опублікування тексту договору у загальнодоступних місцях на інформаційних стендах та/або рахунках на оплату послуг.

Плата виконавцю комунальної послуги за індивідуальним договором про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання, складається з:

плати за послугу, що розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів на відповідну комунальну послугу та обсягу спожитих комунальних послуг, визначеного відповідно до законодавства;

плати за абонентське обслуговування, яка не може перевищувати граничний розмір, визначений Кабінетом Міністрів України";

13) у статті 21:

"5. Ціною послуги з постачання теплової енергії є тариф на теплову енергію для споживача, який визначається як сума тарифів на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії.

Органи, уповноважені законом встановлювати порядки (методики) формування тарифів на транспортування, постачання теплової енергії, визначають особливості врахування в тарифах на теплову енергію для споживача витрат на утримання та обслуговування теплових пунктів (індивідуальних та центральних) з метою недопущення подвійної компенсації споживачами таких витрат";

18) у розділі VI "Прикінцевіта перехідніположення" пункти 3, і 4 викладені в такій редакції:

"3. Договори про надання комунальних послуг, укладені до введення в дію цього Закону, зберігають чинність на умовах, визначених такими договорами, до дати набрання чинності договорами про надання відповідних комунальних послуг, укладеними за правилами, визначеними цим Законом.

У разі якщо договорами про надання комунальних послуг, укладеними до введення в дію цього Закону, передбачено більш ранній строк їх припинення, такі договори вважаються продовженими на той самий строк і на тих самих умовах.

Договори про надання комунальних послуг, у тому числі із співвласниками багатоквартирних будинків, які не прийняли рішення про модель організації договірних відносин з виконавцями комунальних послуг, мають бути укладені виконавцями відповідних комунальних послуг протягом двох місяців з дня набрання чинності рішенням Кабінету Міністрів України про затвердження типових публічних договорів приєднання про надання комунальних послуг.

4. Співвласники багатоквартирних будинків незалежно від обраної ними форми управління багатоквартирним будинком можуть прийняти рішення про модель організації договірних відносин з виконавцями комунальних послуг (крім послуг з постачання та розподілу електричної енергії і послуг з постачання та розподілу природного газу) щодо кожного виду комунальної послуги згідно з частиною першою статті 14 цього Закону та укласти з виконавцями комунальних послуг письмові договори про надання відповідних комунальних послуг";

II. Прикінцеві та перехідні положення

7. Виконавці комунальних послуг, які уклалидоговори пронаданнявідповідних комунальнихпослуг додня набраннячинності цимЗаконом істягують ізспоживачів платуза абонентськеобслуговування, внески за встановлення, обслуговування та заміну вузлів комерційного обліку, зобов`язані переглянути їх з урахуванням вимог цього Закону.

На виконання п.3 Прикінцевих і перехідних положень ЗУ "Про житлово-комунальні послуги" постановою КМУ№1022від 08вересня 2021року затверджені Правила з надання послуги з постачання теплової енергії, якою затверджений також Типовий договір про надання послуг з постачання теплової енергії. Ця постанова КМУ набрала чинності 01 жовтня 2021 року.

ЗУ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» (набрав чинності 02 квітня 2020 року) у пунктах 3 та 4 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України"Прожитлово-комунальніпослуги" слова "протягом одного року з дати введення в дію цього Закону" та "протягом одного року з дня введення в дію цього Закону" замінити словами і цифрами "протягом п`яти місяців з дня завершення заходів щодо запобігання виникненню та поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), передбачених карантином, встановленим Кабінетом Міністрів України".

Пунтком першимПостанови КМУ№651від 27червня 2023р. відмінений з24години 00хвилин 30червня 2023р.на всійтериторії Україникарантин,встановлений зметою запобіганняпоширенню натериторії Українигострої респіраторноїхвороби COVID-19,спричиненої коронавірусомSARS-CoV-2.

Аналізуючи наведені норми ЗУ «Про житлово-комунальні послуги», а також відповідні постанови КМУ, НКРЕКП, апеляційний суд приходить до висновку, що у період з 01 червня 2020 року по 30 листопада 2021 року ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» мав право застосовувати у відносинах із споживачкою ОСОБА_1 двоставковий тариф виключно за її згодою за умови внесення змін до діючого договору №2114«С» від01лютого 2012року абоукладення новогодоговору упорядку,встановленому законом.

Посилання у позові і апеляційній скарзі на норми ЗУ «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання», Методику розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затверджену наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства №315 від 22 листопада 2018 року, не можна визнати обґрунтованим, оскільки як слідує зі змісту рахунків, виставлених для оплати ОСОБА_1 , позивачем упродовж спірного періоду нараховувалася саме

умовно-постійна частина двоставкового тарифу (місячна абонентська плата на одиницю теплового навантаження).

Апеляційний суд погоджується із оцінкою (тлумаченням) судом першої інстанції змісту договору №2114 «С» від 01 лютого 2012 року, зокрема пунктів 26, 30 і 40 договору.

З огляду на наведене слід визнати, що суд першої інстанції дотримався вимог процесуального закону та у відповідності до приписів ст.89 ЦПК України дав належну оцінку встановленим обставинам та поданим доказам і у відповідності до вимог ч.4 ст.265 ЦПК України у своєму рішенні надав вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

Враховуючи встановлене, конкретні обставини справи і характер спірних правовідносин, апеляційний суд вважає, що інші доводи апеляційної скарги не є істотними та такими, що потребують детального аналізу задля забезпечення вимог п.1 ст.6 Європейської конвенції з прав людини і основоположних свобод (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Отже, в апеляційній скарзі відсутні посилання на істотні обставини та відповідні докази, з якими процесуальне законодавство пов`язує можливість скасування чи зміни судового рішення.

Керуючись ст.367,п.1ч.1ст.374,ст.375,ст.382,ст.384ЦПК України,апеляційний суд

ухвалив:

Апеляційну скаргу Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства «Полтаватеплоенерго» залишити без задоволення.

Рішення Октябрського районного суду м.Полтави від 16 серпня 2023 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Повний текст постанови виготовлено 31 січня 2024 року.

Головуючий суддя О.А. Лобов

Судді: А.І.Дорош

В.М.Триголов